Постанова

від 24.08.2022 по справі 926/4806/21

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" серпня 2022 р. Справа №926/4806/21

Західний апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого суддіСкрипчук О.С.

суддівМарка Р.І.

Матущака О.І.

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Комунального підприємства «Міський торговельний комплекс «Калинівський ринок» б/н від 19.05.2022 (вх. № 01-05/1097/22 від 20.05.2022)

на рішення Господарського суду Чернівецької області від 21.04.2022 (повний текст рішення складено 29.04.2022, м. Чернівці, суддя С.М. Гушилик)

у справі № 926/4806/21

за позовом: Державної екологічної інспекції Карпатського округу, м. Івано-Франківськ

до відповідача: Комунального підприємства «Міський торговельний комплекс «Калинівський ринок», м. Чернівці

про відшкодування шкоди в сумі 121 350,13 грн, заподіяної внаслідок забруднення земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства,

ВСТАНОВИВ

Державна екологічна інспекція Карпатського округу звернулась до Господарського суду Чернівецької області із позовом до Комунального підприємства «Міський торговельний комплекс «Калинівський ринок» про відшкодування шкоди в сумі 121 350,13 грн заподіяної внаслідок забруднення земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в період з 01.04.2021 по 07.04.2021 Державною екологічною інспекцію Карпатського округу проведено плановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання КП «Міський торговельний комплекс «Калинівський ринок» вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Під час перевірки встановлені порушення Комунальним підприємством «Міський торговельний комплекс «Калинівський ринок» вимог ст.ст. 17, 33 Закону України «Про відходи», ст. 35 Закону України «Про охорону земель», у зв`язку з чим позивачем розраховано шкоду заподіяну внаслідок порушення природоохоронного законодавства в сумі 121350,13 грн.

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 21.04.2022 позов Державної екологічної інспекції Карпатського округу задоволено. Суд стягнув з Комунального підприємства «Міський торговельний комплекс «Калинівський ринок» на користь Державної екологічної інспекції Карпатського округу шкоду в сумі 121 350,13 грн., які перераховуються: 50 відсотків до спеціального фонду бюджету місцевого самоврядування Чернівецької ТГ в сумі 60675,06 грн.; 20 відсотків до спеціального фонду Чернівецького обласного бюджету в сумі 24270,03 грн.; 30 відсотків до Державного бюджету України в сумі 36405,04 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що матеріалами справи підтверджується факт порушення відповідачем природоохоронного законодавства, заподіяння шкоди, її розмір, причинно-наслідковий зв`язок між ними.

Не погоджуючись з даним рішенням суду Комунальне підприємство «Міський торговельний комплекс «Калинівський ринок» подало апеляційну скаргу б/н від 19.05.2022 (вх. № 01-05/1097/22 від 20.05.2022), в якій просить рішення Господарського суду Чернівецької області від 21.04.2022 скасувати, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що при винесенні оскаржуваного рішення судом не було враховано всі обставини справи, не надано належної правової оцінки доказам сторін, невірно застосовано норми матеріального та процесуального права.

А саме, апелянт стверджує, що матеріали справи не містять первинних документів, які б вказували на спосіб та порядок визначення площі засміченої земельної ділянки, матеріалів спеціальних вишукань, а також плану схеми земельної ділянки із зазначенням відповідних площ забруднення та відбору проб ґрунтів. Зазначене свідчить про те, що позивачем не доведено проведення відібрання проб ґрунтів на пробних площадках на земельних ділянках відповідача.

Крім цього, апелянт зазначає, що суд першої інстанції не дав правової оцінки тій обставині, що в журналі реєстрації проб за 01.04.2021 наявні номера/типи проб 03-Г-7-21, 03-Г-8-21, 03-Г-9-21, при тому що Акт відбору проб не містить жодного додатку (відомостей про додатки), зокрема відомості про реєстрацію та нумерацію, ярлики проб тощо.

Також, апелянт звернув увагу на те, що на момент складання акту відбору проб ґрунтів (01.04.2021), так і на момент проведення дослідження проб ґрунтів (14.04.2021) не було затверджено нормативи гранично допустимих концентрацій небезпечних речовин у ґрунтах.

Позивачем подано до суду відзив на апеляційну скаргу № 07-09/1729 від 30.06.2022, в якому просить залишити рішення Господарського суду Чернівецької області від 21.04.2022 без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відзив на апеляційну скаргу мотивований тим, що остання є необґрунтованою та висновків місцевого господарського суду не спростовує.

Відповідно до п. 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Державною екологічною інспекцією Карпатського округу з 01.04.2021 року по 07.04.2021 на підставі наказу №153 від 29.03.2021 здійснено плановий захід державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони навколишнього природного середовища Комунальним підприємством «Міський торговельний комплекс «Калинівський ринок», що знаходиться за адресою: , м.Чернівці, вул. Калинівська, буд. 13- А.

За наслідками перевірки складено Акт №62/03 від 07.04.2021, яким встановлено, що під час здійснення спеціалістами Державної екологічної інспекції Карпатського округу планового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання комунальним підприємством «Міський торговельний комплекс «Калинівський ринок» вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів виявлено факт зберігання (розміщення) в невідведеному для цього місці (несанкціонованому) відходів комунальних (міських) змішаних разом з глиною та залишками снігу на земельних ділянках з кадастровими номерами 7310136900:70:001:0002 та 7310136900:70:001:0013, які знаходяться за адресою: м. Чернівці, вул. Калинівська, 13-А, що є порушенням ст 17 Закону України «Про відходи», ст. 96 Земельного кодексу України (а.с.16 36).

Під час проведення перевірки, 01.04.2021 для визначення якісного складу та властивостей грунтів, відділом інструментально-лабораторного контролю Державної екологічної інспекції Карпатського округу було відібрані проби ґрунтів на даних земельних ділянках, на предмет можливого забруднення земель внаслідок несанкціонованого зберігання (розміщення) відходів комунальних (міських) змішаних на відкритому ґрунті, про що складено Акт №1-04-03 від 01.04.2021 (а.с.37).

Зазначений акт відбору проб ґрунтів підписаний уповноваженим представником Комунального підприємства «Міський торговельний комплекс «Калинівський ринок».

На підставі відбору проб ґрунтів здійснено вимірювання складу та властивостей ґрунтів, про що складено протокол № 14-04-03 від 14.04.2021 року (а.с.38 39). Показники вимірювання складу ґрунтів, згідно даного протоколу, свідчать про перевищення встановлених нормативів вмісту забруднюючих речовин в ґрунті відносно контрольного вмісту речовини, тобто встановлено факт забруднення земельної ділянки за кадастровим номером 7310136900:70:001:0002 хлоридами (203,85 мг/кг при фоновому показнику 106,36), свинцем (80,99 мг/кг при фоновому показнику 5,95) та земельної ділянки за кадастровим номером 7310136900:70:001:0013 свинцем (56,48 мг/кг при фоновому показнику 5,95).

Після визначення рівня забруднення земельних ділянок на основі проведених лабораторних досліджень, державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища проведено розрахунок завданих збитків на підставі Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища №171 від 27.10.1997, у редакції наказу Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів №241 від 04.11.2020 року (надалі - Методика) визначено, що:

- внаслідок забруднення земельної ділянки з кадастровим номером 7310136900:70:001:0002 на площі 20 м.кв. хлоридами завдано шкоду в сумі 14476,65 грн (РШ=А*ГОЗ*ПД*КЗ*КН*КЕГ), свинцем завдано шкоду в сумі 77208,80 грн (РШ=А*ГОЗ*ПД*КЗ*КН*КЕГ), загальний розмір завданої хлоридами та свинцем становить 84447,13 грн (РШ.ЗАГ=РШ.МАКС+0,5* (РШ1+РШ2+…+РШп).

- внаслідок забруднення земельних ділянок з кадастровим номером 7310136900:70:001:0013 на площі 10 м.кв. свинцем завдано шкоду в сумі 36903,00 грн(РШ=А*ГОЗ*ПД*КЗ*КН*КЕГ).

На підставі розрахунків, проведених Державною екологічною інспекцією Карпатського округу за Методикою, вирахувано розмір заподіяних відповідачем державі збитків шляхом забруднення, на підставі якої визначено основну суму в розмірі 121350,13 грн, яку позивач просить відшкодувати (а.с. 42 43).

З метою досудового врегулювання спору, 07.07.2021 Державною екологічною інспекцією Карпатського округу надіслано КП «МТК «Калинівський ринок» письмову претензію №03.3-05/2807 від 07.07.2021 із пропозицією у місячний строк з дня одержання претензії відшкодувати заподіяну шкоду в розмірі 121350,13 грн (а.с. 44 46).

У відповідь на претензію, відповідач, 06.06.2021 надіслав на адресу позивача заперечення №739, згідно яких зазначено, що розрахунки шкоди є необґрунтованими та не відповідають вимогам законодавства для визначення шкоди у зв`язку з забрудненням (а.с.48).

При винесенні постанови колегія суддів виходила з наступного.

Відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються, зокрема, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", Законом України "Про відходи", Законом України "Про охорону земель", Земельним кодексом України, а також іншим спеціальним законодавством.

Статтею 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено, що державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Відповідно до ч. 3 ст. 38 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» в порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.

Статтею 55 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено, що суб`єкти права власності на відходи повинні вживати ефективних заходів для зменшення обсягів утворення відходів, а також для їх утилізації, знешкодження або розміщення. Здійснення операцій у сфері поводження з відходами дозволяється лише за наявності дозволу на здійснення операцій у сфері поводження з відходами на визначених місцевими радами територіях із додержанням санітарних та екологічних норм у спосіб, що забезпечує можливість подальшого використання відходів як вторинної сировини і безпеку для навколишнього природного середовища та здоров`я людей.

Згідно з положеннями статті 56 Закону України "Про охорону земель" юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом. Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

Приписами ч. 1 ст. 17 Закону України "Про відходи" передбачено, що суб`єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов`язані, зокрема, запобігати утворенню та зменшувати обсяги утворення відходів; забезпечувати повне збирання, належне зберігання та недопущення знищення і псування відходів, для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія, що відповідає вимогам екологічної безпеки; не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях чи об`єктах; здійснювати контроль за станом місць чи об`єктів розміщення власних відходів; відшкодовувати шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу, здоров`ю та майну громадян, підприємствам, установам та організаціям внаслідок порушення встановлених правил поводження з відходами, відповідно до законодавства України.

Відповідно до ст. 33 Закону України "Про відходи" зберігання та видалення відходів здійснюються відповідно до вимог екологічної безпеки та способами, що забезпечують максимальне використання відходів чи передачу їх іншим споживачам; забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів. На кожне місце чи об`єкт зберігання або видалення відходів складається спеціальний паспорт, в якому зазначаються найменування та код відходів (згідно з державним класифікатором відходів), їх кількісний та якісний склад, походження, а також технічні характеристики місць чи об`єктів зберігання чи видалення і відомості про методи контролю та безпечної експлуатації цих місць чи об`єктів.

Згідно зі статтею 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди визначено у статті 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вина завдавана шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою. Наявність всіх зазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

При цьому, у деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою, в свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

Так, судом встановлено, що Державною екологічною інспекцією Карпатського округу з 01.04.2021 по 07.04.2021 здійснено плановий захід державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони навколишнього природного середовища Комунальним підприємством «Міський торговельний комплекс «Калинівський ринок», що знаходиться за адресою: м.Чернівці, вул. Калинівська, буд. 13- А.

За наслідками перевірки складено Акт №62/03 від 07.04.2021, яким встановлено, що під час здійснення спеціалістами Державної екологічної інспекції Карпатського округу планового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання комунальним підприємством «Міський торговельний комплекс «Калинівський ринок» вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів та виявлено факт зберігання (розміщення) в невідведеному для цього місці (несанкціонованому) відходів комунальних (міських) змішаних разом з глиною та залишками снігу на земельних ділянках з кадастровими номерами 7310136900:70:001:0002 та 7310136900:70:001:0013, які знаходяться за адресою: м. Чернівці, вул. Калинівська, 13-А, що є порушенням ст 17 Закону України «Про відходи», ст. 96 Земельного кодексу України.

За змістом частини 6 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт. В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

Матеріали справи не містять доказів заперечення або зауваження до змісту акту складеного за результатами планового заходу державного нагляду (контролю) №62/03 від 07.04.2021. Акт відбору проб ґрунтів № 01-04-03 від 01.04.2021 підписаний представником відповідача без зауважень.

Необґрунтованими є твердження апелянта про відсутності доказів, які би вказували точні координати площадок відбору проб на земельних ділянках 7310136900:70:001:0002 та 7310136900:70:001:0013.

Відбір проб проводився на однорідній ґрунтовій поверхні для визначення вмісту хімічних речовин шляхом відбору однієї об`єднаної проби, що відповідає п.5.1 ДСТУ ГОСТ 17.4.3.01-2017 "Охорона довкілля. Якість грунту. Загальні вимоги до відбирання проб". Слід відмітити, що відбір за координатною сіткою являє собою модель відбору через певні (задані) інтервали, що і було зроблено спеціалістом Інспекції під час відбору проб.

В даному випадку, матеріалами справи підтверджується, що спеціалістом Інспекції було відібрано об`єднану пробу, про що зазначено в Акті відбору проб грунту №01-04-03 від 01.04.2021 року, яка складається з п`яти точкових проб, а саме чотири точки відібрані по кутах візуально забрудненої ділянки та одна у центрі, що в свою чергу спростовує твердження, наведені представником відповідача щодо недотримання вимог ГОСТу.

Судом встановлено, що відібрані проби ґрунту були упаковані в поліетиленові пакети, що зазначено в акті відбору. Усі проби ґрунту були пронумеровані із зазначенням місця та дати відбору та прізвища особи, що здійснювала відбір, що відповідає вище зазначеному ДСТУ ГОСТ 17.4.3.01-2017 "Охорона довкілля. Якість ґрунту. Загальні вимоги до відбирання проб". Відібрані проби ґрунту в той же день були доставлені до місця проведення вимірювань та внесені в журнал Реєстрації проб. Слід зазначити, що журнали реєстрації проб ґрунту та їх результатів відносяться до внутрішньої документації відділу і заповнюється в приміщенні відділу інструментально-лабораторного контролю.

ДСТУ ГОСТ 17.4.3.01-2017 використовується для визначення загального переліку визначувальних речовин. Поряд з цим, показники, що підлягали вимірюванню, та були зазначені в акті відбору проб згідно методик виконання вимірювань MBB №081/12-0787-11, №081/12-0822- 12 , затверджених наказами Держекоінспекції України №4 від 12.01.2012 та №2 від 04.01.2013 (копії методик), проведення вимірювань не обмежуються у терміні двох діб, оскільки для проведення вимірювань відбувається пробопідготовка ґрунту: висушування до повітряно-сухого стану, розтирання у ступці, просівання через сито, витяжка з ґрунту та проведення аналізу на визначений показник.

Згадані MBB які використовувалися під час проведення вимірювань, зазначені в матеріалах Уповноваження відділу інструментально-лабораторного контролю, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України №28 від 22.01.2021 року Про уповноваження на проведення вимірювань, не пов`язаних з оцінкою відповідності продукції, процесів та послуг у сфері законодавчо регульованої метрології під час контролю стану навколишнього природного середовища , та визначені ним також для використання під час проведення вимірювань відділом інструментально- лабораторного контролю Державної екологічної інспекції Карпатського округу.

Леткі хімічні речовини це речовини, які мають здатність швидко випаровуватись, та до яких належать аміак, сірководень, двоокис вуглецю та ненасичені вуглеводні та інші.

В пробах грунту визначалася концентрація вмісту показників (Амоній, Нітрати, Фосфор, Хлориди, Важкі метали), які не відносяться до летких хімічних речовин і не підлягають в подальшому консервації в скляні банки з притертими пробками відповідно Методик виконання вимірювань вмісту забруднюючих речовин. У відібраних пробах проводився аналіз на вміст хіміко-аналітичного складу, а не на вміст фізичних властивостей ґрунту (питома маса, об`ємна вага, пористість).

Таким чином, спеціалістами Державної екологічної інспекції Карпатського округу було дотримано всі встановлені нормативно правовими документами вимоги під час здійснення відбору проб ґрунту та проведення їх аналізу.

Скаржник в апеляційній скарзі зазначає, що площі пробних майданчиків, які зазначені в Акті відбору проб ґрунтів № 01-04-03 від 01.04.2021, є меншими за мінімальний розмір пробного майданчика, визначений вимогами ДСТУ ГОСТ 17.4.3.01-2017, а саме: пунктом 5 яким передбачено, що в залежності від мети дослідження розмір пробного майданчика, кількість та вид проб повинні відповідати зазначеним у таблиці. Розмір пробного майданчика для однорідного ґрунтового покрову повинен становити від 1 га до 5 га та для неоднорідного ґрунтового покриву повинен становити від 0,5 га до 1 га. Виходячи з цього, на думку апелянта мінімальний розмір пробного майданчика визначений у площі 500 кв.м.

Однак, суд апеляційної інстанції зазначає, що п. 5.1 ДСТУ ГОСТ 17.4.3.01-2017 не встановлено мінімальний розмір земельних ділянок, які можуть бути обстежені.

Крім того, апелянт зазначає, що на момент складання акту відбору проб ґрунтів (01.01.2021), так і на момент проведення дослідження проб ґрунтів (14.04.2021) не було затверджено нормативи гранично допустимих концентрацій небезпечних речовин у ґрунтах, та нормативи гранично допустимих концентрацій небезпечних речовин у ґрунтах, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 15.12.2021 № 1325 «Про затвердження нормативів гранично допустимих концентрацій небезпечних речовин у ґрунтах, а також переліку таких речовин».

Згідно ст. 1 Закону України «Про державний контроль з використанням та охороною земель» забруднення земель - накопичення в ґрунтах і ґрунтових водах внаслідок антропогенного впливу пестицидів і агрохімікатів, важких металів, радіонуклідів та інших речовин, вміст яких перевищує природний фон, що призводить до їх кількісних або якісних змін.

Згідно п. 3.1. Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від №171 27.10.1997 (надалі Методика) землі вважаються забрудненими, якщо в їх складі виявлені негативні кількісні або якісні зміни, що сталися в результаті господарської діяльності чи впливу інших чинників.

Відповідно до п. 4.8.2. Методики якщо вміст (масова частка) забруднюючої речовини (або показник вимірювань) встановлювався за результатами інструментально-лабораторного контролю, Кз визначається за формулою (4): Кз = Кр x Кгп, де Кр - коефіцієнт рівня забруднення, значення якого визначається за додатком 11, Кгп - поправний коефіцієнт на глибину просочування забруднюючої речовини, значення якого визначається за додатком 12.

Коефіцієнт рівня забруднення Кр приймається відповідно до рівня забруднення ґрунту згідно з додатком 11. Рівень забруднення ґрунту встановлюється за величиною відношення вмісту (масової частки) забруднюючої речовини у ґрунті Сзр до гранично допустимої (орієнтовно допустимої) концентрації речовини у ґрунті Сгдк (одк).

За відсутності гранично допустимої (орієнтовно допустимої) концентрації речовини у ґрунті рівень забруднення ґрунту встановлюють за величиною відношення вмісту (масової частки) забруднюючої речовини у ґрунті Сзр до контрольного вмісту цієї речовини у ґрунті Ск.

Отже, сама Методика передбачає можливість визначення розміру шкоди заподіяної внаслідок забруднення земельних ресурсів у разі відсутності затверджених нормативів гранично допустимих концентрацій небезпечних речовин у ґрунтах.

Так, на підставі відбору проб ґрунтів здійснено вимірювання складу та властивостей ґрунтів, про що складено протокол № 14-04-03 від 14.04.2021.

Показники вимірювань складу ґрунтів, згідно даного протоколу, свідчать про перевищення встановлених нормативів вмісту забруднюючих речовин в ґрунті відносно контрольного вмісту речовини, тобто встановлено факт забруднення земельної ділянки за кадастровим номером 7310136900:70:001:0002 хлоридами (203,85 мг/кг при фоновому (контрольному) показнику 106,36), свинцем (80,99 мг/кг при фоновому (контрольному) показнику 5.95) та земельної ділянки за кадастровим номером 7310136900:70:001:00 і свинцем (56,48 мг./кг при фоновому (контрольному) показнику 5,95).

Відсутність затверджених Кабінетом Міністрів України нормативів гранично допустимих концентрацій небезпечних речовин у ґрунтах, ніяким чином не виключає наявність правопорушення та протиправність поведінки і вини відповідача.

Апелянт в апеляційній скарзі посилається правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 02.02.2021 у справі № 908/125/18 щодо того, що відповідно до пункту 4.15 Порядку організації та проведення перевірок суб`єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.09.2008 № 464 (чинного на час проведення перевірки), до акта перевірки додаються (за наявності) порівняльні таблиці, графіки, схеми, оформлені належним чином, підписані та надані посадовими особами суб`єкта господарювання, що перевіряється; в акті перевірки також зазначається інформація, пов`язана з проведенням інструментально-лабораторного контролю (відбір проб та вимірювання безпосередньо на об`єкті перевірки), та зазначаються посилання на акти відбору проб та протоколи вимірювань. Не допускається включення до акта перевірки інформації або висновків, які не підтверджені документально (пункт 4.14 цього Порядку).

Однак, на момент проведення перевірки (у період з 01.04.2021 по 07.04.2021 Порядок організації та проведення перевірок суб`єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.09.2008 № 464 втратив чинність.

Апеляційний суд зазначає, що правовідносини у згаданій справі № 908/125/18 і у справі, яка розглядається, не можна вважати подібними.

Інші твердження апелянта, які викладені в апеляційній скарзі, судом оцінюються критично, оскільки вони не доведені належними та допустимими доказами та спростовуються матеріалами даної справи.

Беручи до уваги вищезазначене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що матеріалами справи доведено факт порушення відповідачем природоохоронного законодавства, заподіяння відповідачем шкоди, її розмір, причинно-наслідковий зв`язок між ними. Суд враховує, що вина відповідача у вчиненні правопорушення доведена та підтверджується наявними у справі доказами у сукупності.

Отже, рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Судовий збір, сплачений скаржником при поданні апеляційної скарги, на підставі ст. 129 ГПК України покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 271, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

1.Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Міський торговельний комплекс «Калинівський ринок» б/н від 19.05.2022 (вх. № 01-05/1097/22 від 20.05.2022) залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Чернівецької області від 21.04.2022 у справі № 926/4806/21 - залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Строки та порядок оскарження постанов апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.

Головуючий суддя О.С. Скрипчук

СуддяО.І. Матущак

Суддя Р.І. Марко