Постанова

від 27.04.2023 по справі 910/12946/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2023 року

м. Київ

cправа № 910/12946/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кролевець О.А. - головуючий, Баранець О.М., Вронська Г.О.,

за участю секретаря судового засідання - Крапивної А.М.,

за участю представників:

ОСОБА_1 - Скляр В.І., Панамаренко Д.М.,

Житлово-будівельного кооперативу «Академічний-12» - Золотопуп С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу «Академічний-12»

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.01.2023

(головуючий - Гаврилюк О.М., судді Ткаченко Б.О., Сулім В.В.)

та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2022

(суддя - Мудрий С.М.)

у справі №910/12946/20

за позовом ОСОБА_1

до Житлово-будівельного кооперативу «Академічний-12»

про визнання недійсними рішень,

ВСТАНОВИВ:

Історія справи

1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Житлово-будівельного кооперативу «Академічний-12» (далі - ЖБК «Академічний-12», відповідач) про визнання недійсним рішення зборів уповноважених членів ЖБК «Академічний-12», оформленого протоколом №2 від 11.02.2019.

2. Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.11.2020, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.02.2021, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено, визнано недійсним рішення зборів уповноважених членів ЖБК «Академічний-12», оформлене протоколом № 2 від 11.02.2019.

3. Постановою Верховного Суду від 15.06.2021 у даній справі судові рішення скасовано, а справу направлено на новий розгляд.

4. За результатами нового розгляду рішенням Господарського суду міста Києва від 07.12.2021 у справі №910/12946/20 у задоволенні позову відмовлено.

5. Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 11.01.2022 у справі №910/12946/20 заяву Житлово-будівельного кооперативу «Академічний-12» про розподіл судових витрат задоволено частково, ухвалено додаткове рішення, яким стягнуто зі ОСОБА_1 на користь Житлово-будівельного кооперативу «Академічний-12» витрати на правничу допомогу в сумі 14 350,00 грн, у решті вимог заяви відмовлено.

6. Житлово-будівельний кооператив «Академічний-12» просив стягнути з позивача витрати на професійну правничу допомогу, які останній поніс: при первісному розгляді справи в сумі 19 500,00 грн (в суді першої інстанції - 8 000,00 грн; при апеляційному розгляді справи судом апеляційної інстанції - в сумі 5 000,00 грн, при касаційному розгляді справи судом касаційної інстанції - в сумі 6 500,00 грн); при новому розгляді справи судом першої інстанції - в сумі 9 750,00 грн.

7. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.05.2022 додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 11.01.2022 у справі №910/12946/20 скасовано в частині відмови у стягненні зі ОСОБА_1 на користь Житлово-будівельного кооперативу «Академічний-12» судових витрат на професійну правничу допомогу при первісному розгляді справи судом першої інстанції у розмірі 5 000,00 грн, при апеляційному розгляді справи судом апеляційної інстанції у розмірі 3 000,00 грн, при касаційному розгляді справи судом касаційної інстанції у розмірі 6 000,00 грн та прийнято в цій частині нове, яким стягнуто зі ОСОБА_1 на користь Житлово-будівельного кооперативу «Академічний-12» 14 000,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу. В решті додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 11.01.2022 у справі №910/12946/20 залишено без змін.

8. Постановою Верховного Суду від 01.09.2022 скасовано додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 11.01.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду 23.05.2022 у справі №910/12946/20. Справу №910/12946/20 в частині розгляду заяви Житлово-будівельного кооперативу «Академічний-12» про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

9. Постанова мотивована тим, що в оскаржуваному додатковому рішенні суду першої інстанції міститься лише загальний висновок, про необґрунтованість доводів позивача про завищений розмір понесених відповідачем витрат на правничу допомогу та необґрунтованість його клопотання про зменшення розміру таких витрат.

10. Крім цього, формально згадуючи критерії реальності витрат та розумності їх розміру, суд першої інстанції нічим не мотивував такий свій висновок та не вказав, які саме надані правничі послуги підпадають під ці критерії та стосовно яких видів наданої правничої допомоги суд дійшов таких висновків. Неспростованими залишилися доводи позивача, викладені в клопотанні про зменшення витрат на відшкодування правничої допомоги. Суд апеляційної інстанції також не звернув уваги на зазначене.

Короткий зміст оскаржуваних додаткового рішення та постанови судів попередніх інстанцій

11. Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 18.10.2022 у справі № 910/12946/20 частково задоволено заяву Житлово-будівельного кооперативу «Академічний-12» про розподіл судових витрат. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь Житлово-будівельного кооперативу «Академічний-12» витрати на правничу допомогу в розмірі 14 675,00 грн. В іншій частині заяви про розподіл судових витрат відмовлено. Стягнуто з Житлово-будівельного кооперативу «Академічний-12» на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору за касаційну скаргу в розмірі 1 240,50 грн.

12. Суд першої інстанції зазначає, що ОСОБА_1 є обмежено працездатною особою, а саме: пенсіонером, а також інвалідом третьої групи, за результатами розгляду справи №910/12946/20 він поніс значні витрати, пов`язані з оплатою судового збору та послуг адвоката, а покладення додаткових витрат призведе до значного погіршення його фінансового становища.

13. Суд першої інстанції, зменшуючи розмір витрат на професійну правничу допомогу з 29 350,00 грн до 14 675,00 грн, надав оцінку та врахував клопотання позивача про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, та взяв до уваги критерії розумної необхідності розміру адвокатських витрат та фінансового стану сторін.

14. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.01.2023 у справі №910/12946/20 залишено додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2022 без змін.

15. Постанова мотивована тим, що такий розмір витрат на професійну правничу допомогу відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру і ці витрати є співрозмірні з виконаною адвокатом роботою.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

16. Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, ЖБК «Академічний-12» звернувся з касаційною скаргою, в якій просить Суд скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву ЖБК «Академічний-12» про розподіл судових витрат та стягнути з позивача на користь відповідача 29 350,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу.

17. Підставою касаційного оскарження відповідач зазначає п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України.

18. Відповідач вказує на неврахування судами попередніх інстанцій правових позицій Верховного Суду, викладених у постановах від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 12.07.2022 у справі № 910/19990/20, від 01.09.2022 у справі №910/12946/20 та в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

19. У відзиві на касаційну скаргу позивач просить відмовити в задоволенні касаційної скарги ЖБК «Академічний-12».

Позиція Верховного Суду

20. Предметом касаційного оскарження касаційної скарги є додаткове рішення суду першої інстанції, яким частково задоволено заяву Житлово-будівельного кооперативу «Академічний-12» про розподіл судових витрат. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь Житлово-будівельного кооперативу «Академічний-12» витрати на правничу допомогу в розмірі 14 675,00 грн. В іншій частині заяви про розподіл судових витрат відмовлено, та постанова суду апеляційної інстанції, якою залишено додаткове рішення без змін.

21. Житлово-будівельний кооператив «Академічний-12» у касаційній скарзі просить Суд скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву ЖБК «Академічний-12» про розподіл судових витрат та стягнути з позивача на користь відповідача 29 350,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу.

22. Частинами 1, 2 ст. 300 ГПК України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

23. Положеннями ст. 59 Конституції України передбачено, що кожен має право на професійну правничу допомогу.

24. Відповідно до ст. 16 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

25. Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

26. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

27. За приписами п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

28. Частиною 1 та п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

29. Відповідно до ч. 1 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

30. Наведені норми процесуального закону визначають загальний порядок розподілу судових витрат між сторонами у справі та іншими учасниками справи, що ґрунтується на принципі обов`язковості відшкодування судових витрат особи, на користь якої ухвалено судове рішення, за рахунок іншої особи, яка в цьому спорі виступає її опонентом.

31. Згідно з ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

32. Частиною 1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

33. Визначення договору про надання правової допомоги міститься в п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», згідно з яким договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

34. Відповідно до ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

35. За приписами ст. 30 цього Закону гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

36. Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини. Разом з тим чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

37. Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

38. Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).

39. Частиною 5 ст. 126 ГПК України передбачено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

40. У розумінні положень ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим адвокатом на виконання робіт.

41. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).

42. Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України. Разом із тим, у ч. 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

43. Отже, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд: 1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у ч. 4 ст. 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони; 2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені ч.ч. 5 - 7, 9 ст. 129 ГПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення чи заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

44. Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

45. При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 5 - 6 ст. 126 ГПК України).

46. Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч.ч. 5 - 7, 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

47. Частиною 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

48. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ЖБК «Академічний-12» як при первісному розгляді справи, так і при новому, на виконання вимог статей 124 та 165 ГПК України зазначав попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, відповідно до якого відповідачем при первісному розгляді справи судами першої, апеляційної та касаційної інстанцій зазначено витрати на професійну правничу допомогу в сумі 19 500,00 грн та за результатами нового розгляду - 10 000,00 грн.

49. В подальшому в заяві відповідач просив стягнути з позивача витрати на професійну правничу допомогу, які ЖБК «Академічний-12» поніс: при первісному розгляді справи судом першої інстанції в розмірі 8 000,00 грн; при апеляційному розгляді справи судом апеляційної інстанції - в сумі 5 000,00 грн, при касаційному розгляді справи судом касаційної інстанції - в сумі 6 500,00 грн; при новому розгляді справи судом першої інстанції - в сумі 9 750,00 грн.

50. У зазначеній заяві відповідач просить ухвалити додаткове рішення, яким покласти витрати відповідача, зокрема і витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 29 250,00 грн на позивача.

51. На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу заявник долучив копії:

- договору про надання правничої допомоги № 08/09/2020-1 від 08.09.2020 з Адвокатським бюро «Тарас Кулачко та партнери», відповідно до якого сторони узгодили, що: правничу допомогу, яка є предметом даного договору буде надавати, зокрема адвокат Бюро - Золотопуп С.В.; вартість послуг складає 1 000,00 грн за одну годину послуг (пункт 3.1); остаточна сума вартості послуг узгоджується у відповідному акті приймання-передачі наданих послуг (пункт 3.2);

- ордеру серія ВІ № 1013414 від 08.09.2020 на надання правничої допомоги ЖБК «Академічний-12» адвокатом Золотопупом С.В.;

- акта наданих послуг під час первісного розгляду справи у Господарському суді міста Києва від 10.09.2020 на суму 8 000,00 грн;

- акта наданих послуг під час апеляційного розгляду справи від 28.12.2020 на суму 5 000,00 грн;

- акта наданих послуг під час касаційного розгляду справи від 15.06.2021 на суму 6 500,00 грн;

- акта наданих послуг під час нового розгляду справи у Господарському суді міста Києва від 07.12.2021 на суму 9 750,00 грн, із зазначенням детального переліку наданих адвокатом послуг із кількістю витраченого часу (29 год 15 хв.);

- акта наданих послуг про визначення остаточної суми вартості наданих послуг від 10.12.2021 на суму 29 250,00 грн;

- платіжних доручень про оплату правничої допомоги № 423 від 28.12.2020 на суму 2 000,00 грн, № 362 від 15.09.2020 на суму 3 000,00 грн, № 364 від 16.06.2021 у сумі 500,00 грн, що разом становить 5 500,00 грн.

52. Судами встановлено, що Скляр В.І. подав клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу. Клопотання мотивоване тим, що заявлений розмір витрат на правову допомогу не співмірний зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

53. Скляр В.І. в клопотанні зазначає, що розмір цих витрат є значно завищеним і таким, що не підлягає відшкодуванню. Скаржник зазначає, що згідно з актом приймання-передачі наданих послуг від 10.12.2021 представник відповідача витратив 30 хвилин на ознайомлення з матеріалами справи і при цьому 7 годин 30 хвилин на складання відзиву 26.09.2020, 5 годин на підготовку апеляційної скарги і 4 години на підготовку касаційної скарги, після чого ще 2 години на складання касаційної скарги в новій редакції (хоча розглядалася одна касаційна скарга), і ще 6 годин на складання відзиву на позовну заяву, яка розглядалася повторно та 2 години на складання заперечення на відзив.

54. У письмових поясненнях позивач зазначає, що заявлений розмір витрат на правову допомогу не співмірний зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), тому підлягає зменшенню.

Позивач звернув увагу на акт приймання-передачі наданих послуг від 07.12.2021, відповідно до якого представник відповідача під час повторного розгляду справи витратив 6 годин на підготовку відзиву на позов та 2 години на складання заперечення на відповідь на відзив при тому, що йому не потрібно було вивчати додаткові докази, джерела права, законодавство, що регулює спір у справі, документи та доводи, він по суті повторив суть своїх тверджень в судах попередніх інстанцій.

55. Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, на яку посилається відповідач у касаційній скарзі, звернула увагу на те, що: 1) при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін; 2) розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини. Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу; 3) саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

56. Суд першої інстанції, частково задовольняючи заяву відповідача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, зазначає, що Скляр Володимир Іванович є обмежено працездатною особою, а саме: пенсіонером, а також інвалідом третьої групи, за результатами розгляду справи №910/12946/20 він поніс значні витрати, пов`язані з оплатою судового збору та послуг адвоката, а покладення додаткових витрат призведе до значного погіршення його фінансового становища.

57. Суд першої інстанції, зменшуючи розмір витрат на професійну правничу допомогу з 29 350,00 грн до 14 675,00 грн, врахував клопотання позивача про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, та взяв до уваги критерії розумної необхідності розміру адвокатських витрат та фінансового стану сторін.

58. Крім того, судом взято до уваги, що представник відповідача включив до акта приймання-передачі наданих послуг від 07.12.2021, послуги з представництва ЖБК «Академічний-12» у судовому засіданні Господарського суду міста Києва, яке відбулось 16.08.2021, проте, зі змісту протоколу вказаного судового засідання вбачається, що представник відповідача у судове засідання, призначене на 16.08.2021, не з`явився.

Також суд взяв до уваги меншу тривалість судового засідання, що відбулось 11.10.2021 (6 хвилин), ніж зазначено в акті наданих послуг правничої допомоги від 07.12.2021.

59. Апеляційний господарський суд погодився з такими висновками суду першої інстанції та зазначив, що наведена відповідачем сума адвокатських послуг є завищеною та нерозумною, оскільки у даній справі правова позиція відповідача не змінювалась, адвокату не потрібно було вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спір у справі, документи й доводи, що по суті є тотожними твердженням викладеним у суді першої інстанції.

60. Також апеляційний господарський суд врахував те, що розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 29 350,00 грн, є надмірним.

61. Суд апеляційної інстанції, надавши оцінку співмірності суми витрат зі складністю та об`ємом справи, відповідності цієї суми критеріям реальності, розумності розміру витрат, враховуючи наявність клопотання про зменшення витрат на правову допомогу у справі № 910/12946/20 та беручи до уваги розмір мінімальної заробітної плати та об`єм наданих правових послуг, погодився з висновком господарського суду першої інстанції про те, що заява Житлово-будівельного кооперативу «Академічний-12» про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу підлягає задоволенню частково, а саме з позивача на користь відповідача підлягає стягненню 14 675,00 грн витрат на професійну правничу допомогу (50% від 29 350,00 грн).

62. З огляду на зазначене та враховуючи, що суд першої інстанції під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, надавши оцінку доказам та доводам сторін щодо розподілу таких витрат, керуючись, зокрема такими критеріями, як обґрунтованість, пропорційність, співмірність та розумність їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, дійшов правомірного висновку про часткове задоволення заяви відповідача про розподіл витрат на професійну правову допомогу.

63. Проаналізувавши висновки постанов, які на думку скаржника, не були враховані судами попередніх інстанцій, Верховний Суд встановив, що застосування норм права в оскаржуваних судових рішеннях не суперечать жодному з наведених скаржником висновків суду касаційної інстанції. Застосування судами ст.ст. 126, 129 ГПК України у вказаних справах залежало від доведеності надання адвокатами послуг з правничої допомоги, наданих до суду доказів на підтвердження здійснення відповідних витрат та від обставин обґрунтованості і співмірності відповідних витрат.

64. Посилання на постанову Верховного Суду від 01.09.2022 у справі, що розглядається, не приймаються Верховним Судом до уваги, оскільки направляючи справу на новий розгляд в частині розгляду заяви Житлово-будівельного кооперативу «Академічний-12» про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, Верховний Суд вказав на формальний підхід судів попередніх інстанцій щодо критеріїв реальності витрат та розумності їх розміру та ненадання оцінки клопотанню позивача про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу.

65. Судами попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень враховано вказівки, викладені в зазначеній постанові Верховного Суду.

66. Аргументи скаржника щодо неправильної оцінки судами доказів щодо обставин надання послуг правничої допомоги зводяться до їх переоцінки і не можуть бути предметом розгляду в касаційному порядку, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

67. Водночас сама лише незгода скаржника з наданою судами оцінкою обставин справи та відповідних доказів не вказує на те, що така оцінка була проведена з порушенням норм права.

68. З огляду на зазначене, доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновку суду першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, щодо часткового задоволення заяви відповідача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

69. Крім того, скаржник у касаційній скарзі просить Суд вирішити питання щодо розподілу судових витрат ЖБК «Академічний-12» на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції з розгляду апеляційної скарги відповідача на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2022 у розмірі 1 000,00 грн.

70. За приписами ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

71. Житлово-будівельний кооператив «Академічний-12» не позбавлений можливості звернутися до суду апеляційної інстанції з відповідною заявою про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції з розгляду апеляційної скарги відповідача на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2022.

72. З огляду на зазначене, вимоги касаційної скарги щодо розподілу судових витрат ЖБК «Академічний-12» на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції з розгляду апеляційної скарги не підлягають задоволенню.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

73. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

74. Згідно з положеннями ст. 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

75. За таких обставин, перевіривши застосування судами попередніх інстанцій норм права в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень судів попередніх інстанцій, касаційна скарга - залишається без задоволення.

Керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу «Академічний-12» залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.01.2023 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2022 у справі №910/12946/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. А. Кролевець

Судді О. М. Баранець

Г. О. Вронська