Рішення

від 07.08.2022 по справі 640/10115/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 серпня 2022 року м. Київ № 640/10115/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Шулежка В.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Тактичні системи» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Тактичні системи» (далі позивач) з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі відповідач, ГУ ДПС у м. Києві), в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві форми «Р» від 06.07.2018 №0035751406.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що документи, які покладені в основу висновків акта перевірки отримані контролюючим органом з порушенням встановленого порядку та без підтвердження автентичності цих документів, тому складене на підставі таких висновків податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.05.2020 відкрито провадження у адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Представником відповідача подано до суду клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.08.2022 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.

Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому останній зазначає про відповідність оскаржуваного рішення вимогам чинного законодавства.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.08.2022 допущено заміну відповідача правонаступником.

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Згідно з п.1 ч.2 ст.351 Митного кодексу України, на підставі наказу від 27.04.2018 №7737, в період з 15.05.2018 по 29.05.2018 Головним управлінням ДФС у м. Києві проведена документальна невиїзна перевірка з питань дотримання ТОВ «Тактичні системи» законодавства України з питань державної митної справи за митними деклараціями від 20.09.2015 №125120105/2015/319467, від 04.02.2016 №125120105/2016/302323 та від 02.10.2015 №312512005/2015/320635, за результатом якої складений акт від 12.06.2018 №768/26-15-14-06-06/34430475

Перевіркою встановлені порушення ТОВ «Тактичні системи»:

вимог ч.1 ст.257, п.2 ч.2 ст.52 Митного кодексу України, у результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті ввізного мита на суму 811 144,38 грн.;

вимог Закону України «Про заходи щодо стабілізації платіжного балансу України відповідно до статті XII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року» від 28.12.2014 №73-VIII, у результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті додаткового імпортного збору на суму 359 062,95 грн.;

вимог п. 190.1 ст. 190 Податкового кодексу України, у результаті чого товариством занижено податкове зобов`язання по сплаті податку на додану вартість на суму 1 944 647,05 грн.

На підставі висновків акту перевірки Головним управлінням ДФС у м. Києві винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 06.07.2018 №0035751406, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем - додатковий імпортний збір на загальну суму 448 828,69 грн., з яких за податковими зобов`язаннями 359 062,95 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 89 765,74 грн.

Позивач, користуючись своїм правом, передбаченим ст.56 Податкового кодексу України, подав до ДПС України скаргу на податкове повідомлення-рішення від 06.07.2018 № 0035751406.

Рішенням Державної податкової служби України від 13.09.2018 № 29719/6/99-99-11-03-25 скаргу ТОВ «Тактичні системи» залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 06.07.2018 №0035751406 - без змін.

Вважаючи податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що прийняте з порушенням вимог податкового законодавства, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про заходи щодо стабілізації платіжного балансу України відповідно до статті XII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року» від 28.12.2014 №73-VIII (в редакції, на час виникнення спірних правовідносин) тимчасово, строком на 12 місяців, запровадити додатковий імпортний збір відповідно до статті XII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року та Домовленості про положення ГАТТ-1994 щодо платіжного балансу.

Додатковий імпортний збір справляється з товарів, що ввозяться на митну територію України у митному режимі імпорту, незалежно від країни походження цих товарів та укладених Україною угод (договорів) про вільну торгівлю.

Статтею 2 цього Закону встановлено, що об`єктами оподаткування додатковим імпортним збором є товари, визначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 277 Митного кодексу України, крім життєво необхідних товарів згідно зі статтею 5 цього Закону.

Згідно зі статтею 3 Закону України «Про заходи щодо стабілізації платіжного балансу України відповідно до статті XII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року» базою оподаткування додатковим імпортним збором є митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України, визначена відповідно до положень Митного кодексу України.

У свою чергу, в силу положень частин 1, 2, 8, 9 статі 52 розділу ІІІ Митного кодексу України (у редакції, чинній на момент здійснення позивачем митного оформлення товарів) заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.

Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей.

Перелік документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої ним у митних деклараціях митної вартості разом із такими митними деклараціями, наведений у статті 53 Митного кодексу України. Зокрема, відповідно до частини 2 статті 53 Митного кодексу України до документів, які підтверджують митну вартість товарів, в т.ч. належить зокрема рахунок-фактура (інвойс).

За змістом статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Аналіз змісту вищенаведених норм Кодексів свідчить про те, що митна вартість товару для декларанта є базою оподаткування відповідного митного платежу. При цьому, на митні органи, з метою виконання та досягнення митних цілей, покладено функціональні обов`язки з контролю за правильністю визначення декларантом митної вартості товарів. Якщо за наслідками такого контролю встановлено, що митна вартість визначена не правильно, митний орган приймає рішення про коригування митної вартості, внаслідок прийняття якого пропорційно змінюється і розмір належних до сплати митних платежів.

Як вбачається з акту перевірки, рішення щодо недостовірності поданих позивачем даних під час митного оформлення приймалося виключно на співставленні відповідачем інвойсів. Зокрема, за результатами порівняння отриманих інвойсів, відповідачем встановлено, що відомості про відправника, одержувача, номенклатури та артикулів товарів співпадають, проте виявлено розбіжності щодо вартості товарів та включення сум ліцензійних платежів та фрахту.

Позивач зазначив, що відповідачем не було встановлено автентичності інвойсів, наданих для порівняння. Крім того, відповідачем взагалі не було досліджено первинних документів, на підставі яких здійснювалося замовлення та оплата товару позивачем.

Судом встановлено з матеріалів справи, що у 2015 і 2016 роках ТОВ «Тактичні системи» задекларувало відповідно до митних декларацій від 20.09.2015 №125120105/2015/319467, від 04.02.2016 №125120105/2016/302323 та від 02.10.2015 №312512005/2015/320635 ввезення на митну територію партій товарів від контрагента-постачальника - компанії «Desert Tech LLC» (резидент Сполучених Штатів Америки).

Між ТОВ «Тактичні системи» (Покупець) та компанією «Desert Tech LLC» (Продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт №6/15 від 17.03.2015, за умовами п.1 якого, продавець поставляє покупцю товар за погодженими інвойсами, що є невід`ємною частиною чинного контракту, на умовах СІР-Київ, згідно із правилами Incoterms 2010. Зокрема, п. 2 цього Контракту передбачалося, що ціна товару проводиться у інвойсах до чинного Контракту при кожній поставці.

На виконання умов контракту від 17.03.2015 №6/15 ТОВ «Тактичні системи» отримало від Продавця наступні інвойси на сплату вартості партій товарів: від 12.08.2015 №10777 на суму 119 153,34 дол.США, від 12.08.2015 №10779 на суму 24 123 дол.США, від 12.08.2015 №10780 на суму 145 181,31 дол.США.

Інвойси за №10777 та №10779 оплачені ТОВ «Тактичні системи» у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті від 21.08.2015 №8 на загальну суму 143 276,34 дол.США з відміткою ПАТ «Банк Січ».

Інвойс №10780 на суму 145 181,31 дол.США позивачем також оплачено повністю, що підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті від 09.09.2015 №10 з відповідною відміткою банку.

Крім того, між ТОВ «Тактичні системи» (Покупець) та компанією «Desert Tech LLC» (Продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт №12 від 03.12.2015, на виконання умов якого, за умовами п. 1 якого, продавець поставляє покупцю товар згідно інвойсів, що є невід`ємною частиною чинного контракту, та на умовах вказаних в таких інвойсах. Зокрема, п.2 цього Контракту передбачалося, що ціна товару проводиться у інвойсах до чинного Контракту при кожній поставці.

Згідно умов контракту від 03.12.2015 №12 ТОВ «Тактичні системи» отримало від Продавця інвойс від 08.12.2015 №10864 на суму 145 788,63 дол.США., з умовами поставки - EXW US Western Valley City (згідно із правилами Incoterms 2010). Оплату за даним інвойсом проведено двома платежами на загальну суму інвойсу, що підтверджується платіжними дорученнями в іноземній валюті від 06.09.2015 №5 на суму 51 000 дол.США та від 30.12.2015 №16 на суму 94 788,63 дол.США.

На виконання умов зазначених контрактів постачальник - компанія «Desert Tech LLC» (США) поставив замовнику - TOB «Тактичні Системи» партії товарів. Загальна контрактна вартість таких товарів за даними інвойсів від 12.08.2015 №10777, №10779, №10780 та від 08.12.2015 №10864, що знаходяться у позивача та вказані ним у митних деклараціях, становила 434 246,28 дол.США.

Ввезення на митну територію України партій товарів задекларовано TOB «Тактичні Системи» відповідно до митних декларацій від 20.09.2015 №125120105/2015/319467, 04.02.2016 № 125120105/2016/302323 та від 02.10.2015 № 125120105/2015/320635. Вказані митні декларації містили серед іншого відомості про розмір визначеної самостійно Товариством митної вартості товарів за першим (основним) методом, тобто за ціною контракту.

Для підтвердження заявленої митної вартості товарів позивачем разом з митними деклараціями були подані документи з переліку, визначеного ст.53 Митного кодексу України, зокрема: інвойси постачальника (Desert Tech LLC) від 12.08.2015 №10777, №10779, №10780 та від 08.12.2015 №10864.

Зокрема, з копій інвойсів від 12.08.2015 №10777, №10779, №10780, залучених позивачем до матеріалів справи, вбачається, що вартість партій товарів включала в себе у кожному випадку вартості експортної ліцензії та фрахту.

За результатами проведеного 20.09.2015, 02.10.2015 та 04.02.2016 Київською митницею ДФС митного контролю поданих товариством для митного оформлення імпортних товарів митних декларацій та підтверджуючих документів, заявлена позивачем у митних деклараціях митна вартість за ціною контракту була визнана такою, що визначена правильно. Рішення про коригування заявленої ТОВ «Тактичні системи» у митних деклараціях від 20.09.2015 №125120105/2015/319467, 04.02.2016 № 125120105/2016/302323 та від 02.10.2015 №125120105/2015/320635 митної вартості не приймалися.

За змістом гр.47 «Нарахування платежів (В Подробиці розрахунків)» митних декларацій від 20.09.2015 №125120105/2015/319467, 04.02.2016 №125120105/2016/302323 та від 02.10.2015 № 125120105/2015/320635 та згідно довідки Головного управління ДФС у м. Києві від 19.07.2017 №509/26-15-14-04-01/34430475 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Тактичні системи» (код за ЄДРПОУ 34430475) з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за квітень 2017 року суд встановив, що за результатами здійснення митного оформлення ввезення партій імпортних товарів ТОВ «Тактичні системи» сплатило до державного бюджету суми податку на додану вартість у розмірах 706599,76 грн., 832348,13 грн. і 706344,91 грн. відповідно.

В подальшому, у травні 2018 року ГУ ДФС у м. Києві з посиланням на обставину отримання інформації, що ставить під сумнів правильність визначення ТОВ «Тактичні системи», зокрема, бази оподаткування додатковим імпортним збором та інших митних платежів під час митного оформлення товарів згідно митних декларацій від 20.09.2015 №125120105/2015/319467, від 04.02.2016 №125120105/2016/302323, від 02.10.2015 № 125120105/2015/320635 здійснило документальну невиїзну перевірку, результати якої оформлено вказаним вище актом від 12.06.2018 № 768/26-15-14-06-06/34430475.

За наслідком проведення такої документальної невиїзної перевірки ГУ ДФС у м. Києві перерахувала позивачу базу оподаткування митними платежами (розміри митної вартості товарів) та нарахувало товариству до сплати грошові зобов`язання, зокрема, додаткового імпортного збору.

Згідно з частиною 7 статті 336 Митного кодексу України митний контроль також здійснюється однією у формі проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.

Відповідно до частини 5 статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Статтею 345 Митного кодексу України встановлено, що документальна перевірка - це сукупність заходів, за допомогою яких органи доходів і зборів переконуються у правильності заповнення митних декларацій, декларацій митної вартості та в достовірності зазначених у них даних, законності ввезення (пересилання) товарів на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України або за межі території вільної митної зони, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.

Предметом документальних невиїзних перевірок є дані про своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України підприємствами, а також при переміщенні товарів через митний кордон України громадянами з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств (ч. 1 ст. 351 Митного кодексу України).

Документальна невиїзна перевірка проводиться у разі: надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про непідтвердження автентичності поданих органові доходів і зборів документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України (п. 2 ч. 2 ст. 351 Митного кодексу України).

Документальна невиїзна перевірка проводиться на підставі наказу органу доходів і зборів (ч. 3 ст. 351 Митного кодексу України).

Документальна невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу доходів і зборів в приміщенні цього органу за умови направлення керівнику відповідного підприємства або відповідному громадянину рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особистого вручення зазначеним особам чи уповноваженим ними представникам під розписку письмового повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки (ч. 3 ст. 351 Митного кодексу України).

При цьому, статтею 352 Митного кодексу України визначено, що посадовими особами органів доходів і зборів під час проведення перевірок можуть бути використані: 1) документи, визначені цим Кодексом; 2) податкова інформація; 3) експертні висновки; 4) судові рішення; 5) отримані від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджені відомості щодо вартісних, кількісних або якісних характеристик, країни походження, складу та інших характеристик, які мають значення для оподаткування товарів, їх ввезення (пересилання) на митну територію України або на територію вільної митної зони чи вивезення (пересилання) за межі митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення; 6) інші матеріали, отримані в порядку та спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами України.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що органи ДФС з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів мають право проводити документальні перевірки після завершення процедури митного оформлення та випуску товарів. При цьому, у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджених відомостей щодо вартісних характеристик товарів, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення, контролюючий орган має право самостійно визначити базу оподаткування та грошові зобов`язання платника податків.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для прийняття ГУ ДФС у м. Києві оскаржуваного податкового повідомлення-рішення про донарахування ТОВ «Тактичні системи» грошового зобов`язання з додаткового імпортного збору на загальну суму 448 828,69 грн. та проведення документальної невиїзної перевірки позивача стали документи отримані Головним слідчим управлінням Служби безпеки України від Міграційної та митної правоохоронної служби (U.S. Immigration and Customs Enforcement), копії інвойсів від 12.08.2015 за №№ 10777, 10779, 10780 та від 08.12.2015 №10864, що містили відомості про інший розмір та/або склад контрактної вартості партій товарів.

Зокрема, на адресу ГУ ДФС у м. Києві надійшов лист Київської митниці ДФС від 19.03.2018 вих. №1982/2/10-70-19-40 про вжиття заходів щодо проведення перевірки ТОВ «Тактичні системи» з питання дотримання вимог законодавства з питань державної митної справи після випуску товарів у вільний обіг. До цього листа Київської митниці ДФС додана копія листа Головного слідчого управління Служби безпеки України від 12.03.2018 №6/1970 з додатками - копіями інвойсів компанії «Desert Tech LLC» за №№ 10777, 10779, 10780 і №10864.

Згодом Головне слідче управління Служби безпеки України надіслало на адресу ГУ ДФС у м. Києві копію супровідного листа Міграційної та митної правоохоронної служби від 10.10.2017 до копій інвойсів разом з неофіційним перекладом такого листа.

Дослідивши та проаналізувавши зміст листів Головного слідчого управління Служби безпеки України з додатками до них суд встановив наступне.

Міграційна та митна правоохоронна служба Міністерства внутрішньої безпеки США, в особі заступника аташе Річарда А. Сабатіні, 10.10.2017 у відповідь на запит Служби безпеки України від 17.07.2017 №14/МК-140 повідомила про здійснення відповідних перевірок Desert Tech LLC, яке постачало на територію України на замовлення ТОВ «Тактичні системи» вогнепальну зброю. А саме, у ході перевірок було встановлено, що контракти №6/15, датований 17.03.2015 та №12, датований 12.03.2015, між американською компанією «Desert Tech LLC» та ТОВ «Тактичні системи» дійсно були укладені та підписані. Крім того, встановлено, що експорт вказаної вогнепальної зброї та пов`язаних із нею товарів було здійснено відповідно до дозволів на експорт, виданих Державним департаментом та/чи Міністерством торгівлі. Жодної компрометуючої інформації щодо цієї комерційної діяльності не було отримано.

Також в тексті листа від 10.10.2017 зазначалось про надання в якості додатків до цього листа звичайних копій документів, пов`язаних із зазначеними контрактами (дозволів, інвойсів, ін.).

Окрім того, Міграційна та митна правоохоронна служба акцентувала увагу на тому, що інформація надана виключно для оперативного використання у випадку наявності кримінального провадження та з метою продовження спільних правоохоронних дій. Така інформація може бути використана під час процесуальних дій в якості доказів лише через офіційний запит на надання такої інформації від Міністерства закордонних справ.

Тобто, безпосередньо зі змісту листа від 10.10.2017 вбачається, що останній надавався у відповідь на неофіційний запит державного правоохоронного органу України (СБ України) та, що додані до цього листа копії документів (в даному випадку інвойси) не ідентифікувались як такі, що є оригіналами (засвідченими оригіналу копіями) та/або можуть бути використанні як докази для вчинення процесуальних дій.

Дослідивши копії комерційних інвойсів №№ 10777, 10779, 10780 і №10864, які, як стверджує відповідач, були надані Міграційною та митною правоохоронною службою Міністерства внутрішньої безпеки США разом з листом від 10.10.2017, суд зауважує, що вони за своїм змістом та зовнішнім оформленням дійсно відрізняються від тих інвойсів, що були подані ТОВ «Тактичні системи» для підтвердження заявленої митної вартості товарів разом з митними деклараціями (зокрема, містили інші склад та розміри вартості партій товарів, інший порядок опису переліку товарів, не містили печаток постачальника та підпису його посадової особи).

При цьому, надані з листом від 10.10.2017 копії інвойсів не були посвідчені як такі, що відповідають оригіналам відповідних документів.

У контексті з наведеними обставинами суд зазначає, що відповідно до положень ч. 1 і 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

В силу приписів статті 74 цього Кодексу обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Так, за змістом частини 1 статті 567 Митного кодексу України взаємодія митних органів України з митними та іншими уповноваженими органами іноземних держав, а також з міжнародними організаціями з питань боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил здійснюється в порядку, передбаченому міжнародними договорами України, укладеними відповідно до закону.

З 13 грудня 2016 року в Україні набрала чинності угода між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки про взаємну допомогу між їх митними адміністраціями (дата підписання 23.05.2016), яка визначає порядок надання договірними державами через свої митні адміністрації міжнародної допомоги з метою попередження, виявлення і розслідування будь-яких митних порушень.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Угоди митна адміністрація (яка в розумінні ч. 1 ст. 1 Угоди означає для України - Державну фіскальну службу України, для Сполучених Штатів Америки - Митну та прикордонну охорону США та Міграційну та митну правоохоронну службу США, які обидві є складовими Департаменту внутрішньої безпеки США) надає на запит допомогу у формі інформації для забезпечення застосування митного законодавства та правильного нарахування митними адміністраціями мита та інших податків.

Відповідно до ч. 1 і ч. 2 ст. 5 Угоди сторони можуть здійснювати запити та обмінюватися інформацією засобами електронного зв`язку. На запит митні адміністрації надають інформацію щодо перевезення та відвантаження товарів із зазначенням вартості, пункту призначення, розташування таких товарів, та, у разі можливості, здійснення оплати за товар.

Запитуюча адміністрація може запитувати оригінали справ, документів та інших матеріалів лише у випадках, коли копій недостатньо. На запит запитувана адміністрація надає належним чином засвідчені копії таких справ, документів та інших матеріалів.

Такі запити відповідно до цієї Угоди здійснюються у письмовій формі безпосередньо між посадовими особами, уповноваженими відповідними керівниками митних адміністрацій (ч. 1 ст. 7 Угоди).

Таким чином, починаючи з кінця 2016 року та по день складання акта перевірки чинним міжнародним договором про співробітництво митних органів України та США був визначений певний порядок отримання інформації та документів (в т.ч. безпосередньо документів митних справ) з метою виявлення порушень митних правил.

Проте, як свідчать наявні у справі матеріали справи, що не спростовано відповідачем, орган ДФС самостійно в порядку, встановленому цим міжнародним договором, до відповідних митних органів США із запитами про надання матеріалів митних справ або окремих документів з них, заведених під митного оформлення Desert Tech LLC експорту товарів до України на адресу покупця ТОВ «Тактичні системи», не звертався (в т.ч. за наслідками отримання від Київської митниці ДФС 19.03.2018 описаних вище листів Головного слідчого управління Служби безпеки України з додатками).

Натомість, під час документальної перевірки в травні 2018 року ГУ ДФС у м. Києві без попереднього з`ясування достовірності та відповідності оригіналам копій документів (інвойсів), отриманих Головним слідчим управлінням Служби безпеки України за неофіційним запитом від Міграційної та митної правоохоронної служби США використала такі для обчислення бази оподаткування митними платежами та нарахування ТОВ «Тактичні системи» додатково сум податкових зобов`язань, зокрема, додаткового імпортного збору.

Такі дії контролюючого органу суд оцінює критично, оскільки відповідно до встановленого порядку міжнародного співробітництва в розділі IX Кримінального процесуального кодексу України та Договором між Україною та Сполученими Штатами Америки про взаємну правову допомогу у кримінальних справах від 22.07.1988 (що ратифіковано в Україні 10.02.2000, а набув чинності з 27.02.2001) органами (Центральним органом), уповноваженим в договірних державах на надання та виконання запитів на правову допомогу, є: в Україні - Міністерство юстиції та Генеральна прокуратура, а у Сполучених Штатах Америки - Міністр юстиції.

Також статтею 9 цього Міжнародного договору визначено, що запитувана Держава забезпечує Запитуючу Державу копіями загальнодоступних документів, включаючи документи або інформацію у будь-якій формі, що знаходяться у розпорядженні державних відомств та органів у Запитуваній Державі.

Запитувана Держава може надавати копії будь-яких записів, включаючи документи або інформацію в будь-якій формі, які знаходяться у розпорядженні державних відомств або органів у цій Державі, але які не є загальнодоступними, в тому ж обсязі і на таких же умовах, на яких ці копії могли б надаватись її власним правоохоронним чи судовим органам. Запитувана Держава може на власний розсуд повністю або частково відмовитися від виконання запиту щодо документів, які не є загальнодоступними.

Якщо це зазначено в запиті, доказ, одержаний у Запитуваній Державі згідно з цією статтею, посвідчується у відповідній Формі, що додається до запиту. Офіційна документація, достовірність якої посвідчена у відповідній Формі, або Формі, яка засвідчує відсутність чи неіснування такої документації, є допустимою в Запитуючій Державі як доказ її змісту.

Крім того, частиною 1 статті 548, частиною 1 статті 550 КПК України передбачено, що запит (доручення, клопотання) про міжнародне співробітництво складається органом, який здійснює кримінальне провадження, або уповноваженим ним органом згідно з вимогами цього Кодексу та відповідного міжнародного договору України, а за його відсутності - згідно з цим Кодексом.

Документи, які направляються у зв`язку із запитом про міжнародне співробітництво, якщо їх складено, засвідчено у відповідній формі офіційною особою компетентного органу запитуючої сторони або запитуваної сторони і скріплено гербовою печаткою компетентного органу, приймаються на території України без додаткового засвідчення (легалізації) у разі, якщо це передбачено міжнародним договором України.

В ході розгляду справи відповідач не надав суду оригінал або засвідчену у встановленому законом порядку копію письмового запиту №14/МК-140 від 17.07.2017, адресованого Міграційній та митній правоохоронній службі Міністерства внутрішньої безпеки США з питання імпорту Desert Tech LLC на територію України на адресу ТОВ «Тактичні системи» зброї.

Водночас, відповідач не довів суду належними та допустимими доказами, що при оформленні такого запиту дотримано встановлений порядок отримання інформації (документів) за запитом на міжнародне співробітництво.

Беручи уваги до уваги зміст наведених вище норм Кодексів і міжнародних угод, а також виходячи зі змісту листа Міграційної та митної правоохоронної служби Міністерства внутрішньої безпеки США від 10.10.2017 з додатками - непосвідченими копіями інвойсів, суд приходить до висновку, що до отримання від уповноважених митних органів США саме оригіналів або належним чином посвідчених копій документів з відповідних митних справ, у ГУ ДФС у м. Києві були відсутні правові підстави для перерахунку бази оподаткування (розмірів митної вартості), що вказана у митних декларацій ТОВ «Тактичні системи» від 20.09.2015 №125120105/2015/319467, від 04.02.2016 № 125120105/2016/302323, від 02.10.2015 №125120105/2015/320635. У зв`язку з цим суд погоджується з доводами позивача про необґрунтованість висновків акта документальної невиїзної перевірки та, відповідно, про протиправність винесеного на його підставі податкового повідомлення-рішення від 06.07.2018 №0035751406.

Згідно зі статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведена правомірність та обґрунтованість прийнятих ним оскаржуваного рішення.

Натомість, позивачем надано достатньо доказів в підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги.

За таких обставин, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно, беручи до уваги положення частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, на користь позивача підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача здійсненні ним судові витрати зі сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 72-77, 90, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Тактичні системи» (01034, м. Київ, вул. О.Гончара, 42, код ЄДРПОУ 34430475) задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві форми «Р» від 06.07.2018 №0035751406.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Тактичні системи» понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 6732,44 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у місті Києві.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.П. Шулежко