Рішення

від 25.09.2007 по справі 9/518пд

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської

області  91016,

м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской

области  91016,

г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

25.09.07                                                                                

Справа № 9/518пд.

Суддя Ворожцов А.Г., розглянувши матеріали справи за

позовом

Відкритого акціонерного товариства «Лучезарний», с.

Маломиколаївка          Антрацитівського

району Луганської області

до Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1,

м. Красний Луч Луганської області

про

визнання договору купівлі-продажу недійсним

в присутності представників:

від

позивача -не прибув,

від відповідача -ОСОБА_2, дов. № 4 від 07.09.07.

Суть спору: позивач, ВАТ «Лучезарний», звернувся з

позовом, у якому просить  визнати договір

купівлі-продажу від 10.11.04р., укладений між позивачем та відповідачем, СПД

ОСОБА_1, недійсним.

Відповідач відзивом на позовну заяву від 07.09.07р. за № 8 просить

залишити позов без задоволення, посилаючись на ч. 10 ст. 17; абз. 12.ч. 1 ст.

20 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його

банкрутом»(далі -Закон про банкрутство), наявність повноважень

виконавчого директора ОСОБА_3 на підписання спірної угоди та дотримання змісту

спірного договору вимогам ст. 203 ЦК України.

Судом у судовому засіданні встановлено наступне.

Ухвалою господарського суду Луганської області у справі про

банкрутство № 9/148б від 03.06.03р. введена процедура санації боржника, ВАТ

«Лучезарний», керуючим санації призначено арбітражного керуючого ОСОБА_4 і

18.11.03р. був затверджений план санації.

Ухвалою господарського суду Луганської області у зазначеній справі

про банкрутство від 16.05.05р. достроково припинена процедура санації боржника,

відкрита процедура ліквідації й ліквідатором призначений арбітражний керуючий

ОСОБА_5.

В результаті проведення ліквідатором інвентаризації майна

підприємства були виявлені 2 цистерни для паливно-мастильних матеріалів (ПММ)

об'ємом 50 куб. м., інв. №№ 262 та 263 і 1 цистерна ПММ об'ємом 75 куб. м.,

інв. № 264, які знаходяться за адресою: Луганська область, Антрацитівський

район, селище Маломиколаївка, вул. Ювілейна, 3.

Було з'ясовано, що відповідач 24.09.05р. демонтував вказані

цистерни біля контори ВАТ «Лучезарний», посилаючись на спірний договір

купівлі-продажу, укладений між позивачем та відповідачем, який з боку позивача

був підписаний виконавчим директором ОСОБА_3 Договір був укладений в час, коли

ВАТ «Лучезарний»знаходилося в стадії санації.

Позивач звертає увагу, що відповідно до п. 4 ст. 17 Закону про

банкрутство з дня прийняття ухвали про санацію керівник боржника

відсторонюється від посади у порядку, визначеному законодавством про працю а

управління боржником переходить до керуючого санацією.

Крім того, відповідно до п. 1 ст. 20 Закону про банкрутство та п.

4.2.4 Плану санації ВАТ «Лучезарний» керуючий санації після проведення

інвентаризації та оцінки майна боржника, має право почати продаж частини майна

боржника на відкритих торгах, організатором торгів є Агентство з питань

банкрутства. Продаж спірного майна через аукціон не проводився, більш того, не

проводилася експертна оцінка цього майна, крім того, Планом санації не

передбачено реалізацію цистерн та комітетом кредиторів не надавалася згода на

реалізацію спірного майна.

Викладені доводи надають позивачу підстави стверджувати, що

укладений спірний договір суперечить чинному законодавству та ця угода завдала

збитків інтересам кредиторів ВАТ «Лучезарний».

Суд вважає вимоги позивача такими, що не підлягають задоволенню з

огляду на таке.

Суть спірних правовідносин полягають у тому, чи відповідає договір

купівлі-продажу від 10.11.04р., укладений між позивачем та відповідачем,

чинному законодавству, та чи є підстави для визнання його недійсним.

Як встановлено судом, спірний договір купівлі-продажу був

укладений 10.11.04р., який з боку ЗАТ «Лучезарний»підписаний

виконавчим директором товариства ОСОБА_3

Суд погоджується з посиланням позивача на п. 4 ст. 17 Закону про

банкрутство, відповідно до якого з дня прийняття ухвали про санацію керівник

боржника відсторонюється від посади у порядку, визначеному законодавством про

працю а управління боржником переходить до керуючого санації.

Проте, суд звертає увагу на те, що відповідно до цієї норми

керівник підприємства не автоматично відсторонюється від посади, а

в порядку, встановленому законодавством про працю.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті

обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач не надав суду доказів, що виконавчий директор ОСОБА_3 був

звільнений з посади керуючим санації відповідним наказом за відповідною статтею

КзпП України у встановленому порядку за відповідною статтею. Невиконання

своїх обов'язків з боку керуючого санації щодо цієї норми призвело до того, що

під час укладання спірної угоди виконавчий директор ОСОБА_3 займав посаду,

яка надавала йому повноваження укласти цей договір. Крім того,

виконавчий директор ОСОБА_3 вільно розпоряджався печаткою підприємства, яка не

була вилучена на час укладення спірної угоди керуючим санації.

Вищенаведене надає підстави суду вважати, що керуючий санацією

відповідно до п. 4 ст. 17 Закону про банкрутство з дня прийняття господарським

судом ухвали про санацію фактично не приступив до управління підприємства

боржника.

З моменту укладення спірної угоди (10.11.04р.) протягом тривалого

часу керуючий санацією не звернувся з вимогою про визнання договору

купівлі-продажу недійсним, це свідчить про погодження керуючого санації  укладеного договору. Більш того,

відповідно до ст. 20 Закону про банкрутство керуючий санацією після проведення

інвентаризації та оцінки майна боржника мав право почати продаж спірного

майна на відкритих торгах.

Відповідно до ст. 203 ЦК України:

·          зміст

правочину не може суперечити актам цивільного законодавства, а також моральним

засадам суспільства.

·          особа, що

вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

·          волевиявлення

учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

·          правочин має

вчинитися у формі, встановленій законом.

·          правочин має

бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 207 ЦК України:

·            правочин вважається таким, що вчинений у

письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який

вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її

установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного

законодавства, та скріплюється печаткою.

Відповідно до ст. 215 ЦК України:

·            Підставою недійсності правочину є

недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які

встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього

Кодексу.

Як вбачається зі змісту спірного договору, він містить суттєві

умови та відповідає вимогам чинного законодавства, тому підстав для визнання

його недійсним суд не вбачає.

Твердження відповідача про те, що ліквідатор має право подавати до

суду заяви про визнання угод недійсними у разі, якщо виконання договору

завдає збитків боржнику, відповідають дійсності, оскільки згідно з

абзацом 12 частини 1 ст. 25 Закону про банкрутство при здійсненні своїх

повноважень ліквідатор має право подавати до господарського суду заяви про

визнання недійсними угод боржника з підстав, передбачених частиною 10 ст. 17

цього Закону.

Частина 10  ст. 17 Закону

про банкрутство містить підстави для звернення до господарського суду з позовом

про визнання угоди недійсною:

Ø            виконання 

договору  завдає  збитків боржнику,

Ø            договір є довгостроковим (понад один рік) або

розрахованим на одержання позитивних результатів  для 

боржника  в  довгостроковій перспективі,  крім 

випадків  випуску  продукції 

з  технологічним циклом, більшим

за строки санації боржника,

Ø            виконання договору створює умови, що

перешкоджають відновленню платоспроможності боржника.

Суд погоджується з доводами відповідача про те, що спірний договір

купівлі продажу не є довгостроковим, не завдає збитків

ВАТ «Лучезарний», оскільки його виконання було джерелом надходження додаткових

коштів для покриття заборгованості перед кредиторами боржника, тим більше, що

не довів суду ані розміру спричинених цим договором збитків, ані самого факту

спричинення таких збитків, крім того, на час розгляду справи ВАТ

«Лучезарний»знаходиться в стадії ліквідації, тому виконання спірного договору не

може зашкодити його фінансовому стану.

За таких обставин у задоволенні позову слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.  47-1, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1.  У задоволенні позову

відмовити.

2. Судові витрати покласти на позивача.

          Рішення набирає

законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

          Рішення

підписане 01.10.07р.

Суддя                                                                                 

А.Г.Ворожцов