Ухвала

від 07.08.2022 по справі 640/10115/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

з питань залишення позовної заяви без розгляду

08 серпня 2022 рокум. Київ№ 640/10115/20

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шулежко В.П., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи клопотання про залишення позовної заяви без розгляду,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Тактичні системи» (далі позивач) з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі відповідач, ГУ ДПС у м. Києві), в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві форми «Р» від 06.07.2018 №0035751406.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.05.2020 відкрито провадження у адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Представником відповідача подано до суду клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, яке обґрунтоване, з урахуванням висновків викладених Верховним Судом у постанові від 26.11.2020 у справі № 500/2486/19, тим, що ТОВ «Тактичні системи» подало позов з пропуском місячного строку, визначеного пунктом 56.19 статті 56 Податкового кодексу України.

Представник позивача не подав жодних пояснень з приводу поданого клопотання.

Розглянувши подане клопотання та матеріали справи, суд зазначає наступне.

Згідно із частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду в публічно-правових спорах. Водночас, за умови використання позивачем досудового порядку вирішення спору у випадках, коли законом передбачена така можливість або обов`язок, КАС України встановлено скорочений строк звернення до суду.

Так, відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Отже, КАС України передбачає можливість установлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним ч.2 статті 122 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними ч.4 статті 122 КАС України.

Спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є стаття 56 Податкового кодексу України. З її змісту вбачається, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків в першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.

Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Згідно з пунктом 56.21 статті 56 Податкового кодексу України у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Зі змісту пунктів 56.2, 56.3, 56.17 статті 56, пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України вбачається, що процедура адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення розпочинається з дня подання скарги до контролюючого органу вищого рівня, яка засвідчує безпосередню незгоду платника з визначеними йому грошовими зобов`язаннями, і закінчується настанням однієї з подій, передбачених пунктом 56.17 статті 56 Податкового кодексу України.

Суд вважає, що визначений у пункті 102.1 статті 102 Податкового кодексу України строк (1095 днів) є саме строком давності, який має матеріально-правову природу, а тому не може бути одночасно і процесуальним строком звернення до суду. Водночас пункт 56.19 статті 56 Податкового кодексу України прямо встановлює строк для звернення до суду у разі застосування платником податку досудового порядку оскарження податкового повідомлення-рішення чи іншого рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання, і цей строк становить один місяць від наступного дня після закінчення процедури адміністративного оскарження.

Верховний Суд у постанові від 26 листопада 2020 року по справі № 500/2486/19 (провадження № К/9901/19455/20) зробив висновок про те, що норма пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України. Водночас норма пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин, а саме: оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

У клопотанні про залишення позовної заяви без розгляду представником відповідача зазначено, що позивач, користуючись своїм правом, передбаченим ст. 56 ПК України, подав до ДПС України скаргу на оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 06.07.2018 № 0035751406. ДПС України прийнято рішення про результати розгляду скарги від 13.09.2018 № 29719/6/99-99-11-03-25, згідно якого таку скаргу залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 06.07.2018 №0035751406 - без змін. На думку контролюючого органу, звертаючись з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення від 06.07.2018 № 0035751406 до суду у травні 2020 року, позивач пропустив місячний строк, передбачений п. 56.18 ст. 56 ПК України.

Суд погоджується з доводами відповідача про те, що строк для звернення до суду у разі застосування платником податку досудового порядку оскарження податкового повідомлення-рішення чи іншого рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання встановлений нормою п.56.19 ст.56 Податкового кодексу України (один місяць, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження), яка є спеціальною по відношенню до ч.4 ст.122 КАС України і має перевагу в застосуванні у податкових спорах.

Проте, суд звертає увагу на те, що у вказаній постанові Верховного Суду від 26 листопада 2020 року у справі № 500/2486/19, зауважено на тому, що:

суди повинні уникати випадків правового пуризму, зокрема скасування правомірних рішень, ухвалених відповідно до усталеної на той час судової практики, лише на тій підставі, що станом на час розгляду справи судом апеляційної та/або касаційної інстанції змінилось юридичне тлумачення відповідної правової норми;

зміна судової практики, що відбулася після ухвалення судами остаточного рішення, не повинна порушувати принцип правової визначеності та стабільності правового регулювання, чинного на час розгляду справи судами попередніх інстанцій;

задля додержання принципу правової визначеності та забезпечення права на справедливий суд, які є елементами принципу верховенства права, зміна сталої судової практики, яка відбулася в бік тлумачення норм права щодо застосування коротших строків звернення до суду, може розглядатися судами як поважна причина при вирішенні питання поновлення строків звернення до суду в податкових правовідносинах, які виникли та набули характеру спірних до зміни такої судової практики.

Суд звертає увагу на те, що у цій справі позивач звернувся до суду з позовом 06.05.2020, тобто до зміни судової практики, яка відбулася в бік тлумачення норм права щодо застосування коротших строків звернення до суду.

На етапі звернення до суду з позовом у цій справі позивач не заявляв клопотання про поновлення строку, вважаючи його не пропущеним.

Також, з урахуванням викладених Верховним Судом у постанові від 26 листопада 2020 року у справі № 500/2486/19 висновків, необхідно звернути увагу на те, що Конституцією України (статті 8, 129 та 147) гарантовано визнання та застосування в Україні принципу верховенства права. При цьому, загальновизнано, що його базовим елементом є принцип правової визначеності, який, крім іншого, означає стабільність та єдність судової практики, а також можливість відступу судом від своєї попередньої правової позиції лише за наявності вагомих підстав. Слід зазначити, що єдність судової практики відіграє надважливу роль у забезпеченні однакового правозастосування в адміністративному судочинстві, що сприяє правовій визначеності та передбачуваності стосовно вирішення спірних ситуацій для учасників судового процесу.

Таким чином, враховуючи те, що з позовом у цій справі ТОВ «Тактичні системи» звернулось до суду до прийняття Верховним Судом постанови від 26 листопада 2020 року у справі № 500/2486/19, якою змінено правовий підхід до визначення строків звернення до суду щодо оскарження податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань, після їх адміністративного оскарження та з метою недопущення обмеження права на доступ до суду через зміну судової практики, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для залишення даного позову без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 23 грудня 2021 року у справі № 520/3793/19, від 17 лютого 2022 року у справі № 640/10118/20.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість клопотання відповідача про пропуск позивачем строку звернення до суду та відсутність підстав для його задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 122, 123, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про залишення позовної заяви без розгляду відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя В.П. Шулежко