Рішення
від 13.02.2023 по справі 366/3214/21
ІВАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 366/3214/21

Провадження № 2/366/33/23

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13 лютого 2023 року Іванківський районний суд Київської області в складі: головуючого-судді Ткаченко Ю.В., при секретарі - Морозовій Я.Р., Мартовицької Н.Є., розглянувши в смт. Іванків Київської області у відкритому судовому засіданні, в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі позивач) звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 (далі відповідач) про визнання права власності.

В обгрунтування свої позовних вимог позивач посилається на те, що 16 квітня 2008 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено угоду про продаж/дарування в майбутньому на користь позивача земельних ділянок, загальною площею 6,747 га (в тому числі рілля - 5,505 га, кормові угіддя 1,242 га), що розташовані на території Прибірської сільської ради. За укладання такої угоди ОСОБА_2 16 квітня 2008 року отримала 7200 (сім тисяч двісті) дол. США. Однак станом на 25 листопада 2021 року ОСОБА_2 такий договір з ОСОБА_1 не уклала та не повернула грошові кошти, якими вона користується з 2008 року.

Відповідач до липня 2021 року пояснювала позивачу про неможливість укладення договору купівлі-продажу/дарування, оскільки в Україні було введено мораторій на продаж товарної сільськогосподарської землі. Також ОСОБА_2 відмовляється переоформлювати на ім`я позивача спірні земельні ділянки, за які фактично сплачені кошти.

Позивачем 25 листопада 2021 року було направлено ОСОБА_2 вимогу про негайне повернення коштів. Крім того, про цю вимогу про повернення коштів ОСОБА_1 повідомила відповідача по телефону.

Оскільки кошти не повернуті, то у позивача не має іншого виходу, ніж звернення до суду за захистом свого порушеного права.

З урахуванням зміни предмета позову та уточнених позовних вимог, ОСОБА_1 просить стягнути з ОСОБА_2 на її користь грошові кошти у сумі 7200 (сім тисяч двісті) дол. США та судові витрати.

29 листопада 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 про визнання права вланості.

20 грудня 2021 року ухвалою суду позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху з наданням позивачу терміну для усунення недоліків /а.с. 14/.

04 лютого 2022 року на виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху преставником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Чернецькою Г.М. було надано до суду позовну заяву (уточнена редакція) з додатками до неї /а.с. 17-35/.

08 лютого 2022 року на виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху позивачем ОСОБА_1 було подано до суду клопотання про приєднання до матеріалів справи Витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок /а.с. 36-42/.

24.02.2022 року у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації на території України, рішенням зборів суддів Іванківського районного суду Київської області № 3 було тимчасово зупинено здійснення судочинства /а.с. 42а/.

06.03.2022 року розпорядженням Голови Верховного суду України № 1/0/9-22 було змінено територіальну підсудність судових справ Іванківського районного суду до Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області.

22.04.2022 року підсудність судових справ Іванківського районного суду було відновлено на підставі розпорядження Голови Верховного суду України № 18/0/9-22 від 21.04.2022 року /а.с. 42б/.

Після відновлення судочинства, ухвалою суду від 20 травня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до підготовчого судового засідання на 26 липня 2022 року /а.с. 43/.,

18 липня 2022 року до суду надійшла заява про затвердження мирової угоди ОСОБА_1 з ОСОБА_2 /а.с. 46-48/.

18 липня 2022 року до суду надійшла заява ОСОБА_2 про розгляд справи без її участі /а.с 49, 50/.

26 липня 2022 року підготовчий розгляд відкладено на 10 серпня 2022 року у зв`язку з неявкою в судове засідання сторін /а.с. 51/.

10 серпня 2022 року за клопотанням позивача ОСОБА_1 підготовчий розгляд справи було відкладено на 01 вересня 2022 року /а.с. 53-54/.

10 серпня 2022 року через канцелярію суду від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про доповнення до заяви про затвердження мирової угоди /а.с. 55-58/.

Ухвалою суду від 01 вересня 2022 року відмовлено у затвердженні мирової угоди від 04.07.2022 року, укладеної між сторонами у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності /а.с. 65-68/.

31 жовтня 2022 року до суду надійшло клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Чернецької Г.М. про проведення підготовчого судового засідання в режимі відеоконференції, яке ухвалою суду було задоволено /а.с. 72-73, 76/.

03 листопада 2022 року до суду надійшла заява позивача ОСОБА_1 - адвоката Чернецької Г.М. про зміну предмета позову, в якій просять суд прийняти заяву про зміну предмета позову до розгляду; постановити судове рішення, відповідно до якого стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 7200 (сім тисяч двісті) дол. США; судові витрати покласти на відповідача /а.с. 78-82/.

07 листопада 2022 року розгляд підготовчого судового засідання не відбувся, у зв`язку з перебуванням судді у нарядчій кімнаті по іншому провадженню /а.с. 83/.

Підготовче судове засідання призначено на 05 грудня 2022 року на 10 год. 30 хв.

Ухвалою суду від 05.12.2022 року закрито підготовче провадження у справі та призначено до судового розгляду на 25 січня 2023 року на 11 год., яке не відбулося, через планове вимкнення електропостачання, та в подальшому відкладено на 13 лютого 2023 року на 14 год. /а.с. 92-93, 95/.

У судове засідання сторони не з`явилися.

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Чернецька Г.М. звернулася до суду із заявою, в якій просить суд розгляд справи проводити без участі позивача та її представника, позовні вимоги підтримує.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, про розгляд справи повідомлена вчасно.

Крім того, у відповідності до ч. 11 ст. 128 ЦПК України на офіційному веб-сайті судової влади України було розміщено оголошення.

Враховуючи вимоги частини 11 статті 128 ЦПК України «з опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи. Однак, ОСОБА_2 відзив не надіслав.

Враховуючи вимоги частини 2 статті 247 ЦПК України «у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється».

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно та в повному обсязі проаналізувавши всі обставини справи, належність та допустимість доказів, вважає, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

У ст. 12 ЦПК України, говориться, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 1046 ЦК України визначено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність іншій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Як визначено ст.1047 ЦК України, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян. На підтвердження укладання договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Судом встановлено, що 16 квітня 2008 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено договір позики, згідно якого позикодавець позичає позичальнику грошові кошти в сумі 7200 дол. США (сім тисяч двісті доларів США), в якості повного відшкодування за належний на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку (серія та номер Р120612, виданий 28 травня 2001 року Прибірською сільською радою) ОСОБА_2 пай в с. Прибірськ Іванківського району Киїської області, площею 6,747 га. Позика передається Позикодавцем Позичальнику безпосередньо при підписанні договору готівкою за місцем реєстрації Позикодавця. Позика є безпроцентною. Позичальник зобов`язується повернути позику в строк та на умовах, передбачених Договором. /а.с. 3/.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових правна нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, ОСОБА_2 являється власником земельних ділянок: площею 3,3446 га з кадастровим номером 3222083900:01:010:0096, площею 2,16 га з кадастровим номером 3222083900:01:003:0035, площею 1,2415 га з кадастровим номером 3222083900:02:001:0261, а також земельної ділянки, площею 6,747 га /а.с. 4, 5, 6, 32/.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач зазначає, що взяті на себе зобов`язання за договором позики від 16 квітня 2008 року, відповідач не виконав, отримані у позику грошові кошти за вказаним договором не повернув, у зв`язку із чим посилаючись на вимоги ст. ст. 599, 625, 1046, 1048, 1049 ЦК України просить стягнути з відповідача всю суму боргу передану за договором позики від 16.04.2008 року.

Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із частиною другою статті 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Отже, письмова форма договору позики унаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.

Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договір позики є двостороннім правочином, а також він є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов`язки за договором позики, у тому числі повернення предмета позики або рівної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права.

За своєю суттю розписка про отримання у борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми або речей.

Отже, досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти справжню правову природу укладеного договору, незалежно від найменування документа, і залежно від установлених результатів робити відповідні правові висновки.

Крім того, частиною першою статті 1049 ЦК України встановлено, що за договором позики на позичальникові лежить зобов`язання повернути суму позики у строк та в порядку, що передбачені договором.

Статтею 545 ЦК України визначено, що прийнявши виконання зобов`язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі. Якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов`язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає. Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов`язку. У разі відмови кредитора повернути борговий документ або видати розписку боржник має право затримати виконання зобов`язання. У цьому разі настає прострочення кредитора.

Тому наявність оригіналу боргової розписки у позивача, кредитора, свідчить про те, що боргове зобов`язання не виконане.

Договір позики є укладеним з моменту передачі грошей або інших речей і може не співпадати із датою складання розписки, яка посвідчує цей факт, однак у будь-якому разі складенню розписки має передувати факт передачі грошей у борг.

Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року в справі № 464/3790/16-ц (провадження № 14-465цс18), «за своїми правовими ознаками договір позики є реальним, одностороннім (оскільки, укладаючи договір, лише одна сторона - позичальник зобов`язується до здійснення дії (до повернення позики), а інша сторона - позикодавець стає кредитором, набуваючи тільки право вимоги), оплатним або безоплатним правочином, на підтвердження якого може бути надана розписка позичальника, яка є доказом не лише укладення договору, але й посвідчує факт передання грошової суми позичальнику.

За своєю суттю розписка про отримання у борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики після отримання коштів та підтверджує як факт укладення договору, так і факт отримання боржником грошових коштів.

Зазначена правова позиція узгоджується з усталеною судовою практикою (справи №127/3120/16-ц, №752/19567/14-ц).

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Відповідно до ст. 545 ЦК України прийнявши виконання зобов`язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі. Виключно наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого зобов`язання.

Як встановлено при розгляді справи, на даний час відповідач продовжує ухилятися від виконання зобов`язань і заборгованість за договорами позики не погашає.

Оскільки, відповідач належним чином добровільно не виконав умови договору позики та всупереч вимогам цивільного законодавства до цього часу не повернув борг за вказаним договором, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму боргу за договором позики від 16 квітня 2008 року в розмірі 7200 дол. США (сім тисяч двісті доларів США).

Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідач не скористався своїми правами та не з`явився в судові засідання, хоча й був повідомлений належним чином, не надав письмовий відзив проти позову, не долучив жодних доказів у вказаній справі на спростування тверджень позивача.

Аналізуючи викладене, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що відповідно до ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позов ОСОБА_1 повністю задоволено, суд згідно до положень ст. 141 ЦПК України, присуджує позивачу судові витрати в сумі 1872 грн. (одна тисяча вісімсот сімдесят дві гривні), що підтверджується квитанцією про сплату судового збору /а.с. 9/.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 525, 526, 625, 1046,1047, 1049,1050 ЦК України,ст. ст. 12, 13, 76, 77, 78, 81, 141, 259, 265, 273, 280, 281, 284 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , суму боргу за договором позики у розмірі 7200 дол. США (сім тисяч двісті доларів США).

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , судові витрати в сумі 1872 грн. (одна тисяча вісімсот сімдесят дві гривні).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення Іванківського районного суду Київської області може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до пункту 15.5 Перехідних положень ЦПК України, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Київського апеляційного суду через Іванківський районний суд, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відомості про учасників сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 .

Суддя: Ю.В. Ткаченко

СудІванківський районний суд Київської області
Дата ухвалення рішення13.02.2023
Оприлюднено15.03.2023
Номер документу109505090
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: визнання права власності на земельну ділянку

Судовий реєстр по справі —366/3214/21

Рішення від 13.02.2023

Цивільне

Іванківський районний суд Київської області

Ткаченко Ю. В.

Ухвала від 05.12.2022

Цивільне

Іванківський районний суд Київської області

Ткаченко Ю. В.

Ухвала від 01.11.2022

Цивільне

Іванківський районний суд Київської області

Ткаченко Ю. В.

Ухвала від 31.08.2022

Цивільне

Іванківський районний суд Київської області

Ткаченко Ю. В.

Ухвала від 31.08.2022

Цивільне

Іванківський районний суд Київської області

Ткаченко Ю. В.

Ухвала від 19.05.2022

Цивільне

Іванківський районний суд Київської області

Ткаченко Ю. В.

Ухвала від 20.12.2021

Цивільне

Іванківський районний суд Київської області

Ткаченко Ю. В.

Ухвала від 20.12.2021

Цивільне

Іванківський районний суд Київської області

Ткаченко Ю. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні