Постанова

від 10.10.2007 по справі 15/175-07

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Україна

Україна

Харківський апеляційний

господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" жовтня 2007

р.                                                          

Справа № 15/175-07 

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.,

судді Пушай В.І. , Плужник О.В.

при секретарі Карпенко Ж.М.

за

участю представників сторін:

позивача - не з*явився

відповідача -  не з*явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні

Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх.

№ 2792С/3-7) на рішення господарського суду Сумської області від 25.06.07

р. по справі № 15/175-07

за позовом ПП

"Баядєра", м. Суми

до Приватного підприємця ОСОБА_1,

м. Суми

про стягнення 3840,71 грн.

встановила:

У квітні 2007 р. позивач звернувся до господарського суду з

позовною заявою про стягнення з відповідача 3840 грн. 71 коп. боргу, в т.ч.

3645 грн. 27 коп. заборгованості за отриману продукцію за договором поставки №

946 від 28.02.2006 р., 29 грн. 40 коп. 3 % річних за період прострочення з 27.12.2006

р. по 20.04.2007 р. та 166 грн. 04 коп. пені за період з 11.01.2007 р. по

20.04.2007 р.

Рішенням господарського суду Сумської області від 25.06.2007 р.

(суддя -Резниченко О.Ю.) по справі № 15/175-07 в задоволені позову відмовлено,

з посиланням на недоведеність факту отримання відповідачем товару, так як

ОСОБА_2 не мала відповідних повноважень на отримання товару.

 Позивач  з рішенням господарського суду не

погоджується, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення та

прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, оскільки

судом не в повному обсязі з'ясовані обставини, що мають значення для справи,

порушені норми матеріального права. Позивач вказує, що посилання господарського

суду на недоведеність факту отримання відповідачем товару безпідставне, так як

накладна № 167435 від 27.12.2006 р. була складена на основі замовлення,

зробленого від імені відповідача та була підписана особою, повноваження якої

відповідач неодноразово підтверджував шляхом проведення оплат товару за

підписаними нею накладним.

     Позивач та відповідач в

судове засідання не з'явились, хоча належним чином були повідомлені про час та

місце розгляду апеляційної скарги, їх нез'явлення не перешкоджає розгляду

апеляційної скарги по суті за наявними 

матеріалами.

Судова колегія, перевіривши матеріали справи, встановила:

між позивачем та відповідачем був укладений договір поставки № 946

від 28.02.2006 р., відповідно до умов якого позивач зобов'язався передати у

власність, а відповідач прийняти та оплатити товар в асортименті, кількості і

ціні, відповідно узгоджених накладних (специфікацій), та своєчасно здійснити

його оплату на умовах договору, відповідно до узгоджених накладних. Пунктами

1.2 та 1.3 договору передбачено, що сторони надають обумовлені чинним законодавством

документи, які повинні бути посвідчені печаткою та підписом сторін, в т.ч.

доручення на отримання товару, право власності на товар переходить від продавця

до покупця в момент підписання уповноваженими представниками сторін накладних.

       Згідно п. 5.1

договору відповідач зобов'язався здійснювати оплату за отриманий товар

(алкогольні напої в асортименті) протягом 14 днів від дати отримання товару.

       Відповідно до ст. 526

ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до

умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а

за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або

інших вимог, що звичайно ставляться.

   Згідно зі ст. 712

Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який

здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений

строк (строки) товар у власність покупця для використання його у

підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим,

сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується

прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про

купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з

характеру відносин сторін.

Частиною 2 ст. 689 Цивільного кодексу України встановлено, що

покупець зобов'язаний вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно

ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару,

якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

Пункт 6.1 договору поставки № 946 від 28.02.2006 р. визначає, що

прийом-здача товару здійснюється представником покупця (відповідача) за

узгодженими сторонами місцем і часом постачання.

В порушення умов договору позивач не вимагав у відповідача

довіреність на отримання товару та не визначив 

хто є уповноваженою особою відповідача.

      Відповідно до п. п. 1,

2 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних

довіреностей на одержання цінностей, затвердженої Наказом Міністерства фінансів

України № 99 від 16.05.1996 року, інструкція поширюється на підприємства,

установи та організації, їхні відділення, філії, інші відособлені підрозділи та

представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності. Сировина,

матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент,

товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також

нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери відпускаються покупцям

або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів, при цьому

довіреність на одержання цінностей видається тільки особам, що працюють на

даному підприємстві, в свою чергу, довіреність особам, що не працюють на даному

підприємстві, може бути видана з дозволу керівника підприємства, якщо

підприємство, де працює дана особа, видало їй довіреність на одержання тих саме

цінностей і такої ж кількості з цього підприємства.

      Абзац 3 п. 13 вказаної

Інструкції встановлює, що при централізовано-кільцевих перевезеннях цінностей

підприємствам їх відпуск постачальниками може здійснюватися без довіреності,

якщо одержувач цінностей за підписом керівника і головного бухгалтера

підприємства або інших осіб, які уповноважені підписувати довіреності,

повідомив постачальника про зразок печатки (штампу), якою матеріально

відповідальна особа, що буде приймати цінності, завіряє на супровідних

документах (накладній, акті, ордері тощо) свій підпис про одержання цінностей.

        Суд першої інстанції

правомірно встановив, що одержувач цінностей (відповідач) не повідомив

постачальника (позивача) про зразок печатки (штампу), якою матеріально

відповідальна особа, що буде приймати цінності, завіряє на супровідних

документах (накладній, акті, ордері тощо) свій підпис про одержання цінностей.

 Отже, за вказаних умов,

позивач взагалі не повинен був передавати товар, відповідно до накладної №

167435 від 27.12.2006 р., вказаній ним, як матеріально-відповідальній особі

ОСОБА_2, оскільки, по-перше, відповідачем не виконано умов вказаної Інструкції

для виконання договору поставки, та, по-друге, вона не мала відповідних

повноважень на отримання товару.

 Суд першої інстанції  встановив, що Білопільським РВ УМВС України в

Сумської області 30.04.2007 р. була винесена постанова про відмову в порушенні

кримінальної справи за зверненням П.П ОСОБА_3, в який зафіксовано, що ОСОБА_3

підприємницької діяльності в магазині за адресою: АДРЕСА_1 з травня 2006 р. не

здійснювала, поставку товару не замовляла, товар не приймала. На протязі травня

2006 р. -січня 2007 р. Замовлення та прийом товару здійснювали інші особи.

 Посилання позивача на те,

що судом першої інстанції не в повному обсязі з'ясовані обставини, що мають

значення для справи, не було досліджено та невідображене в судовому рішенні

факт отримання відповідачем товару за іншими накладними безпідставно, оскільки

предметом позову було стягнення заборгованості за накладною № 167435. Позивач

не надав доказів підтверджуючих надання відповідачем замовлення,  а також докази отримання товару за спірною

накладною особою уповноваженою відповідачем.

З цих же підстав не можуть бути прийняти до уваги посилання

позивача на оплату товару отриманого ОСОБА_2 по іншим накладним, що, на думку

позивача, свідчить про схвалення відповідачем дії свого представника. Позивач

не надав доказів оплати отриманого товару саме відповідачем, а  також докази одержання замовлень, у всіх

накладних відсутня печатка відповідача, а також відсутні  повноваження ОСОБА_2 на отримання товару. Тем

більш, що як свідчить довідка Сумського міського центру зайнятості гр. ОСОБА_2

на час отримання товару /27.12.2006 р./ в трудових або інших правових

відносинах  з П.П. ОСОБА_1 та ОСОБА_3 не

перебувала.        

        Судом першої

інстанції правомірно встановлено, що підстави для задоволення позовних вимог

щодо стягнення з відповідача заборгованості за товар по накладній № 167435 від

27.12.2006 р. в сумі 3 645 грн. 27 коп. відсутні,  з посиланням на недоведеність факту отримання

відповідачем товару за спірною накладною, так як  відповідач 

підприємницької діяльності в магазині за адресою: АДРЕСА_1 (місце

доставки за накладною № 167435 від 27.12.2006 р.) з травня 2006 р. не

здійснювала, поставку товару не замовляла, товар не приймала.

Отже, господарський суд правомірно вважав, що позивачем не

доведено факту отримання відповідачем товару 

та відмовив у задоволенні позовних вимог. 

 Згідно зі ст. 33 ГПК

України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як

на підставу своїх вимог і заперечень, що позивачем не виконано.

 Таким чином, висновки,

викладені в рішенні господарського суду відповідають чинному законодавству та

фактичним обставинам, а мотиви позивача, з яких вони оспорюються, не можуть

бути  підставою для його скасування,

керуючись ст.ст. 526, 689, 712  ЦК

України ст.ст. 101-105 ГПК України

постановила:

Рішення господарського суду Сумської області від 25.06.2007 р. по

справі № 15/175-07 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

         Головуючий суддя                                                                   

Могилєвкін Ю.О. 

                                 Судді                                                                   

Пушай В.І. 

                                                              Плужник

О.В. 

Повний текст постанови підписаний 12.10.2007 р.