Ухвала

від 21.08.2022 по справі 504/2291/22

КОМІНТЕРНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 504/2291/22

Провадження № 2/504/1538/22

У Х В А Л А

"22" серпня 2022 р. смт. Доброслав

Суддя Комінтернівського районного суду Одеської області Барвенко В.К., розглянувши клопотання адвоката Тіора Юрія Парфірійовича в інтересах ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яке подано одночасно із подання позову до суду, про забезпечення позову адвоката Тіора Юрія Парфірійовича в інтересах ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , до Міністерства юстиції України, код ЄДРПОУ 00015622, про визнання незаконним та скасування пункту 10 Наказу Міністерства юстиції України від 04.02.2022 року № 366/5 в частині скасування рішення Державного реєстратора Махортова І.О. № 47561617 від 01.07.2019 року, про державну реєстрацію права власності на належний ОСОБА_1 об`єкт нерухомості, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом до відповідача.

Ухвалою судді Комінтернівського районного суду Одеської області від 22.08.2022 року відкрито провадження у даній справі.

Одночасно із подання позову адвокатом подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на дачний будинок, який належить самому позивачу- ОСОБА_1 , і розташований за адресою: АДРЕСА_1 , а також заборонити Міністерству оборони України в особі Оперативного командування «Південь» здійснювати демонтаж нерухомого майна належного позивачу, залишити позивачу право доступу до дачного будинку та право використання за призначенням.

На обгрунтування свого клопотання заявник вказує, що одразу після скасування державної реєстрації прав власності позивача на належне йому нерухоме майно невідомі особи вчиняли спроби знищення нерухомого майна, почали надходити з Міністерства оборони України попередження про знесення нерухомості.

Забезпечення позовуце сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Пленум Верховного Суду України в своїй постанові «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року, а саме п. 4 роз`яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Інститут забезпечення позову, за своєю суттю, повинен слугувати гарантією для забезпечення виконання судового рішення, у випадку задоволення позову, в майбутньому, та, усунення можливих майбутніх перешкод його виконання. При цьому необхідно враховувати, що ухвалення відповідного рішення, серед іншого, повинно мати законну та виправдану мету. Вказане означає, що застосування відповідного заходу забезпечення позову має бути належним чином вмотивовано та підтверджено відповідними доказами.

Приймаючи ухвалу про задоволення вимог заявника та вжиття відповідних заходів забезпечення позову суд повинен повно та всебічно дослідити матеріали справи, встановити всі обставини, які мають значення для вирішення відповідного питання, навести обґрунтовані мотиви, які можуть свідчити про існування загрози невиконання або утруднення виконання рішення суду в майбутньому.

При цьому, суд повинен керуватися реальними, а не уявними мотивами формуючи відповідні висновки щодо суті вимог заявника та приймаючи ухвалу щодо застосування/відмови в застосуванні відповідного заходу забезпечення позову.

Позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи інших осіб; забороною вчиняти певні дії (п.п.1,2 ч.1 ст.150 ЦПК України).

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч.3 ст.150 ЦПК України).

Не погоджуючись з рішенням Міністерства юстиції України про скасування рішення реєстратора про реєстрацію прав власності позивачів на нерухоме майно, позивач звернувся до суду.

Суддя приймає до уваги, що предметом даного спору є рішення органу державної влади про скасування рішення про державну реєстрацію права власності позивача на належне позивачу нерухоме майно.

Саме нерухоме майно не є предметом спору за даним позовом.

Отже запропонований спосіб забезпечення позову не відповідає предмету спору і не є співмірним позовним вимогам.

Що стосується встановлення Міністерству оборони України обмеження (заборони) демонтажу нерухомого майна:

Обгрунтовуючи свої побоювання в частині вчинення Міністерством оборони України передчасних дій по знесенню нерухомого майна (право на яке скасовано оскаржуваним рішенням Міністерства юстиції України) позивач посилаються на лист заступника командувача ОК «Південь» полковника Севрука В. № 2393/17/656 від 22.05.2022 року, в якому йдеться про попередження про звільнення займаної земельної ділянки шляхом звільнення земельної ділянки від нерухомого майна.

Разом із тим, жодного доказу існування такого листа заступника командувача ОК «Південь» у додатку ані до позову, ані у додатку до заяви про забезпечення позову не додано.

Суддя вважає, що в даному випадку позивач не обгрунтував належним доказом, що невжиття такого заходу як заборона демонтажу може істотно ускладнити чи унеможливити виконання майбутнього рішення суду та поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі ухвалення рішення на їх користь.

Що стосується вимоги про залишення судом права позивачу на доступ до дачного будинку та його використання за призначенням, суддя вказує, що такі способи забезпечення позову не передбачені діючим законодавством.

Крім того, захист права не здійснюється шляхом забезпечення позову, а ЦК та ЦПК України передбачені способи захисту та позовний механізм захисту прав та законних інтересів власника.

Отже, підстав для задоволення заяви про забезпечення позову не вбачається.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 149, 150-153 ЦПК України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання адвоката Тіора Юрія Парфірійовича в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову, - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її проголошення суддею, її оскарження не зупиняє її виконання.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 діб з дня її проголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Суддя В.К. Барвенко