Ухвала

від 30.08.2022 по справі 753/8125/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

31 серпня 2022 року

м. Київ

справа № 753/8125/20

провадження № 61-8022ск22

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Фаловської І. М.,

розглянув касаційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу «Автотранспортник-9» на постанову Київського апеляційного суду

від 19 травня 2022 року у справі за позовом Житлово-будівельного кооперативу «Автотранспортник-9» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2020 року Житлово-будівельний кооператив «Автотранспортник-9» (далі - ЖБК «Автотранспортник-9») звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про несплатну боргу у розмірі 24 680, 50 грн.

Позов мотивований тим, що ОСОБА_1 є власником квартири

АДРЕСА_1 . Позивач вказував, що він є обслуговуючим кооперативом, який відповідно до покладених на нього функцій здійснює утримання та обслуговування багатоповерхового будинку по АДРЕСА_2 . ОСОБА_1 , як споживач вказаних послуг, неналежним чином сплачує за них, у зв`язку з чим у нього утворилась заборгованість за період з вересня 2006 року по листопад

2019 року у розмірі 18 531,24 грн. Несплатою вартості наданих послуг ОСОБА_1 порушує права ЖБК «Автотранспортник-9», а тому борг має бути стягнутий в судовому порядку на підставі частини 2 статті 625 ЦК України з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних. На підставі вищевикладеного позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за житлово-комунальні послуги за період з вересня

2006 року по листопад 2019 року у розмірі 18 531,24 грн - основного боргу, 4 545,57 грн - інфляційних втрат та три відсотки річних у розмірі

1 603,69 грн, а всього 24 680,50 грн.

Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 02 листопада

2021 року позов задоволено. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ЖБК «Автотранспортник-9» 18 531,24 грн - основного боргу, 4 545,57 грн - інфляційних втрат та три відсотки річних у розмірі 1 603,69 грн, а всього

24 680,50 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постановою Київського апеляційного суду від 19 травня 2022 року рішення Дарницького районного суду м. Києва від 02 листопада 2021 року скасовано і ухвалено нове, яким позов задоволено частково. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ЖБК «Автотранспортник-9» заборгованість у розмірі 1 230, 76 грн, яка включає 923, 11 грн - основного боргу,

230, 75 грн - інфляційні втрати, 76, 90 грн - 3 % річних. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

17 серпня 2022 року ЖБК «Автотранпортник-9», засобами поштового зв`язку, звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного суду від 19 травня 2022 року, в якій просить скасувати постанову апеляційного суду і залишити в силі рішення першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 8 частини статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви.

Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 жовтня 2020 року

у справі № 127/18513/18 (провадження № 14-145цс20) вказала,

що касаційний перегляд вважається екстраординарним з огляду

на специфіку повноважень суду касаційної інстанції з точки зору обмеження виключно питаннями права та більшим ступенем формальності процедур. У ЦПК України визначено баланс між такими гарантіями права на справедливий судовий розгляд, як право на розгляд справи судом, встановленим законом (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини

і основоположних свобод), та принципом остаточності судових рішень

resjudicata, фактично закріплено перехід до моделі обмеженої касації, що реалізується за допомогою введення процесуальних фільтрів з метою підвищення ефективності касаційного провадження.

Пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України передбачено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).

Предметом позову у цій справі є стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги. Вказані позовні вимоги є майновими, оскільки позивач визначив їх у грошовому вимірі. Тобто ціна позову становить

24 680, 50 грн, яка станом на 01 січня 2022 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 481 грн х 100 =

248 100 грн).

При цьому, Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну та предмет позову, складність справи, доводи касаційної скарги, а також значення справи для сторін і суспільства, практику розгляду справ з даної категорії.

Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитись з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов`язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховним Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (рішення у справі «Зубац проти Хорватії», заява № 40160/1, від 05 квітня 2018 року).

Європейський суд з прав людини зазначає, що застосування критерію малозначності справи у цій справі було передбачуваним, справа була розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявник не продемонструвала наявності виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи (рішення у справі «Азюковська проти України», від 09 жовтня 2018 року, заява № 47921/08).

Підстав, які б спростовували віднесення цієї справи до категорії малозначних, касаційна скарга не містить і суд касаційної інстанції їх не встановив.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Наведене відповідає Рекомендаціям № R(95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Зазначення у постанові Київського апеляційного суду від 19 травня

2022 року про можливість її оскарження в касаційному порядку не є підставою для перегляду справи судом касаційної інстанції, оскільки такий перегляд не відповідатиме положенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у частині права особи на розгляд справи судом, встановленим законом.

З урахуванням наведеного, оскільки касаційну скаргу подано на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

За таких обставин не потребує окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 390 та 392 ЦПК України.

Керуючись статтею 129 Конституції України, статями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою

Житлово-будівельного кооперативу «Автотранспортник-9» на постанову

Київського апеляційного суду від 19 травня 2022 року у справі за

позовом Житлово-будівельного кооперативу «Автотранспортник-9» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Судді: В. В. Сердюк

С. Ю. Мартєв

І. М. Фаловська