Постанова

від 29.08.2022 по справі 910/1633/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" серпня 2022 р. Справа№ 910/1633/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Майданевича А.Г.

суддів: Суліма В.В.

Ткаченка Б.О.

розглянувши у письмовому провадженні без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Житлово-комунального кооперативу "Локомотив-1"

на рішення Господарського суду міста Києва від 24.05.2022

у справі №910/1633/22 (суддя Бондарчук В.В.)

за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київкомунсервіс"

до Житлово-комунального кооперативу "Локомотив-1"

про стягнення 55 576,25 грн, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2022 року Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київкомунсервіс» (далі - КП «Київкомунсервіс», позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Житлово-комунального кооперативу «Локомотив-1» (далі - ЖБК «Локомотив-1», відповідач) про стягнення 55 576,25 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач послався на порушення відповідачем умов договору про надання послуг з вивезення побутових відходів № 12235-Гс від 01.07.2015 щодо оплати наданих послуг за період з 31.05.2020 по 31.12.2020, у результаті чого, позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 55 576,25 грн, з яких: 42 507,42 грн - основного боргу, 6 067,46 грн - пені, 5 328,69 грн - інфляційних втрат та 1 672,68 грн - 3% річних.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.05.2022 позов Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київкомунсервіс" задоволено частково.

Стягнуто Житлово-комунального кооперативу "Локомотив-1" на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київкомунсервіс" 42 507 грн 42 коп. - основного боргу, 2 397 грн 04 коп. - пені, 1 672 грн 68 коп. - 3% річних, 5 328 грн 69 коп. - інфляційних втрат та 2 317 грн 15 коп. - судового збору.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду обґрунтовано тим, що відповідач у порушення покладеного на нього договором обов`язку, своє зобов`язання щодо оплати за надані послуги не виконав, у зв`язку з чим, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись з прийнятим рішенням, Житлово-комунальний кооператив "Локомотив-1" звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 24.05.2022 та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Апелянт зазначає, що у позовній заяві відсутнє посилання на факт направлення позивачем відповідачу для підписання актів приймання-передачі наданих послуг. Скаржник звертає увагу, що не користується програмним забезпеченням «M.E.Doc», яким позивач направляв акти приймання-передачі наданих послуг. У зв`язку з чим, Житлово-комунальний кооператив "Локомотив-1" вважає, що, оскільки позивачем не надано суду доказів на підтвердження надіслання позивачу актів наданих послуг відповідно до п. 4.3 договору, тому факт надання послуг вважається не підтвердженим.

Апелянт вказує, що відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (Covid-19)» від 17.03.2020 заборонено нараховування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасну оплату житлово-комунальних послуг.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

У свою чергу, заперечуючи проти апеляційної скарги, позивач у своєму відзиві, наданому до суду 07.07.2022, зазначає, що рішення суду прийнято при повному з`ясуванні обставин справи, з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, без їх порушення, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає і рішення слід залишити без змін. Крім того, позивач вказує, що направлення актів надання послуг та рахунків підтверджується витягом з «M.E.Doc». До позовної заяви надавались докази направлення відповідачу рахунків на оплату через програму «M.E.Doc», відповідно до якої в Єдиному реєстрі податкових накладних реєструються податкові накладні, до яких відповідач постійно має доступ і володіє інформацією про нарахування вартості послуг за договором.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті та процесуальні документи сторін

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.06.2022 відмовлено у задоволенні клопотання представника Житлово-комунального кооперативу "Локомотив-1" про розгляд апеляційної скарги з повідомленням та викликом учасників справи. Поновлено Житлово-комунальному кооперативу "Локомотив-1" пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 24.05.2022. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Житлово-комунального кооперативу "Локомотив-1" на рішення Господарського суду міста Києва від 24.05.2022 у справі №910/1633/22. Ухвалено розгляд апеляційної скарги здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання).

06.07.2022 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду Житлово-комунальним кооперативом "Локомотив-1" подано клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 11 350 грн.

12.07.2022 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду КП «Київкомунсервіс» подало заперечення проти клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

З огляду на наявність у матеріалах справи належних доказів повідомлення сторін про розгляд апеляційної скарги у порядку письмового провадження та закінчення процесуальних строків на подання до суду документів, встановлених ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.06.2022, колегія суддів вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги по суті.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

01.07.2015 між Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київкомунсервіс» (виконавець) та Житлово-комунальним кооперативом «Локомотив-1» (замовник) укладено договір про надання послуг з вивезення побутових відходів №12235-Гс (далі - договір).

Відповідно до пункту 1.1 договору виконавець зобов`язується надати замовнику послуги з вивезення (збирання, зберігання, перевезення, утилізації, захоронення) твердих побутових відходів, а замовник прийняти і оплатити послуги.

Згідно з пунктом 2.1 договору виконавець надає замовнику послуги відповідно до графіку вивезення побутових відходів (далі - ТПВ). Графік вивезення ТПВ є додатком №1 до даного договору.

Пунктом 2.3 договору передбачено, що конкретні обсяги та вартість наданих замовнику послуг визначається на підставі щомісячних актів приймання-передачі наданих послуг, в яких вказуються фактичний обсяг вивезених виконавцем ТПВ за місяць в м. куб. та загальна вартість послуг, наданих виконавцем за місяць.

Розрахунки за надані послуги здійснюються замовником через КП «Головний інформаційно-обчислюваний центр», щомісячно до 20 числа місяця, що є наступним за місяцем, в якому здійснено надання послуг (п. 4.2 договору).

Оформлення послуг здійснюється за актом наданих послуг, який складається кожного місяця виконавцем до 10 числа місяця, наступного за місяцем надання послуг та направляється замовнику. У разі непідписання акту наданих послуг замовником протягом 5-ти календарних днів з моменту його отримання та ненадання протягом цього ж строку обґрунтованих заперечень, акт вважається підписаним та вважається, що замовник не має жодних претензій до обсягів наданих послуг. В актах наданих послуг вказується фактичний обсяг зібраних і вивезених виконавцем ТПВ за місяць в кубічних метрах, та загальна вартість послуг, наданих виконавцем за місяць в гривнях (п. 4.3. договору).

У пункті 6.2 договору передбачено, що за прострочення строків оплати послуг, замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення.

Договір набирає чинності з моменту укладення і діє до 31.12.2015 включно. Якщо за місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не заявить (в письмовому вигляді, шляхом направлення іншій стороні рекомендованого листа) про припинення його дії, договір вважається пролонгованим на наступний календарний рік (п. п. 9.1 - 9.2 договору).

Додатковою угодою №1 від 01.09.2016 до цього договору сторонами викладено пункт 2.1 договору в новій редакції, відповідно до якої тариф на послуги за цим договором становить: 67,78 грн за 1 м. куб.

Звертаючись з позовом, позивач послався на неналежне виконання ЖБК «Локомотив-1» зобов`язань за договором про надання послуг з вивезення побутових відходів, у результаті чого просив стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 42 507,42 грн, пеню у розмірі 6 067,46 грн, 3% річних у розмірі 1 672,68 грн та інфляційне збільшення в сумі 5 328,69 грн за період з 11.05.2020 по 21.12.2021.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Згідно із статтею 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності до статті 509 Цивільного кодексу України та статті 173 Господарського кодексу України в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 901 Цивільного кодексу України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (стаття 903 Цивільного кодексу України).

Суд першої інстанції встановив, що у період з 01.05.2020 по 31.12.2020 позивачем надано послуги з вивезення побутових відходів на загальну суму 45 735,85 грн, що підтверджується актами надання послуг: №32928 від 31.05.2020, №33217 від 30.06.2020, №43816 від 31.07.2020, №44766 від 31.08.2020, №55481 від 30.09.2020, №55854 від 31.10.2020, №66487 від 30.11.2020, №67187 від 31.12.2020. Вказані акти відповідачем не підписані.

Як вбачається з матеріалів справи, акти надання послуг та рахунки на оплату були направлені відповідачу через програмне забезпечення «M.E.Doc».

Заперечуючи проти позову, апелянт зазначає, що, оскільки позивачем не надано суду доказів на підтвердження надіслання позивачу актів наданих послуг відповідно до п. 4.3 договору, тому факт надання послуг вважається не підтвердженим. Також, скаржник звертає увагу, що не користується програмним забезпеченням «M.E.Doc».

Відповідно до п. 4.3 договору оформлення послуг здійснюється за актом наданих послуг, який складається кожного місяця виконавцем до 10 числа місяця, наступного за місяцем надання послуг та направляється замовнику. У разі не підписання акту наданих послуг замовником протягом 5-ти календарних днів з моменту його отримання та ненадання протягом цього ж строку обґрунтованих заперечень, акт вважається підписаним та вважається, що замовник не має жодних претензій до обсягів наданих послуг. В актах наданих послуг вказується фактичний обсяг зібраних і вивезених виконавцем ТПВ за місяць в кубічних метрах, та загальна вартість послуг, наданих виконавцем за місяць в гривнях.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції вказує, що згідно з інформацією, що міститься на сайті https://medoc.ua/, на час впровадження Реєстру електронних документів створення первинних документів (актів, рахунків тощо) також можливо виконувати у Реєстрі податкових документів. Ці документи доступні як у Реєстрі електронних документів, так і у Реєстрі податкових документів.

M.E.Doc є програмним забезпеченням для подання звітності до контролюючих органів та обміну юридично значущими первинними документами між контрагентами в електронному вигляді.

Отже, направлені позивачем первинні документи за спірним договором є доступними як у Реєстрі електронних документів, так і у Реєстрі податкових документів.

Крім того, суд апеляційної інстанції вказує, що відповідно до п. 5.1 договору замовник зобов`язаний, зокрема: сплачувати за надані послуги в строки зазначені у пункті 4.2 (пп. 5.1.1 договору); сприяти виконавцю у наданні послуг в обсязі та порядку, передбачених договором (пп. 5.1.2 договору); приймати послуги згідно з актом наданих послуг (пп. 5.1.6 договору).

Згідно із п. 5.2 договору замовник має право: контролювати надання послуг, відповідно до умов договору (пп. 5.2.1 договору); на усунення виконавцем недоліків у наданні послуг у триденний строк з моменту письмового звернення замовника (пп. 5.2.3 договору); на перевірку стану дотримання якості послуг, що надаються (пп. 5.2.4 договору).

Так, колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази звернення апелянта до позивача із заявою про ненадання послуг, чи надання послуг неналежним чином.

При цьому, колегія суддів зазначає, що замовник у разі неотримання актів надання послуг, водночас приймаючи послуги з вивезення побутових відходів, не був обмежений сам звернутись до КП «Київкомунсервіс» для нарахування оплати за наданні послуги.

Крім того, суд апеляційної інстанції приймає до уваги те, що відповідач за надані послуги розрахувався частково у розмірі 3 228, 43 грн.

Отже, беручи до уваги те, що сторони у пункті 1.1 договору передбачили, що виконавець зобов`язується надати замовнику послуги з вивезення (збирання, зберігання, перевезення, утилізації, захоронення) твердих побутових відходів, а замовник прийняти і оплатити послуги, також з огляду на те, що апелянт не звертався до позивача із заявою про ненадання КП «Київкомунсервіс» послуг з вивезення побутових відходів у період з 01.05.2020 по 31.12.2020, тому колегія суддів дійшла висновку, що позивач надав, а відповідач прийняв послуги з вивезення побутових відходів у вказаний період.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до пункту 4.2 договору розрахунки за надані послуги здійснюються замовником через КП «Головний інформаційно-обчислюваний центр», щомісячно до 20 числа місяця, що є наступним за місяцем, в якому здійснено надання послуг.

Таким чином, враховуючи вказане вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач надав, а відповідач прийняв послуги з вивезення побутових відходів у період з 01.05.2020 по 31.12.2020 у зв`язку з чим, у ЖБК «Локомотив-1» виникла заборгованість у розмірі 42 507,42 грн (45 735,85 грн -3 228, 43 грн = 42 507,42 грн).

Крім того, позивач просив стягнути з відповідача пеню у розмірі 6 067,46 грн, 3% річних у розмірі 1 672,68 грн та інфляційне збільшення в сумі 5 328,69 грн за період з 11.05.2020 по 21.12.2021.

Перевіривши розрахунки пені, 3% річних та інфляційних втрат, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач невірно визначив період нарахування пені у зв`язку з чим, позовні вимоги в частині пені задовольнив частково у розмірі 2 397 грн 04 коп., 3% річних у розмірі 1 672 грн 68 коп., інфляційні втрати у розмірі 5 328 грн 69 коп.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог в частині пені, 3% річних та інфляційних втрат, скаржник в апеляційній скарзі вказав, що на період дії карантину заборонено нараховувати та стягувати неустойку за несвоєчасну оплату житлово-комунальних послуг.

Так, відповідно до п.п. 4 п. 3 розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України ,,Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), якими на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги.

У частині 1 статті 2 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» закріплено, що предметом його регулювання є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальними послугами є результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Кооператив - юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об`єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування (стаття 2 Закону України «Про кооперацію»).

Кооператив є первинною ланкою системи кооперації і створюється внаслідок об`єднання фізичних та/або юридичних осіб на основі членства для спільної господарської та іншої діяльності з метою поліпшення свого економічного стану. Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо (ст. 6 Закону України «Про кооперацію»).

Згідно з пунктом 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласники багатоквартирних будинків, утримання яких до дня набрання чинності цим Законом здійснювали житлово-будівельні (житлові) кооперативи, продовжують відшкодовувати витрати на утримання відповідних будинків і споруд та прибудинкових територій таким кооперативам до моменту створення в багатоквартирному будинку об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (у тому числі шляхом реорганізації кооперативу) або прийняття співвласниками рішення про форму управління багатоквартирним будинком.

Пунктом 9 частини 1 статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що колективний споживач - юридична особа, що об`єднує споживачів у будівлі та в їхніх інтересах укладає договір про надання комунальної послуги.

Так, у договорі про надання послуг з вивезення побутових відходів №12235-Гс від 01.07.2015 Комунальне підприємство виконавчого органу Київради «Київкомунсервіс» є виконавцем комунальної послуги з вивезення (збирання, зберігання, перевезення, утилізації, захоронення) твердих побутових відходів, а Житлово-будівельний кооператив «Локомотив-1» є колективним побутовим споживачем, що об`єднує споживачів фізичних осіб, які проживають в житловому будинку.

Отже, дія п.п. 4 п. 3 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17.03.2020 № 530-ІХ в частині правовідносин, що виникли на підставі договору про надання послуг з вивезення побутових відходів №12235-Гс від 01.07.2015 розповсюджується на відповідача.

Частиною 1 статті 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги на період дії карантину. Отже, рішення в цій частині підлягає скасуванню.

Стосовно 3% річних та інфляційних втрат, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак, нарахування 3% річних та інфляційних втрат, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України за своєю правовою природою не є штрафними санкціями,

Тому, на вимоги щодо стягнення 3% річних та інфляційних нарахувань приписи Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» не розповсюджуються.

Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що в обчисленні останнього позивачем допущено арифметичну помилку, проте, заявлені суми 3% річних та інфляційних втрат підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки їх розмір не перевищує суми, обчислені судом.

Враховуючи вказане вище, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Житлово-комунального кооперативу "Локомотив-1" підлягає задоволенню частково. Рішення Господарського суду міста Києва від 24.05.2022 слід скасувати в частині стягнення пені, з підстав викладених в цій постанові. В іншій частині рішення слід залишити без змін.

Щодо клопотання Житлово-комунального кооперативу "Локомотив-1" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 11 350 грн у суді апеляційної інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема до них належать витрати на професійну правничу допомогу.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України).

Так, в апеляційній скарзі апелянт вказав, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат пов`язаних із наданням правничої допомоги адвокатом будуть надані суду під час розгляду справи.

06.07.2022 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду Житлово-комунальним кооперативом "Локомотив-1" подано клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 11 350 грн.

Згідно зі ст. 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно зі ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, відповідачем надано: договір про надання правової (правничої) допомоги №30/05/22 від 30.05.2022; акт виконаних робіт від 27.06.2022 на суму 11 350, 00 грн; ордер на надання правничої (правової) допомоги (серія КС №905101 від 14.06.2022; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №4196/10 від 17.06.2010; платіжне доручення №467 від 09.06.2022 на суму 11 350 грн.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Відповідно до статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Враховуючи те, що апеляційна скарга Житлово-комунального кооперативу "Локомотив-1" задоволена частково, витрати на професійну правничу допомогу адвоката Олекси Л.А. в апеляційному суді також підлягають частковому задоволенню, пропорційно до розміру задоволених вимог, та становлять суму 749 грн 59 коп.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За змістом пункту 2 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право повністю або частково скасувати судове рішення.

Відповідно до статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За наведених обставин, апеляційна скарга Житлово-комунального кооперативу "Локомотив-1" підлягає задоволенню частково. Рішення Господарського суду міста Києва від 24.05.2022 у справі № 910/1633/22 підлягає скасуванню у частині стягнення пені. В іншій частині рішення слід залишити без змін.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що, за загальним правилом, не підлягають касаційному оскарженню до Верховного Суду судові рішення у малозначних справах, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи наведене вище та керуючись статтями 129, 240, 269, 275, 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Житлово-комунального кооперативу "Локомотив-1" на рішення Господарського суду міста Києва від 24.05.2022 у справі № 910/1633/22 задовольнити частково.

Рішення Господарського суду міста Києва від 24.05.2022 у справі № 910/1633/22 скасувати в частині стягнення пені. В іншій частині рішення залишити без змін.

Резолютивну частину рішення викласти у наступній редакції:

"Стягнути з Житлово-комунального кооперативу «Локомотив-1» (03040, місто Київ, вулиця Деміївська, будинок 45 Б; ідентифікаційний код 23378867) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київкомунсервіс» (04053, місто Київ, вулиця Кудрявська, будинок 23; ідентифікаційний код 33745659) 42 507 (сорок дві тисячі п`ятсот сім) грн 42 коп. основного боргу, 1 672 (одну тисячу шістсот сімдесят дві) грн 68 коп. 3% річних, 5 328 (п`ять тисяч триста двадцять вісім) грн 69 коп. інфляційних втрат та 2 210 (дві тисячі двісті десять) грн 14 коп. судового збору."

Стягнути з Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київкомунсервіс» (04053, місто Київ, вулиця Кудрявська, будинок 23; ідентифікаційний код 33745659) на користь Житлово-комунального кооперативу «Локомотив-1» (03040, місто Київ, вулиця Деміївська, будинок 45 Б; ідентифікаційний код 23378867) судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції у розмірі 406 (чотириста шість) грн 29 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 749 (сімсот сорок дев`ять) грн 59 коп.

Видати накази.

Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.

Матеріали справи №910/1633/22 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя А.Г. Майданевич

Судді В.В. Сулім

Б.О. Ткаченко