Постанова

від 31.08.2022 по справі 910/12946/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2022 року

м. Київ

cправа № 910/12946/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В.І. - головуючий, судді: Баранець О.М., Кролевець О.А.

за участю секретаря судового засідання: Натаріної О.О.

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1

на додаткове рішення Господарського суду міста Києва

(суддя - Головіна К.І.)

від 11.01.2022

та постанову Північного апеляційного господарського суду

(головуючий суддя - Пономаренко Є.Ю., судді: Барсук М.А., Руденко М.А.)

від 23.05.2022

у справі № 910/12946/20

за позовом ОСОБА_1

до Житлово-будівельного кооперативу «Академічний-12»

про визнання недійсними рішень,

за участю представників учасників справи:

позивача - ОСОБА_1

відповідача - Золотопуп С.В.

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Житлово-будівельного кооперативу «Академічний-12» (далі - ЖБК «Академічний-12») про визнання недійсним рішення зборів уповноважених членів ЖБК «Академічний-12», оформленого протоколом №2 від 11.02.2019.

1.2. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що спірне рішення прийняте: складом уповноважених, який не відповідає новій редакції статуту кооперативу; з порушенням нової редакції статуту та чинного законодавства України, оскільки на них відбувся розгляд та затвердження кошторису та затвердження розміру внеску на управління багатоквартирним будинком, що статутом ЖБК «Академічний-12» та діючим законодавством віднесено до компетенції загальних зборів членів кооперативу; за відсутності кворуму; з грубим порушенням права позивача на участь у загальних зборах та прийняття рішення стосовно кооперативу та права бути обраним в органи управління; з порушенням прав позивача на одержання інформації про діяльність кооперативу.

2. Зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.11.2020, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.02.2021, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено, визнано недійсним рішення зборів уповноважених членів ЖБК «Академічний-12», оформлене протоколом № 2 від 11.02.2019.

2.2. Постановою Верховного Суду від 15.06.2021 у даній справі судові рішення скасовано, а справу направлено на новий розгляд.

2.3. За результатами нового розгляду рішенням Господарського суду міста Києва від 07.12.2021 у справі №910/12946/20 у задоволенні позову відмовлено.

2.4. Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 11.01.2022 у справі №910/12946/20 заяву Житлово-будівельного кооперативу «Академічний-12» про розподіл судових витрат задоволено частково, ухвалено додаткове рішення, яким стягнуто зі ОСОБА_1 на користь Житлово-будівельного кооперативу «Академічний-12» витрати на правничу допомогу у сумі 14 350,00 грн, у решті вимог заяви відмовлено.

2.5. ЖБК «Академічний-12» просив стягнути з позивача витрати на професійну правничу допомогу, які останній поніс: при первісному розгляді справи в сумі 19 500,00 грн (в суді першої інстанції - 8 000,00 грн; при апеляційному розгляді справи судом апеляційної інстанції - у сумі 5 000,00 грн, при касаційному розгляді справи судом касаційної інстанції - у сумі 6 500,00 грн); при новому розгляді справи судом першої інстанції - у сумі 9 750,00 грн.

Суд першої інстанції, частково задовольняючи вимоги про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, понесених при первісному розгляді справи, дійшов висновку, що стягненню підлягають лише витрати в сумі 5 500,00 грн, в сумі 14 000,00 грн зазначені витрати відшкодуванню не підлягають, оскільки залишились несплаченими і строк їх сплати вже давно сплив.

Щодо витрат, понесених під час нового розгляду справи, судом першої інстанції визнано обґрунтованими і такими, що підлягають відшкодуванню витрати в сумі 8 850,00 грн. Відмовляючи у задоволенні відшкодування витрат в сумі 850 грн, понесених за результатами нового розгляду, місцевий суд врахував відсутність представника відповідача у судовому засіданні, яке відбулося 16.08.2021, та меншу тривалість судового засідання, яке відбулося 11.10.2021.

2.6. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.05.2022 додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 11.01.2022 у справі №910/12946/20 скасовано в частині відмови у стягненні зі ОСОБА_1 на користь Житлово-будівельного кооперативу «Академічний-12» судових витрат на професійну правничу допомогу при первісному розгляді справи судом першої інстанції у розмірі 5 000,00 грн, при апеляційному розгляді справи судом апеляційної інстанції у розмірі 3 000,00 грн, при касаційному розгляді справи судом касаційної інстанції у розмірі 6 000,00 грн та прийнято в цій частині нове, яким стягнуто зі ОСОБА_1 на користь Житлово-будівельного кооперативу «Академічний-12» 14 000,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу. В решті додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 11.01.2022 у справі №910/12946/20 залишено без змін.

2.7. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення місцевого господарського суду в частині відмови у відшкодуванні 14 000,00 грн, понесених при первісному розгляді справи, виходив з того, що ненадання доказів оплати вартості послуг правничої допомоги на зазначену суму не може бути підставою для відмови у їх покладенні на позивача. В частині відшкодування витрат, понесених під час нового розгляду справи, в сумі 8 850,00 грн, суд апеляційної інстанції погодився із висновками місцевого господарського суду.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позиції інших учасників справи

3.1. Не погоджуючись з додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 11.01.2022 та постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.05.2022 у справі №910/12946/20, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, якою просить оскаржувані додаткове рішення місцевого господарського суду та постанову суду апеляційної інстанції скасувати, та ухвалити нове рішення у відповідній частині, яким стягнути із ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 500,00 грн.

3.2. Узагальнені доводи касаційної скарги ОСОБА_1 :

- скаржник вважає, що визначений розмір для відшкодування витрат на правничу допомогу є завищеним щодо іншої сторони спору, а витрачений адвокатом час на представництво та підготовку відзиву є неспіврозмірним із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт, при цьому посилається на правові позиції, викладені у поставах Верховного суду у справах №905/1795/18 та №922/2685/19;

- зазначає, що послуги були оплачені лише на суму 5 500,00 грн, в іншій частині витратим відповідача (заявлені за первісний розгляд справи) залишилися несплаченими і строк їх сплати вже давно сплив, звертає увагу на правову позицію Верховного Суду, викладену справі №922/2604/20;

- відповідачем не зазначено у відзиві розрахунку суми судових витрат, які останній поніс і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи, з огляду на що звертає на правову позицію Верховного Суду у справі №922/676/21.

3.3. У відзиві на касаційну скаргу ЖБК «Академічний-12» проти вимог останньої заперечує та просить суд оскаржувану постанову залишити без змін.

4. Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

4.1. Відповідно до статті 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

4.2. Пунктом 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України установлено, що однією із основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

4.3. Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

4.4. Згідно із частинами першою- третьою статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

4.5. Частиною третьою статті 165 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що відзив повинен містити, зокрема, попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

4.6. Відповідно до частин першої - третьої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

4.7. Згідно із частиною восьмою статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду

4.8. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ЖБК «Академічний-12» як при первісному розгляді справи, так і при новому, на виконання вимог статей 124 та 165 Господарського процесуального кодексу України зазначено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, відповідно до якого відповідачем при розгляді справи при первісному розгляді зазначено витрати на професійну правничу допомогу в сумі 19 500,00 грн та за результатами нового розгляду - 10 000,00 грн.

В подальшому в заяві відповідач просив стягнути з позивача витрати на професійну правничу допомогу, які ЖБК «Академічний-12» поніс: при первісному розгляді справи судом першої інстанції у розмірі 8 000,00 грн; при апеляційному розгляді справи судом апеляційної інстанції - у сумі 5 000,00 грн, при касаційному розгляді справи судом касаційної інстанції - у сумі 6 500,00 грн; при новому розгляді справи судом першої інстанції - у сумі 9 750,00 грн.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу заявник долучив копії:

- договору про надання правничої допомоги № 08/09/2020-1 від 08.09.2020 з Адвокатським бюро «Тарас Кулачко та партнери», відповідно до якого сторони узгодили, що вартість послуг складає 1 000,00 грн за одну годину послуг (пункт 3.1), проте, остаточна сума вартості послуг узгоджується у відповідному акті приймання-передачі наданих послуг (пункт 3.2);

- ордеру серія ВІ № 1013414 від 08.09.2020 на надання правничої допомоги ЖБК «Академічний-12» адвокатом Золотопупом С.В.;

- акта наданих послуг під час первісного розгляду справи у Господарському суді міста Києва від 10.09.2020 на суму 8 000,00 грн;

- акта наданих послуг під час апеляційного розгляду справи від 28.12.2020 на суму 5 000,00 грн;

- акта наданих послуг під час касаційного розгляду справи від 15.06.2021 на суму 6 500,00 грн;

- акта наданих послуг під час нового розгляду справи у Господарському суді міста Києва від 07.12.2021 на суму 9 750,00 грн, із зазначенням детального переліку наданих адвокатом послуг із кількістю витраченого часу (29 год 15 хв.);

- акта наданих послуг про визначення остаточної суми вартості наданих послуг від 07.12.2021 на суму 29 500,00 грн;

- платіжних доручень про оплату правничої допомоги № 423 від 28.12.2020 на суму 2 000,00 грн, № 362 від 15.09.2020 на суму 3 000,00 грн, № 364 від 16.06.2021 у сумі 500,00 грн, що разом становить 5 500,00 грн.

4.9. Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Натомість у частинах п`ятій - сьомій цієї статті Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

4.10. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

4.11. Під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчою суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

4.12. Судами встановлено, що ОСОБА_1 подано клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу. Клопотання мотивоване тим, що заявлений розмір витрат на правову допомогу не співмірний зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Так, зокрема, ОСОБА_1, зазначає, що розмір цих витрат є значно завищеним і таким, що не підлягає відшкодуванню. Скаржник зазначає, що згідно з актом приймання-передачі наданих послуг від 10.12.2021 представник відповідача витратив 30 хвилин на ознайомлення з матеріалами справи і при цьому аж 7 годин 30 хвилин на складання відзиву 26.09.2020, 5 годин на підготовку апеляційної скарги і 4 години на підготовку касаційної скарги, після чого ще 2 години на складання касаційної скарги в новій редакції (хоча розглядалася одна касаційна скарга), і ще 6 годин на складання відзиву на позовну заяву, яка розглядалася повторно та 2 години на складання заперечення на відзив. При цьому скаржник наводить доводи, що витрачений час адвокатом на представництво та підготовку відзиву є неспіврозмірним із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт, оскільки адвокату не потрібно було вивчати додаткові докази, джерела права, законодавство, що регулює спір у справі, документи й доводи, по суті він повторив суть своїх тверджень.

Проте, в оскаржуваному додатковому рішенні суду першої інстанції міститься лише загальний висновок, що доводи позивача про завищений розмір понесених відповідачем витрат на правничу допомогу та його клопотання про зменшення розміру таких витрат є необґрунтованими та непідтвердженими.

Крім цього, формально згадуючи критерії реальності витрат та розумності їх розміру, суд першої інстанції не нічим не мотивував такий свій висновок та не вказав, які саме надані правничі послуги підпадають під ці критерії та стосовно яких видів наданої правничої допомоги суд дійшов таких висновків. Неспростованими залишилися доводи позивача, викладені в клопотанні про зменшення витрат на відшкодування правничої допомоги. Суд апеляційної інстанції також не звернув уваги на зазначене.

4.13. Відповідно до частин першої-третьої статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

4.14. Згідно із статтею 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

4.15. Колегія суддів зазначає, що приймаючи додаткове рішення та переглядаючи його в апеляційному порядку, суди попередніх інстанцій не врахували позицію Верховного Суду викладену у постанові від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 (на яку посилається скаржник у відповідній касаційній скарзі) стосовно того, що суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що оскаржувані додаткове рішення місцевого господарського суду та постанова суду апеляційної інстанції таким вимогам не відповідають, оскільки при вирішенні питання розподілу судових витрат суди не дослідили належним чином зібрані у справі докази, не надали належної оцінки доводам, викладеним в клопотанні ОСОБА_1, поданого відповідно до частини шостої статті 126 Господарського процесуального кодексу України, та не встановили чи відповідає подана відповідачем інформація щодо характеру та обсягу виконаних робіт (наданих послуг) під час розгляду справи критерію розумності та чи є співмірною з обсягом наданих послуг та часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт.

Допущені судами порушення не можуть бути усунуті Верховним Судом в силу меж розгляду справи в суді касаційної інстанції (стаття 300 Господарського процесуального кодексу України).

5. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

5.1. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

5.2. Згідно з частиною третьою статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин справи, які мають значення для правильного вирішення справи, зокрема, якщо суд не дослідив зібрані докази за умови висновку про обґрунтованість заявлених в касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

5.3. З огляду на викладене, додаткове рішення та постанова підлягають скасуванню з направленням справи в цій частині на новий розгляд до Господарського суду міста Києва для розгляду заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

5.4. Під час нового розгляду місцевому господарському суду слід врахувати викладене, вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об`єктивного встановлення обставин справи, надати доказам та доводам належну правову оцінку і розглянути заяву відповідно до закону.

6. Судові витрати

6.1. З огляду на висновок Верховного Суду про часткове задоволення касаційної скарги та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції в частині розгляду заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, розподіл судових витрат (відшкодування правничої допомоги) судом касаційної інстанції не здійснюється .

Керуючись статтями 236, 238, 240, 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 11.01.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду 23.05.2022 у справі №910/12946/20 скасувати.

3. Справу №910/12946/20 в частині розгляду заяви Житлово-будівельного кооперативу «Академічний-12» про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

4. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Головуючий В. Студенець

Судді О. Баранець

О. Кролевець