Постанова

від 25.01.2023 по справі 910/12946/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" січня 2023 р. Справа№ 910/12946/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гаврилюка О.М.

суддів: Ткаченка Б.О.

Суліма В.В.

за участю секретаря судового засідання: Ніконенко Є.С.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 (в залі суду);

Панамаренко Д.М. (в залі суду);

від відповідача: Золотопуп С.В. (в залі суду);

розглянувши матеріали апеляційної скарги Житлово-будівельного кооперативу "Академічний-12"

на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2022, повне рішення складене 31.10.2022,

у справі № 910/12946/20 (суддя Мудрий С.М.)

за позовом ОСОБА_1

до Житлово-будівельного кооперативу "Академічний-12"

про визнання недійсними рішень,

За результатами розгляду апеляційної скарги Північний апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст оскаржуваного додаткового рішення

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 18.10.2022 у справі № 910/12946/20 заяву Житлово-будівельного кооперативу "Академічний-12" про розподіл судових витрат задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Житлово-будівельного кооперативу "Академічний-12" витрати на правничу допомогу в розмірі 14 675 грн 00 коп.; в іншій частині заяви про розподіл судових витрат відмовлено; стягнуто з Житлово-будівельного кооперативу "Академічний-12" на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору за касаційну скаргу в розмірі 1 240,50 грн.

Додаткове рішення мотивоване тим, що за наявності заперечень іншої сторони суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Враховуючи наявність клопотання позивача про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, керуючись критерієм розумної необхідності розміру адвокатських витрат та фінансового стану сторін, суд вважає, що заява Житлово-будівельного кооперативу "Академічний-12" про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу підлягає задоволенню частково, а саме з позивача на користь Житлово-будівельного кооперативу "Академічний-12" підлягає стягненню 14 675,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу (50% від 29 350,00 грн.). В іншій частині заява задоволенню не підлягає.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Житлово-будівельний кооператив "Академічний-12" звернувся до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2022 за заявою Житлово-будівельного кооперативу "Академічний-12" про розподіл судових витрат у господарській справі № 910/12946/20 за позовом ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу "Академічний-12" про визнання недійсними рішення зборів уповноважених членів, оформлене протоколом № 2 від 11.02.2019 р., та увалити нове рішення, яким :

- стягнути із ОСОБА_1 на користь Житлово-будівельного кооперативу "Академічний-12" 29 350,00 грн;

- судові витрати відповідача Житлово-будівельного кооперативу "Академічний-12" на професійну правничу допомогу адвоката у суді апеляційної інстанції зі складанням цієї апеляційної скарги у розмірі 1000,00 грн покласти на позивача.

Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.

На думку скаржника, додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 18.10.2022 не виконано вказівки, що містяться в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, оскаржуване додаткове рішення мотивоване застосуванням судом критерію розумності розміру судових витрат відповідача, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін, але судом першої інстанції враховано фінансовий стан позивача на підставі припущення, що його похилий вік та інвалідність само по собі тотожній скрутному фінансовому стану. Відповдіач не подав до суду доказів розміру його доходу, належного йому майна і його вартості, наявного у користуванні позивача майна і транспортних засобів, належних іншим особам.

Скаржник зазначає про те, що в своєму клопотання про зменшення судових витрат, позивач не зазначив який саме розмір часу роботи адвоката на виконання цієї роботи і яку її вартість він вважає обгрунтованими, зазначаючи лише загальними словами про необґрунтованість їх розміру. Судом не визнана невідповідною подана відповідачем інформація щодо характеру та обсягу цих робіт (наданих послуг) під час розгляду справи критерію розумності та чи є спів мірною з обсягом наданих послуг та часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт.

Скаржник вважає, що судом першої інстанції безпідставно застосовано ч.ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України, без конкретних доводів визнано недотримання відповідачем вимог ч. 4 цієї статті, за клопотанням позивача, зменшив загальну суму розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, без урахування кожного з вищевказаних окремих складових роботи адвоката.

Узагальнені доводи заперечень на апеляційну скаргу

Так, 23.12.2022 позивач, засобами поштового звязку, подав до Північного апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, однак, оскільки зазначений відзив не містить підпису, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про залишення його без розгляду.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 910/12946/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Ткаченко Б.О., Сулім В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.12.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Житлово-будівельного кооперативу "Академічний-12" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2022 у справі № 910/12946/20. Призначено справу № 910/12946/20 до розгляду у судовому засіданні 25.01.2023.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

У серпні 2020 року позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Житлово-будівельного кооперативу "Академічний-12" про визнання рішень недійсними.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.11.2020, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.02.2021, позов задоволено повністю. Визнано недійсним рішення зборів уповноважених членів Житлово-будівельного кооперативу "Академічний-12", оформленого протоколом № 2 від 11.02.2019. Стягнуто з відповідача на користь позивача 2 102,00 грн витрат по сплаті судового збору та 9 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Постановою Верховного Суду від 15.06.2021 вищевказані судові рішення скасовано, а справу направлено на новий розгляд.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.12.2021 відмовлено у задоволенні позову. Стягнуто зі позивача на користь відповідача витрати по сплаті судового збору за апеляційну та касаційну скарги у сумі 7 357,00 грн.

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 11.01.2022 у справі № 910/12946/20 заяву Житлово-будівельного кооперативу "Академічний-12" про розподіл судових витрат задоволено частково. Ухвалено додаткове рішення, яким стягнуто зі позивача на користь відповідача витрати на правничу допомогу у сумі 14 350,00 грн. У решті вимог заяви - відмовлено.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.05.2022 додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 11.01.2022 у справі №910/12946/20 скасовано в частині відмови у стягненні з позивача на користь відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу при первісному розгляді справи судом першої інстанції у розмірі 5 000 грн, при апеляційному розгляді справи судом апеляційної інстанції у розмірі 3 000 грн, при касаційному розгляді справи судом касаційної інстанції у розмірі 6 000 грн. та прийняно в цій частині нове, яким стягнуто з позивача на користь відповідача 14 000 грн судових витрат на професійну правничу допомогу. В решті додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 11.01.2022 у справі №910/12946/20 - залишено без змін.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.09.2022 у справі № 910/12946/20 додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 11.01.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду 23.05.2022 у справі № 910/12946/20 скасовано. Справу № 910/12946/20 в частині розгляду заяви Житлово-будівельного кооперативу "Академічний-12" про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 18.10.2022 у справі № 910/12946/20 заяву Житлово-будівельного кооперативу "Академічний-12" про розподіл судових витрат задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Житлово-будівельного кооперативу "Академічний-12" витрати на правничу допомогу в розмірі 14 675 грн 00 коп.; в іншій частині заяви про розподіл судових витрат відмовлено; стягнуто з Житлово-будівельного кооперативу "Академічний-12" на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору за касаційну скаргу в розмірі 1 240,50 грн.

Так, як вбачається із матеріалів справи, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу, зокрема, на спірну суму у розмірі 14 000 грн. відповідач надав: договір про надання правничої допомоги № 08/09/2020-1 від 08.09.2020 з Адвокатським бюро "Тарас Кулачко та партнери", відповідно до якого сторони узгодили, що вартість послуг складає 1 000,00 грн за одну годину послуг (п. 3.1), проте, остаточна сума вартості послуг узгоджується у відповідному акті приймання-передачі наданих послуг (п. 3.2);

- ордер серія ВІ № 1013414 від 08.09.2020 на надання правничої допомоги ЖБК "Академічний-12" адвокатом Золотопупом С. В.;

- акт наданих послуг під час первісного розгляду справи у Господарському суді міста Києва від 10.09.2020 на суму 8 000,00 грн;

- акт наданих послуг під час апеляційного розгляду справи від 28.12.2020 на суму 5 000,00 грн;

- акт наданих послуг під час касаційного розгляду справи від 15.06.2021 на суму 6 500,00 грн;

- платіжні доручення про оплату правничої допомоги № 423 від 28.12.2020 на суму 2 000,00 грн, № 362 від 15.09.2020 на суму 3 000,00 грн, № 364 від 16.06.2021 у сумі 500,00 грн, що разом становить 5 500,00 грн.

Згідно вказаних актів наданих послуг від 10.09.2020, від 28.12.2020 та від 15.06.2021 Клієнт зобов`язаний сплатити Бюро вказані в актах суми, при цьому, допускається оплата частинами (розстрочення оплати) на строк не більше одного тижня з моменту набрання законної сили судовим рішенням, яким завершено розгляд справи, незалежно від результату розгляду справи судом.

Дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку щодо відсутності підстав для скасування додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2022 у даній справі, з огляду на наступне.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні чи скасуванню, виходячи з наступних підстав.

Статтею 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч.2 ст.126 ГПК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ч.1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (п.4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність").

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 цього Кодексу).

Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає про те, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.

За приписами ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Вирішуючи питання про розподіл витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги адвокатом, суд враховує, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Суд не має право втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Процесуальним законодавством передбачено механізм зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката шляхом подання відповідного клопотання. Слід зауважити, що на сторону, яка подає клопотання про зменшення витрат, покладено обов`язок доведення неспівмірності витрат.

Так, в поданому клопотанні позивача про зменшення судових витрат та письмових поясненнях зазначено, що заявлений розмір витрат на правову допомогу не співмірний із складністю справи, і фактичним часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), а тому підлягає змешенню. Так, зокрема, зазначено, що згідно із актом приймання-передачі наданих послуг від 10.12.2021, представник відповідача витратив 30 хвилин на ознайомлення з матеріалами справи і при цьому аж 7 годин 30 хвилин на складання відзиву 26.09.2020, 5 годин на підготовку апеляційної скарги і 4 години на підготовку касаційної скарги, після чого ще 2 години на складання касаційної скарги в новій редакції (при цьому що розглядалась лише одна касаційна скарга), і ще 6 годин на складання відзиву на позовну заяву, яка розглядалася повторно та 2 години на складання заперечення на відзив.

Також, позивач просить врахувати, що ОСОБА_1 є обмежено працездатною особою, а саме: пенсіонером, а також інвалідом третьої групи, за результатами розгляду справи № 910/12946/20 він поніс значні витрати, пов`язані з оплатою судового збору та послуг адвоката, а покладення додаткових витрат призведе до значного погіршення його фінансового становища.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.

Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Також колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за необхідне зазначити, що у пункті 4.16 постанови від 30.11.2020 у справі № 922/2869/19 Верховний Суд вказав, що висновки "суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони" та "суд має право зменшити суму судових витрат, встановивши їх неспіврозмірність, незалежно від того, чи подавалося відповідачами відповідне клопотання" не є тотожними за своєю суттю, і фактично другий висновок відповідає викладеному в пункті 6.1 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, що "під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. Суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи". За таких обставин, колегія суддів у справі № 922/2869/19 вказала, що висновки судів про частково відмову стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката з підстав не пов`язаності, необґрунтованості та непропорційності до предмета спору не свідчать про порушення норм процесуального законодавства, навіть, якщо відсутнє клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У такому разі, суди мають таке право відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України та висновків об`єднаної палати про те, як саме повинна застосовуватися відповідна норма права.

Тобто доводи скаржника про те, що зменшення витрат на оплату професійної правничої допомоги безпосередньо пов`язане з наявністю клопотання, є неправильними, оскільки перш за все суд має визначити, чи є обґрунтованим визначений розмір і чи є підстави для відмови стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.11.2021 у справі № 910/7520/20.

Метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача (подібний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 04.10.2021 від № 640/8316/20, від 21.10.2021 у справі №420/4820/19 тощо). Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

Крім того, колегія суддів апеляційного господарського суду вказує на те, що наведена відповідачем сума адвокатських послуг є завищеною та нерозумною, оскільки у даній справі правова позиція відповідача не змінювалась, адвокату не потрібно було вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спір у справі, документи й доводи, що по суті є тотожними твердженням викладеним у суді першої інстанції.

Також колегія суддів апеляційного господарського суду враховує те, що розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 29 350,00 грн, є надмірним.

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду надавши оцінку співмірності суми витрат зі складністю та об`ємом справи, відповідності цієї суми критеріям реальності, розумності розміру витрат, враховуючи наявність клопотання про зменшення витрат на правову допомогу у справі № 910/12946/20 та беручи до уваги розмір мінімальної заробітної плати та об`єм наданих правових послуг, погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що заява Житлово-будівельного кооперативу "Академічний-12" про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу підлягає задоволенню частково, а саме з позивача на користь Житлово-будівельного кооперативу "Академічний-12" підлягає стягненню 14 675,00 грн витрат на професійну правничу допомогу (50% від 29 350,00 грн), натомість в іншій частині заява задоволенню не підлягає.

Такий розмір відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру і ці витрати є співрозмірні з виконаною адвокатом роботою.

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що доводи апеляційної скарги не спростовують встановлених обставин справи та висновків місцевого суду, а отже колегією суддів відхиляються.

Колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України № 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч. 8 ст. 80 ГПК України).

Таким чином, скаржником не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.

Отже, підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване додаткове рішення суду прийнято відповідно до вимог процесуального права, підстав його скасовувати або змінювати не вбачається.

Таким чином, апеляційна скарга Житлово-будівельного кооперативу "Академічний-12" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2022 у справі № 910/12946/20 задоволенню не підлягає. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2022 у справі № 910/12946/20 слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 124, 129-1 Конституції України, ст.ст. 8, 11, 74, 129, 136, 137, 140, 267-271, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу "Академічний-12" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2022 у справі № 910/12946/20 залишити без задоволення.

2. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2022 у справі № 910/12946/20 залишити без змін.

3. Справу № 910/12946/20 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Постанова складена та підписана 17.02.2023.

Головуючий суддя О.М. Гаврилюк

Судді Б.О. Ткаченко

В.В. Сулім