Рішення

від 31.05.2022 по справі 296/4531/21

КОРОЛЬОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа № 296/4531/21

2/296/1708/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"31" травня 2022 р. м.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира у складі:

головуючого судді Анциборенко Н.М.,

за участю секретаря судового засідання Пасічник А.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Житомирі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відокремленого структурного підрозділу "Житомирський автомобільно дорожній фаховий коледж Національного транспортного університету" про визнання дій протиправними, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку,-

ВСТАНОВИВ:

14.05.2021 ОСОБА_1 звернувся з позовом до Відокремленого структурногопідрозділу "Житомирськийавтомобільно дорожній фаховийколедж Національноготранспортного університету"про визнаннядій протиправними,поновлення нароботі тастягнення середньогозаробіткуі просить визнати протиправним та скасувати пункт 1 наказу Відокремленого структурного підрозділу "Житомирський автомобільно дорожній фаховий коледж Національного транспортного університету" від 05.10.2020 року №235 щодо звільнення його з роботи; зобов`язати Відокремлений структурний підрозділ "Житомирський автомобільно дорожній фаховий коледж Національного транспортного університету" поновити на займаній посаді майстра з виробничого навчання з 05.10.2020 року; зобов`язати Відокремлений структурний підрозділ "Житомирськийавтомобільно дорожній фаховийколедж Національноготранспортного університету"виплачувати середній заробіток за час проходження військової служби за контрактом під час дії особливого періоду та здійснити доплату належних сум середнього заробітку за період з дня звільнення 05.10.2020 року невідкладно в повному розмірі та однією сумою.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що працював у Відокремленому структурному підрозділі "Житомирський автомобільно дорожній фаховий коледж Національного транспортного університету" на посаді майстра з виробничого навчання, що підтверджується листом ЖАДК від 25.02.2021 року №3/225.

Наказом командувача військ Оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_1 " від 28.09.2020 року №277 позивач призваний на військову службу під час дії особливого періоду та призначений начальником медичного пункту військової частини НОМЕР_1 , що підтверджується посвідченням офіцера.

На даний час позивач проходить військову службу у Збройних Силах України за контрактом під час дії особливого періоду та з 15.11.2020 року виконує обов`язки військової служби і перебуває в зоні проведення Операції Об`єднаних Сил на сході України.

При цьому ЖАДК з дня призову позивача на військову службу під час дії особливого періоду та по теперішній час не проводить виплату позивачу середнього заробітку.

26.01.2021 року позивач прибув у відпустку із зони проведення Операції Об`єднаних Сил на сході України, що підтверджується залізничним квитком, та письмово звернувся до відповідача із заявою в якій просив надати довідку (інформацію) про те, що за позивачем збережено місце роботи та посада майстра з виробничого навчання на час проходження військової служби за контрактом під час дії особливого періоду; виплатити позивачу середній заробіток за весь період проходження військової служби за контрактом під час дії особливого періоду та щомісячно виплачувати середній заробіток в подальшому до закінчення проходження військової служби за контрактом під час дії особливого періоду та повернення до праці за займаною посадою майстра з виробничого навчання.

У відповідьпозивач отримавлист від25.02.2021року №3/225,яким відповідачповідомив проте,що з05.10.2020року наказом№235к позивачазвільнено зроботи зпосади майстраз виробничогонавчання,яку позивачзаймав допризиву навійськову службупід часдії вУкраїні особливогоперіоду у зв`язку з вступом на військову службу згідно п.3 ст.36 КЗпП України.

Про звільнення позивач дізнався саме з листа ЖАДК від 25.02.2021 року № 3/225, який отримав у березні 2021 року.

Водночас в листі зазначено, що ЖАДК нібито повідомило позивача про звільнення раніше, однак з 15.11.2020 року позивач виконує обов`язки військової служби та перебував в зоні проведення Операції Об`єднаних Сил на сході України, тому отримати таке повідомлення не міг.

Вважає дії ЖАДК щодо звільнення з посади та непроведення виплати середнього заробітку такими, що суперечить чинному законодавству, оскільки уклав контракт про проходження військової служби у Збройних Силах України під час кризової ситуації, що загрожує національній безпеці України і як військовослужбовець несе службу особливого характеру під час дії в державі особливого періоду, а тому має право на пільги, передбачені частиною третьою статті 119 КЗпП України, зокрема має право на збереження місця роботи, посади і виплату середнього заробітку за останнім місцем роботи під час проходження військової служби.

Тобто, відповідач, звільнивши позивача та відмовляючись виплачувати середній заробіток за час проходження військової служби під час дії особливого періоду, прямо порушує норми Кодексу законів про працю У країни, а тому такі дії відповідача мають бути визнані протиправними, а порушені права підлягають визнанню та поновленню.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.05.2021 судді Корольовського районного суду м. Житомира Анциборенко Н.М. передано для розгляду справу (а.с.22).

Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 02.07.2021 відкрито провадження у цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання (а.с.28).

17.02.2022 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву (а.с.58-60), згідно якого представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Зазначає, що наказом Житомирського автомобільно-дорожнього коледжу Національного транспортного університету від 23.12.2019 року "Про особовий склад" за №363-к ОСОБА_1 був прийнятий на посаду майстра виробничого навчання з 23.12.2019 року по 23.02.2020 року.

Наказом Житомирського автомобільно-дорожнього коледжу Національного транспортного університету від 23.03.2020 року "Про особовий склад" за №73-к ОСОБА_1 з 23.02.2020 року було визначено вважати прийнятим на роботу постійно.

16.09.2020 року на адресу Житомирського автомобільно-дорожнього коледжу Національного транспортного університету надійшло повідомлення ІНФОРМАЦІЯ_2 від 16.09.2020 року за №528/МВ, яким повідомлено про те, що працівник підприємства ОСОБА_1 відібраний на заплановані навчальні збори в період з 19 вересня по 26 вересня 2020 року і буде направлений до військової частини НОМЕР_2 відповідно до ст.29 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".

Тому у вказаний період з 19 вересня по 26 вересня 2020 року на виконання вимог даного Закону за ОСОБА_1 зберігались місце роботи і середня зарплата.

Жодних інших документів щодо призову на службу ОСОБА_1 як резервіста або за умовами укладеного контракту або на будь-яких інших умовах до коледжу не надходило.

05.10.2020 року ОСОБА_1 подав заяву про звільнення з займаної посади у зв`язку з підписанням контракту на службу в ЗСУ з 05.10.2020 року. При цьому до заяви не було додано жодного документу на підтвердження того, що ОСОБА_1 був призваний на військову службу під час дії особливого періоду, у тому числі про виклик до військового комісаріату, повістки військового комісаріату або копії посвідчення офіцера/військового квитка з відміткою про вступ на службу, наказу відповідного командувача, тому у Житомирського автомобільно-дорожнього коледжу Національного транспортного університету не було жодних правових підстав для збереження за ОСОБА_1 місця його роботи та посади майстра з виробничого навчання з відповідним збереженням середнього заробітку.

Наказом Житомирського автомобільно-дорожнього коледжу Національного транспортного університету "Про особовий склад" від 05.10.2020 року за №235-к ОСОБА_1 було звільнено з посади майстра виробничого навчання за п.3 ст.36 КЗпП України у зв`язку із вступом на військову службу. У зв`язку з відмовою ОСОБА_1 з`явитись до приміщення коледжу для оформлення всіх необхідних документів щодо звільнення та отримання розрахункових 28.10.2020 року було проведено повний розрахунок з ОСОБА_1 шляхом перерахування на його картрахунок належних йому до сплати сум коштів та компенсацій, а також цього ж дня на поштову адресу було відправлено лист з копією наказу від 05.10.2020 року та відповідною довідкою про проведений кінцевий розрахунок. Даний лист ОСОБА_1 не було отримано та останній повернувся за закінченням терміну зберігання.

Крім того, 02.11.2020 року відбулася телефонна розмова керівника закладу ОСОБА_2 з ОСОБА_1 , у ході якої останньому було доведено до відома наказ №235к від 05.10.2020 року щодо звільнення.

Зазначає, що лише 08.02.2021 року до закладу надійшла заява ОСОБА_1 від 06.02.2021, у якій ОСОБА_1 вказує, що з 28.09.2020 року проходить військову службу за контрактом в умовах особливого періоду в Збройних Силах України. На дану заяву 25.02.2021 року було надано відповідь за №3/225 від 25.02.2021, у якій ОСОБА_1 було вкотре повідомлено про його звільнення та у зв`язку з цим неможливість видати довідку про збереження за ним місця роботи і посади та неможливість виплатити середній заробіток.

У подальшому на адресу коледжу надійшов адвокатський запит адвокатського бюро "Дубок і партнери" за №18/03/21/1 від 18.03.2021, на який 29.03.2021 року було надано відповідь з копіями документів стосовно ОСОБА_1 .

Зазначає, що для збереження місця роботи, посади і середнього заробітку на підприємстві, в установі, організації необхідне надання працівником відповідних документів, а ОСОБА_1 не було надано жодного документу на підтвердження вказаних обставин щодо проходження служби в особливий період та навпаки подано особисту заяву про звільнення його з посади у зв`язку з підписанням контракту на службу в Збройних Силах України.

Позивач та представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали з викладених у позовній заяві підстав. Після оголошеної перерви у судове засідання не з`явилися, згідно поданих заяв просять завершити розгляд справи за їх відсутності.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву. Після оголошеної перерви у судове засідання не з`явився, згідно поданої заяви просить завершити розгляд справи за його відсутності.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити з наступних підстав.

Встановлено, що наказом Житомирського автомобільно-дорожнього коледжу Національного транспортного університету від 23.12.2019 року "Про особовий склад" №363-к ОСОБА_1 був прийнятий на посаду майстра виробничого навчання з 23.12.2019 року по 23.02.2020 року (а.с.61).

Наказом Житомирського автомобільно-дорожнього коледжу Національного транспортного університету від 23.03.2020 року "Про особовий склад" №73-к ОСОБА_1 з 23.02.2020 року визначено вважати прийнятим на роботу постійно (а.с.62).

Згідно повідомлення ІНФОРМАЦІЯ_2 від 16.09.2020 року №528/МВ працівник підприємства ОСОБА_1 відібраний на заплановані навчальні збори в період з 19 вересня по 26 вересня 2020 року і буде направлений до військової частини НОМЕР_2 відповідно до ст.29 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" (а.с.63).

Як вбачається з копії посвідчення офіцера НОМЕР_3 від 08.10.2020 наказом командувача військ Оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_1 " від 28.09.2020 року №277 позивач призваний на військову службу під час дії особливого періоду та призначений начальником медичного пункту військової частини НОМЕР_1 (а.с.14-15).

05.10.2020 року ОСОБА_1 подав заяву про увільнення з займаної посади у зв`язку з підписанням контракту на службу в ЗСУ з 05.10.2020 року (а.с.64).

Наказом Житомирського автомобільно-дорожнього коледжу Національного транспортного університету "Про особовий склад" від 05.10.2020 року №235-к ОСОБА_1 звільнено з посади майстра виробничого навчання згідно п.3 ст.36 КЗпП України у зв`язку із вступом на військову службу (а.с.65).

Житомирським автомобільно-дорожнім коледжем Національного транспортного університету проведено повний розрахунок з ОСОБА_1 , що підтверджується довідкою відповідача про проведений кінцевий розрахунок від 28.10.2020 №701 (а.с.66).

28.10.2020 на поштову адресу позивача відправлено копію наказу від 05.10.2020 року та довідку про проведений кінцевий розрахунок від 28.10.2020 №701 (а.с.67).

Лист ОСОБА_1 не було отримано та останній повернувся за закінченням терміну зберігання, що підтверджується довідкою про причини повернення/досилання (а.с.68).

02.11.2020 року відбулася телефонна розмова керівника закладу ОСОБА_2 з ОСОБА_1 , у ході якої ОСОБА_1 було доведено до відома наказ №235к від 05.10.2020 року щодо звільнення з посади 05.10.2020 у зв`язку з вступом на військову службу згідно п.3 ст.36 КЗпП України та запропоновано отримати трудову книжку на підприємстві (а.с.69), що не спростовується і позивачем.

26.01.2021 року позивач прибув у відпустку із зони проведення Операції Об`єднаних Сил на сході України, що підтверджується залізничними квитками та відпускним квитком №384 (а.с.16-18).

06.02.2021позивач письмовозвернувся довідповідача іззаявою пронадання довідки (інформації)про те,що запозивачем збереженомісце роботита посадамайстра звиробничого навчанняна часпроходження військовоїслужби законтрактом підчас діїособливого періоду;виплату позивачу середньогозаробітку за весьперіод проходженнявійськової службиза контрактомпід часдії особливогоперіоду тащомісячну виплатусереднього заробітку в подальшомудо закінченняпроходження військовоїслужби законтрактом підчас діїособливого періодута поверненнядо праціза займаноюпосадою майстраз виробничогонавчання (а.с.70).

Листом Житомирського автомобільно-дорожньогоколеджу Національноготранспортного університетувід 25.02.2021 року № 3/225 позивача повідомлено про те, що 28.10.2020 позивачу було направлено лист з повідомленням про вручення поштового відправлення. До листа від 28.10.2020 було додано наказ про звільнення від 05.10.2020 №235к по особовому складу з 05.10.2020 у зв`язку з вступом на військову службу згідно п.3 ст.36 КЗпП України та довідку про кінцевий розрахунок від 28.10.2020 №701. Крім того, зазначено, що 02.11.2020 позивача було повідомлено телефонограмою про звільнення з посади 05.10.2020, проведення кінцевого розрахунку та необхідність отримання трудової книжки (а.с.71).

25.02.2021 лист направлено на поштову адресу позивача (а.с.67) та, як вбачається з відстеження по відправленню №1001427001024 (а.с.74), лист ОСОБА_1 отримано 25.03.2021 (а.с.74).

У відповідь на адвокатський запит адвокатського бюро "Дубок і партнери" за №18/03/21/1 від 18.03.2021 Житомирським автомобільно-дорожнімколеджем Національноготранспортного університету 29.03.2021надано копії документів стосовно ОСОБА_1 (а.с.75-78).

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частинами 1 та 3 статті 13 ЦПК встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст.65 Конституції Українигромадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Відповідно дост.17 Конституції Українидержава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Згідно ч.1 ст.21 КЗпП України трудовийдоговір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до п.3 ч.1ст.36 КЗпП Українипідставами припинення трудового договору є призов або вступ працівника або власника - фізичної особи на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу, крім випадків, коли за працівником зберігаються місце роботи, посада відповідно до частини третьої статті 119 цього Кодексу.

Згідно ст.119 КЗпП України на час виконання державних або громадських обов`язків, якщо за чинним законодавством України ці обов`язки можуть здійснюватись у робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку.

Працівникам, які залучаються до виконання обов`язків, передбачених законами України"Про військовий обов`язок і військову службу"і"Про альтернативну (невійськову) службу","Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", надаються гарантії та пільги відповідно до цих законів.

За працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно доЗакону України"Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Відповідно до ч.2 ст.39 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу"за громадянами України, які призвані на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або прийняті на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію, але не більше одного року, зберігаються місце роботи (посада), середній заробіток на підприємстві, в установі, організації незалежно від підпорядкування та форми власності, місце навчання у навчальному закладі незалежно від підпорядкування та форми власності та незалежно від форми навчання.

Особливий період в Україні діє з моменту оприлюдненняУказу Президента України від 17 березня 2014 року № 303/2014 "Про часткову мобілізацію"та буде закінченим з прийняттям Президентом України відповідного рішення про переведення усіх інституцій України на функціонування в умовах мирного часу.

Строки звернення до суду з позовом про поновлення на роботі встановлені частиною першоюстатті 233 КЗпП України. Так, працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до місцевого загального суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення.

Тобто, на відміну від інших трудових спорів, коли строк звернення до суду обчислюється з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, місячний строк для звернення до суду за вирішенням спору про поновлення на роботі обчислюється з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Передбаченийстаттею 233 КЗпП Українимісячний строк поширюється на всі випадки звільнення незалежно від підстав припинення трудового договору.

Згідно з пунктом 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи судом. Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32), зауважив, що «позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до відповідальності у суді після закінчення певного періоду часу після вчинення правопорушення. Періоди позовної давності, які є звичним явищем у національних правових системах Договірних держав, переслідують декілька цілей, що включають гарантування правової визначеності й остаточності та запобігання порушенню прав відповідачів, які могли би бути ущемлені у разі, якщо би було передбачено, що суди ухвалюють рішення на підставі доказів, які могли стати неповними внаслідок спливу часу» (mutatis mutandis рішення у справах «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії» від 20 вересня 2011 року («OAO Neftyanaya Kompaniya Yukos v. Russia», заява № 14902/04, § 570), «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства» від 22 жовтня 1996 року («Stubbings and Others v. the United Kingdom», заяви № 22083/93 і № 22095/93, § 51)).

Оскільки позивача звільнено з порушенням норм чинного трудового законодавства, тому наявні правові підстави для поновлення на роботі.

При цьому суд бере до уваги, що 28.10.2020 на поштову адресу позивача відправлено копію наказу від 05.10.2020 року та довідку про проведений кінцевий розрахунок від 28.10.2020; 02.11.2020 року у ході телефонної розмови керівника закладу ОСОБА_2 з ОСОБА_1 останньому доведено до відома наказ №235к від 05.10.2020 року; 26.01.2021 року позивач прибув у відпустку та лише 06.02.2021 письмово звернувся до відповідача із заявою про надання інформації; листом відповідача від25.02.2021 року №3/225 позивача письмово повідомлено про звільнення та кінцевий розрахунок; 25.03.2021 лист ОСОБА_1 отримано, що підтвердив позивач у судовому засіданні.

Позивач направив до суду позов лише 28.04.2021 року та при цьому мав можливість, у тому числі через адвоката, який надавав йому правову допомогу, звернутися до суду за захистом свого порушеного права щодо поновлення на роботі у визначений законом місячний строк, тому за таких обставин суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити у зв`язку з пропуском місячного строку звернення до суду без поважних причин.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін та інші проти України» (Seryavin and Others v. Ukraine) рішення від 10 лютого 2010 року).

Враховуючи положення ст.141 ЦПК України і приймаючи до уваги, що в задоволенні позовних вимог відмовлено, позивач відповідно до положень ст.5 Закону України "Про судовий збір" звільнений від сплати судового збору, тому судові витрати компенсуються за рахунок держави.

Керуючись ст.ст.4,81,89,259,265,268,273,354,355 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м. Житомира протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач :

ОСОБА_1 ,

АДРЕСА_1

Відповідач:

Відокремлений структурний підрозділ "Житомирський автомобільно дорожній фаховий коледж Національного транспортного університету",

м.Житомир, вул. В. Бердичівська, буд.2

Cуддя Н. М. Анциборенко