Ухвала

від 29.08.2022 по справі 521/13024/19

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

30.08.2022 року м. Одеса

Єдиний унікальний номер справи №521/13024/19

Апеляційне провадження №88-ц/813/17/22

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого - Колеснікова Г.Я.(суддя-доповідач),

суддів - Вадовської Л.М., Сєвєрової Є.С.,

за участю секретаря Рибачук О.І.,

учасники справи:

позивач громадська організація «Одеська обласна організація автомобілістів» (колишня назва громадська організація «Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів»),

представники позивача-адвокати Демчук Ярослав Вікторович, Стадник Павло Олександрович,

відповідачі - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , приватне підприємство «Автолюбитель»,

представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Возіян Андрій Андрійович,

третя особа - Одеська міська рада,

розглянув у відкритому судовому засіданні заяви адвоката Возіяна Андрія Андрійовича в інтересах ОСОБА_1 про перегляд постанови Одеського апеляційного суду від 02 лютого 2021 року за нововиявленими обставинами у справі за позовом громадської організації «Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , приватного підприємства «Автолюбитель», третя особа: Одеська міська рада, про визнання договорів купівлі-продажу недійсними та скасування рішення про державну реєстрацію

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2019 року громадська організація «Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів» (наразі громадська організація «Одеська обласна організація автомобілістів») звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , приватного підприємства «Автолюбитель» (далі ПП «Автолюбитель»), третя особа Одеська міська рада, у якому просила визнати недійсними:

- договір купівлі-продажу від 05 лютого 2007 року, укладений між ПП «Автолюбитель» і ОСОБА_2 , щодо продажу нежитлового приміщення виставочно-демонстраційного автосалону, загальною площею 18,5 кв. м., за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Тиквенко М. О. за реєстраційним номером 477;

- договір купівлі-продажу від 05 березня 2007 року, укладений між ОСОБА_2 і ОСОБА_1 , щодо продажу нежитлового приміщення виставочно-демонстраційного автосалону, загальною площею 18,5 кв. м, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Тиквенко М. О. за реєстраційним номером 845;

Крім того, позивач просив скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно рішення про державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на вказане нежитлове приміщення.

Обґрунтовуючи позовні вимоги громадська організація «Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів» (далі - ГО «ООО ВСА») посилалася на те, що їй на праві приватної власності належать нежитлові приміщення автостоянки №35 за адресою: АДРЕСА_1 . Автостоянка розміщена на земельній ділянці комунальної власності територіальної громади м.Одеси, і здійснюється розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 1,7887 га в оренду.

ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 05 березня 2007 року, укладеного між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , належить нежитлове приміщення виставочно-демонстраційний автосалон, площею 18,5 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 . До 05 березня 2007 року виставочно-демонстраційний автосалон належав на праві власності ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 05 лютого 2007 року №477, укладеного між ОСОБА_2 і ПП «Автолюбитель», яке, у свою чергу, набуло право власності на виставочно-демонстраційний автосалон на підставі рішення господарського суду Одеської області від 12 січня 2006 року у справі№ 9/429-05-11866, залишеного без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 23 травня 2006 року, які постановою Вищого господарського суду України від 03 серпня 2006 року скасовані, а справу направлено на новий розгляд. При новому розгляді ухвалою господарського суду Одеської області від 22 листопада 2006 року позов ПП «Автолюбитель» залишено без розгляду у зв`язку з повторною неявкою позивача.

Отже, на час укладання договору купівлі-продажу від 05 лютого 2007 року у ПП «Автолюбитель» не було права власності на цей виставочно-демонстраційний автосалон, тому і право власності ОСОБА_1 є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки це приміщення було придбане на підставі правочинів, що підлягають визнанню недійсними, як такі, що вчинені на підставі скасованого судового акту.

Також громадська організація посилалася на те, що має місце накладання меж земельних ділянок на АДРЕСА_1 і АДРЕСА_1 . На площині накладання цих ділянок розташована будівля, яка нібито є будівлею ОСОБА_1 так званий виставочно-демонстраційний автосалон, оскільки немає будь-яких інших об`єктів нерухомого майна на земельній ділянці на АДРЕСА_1 . Однак ця будівля належить саме позивачу. Його право власності на будівлю, яка розташована на АДРЕСА_1 та зображена на схематичному плані під літ.Б,порушене, оскільки ОСОБА_1 незаконно привласнив цю будівлю шляхом укладення низки правочинів, які підлягають визнанню недійсними. Про існування оскаржуваних договорів стало відомо лише в травні 2019 року, після отримання відзиву на апеляційну скаргу в межах судової справи №1519/2-4697/11, тому вважає, що строки на звернення до суду з цим позовом не пропущені (т.1 а.с.1-10).

Короткий зміст судових рішень судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій

Рішенням Малиновського районного суду м.Одеси від 28 травня 2020 року позов ГО «ООО ВСА» залишено без задоволення (т.3 а.с.30, 34-52).

Постановою Одеського апеляційного суду від 02 лютого 2021 року апеляційну скаргупредставника ГО «ООО ВСА» Демчука Я.В. задоволено, рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 28 травня 2020 року скасовано.

Позов ГО «ООО ВСА» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ПП«Автолюбитель»,третя особа: Одеськаміська рада,про визнаннядоговорів купівлі-продажунедійсними задоволено.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу від 05 лютого 2007 року, укладений між ПП «Автолюбитель» та ОСОБА_2 щодо продажу нежитлового приміщення виставочно-демонстраційного автосалону, загальною площею 18,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Тиквенко М.О. за реєстраційним номером 477.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу від 05 березня 2007 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 щодо продажу нежитлового приміщення виставочно-демонстраційного автосалону, загальною площею 18,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Тиквенко М.О. за реєстраційним номером 845.

Скасовано рішення про державну реєстрацію у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права власності ОСОБА_1 на нежитлове приміщення виставочно-демонстраційний автосалон, загальною площею 18,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (т.5а.с.113-123).

Постановою Верховного Суду від 16 вересня 2021 року касаційна скарга представника ОСОБА_1 адвоката Возіяна А.А. залишена без задоволення, постанова Одеського апеляційного суду від 02 лютого 2021 року залишена без змін (т.6 а.с.197-209).

Короткий зміст заяв про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та заперечення на них

1) 16листопада 2021року представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Возіян А.А. звернувся до Одеського апеляційного суду з заявою про перегляд постанови від 02 лютого 2021 року за нововиявленими обставинами на підставі п.1ч.2ст.423 ЦПК України.

Заява обґрунтована тим, що в провадженні Південно - західного апеляційного господарського суду перебуває апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення господарського суду Одеської області від 12 січня 2006 року у справі № 9/430-05-11867 за позовом ГО «ООО ВСА» до комунального підприємства «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості» (далі - КП «ОМБТІ та РОН») про визнання права власності та зобов`язання його зареєструвати. В рамках цієї справи на підставі ухвали вказаного суду від 29 листопада 2019 року проведена судова будівельно-технічна експертиза.

Посилаючись на те, що:

-згідно висновку експерта №19-8619-8621 від 30 вересня 2021 року виставочно-демонстраційний автосалон за адресою: АДРЕСА_1 не відноситься до складу нежитлових будівель автостоянки №35 за адресою: АДРЕСА_1 та розміщений на земельній ділянці з кадастровим номером 5110137300:68:002:0028, що належить ОСОБА_1 ;

-зазначена обставина не була відома заявнику під час розгляду справи №521/13024/19;

-ухвалюючи постанову від 02 лютого 2021 року про задоволення позову ГО «ООО ВСА» у справі №521/13024/19апеляційний суддійшов помилковоговисновку про те,що виставочно-демонстраційний автосалон є будівлею, що входить до складу автостоянки №35, та помилково визначив наявність порушеного права позивача, який звернувся про визнання договорів купівлі-продажу від 05 лютого 2007 року та від 05 березня 2007 року недійсними,

заявник просив задовольнити заяву про перегляд судового рішення за вказаними нововиявленими обставинами (т.7а.с.1-4).

2) 21грудня 2021року представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Возіян А.А. знову звернувся до суду з заявою про перегляд постанови від 02 лютого 2021 року за нововиявленими обставинами на підставі п.1ч.2ст.423ЦПК України.

Вказану заяву обґрунтовано тим, що ухвалою Південно - західного апеляційного господарського суду від 23 листопада 2021 року закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення господарського суду Одеської області від 12 січня 2006 року у справі №9/430-05-11867 за позовом ГО «ООО ВСА» до КП «ОМБТІ та РОН» про визнання права власності та зобов`язання його зареєструвати.

Посилаючись на те, що зазначеним судовим рішенням встановлено факт, а саме, що висновок експерта №19-8619-8621 від 30 вересня 2021 є належним, допустимим і достовірним доказом у даній справі, яким встановлено, що приміщення виставочно-демонстраційного автосалону, що належить ОСОБА_1 , і будівлі автостоянки №35 є різними об`єктами нерухомості та не накладаються один на одного, заявник просив задовольнити заяву про перегляд судового рішення за вказаними нововиявленими обставинами (т.7а.с.92-96).

3) 20січня 2022року представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Возіян А.А. в черговий раз звернувся до суду з заявою про перегляд постанови від 02 лютого 2021 року за нововиявленою обставиною на підставі п.3ч.2ст.423ЦПК України.

Свою заяву адвокат обґрунтував тим, що постановою Південно - західного апеляційного господарського суду від 21 грудня 2021 року за апеляційною скаргою громадської організації «Всеукраїнська спілка автомобілістів» (далі ГО «ВСА») скасовано рішення господарського суду Одеської області від 12 січня 2006 року у справі №9/430-05-11867 та відмовлено повністю у позові ГО «ООО ВСА» до КП «ОМБТІ та РОН» про визнання права власності та зобов`язання його зареєструвати.

Посилаючись на те, що скасовано рішення суду, яке стало підставою для ухвалення постанови Одеського апеляційного суду від 02 лютого 2021 року, заявник просив задовольнити заяву про перегляд судового рішення за вказаною нововиявленою обставиною (т.7а.с.104-107).

4) 04 липня 2022 року представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Возіян А.А. в четвертий раз звернувся до суду з заявою про перегляд постанови від 02 лютого 2021 року за нововиявленими обставинами на підставі п.1ч.2ст.423ЦПК України.

Заяву представник відповідача обґрунтував тим, що постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09 березня 2022 року у справі №2а-2193/09/1570 за апеляційною скаргою ГО «ВСА» скасовано постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2009 року.

Закрито провадження у справі за адміністративним позовом ГО «ООО ВСА» до Головного управління юстиції в Одеській області Міністерства юстиції України про скасування наказу та зобов`язання вчинити певні дії.

Посилаючись на те, що:

-зазначеною постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09 березня 2022 року встановлено, що реєстрація нового статуту ГО «ООО ВСА», що в свою чергу було з однією з підстав видачі їй свідоцтва про право власності на нежитлові приміщення автостоянки №35, порушила корпоративні права ГО «ВСА» і такий статут не міг бути зареєстрований без погодження з ГО «ВСА»;

-вказана нова реєстрація статуту здійснювалася виключно на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2009 року, яке скасовано, а тому зазначене вище свідоцтво про право власності на нежитлові приміщення не може вважатися належним правовстановлюючим документом та не породжує жодних прав для ГО «ООО ВСА» ;

-ГО «ООО ВСА» не набула у встановленому законом порядку право власності на нежитлові приміщення автостоянки №35 та не може звертатися до суду за захистом свого права,

заявник просив задовольнити заяву про перегляд судового рішення за вказаними нововиявленими обставинами (т.7а.с.217-223).

5) 12 серпня 2022 року представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Возіян А.А. в п`яте звернувся до суду з заявою про перегляд його постанови від 02 лютого 2021 року за нововиявленими обставинами на підставі п.1ч.2ст.423ЦПК України.

Заяву обґрунтувано тим, що рішенням господарського суду Одеської області від 29 червня 2022 року частково задоволено позов громадської організації «Всеукраїнська спілка автомобілістів» до громадської організації «Одеська обласна організація автомобілістів» про визнання недійсним та скасування рішення, оформленого протоколом від 26 вересня 2008 року, про визнання недійсним статуту в редакції від 2008 року, затвердженого протоколом від 26 вересня 2008 року та зобов`язання вчинити певні дії.

Визнано недійсним та скасовано рішення XV (позачергової) конференції Одеської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів, оформлене протоколом від 26 вересня 2008 року про внесення змін до статуту Одеської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів (далі - ООО ВСА).

Визнано недійсним статут ГО «ООО ВСА» в редакції від 2008 року, що була затверджена протоколом XV (позачергової) конференції ООО ВСА від 26 вересня 2008 року.

Посилаючись на те, що:

-свідоцтво про право власності на нежитлові приміщення автостоянки №35 від 23

квітня 2009 року видано на підставі статуту ГО «ООО ВСА» та протоколу XV (позачергової) конференції ООО ВСА 26 вересня 2008 року, тобто документів, які на даний час визнані недійсними;

-в силу наведеного зазначене свідоцтво про право власності є також недійсним, не

породжує для ГО «ООО ВСА» жодних прав і обов`язків та свідчить про відсутність порушеного права у зазначеної громадської організації, за захистом якого вона звернулася у справі №521/13024/19,

заявник просив задовольнити заяву про перегляд судового рішення за вказаними нововиявленими обставинами (т.8а.с.40-43).

У всіх наведених вище заявах, поданих до суду у строки, встановлені законом, представник відповідача Ткаченка В.В. просив скасувати постанову Одеського апеляційного суду від 02 лютого 2021 року, апеляційну скаргу представника ГО «ООО ВСА» Демчука Я.В. залишити без задоволення, а рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 28 травня 2020 року залишити без змін.

У запереченнях на заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами представник ГО «ООО ВСА» Демчук Я.В. просить у їх задоволенні відмовити, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість доводів заяв.

Зокрема, заперечення зводяться до того, що:

-істотних обставин, у розумінні п.1ч.2ст.423 ЦПК України, адвокатом Возіяном А.А. в жодній заяві не наведено,

-рішення господарського суду Одеської області від 29 червня 2022 року, крім іншого, не набрало законної сили;

-відсутні правові підстави для застосування п.3ч.2ст.423 ЦПК України, оскільки постанова Південно - західного апеляційного господарського суду від 21 грудня 2021 року, якою скасовано судове рішення, яке стало підставою для ухвалення постанови Одеського апеляційного суду, що підлягає перегляду, у свою чергу, скасована постановою Верховного Суду від 12 липня 2022 року (т.8а.с.26-28, 80-81,84).

Інші учасники судового процесу не висловили свого ставлення до заяв адвоката Возіяна А.А. про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 11 січня 2022 року відмовлено в прийнятті заяви представника ГО «ВСА» адвоката Хаджи І.Д. про перегляд постанови Одеського апеляційного суду від 02 лютого 2021 року з тих підстав, що вказана громадська організація не брала участі у розгляді даної справи в судах першої і апеляційної інстанцій та не наділена законом правом на подачу вказаної заяви (а.с.1-7,94 провадження №88-ц/813/21/22).

Про чергову дату, час та місце розгляду заяв про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, а саме: 30 серпня 2022 року, всі учасники судового процесу повідомлені належним чином.

30 серпня 2022 року до апеляційного суду в четвертий раз надійшло клопотання відповідача ОСОБА_1 адвоката Возіяна А.А. про відкладення розгляду справи на іншу дату, зокрема, з тих підстав, що в Україні діє режим воєнного стану, що у нього та ОСОБА_1 на даний час відсутня можливість прибути до суду для участі в судовому засіданні (т.8 а.с.109-110).

Колегія суддів дійшла висновку про відсутність поважних причин для відкладення розгляду справи, у зв`язку з чим залишила без задоволення наведене вище клопотання з огляду на таке.

За положеннями ст.10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» у період воєнного стану не можуть бути припинені серед іншого повноваження судів. В умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначеніКонституцією Українита законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбаченіКонституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені (ст.12-2 Закону). Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється (ч.2 ст.26 Закону).

Введення в дію воєнного стану на території країни само по собі не може бути поважною причиною для відкладення розгляду справи та неможливості представника прийняти участь у розгляді справи. За наявності відповідних обставин воєнний стан може бути поважною причиною для неможливості прийняти участь у судовому засіданні, але представник позивача не зазначив жодної такої обставини. Судом враховано, що місце перебування відповідача ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_3 зазначено ними - м.Одеса, яке станом на 30 серпня 2022 року не входить до зони активних бойових дій (т.8 а.с.109-110).

Більш того, представник відповідача ОСОБА_1 , будучі обізнаним про розгляд справи в суді апеляційної інстанції, не виявив бажання скористатись правом прийняти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в порядку, передбаченому ст.212 ЦПК України, чим проявив пасивну процесуальну поведінку.

Відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини від 07 липня 1989 року по справі "Юніон Аліметаріа Сандерс проти Іспанії", зазначено, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Колегією суддів враховано:

- норми ч.1ст.429 ЦПК України, які передбачають розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі;

-відкриття провадження у справі 23 грудня 2021 року;

-не зазначення представником ОСОБА_3 в заяві від 30 серпня 2022 року про відкладення розгляду справи які додаткові обставини він має намір повідомити суду апеляційної інстанції;

-наявність в матеріалах справи письмових документів, на підтвердження позицій сторін,

-чисельне подання адвокатом Возіяном А.А. в рамках розгляду його заяв про перегляд судового рішення клопотань про відкладення розгляду справи;

-положення ст.129 Конституції України, ст.2 ЦПК України, якими передбачено, що одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. При цьому, захищаючи права одних осіб, суд не може порушувати права інших осіб (т.7 а.с.49,135, т.8а.с.3,69-70).

Також враховано, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду. Якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору.

До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 01 жовтня 2020 року у справі № 361/8331/1, від 16 липня 2020 року у справі № 924/369/19.

Враховуючи наведене, з метою дотримання розумних строків розгляду справи, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду справи у судовому засіданні 30 серпня 2022 року у відсутності учасників судового процесу, належним чином повідомлених про розгляд справи, що в розумінні вимог ч.2 ст.372 ЦПК України не є перешкодою розгляду справи.

Позиція апеляційного суду

Заслухавши суддю-доповідача,представника позивачаадвоката СтадникаП.О.,який прийнявучасть усправі врежимі відеоконференції,та підтримавзаперечення навсі заявипредставника відповідача ОСОБА_1 адвоката Возіяна А.А., дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що жодна з заяв про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами задоволенню не підлягає.

Так, відмовляючи в позові ГО «ООО ВСА», суд першої інстанції виходив з того, щоправо власності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на спірний автосалон виникло на законних підставах, зазначивши, що право власності ОСОБА_1 на виставочно-демонстраційний автосалон та на земельну ділянку площею 0,0904 га не скасоване та не визнане неправомірним, тому його право власності на зазначені об`єкти є правомірним. Суд також зазначив, що ГО «ООО ВСА», яке не було стороною договору купівлі-продажу від 05 березня 2007 року, укладеного між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , може ставити питання про витребування майна із чужого незаконного володіння за наявності доказів того, що громадська організація є власником автосалону. Також суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 є добросовісним набувачем,а позивач не надав доказів того, що автосалон фактично належить йому. Визнання за позовом заінтересованої особи, яка не є стороною договорів, оспорюваних правочинів недійсними не є належним засобом захисту порушеного права, оскільки у такому випадку законом передбачено пред`явлення віндикаційного позову з відповідними правовими наслідками. При цьому суд вказав на неможливість застосування позовної давності через недоведеність позовних вимог

Постановою Одеського апеляційного суду від 02 лютого 2021 року зазначене рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 28 травня 2020 року скасовано, позов ГО «ООО ВСА» задоволено в повному обсязі, а резолютивна частина постанови докладно наведена вище.

Задовольняючи позовні вимоги ГО «ООО ВСА» апеляційний суд, крім іншого, виходив з того, що:

-рішенням господарського суду Одеської області від 12 січня 2006 року у справі №9/430-05-11867 визнано право власності ООО ВСА серед іншого, на нежитлові приміщення, розташовані у АДРЕСА_1 , автостоянка №35,

-25січня 2006року ООО ВСА зареєструвала своє право власності на нежитлові приміщення, про що свідчить витяг про реєстрацією права власності на нерухоме майно;

-ООО ВСА змінило назву та є ГО «ООО ВСА»;

-23квітня 2009року ГО «Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів» отримала свідоцтво про право власності на нежитлові приміщення автостоянки №35.

Апеляційний суд також встановив, що будівля літ.Б, яка належить позивачу, і є адміністративною будівлею під літ. А, що за документами належить ОСОБА_1 , який цей факт підтвердив. При цьому суд встановив, що накладання меж земельних ділянок підтверджується висновком земельно-технічної експертизи від 26 травня 2019 року № 902/2019 та визнається сторонами у справі. В результаті накладання земельних ділянок склад під літ.Б, який належить позивачу, розташований на земельній ділянці, що належить ОСОБА_1 , і, відповідно, відбулось накладання нежитлових приміщень, зокрема приміщення під літ. Б, що є складом громадської організації, і є приміщенням під літ.А, яке є адміністративною будівлею ОСОБА_1 та входить до складу виставочно-демонстраційного автосалону.

Із всіма висновками апеляційного суду, в тому числі із тими, що наведені вище, повністю погодився Верховний Суд, що підтверджується змістом його постанови від 16 вересня 2021 року.

Колегія суддів вважає, що відсутні правові підстави для повторного розгляду справи, в рамках якої ухвалена постанова Одеського апеляційного суду від 02 лютого 2021 року, на підставі обставин, якими обґрунтовані 5 заяв представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Возіяна А.А., з огляду на таке.

Поняття нововиявлених обставин в контексті практики Європейського Суду з прав людини

Розглядаючи питання щодо принципу правової визначеності, що передбачає дотримання принципу res judicata, та відступу від принципу правової визначеності, колегія суддів звертає увагу на таке.

Європейській Суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях, в тому числі щодо України, констатував, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення.Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами(див. п.46 рішення у справі «Устименко проти України», п.п.51,52 рішення у справі «Рябих проти Росії», п.31 рішення у справі «Марушин проти Росії», п.61 рішення у справі «Брумареску проти Румунії»).

Відстоюючи принцип правової визначеності, як у випадках перегляду судових актів у порядку нагляду (див. рішення Суду у справах Світлана Науменко проти України, Трегубенко проти України, Рябих проти Росії), так у випадках перегляду справ у зв`язку з нововиявленими обставинами (див. рішення у справах Праведна проти Росії, Желтяков проти України, п.п. 42-48), Європейський Суд з прав людини вважає доцільним слідувати тій же логіці, коли цей основоположний принцип підривається за допомогою інших процесуальних механізмів, таких як продовження строку на оскарження.

Погоджуючись з відступом національного суду від принципу правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто остаточності судового рішення, Європейський Суд з прав людини одночасно визначає, що відхід від цього принципу можливий, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.

Так, у рішенні від 23 листопада 2009 року у справі «Сутяжник проти Росії», суд підкреслив, що в його рішенні в іншій справі «Рябих проти Росії» міститься важливе застереження про те, що Суд приймає в певних випадках відступ від принципу правової визначеності з метою виправлення «істотного недоліку» або «помилки в здійсненні правосуддя».

Ці питання Європейський Суд з прав людини вирішував в кожній окремій справі, в якій мірі має бути виправданим відступ від принципу правової визначеності (п.п.32-35 вказаного рішення від 23 липня 2009 року).

Такий аналіз проведений Судом в контексті кримінальних справ (рішення Європейського Суду від 24 травня 2007 року у справі «Радичков проти Росії», п.44; в контексті цивільних справ (рішення Європейського Суду у справах «Проценко проти Росії»), п.31 рішення від 31 липня 2008 року і наступні за ним пункти та «Тишкевич проти Росії», п.п. 25-26, рішення від 04 грудня 2008 року.

У справі «Правідна проти Росії» Суд, зокрема, зазначив, що процедура скасування остаточного судового рішення передбачає наявність доказів, які раніше не були об`єктивно доступними і які можуть призвести до іншого результату.

Особа, яка бажає скасування судового рішення, має довести, що вона не мала можливості для надання доказів до закінчення судового розгляду, і, що такий доказ має значення для вирішення справи.

У цій справі Європейський Суд відзначив, що така процедура була закріплена в ст. 333 Цивільно-процесуального кодексу Української РСР, і схожа з подібними процедурами, які існували в інших правових системах багатьох країн членів Ради Європи (рішення від 18 листопада 2018 р. п.п. 27-28).

Дана процедура сама по собі, як підкреслив Європейський Суд, не суперечить принципу правової визначеності у тій мірі, в якій вона використовується для виправлення судових помилок.

Суд зазначив, що важливо, щоб ця процедура була застосована способом сумісним зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Отже, перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами має відповідати міжнародним стандартам права на справедливий суд, що гарантоване ст.6 Конвенції.

Поняття нововиявлених обставин в контексті національного закону

За змістом ч.1 та п.1ч.2 ст.423 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, що набрало законної сили, може бути переглянуте за нововиявленими обставинами за наявністю істотних для справи обставин, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звернулася з позовом на час розгляду справи.

Дослідивши питання про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої Судової палати Касаційного цивільного суду постановою від 21 жовтня 2020 року у справі №726/938/18 зазначив, що нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають:

- істотне значення для розгляду справи та

- існували на час розгляду справи, але

- не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які

- виникли після набрання судовим рішенням законної сили та

- віднесені законом до нововиявлених обставин.

Згідно з ч.1 ст.423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Нововиявлені обставини це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.

При вирішенні питання про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами суд має виходити з визначених ч.2 ст.423 ЦПК України підстав, перелік яких є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, та дотримання заявником умов, що містяться в ст.ст.424,426 ЦПК України.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених п.1ч.2ст.423 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі.

Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення.

Суд має право скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.

Аналогічні висновки Верховного Суду містяться у постановах від 17 квітня 2018 року (справа №1510/2-1411/11), від 19 червня 2019 року (справа № 815/1918/15), від 27 травня 2020 року (справа №802/2136/17-а), від 05 січня 2021 року (справа № 805/4341/16-а).

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 14 квітня 2021 року у справі №9901/819/18, провадження №11-430заі20 підкреслила , що не належать до нововиявлених нові обставини, які виникли або змінилися після ухвалення судом рішення, новий доказ або нове обґрунтування позовних вимог чи заперечень проти позову (пункт 6.38).

Таким чином, поняття нововиявлених обставин, їх тлумачення національними судами кореспондує з принципом правової визначеності та повагою до принципу res judicata.

Із цих положень міжнародного та національного законодавства виходить суд апеляційної інстанції, розглядаючи питання, порушені у даній справі про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Перегляд судового рішення на підставі п.1ч.2ст.423 ЦПК України

1. Обґрунтовуючи заяву проперегляд судовогорішення занововиявленими обставинамивід 16листопада 2021року на підставі п.1ч.2ст.423 ЦПК України заявник посилався на те, що істотною обставиною перегляду постанови Одеського апеляційного суду від 02 лютого 2021 року є висновок судової будівельно-технічної експертизи №19-8619-8621 від 30 вересня 2021 року, проведеної в рамках господарської справи №9/430-05-11867 за позовом ГО «ООО ВСА» до комунального підприємства «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості» (далі - КП «ОМБТІ та РОН») про визнання права власності та зобов`язання його зареєструвати.

Зокрема, експерт дійшов висновку про те, що виставочно-демонстраційний автосалон за адресою: АДРЕСА_1 не відноситься до складу нежитлових будівель автостоянки №35 за адресою: АДРЕСА_1 та розміщений на земельній ділянці з кадастровим номером 5110137300:68:002:0028, що належить ОСОБА_1 .

Згідно з приписами ст.1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи.

Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч.1ст.102 ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до ст.110 ЦПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими ст. 89 цього Кодексу.

Наданий доматеріалів заявивисновок експертаОдеського науково-дослідногоінституту судовихекспертиз Степанкевича С.С. №19-8619-8621від 30вересня 2021року, складений зарезультатами судовоїбудівельно-технічноїекспертизи, проведеної в рамках господарської справи, після набрання чинності постанови Одеського апеляційного суду від 02 лютого 2021 року, який заявник вважає нововиявленою обставиною, за своєю правовою природою є доказом та не може вважатися нововиявленою обставиною в розумінні п.1ч.2ст.423 ЦПК України.

Крім того, апеляційний суд бере до уваги, що при розгляді справи №521/13024/19 відповідач ОСОБА_1 не бувобмежений упроцесуальних правахта уповній мірікористувався ними,зокрема подавав апеляційну та касаційну скарги; він не був обмежений у виборі представника та у своєчасному наданні необхідних доказів по справі.

Наведене свідчитьпро те,що відповідач ОСОБА_1 мав можливістьнадавати доказипротягом розглядусправи,зокрема, звертатисьдо судуза отриманнямвисновку експертизиабо зклопотанням прозупинення провадженняу данійсправі довирішення справи №9/430-05-11867, що розглядалася в порядку господарського судочинства, чого останнім зроблено не було.

Водночас, враховуючи те, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами, то відсутні й правові підстави однозначно стверджувати про те, що його наявність під час розгляду справи №521/13024/19, забезпечила б ухвалення Одеським апеляційним судом іншого рішення.

2. Обґрунтовуючи заяву проперегляд судовогорішення занововиявленими обставинамивід 21грудня 2021року на підставі п.1ч.2ст.423 ЦПК України заявник посилався на те, що істотною обставиною перегляду постанови Одеського апеляційного суду від 02 лютого 2021 року є ухвала Південно - західного апеляційного господарського суду від 23 листопада 2021 року про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення господарського суду Одеської області від 12 січня 2006 року у справі №9/430-05-11867 за позовом ГО «ООО ВСА» до КП «ОМБТІ та РОН» про визнання права власності та зобов`язання його зареєструвати.

Зокрема, заявник вказував, що зазначеною ухвалою встановлено факт, що висновок експерта №19-8619-8621 від 30 вересня 2021 року є належним, допустимим і достовірним доказом у даній справі, яким встановлено, що приміщення виставочно-демонстраційного автосалону за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 , та будівлі автостоянки АДРЕСА_2 , є різними об`єктами нерухомості та не накладаються один на одного.

Колегією суддіввстановлено,що апеляційнепровадження заапеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішеннягосподарського судуОдеської областівід 12січня 2006року у справі №9/430-05-11867 закрито на підставі п.3ч.1ст.264 ГПК України (т.7а.с.97-101).

Закриваючі провадження у справі апеляційний господарський суд виходив з того, що оскаржуванимрішенням питанняпро права,інтереси та(або)обов`язки ОСОБА_1 не вирішувалися з огляду на те, що він не є власником виставочно-демонстраційного автосалону на підставі договору купівлі-продажу від 05 березня 2007 року №845, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , що право власності на нього не набув за договором, що є недійсним за судовим рішенням, яке є чинним.

Дійшовши висновку про те, що оскаржуваним рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_1 не вирішувалися, апеляційний господарський суд одночасно вдався до оцінки наявних у справі доказів, зокрема, щодо належності, допустимості та достовірності висновку експерта №19-8619-8621 від 30 вересня 2021 року.

Оскільки Одеським апеляційним судом вище докладно наведено чому висновок експерта №19-8619-8621 від 30 вересня 2021 є новим доказом, а не нововиявленою обставиною, тому встановлені в ухвалі Південно - західного апеляційного господарського суду від 23 листопада 2021 року обставини, на які посилається заявник, не можуть вважатися нововиявленими в розумінні п.1ч.2ст.423 ЦПК України.

3. Обґрунтовуючи заяву проперегляд судовогорішення занововиявленими обставинамивід 04липня 2022року на підставі п.1ч.2ст.423 ЦПК України заявник посилався на те, що істотною обставиною перегляду постанови Одеського апеляційного суду від 02 лютого 2021 року є постанова П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09 березня 2022 року у справі №2а-2193/09/1570, якою скасована постанова Одеського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2009 року та закрито провадження у справі за адміністративним позовом ГО «ООО ВСА» до Головного управління юстиції в Одеській області Міністерства юстиції України про скасування наказу та зобов`язання вчинити певні дії.

На думку заявника судовим рішенням від 09 березня 2022 року:

-встановлено, що реєстрація нового статуту ГО «ООО ВСА», що в свою чергу було з однією з підстав видачі їй свідоцтва про право власності на нежитлові приміщення автостоянки №35 за адресою: АДРЕСА_1 , серії САС №634016 від 23 квітня 2009 року, порушила корпоративні права ГО «ВСА» і такий статут не міг бути зареєстрований без погодження з ГО «ВСА»;

-вказана нова реєстрація статуту здійснювалася виключно на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2009 року, яке скасовано, а тому зазначене вище свідоцтво про право власності на нежитлові приміщення не може вважатися належним правовстановлюючим документом та не породжує жодних прав для ГО «ООО ВСА» ;

-ГО «ООО ВСА» не набула у встановленому законом порядку право власності на нежитлові приміщення автостоянки №35 за адресою: АДРЕСА_1 та не може звертатися до суду за захистом свого права.

Наведені в обґрунтування зазначеної заяви від 04 липня 2022 року доводи не можуть бути підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами з таких підстав.

Згідно зіст.41Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 328 ЦК України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом. Право власності є непорушним.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ч.1ст. 321ЦК України).

Для скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно має бути визнано недійсним та скасовано рішення органу на підставі якого було видано вказане свідоцтво.

Вказане кореспондується зі сталою практикою Верховного Суду, викладеною, зокрема, в постановах від 27 червня 2018 року№ 925/797/17;від 05 лютого 2020 року№ 904/750/19; від 06.05.2020 року у справі№ 120/4617/18-а; від 27 травня 2020 року№ 442/2771/17 від 16 вересня 2020 року№ 278/657/18.

Звертаючись у серпні 2019 року до суду за захистом свого порушеного права, ГО «ООО ВСА» позовні вимоги, крім іншого, обґрунтувала тим, що їй на праві приватної власності належать нежитлові приміщення автостоянки №35,розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Встановлено, що рішенням господарського суду Одеської області від 12 січня 2006 року у справі№9/430-05-11867 задоволено позов ООО ВСА до КП «ОМБТІ та РОН» про визнання права власності та зобов`язання його зареєструвати.

Визнано право власності ООО ВСА, крім іншого, на нежитлові приміщення, розташовані у АДРЕСА_1 , автостоянку № НОМЕР_1 , загальною площею 888,2 кв. м (приміщення літ. А, а, А`, а` (I-II поверхи) 417,70 кв. м, літ. Б (склад) 15,3 кв. м, літ. В (склад) 26,6 кв. м, літ. Г (електромайстерня) 52,3 кв. м, літ. Д (склад) 243 кв. м, літ. Е (підсобне) 9,5 кв. м, літ. Ж (кладова) 6,3 кв. м, літ. З (гараж) 16,7 кв. м, літ. И (гараж) 16,7 кв. м, літ. К (гараж) 17,00 кв. м, літ. Л (гараж) 16,7 кв. м, літ. М (гараж) 16,7 кв. м, літ. Н (гараж) 16,7 кв. м, літ. О (гараж) 17,0 кв. м), згідно технічного паспорту від 11 квітня 2003 року.

Зобов`язано КП «ОМБТІ та РОН» зареєструвати, крім іншого, право власності ООО ВСА на вказані вище нежитлові приміщення (т.1а.с. 110 зв.-112).

25 січня 2006 року ООО ВСА на підставі вказаного рішення суду зареєструвало своє право власності на вказані нежитлові приміщення, про що свідчить витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно (т.1а.с.110).

Також встановлено, що постановою Одеського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2009 року задоволено позов ООО ВСА до Головного управління юстиції в Одеській області про скасування наказу та зобов`язання вчинити певні дії.

Скасовано наказ Головного управління юстиції в Одеській області Міністерства юстиції України №561-о/д від 20 жовтня 2008 року.

Скасовано наказ Головного управління юстиції в Одеській області Міністерства юстиції України №561-о/д від 20 жовтня 2008 року.

Зобов`язано Головне управління юстиції в Одеській області МЮ України зареєструвати нову редакцію статуту ГО «ООО ВСА», затверджену постановою 15-ї позачергової конференції Одеської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів від 26 вересня 2008 року (т.7а.с.226-227).

Наказом в.о.начальника Головного управління юстиції в Одеській області №174-о/д від 27 березня 2009 року зареєстровані зміни до статуту ГО «ООО ВСА», внесено відповідні зміни до Реєстру об`єднань громадян та здійснена заміна свідоцтва, про факт реєстрації змін до статуту повідомлено керівника ГО «ООО ВСА» (т.7а.с.228).

23квітня2009рокуГО «ОООВСА» (колишняназва ОООВСА)отримала свідоцтвопро правовласності нанежитлові приміщенняавтостоянки №35 (т.1 а.с.15).

У свідоцтві зазначено, що об`єкт в цілому складається з будівель літ. «А»,»Ш» загальною площею 424,9 кв.м., основною площею 307,1кв.м., складів літ. «Б», «В», «Д», електромайстерні літ. «Г», підсобного літ. «Е», кладової літ. «Ж», гаражів літ. «З», «И», «К», «Л», «М», «Н», «О», навісів літ. «П», «Р», «С», «Т», «У», «Ф», відображених у технічному паспорті від 16 квітня 2009 року.

Вказане свідоцтво видане на підставі статуту ГО «ООО ВСА», зареєстрованого Головним управлінням юстиції в Одеській області від 27 березня 2009 року №174-о/д, протоколу XV (позачергової) конференції Одеської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів від 26 вересня 2008 року; замість рішеннягосподарського судуОдеської областівід 12січня 2006року посправі №9/430-05-11867, зареєстрованого КП «ОМБТІ та РОН» від 25 січня 2006 року, номер запису:5663 в книзі49 неж-92.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09 березня 2022 року у справі №2а-2193/09/1570 за апеляційною скаргою ГО «ВСА» скасовано постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2009 року.

Провадження у справі за адміністративним позовом ГО «ООО ВСА» до Головного управління юстиції в Одеській області Міністерства юстиції України про скасування наказу та зобов`язання вчинити певні дії закрито з підстав, що спір у даній справі не належить до юрисдикції адміністративних судів (т.7 а.с.230-236).

З огляду на те, що рішення господарського суду Одеської області від 12 січня 2006 року по справі №9/430-05-11867 дотепер є чинним та не скасовано, відсутні правові підстави вважати, що наведене вище свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане громадській організації 23 квітня 2009 року, є неналежним правовстановлюючим документом та не породжує жодних прав для ГО «ООО ВСА».

Виходячи з наведеного, сам по собі факт скасування у 2022 році рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2009 року, яким скасовано наказ Головного управління юстиції в Одеській області Міністерства юстиції України №561-о/д від 20 жовтня 2008 року та зобов`язано зазначений орган зареєструвати нову редакцію статуту ГО «ООО ВСА», затверджену постановою 15-ї позачергової конференції Одеської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів від 26 вересня 2008 року, та закриття провадження у справі №2а-2193/09/1570 висновок апеляційного суду про те, що свідоцтво про право власності на нерухоме майно є чинним, не спростовує.

За таких обставин, скасування рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2009 року, на підставі якого була зареєстрована нова редакція статуту ГО «ООО ВСА», та закриття провадження у справі за позовом ООО ВСА до Головного управління юстиції в Одеській області про скасування наказу та зобов`язання вчинити певні дії та закриття провадження не є нововиявленою обставиною в розумінні п.1ч.2ст.423 ЦПК України.

4. Обґрунтовуючи заяву проперегляд судовогорішення занововиявленими обставинамивід 12серпня 2022року на підставі п.1ч.2ст.423 ЦПК України заявник посилався на те, що істотною обставиною перегляду постанови Одеського апеляційного суду від 02 лютого 2021 року є рішення господарського суду Одеської області від 29 червня 2022 року про часткове задоволення позову ГО «ВСА» до громадської організації «Одеська обласна організація автомобілістів» про визнання недійсним та скасування рішення, оформленого протоколом від 26.09.2008, про визнання недійсним статуту в редакції від 2008 року, затвердженого протоколом від 26.09.2008 та зобов`язання вчинити певні дії. Визнано недійсним та скасовано рішення XV (позачергової) конференції Одеської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів, оформлене протоколом від 26 вересня 2008 року про внесення змін до статуту Одеської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів. Визнано недійсним статут ГО «ООО ВСА», в редакції від 2008 року, що була затверджена протоколом XV (позачергової) конференції ООО ВСА від 26 вересня 2008 року.

Посилаючись на те, що свідоцтво про право власності на нежитлові приміщення автостоянки №35 видано позивачу на підставі документів, які визнані недійсними, а тому зазначене свідоцтво є також недійсним і не породжує для ГО «ООО ВСА» жодних прав та обов`язків та свідчить про відсутність порушеного права у зазначеної громадської організації, за захистом якого вона звернулася у справі №521/13024/19.

Наведені в обґрунтування зазначеної заяви від 12 серпня 2022 року доводи не можуть бути підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами з таких підстав.

Встановлено, що рішенням господарського суду Одеської області від 29 червня 2022 року позов ГО «ВСА» до громадської організації «Одеська обласна організація автомобілістів» про визнання недійсним та скасування рішення, визнання недійсним статуту та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково.

Визнано недійсним та скасовано рішення XV (позачергової) конференції Одеської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів, оформлене протоколом від 26 вересня 2008 року про внесення змін до статуту Одеської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів.

Визнано недійсним статут ГО «ООО ВСА», в редакції від 2008 року, що була затверджена протоколом XV (позачергової) конференції ООО ВСА від 26 вересня 2008 року.

В іншій частині позовних вимог відмовлено (т.8а.с.44-63).

Зазначене рішення оскаржено відповідачем в апеляційному порядку та на даний час не набрало законної сили, а тому посилання на висновки рішення господарського суду Одеської області від 29 червня 2022 року не є нововиявленою обставиною в розумінні п.1ч.2ст.423 ЦПК України.

Крім того, апеляційний суд звертає увагу на те, що вище докладно наведено за яких обставин особа може бути позбавлена права власності на нерухоме майно, а також на те, що стало підставою для отримання ГО «ООО ВСА» свідоцтва про право власності на нежитлові приміщення автостоянки №35.

Ураховуючи те, що:

-і статут ГО «ООО ВСА», зареєстрований Головним управлінням юстиції в Одеській області від 27 березня 2009 року, тобто документ, який встановлює засновником (власником майна) організації обсяг правил, що регулюють її правовий стан, відносини, пов`язані з внутрішнім управлінням, стосунки з іншими організаціями чи громадянами;

-і протокол XV (позачергової) конференції Одеської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів від 26 вересня 2008 року, тобто документ, яким зафіксовано результати проведення конференції,

на відмінувід рішеннягосподарського судуОдеської областівід 12січня 2006року,на підставіякого завласником (Одеськоюобласною організацієюВсеукраїнська спілкаавтомобілістів,яка вподальшому зміниланазву наГО «ОООВСА») проведена державна реєстрація прав на об`єкти нерухомості ще 25 січня 2006 року, не є правовстановлюючими документами.

У даній справі статут і протокол є похідними від рішення господарського суду Одеської області від 12 січня 2006 року по справі №9/430-05-11867, оскільки видані замість нього, про що зазначено у самому свідоцтві.

Тому, навіть у разі набрання законної сили рішення господарського суду Одеської області від 29 червня 2022 року, сам по собі факт скасування чи визнання недійсними статуту і протоколу не тягне за собою визнання недійсним свідоцтва про право власності ГО «ООО ВСА» на нежитлові приміщення автостоянки №35, оскільки рішення господарського суду Одеської області від 12 січня 2006 року є чинним дотепер.

Підсумовуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає необхідним розмежувати поняття нововиявлених обставин, нових обставин та нових доказів:

-нововиявлені обставини - це особливі обставини, що підтверджені доказами, які існували під час постановлення судового рішення та можуть призвести до іншого результату і раніше не були об`єктивно доступні;

-особа, яка бажає скасувати судове рішення, має довести, що не мала можливості надати такі докази до закінчення судового розгляду, що мають значення для виправлення істотних недоліків;

-нові обставини є обставини, що виникли або змінились після постановлення судового рішення, а тому не можуть бути враховані судом при його прийнятті.

Відмінність нововиявлених обставин від нових обставин:

-нововиявлені обставини на момент розгляду справи існують;

-нові обставини не існують;

-нововиявлені обставини входять до предмету доказування;

-нові не входять, оскільки не існувють і не можуть бути відомі учасникам процесу і суду.

Відмінність нових доказів та доказів, якими обґрунтовуються нововиявлені обставини:

- докази підтверджують нововиявлені обставини;

- нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.

Оскаржуючи окремі документи, що покладені в основу судового рішення, що були предметом дослідження при постановленні судового рішення 02 лютого 2021 року, заявник намагався створити ілюзорність сприйняття нововиявлених обставин шляхом отримання нових судових рішень, з новими доказами для перегляду остаточного рішення суду з метою одерження бажаного результату.

Тому експертні висновки, отримані після прийняття судового рішення, які є новими доказами, скасування окремо взятих документів за спливом тривалого часу, не підривають саму суть судового рішення.

Дотримуючи принцип res judicata, тобто остаточності судового рішення, колегія судів не вбачає особливих та непереборних обставин для відходу від цього принципу та вважає , що заявник не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення.

Одже, правових підстав для задоволення заяв адвоката Возіяна А.А. в інтересах ОСОБА_1 про перегляд постанови Одеського апеляційного суду від 02 лютого 2021 року за нововиявленими обставинами немає.

Керуючись ст.ст.423,429 ЦПК України,апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заяв адвоката Возіяна Андрія Андрійовича в інтересах ОСОБА_1 про перегляд постанови Одеського апеляційного суду від 02 лютого 2021 року за нововиявленими обставинами.

Залишити в силі постанову Одеського апеляційного суду від 02 лютого 2021 року у справі за позовом громадської організації «Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , приватного підприємства «Автолюбитель», третя особа: Одеська міська рада, про визнання договорів купівлі-продажу недійсними та скасування рішення про державну реєстрацію.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 01 вересня 2022 року.

Головуючий

Судді: