Ухвала

від 31.08.2022 по справі 366/3214/21

ІВАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 366/3214/21

Провадження № 2/366/175/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2022 року Іванківський районний суд Київської області в складі: головуючого судді Ткаченка Ю.В., секретаря судових засідань Морозової Я.Р., за участю: позивача - ОСОБА_1 , представника позивача адвоката Чернецької Г.М., розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в смт. Іванків Вишгородського району Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності, -

В С Т А Н О В И В :

У провадженні Іванківського районного суду Київської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності.

До суду надійшла спільна заява сторін про визнання мирової угоди від 04.07.2022 року, укладеної між сторонами у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності.

Позивач ОСОБА_1 та їїпредставник адвокат ЧернецькаГ.М. в підготовчому судовому засіданні заяву про затвердження мирової угоди по справі підтримують та прохають затвердити укладену між ними мирову угоду. Крім того, ОСОБА_1 відповідаючи на запитання головуючого щодо умов укладення мирової угоди пояснила, що в 2008 році в присутності двох свідків (одна з яких станом на сьогодні покійна, а інша проживає в Дніпропетровській області) передала ОСОБА_2 7200 доларів США, а ОСОБА_2 взамін зобов`язувалася відчужити, шляхом укладення договорів купівлі-продажу або дарування на її користь земельних ділянок. Також зазначила, що в день передачі грошових коштів за придбання та переоформлення земельних ділянок ОСОБА_2 було складено та нотаріально посвідчено заповіт на ім`я ОСОБА_1 на дані земельні ділянки. Заповіт є чинний, ніким не скасований, однак враховуючи її вік, стан здоров`я, вона не має часу чекати на виконання заповіту. Враховуючи, що у 2008 році та наданий час був мораторії на продаж земельних ділянок, звернулася до суду з вказаним позовом та мировою угодою.

Допитана в попередньому (10 серпня 2022 року) підготовчому судовому засіданні ОСОБА_2 підтримала свої добровільні наміри, без примусу, без тиску,на укладення мирової угоди. Всі умови угоди відповідають інтересам всіх учасників. Крім того, відповідаючи на питання головуючого по справі з приводу укладеної угоди пояснила наступне: Так, в 2008 році вона позичила у ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 7200 доларів США на лікування, наміру повертати вказані кошти не мала та й не змогла б фізично, оскільки станом на 2008 рік працювала дояркою та отримувала заробітну плату в розмірі 40 гривень на місяць, а тому відразу вирішила в рахунок погашення заборгованості відчужити (передати) у власність ОСОБА_1 земельні ділянки, мова про які йде у мировій угоді.

Суд, вислухавши думку позивача, її представника, з урахування пояснень відповідача ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи, заяву про затвердження мирової угоди, прийшов до наступного.

Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, що відповідно до частини третьоїстатті 13 ЦПК Українипередбачає, у тому числі, можливість для учасника справи розпоряджатися своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно з ч. 7ст. 49 ЦПК Українисторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії судового процесу.

Мета, зміст, порядок укладення сторонами мирової угоди та її затвердження судом визначені устатті 207 ЦПК України.

Відповідно до положень частин першої-четвертоїстатті 207 ЦПК Українимирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов`язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.

Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу.

До ухвалення судового рішення у зв`язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз`яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежені представники сторін вчинити відповідні дії.

Укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією ж ухвалою одночасно закриває провадження у справі.

Частиною п`ятоюстатті 207 ЦПК Українипередбачено, що суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд, якщо: умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є невиконуваними; або одну із сторін мирової угоди представляє її законний представник, дії якого суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Виходячи зі змістустатті 207 ЦПК України, обов`язковою умовою затвердження судом мирової угоди є її відповідність вимогам закону і відсутність порушення прав чи законних інтересів третіх осіб. Йдеться про дотримання як вимог, передбачених процесуальних законодавством, так і вимог, які випливають з цивільного законодавства.

Відповідність змісту мирової угоди вимогам матеріального закону передбачає, зокрема, аналіз об`єкта мирової угоди - майна, яким за умовами мирової угоди розпоряджаються її суб`єкти. Для того, щоб з`ясувати, що мирова угода не порушує права та законні інтереси інших осіб, суд повинен встановити, що: 1) майно, яке передається за мировою угодою, не вилучено з обігу і не обмежено в обігу; 2) учасники мирової угоди мають право розпоряджатися цим майном, що підтверджується правовстановлюючими документами; 3) майно, яке передається за мировою угодою, не перебуває під арештом і щодо нього відсутній спір з іншими особами.

Визнанням мирової угоди суд засвідчує відповідність умов цієї угоди вимогам закону та дотримання балансу законних прав та інтересів сторін, дотримання вимог (принципу) справедливості судового рішення у спосіб визначений в умовах мирової угоди.

Цивільним процесуальним законом покладено на суд обов`язок під час визнання мирової угоди перевірити, чи не суперечать умови мирової угоди закону, чи не порушують такі умови права, свободи та інтереси інших осіб, чи не суперечать дії законного представника однієї із сторін мирової угоди інтересам особи, яку він представляє, чи мають представники сторін відповідні повноваження на укладення мирової угоди та роз`яснити сторонам наслідки визнання мирової угоди.

Умови мирової угоди мають бути викладені чітко та недвозначно з тим, щоб не виникало неясності спорів з приводу її змісту під час виконання. Суд не затверджує мирову угоду, якщо вона не відповідає закону, або за своїм змістом вона є такою, що не може бути виконана у відповідності з її умовами, або якщо така угода остаточно не вирішує спору чи може призвести до виникнення нового спору.

Таким чином, вирішуючи питання про затвердження мирової угоди, суд має врахувати, що умови мирової угоди не можуть суперечити закону, а також брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із таким затвердженням.

Метою мирової угоди є врегулювання спору між сторонами, а її умови можуть стосуватися лише прав та обов`язків сторін і предмету спору, тобто матеріально-правової вимоги позивача до відповідача, стосовно якої він просить постановити судове рішення. Не може визнаватися судом мирова угода, умови якої не пов`язані зі спірними правовідносинами.

Укладена в цивільному процесі мирова угода породжує права та обов`язки для осіб не тільки процесуальні, а й матеріальні. Тому мирова угода має матеріальний зміст, укладається сторонами, затверджується судом відповідно до вимог цивільного процесуального права, з урахуванням норм матеріального цивільного права.

У судовому засіданні встановлено, що предметом позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 є стягнення боргу за договором позики (розписки) від 16 квітня 2008 року.

За умовами мирової угоди сторони домовились:

1. визнати за ОСОБА_1 , яка проживає за адресою АДРЕСА_1 право власності на нерухоме майно:

земельну ділянку площею 2,16 га, кадастровий номер 3222083900:01:003:0035, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована в Київській області, Вишгородський район, Прибірська сільська рада;

земельну ділянку площею 3,3446 га, кадастровий номер 3222083900:01:010:0096, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована в Київській області, Вишгородський район, Прибірська сільська рада;

земельну ділянку площею 1,2415 га, кадастровий номер 3222083900:02:001:0261, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована в Київській області, Вишгородський район, Прибірська сільська рада;

також визнати припинення права ОСОБА_2 , яка проживає: АДРЕСА_2 та зобов`язуються у подальшому право власності не оскаржувати.

2. Ухвала суду про затвердження цієї мирової угоди є підставою для реєстрації за ОСОБА_1 , яка проживає за адресою АДРЕСА_1 права власності на нерухоме майно: земельну ділянку площею 3,3446 га, кадастровий номер 3222083900:01:010:0096, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована в Київській області, Вишгородський район, Прибірська сільська рада;

земельну ділянку площею 1,2415 га, кадастровий номер 3222083900:02:001:0261, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована в Київській області, Вишгородський район, Прибірська сільська рада;

земельну ділянку площею 2,16 га, кадастровий номер 3222083900:01:003:0035, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована в Київській області, Вишгородський район, Прибірська сільська рада;

від відповідача до позивача здійснюється у рахунок погашення суми заборгованості ОСОБА_2 перед ОСОБА_1 за договором позики (розпискою) від 16 квітня 2008 року.

3. Сторонам роз`яснені та зрозумілі вимоги ст.ст. 175, 205, 206 Цивільного процесуального кодексу України, а саме те, що у разі затвердження мирової угоди судом, провадження по справі буде закрито, повторне звернення до суду з приводу стару між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

4. Провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання права власності на нерухоме майно закрити.

Таким чином, зі змісту мирової угоди вбачається, що її предметом є передача нерухомого майна - земельних ділянок у власність позивача.

Тобто, фактично предмет мирової угоди не співвідноситься з предметом позову та виходить за його межі, а сторони фактично просять узаконити перехід права власності на майно від однієї особи до іншої всупереч встановленому законом порядку оформлення відчуження майна.

Отже, дана мирова угода укладена не в рамках реалізації права врегулювання спору, а відносно інших правовідносин, які не були предметом спору у даному судовому провадженні.

Сторонами не враховано, що мирова угода не є правочином, який вчинюється за загальними правилами цивільного законодавства. Мирова угода є різновидом зобов`язання, яке виникає на підставі договору, укладеного за взаємною згодою сторін у письмовій формі та затвердженого судовим рішенням (ухвалою).

Відтак, умови мирової угоди, запропоновані сторонами, суперечать закону, так як фактично, за умовою мирової угоди, суд має визнати за позивачем право власності на нерухоме майно, що в свою чергу не відповідає вимогамЦивільного кодексу України.

Суд не затверджує мирову угоду, якщо вона не відповідає закону, або за своїм змістом вона є такою, що не може бути виконана у відповідності з її умовами, або якщо така угода остаточно не вирішує спору чи може призвести до виникнення нового спору.

Укладення мирової угоди неможливе і в тих випадках, коли ті чи інші відносини одночасно врегульовані законом і не можуть змінюватись волевиявленням сторін. Умови мирової угоди повинні безпосередньо стосуватися предмета позову, що виключає зазначення в ній дій, коштів чи майна, які не відносяться до предмету спору.

Тобто, зазначена мирова угода не стосується прав та обов`язків сторін, що випливають з самого предмета позову, умови мирової угоди не пов`язані зі спірними правовідносинами.

Між тим, набуття права власності, перехід права власності та відчуження нерухомого майна визначається цивільним законодавством. А звернення стягнення на нерухоме майно при відсутності коштів у боржника на погашення боргу здійснюється з додержанням порядку, визначеного ст.ст.52,58,62,63 Закону України "Про виконавче провадження".

Крім того, слід зазначити, що в даному випадку право власності на нерухоме майно, яке належить ОСОБА_2 , може бути переоформлене на позивача на підставі цивільно-правової угоди, оформленої нотаріально, з послідуючою перереєстрацією в органах державної реєстрації речових прав, що прямо передбаченост. 376 ЦПК України, і таке питання не потребує додаткового врегулювання судовим рішенням.

Суд вважає, що сторони шляхом укладення мирової угоди намагаються здійснити відчуження нерухомого майна, однак такий порядок укладення угод щодо відчуження та набуття у власність майна суперечить чинному законодавству.

Відповідно до правових висновків Верховного Суду, висловлених в ухвалі від 01.08.2018 року у справі №760/15287/15-ц та у постанові від 30.05.2018 року у справі №759/4103/16-ц, суд відмовляє у затвердженні мирової угоди, якщо її умови стосуються прав та обов`язків сторін, які не входять до предмету позову, а також, якщо умови мирової угоди суперечать закону.

Таким чином, зважаючи на положення ч. 5ст. 207 ЦПК України, враховуючи, що подана на затвердження мирова угода суперечить закону, суд дійшов до висновку, що у визнанні мирової угоди між сторонами необхідно відмовити та продовжити судовий розгляд справи.

При цьому, суд вважає, що відмова у затвердженні мирової угоди не призводить до порушення конституційної засади судочинства рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом та не має наслідком порушення права особи на судовий захист, який реалізується в такому випадку у процесі доказування позовних вимог. У такому разі право на звернення до суду забезпечується можливістю апеляційного та касаційного оскарження рішення по суті спору.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.197,207,259,353 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У затвердженні мирової угоди від 04.07.2022 року, укладеної між сторонами у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності, - відмовити.

Продовжити підготовчий розгляд справи.

Підготовче засідання відкласти на 02 листопада 2022 року об 11:00 год.

Про час та місце розгляду справи повідомити учасників справи.

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.

Заперечення на ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.

Повний текст ухвали складено 01 вересня 2022 року.

Суддя: Ю.В. Ткаченко