Ухвала

від 08.11.2022 по справі 369/12596/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

08 листопада 2022 року

м. Київ

справа № 369/12596/19

провадження № 61-7506св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Фаловської І. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: державний реєстратор Клімкіна Наталія Іванівна, Комунальне підприємство «Реєстрація нерухомості», ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «Інвест Фінанс»,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Київського нотаріального округу Скульська Тетяна Анатоліївна,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником Нагорним Анатолієм Анатолійовичем, на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19 жовтня 2021 року у складі судді Дубас Т. В. та постанову Київського апеляційного суду від 29 червня 2022 року у складі колегії суддів: Шкоріної О. І., Поливач Л. Д., Стрижеуса А. М.,

ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст вимог

У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до державного реєстратора Клімкіної Н. І., Комунального підприємства «Реєстрація нерухомості» (далі - КП «Реєстрація нерухомості»), ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Інвест Фінанс» (далі - ТОВ «ФК «Інвест Фінанс»), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Київського нотаріального округу Скульська Т. А., про визнання недійсним договору про відступлення прав та скасування рішення державного реєстратора.

Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що 14 березня 2014 року між ним та ПАТ «КБ «Український фінансовий світ» укладений договір № 008/2341Кс про надання споживчого кредиту, відповідно до умов якого банк надав позичальнику споживчий кредит у розмірі 451 820,00 грн для придбання нерухомості - двокімнатної квартири, загальною площею 110,20 кв. м, розташовану в житловому будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Термін повернення кредиту 13 вересня 2014 року. Розмір річної процентної ставки за користування кредитом 3,0% річних.

Попередньо позивачем оплачена частина вартості квартири у розмірі 446 304,36 грн.

У забезпечення зобов`язань позичальника за договором кредиту, 14 березня 2014 року між «КБ «Український фінансовий світ» та ОСОБА_1 укладено іпотечний договір № 008/2341/Кс/1. В якості предмету іпотеки передана квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Національним банком України прийнято рішення щодо ліквідації ПАТ «КБ «Український фінансовий світ». З 15 серпня 2014 року почала свою роботу тимчасова адміністрація банку, а 13 листопада 2014 року безпосередньо розпочалась ліквідація банку.

18 квітня 2019 року позивач отримав інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про те, що право власності на належну йому квартиру, на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 20 вересня 2018 року зареєстроване за ОСОБА_2 . Підставою виникнення права власності на цю квартиру є договір відступлення прав за іпотечним договором від 16 серпня 2016 року, вимога про виконання порушеного зобов`язання, дублікат іпотечного договору від 02 червня 2016 року

Вважає, що договір про відступлення прав за іпотечним договором є недійсним враховуючи, що у порушення частини другої статті 24 Закону України «Про іпотеку» ні ОСОБА_2 , ні ТОВ «ФК «Інвест Фінанс» не повідомили його про зміну іпотекодержателя.

Відступлення права вимоги за кредитним договором про надання споживчого кредиту та, відповідно, договором іпотеки на користь фізичної особи суперечить положенням статей 512, 1054 ЦК України, оскільки для зобов`язань, які виникли на підставі кредитного договору, характерним є спеціальний суб`єкт, а саме, кредитор - банк або інша фінансова установа.

Також зазначає про те, що позивач вимог про усунення порушень основного зобов`язання не отримував та жодним чином не був повідомлений щодо наміру іпотекодавця задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. На момент звернення стягнення на іпотечне майно оцінка предмета іпотеки не була виконана.

Посилаючись на зазначені обставини, ОСОБА_1 просив суд визнати недійсним договір відступлення прав за іпотечним договором, серія та номер: 2272, виданий 26 серпня 2016 року, видавник Скульська Т. А., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу, між ТОВ «ФК «Інвест Фінанс» та фізичною особою ОСОБА_2 . Скасувати рішення державного реєстратора Клімкіної Н. І., КП «Реєстрація нерухомості», про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), за індексним номером: 43102510 від 20 вересня 2018 року про реєстрацію права власності на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 (номер запису про право власності 28008298, дата та час державної реєстрації - 20 вересня 2018 року, 11:42:18).

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області

від 19 жовтня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що договір відступлення права вимоги за кредитним договором від 26 серпня 2016 року, укладений між ТОВ «ФК «Інвест Фінанс» та ОСОБА_2 , не є договором факторингу, адже він не містять ознак договорів факторингу чи договору фінансових послуг. Цей договір не містить умов, як б передбачали передання грошових коштів новим кредитором в розпорядження первісному кредитору за плату, тобто умови договорів не передбачають отримання прибутку, правовідносини сторін за спірними правочинами не є відносинами у сфері факторингу. Правочин є купівлею-продажем прав вимоги та за своєю правовою природою є договором відступлення права вимоги, укладення яких регулюється статтями 512-519 ЦК України і суб`єктний склад на укладення яких не обмежений ні загальними, ні спеціальними нормами цивільного законодавства, тому наявність у відповідача як нового кредитора ліцензії, необхідної для здійснення фінансових послуг факторингу, не вимагається.

Крім того, позивач не довів суду наявності свого, як заінтересованої особи, порушеного права щодо договору про відступлення права вимоги, оскільки оспорюваний правочин про відступлення прав за іпотечним договором є похідним від договору відступлення права вимоги за кредитним договором від 26 серпня 2016 року, укладеного між ТОВ «ФК «Інвест Фінанс» та ОСОБА_2 .

Судом не встановлено порушення прав позивача у зв`язку з рішенням реєстратора Клімкіної Н. І. , КП «Реєстрація нерухомості» про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо реєстрації права власності на спірну квартиру за ОСОБА_2 .

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Рішення місцевого суду оскаржено у апеляційному порядку ОСОБА_1 .

Постановою Київського апеляційного суду від 29 червня 2022 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що судом першої інстанції при розгляді справи не допущено неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права. Місцевим судом всебічно та повно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, у судовому засіданні досліджено усі докази, які є у справі, з урахуванням їх переконливості, належності і допустимості та надано їм правильну оцінку.

При вирішенні справи місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.

Встановивши правову природу укладеного 26 серпня 2016 року між ТОВ «ФК «Інвест Фінанси» та ОСОБА_2 договору про відступлення права вимоги, за яким останній не набув право здійснювати фінансові операції відносно боржника ОСОБА_1 , а лише має право вимагати виконання зобов`язань за кредитним договором і за договором іпотеки, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для визнання недійсним договору про відступлення прав вимоги за договором іпотеки.

Сам договір відступлення права вимоги за договором іпотеки не може бути визнаний недійсним з підстави неможливості набуття ОСОБА_2 права вимоги за кредитним договором, оскільки договір іпотеки слідує за основним зобов`язанням і відповідно кредитором за договором іпотеки може бути лише особа, яка є кредитором за основним договором.

Доводи заявника про те, що на момент укладення оскаржуваних договорів відступлення ТОВ «ФК «Інвест Фінанси» не була банківською установою, не перебувала в стані ліквідації, відповідно ні ТОВ «ФК «Інвест Фінанси», ні ОСОБА_2 не є суб`єктами на яких поширюється норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», не можуть бути прийняті в якості підстав для скасування рішення суду. Як установлено судом, ОСОБА_2 придбав у ТОВ «ФК «Інвест Фінанси» право вимоги, яке було куплено останнім у неплатоспроможного банку, а саме у ПАТ «КБ «Український фінансовий світ», від імені якого діяла уповноважена особа Фонду гарантування вкладів. Так як предметом укладеного між ТОВ «ФК «Інвест Фінанси» та ОСОБА_2 договору відступлення права вимоги за кредитним договором є вимога, яка належала неплатоспроможному банку, підстав вважати, що фізична особа не могла укладати договір купівлі-продажу права вимоги за договором іпотеки з ТОВ «ФК «Інвест Фінанси», немає. Таким чином, місцевим судом правильно враховані висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 16 березня 2021 року у справі № 906/1174/18.

Доводи заявника про те, що ОСОБА_2 не дотримано порядок звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме не направлено позивачу вимогу про усунення порушень, є безпідставними, оскільки спростовуються матеріалами справи. Зокрема, серед документів, які подавалися державному реєстратору для проведення державної реєстрації звернення стягнення на предмет іпотеки міститься вимога ОСОБА_2 від 12 червня 2017 року, направлена позивачеві та отримана останнім особисто.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У серпні 2022 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_4 подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19 жовтня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 29 червня 2022 року і ухвалити нове рішення, яким задовольнити заявлені позовні вимоги.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що місцевим та апеляційним судами повно і всебічно не з`ясовано обставини справи.

Місцевим судом безпідставно враховано правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 березня 2021 року у справі № 906/1174/18, оскільки ТОВ «ФК «Інвест Фінанси» не перебуває у стадії ліквідації тому права вимоги за кредитними правовідносинами не могли бути передані фізичній особі. ОСОБА_2 не є суб`єктом на яких поширюється норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Рішення у справі було ухвалено без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах (203, 215, 509, 510, 512, 1054, 1077, 1079 ЦК України), викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2018 року у справі № 909/968/16, від 31 жовтня 2018 року у справі № 465/646/11, від 10 листопада 2020 року у справі № 638/22396/14-ц, від 16 березня 2021 року у справі № 906/1174/18, від 08 червня 2021 року у справі № 346/1305/19 та у постановах Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 161/13889/17, від 19 лютого 2020 року у справі № 639/4836/17, від 19 січня 2022 року у справі № 766/10404/19-ц, від 09 лютого 2022 року у справі № 523/70/17, від 12 квітня 2022 року у справі № 214/932/16.

Провадження у суді касаційної інстанції

27 вересня 2022 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою.

Підставою для відкриття касаційного провадження є пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України.

Позиція та висновки Верховного Суду

Відповідно до положень частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно із частиною п`ятою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду за відсутності підстав, встановлених частинами третьою, четвертою цієї статті. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоча б один суддя із складу суду дійшов такого висновку. Про призначення справи до судового розгляду постановляється ухвала, яка підписується всім складом суду.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про проведення підготовчих дій та обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, колегія суддів встановила відсутність підстав, передбачених частинами третьою, четвертою статті 401 ЦПК України, а тому призначає справу до судового розгляду.

Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Керуючись статтями 34, 401, 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Справу за позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора Клімкіної Наталії Іванівни, Комунального підприємства «Реєстрація нерухомості», ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Інвест Фінанс», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Київського нотаріального округу Скульська Тетяна Анатоліївна, про визнання недійсним договору про відступлення прав та скасування рішення державного реєстратора, за касаційною скаргою ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_4 , на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19 жовтня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 29 червня 2022 року призначити до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Інформацію про дату розгляду справи і персональний склад колегії суддів оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді В. В. Сердюк С. Ю. Мартєв І. М. Фаловська