Рішення

від 29.08.2022 по справі 320/4399/22

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 серпня 2022 року м.Київ № 320/4399/22

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І.,

при секретарі судового засідання - Єжелі А.О.,

за участю:

представника позивача - Феделеша Е.М.,

представника відповідача - Баладжаєва О.Ф.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАММЛЕР СКЛАД» до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗАММЛЕР СКЛАД» з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, у якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №26643/10-36-07-16 від 05.11.2021, прийняте Головним управлінням Державної податкової служби у Київській області.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на відсутність порушення ним вимог податкового законодавства, оскільки договірні відносини щодо надання послуг між ним та контрагентами мали реальний характер, послуги надані та оплачені позивачем. Зазначені факти підтверджуються документально, господарські операції належним чином відображені у бухгалтерському обліку та податковій звітності.

Як зазначає позивач, відповідачем не наведено жодного належного доказу на підтвердження фіктивності (безтоварності) договорів, укладених між позивачем та контрагентами у періоді, що перевірявся, а відтак, вважає твердження податкового органу про безпідставне заниження зобов`язань зі сплати податку на додану вартість ТОВ «ЗАММЛЕР СКЛАД» необґрунтованим.

Крім того, позивач вказав на те, що при укладенні та виконанні договорів з контрагентами він діяв добросовісно, відповідно до ділової мети підприємницької діяльності, та не був обізнаний про будь-які можливі правопорушення зі сторони контрагентів, а тому не повинен нести негативні наслідки за недотримання податкової дисципліни іншими платниками податків.

Тому, на думку позивача, рішення податкового органу є незаконним, оскільки при його прийнятті відповідачем невірно встановлено факти та застосовано норми закону.

Представник відповідача надав суду письмовий відзив на позов, в якому заперечує проти його задоволення з тих підстав, що аналіз фінансово-господарської діяльності позивача та його контрагентів відповідно до наявної інформації вказує на здійснення нереальних (безтоварних) операцій у зв`язку з відсутністю необхідних умов для здійснення такої діяльності у контрагентів, а тому податкові повідомлення-рішення є правомірними та обґрунтованими.

Представник позивача надав до суду відповідь на відзив, в якій зазначив, що заперечення на позовну заяву є необґрунтованими.

Представником відповідача надано пояснення до суду, в яких він акцентував увагу на географічному розташуванні контрагентів, кредиторську заборгованість перед виконавцями послуг та відсутність трудових ресурсів для виконання робіт за умовами договору.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.06.2022 відкрито провадження в адміністративній справі № 320/4399/22, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовку справи до судового розгляду та призначено підготовче судове засідання на 30.06.2022.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.08.2022 закрито підготовче провадження у справі та призначено судове засідання на 30.08.2022.

У судовому засіданні, призначеному на 30.08.2022, представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити. Представник відповідача проти задоволення позову заперечував.

Заслухавши пояснення учасників справи, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ «ЗАММЛЕР СКЛАД» зареєстрований як юридична особа 22.12.2010 (реєстраційний запис №13301020000001794) та взято на облік в контролюючих органах. Видами господарської діяльності позивача за кодом КВЕД є: 49.41 Вантажний автомобільний транспорт (основний); КВЕД 52.10 Складське господарство; КВЕД 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; КВЕД 52.24 Транспортне оброблення вантажів.

У період з 16.09.2021 по 22.09.2021 головним державним ревізор - інспектором ГУ ДПС у Київській області (надалі Відповідач) проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЗАММЛЕР СКЛАД» (ЄДРПОУ: 37416998, що знаходиться за адресою: 08343, Україна, Київська область, Бориспільський район, с. Мартусівка, вул. Мойсеєва, 70, надалі - «ТОВ «ЗАММЛЕР СКЛАД» та/або «Позивач»).

Документальна позапланова виїзна перевірка проводилася з метою встановлення дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «ПРОТОК +» (ЄДРПОУ: 42693177) за період діяльності з 01.06.2020 по 30.06.2020 та 01.08.2020 по 30.09.2020, ТОВ «ПОСТ УКРТРАСТ» (ЄДРПОУ: 43271838) за період діяльності з 01.11.2020по 31.12.2020, ТОВ «ЗЕН ТОРГ» (ЄДРПОУ: 43381502) за період діяльності з 01.10.2020 по 31.10.2020, ТОВ «СТІЛ ГЛОБА» (ЄДРПОУ: 42635969) за період діяльності з 01.07.2019 по 31.08.2019, ТОВ «ІНГУЛ-АГРОТРАНС КОМПАНІ» (ЄДРПОУ: 43154433) за період діяльності з 01.01.2020 по 31.01.2020, ТОВ «ПАТРІОТБУДОПТ» (ЄДРПОУ: 42589593) за період діяльності з 01.12.2019 по 31.01.2020на підставі наказу ГУ ДПС у Київській області від 10.09.2021 № 1992-П та направлення від 16.09.2021 № 6535/10-36-07-16.

За результатами перевірки контролюючим органом складено акт від 29.09.2021 №16263/10-36-07-16/37416998 (далі Акт перевірки).

Перевіркою встановлено порушення ТОВ «ЗАММЛЕР СКЛАД» вимог п.198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 6349384 грн., а саме: за липень 2019 на суму 699 235 грн., серпень 2019 на суму 325 717 грн., грудень 2019 на суму 150 003 грн., січень 2020 на суму 496 096 грн., червень 2020 на суму 405 000 грн., серпень 2020 на суму 950 000 грн., вересень 2020 на суму 600 000 грн., листопад 2020 на суму 1 790 000 грн., грудень 2020 на суму 933 333 грн.

В основу висновків щодо заниження позивачем суми податку на додану вартість в Акті покладено твердження про те, що фінансово-господарські відносини між ТОВ «ЗАММЛЕР СКЛАД» та контрагентами, що перевірялись, не мали змісту, обсягів та фактів здійснення господарських операцій.

На підставі висновків, що викладенні в Акті перевірки, відповідачем винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення №26643/10-36-07-16 від 05.11.2021.

Позивач, не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням оскаржив його до ДПС України. На момент розгляду справи відомостей щодо результатів розгляду скарги відсутні.

Після чого, не погоджуючись з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються ПК України.

Також нормами п. 198.1 ст. 198 ПК України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, в тому числі, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 ст. 198 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 ПК України, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У відповідності до п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відтак, згідно з вимогами ПК України, який регулює, зокрема, відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, підставою, що позбавляє платника податків права на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту, є не підтвердження його податковими накладними, або підтвердження податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 ПК України.

Частиною 1 ст. 9 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (із змінами та доповненнями, далі Закон № 996) передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону № 996 первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п. 2.1 Розділу ІІ Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704 (далі Положення № 88), первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до п. 2.4 Розділу ІІ Положення № 88 первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З огляду на вказані правові норми, податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, що стала підставою для формування податкового обліку платника податку.

Також, згідно з п. 36.1, п. 36.5 ст. 36, п. 38.1 ст. 38, п. 44.1 ст. 44, п. 47.1 ст. 47, п. 49.2 ст. 49 ПК України обчислення, декларування та/або сплата суми податку та збору є персональним податковим обов`язком кожного окремого платника податків, який і несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку. Тобто, платник податку несе самостійну відповідальність за порушення ним правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватись на третіх осіб, в тому числі і на його контрагентів.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Документом, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, є первинний документ, який складається під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, тобто з презумпції економічної виправданості дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність відомостей у бухгалтерській та податковій звітності платника.

Як убачається з Акту перевірки, податковим органом встановлені порушення позивачем податкового законодавства, а саме: 01.01.2020п.198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 6349384 грн., а саме: за липень 2019 на суму 699 235 грн., серпень 2019 на суму 325 717 грн., грудень 2019 на суму 150 003 грн., січень 2020 на суму 496 096 грн., червень 2020 на суму 405 000 грн., серпень 2020 на суму 950 000 грн., вересень 2020 на суму 600 000 грн., листопад 2020 на суму 1 790 000 грн., грудень 2020 на суму 933 333 грн.

Досліджуючи зміст фінансово-господарських операцій позивача з ТОВ «ПРОТОК +», ТОВ «ПОСТ УКРТРАСТ», ТОВ «ЗЕН ТОРГ», ТОВ «СТІЛ ГЛОБА», ТОВ «ІНГУЛ-АГРОТРАНС КОМПАНІ», ТОВ «ПАТРІОТБУДОПТ», щодо яких встановлено порушення податкового законодавства за наслідками перевірки, мету та обставини поставки та/або отримання товарів у власній господарській діяльності позивача, судом встановлено наступні обставини.

Основними видами діяльності позивача за кодом КВЕД є 49.41 Вантажний автомобільний транспорт (основний); КВЕД 52.10 Складське господарство; КВЕД 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; КВЕД 52.24 Транспортне оброблення вантажів.

Так, у період з 01.07.2019 по 31.08.2019 ТОВ «ЗАММЛЕР СКЛАД» мало фінансово- господарські взаємовідносини з ТОВ «СТІЛ ГЛОБА» (ЄДРПОУ: 42635969) (станом на дату перевірки змінилася назва на ТОВ «КЕРУШ БАЙТ»).

Між ТОВ «КЕРУШ БАЙТ» та ТОВ «ЗАММЛЕР СКЛАД» було укладено договір про надання послуг № 0107-19 ЗК від 01.07.2019, відповідно до якого ТОВ «КЕРУШ БАЙТ» надавало ТОВ «ЗАММЛЕР СКЛАД» складські послуги (а.с. 53-55 т. 2).

Відповідно до актів надання послуг, копії яких містяться в матеріалах справи, ТОВ «КЕРУШ БАЙТ» надавало послуги з комплектації замовлення, послуги з навантаження- розвантаження, послуги з ручного переміщення, послуги стікерування (а.с. 56-85 т. 2).

Факт оплати послуг позивачем підтверджується платіжними дорученнями ( т.3 а.с. 151-181).

За наслідками господарських операцій сторонами складено податкові накладні (т. 3 а.с. 182-210).

За наслідками господарських операцій сторонами складено податкові накладні (т. 3 а.с. 88-93).

Також, між ТОВ «ІНГУЛ - АГРОТРАНС КОМПАНІ» та ТОВ «ЗАММЛЕР СКЛАД» було укладено договір про надання послуг № 0101-20 від 01.01.2020, відповідно до якого ТОВ «ІНГУЛ - АГРОТРАНС КОМПАНІ» надавало ТОВ «ЗАММЛЕР СКЛАД» складські послуги (т. 2 а.с. 13-15).

Відповідно до специфікацій та акту надання послуг, ТОВ «ІНГУЛ - АГРОТРАНС КОМПАНІ» надало ТОВ «ЗАММЛЕР СКЛАД» послуги з комплектації замовлення та стікерування (т. 2 а.с. 16-20, т. 3 а.с. 231).

Факт оплати послуг позивачем підтверджується платіжними дорученнями ( т.3 а.с. 99-100).

За наслідками господарських операцій сторонами складено податкові накладні (т. 3 а.с. 101-103).

Між ТОВ «ЗЕН ТОРГ» та ТОВ «ЗАММЛЕР СКЛАД» було укладено договір про надання послуг № 201001 від 01.10.2020, відповідно до якого ТОВ «ЗЕН ТОРГ» надавало ТОВ «ЗАММЛЕР СКЛАД» складські послуги (т.2 а.с. 86-88).

Відповідно до актів надання послуг, ТОВ «ЗЕН ТОРГ» надало ТОВ «ЗАММЛЕР СКЛАД» послуги з комплектації замовлень, переміщення ручного, стікерування та інші складські послуги (т. 2 а.с. 89-97).

Факт оплати послуг позивачем підтверджується платіжними дорученнями ( т.3 а.с. 55-65).

За наслідками господарських операцій сторонами складено податкові накладні (т. 3 а.с. 66-74).

Також, між ТОВ «ПРОТОК+» та ТОВ «ЗАММЛЕР СКЛАД» було укладено договір про надання послуг № 010520 від 01.05.2020, відповідно до якого ТОВ «ПРОТОК+» надавало ТОВ «ЗАММЛЕР СКЛАД» складські послуги ( т. 2 а.с.98-100).

Відповідно до актів надання послуг, ТОВ «ПРОТОК+» надало ТОВ «ЗАММЛЕР СКЛАД» послуги з комплектації замовлень, переміщення ручного, стікерування та інші складські послуги ( т. 2 а.с.101- 119).

За виконані роботи на адресу позивача ТОВ «ПРОТОК+» виписало рахунки на оплату (т. 2 а.с. 120-148).

Факт оплати послуг позивачем підтверджується платіжними дорученнями ( т.3 а.с. 13-48).

За наслідками господарських операцій сторонами складено податкові накладні (т. 3 а.с. 49-54).

Також, між ТОВ «ПОСТ УКРТРАСТ» та ТОВ «ЗАММЛЕР СКЛАД» було укладено договір про надання послуг № 201101 від 01.11.2020, відповідно до якого ТОВ «ПОСТ УКРТРАСТ» надавало ТОВ «ЗАММЛЕР СКЛАД» складські послуги (т. 2 а.с.21-23).

Відповідно до специфікацій та актів надання послуг, ТОВ «ПОСТ УКРТРАСТ» надало ТОВ «ЗАММЛЕР СКЛАД» послуги з комплектації замовлень, переміщення ручного, стікерування та інші складські послуги (т. 2 а.с.24-43).

Факт оплати послуг позивачем підтверджується платіжними дорученнями ( т.3 а.с. 104-117).

За наслідками господарських операцій сторонами складено податкові накладні (т. 3 а.с. 118-150).

Також, між позивачем та ТОВ «ПАТРІОТБУДОПТ» (ЄДРПОУ: 42589593) (станом на дату перевірки змінилася назва на ТОВ «ХАНДЕЛ КОМПАНІ») було укладено договір про надання послуг № 0212-19 від 02.12.2019, відповідно до якого ТОВ «ХАНДЕЛ КОМПАНІ» надавало ТОВ «ЗАММЛЕР СКЛАД» послуги з ремонту складського приміщення (т. 2 а.с. 44-46).

Місце надання послуг - с. Мартусівка, вул. Мойсеєва, буд 70.

Відповідно до специфікацій, ТОВ «ХАНДЕЛ КОМПАНІ» надало ТОВ «ЗАММЛЕР СКЛАД» послуги з ремонту складського приміщення, що включали ґрунтування стін, шпаклювання стін, вирівнювання стін, штукатурку та покраску стін (т. 2 а.с.47-52).

Факт оплати послуг позивачем підтверджується платіжними дорученнями ( т.3 а.с. 75-87).

За наслідками господарських операцій сторонами складено податкові накладні (т. 3 а.с. 88-93).

Оприбуткування позивачем отриманих товарно-матеріальних цінностей від вищевказаних контрагентів підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 631.

Судом встановлено, що на час вчинення правочинів та складання податкових накладних зазначені контрагенти позивача були зареєстровані платниками податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку.

З матеріалів справи слідує, що позивачем достовірно відображено отримання податкових накладних від контрагентів, які у свою чергу були зареєстровані платником ПДВ, установчі документи юридичних осіб не були визнані недійсними, операції відбулися на підставі укладених договорів, належне виконання яких підтверджується податковими накладними, а оплата - платіжними дорученнями.

Суд зазначає, що надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких встановлена судом.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (п.110 рішення від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції") суд визначив, що "... адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.".

Відповідні положення про податкові штрафи передбачають певні засоби захисту, які ґрунтуються на суб`єктивних ознаках, що вимагає від суду враховувати нюанси і не бути занадто рестриктивним в оцінці кожної конкретної справи щодо наявності в ній підстав для скасування податкового штрафу чи звільнення від його сплати.

У той же час, податковим органом під час розгляду адміністративної справи не наведено об`єктивних доводів щодо наявності в діях позивача ознак неправомірності, не надано доказів узгодженості дій позивача з недобросовісними платниками податків (постачальниками) з метою незаконного отримання податкової вигоди, як і не доведено правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Відповідач в Акті перевірки стверджує, що по взаємовідносинах ТОВ «ЗАММЛЕР СКЛАД» з його контрагентами встановлено відсутність реального здійснення операцій по ланцюгу постачання, зокрема, з огляду на дані ЄРПН та відомості про них із баз даних органів ДПС України, що вказує на відсутність основних засобів.

Проте, відповідачем не надано жодних доказів про наявність документально підтверджених фактів неможливості виконання вказаним контрагентами подібних правочинів.

При цьому, відповідачем не заперечується повне відображення цих господарських операцій у бухгалтерському і податковому обліку ТОВ «ЗАММЛЕР СКЛАД», як і не наведено будь-яких законодавчих норм, які би покладали на позивача відповідальність за неведення такого обліку його контрагентом.

Для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарської операції і при цьому містять дані, що, зокрема, дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні такої операції.

Господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов`язаний суб`єкт владних повноважень. Разом з тим відповідно до принципу змагальності суб`єкт господарювання має спростувати доводи суб`єкта владних повноважень, якщо їх обґрунтованість заперечує.

При цьому доцільно керуватись принципом "поза розумним сумнівом", зміст якого сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14 лютого 2008 року у справі "Кобець проти України". Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом. Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.

Дослідивши надані позивачем копії первинних документів, суд вважає, що позивачем документально підтверджено здійснення господарських операцій з контрагентами ТОВ «ПРОТОК +», ТОВ «ПОСТ УКРТРАСТ», ТОВ «ЗЕН ТОРГ», ТОВ «СТІЛ ГЛОБА», ТОВ «ІНГУЛ-АГРОТРАНС КОМПАНІ», ТОВ «ПАТРІОТБУДОПТ».

Суд погоджується з аргументами позивача про те, що застосування одних лише інформаційних баз даних податкового органу, які можуть містити помилки та в подальшому можуть бути спростовані, не може бути використане в якості належного та єдиного доказу порушень вимог податкового законодавства платником податків.

Так, у силу пп.83.1.2 п. 83.1 ст. 83 ПК України податкова інформація є однією, але не єдиною підставою для висновків під час проведення перевірок.

Таким чином, сама по собі наявність податкової інформації щодо контрагентів платника податків може свідчити лише про можливі порушення ними норм Податкового кодексу України, цивільного та/чи господарського законодавства, однак спростовувати реальність господарських операцій відповідно платника податків не спроможна.

Необґрунтованість податкової вигоди настає у разі використання платником штучних форм господарської діяльності, які не відповідають дійсному економічному змісту господарської операції, з метою одержання податкової економії без відповідних економічних підстав.

Використання платником нелегальних способів ухилення від оподаткування податковою перевіркою не виявлено.

Доказів на підтвердження домінування податкової мети (зниження податкового навантаження, одержання податкових пільг та переваг тощо) над комерційною метою, що притаманна даному виду господарських операцій, податковою інспекцією не надано.

Проте, відповідачем не надано жодних доказів про наявність документально підтверджених фактів неможливості виконання вказаним контрагентами подібних правочинів.

Позивачем як до перевірки, так і до суду надано первинні документи у розумінні ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 на підтвердження фактичного здійснення спірних господарських операцій за перевіряємий період.

Суд враховує, що первинна документація містить достовірну і несуперечливу інформацію. Натомість, позиція відповідача спростовується дослідженими первинними документами, які підтверджують фактичне постачання товарів (надання послуг) та дійсність яких нічим не спростовується.

Щодо посилань податкового органу на наявність кредиторської заборгованості по взаємовідносинах позивача з контарагентами, що на думку відповідача ставить під сумнів здійснення господарських операцій, суд зазначає, що дата виникнення податкового кредиту у силу вимог п. 198.2 ст. 198 ПК України є дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

А відтак, оскільки у позивача є податкові накладні, які зареєстровані в ЄРПН, позивач має право на формування податкового кредиту.

Щодо посилань відповідача не надання по взаємовідносинах з ТОВ «ХАНДЕЛ КОМПАНІ» на підтвердження виконання робіт актів надання послуг, які б підтверджували надання послуг, суд зазначає, що до матеріалів справи додано до специфікації, які розкривають зміст та об`єм, ціну послуг з ремонту складського приміщення, що включали ґрунтування стін, шпаклювання стін, вирівнювання стін, штукатурку та покраску стін.

При цьому, як зазначив у судовому засіданні представник позивача, назва "специфікація" в даному випадку повністю відповідає акту виконаних робіт, який надає всю необхідну інформацію про виконані роботи.

Також, не заслуговують на увагу і посилання відповідача на віддалене географічне розташування виконавців послуг, відсутність трудових ресурсів, оскільки при виборі контрагента, як пояснив у судовому засіданні представник позивача, вони керувалися найпривабливішою ціновою пропозицією та якістю виконання послуг. Відсутність трудових ресурсів не обмежувала контрагентів залучати до виконання робіт виконавців за цивільно-правовими угодами.

Отже, враховуючи, що надані позивачем документи в сукупності свідчать про фактичний рух активів із урахуванням ділової мети такого руху у межах господарської діяльності товариства, а також враховуючи висновки податкового органу, викладені в акті перевірки, які фактично обґрунтовано лише відсутністю у контрагентів необхідних умов для ведення господарської діяльності, а також принцип індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування та добросовісність платника податків, а також достовірність задекларованих таким платником даних податкового обліку, що презумується податковим законодавством, зокрема, за умови подання платником податків усіх належним чином оформлених документів, передбачених податковим законодавством, дані податкового обліку вважаються сформованими платником податків правомірно (обґрунтовано).

У даному випадку суб`єктом владних повноважень, який заперечує проти адміністративного позову, не спростовано доводів сторони позивача та не доведена правомірність оскаржуваних рішень.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст. 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України у таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Також суд звертає увагу, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (п. 54 рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України" від 28.10.2010 (заява № 4241/03)).

Виходячи з викладеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

До позовної заяви позивачем додано докази сплати судового збору у загальному розмірі 19848,00 грн (квитанція від 16.05.2022 №8481-3774-8399-9924).

Оскільки суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, відшкодуванню позивачу з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають судові витрати у розмірі 19848,00 грн.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №26643/10-36-07-16 від 05.11.2021, прийняте Головним управлінням Державної податкової служби у Київській області.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Київській області (код ЄДРПОУ - 44096797) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАММЛЕР СКЛАД" (код ЄДРПОУ - 37416998), сплачений ним судовий збір у розмірі 19848 (дев`ятнадцать тисяч вісімсот сорок вісім) грн 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Лисенко В.І.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 01 вересня 2022 р.