Рішення

від 09.08.2022 по справі 179/161/22

МАГДАЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

179/161/22

2/179/309/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 серпня 2022 року Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області у складі

головуючого судді Ковальчук Т.А.

при секретарі Феленко Я.О.

за участю

позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Магдалинівка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТАМА»</a>, третя особа - відділ державної реєстрації Магдалинівської районної державної адміністрації про розірвання договору оренди,

В С Т А Н О В И В :

До Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТАМА»</a>, третя особа - відділ державної реєстрації Магдалинівської районної державної адміністрації про розірвання договору оренди.

Позивач посилається, на те, що вона є власницею земельних ділянок: площею 2,924 га, кадастровий номер 1222381100:01:001:0911; площею 2,316 га, кадастровий номер 1222381100:01:001:0910 та площею 5,2401 га, кадастровий номер 1222381100:01:001:0801, які розташовані на території Бузівської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області.

Зазначені земельні ділянки позивач отримала у спадок від своїх батьків. За життя отримані від держави земельні паї батьки здавали в оренду ОСОБА_2 , мешканцю їхнього АДРЕСА_1 , який очолював селянське фермерське господарство «БОНДАРЕВО».

У 2008 році після смерті матері, позивач переоформила право власності на земельну ділянку площею 5,2401 га та отримала державний акт. Оскільки на той час позивач змінила місце роботи та переїхала жити і працювати до м. Дніпропетровська, вона залишила зазначену земельну ділянку в оренді у СФГ «БОНДАРЕВО».

У 2012 році помер батько позивачки, тому з метою оформлення документів на земельну ділянку площею 5,24 га та подальшого оформлення договору оренди на 10 років, позивач видала ОСОБА_2 , довіреність строком на 5 років.

Спочатку позивач отримувала від ОСОБА_2 з великою затримкою гроші в рахунок переданих в оренду земельних ділянок.

Коли позивач почала розшукувати ОСОБА_2 , то дізналась, про те, що ТОВ «БОНДАРЕВО», припинило свою діяльність як юридична особа 07.02.2012 року та з 15.02.2012 року правонаступником є ТОВ «ІНТАМА», керівником якого є ОСОБА_3 .

Коли позивач отримала витяг з Єдиного реєстру прав власності на нерухоме майно, то з`ясувала, що в реєстрі наявні записи про передачу позивачем земельних ділянок в оренду ТОВ «БОНДАРЕВО» терміном на 49 років:

1)серія та номер договору: б/н, від 09.09.2014р., укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «БОНДАРЕВО» та ОСОБА_1 , відомості про державну реєстрацію якого внесені державним реєстратором Бредихіною Мариною Сергіївною:

-02.02.2015р., номер запису 8646610, земельна ділянка 2,924 га, кадастровий номер 1222381100:01:001:0911, індексний номер: 19165429 від 06.02.2015;

-13.02.2015р., номер запису 8727611, земельна ділянка 2,316 га, кадастровий номер 1222381100:01:001:0910, індексний номер: 19337724 від 14.02.2015;

2)серія та номер договору: б/н, від 02.12.2013р., укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «БОНДАРЕВО» та ОСОБА_1 , відомості про державну реєстрацію якого внесені державним реєстратором Бредихіною Мариною Сергіївною 28.02.2014р., номер запису 4844810, земельна ділянка 5,2401 га, кадастровий номер 1222381100:01:001:0801, індексний номер: 11320438 від 03.03.2014.

Позивач не давала своє згоди на укладання договорів оренди на 49 років, тому звернулась до керівника ТОВ «ІНТАМА» з проханням переглянути умови договору оренди або розірвати договір. Але під час особистої зустрічі з ОСОБА_3 та повідомила, що не збирається нічого змінювати та запропонувала звертатись з цього питання до суду.

Орендну плату позивач не отримувала від ТОВ «ІНТАМА» за період з 2014 по 2021 рік. Тому, позивач, у зв`язку з порушенням умов договору, несплатою орендної плати, вимушена звернутись за захистом своїх прав до суду з та прохає суд розірвати договори оренди належних їй на праві власності земельних ділянок.

Позивач в судовому засіданні підтримала позовні вимоги, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, надавши до суду заяву в якій прохав розглянути справу без його участі, заперечив проти позову, пославшись на обставини викладені у відзиві на позовну заяву, а саме що орендодавцю в повному обсязі сплачено орендну плату наперед за користування земельними ділянками, у 2013 році - 8 267,65 грн., у 2014 році - 50000 грн., у 2015 році - 70000 грн., у 2017 році 10000 грн., які позивач особисто отримала, згідно видаткових касових ордерів. На даний час існує переплата за договорами оренди в розмірі 68067,48 грн.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Суд, вислухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази, вважає, що у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити з наступних підстав.

Так, позивачеві належать на праві приватної власності земельні ділянки:

- площею 2,924 га, кадастровий номер 1222381100:01:001:0911;

- площею2,316 га, кадастровий номер 1222381100:01:001:0910;

- площею5,2401 га, кадастровий номер 1222381100:01:001:0801 (а. с. 11-13).

02.12.2013 року та 09.09.2014 року між сторонами укладено договори оренди належних позивачеві земельних ділянок, строком на 49 років (а. с. 93-99).

Відповідно до п. 2.2. договорів оренди земельних ділянок Орендар сплачує Орендодавцю орендну плату у розмірі 3,0 % від грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням щорічного підвищення коефіцієнту індексації за кожен календарний рік терміну дії Договору.

Орендар сплачує орендну плату протягом строку дії Договору не пізніше як у термін, встановлений у цьому Договорі оренди. Орендар за погодженням з Орендодавцем, може відразу після державної реєстрації Договору виплатити орендну плату в повному обсязі за весь термін дії Договору чи, у випадку необхідності перенести термін виплати орендної плати.

З видаткових касових ордерів ТОВ «Бондарево» вбачається, що позивач отримала за орендну плату за користування земельними ділянками, у 2013 році - 8 267,65 грн., у 2014 році - 50000 грн., у 2015 році - 70000 грн., у 2017 році 10000 грн. (а. с. 101-106).

На підставі ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, при цьому кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про оренду землі» зі змінами станом на моменту укладення договору, який є спеціальним законом і має пріоритет перед іншими законами в застосуванні щодо даних правовідносин, а також нормами Цивільного кодексу України та Земельного кодексу України.

Згідно до ст. 90 Земельного Кодексу України, яка регламентує права власників земельних ділянок власники земельних ділянок мають право: а) продавати або іншим шляхом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину.

Статтею 93 ЗК України визначено, що право оренди земельної ділянки це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

У відповідності до ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

У відповідності до 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору та умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Статтею 531ЦК Українивизначено,що боржник має право виконати свій обов`язок достроково, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

У відповідності до ст. 545 ЦК України прийнявши виконаннязобов`язання,кредитор повиненна вимогуборжника видатийому розпискупро одержаннявиконання частковоабо вповному обсязі. Якщоборжник видавкредиторові борговийдокумент,кредитор,приймаючи виконаннязобов`язання,повинен повернутийого боржникові.У разінеможливості поверненняборгового документакредитор повиненвказати проце урозписці,яку вінвидає. Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов`язку.

Виходячи з наведених положень та обставин справи вбачається, що відповідач достроково (наперед) виконав зобов`язання за договорами оренди в частині виплати орендної плати, шляхом особистого надання коштів орендодавцю, що підтверджується відповідними видатковими касовими ордерами. Натомість, орендодавець як сторона договору оренди прийняв виконання зобов`язання від відповідача, що свідчить про погодження сторонами вказаного порядку та умов отримання орендної плати за договорами.

Стаття 141 Земельного кодексу України передбачає, що однією з підстав припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Так, відповідно до тлумачень ст. 651 ЦК України однією із підстав зміни або розірвання договору є істотне порушення договору другою стороною. Істотним вважається таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору, тобто йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору, при цьому сторона, яка ставить питання про розірвання чи зміну договору, має довести наявність істотного порушення договору та наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною.

При цьому суд також враховує і те, що пункт оспорюваного договору стосовно порядку розірвання договору оренди узгоджується із вимогами ч. ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України, де вказано, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

За ч. 1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі», який є спеціальним законом і має пріоритет перед іншими законами в застосуванні щодо даних спірних правовідносин, на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Суду не надано об`єктивних доказів, що відповідачем істотно та систематично порушується договір, а також не доведено той факт, що дострокова виплата орендної плати відповідачем істотно порушує умови договору, виходячи з обставин того, що орендодавець особисто отримав вказані кошти в рахунок орендної плати.

Судом в судовому засіданні не встановлено істотних та систематичних порушень відповідачем умов договору оренди земельної ділянки, тому суд приходить до висновку про необхідність відмови в розірванні договору оренди земельної ділянки та стягненні заборгованості по орендній платі.

У відповідностідо п.2ч.2ст.141 ЦПК України у разі відмови в позові на позивача покладаються інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи.

31 травня 2022 року до суду надійшла заява представника ТОВ «ІНТАМА» адвоката Трушева О.П. про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 12000 грн., яку сплачено було адвокату на підставі договору про надання правової допомоги.

Дослідивши заяву представника відповідача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає, що вказану заяву відповідача необхідно частково задовольнити з таких підстав.

Відповідно дост. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Статтею 133 ЦПК Українивстановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За ч. ч. 1, 2ст. 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. ч. 3, 4ст. 137 ЦПК Українидля визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Надання адвокатом відповідачеві адвокатських послуг при розгляді справи підтверджується: договором про надання правової допомоги від 22.04.2022 року (а. с. 179-180); розрахунком надання послуг адвокатом від 06.05.2022 року (а. с. 187); рахунком-фактурою від 22.04.2022 (а. с. 186). При цьому, зазначено, що вартість послуг складає 12000 грн., які клієнт сплатив адвокату згідно платіжного доручення № 00140 від 21.04.2022 року (а. с. 190).

Розподіляючи витрати, які відповідач поніс на професійну правничу допомогу, суд дійшов до висновку про те, що наявні в матеріалах справи документи, що підтверджують склад та розміру витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має відповідати критерію розумності таких витрат.

Враховуючи складність справи, з урахуванням виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, матеріального стану позивача, виходячи з виплаченого їй доходу в 2021 році (а. с. 21), суд вважає за необхідне зменшити їх розмір та стягнути з позивача на користь відповідача 8 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст. ст. 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

У задоволенніпозовних вимог ОСОБА_1 до товаристваз обмеженоювідповідальністю «ІНТАМА»,третя особа-відділ державноїреєстрації Магдалинівськоїрайонної державноїадміністрації пророзірвання договоруоренди відмовити.

Стягнути з товариства з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь товариства зобмеженою відповідальністю«Інтама» (код ЄДРПОУ 20240580) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 19 серпня 2022 року.

Суддя Т.А.Ковальчук