Ухвала

від 01.09.2022 по справі 369/12596/19

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/12596/19

Провадження №2-зз/369/31/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.09.2022 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Дубас Т.В.,

секретаряЖитар А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м Києві заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Бєлоус Лілії Василівни про скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Державного реєстратора Клімкіної Наталії Іванівни, Комунального підприємства «Реєстрація нерухомості», ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Інвест Фінанси», третя особа Приватний нотаріус Київського нотаріального округу Скульська Тетяна Анатоліївна про визнання договору відступлення прав недійсним та скасування рішення державного реєстратора, -

в с т а н о в и в :

12 серпня 2022 року представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Бєлоус Лілія Василівна звернулася до суду із заявою про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою суду від 27 вересня 2019 року про накладення арешту на квартиру розташовану за адресою: АДРЕСА_1 яка на даний момент належить ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) (номер запису про право власності 28008298, дата та час державної реєстрації - 20.09.2018, 11:42:18) та забороною вчиняти дії щодо відчуження вказаної квартири.

Свої вимогимотивував тим,що рішеннямКиєво-Святошинськогорайонного судуКиївської областівід 19жовтня 2021року узадоволенні позовнихвимогОСОБА_2 до Державногореєстратора КлімкіноїНаталії Іванівни,Комунального підприємства«Реєстрація нерухомості», ОСОБА_1 ,Товариства зобмеженою відповідальністю«ФК «ІнвестФінанси»,третя особаПриватний нотаріусКиївського нотаріальногоокругу СкульськаТетяна Анатоліївнапро визнаннядоговору відступленняправ недійснимта скасуваннярішення державногореєстратора відмовлено.

29.06. 2022 року, апеляційну скаргу ОСОБА_2 , подану адвокатом Круглієм Михайлом Юрійовичем, залишено без задоволення.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19 жовтня 2021 року залишено без змін.

Тому на підставіст. 158 ЦПК Українипросив суд скасувати заходи забезпечення позову шляхом скасування арешту на нерухоме майно, оскільки рішення суду набрало законної сили.

У судове засідання сторони не з`явились. Про день, час та місце слухання справи повідомлений, причини неявки суду не відомі. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило, причини неявки суду не повідомили.

Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Бєлоус Л.В. до суду направила заяву у якій просила розгляд заяви про скасування заходів забезпечення позову проводити без її участі та без участі відповідача, у якій вимоги заяви підтримала, просила задовольнити.

У зв`язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У відповідності до ч. 5ст. 268 ЦПК Українидатою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Суд, перевіривши матеріали справи та зібрані в ній докази, знаходить що заява про скасування заходів забезпечення позову підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

При розгляді заяви встановлено, що у провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до Державного реєстратора Клімкіної Наталії Іванівни, Комунального підприємства «Реєстрація нерухомості», ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Інвест Фінанси», третя особа Приватний нотаріус Київського нотаріального округу Скульська Тетяна Анатоліївна про визнання договору відступлення прав недійсним та скасування рішення державного реєстратора.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 вересня 2020 року заяву представника позивача ОСОБА_2 ОСОБА_3 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Державного реєстратора Клімкіної Наталії Іванівни Комунального підприємства «Реєстрація нерухомості» Київська область, ОСОБА_4 , ТОВ «ФК «Інвест Фінанси», 3-тя особа: Приватний нотаріус Київського нотаріального округу Скульська Тетяна Анатоліївна про визнання договору відступлення прав недійсним та скасування рішення державного реєстратора задоволено.

Накладено арешт на квартиру розташовану за адресою: АДРЕСА_1 яка на даний момент належить ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) (номер запису про право власності 28008298, дата та час державної реєстрації - 20.09.2018, 11:42:18) та заборонити вчиняти дії щодо відчуження вказаної квартири.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19 жовтня 2021 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Державного реєстратора Клімкіної Наталії Іванівни, Комунального підприємства «Реєстрація нерухомості», ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Інвест Фінанси», третя особа Приватний нотаріус Київського нотаріального округу Скульська Тетяна Анатоліївна про визнання договору відступлення прав недійсним та скасування рішення державного реєстратора відмовлено.

29.06. 2022 року, апеляційну скаргу ОСОБА_2 , подану адвокатом Круглієм Михайлом Юрійовичем, залишено без задоволення.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19 жовтня 2021 року залишено без змін.

Відповідно до п. 4постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року, Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно вимог ч. 1, 2ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії ; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Також слід зазначити, щостаттею 124 Конституції Українивизначено принцип обов`язковості судових рішень, який з огляду на положення статей2,18,153 ЦПК Українипоширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову. При цьому відповідно до частини третьоїстатті 149 ЦПК Українизабезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

При здійсненні судочинства суди застосовуютьКонвенцію про захист прав людини і основоположних свободвід 04.11.1950 №ETS N 005 та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Н. проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Таким чином, Держава Україна несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. При чому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

Відповідно дост.158ЦПК Українисуд можескасувати заходизабезпечення позовуз власноїініціативи абоза вмотивованимклопотанням учасникасправи. Клопотанняпро скасуваннязаходів забезпеченняпозову розглядаєтьсяв судовомузасіданні непізніше п`ятиднів здня надходженняйого досуду.У разіухвалення судомрішення прозадоволення позовузаходи забезпеченняпозову продовжуютьдіяти протягомдев`яноста днівз днянабрання вказанимрішенням законноїсили абоможуть бутискасовані завмотивованим клопотаннямучасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.

Статтею 321 ЦК Українипередбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Оскільки на даний час рішення по справі виконане, ухвала суду набрала чинності не оскаржувалась, враховуючи наявність арешту порушує права власника та суперечить приписам статтей319,321 ЦК України, суд вважає за можливе скасувати заходи забезпечення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.73,210,158,293 ЦПК України, суд, -

постановив :

Заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Бєлоус Лілії Василівни про скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Державного реєстратора Клімкіної Наталії Іванівни, Комунального підприємства «Реєстрація нерухомості», ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Інвест Фінанси», третя особа Приватний нотаріус Київського нотаріального округу Скульська Тетяна Анатоліївна про визнання договору відступлення прав недійсним та скасування рішення державного реєстратора - задовольнити.

Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 вересня 2020 року, шляхом зняття арешту з квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 яка на даний момент належить ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) (номер запису про право власності 28008298, дата та час державної реєстрації - 20.09.2018, 11:42:18) та заборонити вчиняти дії щодо відчуження вказаної квартири.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Т.В. Дубас