Ухвала

від 29.08.2022 по справі 146/1095/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

Іменем України

30 серпня 2022 року

м. Київ

справа № 146/1095/20

провадження № 61-7783ск22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Черняк Ю. В. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Лідовця Р. А.,

розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокомплекс «Зелена долина» на додаткове рішення Томашпільського районного суду Вінницької області від 12 квітня 2022 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 12 липня 2022 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Продовольча компанія «Поділля» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокомплекс «Зелена долина» про визнання недійсним договору про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис),

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2020 року Приватне акціонерне товариство «Продовольча компанія «Поділля» (далі - ПрАТ «ПК «Поділля») звернулося до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокомплекс «Зелена долина» (далі - ТОВ «Агрокомплекс «Зелена долина») з позовом, у якому просило визнати недійсним договір № 010/Н про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) від 22 березня 2018 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Агрокомплекс «Зелена долина», щодо земельної ділянки площею 2,5712 га, у тому числі рілля, кадастровий номер земельної ділянки 0523983300:03:000:0261, яка розташована на території Нетребівської сільської ради Томашпільського району Вінницької області; визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 40440334 від 02 квітня 2018 року 16:17:19, ухвалене державним реєстратором Томашпільської районної державної адміністрації Вінницької області Савчуком Р. А., щодо реєстрації права іншого речового права (право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) № 25545513 від 30 березня 2018 року 16:45:30 за ТОВ «Агрокомплекс «Зелена долина», на підставі договору № 010/Н про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) від 22 березня 2018 року щодо земельної ділянки площею 2,5712 га, у тому числі рілля, кадастровий номер земельної ділянки 0523983300:03:000:0261; скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про державну реєстрацію іншого речового права (право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) № 25545513 від

30 березня 2018 року щодо земельної ділянки площею 2,5712 га, у тому числі рілля, кадастровий номер земельної ділянки 0523983300:03:000:0261 за ТОВ «Агрокомплекс «Зелена долина».

Рішенням Томашпільського районного суду Вінницької області від 22 березня 2022 року позовні вимоги ПрАТ «ПК «Поділля» задоволено частково.

Визнано недійсним договір № 010/Н про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) від 22 березня 2018 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Агрокомплекс «Зелена долина», щодо земельної ділянки площею 2,5712 га, у тому числі рілля, кадастровий номер земельної ділянки 0523983300:03:000:0261, яка розташована на території Нетребівської сільської ради Томашпільського району Вінницької області.

Визнано протиправним та скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 40440334 від 02 квітня 2018 року 16:17:19, ухвалене державним реєстратором Томашпільської районної державної адміністрації Вінницької області Савчуком Р. А., щодо реєстрації права іншого речового права (право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) № 25545513 від 30 березня 2018 року 16:45:30 за ТОВ «Агрокомплекс «Зелена долина», на підставі договору № 010/Н про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) від 22 березня 2018 року щодо земельної ділянки площею 2,5712 га, у тому числі рілля, кадастровий номер земельної ділянки 0523983300:03:000:0261.

В іншій частині позовних вимог відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

25 березня 2022 року ПрАТ «ПК «Поділля» подало до Томашпільського районного суду Вінницької області заяву про відшкодування понесених ним судових витрат.

Додатковим рішення Томашпільського районного суду Вінницької області від

12 квітня 2022 року заяву ПрАТ «ПК «Поділля» про відшкодування судових витрат задоволено частково.

Стягнуто з ТОВ «Агрокомплекс «Зелена долина» та ОСОБА_1 на користь ПрАТ «ПК «Поділля» понесені ним судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката Купрія О. М. у сумі 19 781 грн у рівних частках по 9 890 грн з кожного. В іншій частині заяви відмовлено.

Постановою Вінницького апеляційного суду від 12 липня 2022 року апеляційні скаргиТОВ «Агрокомплекс «Зелена долина» залишено без задоволення. Рішення Томашпільського районного суду Вінницької області від 22 березня 2022 року та додаткове рішення Томашпільського районного суду Вінницької області від

12 квітня 2022 року залишено без змін.

11 серпня 2022 року ТОВ «Агрокомплекс «Зелена долина» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на додаткове рішення Томашпільського районного суду Вінницької області від 12 квітня 2022 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 12 липня 2022 року, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення лише в частині стягнення судових витрат.

Підставою касаційного оскарження додаткового рішення Томашпільського районного суду Вінницької області від 12 квітня 2022 року та постанови Вінницького апеляційного суду від 12 липня 2022 року заявник зазначає неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, стосовно частини першої статті 246 ЦПК України (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).

Касаційна скарга не містить підстав та доводів касаційного оскарження постанови Вінницького апеляційного суду від 12 липня 2022 року в частині розгляду цієї справи по суті.

Згідно з положеннями пункту 5 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу суд може визнати таку касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку або коли Верховний Суд вважатиме за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах).

Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до пункту 3.2 Рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Чинним цивільним-процесуальним законодавством України визначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаними адвокатом робами (наданими послугами);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною третьою статті 141 ЦПК України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Тобто, ЦПК України передбачено критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Такий висновок міститься у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).

Згідно з частиною першою статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Статтею 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та таке ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування.

Такий правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) та в постанові Верховного Суду від 24 червня 2020 року у справі № 757/16448/17-ц (провадження № 61-48191св18).

Судами встановлено, що підтверджуючи розмір витрат на правничу допомогу та обсяг робіт, виконаних адвокатом, позивач надав ордер про надання правової допомоги серія ВН № 158332 від 09 листопада 2020 року, відповідно до якого адвокат Купрій О. М. надає правову допомогу, зокрема, у Томашпільському районному суді Вінницької області ПрАТ «ПК «Поділля» на підставі договору про надання правової допомоги № 090МТА від 09 жовтня 2020 року; договір про надання професійної правничої (правової) допомоги № 090МТА від 09 жовтня 2020 року, укладений між ПрАТ «ПК «Поділля» та Адвокатським об`єднанням «МТА Партнери»; наказ від 09 жовтня 2020 року про утворення групи адвокатів, які прийняли доручення ПрАТ «ПК «Поділля», яким утворено групу адвокатів задля виконання доручення ПрАТ «ПК «Поділля» відповідно до договору про надання професійної правничої (правової) допомоги, у складі: Голова адвокатського об`єднання «МТА Партнери», адвокат Мартинюк Н. Р. та адвокат Купрій О. М.; додаткову угоду до Договору про надання професійної правничої (правової) допомоги № 090МТА від 09 жовтня 2020 року, якою сторони погодили, що вартість послуг за участь в кожному судовому засіданні становить 2 400 грн, а вартість однієї години надання послуг адвоката у разі складання процесуальних документів встановлюється з розрахунку - 40 % прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно до поточного року на його початок; акти-рахунки

№ 13 від 01 лютого 2021 року, № 27 від 01 березня 2021 року, № 30 від 15 березня 2021 року, № 40 від 06 квітня 2021 року, № 62 від 06 липня 2021 року, № 72 від

07 жовтня 2021 року, № 82 від 08 листопада 2021 року, № 91 від 07 грудня

2021 року, № 108 від 22 березня 2022 року щодо оплати за надані послуги за участь у судових засіданнях; платіжні доручення, якими підтверджується здійснення часткової оплати за надані послуги з правничої допомоги за участь у судових засіданнях; опис наданих послуг від 22 березня 2022 року у справі № 146/1095/20 згідно Договору про надання професійної правничої (правової) допомоги

№ 090МТА від 09 жовтня 2020 року, в якому визначено детальний опис наданих послуг із зазначенням кількості затрачених годин та їх вартості, зокрема: ознайомлення з наявними документами, попередня консультація клієнта з приводу наявності правових підстав для подання позову до суду, складання (написання) позовної заяви з додатками - 4 години (3 363,20 грн), підготовка заяви з правовими позиціями Верховного Суду - 1 година (908 грн), підготовка промови (заключне слово) у судових дебатах - 2 години (1 816 грн), підготовка заяви щодо відшкодування витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу у справі - 2 години (1 816 грн), участь у 9 судових засіданнях по

2 400 грн кожне. Загальна вартість наданих послуг становить 29 672 грн; акт приймання-передачі наданих послуг за складання процесуальних документів від 22 березня 2022 року.

З огляду на зазначене вище, врахувавши характер виконаної адвокатом роботи, принцип співмірності і розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, та виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку, щодо стягнення з відповідачів на користь ПрАТ «ПК «Поділля» витрат на правничу допомогу у розмірі по 9 890 грн з кожного.

Доводи касаційної скарги є подібними доводам апеляційної скарги, мотивована відповідь на які надана судом апеляційної інстанції, і не дають підстав для висновку про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а у значній мірі зводяться до переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року в справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18) вказано, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справі «Пономарьов проти України»), повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію.

Наведені норми закону та позиція Верховного Суду дають підстави для висновку про законність оскаржуваних судових рішень.

Таким чином, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ «Агрокомплекс «Зелена долина», необхідно відмовити, оскільки доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною шостою статті 394 ЦПК України ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.

На підставі наведеного, колегія суддів доходить висновку, що правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій вищевказаних норм матеріального та процесуального права не викликає розумних сумнівів, а касаційна скарга є необґрунтованою.

Керуючись пунктом 5 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокомплекс «Зелена долина» на додаткове рішення Томашпільського районного суду Вінницької області від

12 квітня 2022 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 12 липня

2022 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Продовольча компанія «Поділля» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокомплекс «Зелена долина» про визнання

недійсним договору про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис).

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: Ю. В. Черняк

І. А. Воробйова

Р. А. Лідовець