Постанова
від 28.06.2022 по справі 918/537/21
ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2022 року Справа № 918/537/21

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Василишин А.Р. , суддя Філіпова Т.Л.

секретар судового засідання Першко А.А.

за участю представників сторін:

позивача: представник не з`явився

відповідача: Лозюк С.Ф. (адвокат)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Нива" на рішення Господарського суду Рівненської області від 21 грудня 2021 року у справі №918/537/21 (повний текст складено 06 січня 2022 року, суддя Марач В.В.)

за позовом Приватного підприємства "АВТ Вектор"

до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Нива"

про стягнення 2821411,99 грн.

ВСТАНОВИВ:

05 липня 2021 року Приватне підприємство "АВТ Вектор" звернулося в Господарський суд Рівненської області із позовом до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Нива" про стягнення 2 821 411,99 грн. збитків.

16 серпня 2021 року через відділ канцелярії та документального забезпечення Господарського суду Рівненської області від представника позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій останній просить стягнути з відповідача 1 398 144, 20 грн. збитків.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 21 грудня 2021 року у справі №918/537/21 задоволено позов Приватного підприємства "АВТ Вектор" до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Нива". Присуджено до стягнення з Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Нива" на користь Приватного підприємства "АВТ Вектор" 1398144,20 грн. збитків, 20972,16 грн. судового збору та 8237,28 грн. витрат, пов`язаних із проведенням експертизи.

Вказане рішення мотивоване тим, що факт самовільного захоплення відповідачем земельних ділянок без правовстановлюючих документів підтверджується листом Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області №10-17-0.4-173/90-19 від 20 лютого 2019 року щодо проведення перевірки дотримання норм земельного законодавства при використанні земельних ділянок СВК "Нива" та ПП "АВТ Вектор", висновком за результатами проведення земельно-технічної експертизи №756/851-904/19-22 від 30 липня 2019 року, висновком за результатами проведення земельно-технічної експертизи №984/985-1069/19-22 від 15 серпня 2019 року. Оцінивши в сукупності всі докази, наявні в матеріалах справи та врахувавши положення чинного законодавства, що врегульовує спірні правовідносини, суд прийшов до висновку, що позивачем доведено наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. Так, судом встановлено, що відповідачем у даній справі позивачу спричинені збитки (сума втраченої вигоди) через самовільне захоплення відповідачем земельних ділянок, які перебувають в оренді Приватного підприємства "АВТ Вектор", розмір яких становить 1398144 грн. 20 коп..

Крім того, судом зазначив, що клопотання відповідача про застосування строку позовної давності є визнанням факту самовільного захоплення земельних ділянок та спричинення внаслідок цього збитків позивачу, тобто визнанням наявності підстав для задоволення позову.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою в якій просить скасувати рішення Господарського суду Рівненської області від 21 грудня 2021 року у справі №918/537/21 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Обґрунтовуючи свої вимоги апелянт зазначає, що місцевий господарський суд необґрунтовано відмовив у задоволені клопотання про зупинення провадження у даній справі, оскільки правовідносини у даній справі взаємопов`язані із правовідносинами у справі №559/846/19, яка передана на розгляд Верховному Суду у складі Першої судової палати Касаційного цивільного суду, а тому у Господарського суду Рівненської області були всі законні підстави для зупинення провадження у даній справі до прийняття судового рішення Верховним Судом у справі №559/846/19, а також до вирішення спору у справі по суті.

Апелянт зауважує, що враховуючи, що у орендодавця - Дубенської районної державної адміністрації відсутні всі 34 договори оренди невитребуваних (непереоформлених) земельних ділянок від 17 квітня 2018 року, на які посилається позивач - ПП "АВТ Вектор", є підстави вважати, що такі договори взагалі не укладались головою Дубенської районної державної адміністрацією Парфенюком Юрієм Васильовичем, а отже дані правочини є неукладеними і не можуть породжувати будь-яких правових наслідків, у тому числі й за даним позовом до СВК "Нива".

На думку СВК "Нива" суд першої інстанції не взяв до уваги факти, що свідчать про відсутність реальності намірів обробітку позивачем земельних часток (паїв), оскільки комплекс весняно-польових робіт щодо посіву ярого ячменю на земельних ділянках, де були договора на управління спадщиною від 21 березня 2018 року та договорів оренди земельних ділянок укладених із власниками землі-фізичними особами у лютому-березні 2018 року мали би завершитись ще в березні 2018 року, а з врахуванням укладених 17 квітня 2018 року договорів оренди невитребуваних земельних часток (паїв) не пізніше середини квітня 2018 року. Крім цього, позивач у господарській справі №918/172/20 і у справі №918/537/21 використовує одні й ті ж письмові докази щодо сум уже стягнутих із ПП "Захід Агросвіт" у іншій справі, що спростовує факт придбання ПП "АВТ Вектор" паливно-мастильних матеріалів, посівного матеріалу, мінеральних добрив та засобів захисту рослин тощо саме для обробіток земельних ділянок, які, ніби-то, захопило СВК "Нива" у 2018-2019 роках й відповідно заперечується факт реальності наміру щодо обробітку земель, які, ніби-то, самовільно захопив СВК "Нива".

Скаржник звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що позивач не надав суду доказів щодо справжніх намірів обробітку хоча б одного реального гектара, або намір обробітку умовних кадастрових гектарів не винесених в натурі (на місцевості), які перебували у нього в оренді або управлінні спадщиною і не були спірними, як протягом 2018, так і на протязі 2019-2021 років, а суд першої інстанції не звернув на це належної уваги.

Крім того, апелянт стверджує, що факт саме самозахоплення спірних земель та невитребуваних земельних часток (паїв) із сторони СВК "Нива" у період 2018-2019 років у передбаченого законом порядку не встановлювався.

На переконання відповідача, суд першої інстанції мав визнати неналежними (некоректними) та недопустимими доказами в даній справі: висновок експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи №713/715- 718/21-22 від 02 липня 2021 року; висновок експерта за результатами проведеної додаткової судово-економічної експертизи №962/21-22 від 12 серпня 2021 року.

Скаржник зауважує, що клопотання представника СВК "Нива" про застосування наслідків пропуску строку позовної давності у ході розгляду справи Господарським судом Рівненської області, підлягало задоволенню, у разі коли суд прийшов до висновку, що права позивача порушено, але не надав належної правової оцінки даним обставинам.

Листом №918/537/21/630/22 від 02 лютого 2022 року матеріали справи витребувано з Господарського суду Рівненської області.

09 лютого 2022 року до апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №918/537/21.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 14 лютого 2022 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою СВК "Нива" на рішення Господарського суду Рівненської області від 21 грудня 2021 року у справі №918/537/21 та призначено дату судового засідання на 16 березня 2022 року.

Від позивача - Приватного підприємства "АВТ Вектор" надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, прийнятим у повній відповідності до норм матеріального та процесуального права, відтак в задоволенні апеляційної скарги просить відмовити, а судове рішення у справі залишити без змін. При цьому, зазначає, що відповідно до вимог статті 204 Цивільного кодексу України, договори оренди не витребуваних (не переоформлених) земельних часток (паїв) від 17 липня 2018 року є правомірними. Законність і чинність договорів оренди не витребуваної (не переоформленої) земельної частки (паю) від 17 квітня 2018 року перевірялись Головним управлінням Держгеокадастру у Рівненській області та експертом Тернопільського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. Результатами перевірок підтверджено законність укладених договорів та законне право позивача обробляти зазначені земельні ділянки на підставі укладених договорів. Додані позивачем докази підтверджували наявність значної кількості паливно-мастильних матеріалів, добрив, захисту розвилин, посівного матеріалу, основних засобів у кількості, яка значно перевищувала кількість, яка була необхідна для обробітку земельних ділянок самовільно захоплених відповідачем. Позивачем проводилось придбання необхідних матеріалів не для кожної земельної ділянки окремо, а із врахуванням загальної кількості земельних ділянок, які на той час знаходилися в користуванні у позивача. Щодо помилкового зазначення у листі Головного управління Держгеокадастру у Рівненській того факту, що відповідачем не надано договорів оренди земельних ділянок на території Семидубської сільської ради слід зазначити, що це є орфографічна помилка, яка не впливає на суть документа. Перевірка проводилася щодо законності обробітку конкретних земельних ділянок на території Смизької селищної ради. Крім того, відповідачем і до суду першої інстанції не подано жодного доказу щодо правомірності обробітку земельних ділянок, які були надані в користування та оренду позивачу. Щодо твердження представника відповідача про недопустимість як доказу висновку судово-економічної експертизи № 962/21-22 від 12 серпня 2021 року слід зазначити, що у апеляційній скарзі окрім викладення суто теоретичного матеріалу, який стосується визначення збитків та проведення судово-економічних експертиз, цитування норм ГПК України, ЦК України та Кримінального процесуального кодексу України не вказано жодної підстави, з яких зазначений висновок судово-економічної експертизи до неналежного, недопустимого чи недостовірного доказу.

У зв`язку із перебуванням у відпустці головуючого судді Бучинської Г.Б. судове засідання у справі №918/537/21 16 березня 2022 року не відбулося.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 05 квітня 2022 року у справі №918/537/21 розгляд апеляційної скарги призначено на 27 квітня 2022 року.

Ухвалою від 27 квітня 2022 року розгляд апеляційної скарги було відкладено на 01 червня 2022 року.

В судовому засіданні 01 червня 2022 року представником СВК "Нива" - Лозюк С.Ф. було подано клопотання про зупинення провадження у справі №918/537/21 до прийняття судового рішення Верховним Судом у складі Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі №559/846/19, а також до вирішення спору у цій справі по суті.

Також, в судовому засіданні представником СВК "Нива" було подано ще одне клопотання про зупинення провадження у справі до завершення розгляду скарги представника СВК "Нива" на дії експерта Тернопільського відділення КНДІСЕ С.Смоляк дисциплінарною палатою Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України за поданням директора Департаменту експертного забезпечення правосуддя Н.Ткаченко дисциплінарною палатою ЦЕКК подання щодо порушення дисциплінарного провадження.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 01 червня 2022 року відмовлено у задоволенні клопотань СВК "Нива" про зупинення провадження у справі №918/537/21 та оголошено перерву в судовому засіданні до 15 червня 2022 року.

15 червня 2022 року від представника відповідача надійшло клопотання про приєднання доказів, а саме: копії відповіді ТОВ "Дубенський край" від 07 червня 2022 року, вих. №87; копії листа Смизької селищної ради від 02 червня 2022 року вих. №1153/02-19; копії клопотання ПП "АВТ Вектор" від 26 травня 2022 року вих. №2605/1 про надання під`їзних шляхів до земельних ділянок, що орендовані на території Смизької селищної ради; копії Додатку №2 до листа із переліком земельних ділянок із числа невитребуваних земельних часток (паїв) згідно з розпорядженням №247 від 16 квітня 2018 року Дубенської РДА; копії Додатку №3 із переліком невитребуваних земельних часток (паїв) згідно з рішенням Смизької селищної ради №204 від 22 грудня 2020 року; копії Додатку №4 до листа із переліком земельних ділянок, орендованих ПП "АВТ Вектор" у фізичних осіб; копії адвокатського запиту С. Лозюка до Смизької селищної ради від 07 червня 2022 року; копії відповіді Смизької селищної ради від 13 червня 2022 року вих. №1204/02-19.

Від представника позивача надійшли заперечення на клопотання представника відповідача про приєднання нових доказів.

За приписами частини 3 статті 269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом апеляційної інстанції лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Однак, надані СВК "Нива" докази датовані вже після прийняття оскаржуваного рішення судом першої інстанції (21 грудня 2021 року), а тому вони є новими доказами і не приймаються колегією суддів до уваги.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11 вересня 2019 року у справі №922/393/18.

В судовому засіданні 15 червня 2022 року, за клопотанням позивача, розгляд апеляційної скарги було відкладено на 29 червня 2022 року.

В судове засідання 29 червня 2022 року не з`явився представник позивача. Водночас, 29 червня 2022 року від адвоката позивача - Антюка І.П. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке мотивоване зайнятістю у іншому судовому засіданні у справі №594/513/20 Борщівського районного суду Тернопільської області.

Розглянувши вказане клопотання, апеляційний суд враховує наступне.

Згідно з частиною 11 статті 270 ГПК України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

Відкладення розгляду справи є правом суду та здійснюється ним, з урахуванням конкретних обставин у справі та у разі визнання причин неявки сторін поважними. При цьому відкладення розгляду справи є прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

За положеннями статті 129 Конституції України, статті 2 ГПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Процесуальний закон не містить приписів щодо обов`язкового здійснення апеляційного розгляду за участю представників учасників справи. Не зазначалося про таку участь як обов`язкову і в ухвалі про призначення судового засідання.

Отже, з огляду на викладене та те, що представника позивача було неодноразово заслухано в судових засіданнях, позивачем подавався відзив на апеляційну скаргу, клопотання про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає.

Безпосередньо в судових засіданнях представник відповідача та позивача повністю підтримували вимог і доводи, викладені відповідно в апеляційній скарзі та у відзиві на неї.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши надану судом юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення - скасуванню.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Смизької селищної ради №615 від 20 лютого 2018 року "Про надання згоди на передачу в оренду невитребуваних (непереоформлених земельних часток (паїв) на території Смизької селищної ради за рахунок розпайованих земель с/с "Нива", надано згоду на передачу в оренду Приватному підприємству "АВТ Вектор" невитребуваних та непереоформлених земельних часток (паїв) згідно сертифікатів для ведення сільськогосподарського виробництва.

Рішенням Смизької селищної ради №616 від 20 лютого 2018 року надано дозвіл ПП "АВТ Вектор" на заключення договорів на управління спадщиною на не витребувані та непереоформлені земельні частки (паї), які були у власності померлих громадян відповідно до Державних актів на право власності на землю.

Розпорядженням Дубенської районної державної адміністрації №247 від 16 квітня 2018 року ПП "АВТ Вектор" передано в оренду 34 паї загальною площею 157,76 умовних кадастрових гектарів (згідно сертифікатів) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва терміном на 7 років.

17 квітня 2018 року на підставі рішення Смизької селищної ради Дубенського району Рівненської області №615 від 20 лютого 2018 року та розпорядження голови Дубенської районної державної адміністрації Рівненської області №247 від 20 лютого 2018 року між ПП "АВТ Вектор" та Дубенською районною державною адміністрацією укладено договори оренди невитребуваних (непереоформлених) земельних паїв на території Смизької селищної ради Дубенського району Рівненської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а саме 54-х земельних ділянок площею 53,8300 га, зокрема: по сертифікату РВ 0154181 в масиві 1 ділянка 1 площею 0,97 га, власник ОСОБА_1 ; по сертифікату РВ 0154075 в масиві 1 ділянка НОМЕР_1 площею 0,97 га, власник ОСОБА_2 ; по сертифікату РВ 0154064 в масиві 1А ділянка НОМЕР_2 площею 0,73 га, власник ОСОБА_3 ; по сертифікату РВ 0154115 в масиві 1А ділянка 4 площею 0,72 га, власник ОСОБА_4 ; по сертифікату РВ 0154101 в масиві 1А ділянка 10 площею 0,73 га. власник ОСОБА_5 ; по сертифікату РВ 0154166 в масиві 1Б ділянка 8 площею 1,17 га, власник ОСОБА_6 ; по сертифікату РВ 0154089 в масиві 2 діл.48 площею 1,14 га, власник ОСОБА_7 ; по сертифікату РВ 0154211 в масиві 2 ділянка НОМЕР_3 площею 1,14 га, власник ОСОБА_8 ; по сертифікату РВ 0154181 в масиві 2 ділянка НОМЕР_4 площею 1,14 га, власник ОСОБА_1 ; по сертифікату РВ 0154211 в масиві 4 ділянка НОМЕР_5 площею 1,06 га, власник ОСОБА_8 ; по сертифікату РВ 0154452 в масиві 4 ділянка НОМЕР_6 площею 1,06 га, власник ОСОБА_9 ; по сертифікату РВ 0154075 в масиві 4А ділянка НОМЕР_7 площею 0,91 га, власник ОСОБА_2 ; по сертифікату РВ 0154137 в масиві 4А ділянка НОМЕР_8 площею 0,91 га, власник ОСОБА_10 ; по сертифікату РВ 0156207 в масиві 3 ділянка НОМЕР_9 площею 1,00 га, власник ОСОБА_11 ; по сертифікату РВ 0154137 в масиві 3 ділянка НОМЕР_10 площею 0,98 га га, власник ОСОБА_10 ; по сертифікату РВ 0154233 в масив 5 ділянка НОМЕР_11 площею 1,39 га, власник ОСОБА_12 ; по сертифікату РВ 0154233 в масив 5А ділянка НОМЕР_1 площею 1,02 га, власник ОСОБА_12 ; по сертифікату РВ 0154318 в масиві 6 ділянка НОМЕР_12 площею 0,99 га, власник ОСОБА_13 ; по сертифікату РВ 0154064 в масиві 7 ділянка НОМЕР_13 площею 0,73 га, власник ОСОБА_3 ; по сертифікату РВ 0154189 в масиві 7 ділянка НОМЕР_14 площею 0,73 га, власник ОСОБА_14 ; по сертифікату РВ 0154285 в масиві 8 ділянка НОМЕР_2 площею 1,18 га, власник ОСОБА_15 ; по сертифікату РВ 0154089 в масиві 9 ділянка НОМЕР_13 площею 0,47 га, власник ОСОБА_7 ; по сертифікату РВ 0154098 в масиві 9 ділянка НОМЕР_15 площею 0,47 га, власник ОСОБА_16 ; по сертифікату РВ 0154004 в масиві 10 ділянка НОМЕР_2 площею 1,12 га, власник ОСОБА_17 ; по сертифікату РВ 0154353 в масиві 11 ділянка НОМЕР_8 площею 0,72 га, власник ОСОБА_18 ; по сертифікату РВ 0134004 в масиві 11 ділянка НОМЕР_13 площею 0,72 га, власник ОСОБА_17 ; по сертифікату РВ 0154401 в масиві 11 ділянка НОМЕР_16 площею 0,72 га, власник ОСОБА_19 ; по сертифікату РВ 0153930 в масиві 11 ділянка НОМЕР_17 площею 0,72 га, власник ОСОБА_20 ; по сертифікату РВ 0154254 в масиві 12 ділянка НОМЕР_15 площею 1,24 га. власник ОСОБА_21 ; по сертифікату РВ 0154242 в масиві 12 ділянка З площею 1,24 га. власник ОСОБА_22 ; по сертифікату РВ 0153909 в масиві 15 ділянка НОМЕР_18 площею 0,89 га, власник ОСОБА_23 ; по сертифікату РВ 0154115 в масиві 15 ділянка НОМЕР_5 площею 0,75 га, власник ОСОБА_4 ; по сертифікату РВ 0154006 в масиві 15 ділянка НОМЕР_19 площею 1,13 га, власник ОСОБА_24 ; по сертифікату РВ 0154166 в масиві 15 ділянка НОМЕР_20 площею 0,96 га, власник ОСОБА_6 ; по сертифікату РВ 0154101 в масиві 15 ділянка НОМЕР_6 площею 0,96 га, власник ОСОБА_5 ; по сертифікату РВ 0154099 в масиві 15 ділянка НОМЕР_21 площею 0,96 га, власник ОСОБА_25 ; по сертифікату РВ 0154297 в масиві 16 ділянка НОМЕР_22 площею 1,29 га, власник ОСОБА_26 ; по сертифікату РВ 0154254 в масиві 18 ділянка НОМЕР_23 площею 0,91 га, власник ОСОБА_21 ; по сертифікату РВ 0154266 в масиві 18 ділянка НОМЕР_24 площею 0,91 га, власник ОСОБА_27 ; по сертифікату РВ 0154266 в масиві 20 ділянка НОМЕР_25 площею 1,07 га, власник ОСОБА_27 ; по сертифікату РВ 0154343 в масиві 22 ділянка НОМЕР_26 площею 0,99 га, власник ОСОБА_28 ; по сертифікату РВ 0153930 в масиві 22 ділянка НОМЕР_8 площею 1,09 га, власник ОСОБА_20 ; по сертифікату РВ 0154401 в масиві 22 ділянка НОМЕР_27 площею 0,99 га, власник ОСОБА_19 ; по сертифікату РВ 0154005 в масиві 22 ділянка НОМЕР_6 площею 0,99 га. власник ОСОБА_17 ; по сертифікату РВ 0154054 в масиві 22 ділянка НОМЕР_28 площею 0,99 га, власник ОСОБА_29 ; по сертифікату РВ 0153929 в масиві 23 ділянка НОМЕР_29 площею 1,37 га, власник ОСОБА_30 ; по сертифікату РВ 0154348 в масиві 23 ділянка НОМЕР_30 площею 1,17 га, власник ОСОБА_31 ; по сертифікату РВ 0154355 в масиві 23 ділянка НОМЕР_31 площею 1,37 га, власник ОСОБА_31 ; по сертифікату РВ 0154353 в масиві 23 ділянка НОМЕР_32 площею 1,37 га, власник ОСОБА_18 ; по сертифікату РВ 0154006 в масиві 24 ділянка НОМЕР_33 площею 1,35 га, власник ОСОБА_24 ; по сертифікату РВ 0154007 в масиві 24 ділянка НОМЕР_34 площею 1,57 га, власник ОСОБА_32 ; по сертифікату РВ 0154318 в масиві 25 ділянка НОМЕР_34 площею 0,96 га. власник ОСОБА_13 ; по сертифікату РВ 0154343 в масиві 26 ділянка НОМЕР_15 площею 0,65 га. власник ОСОБА_28 ; по сертифікату РВ 0154007 в масиві 27 ділянка НОМЕР_35 площею 1,05 га, власник ОСОБА_32 .

21 березня 2018 року на підставі рішення Смизької селищної ради Дубенського району Рівненської області №616 "Про надання дозволу на заключення договорів на управління спадщиною на непереоформлені земельні ділянки (пай) відповідно до державних актів на право власності на землю на території Смизької селищної ради за рахунок розпайованих земель с/с "Нива" від 20 лютого 2018 року, між Смизькою селищною радою та ПП "АВТ Вектор" укладено договори на управління спадщиною, відповідно до умов яких ПП "АВТ Вектор" передано в управління спадкове майно (земельні ділянки), що залишилися після смерті громадян з правом використання їх згідно цільового призначення та отримання доходів від такого користування, а саме 61 земельну ділянку площею 66,4262 га.: у масиві 1 земельні ділянки 12 та 21 к.н. 5621689500:14:004:0270 площею 0,9733 га, к.н. 5621689503:14:004:0279 площею 0,9734 га; у масиві 2 земельні ділянки 31, 47, 63, 82, та 90; к.н. 5621689500:14:004:0174 площею 1,1370 га, 5621689500:14:004:0190 площею 1,1369 га, к.н. 5621689500:14:004:0206 площею 1,1369 га к.н. 5621689500:14:004:0225 площею 1,1369 га к.н. 5621689500:14:004:0233 площею 1,1371 га; у масиві 3 земельні ділянки 3, 14, 20, 37, та 43 к.н. 5621689500:14:004:0290 площею 0,9764 га, к.н. 5621689500:14:004:0301 площею 0,9942га к.н. 5621689500:14:004:0307 площею 0,9700 га к.н.5621689500:14:004:0324 площею 1,0109га, к.н. 5621689500:14:004:0330 площею 1,0148 га; у масиві 1А земельні ділянки 8 та 14 к.н. 5621689500:14:004:0020 площею 0,7290 га, 5621689500:14:004:0026 площею 0,7289 га; у масиві 1Б земельні ділянки 6, 7 та 16 к.н. 5621689500:14:004:0245 площею 1,1694 га, к.н. 5621689500:14:004:0246 площею 1,1700 га, к.н, 5621689500:14:004:0255 площею 1,1693 га; у масиві 4 земельна ділянка 4, 5, 7, к.н. 5621689500:14:004:0456 площею 1,0041 га к.н. 5621689500:14:004:0257 площею 1.0153 га к.н.5621689500:14:004:0459 площею 1,0026 га; у масиві 4А земельні ділянки 1, 8 та 18к.н. 5621689500:14:004:0464 площею 0,8937 га, к.н. 5621689500:14:004:0471 площею 0,8535 га, к.н. 5621689500:14:004:0481 площею 0,9055 га; у масиві 5А земельні ділянки 1 та 16 к.н. 5621689500:14:028:0001 площею 1,0204 га, к.н. 5621689500:14:028:0016 площею 1,0204 га; у масиві 6 земельна ділянка 23 к.н. 5621689500:17:001:0027 площею 0,9550 га; у масиві 7 земельні ділянки 14, та 25 к.н. 5621689500:14:015:0014 площею 0,7273 га, к.н. 5621689500:14:015:0025 площею 0,7272 га; у масиві 7А земельна ділянка 4 к.н. 5621689500:14:015:0031 площею 0,5394 га; у масиві 11 земельні ділянки 6, 17, 29, 31, 41, та 51 к.н. 5621689500:14:025:0079 площею 0,7166 га, 5621689500:14:025:0090 площею 0,8704 га, к.н. 5621689500:14:025:0102 площею 0,7175 га к.н. 5621689500:14:025:0104 площею 0,7607 га к.н. 5621689500:14:025:0114 площею 0,9510 га, к.н. 5621689500:14:025:0124 площею 0,8272 га; у масиві 12 земельні ділянки 4, 11 та 12 к.н. 5621689500:15:009:0004 площею 1,2391 га, к.н. 5621689500:15:009:0011 площею 1,2389 га, к.н. 5621689500:15:009:0012 площею 1,2391 га; у масиві 16 земельна ділянка 24 та 32 к.н. 5621689500:14:025:0210 площею 1,0601 га, к.н. 5621689500:14:025:0218 площею 1,9210 га; у масиві 17 земельні ділянки 4 та 8 к.н. 5621689500:14:025:0225 площею 1,6334 га, к.н. 5621689500:14:025:0229 площею 1,6333 га; у масиві 18 земельні ділянки 15, 21, 40, та 41 к.н. 5621689500:15:009:0034 площею 0,9100 га, 5621689500:15:009:0040 площею 0,9139 га, к.н. 5621689500:15:009:0059 площею 0,9135 гак.н. 5621689500:15:009:0060 площею 0,9136 га; у масиві 19 земельна ділянка 6 к.н. 5621689500:15:009:0067 площею 1,2305 га; у масиві 22 земельні ділянки 41 та 72 к.н. 5621689500:14:025:0271 площею 1,4020 га, к.н. 5621689500:14:025:0302 площею 0,9924 га; у масиві 23 земельні ділянки 12 та 23 к.н. 5621689500:14:025:0315 площею 1,3838 га, к.н. 5621689500:14:025:0326 площею 1,5114 га; у масиві 24 земельна ділянка 24 к.н. 5621689500:14:025:0375 площею 1,0498 га; у масиві 25 земельні ділянки 2, 3 та 9 к.н. 5621689500:15:002:0002 площею 0,9618 га к.н. 5621689500:15:002:0003 площею 0,9617 га, к.н. 5621689500:15:002:0009 площею 0,9618 га; у масиві 27 земельні ділянки 6, 8, 11 та 38 к.н. 5621689500:14:025:0407 площею 1.4852 га, к.н. 5621689500:14:025:0409 площею 1,4852 га, к.н. 5621689500:14:025:0412 площею 1,4852 га, к.н. 5621689500:14:025:0439 площею 1,0489 га; у масиві 29 земельні ділянки 3 та 12 к.н. 5621689500:15:002:0056 площею 1,4565 га, к.н. 5621689500:15:002:0065 площею 2,3219 га.

Впродовж лютого - березня 2018 року між ПП "АВТ Вектор", як Орендарем та фізичними особами - власниками земельних ділянок, як Орендодавцями укладено договори оренди землі на 19 земельних ділянок, площею 19,8315 га.: у масиві 1 земельна ділянка 19 к.н. 5621689500:14:004:0277 площею 0,9734 га; у масиві 1А земельна ділянка 2 к.н. 5621689500:14:004:0014 площею 0,7135 га; у масиві 2 земельна ділянка 41 к.н. 5621689500:14:004:0184 площею 1,1369 га; у масиві 4А земельні ділянки 3, 6, 7, 12 та 27 к.н. 5621689500:14:004:0466 площею 0,9055 га, 621689500:14:004:0469 площею 0,8685 га,к.н. 5621689500:14:004:0470 площею 0,8560 га, к.н. 5621689500:14:004:0475 площею 0,9055 га, к.н. 5621689500:14:004:0490 площею 0,9055 га; у масиві 5А земельні ділянки 3, 8, та 13 к.н. 5621689500:14:028:0003 площею 1,0203, 5621689500:14:028:0008 площею 1,0204 га, 5621689500:14:028:0013 площею 1, 0204га; у масиві 9 земельна ділянка 14 к.н. 5621689500:14:025:0020 площею 0,4747 га; у масиві 11 земельна ділянка 27 к.н. 5621689500:14:025:0100 площею 0,7171га; у масиві 22 земельні ділянки 39, та 67 к.н. 5621689500:14:025:0269 площею 0,9924 га, 5621689500:14:025:0297 площею 0,9924 га; у масиві 24 земельні ділянки 22, 23, 25, та 29 к.н.5621689500:14:025:0373 площею 1,4461 га, 5621689500:14:025:0374 площею1,5744 га, к.н. 621689500:14:025:0354 площею 2,1620 га, к.н. 5621689500:14:025:0380 площею 1,1465 га.

Укладені договори оренди невитребуваних (непереоформлєних) земельних часток (паїв) у відповідності до вимог статті 125 Земельного Кодексу України, зареєстровані у виконавчому комітеті Смизької селищної ради Дубенського району Рівненської області, про що у державному реєстрі земель зроблено відповідні записи. Укладені договори на управління спадщиною зареєстровані в книзі реєстрації договорів на управління спадщиною. Укладені із фізичними особами договори оренди землі у відповідності до вимог статті 125 Земельного Кодексу України зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно

СВК "Нива" оскаржував у судовому порядку рішення Смизької селищної ради Дубенського району Рівненської області №616 від 20 лютого 2018 року "Про надання дозволу на заключення договорів на управління спадщиною на непереоформлені земельні ділянки (пай) відповідно до державних актів на право власності на землю на території Смизької селищної ради за рахунок розпайованих земель с/с "Нива".

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 09 вересня 2020 року у справі №918/96/20, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 09 листопада 2020 року, у задоволенні позову СВК "Нива" відмовлено.

Відповідно до пункту 3.1 Статуту Приватного підприємства "АВТ Вектор", затвердженого власникам підприємства рішенням №5 від 27 квітня 2016 року, основною метою створення підприємства є здійснення господарської діяльності для отримання прибутку.

Відповідно до пункту 2.1 договорів оренди не витребуваної (не переоформленої) земельної частки (паю) від 27 лютого 2018 року, земельна частка (пай) передається в оренду для ведення сільськогосподарського виробництва.

Пунктом 3 укладених договорів на управління спадщиною передбачено, що управитель має право на використання земельної ділянки згідно її цільового призначення та отримання доходів від такого користування.

Згідно пункту 16 укладених із фізичними особами договорів оренди землі земельна ділянка передається в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Позивач стверджує, що враховуючи дані положення укладених договорів, ПП "АВТ Вектор" було прийнято рішення провести обробіток зазначених земельних ділянок з метою отримання прибутку.

Відповідно до плану сівозміни весною 2018 року прийнято рішення провести посів ячменю на зазначених переданих в оренду та користування земельних ділянках.

З метою обробітку орендованих земельних ділянок (підготовки до посіву, удобрення ґрунту, захисту рослин, збору урожаю тощо) позивачем виконано наступне.

1. На замовлення позивача ТОВ "Фірма ВЧ" провела топографічно-геодезичні роботи щодо визначення та встановлення межових знаків орендованих та переданих в користування земельних ділянок (не витребуваних (не переоформлених) земельних часток (паїв), виготовила та надрукувала планово-картографічні матеріали на території Смизької селищної ради Дубенського району Рівненської області.

2. Позивач придбав необхідну кількість дизельного палива для обробітку орендованих земельних ділянок (відповідно до видаткових накладних №000530 від 04.04.2018, №735 від 26.04.2018, №718 від 23.08.2018, №000368 від 06.03.2019 та №000517 від 28.03.2019).

3. У власності Позивача перебувала достатня кількість посівного матеріалу для забезпечення посіву орендованих земельних ділянок, що підтверджується даними оборотно-сальдової відомості по рахунку 271 за вересень 2017 року. Крім того позивач додатково придбав посівний матеріал згідно видаткової накладної №25-09/17 від 23 вересня 2017 року.

4. З метою удобрення ґрунту та захисту рослин позивач придбав мінеральні добрива та засоби захисту рослин згідно: видаткової накладної №5190019670 від 21 березня 2018 року у ТОВ "Суфле Агро Україна" на загальну суму 339 952,78 грн.; видаткової накладної №5190007545 від 25 березня 2017 року у ТОВ "Суфле Агро Україна" на загальну суму 110 787,10 грн.; видаткової накладної №5190017137 від 25 листопада 2017 року у ТОВ "Суфле Агро Україна" на загальну суму 198 030,00 грн.; видаткової накладної №5190022784 від 24 квітня 2018 року у ТОВ "Суфле Агро Україна" на загальну суму 95 185,80 грн.; видаткової накладної № 5190009194 від 11 квітня 2017 року у ТОВ "Суфле Агро Україна" на загальну суму 249 114,60 грн.; видаткової накладної №27 від 21 травня 2018 року у ТОВ "Агрохімтехнолоджі" на загальну суму 67 500,00 грн.; видаткової накладної № РН-0000507 від 22 грудня 2017 року у ТОВ "Агропанхім" на загальну суму 239 800,44 грн.; видаткової накладної №АГ-03/04118 від 03 квітня 2018 року у ТОВ "Агросем" на загальну суму 6 567,50 грн.; видаткової накладної №5190020572 від 04 квітня 2018 року у ТОВ "Суфле Агро Україна" на загальну суму 57 658,66 грн.; видаткової накладної №5190021399 від 06 квітня 2018 року у ТОВ "Суфле Агро Україна" на загальну суму 107 639,42 грн.; видаткової накладної №5190022411 від 20 квітня 2018 року у ТОВ "Суфле Агро Україна" на загальну суму 680 142,70 грн.; видаткової накладної №570545 від 24 квітня 2018 року у ТОВ "Агроцентр Україна" на загальну суму 30 600,00 грн.; видаткової накладної №571951 від 25 квітня 2018 року у ТОВ "Агроцентр Україна" на загальну суму 175219,20 грн., видаткової накладної №5190023720 від 03 травня 2018 року у ТОВ "Суфле Агро Україна" на загальну суму 159255,68 грн.; видаткової накладної № 51900224630 від 14 травня 2018 року у ТОВ "Суфле Агро Україна" на загальну суму 740 633,15 грн.; видаткової накладної №25 від 16 травня 2018 року у ТОВ "Агрохімтехнолоджі" на загальну суму 90 000 грн.; видаткової накладної №АГ-15/05068 від 15 травня 2018 року у ТОВ "Агросем" на загальну суму 107985,19 грн.; видаткової накладної №АГ-15/05069 від 15 травня 2018 року на загальну суму 30535,34 грн.; видаткової накладної №5190025740 від 30 травня 2018 року у ТОВ "Суфле Агро Україна" на загальну суму 358171,09 грн.

Позивач стверджує, що: у його власності (користуванні) знаходилася відповідна сільськогосподарська техніка, призначена для обробітку землі, збору, перевезення урожаю, а також інші основні засоби, які забезпечувала обробіток ґрунту, посів культур та збір урожаю на орендованих земельних ділянках, що підтверджується пояснювальною запискою про наявність станом на 01 квітня 2018 року основних фондів; впродовж 2018 року у позивача згідно законодавства про працю було працевлаштовано 31 працівник відповідної кваліфікації, які були спроможні забезпечити виконання робіт щодо належного обробітку орендованих земельних ділянок.

ПП "АВТ Вектор" зауважує, що під час проведення підготовчих робіт для обробітку переданих в оренду та користування земельних ділянок працівниками ПП "АВТ Вектор" виявлено, що зазначені земельні ділянки, загальною площею 140,0877 га самовільно захоплені невідомими особами.

03 липня 2018 року ПП "АВТ Вектор" з метою захисту своїх прав, притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності за самовільне захоплення землі, звернулося із відповідним повідомленням в Дубенський відділ поліції ГУНП у Рівненській області, у зв`язку із чим уповноваженою особою внесено відомості до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за №12018180040000663 та розпочато розслідування за ознаками кримінального правопорушення - злочину передбаченого частиною 1 статті 197-1 КК України "Самовільне зайняття земельної ділянки та самовільне будівництво".

Восени 2018 року, з метою отримання прибутку, відповідно до плану сівозміни ПП "АВТ Вектор" заплановано отримані в оренду та користування земельні ділянки засіяти пшеницею.

Як зазначає позивач, з метою обробітку орендованих земельних ділянок (підготовки до посіву, удобрення грунту, захисту рослин, збору урожаю тощо) позивачем виконано наступне.

1. Позивач додатково до наявного раніше придбаного дизельного палива придбав необхідну кількість дизельного палива для обробітку орендованих земельних ділянок (відповідно до видаткової накладної №002083 від 27 вересня 2018 року).

2. У власності Позивача перебувала достатня кількість посівного матеріалу для забезпечення посіву орендованих земельних ділянок, що підтверджується даними оборотно-сальдової відомості по рахунку 271 за вересень 2018 року. Крім того позивач додатково придбав посівний матеріал згідно видаткових накладних № 43ДГ-9396/19-90858758-40 від 13 липня 2019 року, №86586 від 25 вересня 2018 року, №3320 від 22 вересня 2018 року.

3. З метою удобрення ґрунту та захисту рослин позивач додатково до раніше придбаних придбав мінеральні добрива та засоби захисту рослин згідно: видаткової накладної №НА00002890 від 06 вересня 2018 року у TOB "НІКА-АГРОТРЕЙД" на загальну суму 336 600,00 грн.; видаткової накладної №5190034859 від 14 квітня 2019 року у ТОВ "Суфле Агро Україна" на загальну суму 40038,06 грн.; видаткової накладної №5190035195 від 19 квітня 2019 року у ТОВ "Суфле Агро Україна" на загальну суму 344928,77 грн.; видаткової накладної №5190034733 від 11 квітня 2019 року у ТОВ "Суфле Агро Україна" на загальну суму 142156,84 грн.; видаткової накладної №5190035057 від 17 квітня 2018 року у ТОВ "Суфле Агро Україна" на загальну суму 165706,92 грн.; видаткової накладної №17 від 23 січня 2019 року у ТОВ "Бета-Аграр" на загальну суму 256726,39 грн.; видаткової накладної №20 від 24 січня 2019 року у ТОВ "Бета-Аграр" на загальну суму 256726,39 грн.; видаткової накладної №16/08-02 від 09 серпня 2018 року у TOB "ТАН- 2001" на загальну суму 882000,00 грн..

4.У власності (користуванні) позивача знаходилася відповідна сільськогосподарська техніка, призначена для обробітку землі, збору, перевезення урожаю, а також інші основні засоби, які забезпечувала обробіток ґрунту, посів культур та збір урожаю на орендованих земельних ділянках, що підтверджується пояснювальною запискою про наявність станом на 01 квітня 2018 року та 01 січня 2019 року основних фондів. Впродовж 2018 року у Позивача згідно законодавства про працю було працевлаштовано 51 працівники відповідної кваліфікації, які були спроможні забезпечити виконання робіт щодо належного обробітку орендованих земельних ділянок. Впродовж 2019 року у Позивача згідно законодавства про працю було працевлаштовано 35 працівники відповідної кваліфікації, які були спроможні забезпечити виконання робіт щодо належного обробітку орендованих земельних ділянок.

Однак, як стверджує ПП "АВТ Вектор" у позовній заяві, під час проведення підготовчих робіт для обробітку переданих в оренду та користування земельних ділянок працівниками ПП "АВТ Вектор" виявлено, що СВК "Нива" за відсутності правовстановлюючих документів щодо надання в користування (оренду) продовжував протиправно використовувати самовільно захоплені земельні ділянки.

Під час досудового розслідування в рамках кримінального провадження №12018180040000663 слідчим призначено перевірку стану дотримання вимог земельного законодавства на території Смизької селищної ради Дубенського району Рівненської області, проведення якої доручено Головному управлінню Держгеокадастру у Рівненській області.

У відповідь на лист Дубенського відділу поліції ГУНП в Рівненській області Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області направило лист №10-17-0.4-173/90-19 від 20 лютого 2019 року, який стосується запитуваної інформації в рамках кримінального провадження №12018180040000663 від 03 липня 2018 року.

Під час розслідування кримінального провадження слідчим призначено земельно-технічну експертизу.

Згідно Висновку експерта за результатами проведення земельно-технічної експертизи № 756/851-904/19-22 від 30 липня 2019 року /т.2, а.с. 14-35/ площа самовільно зайнятих СВК "Нива" 54-х земельних ділянок, що знаходяться на території Смизької селищної ради Дубенського району Рівненської області та перебувають в оренді (користуванні) ПП "АВТ Вектор" становить 53,83 га.

Відповідно до висновку експерта №713/715-718/21-22 від 02 липня 2021 року сума заподіяних збитків позивачу у вигляді неодержаного прибутку (втраченої вигоди), внаслідок самовільного захоплення СВК "Нива" земельних ділянок площею 53,83 га, переданих в користування ПП "АВТ Вектор" відповідно до договорів оренди не витребуваної (не переоформленої) земельної частки (паю); земельних ділянок площею 66,4262 га, переданих в користування ПП "АВТ Вектор" відповідно до договорів на управління спадщиною та земельних ділянок площею 19,8315 га, переданих в користування ПП "АВТ "Вектор" згідно договорів оренди землі, укладених із фізичними особами-власниками земельних ділянок за період з часу укладення договорів по дату проведення експертизи складає 2821411,99 грн.

При проведенні судово-економічної експертизи експертом встановлювалася сума заподіяних збитків у вигляді втраченої вигоди за період з часу укладення договорів оренди і до 02 липня 2021 року.

Згідно Висновку експерта за результатами проведення земельно-технічної експертизи №984/985-1069/19-22 від 15 серпня 2019 року /т.2, а.с.36-45/ площа самовільно зайнятих СВК "Нива" земельних ділянок, що знаходяться на території Смизької селищної ради Дубенського району Рівненської області та перебувають в оренді ПП "АВТ Вектор" згідно укладених договорів з фізичними особами становить 19,83 га. Площа самовільно зайнятих СВК "Нива" земельних ділянок, що знаходяться на території Смизької селищної ради Дубенського району Рівненської області та перебувають в оренді ПП "АВТ Вектор" згідно укладених договорів на управління спадщиною становить 66,86 га.

Листом №1539/03-15 від 24 червня 2021 року, на адвокатський запит представника позивача від 08 червня 2021 року, Смизька селищна рада повідомила, що СВК "Нива" в 2018 році зверталась до Смизької селищної ради із клопотанням про передачу в оренду не витребуваних (не переоформлених) земельних часток (паїв) в тому числі і 54 земельних ділянок, загальною площею 53,8300, які були передані в оренду ПП "АВТ Вектор" згідно договорів оренди не витребуваної (не переоформленої) земельної частки (паю) від 17 квітня 2018 року та 61 земельної ділянки загальною площею 66,4262 га, які передані в користування ПП "АВТ Вектор" відповідно до договорів на управління спадщиною від 21 березня 2018 року. Смизькою селищною радою рішень про передачу СВК "Нива" в оренду (користування) зазначених земельних ділянок не приймалося. Зазначені 54 земельні ділянки, загальною площею 53,8300 були передані в оренду ПП "АВТ Вектор" згідно договорів оренди не витребуваної (не переоформленої) земельної частки (паю) від 17 квітня 2018 року. Також зазначені 61 земельна ділянка загальною площею 66,4262 га були передані в користування ПП "АВТ Вектор" відповідно до договорів на управління спадщиною від 21 березня 2018 року.

На адвокатський запит представника позивача - адвоката Антюка І.П. від 08 червня 2021 року Смизька селищна рада листом №1535/03-15 від 24.06.2021 повідомила, що відповідач в період з лютого 2018 року по серпень 2018 року протиправно, без правовстановлюючих документів обробляв наступні земельні ділянки, які були передані в оренду та користування позивачу: - 54 земельні ділянки, загальною площею 53,8300, які передані в оренду ПП "АВТ Вектор" згідно договорів оренди не витребуваної (не переоформленої) земельної частки (паю) від 17 квітня 2018 року; 61 земельну ділянку загальною площею 66,4262 га, які передані в користування ПП "АВТ Вектор" відповідно до договорів на управління спадщиною від 21 березня 2018 року; 19 земельних ділянок, загальною площею 19,8315 га, які передані в оренду ПП "АВТ Вектор" згідно договорів оренди землі, укладеними із фізичними особами - власниками земельних ділянок. А також відповідач обробляв і інші земельні ділянки у зазначених масивах.

Відповідно до висновку експерта за результатами проведення додаткової судово-економічної експертизи за зверненням представника Приватного підприємства "АВТ Вектор" №962/21-22 від 12 серпня 2021 року сума заподіяних збитків ПП "АВТ Вектор" у вигляді неодержаного прибутку (втраченої вигоди) внаслідок самовільного захоплення СВК "Нива" земельних ділянок площею 51,21 га, переданих в користування ПП "АВТ Вектор" відповідно до договорів оренди не витребуваної (не переоформленої) земельної частки (паю); земельних ділянок площею 60,1397 га, переданих в користування ПП "АВТ Вектор" відповідно до договорів на управління спадщиною та земельних ділянок площею 19,3568 га, переданих в користування ПП "АВТ Вектор" згідно договорів оренди землі, укладених із фізичними особами-власниками земельних ділянок за період з часу укладення договорів по 15 вересня 2019 року складає 1398144,20 грн.

Приватне підприємство "АВТ Вектор" звернулось до Господарського суду Рівненської області з позовом до СВК "Нива" про стягнення 1398144,20 грн. упущеної вигоди за період від укладення договорів до 15.09.2019 завданої позивачу самовільним захопленням відповідачем земельних ділянок, які перебувають у оренді позивача.

Враховуючи викладені обставини справи, місцевий господарський суд прийшов до висновку про обгрунтованість позовних вимог та задоволив позов, з чим не може погодитись колегія суддів з огляду на наступне.

Статтею 3 Цивільного кодексу України визначено загальні засади цивільного законодавства, якими, зокрема, є: свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Статтями 13 та 14 Цивільного кодексу України встановлено, відповідно, межі здійснення цивільних прав та загальні засади виконання цивільних обов`язків. Зокрема, і цивільні права і цивільні обов`язки здійснюються (виконуються) в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частин 1, 2 статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно із частиною першою статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У пункті 8 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України визначено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до частини другої статті 20 Господарського кодексу України права та законні інтереси суб`єктів господарювання захищаються шляхом, зокрема, відшкодування збитків.

Правові підстави та умови відшкодування збитків визначені, зокрема положеннями Глави 3 "Захист цивільних прав та інтересів" Розділу І "Основні положення" Книги першої "Загальні положення", Глави 51 "Правові наслідки порушення зобов`язання. Відповідальність за порушення зобов`язання" Розділу І "Загальні положення про зобов`язання" Книги п`ятої "Зобов`язальне право" Цивільного кодексу України та Главою 25 "Відшкодування збитків у сфері господарювання" Розділу V "Відповідальність за правопорушення у сфері господарювання" Господарського кодексу України.

Зокрема, відповідно до частини першої статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

У пункті 4 частини першої статті 611 Цивільного кодексу України унормовано, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди.

За приписами частини першої статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

У частині другій статті 22 Цивільного кодексу України визначено, що збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно із частиною другою статті 224, частиною першою статті 225 Господарського кодексу України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається, зокрема, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною.

Тобто, збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ кредитора, яке пов`язане з утиском його інтересів, як учасника певних суспільних відносин і що виражається у зроблених ним витратах, у втраті або пошкодженні його майна, у втраті доходів, які він повинен був отримати.

Як зазначено вище, збитки як правова категорія включають в себе й упущену (втрачену) вигоду (lucrum cessans), яка відрізняється від реальних збитків (damnum emergens) тим, що реальні збитки характеризують зменшення наявного майна потерпілого (проведені витрати, знищення і пошкодження майна тощо), а у разі упущеної вигоди наявне майно не збільшується, хоча і могло збільшитися, якби не правопорушення. Тобто упущена вигода відображає різницю між реально можливим у майбутньому потенційно отриманим майном та вже наявним майном.

Слід зауважити, що для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди необхідна наявність усіх елементів складу цивільного (господарського) правопорушення: 1) протиправної поведінки особи (боржника); 2) збитків, заподіяних такою особою; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи і збитками; 4) вини особи, яка заподіяла збитки, у тому числі встановлення заходів, вжитих кредитором для одержання такої вигоди. За відсутності одного із елементів складу цивільного правопорушення не настає відповідальності з відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди (така ж правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 04 липня 2011 року у справі №3-64гс11, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09 жовтня 2018 року у справі №908/2261/17, від 31 липня 2019 року у справі №910/15865/14, від 30 вересня 2021 року у справі №922/3928/20).

При цьому протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи (така поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці - діях або бездіяльності). Під збитками розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага тощо. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками виражається в тому, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки. Вина заподіювача збитків є суб`єктивним елементом відповідальності і полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.

За загальними правилами розподілу обов`язку доказування кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частини перша та третя статті 74 ГПК України).

Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки, які б могли бути реально отримані при належному виконанні зобов`язання.

Тому звернення з вимогою про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди покладає на кредитора (позивача) обов`язок також довести, окрім наведеного, реальну можливість отримання визначених ним доходів, тобто, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила можливості їх отримання.

Крім того, позивачу (кредитору) слід довести, що він міг і повинен був отримати визначені доходи, і тільки неправомірні дії відповідача (боржника) стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток (подібні за змістом висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі №750/8676/15-ц (провадження №14-79цс18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10 червня 2020 року у справі №910/12204/17, від 16 червня 2021 року у справі № 910/14341/18).

Тобто вимоги про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди мають бути належним чином обґрунтовані, підтверджені конкретними підрахунками і доказами про реальну можливість отримання позивачем відповідних доходів, але не отриманих через винні дії відповідача (аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 127/16524/16-ц (провадження № 61-22106св18)).

Також позивач (кредитор) повинен довести: факти вжиття ним певних заходів щодо одержання таких доходів. Тобто, доказуючи наявність упущеної вигоди, кредитор має довести факти вжиття певних заходів щодо одержання таких доходів. Якщо неодержання кредитором очікуваних доходів є наслідком недбалої поведінки самого кредитора, така упущена вигода не підлягає відшкодуванню (подібні висновки, викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06 грудня 2019 року у справі №908/2486/18, від 15 жовтня 2020 року у справі №922/3669/19, від 16 червня 2021 року у справі № 910/14341/18).

Як вбачається з матеріалів справи, Приватним підприємством "АВТ Вектор" подана позовна заява про стягнення упущеної вигоди завданої самовільним захопленням земельних ділянок.

Підстави для настання цивільно-правової відповідальності за порушення земельного законодавства встановлено, зокрема, Земельними кодексом України.

Згідно зі статтею 211 Земельного кодексу України, за самовільне зайняття земельних ділянок громадяни та юридичні особи несуть відповідно до законодавства цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність.

За змістом статті 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Відповідно до статті 152 Земельного кодексу України, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до положень статті 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

При цьому, стандарт доказування обставин понесення збитків має особливий зміст, з огляду на правову природу збитків та упущеної вигоди, як їх форми, а також правові висновки Верховного Суду з приводу вирішення цього питання. А саме для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків у тому числі у вигляді упущеної вигоди необхідна наявність усіх елементів складу цивільного (господарського) правопорушення: 1) протиправної поведінки особи (боржника); 2) збитків, заподіяних такою особою; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи і збитками; 4) вини особи, яка заподіяла збитки, у тому числі встановлення заходів, вжитих кредитором для одержання такої вигоди.

Щодо протиправної поведінки відповідача та його вини.

Як встановлено колегією суддів та підтверджено поясненнями представника позивача в судових засіданнях, доказами на підтвердження факту використання СВК "Нива" земельних ділянок без правовстановлюючих документів позивач визначає насутпні документи: -матеріалами кримінального провадження №12018180040000663 за ознаками кримінального правопорушення - злочину передбаченого частиною 1 статті 197-1 Кримінального кодексу України; - висновками земельно-технічних експертиз №756/851-904/19-22 від 30 липня 2019 року та №984/985-1069/19-22 від 15 серпня 2019 року, які проводились в межах кримінальної справи; - листом Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області №10-17-0.4-173/90-19 від 20 лютого 2019 року; - листами Смизької селищної ради.

Як визначає стаття 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із частинами 1, 3 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статей 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду розглянув справу №910/16505/19, у якій досліджував питання застосування стандарту доказування "вірогідності доказів".

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

В силу вимог статей 76, 77 ГПК України, якими встановлено процесуальні критерії належності та допустимості доказів, передбачено, що (1) належними є докази, на підставі яких можна встановити обставин, які входять в предмет доказування; (2) предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення; (3) обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Оцінивши наявні у справі докази, надані позивачем на підтвердження факту самовільного використання земельних ділянок СВК "Нива" без правовстановлюючих документів, суд вважає, що ПП "АВТ Вектор" не доведено належними та допустимими доказами протиправної поведінки відповідача з огляду на наступне.

Як вбачається з витягу ЄДРДР, заява про вчинення правопорушення надійшла 03.07.2018 року.

Під час досудового розслідування в рамках кримінального провадження №12018180040000663 слідчим призначено перевірку стану дотримання вимог земельного законодавства на території Смизької селищної ради Дубенського району Рівненської області, проведення якої згідно звернення 12.12.2018р. доручено Головному управлінню Держгеокадастру у Рівненській області.

Даний лист першого заступника начальника ГУ Держгеокадастру у Рівненській області носить виключно інформаційний характер щодо вимог чинного земельного законодавства, порядку набуття права на невитребувані земельні паї, а тому не є доказом самозахоплення земель СВК "Нива".

Зі змісту листа Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області /т.2 а.с. 11/, на який, як на доказ, покликається позивач, вбачається, що про факт використання вказаних земельних ділянок СВК "Нива" стало відомо з матеріалів кримінального провадження № 12018180040000663, що свідчить про невстановлення ГУ Держгеокадастру самостійно факту неправомірного зайняття відповідачем спірних земельних ділянок.

Також даний лист містить інформацію про те, що 21.03.18 договори на управління спадщиною укладено між Смизькою селищною радою та ПП "АВТ "Вектор" на земельні ділянки, що перебувають в оренді СВК "Нива", що, на думку суду, може підтвердити виключно аналіз Головним управлінням Держгеокадастру документів, які посвідчували право господарюючих суб`єктів на визначені земельні ділянки, а не встановлення факту самовільного їх зайняття.

Натомість, згідно вимог статті 188 Земельного кодексу України, статей 2, 9, 10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою КМУ №15 від 14 січня 2015 року, Положення про Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області й Наказу Держгеокадастру від 07 лютого 2020 року №39, яким затверджено форму акта перевірки дотримання вимог земельного законодавства, у зв`язку з чим доказом самовільного захоплення (використання) земельної ділянки міг бути, виключно, акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства України, який відсутній в матеріалах справи.

Матеріали справи №918/537/21 не містять доказів проведення Головним управлінням Держгеокадастру у Рівненській області перевірки дотримання норм земельного законодавства при використанні земельних ділянок СВК "Нива", ПП "АВТ Вектор" на території Смизької селищної ради Дубенського району, які повинні були бути оформленні актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства. У випадку встановлення порушень законодавства повинен був бути виданий припис, який також відсутній.

Також позивач, як на доказ, покликається на лист Смизької селищної ради № 1535/03-15 від 24.06.21 /т. 2 а.с. 52/, складений на запит адвоката позивача, зі змісту якого вбачається, що з лютого 2018 по серпень 2018 років 54 земельні ділянки площею 53,83 га, які передані позивачу як невитребувані (непереоформлені) земельні частки (паї); 61 земельна ділянка площею 66,4262 га, які передані позивачу відповідно до договорів управління спадщиною та 19 земельних ділянок площею 19,8315 га, які передані позивачу в оренду фізичними особами, без правовстановлюючих документів обробляв СВК "Нива".

Також лист містить інформацію, що СВК "Нива" у зазначенні у запиті період ( лютий 2018 по серпень 2018 ) та масивах оброблялися і інші земельні ділянки на підставі наявних правовстановлюючих документів.

Надаючи оцінку даному листу, як доказу неправомірних дій відповідача щодо самовільного зайняття земельних ділянок, апеляційний суд зазначає, що жодних документів, на підставі яких складався даних лист матеріали справи не містять.

Водночас, матеріали справи містять договір на виконання топографо-геодезичних робіт щодо визначення меж земельної ділянки від 26.06.2018, укладених між ТзОВ фірма "ВЧ" та ПП "АТВ "Вектор" /т. 2 а.с. 167/, предметом якого є виконання на замовлення позивача топографо-геодезичних робіт щодо визначення меж земельних ділянок в натурі на місцевості. Акт виконаних робіт за даною угодою складено 26.06.2018 /т. 2 а.с. 169/. А тому суд не вважає лист селищної ради достовірним доказом в частині доведення факту самовільного використання відповідачем земельних ділянок в період лютий-серпень 2018 року, межі яких визначені в результаті проведення топографо-геодезичних робіт лише в червні 2018 року.

Позивач, як на доказ, покликається на лист Смизької селищної ради № 1536/03-15 від 24.06.21 /т. 2 а.с. 231/, складений на запит адвоката позивача, зі змісту якого вбачається, що з вересня 2018 по серпень 2019 років 54 земельні ділянки площею 53,83 га, які передані позивачу як невитребувані (непереоформлені) земельні частки (паї); 61 земельна ділянка площею 66,4262 га, які передані позивачу відповідно до договорів управління спадщиною та 19 земельних ділянок площею 19,8315 га, які передані позивачу в оренду фізичними особами, без правовстановлюючих документів обробляв СВК "Нива".

Також лист містить інформацію, що СВК "Нива" у зазначенний у запиті період ( вересень 2018 по серпень 2019 ) та масивах оброблялися і інші земельні ділянки на підставі наявних правовстановлюючих документів.

При цьому суд звертає увагу на інформацію, яка міститься у листі відповіді ГУ Держгеокадастру у Рівненській області Дубенському відділу поліції № 10-17-0,4-174/90-19 від 20.02.2019 /т. 6, а.с. 81-84/, зокрема ГУ Держгеокадастру вказує, що матеріали кримінального провадження № 12018180040000617 містять дані, що СВК "Нива", ПП "Захід Агросвіт", ТОВ "Юагрія", ТОВ "Дубенський край" провели посіви культур на землях сільськогосподарського призначення на території Смизької сільської ради, які передані в оренду ПП "АТВ Вектор", також з матеріалів справи стало відомо про самовільне зайняття СВК "Нива", ПП "Захід Агросвіт", ТОВ "Юагрія", ТОВ "Дубенський край" земельних ділянок, чим спричинено шкоду ПП "АТВ Вектор". ГУ Держгеокадастру також вказує, що в матеріалах кримінального провадження наявні протоколи огляду місця події 29.06.2018, зокрема масивів 18, 19, 20, за результатами якого встановлено що масиви 18, 19 засіяно технічною сільськогосподарською культурою "соняшник", а масив 20 технічною сільськогосподарською культурою "соя" і щодо осіб, які здійснили посіви даних культур інформація відсутня.

А тому ні листи ГУ Держгеокадастру, ні листи Смизької селищної ради не можуть бути належними, допустими та достовірними доказами на підтвердження факту самовільного зайнятття СВК "Нива" спірних земельних ділянок.

Постановою слідчого слідчого відділення Дубенського відділу поліції ГУ Національної поліції в Рівненській області від 06.12.19 закрито кримінальне провадження № 12018180040000617 щодо СВК "Нива", оскільки встановлено відсутність факту самовільного зайнятття земельних ділянок СВК "Нива" , що виключає в діях посадових осіб СВК "Нива" ознак будь-якого правопорушеня /т. 6 а.с. 84-87/.

Також позивач стверджує факт самовільного зайняття відповідачем земельних ділянок, які перебували у нього на праві користування, висновками земельно-технічних експертиз, проведених в межах розслідування кримінального провадження № 12018180040000663 від 03.07.2018 /т. 2 а.с.14-45/.

У відповідності до ст. 104 ГПК України, висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом з іншими доказами за правилами, встановленими ст. 86 ГПК України.

Колегією суддів детально проаналізовано дані висновки експертів та встановлено, що під час дослідження питання "чи має місце самовільне зайняття СВК "Нива" земельних ділянок" експертом надано відповідь, що такий факт має місце, однак на підставі яких доказів була надана така відповідь висновок експерта не містить. Висновки містять інформаційний характер щодо вимог чинного законодавства та дублюють інформацію з листа ГУ Держгеокадастру у Рівненській області.

Додатками до висновків експерта є графічні матеріали місця розташування спірних земельних ділянок, які иожуть слугувати лише доказом місцезнаходження тої чи іншої земельної ділянки в земельному масиві.

Жодних інших даних, на піставі яких зроблено висновок про самовільне зайняття спірних земельних ділянок саме СВК "Нива", серед інформаційних джерел, використаних експетом в ході проведення експертизи, не зазначено.

У висновку експерта серед іншого зазначено, що 23.07.2019 відбувся огляд та контрольні обміри досліджуваних ділянок на 26 масивах, водночас протоколи огляду від 23.07.2019 в матеріалах справи відсутні. Щодо протоколів огляду місця події від 13.06.2021, 17.06.2021, 18.06.2021, які знаходяться в матеріалах справи /т. 3 а.с. 42-43/, то вони містять дані щодо подій 2021 року, у зв`язку з чим не можуть бути оцінені судом як докази самовільного зайняття земельних ділянок СВК "Нива" у 2018-2019 роках.

При цьому суд звертає увагу, що збитки, які просить стягнути позивач у даній справі, розраховані останнім за період 2018-2019 роки, у зв`язку з чим експертні висновки виготовлені 30.07.2019 та 15.08.2019 не можуть бути доказом неправомірності дій відповідача впродовж всього визначеного позивачем періоду /2018-2019р.р./.

На переконання колегії суддів, матеріали кримінального провадження за №12018180040000663, яким розпочато розслідування за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого частиною 1 статті 197-1 КК України не можуть бути належним доказом протиправності дій СВК "Нива", оскільки відсутній обвинувальний акт або вирок суду у даному провадженні, відповідно вина посадових осіб СВК "Нива" не встановлена.

Щодо рішення суду у справі № 918/96/20 та твердження позивача про визнання відповідачем факту користування земельними ділянками впродовж 2001-2019р.р. /т. 2 а.с. 53-95/, колегія суддів зазначає, що дане рішення можна розглядати як доказ лише в частині користування земельною ділянкою Войтюк Н.І. за договором оренди земельної частки паю площею 4,64 умовних кадастрових гектари, та не може свідчити про факт самовільного зайняття земельних ділянок загальною площею 119,9616 га в період 2018-2019 р. Також суд не погоджується з твердженням позивача, що відповідач у відзиві на позов визнає факт користування спірними земельними ділянками, оскільки безпосередньо у відзиві відповідач спростовує інформацію селищної ради щодо користування без правовстановлюючих документів земельними ділянками на території Смизької селищної ради, надає інформацію щодо площ обробітку земель та договорів, укладених СВК "Нива"/т. 3 а.с. 142-150/. А тому відзив не є визнанням відповідачем вини і факту використання земельних ділянок без правовстановлюючих документів.

На підставі дослідженого, колегія прийшла до висновку, що позивачем не надано належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження факту неправомірної, протиправної поведінки відповідача щодо самовільного зайняття СВК "Нива" земельних ділянок, які перебувають в користуванні позивача у відповідності до укладених у 2018 році угод.

Враховуючи викладене, позивачем не доведено наявність першого елементу складу цивільного правопорушення - протиправної поведінки зі сторони відповідача.

Щодо розрахунку упущеної вигоди.

Тлумачення змісту частини другої статті 22 Цивільного кодексу України, частини другої статті 224, статті 225 Господарського кодексу України свідчить, що упущена вигода, будучи складовою поняття збитки, на відміну від реальних збитків, фактичну вартість яких можна виявити на основі оцінки прямих майнових втрат, завданих особі, пов`язана з тим реальним приростом, збільшенням її майнової сфери, якого можна було б очікувати за звичайних обставин, якби ці обставини не були порушені неправомірною поведінкою боржника.

У частині третій статті 623 ЦК України закріплено норму, яка регламентує ціни на товари, роботи, послуги тощо, які використовуються для обчислення збитків, зокрема, збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов`язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред`явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.

Схожого змісту норми щодо ціни містять частини третя, четверта статті 225 Господарського кодексу України, яким визначено, що при визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов`язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків. Виходячи з конкретних обставин, суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ціни на день винесення рішення суду.

Водночас аналіз змісту положень Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України свідчить про відсутність в них закріплених норм, що детально регламентують методику розрахунку - критерії визначення (обчислення) збитків у вигляді упущеної вигоди.

Відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди має свою специфіку, обумовлену низкою факторів, що зумовлено, зокрема, особливістю правової природи категорії збитків у вигляді упущеної вигоди, оскільки в момент вчинення правопорушення упущена вигода є лише можливою (майбутньою), а не наявною майновою втратою, а її розмір допустимо встановити лише приблизно, із деякими припущеннями, адже досить складним є визначення розміру тих втрат, які ще не сталися (не наступили фізично), позаяк невідомо, які чинники могли б мати вплив на прибуток.

Тож у з`ясуванні критеріїв, яким слід керуватися при визначені (обрахунку) розміру збитків у вигляді упущеної вигоди, суд зважає на сутність правової природи категорії упущена вигода, принципи на яких ґрунтується виконання зобов`язання з відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди, а також функції, які повинно виконувати відшкодування збитків.

Судова колегія зауважує, що відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди пов`язує можливість отримання доходу (майнових вигод) особою, право якої порушено, саме із звичайними обставинами, тобто звичайними умовами цивільного/господарського обороту.

Тому при визначенні (обчисленні) розміру упущеної вигоди першочергове значення має врахування критерію звичайних обставин (умов цивільного/господарського обороту), за яких кредитор мав достатні очікування на отримання відповідного доходу в разі належного виконання боржником своїх обов`язків.

При цьому звичайними обставинами (умовами цивільного/господарського обороту) фактично є типові (нормальні) обставини (умови) комерційного обігу (функціонування ринку), а не теоретично, потенційно можливі, особливо сприятливі ситуації, що мали місце під час неналежного виконання боржником своїх обов`язків.

Іншим критерієм, який необхідно враховувати при визначенні (розрахунку) розміру упущеної вигоди, є критерій розумності витрат. Сутнісний зміст цього критерію та необхідність урахування при розрахунку упущеної вигоди обумовлений принципами зобов`язального права та загальними засадами цивільного законодавства - керівними ідеями, з яких мають виходити усі без виключення учасники цивільних відносин.

Аналіз таких принципів цивільного права як справедливість, добросовісність, розумність дає підстави для висновку, що розумними витратами є витрати кредитора на отримання доходів, які він поніс би, якби не відбулося порушення права.

Слід зазначити, що визначаючи розмір збитків у вигляді упущеної вигоди, необхідно також враховувати функцію, яку повинно виконувати відповідне відшкодування. Такою функцією передусім є компенсаційна функція, яка виходить з неприпустимості збагачення потерпілої сторони зобов`язання (кредитора) та визначає своїм завданням компенсацію кредитору дійсних негативних наслідків порушення його прав. Іншими словами відновлення майнового стану кредитора за рахунок боржника має здійснюватися із розрахунку еквівалентності, співмірності між собою відшкодування та збитків.

Відтак, при визначенні розміру збитків у вигляді упущеної вигоди слід керуватися такими критеріями її розрахунку (обчислення) як: 1) звичайні обставини (умови цивільного/господарського обороту); 2) розумні витрати; 3) компенсаційність відшкодування збитків.

Суд звертає увагу, що відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди як форма цивільно-правової відповідальності застосовується з метою захисту порушених (невизнаних) цивільних прав й інтересів, та полягає у відшкодуванні правопорушником вартості майнових вигод, які потерпіла особа могла б мати, якби її суб`єктивне право не було порушеним (невизнаним).

Тобто така міра відповідальності як відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди перше за все є спрямованою на захист (відновлення) порушеного права потерпілого, що цілком узгоджується із приписами частини другої статті 216 Господарського кодексу України, якою з-поміж іншого визначено, що застосування господарських санкцій, якими у розумінні частини другої статті 217 Господарського кодексу України є відшкодування збитків, повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення.

Тому справедливе відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди за наявності доведеності протиправної поведінки заподіювача збитків та причинного зв`язку між збитками та протиправною поведінкою є одним із ефективних засобів захисту порушених прав кредитора, адже сама лише констатація у судовому рішення порушення прав кредитора (позивача) не завжди може бути достатньою для того, щоб захист міг вважатися ефективним.

У даній справі предметом позову є, майнова вимога позивача про стягнення упущеної вигоди, у зв`язку з чим до предмета доказування входить, зокрема доведення позивачем фактичної наявності саме заявленої до стягнення суми.

Розмір упущеної вигоди у даній справі позивач підтверджує висновком експерта за результатами проведення додаткової судово-економічної експертизи за зверненням представника Приватного підприємства "АВТ Вектор" №962/21-22 від 12 серпня 2021 року згідно якого сума заподіяних збитків ПП "АВТ Вектор" у вигляді неодержаного прибутку (втраченої вигоди) внаслідок самовільного захоплення СВК "Нива" земельних ділянок площею 51,21 га, переданих в користування ПП "АВТ Вектор" відповідно до договорів оренди не витребуваної (не переоформленої) земельної частки (паю); земельних ділянок площею 60,1397 га, переданих в користування ПП "АВТ Вектор" відповідно до договорів на управління спадщиною та земельних ділянок площею 19,3568 га, переданих в користування ПП "АВТ "Вектор" згідно договорів оренди землі, укладених із фізичними особами-власниками земельних ділянок за період з часу укладення договорів по 15 вересня 2019 року складає 1398144,20 грн.

З огляду на предмет спору висновок судово-економічної експертизи має стосуватися питань, які входять до предмету доказування, а отже може вважатись належним та допустимим засобом доказування у справі (правовий висновок Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 12 березня 2019 року у справі № 916/3211/16).

Згідно Інструкції "Про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень", затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 03 листопада 1998 року №705/3145, основними завданнями експертизи документів про економічну діяльність підприємств й організацій є визначення: документальної обґрунтованості аналізу складу витрат; документальної обґрунтованості розрахунків плати за оренду майна; документальної обґрунтованості розрахунків втраченого заробітку (від несвоєчасної виплати компенсації заподіяної шкоди у разі втрати працездатності та в інших випадках); документальної обґрунтованості розрахунків втраченої вигоди; документальної обґрунтованості розрахунків економічного показника майнової шкоди (збитки, втрачена вигода).

Виходячи з основних завдань судової економічної експертизи, в процесі дослідження експертом-економістом встановлюється відповідність (невідповідність) вимогам чинного законодавства та документального підтвердження (не підтвердження) відображених суб`єктами господарювання, фізичними особами чи фінансовими установами в податковому та бухгалтерському обліках операцій, проведених у зв`язку із здійсненням фінансово-господарської діяльності.

Таким чином, дослідження в межах економічної експертизи ґрунтується на вивченні господарської діяльності підприємства, процесів формування фінансових показників за проведеними операціями та правильності відображення їх в обліку. А, орієнтовний перелік питань, що можуть бути поставлені на вирішення судових економічних експертиз, наведено в розділі III "Економічна експертиза" Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки, призначення судових експертиз та експертних досліджень, а саме: документальної обгрунтованості розрахунків економічного показника майнової шкоди (збитки, втрачена вигода), проведених суб`єктами фінансово-господарського контролю, органами досудового розслідування або заявлених у позовних вимогах.

Крім того, згідно з вказаним розділом рекомендацій, до завдань економічної експертизи не належать, серед іншого, вирішення інших правових питань, в тому числі встановлення збитку (матеріального збитку, шкоди у юридичному її розумінні).

Як вбачається з матеріалів справи, 06 серпня 2021 року до Тернопільського відділення КНДІСЕ звернувся із клопотанням адвокат Антюк І.П., представник ПП "АВТ Вектор", про проведення додаткової судово-економічної експертизи (у порядку пункту 10 частини 1 статті 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" і статті 101 ГПК України). Для проведення судово-економічної експертизи представлено відповідні документи та копії. На вирішення експертизи поставлене питання: "Яка сума заподіяних збитків ПП "АВТ Вектор" у вигляді неодержаного прибутку (втраченої вигоди), внаслідок самовільного захоплення СВК "Нива" земельних ділянок площею 51,21 га, переданих в користування ПП "ABT Вектор" відповідно до договорів оренди не витребуваної (не переоформленої) земельної частки (паю); 60,1397 га, переданих в користування ПП "АВТ Вектор" відповідно до договорів на управління спадщиною та земельних ділянок площею 19,3568 га, переданих в користування ПП "АВТ Вектор" згідно договорів оренди землі, укладених із фізичними особами-власниками земельних ділянок за період з часу укладення договорів по 15 вересня 2019 року?

Враховуючи викладене, таке питання не може бути предметом судово-економічної експертизи. У межах експертного дослідження можливе вирішення експертом питань відносно обґрунтованості розрахунку упущеної вигоди, чого зроблено не було.

Таким чином, суд доходить висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами розміру упущеної вигоди.

Крім того, упущена вигода - це рахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на документах, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб`єктом господарювання грошових сум (чи інших цінностей), якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив правопорушення. Якщо ж кредитор не вжив достатніх заходів, щоб запобігти виникненню збитків чи зменшити їх, шкода з боржника не стягується (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12 листопада 2019 року № 910/9278/18).

З матеріалів справи не вбачається того, що ПП "АВТ Вектор" керуючись загальними засадами цивільного судочинства вчиняв дії задля зменшення розміру збитків.

Колегією суддів також при розгляді даного спору враховано той факт, що позивачем до матеріалів справи не надано доказів того, що відповідач чинив перешкоди у використанні земельних ділянок протягом 2018-2019 років, також не надано доказів вжиття заходів, направлених на звільнення земельних ділянок (відповідної вимоги, зверненої до відповідача, звернення до суду з позовами про звільнення самовільно зайнятих земельних ділянок тощо). Відсутні докази здійснення активних дій та вжиття заходів на відновлення своїх прав на земельні ділянки.

Підсумовую викладене, позивачем не доведено складу цивільного правопорушення для стягнення упущеної вигоди, а саме протиправності дій відповідача, розміру упущеної вигоди та причинно-наслідкового зв`язку між протиправними діями відповідача та негативними наслідками для позивача і визначеною у позові сумою збитків.

Оцінивши наявні у справі докази в сукупності, з урахуванням правового регулювання спірних відносин та правових висновків Верховного Суду, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позовних вимог повністю.

Оскільки, суд відмовляє у задоволенні позову, враховуючи недоведеність вимог, відсутні правові підстави для застосування строків позовної давності з огляду на вимоги частини 4 статті 267 Цивільного кодексу України.

При цьому, колегія суддів звертає увагу суду першої інстанції, що подання заяви про застосування строків позовної давності не може свідчити про визнання відповідачем факту самовільного захоплення земельних ділянок та спричинення внаслідок цього збитків позивачу, тобто визнанням наявності підстав для задоволення позову.

Частиною 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) не з`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За таких обставин, Північно-західний апеляційний господарський суд приходить до висновку, суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи та висновки суду не відповідають встановленим обставинам, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню.

Керуючись статтями 269, 270, 273, 275, 277, 280, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Нива" на рішення Господарського суду Рівненської області від 21 грудня 2021 року у справі №918/537/21 задоволити.

Рішення Господарського суду Рівненської області від 21 грудня 2021 року у справі №918/537/21 скасувати. Прийняти нове рішення. В позові відмовити.

Стягнути з ПП "АТВ Вектор" (02068, м. Київ, вул. Поліська, ЗБ, код ЄДРПОУ 32488261) на користь Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Нива" (35682, Рівненська обл., Дубенський район, с. Шепетин, вул. Лісова, 1, код ЄДРПОУ 30712589) 31458,25 грн судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Справу №918/537/21 повернути до Господарського суду Рівненської області.

Повний текст постанови складений "12" липня 2022 р.

Головуючий суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Василишин А.Р.

Суддя Філіпова Т.Л.


Суд	Північно-західний апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення	28.06.2022
Оприлюднено	05.09.2022
Номер документу	106043228
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин

Бучинська Г.Б.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Постановавід 28.06.2022 по справі 918/537/21ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —918/537/21

Постанова від 28.06.2022

Постанова
від 28.06.2022 по справі 918/537/21
ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД