Ухвала

від 21.08.2022 по справі 932/2735/22

БАБУШКІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 932/2735/22

Провадження № 2-з/932/101/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2022 року м. Дніпро

Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі головуючого судді Кондрашова І.А., за участю секретаря судового засідання Мотуз Я.А., розглянувши у приміщенні суду в м. Дніпрі заяву керівника Лівобережної окружної прокуратури м. Дніпра Олександра Коршуна, подану в рамках цивільної справи за позовом керівника Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області, в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Товариство з обмеженою відповідальністю «МОНОЛЮКС», ОСОБА_5 , про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та витребування майна із чужого незаконного володіння, про забезпечення позову,

В С Т А Н О В И В:

Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська розглядається вищевказана цивільна справа.

19 серпня 2022 року до суду надійшла заява керівника Лівобережної окружної прокуратури м. Дніпра Олександра Коршуна про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, що є предметом позову, а саме квартиру АДРЕСА_1 , відомості щодо якого внесено до Державного реєстру речових прав за № 1832286312101.

В обґрунтування заяви прокурор посилається на те, що під час здійснення конституційних повноважень окружною прокуратурою встановлено факт безпідставного набуття речових прав на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , яка належить до комунальної власності територіальної громади м. Дніпра.

Так, 20.05.2019 державним реєстратором комунального підприємства «Центр реєстрації та надання послуг» Нивотрудівської сільської ради Дніпропетровської області Ковальовим С.В. прийнято рішення № 46927484 про державну реєстрацію права приватної власності ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1832286312101).

Державну реєстрацію права власності проведено за заявою ОСОБА_2 від 19.05.2019 року №34121005 на підставі нотаріально посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Гуніна В.В. договору купівлі-продажу за реєстровим номером 2033 від 20.02.2003 року, укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , за яким у власність ОСОБА_2 передано квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1832286312101).

Відповідно до пункту 2 договору купівлі-продажу квартири №2033 від 20.02.2003, квартира АДРЕСА_3 належить ОСОБА_5 на підставі ордеру на житлове приміщення №005619, виданого Виконкомом Дніпровської міської ради народних депутатів від 13 травня 1999 року.

Водночас, відповідно до інформації Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради від 22.11.2021 № 3/12-5622 квартира АДРЕСА_1 у приватну власність не передавалась та розпорядження органу приватизації відносно вказаної квартири не приймалось.

Так, згідно з вимогами статті 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Відповідно до інформації комунального підприємства «Дніпровське міське бюро технічної інвентаризації» Дніпровської міської ради від 19.11.2021 № 15747 реєстрація права власності (приватна, державна, комунальна) та технічна інвентаризація, як окремого об`єкта нерухомого майна квартира АДРЕСА_1 КП «ДМБТІ» ДМР не проводилася. Відомості про зареєстроване право власності на зазначене майно, за ОСОБА_5 , на підставі ордеру на житлове приміщення № 005619, виданого Виконкомом Дніпровської міської ради народних депутатів 13.05.1999 та за набувачем - ОСОБА_2 , на підставі договору купівлі-продажу від 20.02.2003, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Гуніним В.В., та за будь-якими іншими особами бюро технічної інвентаризації не проводилась.

Також зазначено, що житловий будинок АДРЕСА_4 , в який увійшла квартира АДРЕСА_5 належить до комунальної власності територіальної громади міста, на підставі рішення виконкому Бабушкінського району №502 від 12.12.1986, про що видане реєстраційне посвідчення від 20.09.1990, зареєстровано в КП «ДМБТІ» та зроблено запис в реєстрову книгу №25 за реєстровим №1718.

Поряд із цим, відповідно до інформації Державного нотаріального архіву в Дніпропетровській області (лист №2070/01-21 від 16.12.2020) договір купівлі-продажу №2033 від 20.02.2003 між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Гуніним В.В. не посвідчувався та у Реєстрі для реєстрації нотаріальних дій не реєструвався.

Також, згідно з даними Єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів бланк серії АВР № 018823 на якому начебто виготовлено договір купівлі-продажу від 20.02.2003 між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 використано для посвідчення іншого договору від 12.02.2001.

Незважаючи на встановлені обставини, що унеможливлювали проведення реєстраційних дій, державним реєстратором комунального підприємства «Центр реєстрації та надання послуг» Нивотрудівської сільської ради Дніпропетровської області Ковальовим С.В. з відкриттям розділу, прийнято рішення про державну реєстрацію речових прав (індексний номер рішення - 46927484 від 20.05.2019) ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1832286312101), номер запису про право власності - 31606674 від 20.05.2019 року.

Через 2 дні, 22.05.2019 державним реєстратором комунального підприємства «Цент реєстрації та надання послуг» Нивотрудівської сільської ради Дніпропетровської області Ковальовим С.В. на підставі акту приймання-передачі, виданого 22.05.2019 до статутного капіталу ТОВ «МОНОЛЮКС» ОСОБА_2 передано квартиру АДРЕСА_1 (індексний номер рішення- 46988295 від 22.05.2019, номер запису про право власності - 31663227 від 22.05.2019).

Того ж дня, через 1 годину 13 хвилин, державним реєстратором Ковальовим С.В., проведено державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за заявою ОСОБА_4 від 22.05.2019 №34187502, на підставі акту приймання-передачі майна від 22.05.2019, у зв`язку з виходом ОСОБА_4 зі складу учасників ТОВ «МОНОЛЮКС» (індексний номер рішення - 46990485 від 22.05.2019). В подальшому, приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Восковець О.О. було посвідчено укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 договір дарування квартири №416 від 27.02.2020, за яким у власність ОСОБА_3 передано квартиру АДРЕСА_1 .

Наразі, власником квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 , право власності якою набуто на підставі посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Сусловим М.Є. договору купівлі-продажу за №2694 від 31.08.2020, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 . Враховуючи незаконність реєстрації права власності на нерухоме майно, яке вибуло з володіння власника в особі Дніпровської міської ради поза п волею, Лівобережною окружною прокуратурою міста Дніпра пред`явлено позовну заяву в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради про скасування державної реєстрації прав, витребування на користь територіальної громади м. Дніпра в особі Дніпровської міської ради квартири АДРЕСА_3 .

Таким чином прокурор вважає, що спірне майно протиправно вибуло з володіння Дніпровської міської ради.

Так, предметом позову є скасування державної реєстрації права приватної власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 з одночасним припиненням речових прав на вказаний об`єкт нерухомого майна (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1832286312101), а також витребування від ОСОБА_1 на користь територіальної громади м. Дніпра в особі Дніпровської міської ради квартиру АДРЕСА_3 .

На час звернення прокурора до суду, власником спірного нерухомого майна є ОСОБА_1 . Таким чином, наявні достатні підстави вважати, що у випадку невжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладання арешту на спірне нерухоме майно та заборони вчиняти певні дії, виконання рішення, постановленого за позовом прокурора, буде унеможливлено, оскільки володілець вказаного спірного нерухомого майна має реальні можливості здійснити його відчуження.

Посилаючись на викладене, керівник Лівобережної окружної прокуратури м. Дніпра прохає суд вжити заходів забезпечення позову та накласти арешт на нерухоме майно, що є предметом позову, а саме квартиру АДРЕСА_1 , відомості щодо якого внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за №1832286312101, а також заборонити ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) та будь-яким іншим особам, у тому числі суб`єктам державної реєстрації прав (державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам) вчиняти будь-які дії пов`язані з державною реєстрацією речових прав щодо квартири АДРЕСА_3 , відомості щодо якого внесено до Державного реестру речових прав на нерухоме майно за №1832286312101, у тому числі шляхом укладення договорів купівлі-продажу, дарування, міни, про задоволення вимог іпотеко держателя, передачі в оренду, поділу об`єкта тощо.

Відповідно до вимог, викладених у ч. 1ст. 153 ЦПК Українизаява про забезпечення позову розглядається не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Тому, з урахуванням вимог вищевказаної статті, суд дійшов висновку про розгляд даної заяви без повідомлення учасників справи.

У відповідності до приписів ч. 2ст. 247 ЦПК Українифіксування за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши подану заяву про забезпечення позову та долучені до неї докази, суд приходить да таких висновків.

За змістом ст. ст.149,150 ЦПК Українисуд за заявою учасника справи має право вжити передбаченихстаттею 150 цього Кодексузаходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Перелік заходів забезпечення позову наведений уст. 150 ЦПК України.

Аналіз ч. 2 ст. 149 ЦПК України дозволяє зробити висновок, що підставою для вжиття заходів забезпечення позову є доведена наявність реальної загрози невиконання (утруднення виконання) чи унеможливлення виконання рішення суду. При цьому застосування таких заходів не повинно порушувати прав та охоронюваних законом інтересів відповідача у справі чи інших осіб, що не є учасниками цього судового процесу, а лише запроваджувати тимчасові обмеження, що дасть змогу створити належні умови для запобігання перешкодам у виконанні рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Як встановлено судом, квартира за адресою: АДРЕСА_2 , вибула з володіння Дніпровської міської ради із порушенням встановленого порядку, оскільки будь-які дії щодо приватизації вказаної квартири не проводились, свідоцтво про право власності на ім`я ОСОБА_5 не видавалось, рішення про передачу квартири з комунальної власності у приватну власність громадян, не ухвалювалось.

Відповідно до п. 4 роз`яснень, викладених уПостанові Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»,розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Аналізуючи поданузаяву прозабезпечення позовута долученідо неїписьмові докази,суд приходитьдо переконання,що міжсторонами дійсноіснує спірз приводускасування рішенняпро державнуреєстрацію речовихправ нанерухоме майно,припинення прававласності тавитребування майна з чужого незаконного володіння.

На даний час існує ризик того, що квартира може бути відчужена на користь третіх осіб, або іншим чином обтяжена з метою укладення виконання рішення суду, або створення перепон у витребуванні майна на користь територіальної громади м. Дніпра.

Таким чином, суд вважає, що існує реальна загроза утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, що є підставою для вжиття заходів забезпечення позову.

Частиною третьоюстатті 150 ЦПК Українипередбачено, що заходи забезпечення позову, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У даному випадку заходи забезпечення позову, про вжиття яких просить заявник, є співмірними із заявленими позовними вимогами та мають на меті лише заборонити подальше відчуження квартири та проведення відносно неї реєстраційних дій.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, задля забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності повинна здійснюватися судом з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, й інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Ураховуючи характер спірних правовідносин та наявність загрози відчуження квартири за адресою: АДРЕСА_2 на користь третіх осіб, суд вважає за можливе вжити заходи у вигляді встановлення заборони відчуження квартири та заборони державної реєстрації виникнення, переходу, припинення та скасування права власності відносно спірного нерухомого майна, в тому числі шляхом укладення договорів купівлі-продажу, дарування, міни, іпотеки, задоволення вимог іпотекодержателя, передачі в оренду, поділу квартири.

Вимога про накладення арешту є передчасною, оскільки арешт полягає в описі та накладенні заборони відчуження, користування та розпорядження майном, що в даному випадку не є співмірним із заявленими позовними вимогами. Поняття арешту в загальному розумінні є більш широким, однак в даному випадку доцільно встановити заборону відчуження, що є достатнім і адекватним заходом.

Відповідно доп.6ПостановиПленумуВерховного СудуУкраїни№9від22.12.2006«Пропрактикузастосування судамипроцесуальногозаконодавствапри розглядізаявпрозабезпечення позову»,особам,якіберутьучасть усправі,маєбутигарантована реальнаможливістьзахиститисвої правапривирішеннізаяви прозабезпеченняпозову.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що заява Лівобережної окружної прокуратури м. Дніпра Олександра Коршуна підлягає задоволенню частково.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.149 - 153,258,259,260,261,353 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву керівника Лівобережної окружної прокуратури м. Дніпра Олександра Коршуна про забезпечення позову, задовольнити частково.

Вжити заходи забезпечення позову шляхом встановлення заборони відчуження квартири АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1832286312101.

Заборонити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та будь-яким іншим особам, у тому числі суб`єктам державної реєстрації прав (державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам), вчиняти будь-які дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав щодо квартири АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1832286312101, у тому числі шляхом укладення договорів купівлі-продажу, дарування, міни, іпотеки, задоволення вимог іпотекодержателя, передачі в оренду, поділу квартири.

В іншій частині заяви відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала суду, в силу вимог ч. 2 ст. 261 ЦПК України, набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала суду про вжиття заходів забезпечення позову може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання її копії учасником справи. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Ухвалу внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень.

Суддя Ігор КОНДРАШОВ