Ухвала

від 31.08.2022 по справі 212/4065/22

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 212/4065/22

1-кс/212/893/22

У Х В А Л А

31 серпня 2022 року м. Кривий Ріг

Слідчий суддя Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , власників майна ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , захисника - адвоката ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кривого Рогу клопотання старшого слідчого СВ ВП № 3 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Криворізької північної окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_8 , про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022046730000171 від 14.04.2022 року за ч.2 ст.190 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

До слідчого судді звернувся слідчий з вищезазначеним клопотанням. Дане клопотання мотивоване тим, що слідчим відділом відділення поліції № 3 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється розслідування у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022046730000171 від 14.04.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, за фактом заволодіння майном, яке належить ТОВ "ДЖАМП", що мало місце 02.04.2022 невстановленими особами шляхом зловживання довірою, чим спричинили вказаній юридичній особі майнової шкоди на загальну суму 696946 гривень.

Обґрунтовуючи клопотання, слідчий зазначив, що досудовим розслідуванням встановлено, що між ТОВ «ДЖАМП» (Код СДРПОУ 31152349) та ТОВ «APIKOЛ» (Код СДРПОУ 30611138) укладений договір №00970 від 30.03.2022 стосовно придбання вантажу у вигляді кондитерських виробів. Відповідно до накладної №5-ДЖ-016358 від 31.03.2022 товар вагою 2479,681 кг на загальну суму 696 тисяч 946 гривень. Зазначений вантаж знаходився на складі у місті Полтава, вул. Серегіна 10, і його потрібно було доставити до м. Одеса, вул. Аеропортівська, 4, на склад ТОВ «АРІКОЛ». 30.03.2022 у місті Полтава вантаж завантажено до автомобілю «Ford Transit» з державним реєстраційна номером НОМЕР_1 . В подальшому у місті Кременчук Полтавської області вказані автомобіль, нібито зламався, і диспетчер, зв`язавшись здійснила замовлення іншого автомобілю «Volkswagen» ЛТ-35 з державним реєстраційним номером НОМЕР_2 . Після цього вказаний вище автомобіль прибув до міста Кременчук Полтавської області, де нібито було перевантажено кондитерські вироби, які належать ТОВ "ДЖАМП". 02.04.20Ї приблизно о 02:00 годині громадянин ОСОБА_4 на автомобілі «Ford Transit» з державним реєстраційним номером НОМЕР_3 взяв на буксир автомобіль «Ford Transit» з державним реєстраційним номером НОМЕР_1 та почав рухатись в бік міста Кривий Ріг Дніпропетровської області. Цього ж дня о 02:29 годині на камері відеоспостереження «Безпечне місто» в місті Кременчуг на виїзді в місто Кривий Ріг Дніпропетровської області зафіксовано автомобіль марки «Ford Transit» з державним реєстраційним номером НОМЕР_3 , який буксирує автомобіль марки «Ford Transit» з державним реєстраційним номером НОМЕР_1 . При цьому о 02:17 годині на тій же камері відеоспостереження зафіксовано вантажний автомобіль марки «ГАЗ» з державним реєстраційним номером НОМЕР_4 , що належить громадянину ОСОБА_6 . Вантаж у вигляді кондитерських виробів вагою 2479,681 кг на загальну суму 696 тисяч 946 гривень до кінцевого пункту не прибув. Таким чином, діями невідомі осіб ТОВ «ДЖАМП» завдано матеріальний збиток на вищезазначену суму.

Слідчими діями встановлено, що громадянин ОСОБА_4 та ОСОБА_6 є засновниками Обслуговуючого кооперативу «Закуток», який розташований за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Кубанська (Код ЄДРПОУ 44003220). Вказаний обслуговуючий кооператив являє собою комплекс будівель та споруд, що складається зі станції технічного обслуговування автомобілів, складських приміщень та гаражів. 16.08.2022 року на підставі ухвали слідчого судді було проведено обшук на території та в приміщеннях вказаного кооперативу.

В ході обшуку виявлено та вилучено наступне:

- Накладні - 8 штук,

- Товарний чек - 1 шт.,

- Аркуші з чорновими записами - 4 шт.,

- Сім-холдер для сім-картки НОМЕР_5 ,

- Військовий квиток Ун № НОМЕР_6 на ім`я ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

- Свідоцтво про народження на ім`я ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_2 ,

- 2 паспорти громадянина України на імена ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_4 ,

- Посвідчення водія на ім`я ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_5 ,

- Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_7 ,

- Грошові кошти в розмірі 10000 гривень,

- Intervision digital video recorder system - 2 штуки: model: POE-16248, ser.no. НОМЕР_8 , model: NVR-5016wifi, ser.no. НОМЕР_9 ,

- Мобільний телефон «Samsung Galaxy M52 5G» імеі 1: НОМЕР_10 , імеі I НОМЕР_11 , з сім-картою НОМЕР_12 ,

- Транспортний засіб «Ford Transit» з реєстраційним номером НОМЕР_3 ,

- Транспортний засіб «ГАЗ 330232-414» з реєстраційним номером НОМЕР_4 , - Транспортний засіб «Ford Transit» з державним номером НОМЕР_1 .

17.08.2022 вищеозначені речі та документи визнані речовими доказами.

Оскільки вказані речі та документи не входили до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, та вважаються тимчасово вилученим майном, у органу досудового розслідування виникла необхідність у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження накладення арешту на майно, з метою його збереження.

У судовому засіданні слідчий повністю підтримав клопотання, просив його задовольнити з підстав викладених у ньому. Додатково зазначив, що у ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 вилучені транспортні засоби, які є знаряддям злочину, статус цих осіб не визначений. Цивільний позов не заявлений. Слідством не встановлена сфера діяльності «Закуток».

Власники майна ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 у судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання та накладення арешту на транспортні засоби, які у них вилучені. Додатково зазначили, що не являються засновниками, власниками обслуговуючого кооперативу, про підозру не повідомлено.

Захисник адвокат ОСОБА_7 проти задоволення клопотання заперечив повністю, посилаючись на його необґрунтованість.

Вислухавши учасників судового розгляду, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання задоволенню не підлягає з таких підстав.

У відповідності з п. 1 ч. 2ст. 167 КПК України, тимчасово вилученим може бути майно яке використане як засіб чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегло на собі його сліди.

У відповідності до ч. 1ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.Арешт майнаскасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб".

Арешт майнадопускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (частина 2 ст. 170 КПК України).

При цьому залежно від конкретної мети арешту майна передбачені відповідні підстави для накладення арешту у кожному випадку окремо (частини 3-6 ст. 170 КПК України).

Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (частина 11 ст.170КПК України ).

У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб (частина 4 ст. 173 КПК України).

Статтею 9 Конституції Українитастаттею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні в справі "Смирнов проти Росії" від 07 червня 2007 року Європейський суд з прав людини зазначив, що при вирішенні питання про можливість утримання державою майна у кримінальному провадженні належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку - вимагати охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей (майна) державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

У рішенні в справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року Європейський суд з прав людини встановив, що існування заборони на користування своїм майном являється непропорційним та непомірним тягарем для володільця, що є порушенням статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав і основоположних свобод і свавільним обмеженням права власника на мирне володіння своїм майном.

Крім того, з урахуванням положень ст. ст.2,7 КПК України, при розгляді клопотання про накладення арешту на майно в порядку ст.ст. 170-173 КПК України, для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати правову підставу для арешту майна, яка має бути викладена у клопотанні слідчого та відповідати вимогам закону.

Вказана норма узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав і основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

Однак зі змісту клопотання та доданих до нього матеріалів випливає, що слідчим у порушення вимог п. 1 ч. 2ст. 171 КПК Українив клопотанні не зазначено конкретної підстави і мети відповідно до положеньстатті 170 цього Кодексута відповідне обґрунтування необхідності арешту майна. Наведення слідчим у клопотанні лише положеньКПК Українищодо арешту майна, не свідчить про належне обґрунтування такого клопотання.

Обставини, викладені в клопотанні, підтверджуються: копією витягу з ЄРДР за № 12022046730000171 від 14.04.2022 року, рапортами, довідкою щодо аналітичного опрацювання інформації, протоколами допиту потерпілого, свідка, пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, обшуку, накладними, свідоцтвами про реєстрацію транспортних засобів, постановою про визнання речових доказів.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).

Як вбачається з матеріалів, доданих до клопотання, вилучені речі визнані речовими доказами у кримінальному провадженні. Однак слідчим не доведено яким чином зазначене майно може бути використано у якості доказу, зокрема на підтвердження яких обставин причетності до вчинення даного кримінального правопорушення можуть бути використані.

Частиною 1ст. 173 КПК Українивизначено, що слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання проарешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першоїстатті 170 цього Кодексу.

Вирішуючи питання доведеності обставин, визначених наведеною нормою закону, слідчий суддя керується критерієм доведеності "поза розумним сумнівом", який відповідно до практики Європейського суду з прав людини ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.

З огляду на все вищенаведене, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання не підлягає задоволенню, оскільки доводи слідчого не підтверджені належними доводами, слідчим у судовому засіданні поза розумним сумнівом не доведено необхідність в накладені арешту на зазначене в клопотанні майно та наявність ризиків, передбачених чиннимКПК України.

За таких обставин слідчий суддя вважає, що в задоволенні клопотання слідчого проарешт майнаслід відмовити за його безпідставністю .

В зв`язку з вищевикладеним та керуючись ст.ст. 170-173 КПК України, слідчий суддя-

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання старшого слідчого СВ ВП № 3 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Криворізької північної окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_8 , про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022046730000171 від 14.04.2022 року за ч.2 ст.190 КК України в повному обсягу.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Суддя ОСОБА_1