Рішення
від 16.08.2022 по справі 640/29121/21
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 серпня 2022 року м. Київ №640/29121/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шейко Т.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Ксенко»доГоловного управління Державної податкової служби у місті Києвіпровизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ксенко» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 27.07.2021 № 0563010701, винесене на підставі Акту перевірки від 17.06.2021 № Д7635/Ж5/26-15-07-01-06/39330111;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 27.07.2021 № 0562980701, винесене на підставі Акту перевірки від 17.06.2021 № Д7635/Ж5/26-15-07-01-06/39330111;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 27.07.2021 № 0563040701, винесене на підставі Акту перевірки від 17.06.2021 № 47635/Ж5/26-15-07-01-06/39330111;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 27.07.2021 № 0563060701, винесене на підставі Акту перевірки від 17.06.2021 № 47635/Ж5/26-15-07-01-06/39330111.

Заявлені вимоги обґрунтовані тим, що за доводами позивача оскаржувані ним рішення контролюючого органу винесено відповідачем на підставі помилкових та необґрунтованих висновків про виявлені податковою перевіркою порушення Товариством вимог податкового законодавства, а отже такі рішення підлягають скасуванню у судовому порядку.

Ухвалою суду від 19.10.2021 відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснити розгляд справи у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання. Запропоновано відповідачеві у п`ятнадцятиденний строк з моменту отримання даної ухвали подати відзив на позовну заяву і всі письмові і електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову (разом з доказами надіслання (надання) іншим учасникам справи копії відзиву та доданих до нього документів).

11.11.2021 судом отримано відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач просить відмовити у задоволенні заявлених позовних вимог оскільки стверджує, що проведеною у відношенні позивача перевіркою підтверджуються обставини виявлення податкових правопорушень, які слугували підставами для винесення спірних податкових повідомлень-рішень.

Ухвалою суду від 21.12.2021 закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

21.12.2021 судом отримано відповідь на відзив, в якому позивачем наголошено на тому, що поданий відповідачем відзив не містить заперечень, які б спростовували пояснення та аргументи, наведені у позові, а тому просить задовольнити заявлені вимоги у повному обсязі.

У судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги та просив їх задовольнити. Відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доводи сторін, дослідивши матеріали справи, суд відповідності до протокольної ухвали від 05.07.2022, подальший розгляд справи вирішив завершити в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заявлені позивачем вимоги та заперечення відповідача, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Відповідно до статей 20, 77, 82 Податкового кодексу України, на підставі наказів ГУ ДПС у м. Києві від 13.04.2021 №3080-п та від 26.05.2021 №4317-п та направлень від 27.04.2021 №7864/26-15-07-01-06, №7926/26-15-07-01-06, №7935/26-15-07-10-03, №7934/26-15-07-08-04, №7936/26-15-07-10-02, №7937/26-15-07-10-02, від 16.04.2021 №7196/26-15-07-09-06, від 27.04.2021 №7932/26-15-07-07-01, уповноваженими особами відповідача проведено планову виїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Ксенко" (код: 39330111) (надалі - ТОВ "Ксенко") з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2017 по 31.12.2020, валютного - за період з 01.04.2017 по 31.12.2020, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.08.2014 по 31.12.2020 та іншого законодавства за відповідний період.

За результатами вказаної перевірки складено акт від 17.06.2021 №47635/Ж5/26-15-07-01-06/39330111, відповідно до висновків якого встановлено порушення ТОВ "Ксенко":

- пунктів 44.1, 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, підпункту 140.5.4 пункту 140.5 статті 140 Податкового кодексу України, пунктів 6, 7, 9.4 П(С)БО №16 "Витрати", пункту 5 П(С)БО №15 "Дохід", пункту 5 П(С)БО №11 "Зобов`язання", в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 6751262 грн., в т.ч. по періодам: за 2017 на суму 124804 грн., за 2019 рік на суму 135000 грн. та за 2020 рік на суму 6491458 грн.;

- пункту 189.1 статті 189, пунктів 198.1, 198.2, 198.5, 198.6 статті 198, пункту 71 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України та вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 887754 грн., у т.ч. по періодах: за грудень 2019 року у сумі 119139 грн., за лютий 2020 року у сумі 21065 грн., за березень 2020 року у сумі 671557 грн., за квітень 2020 року у сумі 75993 грн., а також завищено суму від`ємного значення ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на загальну суму 1209341 грн., в т.ч. по періодам: за грудень 2020 року у розмірі 1209341 грн.;

- пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України - не складено та не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні на суму ПДВ в розмірі 1232135 грн., в т.ч.: за грудень 2017 року у розмірі 1634 грн., за березень 2018 року на суму 11523 грн., за червень 2018 року на суму 4592 грн., за вересень 2018 року на суму 8795 грн., за грудень 2018 року на суму 3849 грн., за березень 2019 року на суму 4433 грн., за червень 2019 року на суму 19777 грн., за вересень 2019 року на суму 12412 грн., за грудень 2019 року на суму 2286 грн., за січень 2020 року на суму 2807 грн., за лютий 2020 року на суму 213 грн., за березень 2020 року на суму 29280 грн., за квітень 2020 року на суму 58793 грн., за травень 2020 року на суму 37218 грн., за червень 2020 року на суму 44399 грн., за липень 2020 року на суму 221938 грн., за серпень 2020 року на суму 95184 грн., за вересень 2020 року на суму 133743 грн., за жовтень 2020 року на суму 117489 грн., за листопад 2020 року на суму 198934 грн., за грудень 2020 року на суму 222836 грн.

Не погоджуючись із висновками акта від 17.06.2021 №47635/Ж5/26-15-07-01-06/39330111 позивачем до ГУ ДПС у м. Києві подавались заперечення (вх. №74935/6 від 07.07.2021), за результатами розгляду яких рішенням відповідача від 21.07.2021 №19723/І/26-15-07-01-06 висновки акта перевірки вирішено викласти в редакції, згідно якої проведеною перевіркою було встановлено порушення:

- пункту 189.1 статті 189, пунктів 198.1, 198.2, 198.5, 198.6 статті 198, пункту 71 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України та вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 886400 грн., у т.ч. по періодах: за грудень 2019 року у сумі 119139 грн., за лютий 2020 року у сумі 21065 грн., за березень 2020 року у сумі 671557 грн., за квітень 2020 року у сумі 74639 грн., а також завищено суму від`ємного значення ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на загальну суму 673097 грн., в т.ч. по періодам: за грудень 2020 року у розмірі 673097 грн.;

- пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України - не складено та не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні на суму ПДВ в розмірі 694537 грн., в т.ч.: за грудень 2017 року у розмірі 1634 грн., за березень 2018 року на суму 11523 грн., за червень 2018 року на суму 4592 грн., за вересень 2018 року на суму 8795 грн., за грудень 2018 року на суму 3849 грн., за березень 2019 року на суму 4433 грн., за червень 2019 року на суму 19777 грн., за вересень 2019 року на суму 12412 грн., за грудень 2019 року на суму 2286 грн., за січень 2020 року на суму 2807 грн., за лютий 2020 року на суму 213 грн., за березень 2020 року на суму 29280 грн., за квітень 2020 року на суму 57439 грн., за травень 2020 року на суму 11214 грн., за червень 2020 року на суму 19320 грн., за липень 2020 року на суму 86371 грн., за вересень 2020 року на суму 59497 грн., за жовтень 2020 року на суму 92863 грн., за листопад 2020 року на суму 174912 грн., за грудень 2020 року на суму 91320 грн.

Надалі, на підставі висновків акта від 17.06.2021 №47635/Ж5/26-15-07-01-06/39330111, у зв`язку із виявленими порушеннями, відповідачем у відношенні позивача винесено податкові повідомлення-рішення від 27.07.2021 №0563010701, №0562980701, №0563040701, №0563060701.

В свою чергу, вищезазначені податкові повідомлення-рішення також оскаржувались позивачем в адміністративному порядку шляхом направлення відповідних скарг до контролюючого органу вищого рівня, однак згідно рішень ДПС України від 28.09.2021 №22024/6/99-00-06-01-01-06, №22019/6/99-00-06-01-01-06, №22016/6/99-00-06-01-01-06, №22014/6/99-00-06-01-01-06 останні залишено без задоволення, а спірні ППР - без змін, що власне і слугувало підставами для звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом.

В свою чергу, правова позиція відповідача, за змістом викладеного у відзиві на позов, полягає в наступному.

Так, проведеною податковою перевіркою у відношенні позивача встановлено здійснення операцій між ТОВ "Ксенко" та компанією-нерезидентом Podosker Enterprises Limited (Республіка Кіпр) у період з 01.01.2017 по 31.12.2017.

Республіка Кіпр входить до затвердженого переліку держав (територій), які відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України.

Відповідно до декларації з податку на прибуток підприємств, поданої до ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДПС у м. Києві, ТОВ "Ксенко" задекларувало дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за 2017 рік (декларація від 05.04.2018 №9299976022) у сумі 303347166 грн.

У ході проведення перевірки ТОВ "Ксенко" на підставі підпункту 140.5.4 пункту 140.5 статті 140 Податкового кодексу України надано запит від 21.05.2021 щодо надання обґрунтування ціни придбання товарів, робіт (послуг) за принципом "витягнутої руки" по взаємовідносинам з контрагентом-нерезидентом Podosker Enterprises Limited.

ТОВ "Ксенко" не надано обґрунтування ціни придбання товарів, робіт (послуг) за принципом "витягнутої руки" по взаємовідносинам з контрагентом-нерезидентом Podosker Enterprises Limited на запит від 21.05.2021.

Загальна вартість придбаних товарів на користь контрагента-нерезидента Podosker Enterprises Limited за період з 01.01.2017 по 31.12.2017 складає 2311184 грн.

Враховуючи викладене, у порушення підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, підпункту 140.5.4 пункту 140.5 статті 140 Податкового кодексу України, ТОВ "Ксенко" не збільшено фінансовий результат податкового (звітного) періоду на суму 30% вартості товарів, придбаних у компанії Podosker Enterprises Limited, у результаті чого занижено показник рядка 03 РІ податкової декларації з податку на прибуток підприємства "Різниці, які виникають відповідно до Податкового кодексу України (+, -)" на загальну суму 693355 грн.

Також, проведеною перевіркою встановлено, що між ТОВ "Ксенко" (клієнт) та ТОВ "Управляюча компанія "Ксенко" (експедитор) укладено договір надання послуг іншої допоміжної діяльності у сфері транспорту від 01.10.2018 №01-10-18/8.

ТОВ "Ксенко" у ході перевірки надано додатки до актів наданих послуг, згідно з якими Експедитором виконано послуги з організації перевезень вантажів (у т.ч. територією іноземних держав).

Щодо даного факту встановлено, що постачальниками медичного обладнання є нерезиденти, основним серед яких є компанія PCM SP z.o.o. (Польща). При цьому, контракт на поставку медичного обладнання датований 04.12.2017, тобто задовго до укладання договору з ТОВ "Управляюча компанія "Ксенко" від 01.10.2018 №01-10-18/8.

У контрактах з нерезидентами PCM SP z.o.o. (Польща), Elbud SP z.o.o. (Польща) та іншими не зазначено жодної інформації відносно ТОВ "Управляюча компанія "Ксенко" і організацію нею перевезень. У товарно-транспортних накладних до ВМД (CMR) також не вказано жодної відомості про "Перевізника" - ТОВ "Управляюча компанія "Ксенко".

Перевізниками вантажу є наступні компанії: ТОВ "ФТП" (експедитор), ФОП ОСОБА_1 (експедитор), ФОП ОСОБА_2 (експедитор) та ін.

Перевіркою встановлено, що ТОВ "ФТП" договір транспортного експедирування укладений з ТОВ "Ксенко" датований 30.06.2016 (№ФТП/117), тобто задовго до укладання договору з ТОВ "Управляюча компанія "Ксенко" від 01.10.2018 №01-10-18/8.

Згідно з умовами договору від 30.06.2016 №ФТП/117 Експедитор надає для ТОВ "Ксенко" транспортно-експедиційні послуги, пов`язані з організацією перевезень вантажів ТОВ "Ксенко", а тому перевіркою неможливо встановити, яке відношення до організації перевезення ТОВ "ФТП" має ТОВ "Управляюча компанія "Ксенко".

Згідно з умовами договору від 21.06.2019 №216 ФОП ОСОБА_1 надає ТОВ "Ксенко" послуги експедирування, організації та здійснення перевезення вантажу ТОВ "Ксенко", а тому перевіркою неможливо встановити, яке відношення до організації перевезень ФОП ОСОБА_1 має ТОВ "Управляюча компанія "Ксенко".

Перевіркою встановлено, що ФОП ОСОБА_2 договір транспортного експедирування укладений з ТОВ "Ксенко" датований 15.11.2016 (№1511/1), тобто задовго до укладання договору з ТОВ "Управляюча компанія "Ксенко" від 01.10.2018 №01-10-18/8.

Згідно з умовами договору від 15.11.2016 №1511/1 Експедитор надає для ТОВ "Ксенко" транспортно-експедиційні послуги, пов`язані з організацією перевезень вантажів ТОВ "Ксенко", а тому перевіркою неможливо встановити, яке відношення до організації перевезення ФОП ОСОБА_2 має ТОВ "Управляюча компанія "Ксенко".

Щодо подальшого митного оформлення вантажу Експедитором, перевіркою встановлено, що митним оформленням вантажів для ТОВ "Ксенко" на митниці займалися брокери: ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_4 , у свою чергу ТОВ "Управляюча компанія "Ксенко" брокерські послуги не надавало.

Таким чином, перевіркою неможливо встановити, які саме послуги у сфері транспорту отримано від ТОВ "Управляюча компанія "Ксенко", оскільки перевезення медичного обладнання здійснювали перевізники Експедитори, з якими ТОВ "Ксенко" укладено двосторонні договори на поставку обладнання, а також митним оформленням займалися брокери, з якими також укладено окремі договори на брокерське обслуговування, а тому Товариством безпідставно сформовано витрати на збут в загальному розмірі 1674000 грн.

Враховуючи викладене, у порушення пунктів 44.1, 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пунктів 198.1, 198.2, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, пунктів 6, 7, 9.4 П(С)БО 16 "Витрати", ТОВ "Ксенко" завищено суми витрат у рядку 2180 "Інші операційні витрати" звіту про фінансові результати на суму 1674000 грн., та завищено податковий кредит на загальну суму 334800 грн.

Щодо висновку про заниження ТОВ "Ксенко" податку на прибуток по взаємовідносинам з ТОВ "БМ Комфорт" при отриманні рішення суду та визнання вимог у повному обсязі боржником, та невідображення дебіторської заборгованості, відповідачем зазначено наступне.

ТОВ "Ксенко" заявлено про наявність у нього грошових вимог до боржника ТОВ "БМ Комфорт", зокрема у сумі 10622993,96 грн. основного боргу, 934977,99 грн. пені, 267868,64 грн. 3% річних, 317747,47 грн. інфляційних втрат, 182153,80 грн. відшкодування витрат на оплату судового збору та 2007,14 грн. витрат на правничу допомогу.

Грошові вимоги виникли внаслідок неналежного виконання ТОВ "БМ Комфорт" своїх зобов`язань за договором поставки від 21.05.2018 №21051.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 27.05.2020 по справі №914/2678/19 (що набрало законної сили 07.08.2020) позов задоволено у повному обсязі.

Оскільки суми визнаних штрафів від контрагентів для розрахунку податку на прибуток враховуються за правилами бухгалтерського обліку, при отриманні позитивного рішення суду та визнання вимог у повному обсязі боржником - ТОВ "БМ Комфорт", ТОВ "Ксенко" необхідно було із одночасним визнанням дебіторської заборгованості визнати доходи в загальній сумі 1704755 грн.

Враховуючи викладене, ТОВ "Ксенко" у порушення підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, абзацу 8 статті 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", пункту 5 П(С)БО 15 "Дохід", пункту 5 П(С)БО 11 "Зобов`язання" занижено доходів у загальній сумі 1704755 грн.

Щодо висновку про заниження ТОВ "Ксенко" податку на прибуток внаслідок не надання підтвердження, що списані товари були дійсно включені до комплектації інших товарів та їх реалізація (отримання) підтверджується покупцями (замовниками), відповідачем зазначено, що проведеною перевіркою встановлено завищення ТОВ "Ксенко" задекларованих у рядках 10.2 декларацій "Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) товарів/послуг та необоротних активів на митній території України зі ставкою 7%" у загальній сумі 530160 грн.

Так, у порушення пункту 71 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України ТОВ "Ксенко" включено до складу податкового кредиту ПДВ (7%) у загальній сумі 530160,36 грн. від вартості медичного обладнання, яке звільнено від оподаткування (пільга COVID-19), а саме:

- ТОВ "УКР Діагностика", податкова накладна від 20.03.2020 №167, придбання Центрифуги лабораторної СМ-6М з ротором 6М (код УКТЗЕД 8421192000) на загальну суму 70269,79 грн., у т.ч. ПДВ 4597,09 грн.;

- ТОВ "Асека", податкова накладна від 18.03.2020 №14, придбання Бронхоскопу FB-18RBS (код УКТЗЕД 9018902000) на загальну суму 475000 грн., у т.ч. ПДВ 31074,77 грн.;

- ТОВ "Асека", податкова накладна від 19.03.2020 №16, придбання Бронхоскопу FB-15V (код УКТЗЕД 9018902000) на загальну суму 498750 грн., у т.ч. ПДВ 32628,50 грн.;

- ТОВ "Авідан", податкова накладна від 25.03.2020 №3, придбання Приліжкового монітору пацієнта CSM-1502 (код УКТЗЕД 9018191000) на загальну суму 549980 грн., у т.ч. ПДВ 35980 грн.;

- ТОВ "Авідан", податкова накладна від 30.03.2020 №6, придбання Апаратів штучної вентиляції легенів Hamilton-C3 (код УКТЗЕД 9019200000) на загальну суму 6509880 грн., у т.ч. ПДВ 425880 грн.

Також, згідно з відомостями по бухгалтерському рахунку 281 "Товари" ТОВ "Ксенко" здійснені операції зі списання з балансу певних видів товарів та включення їх вартості до собівартості фактично реалізованих покупцям товарів іншої номенклатури та інших кодів УКТЗЕД, як комплектуючі.

Відповідачем зазначено, що до перевірки не було надано документів (видаткових накладних) та податкових накладних, які підтверджують, що списані товари були дійсно включені до комплектації інших товарів і їх реалізація (отримання) підтверджена покупцями/замовниками.

Так, згідно з операцією, відображеною у бухгалтерській програмі "1С Підприємство", операцією під назвою "КС000000005 від 05.03.2020 9:07:16" до товару "Апарат штучної вентиляції легенів Hamilton-C1" (код УКТЗЕД 9019200000) у кількості 3 комплектів було списано наступний товар: камера зволожувача "Medicare" стандартна/педіатрична, багаторазового використання (код УКТЗЕД 9018906000) у кількості 3 штук на суму 12854,4 грн., контур дихальний багаторазового використання "Medicare" (код УКТЗЕД 9018906000) у кількості 6 штук на суму 28595,94 грн.

Згідно з видатковою накладною від 05.03.2020 №59, податкової накладної від 18.03.2020 №18 на адресу КП "Міський клінічний пологовий будинок Полтавської міської ради" (договір від 25.02.2020 №109) реалізовано товар "Апарат штучної вентиляції легенів Hamilton-C1" (код УКТЗЕД 9019200000) у кількості 3 комплектів на суму 1964520 грн.

У періоді з 01.01.2020 по 31.12.2020 списано товарів на загальну суму 33434899 грн.

Первинні документи (видаткові накладні), які надані під час перевірки та їх засвідчені копії згідно з відповіддю ТОВ "Ксенко" від 09.06.2021 №09/06-21 на письмовий запит від 03.06.2021 б/н не підтверджують реалізацію на адресу покупців товарів, які були списані з балансу на підставі документів під назвою "Комплектація номенклатури".

Таким чином, у порушення пункту 44.1 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, пунктів 4, 5, 6 П(С)БО №9 "Запаси", П(С)БО №16 "Витрати", пункту 3 розділу ІІІ П(С)БО №1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", пункту 1 статті 9 Закону України №996-XIV від 16.07.1999 встановлено завищення собівартості реалізованих товарів на загальну суму 33434899 грн.

Оскільки відсутнє документальне підтвердження того, що вказані товари були реалізовані (використані у господарській діяльності), перевіркою встановлено порушення пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України та заниження ТОВ "Ксенко" податкових зобов`язань у загальній сумі 1129565 грн.

У свою чергу, відповідачем зазначено, що ТОВ "Ксенко" до поданого заперечення було надано невраховані під час перевірки складені та зареєстровані в ЄРПН податкові накладні на загальну суму ПДВ 547893 грн., виписані відповідно до пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України, згідно з якими Товариством самостійно нараховано податкові зобов`язання на загальну суму ПДВ 547893 грн. на придбання товарів, постачання яких звільняються від оподаткування ПДВ відповідно до пункту 71 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, які не включаються до переліку товарів (у т.ч. лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на боротьбу з хворобою COVID-19, операції з ввезення яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2020 №224 та при придбанні яких суми податку були включені до складу податкового кредиту звітного періоду на загальну суму 547893 грн.

Таким чином, з урахуванням вказаних податкових накладних встановлено, що у порушення пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України ТОВ "Ксенко" занижено податкові зобов`язання з ПДВ у загальній сумі 591967 грн.

На підставі зазначеного, перевіркою встановлено порушення ТОВ "Ксенко" пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого не складено та не зареєстровано в ЄРПН податкові накладні на загальну суму ПДВ у розмірі 694537 грн., за результатами чого винесено ППР від 27.07.2021 №0563060701 про застосування штрафних санкцій щодо відсутності реєстрації податкових накладних у розмірі 16537 грн.

Щодо порушення ТОВ "Ксенко" пункту 189.1 статті 189 та пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України відповідачем зазначено, що між ТОВ "Ксенко" (покупець) та ТОВ "Прінт Маркет" (продавець) укладено усний договір на поставку поліграфічної продукції.

ТОВ "Прінт Маркет" виписано на адресу ТОВ "Ксенко" видаткові накладні на загальну суму 615422,2 грн., у т.ч. ПДВ 102570,3 грн.

ТОВ "Ксенко" у ході перевірки надано звіти про використання рекламних матеріалів, в яких зазначено, що матеріали були використані для роздачі потенційним клієнтам для ознайомлення з асортиментом медичного обладнання та для привітання клієнтів.

Перевіркою встановлено, що у наданих до перевірки звітах відсутня інформація, яка дає можливість підтвердити зв`язок вказаних витрат з господарською діяльністю, а саме: товариством не надано на письмові запити від 09.06.2021, від 10.06.2021 детального документального підтвердження щодо відповідальних осіб за списання поліграфічної продукції зі складу, осіб, яким списано матеріали та її подальшого використання. Перевіркою не встановлено осіб, які здійснювали розповсюдження рекламних матеріалів: буклетів, брошур, проспектів, каталогів, листівок тощо.

До перевірки не надано будь-якого документального підтвердження щодо переліку клієнтів, яким були надані рекламні матеріали у достатньо великій кількості, щодо строків, періодів та місця використання поліграфічної продукції (рекламних матеріалів) у господарській діяльності.

У наданих до перевірки документах не розкрито змісту та обсягу господарської операції, її конкретизації, відсутні значення, які б характеризували обсяг фізично вчинених дій та/або заходів виконавцями.

Таким чином, перевіркою встановлено, що ТОВ "Ксенко" занижено податкові зобов`язання з ПДВ при списанні поліграфічної продукції зі складу на загальну суму ПДВ 102570 грн.

Як підсумок, у відзиві відповідачем наголошено на висновку щодо безпідставності заявлених позивачем вимог, а отже що останні не підлягають задоволенню.

Натомість, у відповіді на відзив позивачем зауважено, що останній містить ідентичну інформацію, яка наведена в акті податкової перевірки ТОВ "Ксенко", а відтак вказав на відсутності спростування відповідачем тверджень та аргументів позовної заяви.

Так, не погоджуючись із висновками акта від 17.06.2021 №47635/Ж5/26-15-07-01-06/39330111, зокрема в частині заниження податку на прибуток, позивач зазначає, що 27.12.2017 ТОВ "Ксенко" на підставі укладеного договору від 04.12.2017 №2017_04/12 придбало у Podosker Enterprises Limited товар на суму 69000 євро (2285465,96 грн.).

Оскільки дана операція зі вказаним нерезидентом була здійснена вперше, то при її відображенні в обліку здійснено перевірку факту включення форми власності контрагента до Переліку організаційно-правових форм нерезидентів, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у т.ч. податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.07.2017 №418, за результатами якої форму власності Podosker Enterprises Limited не віднесено до цього Переліку.

Таким чином, позивачем заперечується факт вчинення порушення щодо заниження податку на прибуток у 2017 році на суму 124804 грн.

Щодо висновків про заниження ТОВ "Ксенко" податку на прибуток за 2019 рік на суму 135000 грн. та за 2020 рік на суму 166320 грн., позивач зазначає, що в акті перевірки зроблено висновок про безпідставне формування ТОВ "Ксенко" витрат на збут в загальному розмірі 167400 грн., у т.ч. за 2019 рік на суму 750000 грн. та за 2020 рік на суму 924000 грн.

Однак, за доводами позивача, відповідні витрати були фактично понесені, при цьому за наявності реальної необхідності та з метою здійснення господарської діяльності ТОВ "Ксенко".

Позивач зазначає, що ТОВ "Ксенко" імпортує на територію України та здійснює постачання медичного обладнання і витратних матеріалів (комплектуючих, запчастин) до нього в медичні заклади України, у зв`язку з чим існує необхідність транспортування товару, що, відповідно, включає пошук перевізників, експедиторів, брокерів, логістику, організацію обробки товарів на митниці.

Оскільки ТОВ "Ксенко" не має у своєму штаті менеджерів з логістики, для здійснення допоміжної діяльності у сфері транспорту позивачем згідно договору від 01.10.2018 №01-10-18/8 залучено ТОВ "Управляюча компанія "Ксенко".

ТОВ "Ксенко" уповноважило працівників ТОВ "Управляюча компанія "Ксенко" виступати від імені ТОВ "Ксенко" при виконанні умов Договору та організовувати перевезення вантажів із пошуком та залученням перевізників, з якими укладені/укладаються договори від імені ТОВ "Ксенко", у т.ч. з ТОВ "ФТП", ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_1 , а також організовувати здійснення митного оформлення вантажів для ТОВ "Ксенко" на митниці із залученням брокерів, зокрема ОСОБА_5 (ІПН НОМЕР_1 ) та ФОП ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_2 ).

Разом з цим, відповідними довіреностями ТОВ "Ксенко" уповноважило працівників ТОВ "Управляюча компанія "Ксенко" виступати від імені ТОВ "Ксенко" при виконанні умов Договору, зокрема щодо: здійснення контролю готовності товару до відвантаження у постачальників, у т.ч. PCM Sp z.o.o., Elbud Sp z.o.o. та ін., перевіряти інвойси та пакувальні листи, організовувати забір вантажу, надавати документи на вивезення, організовувати процес розмитнення, тощо.

При цьому, згідно договорів, укладених ТОВ "Ксенко" з ТОВ "ФТП" (від 30.06.2016 №ФТП/117), з ФОП ОСОБА_2 (від 15.11.2016 №1511/1), з ФОП ОСОБА_1 (від 21.06.2019 №216), зобов`язання останніх, як перевізників, не дублюються із зобов`язаннями ТОВ "Управляюча компанія "Ксенко" за договором від 01.10.2018 №01-10-18/8.

Таким чином, враховуючи, що використання відповідних послуг в господарській діяльності ТОВ "Ксенко" підтверджується актами надання послуг та додатками до них, а економічний ефект від залучення ТОВ "Управляюча компанія "Ксенко" полягав в оптимізації транспортного обслуговування та виконання митних процедур, зокрема в частині підготовки необхідних документів по ланцюгу постачання та залучення перевізників, за твердженням позивача відповідачем безпідставно зроблено висновки про неможливість встановлення факту, які саме транспортні послуги було отримано від ТОВ "Управляюча компанія "Ксенко", а відтак щодо непонесення ТОВ "Ксенко" відповідних витрат у перевіряємому періоді.

Щодо висновків відповідача про заниження ТОВ "Ксенко" податку на прибуток за 2020 рік на суму 6018281 грн., позивачем зазначено, що в акті перевірки інспекторами відповідача вчинено запис про здійснення ТОВ "Ксенко" операції зі списування з балансу певних видів товарів та включення їх вартості до собівартості фактично реалізованих покупцям товарів іншої номенклатури та інших кодів УКТЗЕД, як комплектуючі, а також, що до перевірки не було надано первинних документів (видаткових накладних) та податкових накладних, які підтверджують включення списаних товарів до комплектації інших товарів і їх реалізація (отримання) підтверджена покупцями/замовниками.

В обґрунтування своєї незгоди зі вказаними вище висновками позивачем зокрема зазначено, що при здійсненні господарської діяльності у ТОВ "Ксенко" виникає необхідність комплектування товару, оскільки один і той же вид товару може поставлятися у різних комплектаціях в залежності від потреб конкретного замовника.

Конкретну комплектацію замовник визначає в медико-технічних вимогах до предмету закупівлі, затверджених тендерною документацією у відповідних додатках до договору або шляхом узгодження замовником комерційної пропозиції ТОВ "Ксенко", в якій зазначена комплектація.

Відповідно до заявленої замовником комплектації ТОВ "Ксенко" визначається склад комплекту товару та формується ціна відповідно до собівартості складових всього комплекту товару. При цьому, товари, якими комплектується основний товар (медичне обладнання) є допоміжними і зазвичай такими, без яких основний товар не буде задовольняти потреби замовника. В свою чергу, постачання товару у повній (заявленій покупцем) комплектації перевіряється замовником в момент прийняття товару, після чого сторонами підписується видаткова накладна.

Так, позивачем зазначено, що у період з 01.01.2020 по 31.12.2020, охоплений перевіркою, на адресу відповідних підприємств, згідно укладених договорів, ТОВ "Ксенко" були поставлені товарно-матеріальні цінності, щодо яких здійснено комплектацію та використано активи для доукомплектування товарів на загальну суму 33434899 грн.

В бухгалтерському обліку такі операції були відображені наступним чином:

1 квартал 2020 року:

Д-т 281 "Товари" - К-т 2811 "Товари 7%" на загальну суму 176675 грн.;

Д-т 902 "Собівартість" - К-т 281 "Товари" на загальну суму 176675 грн.;

2 квартал 2020 року:

Д-т 281 "Товари" - К-т 2811 "Товари 7%" на загальну суму 1125803 грн.;

Д-т 281 "Товари" - К-т 2811 "Товари 7%" на загальну суму 880048 грн.;

Д-т 281 "Товари" - К-т 2813 "Товари пільга COVID-19" на загальну суму 3943153 грн.;

Д-т 902 "Собівартість" - К-т 281 "Товари" на загальну суму 5949004 грн.;

3 квартал 2020 року:

Д-т 281 "Товари" - К-т 2811 "Товари 7%" на загальну суму 6149959 грн.;

Д-т 281 "Товари" - К-т 2813 "Товари пільга COVID-19" на загальну суму 2467808 грн.;

Д-т 281 "Товари" - К-т 2812 "Товари 20%" на загальну суму 41816 грн.;

Д-т 902 "Собівартість" - К-т 281 "Товари" на загальну суму 8659583 грн.;

4 квартал 2020 року:

Д-т 281 "Товари" - К-т 2811 "Товари 7%" на загальну суму 5769515 грн.;

Д-т 281 "Товари" - К-т 2813 "Товари пільга COVID-19" на загальну суму 12209819 грн.;

Д-т 281 "Товари" - К-т 2812 "Товари 20%" на загальну суму 670303 грн.;

Д-т 902 "Собівартість" - К-т 281 "Товари" на загальну суму 18649637 грн.

Таким чином, надаючи детальний опис та відповідні копії документів щодо здійсненого ТОВ "Ксенко" комплектування товарів у перевіряємий період, позивач наголошує на спростуванні аргументу відповідача про непідтвердження первинними документами реалізації ТОВ "Ксенко" на адресу покупців товарів, списаних з балансу на підставі документів під назвою "Комплектація номенклатури".

Зокрема, позивачем зазначено про наявність та надання до перевірки всіх належним чином складених первинних документів (договори, додаткові угоди, специфікації, видаткові, податкові та товарно-транспортні накладні), які підтверджують списання відповідних товарів, їх включення до комплектації інших товарів та реалізацію покупцям/замовникам.

При цьому, позивач також зазначив, що з метою отримання відповідних роз`яснень зі спірного питання ТОВ "Ксенко" зверталось за податковою консультацією до ГУ ДФС у м. Києві листом від 03.06.2016 №03/06-16 та отримало роз`яснення від 23.06.2016 №14027/10/26-15-12-01-18 про відсутність заборон у чинному законодавстві на проведення комплектації придбаних товарів відповідно до первинних документів.

Водночас, згідно листа ДФС України від 04.01.2019 №65/6/99-99-15-03-02-15/ІПК операції з постачання набору (комплекту) товарів, який містить декілька видів однієї товарної позиції та один (чи декілька) видів іншої товарної позиції, в податковій накладній відображається одним рядком.

Враховуючи, що опис товарів/послуг та їх кількість, обсяг має відповідати формулюванню у первинному документів, яким супроводжується постачання таких товарів/послуг, позивачем зазначено, що ТОВ "Ксенко" не повинно було розписувати у видатковій накладній усі складові комплекту.

Отже, зважаючи на те, що відповідними господарськими операціями ТОВ "Ксенко" було досягнуто реальних результатів, які спричинили реальну зміну майнового стану, позивачем наголошено на безпідставності висновків відповідача про відсутність документального підтвердження використання реалізованих ТОВ "Ксенко" товарів у власній господарській діяльності, а відтак щодо заниження ТОВ "Ксенко" податку на прибуток за 2020 рік на суму 6018281 грн.

Щодо висновків відповідача про заниження ТОВ "Ксенко" податку на прибуток за 2020 рік на суму 306856 грн., позивачем зазначено, що в акті перевірки вчинено запис про встановлення заниження ТОВ "Ксенко" доходів в загальній сумі 1704755 грн., у т.ч.: за 3 квартали 2020 року в сумі 1704755 грн., при отриманні позитивного рішення суду та визнанні вимог в повному обсязі боржником - ТОВ "БМ Комфорт".

Обґрунтовуючи заперечення факту вчинення порушення щодо заниження податку на прибуток за 2020 рік на суму 306856 грн., позивач зазначає, що рішенням Господарського суду Львівської області від 27.05.2020 по справі №914/2678/19, яке набрало чинності 07.08.2020, задоволено позовні вимоги ТОВ "Ксенко" до ТОВ "БМ Комфорт" в частині стягнення з відповідача суми основного боргу 10622993,96 грн. та суми пені - 934977,99 грн., 3% річних - 267868,64 грн., інфляційних втрат - 317747,47 грн., відшкодування витрат на оплату судового збору - 182153,80 грн., відшкодування витрат на правничу допомогу - 2007,14 грн.

Однак, вказане рішення не було виконано відповідачем. Зокрема, при примусовому виконанні наказу від 07.08.2020 №914/2678/19 приватним виконавцем Петрусь І.Б. винесено постанову від 12.05.2021 ВП №65055932 про повернення виконавчого документа стягувачу, оскільки було встановлено, що згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за боржником (ТОВ "БМ Комфорт") відсутнє зареєстроване нерухоме майно, згідно даних МВС України - відсутні зареєстровані транспорті засоби, а згідно даних банків - кошти на рахунках, відкритих боржником. У зв`язку з цим виконавче провадження по справі завершено 12.05.2021.

Таким чином, позивач вказує на те, що дебіторська заборгованість, на виникненні якої при набранні чинності вищезазначеного судового рішення зазначав податковий орган в акті перевірки, втрачає ознаки активу, оскільки відсутній факт отримання економічних вигод від вказаної заборгованості в майбутньому.

Відповідно, позивачем заперечується факт вчинення порушення щодо заниження податку на прибуток за 2020 рік на суму 306856 грн.

Підсумовуючи викладене в сукупності, позивач зауважує на своїх запереченнях факту вчинення порушення ТОВ "Ксенко" щодо заниження податку на прибуток на загальну суму 6751262 грн., а отже безпідставності винесення контролюючим органом податкового повідомлення-рішення від 27.07.2021 №0563010701, яким збільшено податкове зобов`язання Товариства з податку на прибуток на вказану суму та застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 64951 грн.

Щодо висновків відповідача про заниження ТОВ "Ксенко" податку на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 886400 грн., у т.ч. по періодах: грудень 2019 року - 119139 грн., лютий 2020 року - 21065 грн., березень 2020 року - 671557 грн., квітень 2020 року - 74639 грн., на підставі яких прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.07.2021 №0562980701, та висновків про заниження ТОВ "Ксенко" суми від`ємного значення ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на загальну суму 673097 грн., у т.ч. по періодах: грудень 2020 року - 673097 грн., на підставі яких прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.07.2021 №0563040701, позивачем зазначено наступне.

В акті перевірки вчинено запис про порушення ТОВ "Ксенко" вимог пункту 71 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України щодо включення до складу податкового кредиту ПДВ (7%) у загальній сумі 530160,36 грн. від вартості медичного обладнання, яке звільнено від оподаткування (пільга COVID-19), а саме:

- ТОВ "Укрдіагностика" (код: 38517622), податкова накладна від 20.03.2020 №167, придбання Центрифуги лабораторної СМ-6М з ротором 6М (код УКТЗЕД 8421192000) на загальну суму 70269,79 грн., у т.ч. ПДВ 4597,09 грн.;

- ТОВ "Асека" (код: 40580211), податкова накладна від 18.03.2020 №14, придбання Бронхоскопу FB-18RBS (код УКТЗЕД 9018902000) на загальну суму 475000 грн., у т.ч. ПДВ 31074,77 грн.;

- ТОВ "Асека" (код: 40580211), податкова накладна від 19.03.2020 №16, придбання Бронхоскопу FB-15V (код УКТЗЕД 9018902000) на загальну суму 498750 грн., у т.ч. ПДВ 32628,50 грн.;

- ТОВ "Авідан" (код: 38648406), податкова накладна від 25.03.2020 №3, придбання Приліжкового монітору пацієнта CSM-1502 (код УКТЗЕД 9018191000) на загальну суму 549980 грн., у т.ч. ПДВ 35980 грн.;

- ТОВ "Авідан" (код: 38648406), податкова накладна від 30.03.2020 №6, придбання Апаратів штучної вентиляції легенів Hamilton-C3 (код УКТЗЕД 9019200000) на загальну суму 6509880 грн., у т.ч. ПДВ 425880 грн.

Так, позивач вказує на те, що до складу податкового кредиту за березень 2020 року ТОВ "Ксенко" було включено 530160,36 грн. за відповідними податковими накладними, а саме:

- за видатковою накладною від 20.03.2020 №324 (Центрифуга лабораторна CM-6M, на загальну суму 70269,79 грн.) сума ПДВ 4597,09 грн., на підставі податкової накладної від 20.03.2020 №167 (зареєстровано в ЄРПН 06.04.2020);

- за видатковою накладною від 18.03.2020 №24 (Бронхоскоп FB-18RBS на загальну суму 475000 грн.) сума ПДВ 31074,77 грн., на підставі податкової накладної від 18.03.2020 №14 (зареєстровано в ЄРПН 07.04.2020);

- за видатковою накладною від 19.03.2020 №25 (Бронхоскоп FB-15V на загальну суму 498750 грн.) сума ПДВ 32628,50 грн., на підставі податкової накладної від 19.03.2020 №16 (зареєстровано в ЄРПН 07.04.2020);

- за видатковою накладною від 25.03.2020 №5 (Приліжковий монітор пацієнта CSM-1502 на загальну суму 549980 грн.) сума ПДВ 35980 грн., на підставі податкової накладної від 25.03.2020 №3 (зареєстровано в ЄРПН 10.04.2020);

- за видатковою накладною від 30.03.2020 №11 (Апарат штучної вентиляції легенів Hamilton-C3 на загальну суму 6509880 грн.) сума ПДВ 425880 грн., на підставі податкової накладної від 30.03.2020 №6 (зареєстровано в ЄРПН 15.04.2020).

При цьому, на момент придбання зазначеного вище медичного обладнання чинна редакція Податкового кодексу України, а саме пункту 71 розділу ХХ Прикінцевих положень, та постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2020 №224 "Про затвердження переліку лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), які звільняються від сплати ввізного мита та операціях, з ввезення яких на митну територію України звільняються від оподаткування податком на додану вартість" - звільняли від оподаткування ПДВ операції з реалізації медичного обладнання для закладів охорони здоров`я, що надають допомогу хворим на COVID-19.

Таким чином, позивач зазначає, що оскільки ТОВ "Ксенко" не є закладом охорони здоров`я, а медичне обладнання за затвердженим Кабміном Переліком не ввозилось не територію України і його придбання відбувалось на території України, відповідні суми ПДВ, згідно чинних на той час норм законодавства, були включені до складу податкового кредиту в березні 2020 року.

Також, позивачем наголошено на тому, що придбаний товар був частково реалізований з 7%-ПДВ, а саме:

- Центрифуга лабораторна CM-6M, 2 шт. - реалізовано КП "Полтавська обласна дитяча клінічна лікарня", на загальну суму 79394 грн., в т.ч. ПДВ 7% 5194 грн. (податкова накладна від 30.04.2020 №80);

- Бронхоскоп FB-18RBS, 1 компл. - реалізовано ТОВ "Аква Мед Плюс", на загальну суму 493484 грн., в т.ч. ПДВ 7% 33284 грн. (податкова накладна від 19.03.2020 №38);

- Бронхоскоп FB-15V, 1 компл. - реалізовано ОКНП "Чернівецька обласна клінічна лікарня", на загальну суму 551242,60 грн., в т.ч. ПДВ 7% 36062,60 грн. (податкова накладна від 26.03.2020 №76);

- Приліжковий монітор пацієнта CSM-1502 - реалізовано ОКНП "Чернівецька обласна клінічна лікарня", на загальну суму 564243,10 грн., в т.ч. ПДВ 7% 36913,10 грн. (податкова накладна від 26.03.2020 №76).

Загальна сума податкового зобов`язання, нарахованого по цим операціям склала 111453,70 грн.

Позивачем зауважено, що включений податковий кредит був використаний в оподатковуваних ПДВ операціях, а отже мало місце зменшення податкових зобов`язань на вказану сума ПДВ за реалізованою та переліченою вище продукцією. Такі зобов`язання були задекларовані в податковій декларації з ПДВ у відповідному місяці та повністю сплачені до бюджету, а отже не призвели до недоотримання бюджетом суми задекларованого ПДВ.

Щодо Апаратів штучної вентиляції легенів Hamilton-C3, придбаних згідно видаткової накладної від 30.03.2020 №11 у ТОВ "Авідан" (код: 38648406) на загальну суму 6509880 грн., в т.ч. ПДВ 7% 425880 грн. (податкова накладна від 30.03.2020 №6, зареєстрована в ЄРПН 15.04.2020), позивачем зазначено, що сума ПДВ була включена до складу податкового кредиту виходячи з того, що на момент придбання (30.03.2020) затверджений Кабміном Перелік обмежував коло осіб, які можуть придбавати медичне обладнання з пільгою COVID-19, та що вказана пільга надавалася на операції з ввезення медичного обладнання, наявного в Переліку.

Відповідно, враховуючи викладене, позивачем заперечується факт вчинення порушення щодо завищення податкового кредиту у загальній сумі 530160,36 грн. при придбанні медичного обладнання.

Щодо висновків відповідача про завищення ТОВ "Ксенко" податкового кредиту з ПДВ на загальну суму 334800 грн. при отриманні послуг іншої допоміжної діяльності у сфері транспорту, позивачем зазначено, що в акті вчинено запис про завищення ТОВ "Ксенко" суми податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "Управляюча компанія "Ксенко" на загальну суму 334800 грн.

Заперечуючи такі висновки відповідача, надаючи детальний опис суті здійснюваних операцій та стверджуючи, що надання та використання послуг іншої допоміжної діяльності у сфері транспорту за договором від 01.10.2018 №01-10-18/8, укладеного ТОВ "Ксенко" з ТОВ "Управляюча компанія "Ксенко", підтверджується первинними документами, які відповідають вимогам, встановленим законодавством України, а також враховуючи, що суми податку на додану вартість, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням послуг підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними, позивач вказує на правомірності віднесення до податкового кредиту суми ПДВ на загальну суму 334800 грн., у т.ч. по періодам: жовтень 2018 року - 10000 грн., листопад 2018 року - 10000 грн., грудень 2018 року - 10000 грн., січень 2019 року - 10000 грн., лютий 2019 року - 10000 грн., березень 2019 року - 10000 грн., квітень 2019 року - 10000 грн., травень 2019 року - 10000 грн., червень 2019 року - 10000 грн., липень 2019 року - 10000 грн., серпень 2019 року - 10000 грн., вересень 2019 року - 10000 грн., жовтень 2019 року - 10000 грн., листопад 2019 року - 10000 грн., грудень 2019 року - 10000 грн., січень 2020 року - 10000 грн., лютий 2020 року - 10000 грн., березень 2020 року - 10000 грн., квітень 2020 року - 17200 грн., травень 2020 року - 17200 грн., червень 2020 року - 17200 грн., липень 2020 року - 17200 грн., серпень 2020 року - 17200 грн., вересень 2020 року - 17200 грн., жовтень 2020 року - 17200 грн., листопад 2020 року - 17200 грн., грудень 2020 року - 17200 грн.

Щодо висновків відповідача про заниження ТОВ "Ксенко" податкових зобов`язань на загальну суму 102570 грн. при списанні поліграфічної продукції зі складу, позивачем зазначено, що в акті перевірки вчинено запис про те, що в наданих до перевірки документах не розкрито змісту та обсягу господарської операції, її конкретизації, відсутні значення, що характеризували б обсяг фізично вчинених дій та/або заходів виконавцями.

Заперечуючи вказані висновки відповідача позивач зазначає, що ТОВ "Ксенко" придбавалася у ТОВ "Прінт Маркет" друкована продукція (брошури, каталоги тощо) з метою проінформувати споживачів і сформувати у них інтерес щодо товару, а також задля популяризації ТОВ "Ксенко" та привернення уваги невизначеного кола осіб до його діяльності.

Надходження такої продукції, збереження, її облік та списання здійснювалися у відповідності до законодавства у сфері бухгалтерського обліку та згідно наказу Товариства "Про розповсюдження та списання поліграфічної продукції (рекламних матеріалів)".

Зокрема, реальність фінансово-господарських відносин з ТОВ "Прінт Маркет", а також використання (розповсюдження) придбаної продукції в господарській діяльності ТОВ "Ксенко" підтверджується відповідними первинними документами, а саме видатковими накладними, звітами про використання рекламних матеріалів, актами про списання товарів.

Таким чином, позивачем зауважено, що витрати на придбання та використання відповідної рекламної продукції пов`язанні з господарською діяльністю ТОВ "Ксенко", а отже висловлено заперечення про заниження ТОВ "Ксенко" податкових зобов`язань на загальну суму 102570 грн., у т.ч. по періодах: грудень 2017 року - 1634 грн., березень 2018 року - 11523 грн., червень 2018 року - 4592 грн., вересень 2018 року - 8795 грн., грудень 2018 року - 3849 грн., березень 2019 року - 4433 грн., червень 2019 року - 19777 грн., вересень 2019 року - 12412 грн., грудень 2019 року - 2286 грн., березень 2020 року - 19933 грн., вересень 2020 року - 12004 грн., грудень 2020 року - 1332 грн.

Щодо висновків відповідача про заниження ТОВ "Ксенко" податкових зобов`язань з податку на додану вартість на загальну суму 591967 грн. при комплектуванні товарів, позивачем зазначено, що в акті перевірки вчинено запис про те, що згідно відомостей по бухгалтерському рахунку 281 "Товари", ТОВ "Ксенко" здійснені операції зі списання з балансу певних видів товарів та включення їх вартості до собівартості фактично реалізованих покупцям товарів іншої номенклатури та інших кодів УКТЗЕД, як комплектуючі та, що до перевірки не було надано первинних документів (видаткових накладних) та податкових накладних, які підтверджують, що списані товари були дійсно включені до комплектації інших товарів і їх реалізація (отримання) підтверджена покупцями/замовниками.

Свою незгоду зі вказаними висновками позивач обґрунтовує зокрема тим, що під час проведення в бухгалтерському обліку операцій з комплектування товарів на підставі первинних документів відбувалися лише зміни у складі активів (запасів) ТОВ "Ксенко", а також отримання доходів, пов`язаних із вказаними витратами.

Таким чином, враховуючи той факт, що при реалізації в подальшому закомплектованого ТМЦ ТОВ "Ксенко" складалися та реєструвалися в ЄРПН податкові накладі, виходячи із бази оподаткування не нижче собівартості комплекту, позивач вважає безпідставними твердження відповідача про використання ТОВ "Ксенко" комплектуючих обладнання не в господарській діяльності, а отже заперечується заниження ТОВ "Ксенко" податкових зобов`язань з податку на додану вартість у загальній сумі 591967 грн., що вирахувана із вартості включених комплектуючих.

Відтак, позивач вважає неправомірними та необґрунтованими висновки відповідача про порушення ТОВ "Ксенко" пункту 189.1 статті 189, пунктів 198.1, 198.2, 198.5, 198.6 статті 198, пункту 71 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України та Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а саме в частині заниження податку на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 886400 грн., у т.ч. по періодах: грудень 2019 року - 119139 грн., лютий 2020 року - 21065 грн., березень 2020 року - 671557 грн., квітень 2020 року - 74639 грн., а також в частині завищення суми від`ємного значення ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на загальну суму 673097 грн, у т.ч. по періодах: грудень 2020 року - 673097 грн.

Відповідно, позивач вважає також безпідставним складення відповідачем податкових повідомлень рішень від 27.07.2021 №0562980701 та від 27.07.2021 №0563040701.

Зокрема, зважаючи на протиправність, за твердженням позивача, висновків відповідача про заниження ТОВ "Ксенко" податку на прибуток на загальну суму 886400 грн., позивач також вважає протиправним і застосування контролюючим органом штрафних санкцій у відношенні ТОВ "Ксенко" на загальну суму 221600 грн.

Позивач також не погоджується і з висновком уповноважених осіб відповідача про порушення ТОВ "Ксенко" пункту 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, а саме що Товариством не було складено та зареєстровано в ЄРПН податкові накладні на суму ПДВ в розмірі 694537 грн., у т.ч. по періодах: грудень 2017 року - на суму 1634 грн., березень 2018 року - на суму 11523 грн., червень 2018 року - на суму 4592 грн., вересень 2018 року - на суму 8795 грн., грудень 2018 року - на суму 3849 грн., березень 2019 року - на суму 4433 грн., червень 2019 року - на суму 19777 грн., вересень 2019 року - на суму 12412 грн., грудень 2019 року - на суму 2286 грн., січень 2020 року - на суму 2807 грн., лютий 2020 року - на суму 213 грн., березень 2020 року - на суму 29280 грн., квітень 2020 року - на суму 57439 грн., травень 2020 року - на суму 11214 грн., червень 2020 року - на суму 19320 грн., липень 2020 року - на суму 86371 грн., вересень 2020 року - на суму 59497 грн., жовтень 2020 року - на суму 92863 грн., листопад 2020 року - на суму 174912 грн., грудень 2020 року на суму 91320 грн., що мало наслідком складання податкового повідомлення-ріщення від 27.07.2021 №0563060701 із застосуванням у відношенні ТОВ "Ксенко" штрафної (фінансової) санкції на суму 16537 грн.

Позивачем зазначено, що винесення відповідачем вищевказаного податкового повідомлення-рішення, у зв`язку із відсутністю складення та реєстрації ТОВ "Ксенко" в ЄРПН податкових накладних на суму ПДВ в розмірі 102570 грн. при списанні поліграфічної продукції зі складу та на суму ПДВ в розмірі 591967 грн. при комплектуванні товарів, є безпідставним, адже за раніше наведених обґрунтувань та надання детального опису суті здійснюваних ТОВ "Ксенко" операцій, мало місце використання Товариством відповідних ТМЦ для досягнення економічного ефекту у вигляді отримання прибутку, а отже останнє здійснювалось згідно основної мети господарської діяльності позивача.

Таким чином, на переконання позивача, наведені ним обґрунтування своїх заперечень щодо безпідставності висновків акта податкової перевірки ТОВ "Ксенко" від 17.06.2021 №47635/Ж5/26-15-07-01-06/39330111, а також подані у якості доказів відповідні документи - свідчать на користь протиправності спірних податкових повідомлень-рішень, винесених відповідачем.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів врегульовано Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Порядок та строки проведення документальних планових виїзних перевірок регламентовано статтями 77 та 82 Податкового кодексу України відповідно.

Згідно пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Відповідно до пункту 86.10 статті 86 Податкового кодексу України в акті перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов`язань платника.

За приписами пункту 86.7 статті 86 Податкового кодексу України у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).

Рішення про визначення грошових зобов`язань приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності).

За пунктом 86.8 статті 86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення (пункт 56.2 статті 56 Податкового кодексу України).

У разі коли контролюючий орган приймає рішення про повне або часткове незадоволення скарги платника податків, такий платник податків має право звернутися протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання рішення про результати розгляду скарги, зі скаргою до контролюючого органу вищого рівня.

Податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов`язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства (пункт 55.1 статті 55 Податкового кодексу України).

Рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, прийняте за розглядом скарги платника податків, є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку (пункт 56.10 статті 56 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 56.15 статті 56 Податкового кодексу України скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов`язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.

Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов`язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Згідно пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Так, щодо виявлених податковою перевіркою порушень ТОВ "Ксенко" вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з Podosker Enterprises Limited, суд зазначає наступне.

Як встановлено судом, у відповідності до викладеного вище та згідно наявних матеріалів справи, оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення винесено відповідачем на підставі висновків акта податкової перевірки ТОВ "Ксенко", а саме у зв`язку із порушенням останнім вимог податкового законодавства, з якими позивач не погоджується.

За раніше наведеними доводами відповідача, у перевіряємий період мало місце заниження фінансового результату у звітному податковому періоді по взаємовідносинам ТОВ "Ксенко" з Podosker Enterprises Limited (Республіка Кіпр), зокрема у зв`язку із ненаданням обґрунтування щодо ціни придбання товарів робіт (послуг) за принципом "витягнутої руки", а саме товарів, придбаних ТОВ "Ксенко" у контрагента-нерезидента Podosker Enterprises Limited за період з 01.01.2017 по 31.12.2017.

Положеннями статті 39 Податкового кодексу України регламентовано питання трансфертного ціноутворення, зокрема щодо підтвердження операцій за принципом "витягнутої руки".

Приписами пункту 39.1 статті 39 Податкового кодексу України (тут і надалі - в редакції, що була чинною до 01.01.2018) визначено, що платник податку, який бере участь у контрольованій операції, повинен визначати обсяг його оподатковуваного прибутку відповідно до принципу "витягнутої руки".

Обсяг оподатковуваного прибутку, отриманого платником податку, який бере участь в одній чи більше контрольованих операціях, вважається таким, що відповідає принципу "витягнутої руки", якщо умови зазначених операцій не відрізняються від умов, що застосовуються між непов`язаними особами у співставних неконтрольованих операціях.

Якщо умови в одній чи більше контрольованих операціях не відповідають принципу "витягнутої руки", прибуток, який був би нарахований платнику податків в умовах контрольованої операції, що відповідає зазначеному принципу, включається до оподатковуваного прибутку платника податку.

Встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" проводиться за методами, визначеними пунктом 39.3 цієї статті, з метою перевірки правильності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток підприємств.

Згідно підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України контрольованими операціями є господарські операції платника податків, що можуть впливати на об`єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, а саме:

а) господарські операції, що здійснюються з пов`язаними особами - нерезидентами, в тому числі у випадках, визначених підпунктом 39.2.1.5 цього підпункту;

б) зовнішньоекономічні господарські операції з продажу та/або придбання товарів та/або послуг через комісіонерів-нерезидентів;

в) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, зареєстрованими у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 цього підпункту, або які є резидентами цих держав;

г) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи. Перелік організаційно-правових форм таких нерезидентів в розрізі держав (територій) затверджується Кабінетом Міністрів України.

Якщо нерезидентом, організаційно-правова форма якого включена до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту "г" цього підпункту, у звітному році сплачувався податок на прибуток (корпоративний податок), господарські операції платника податків з ним за відсутності критеріїв, визначених підпунктами "а"-"в" цього підпункту, визнаються неконтрольованими.

Неконтрольовані операції - будь-які господарські операції, не передбачені підпунктами 39.2.1.1 і 39.2.1.5 підпункту 39.2.1 цього пункту, що здійснюються між непов`язаними особами (підпункт 39.2.1.6 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України).

Методи встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" визначені пунктом 39.3 статті 39 Податкового кодексу України.

Зокрема, згідно підпункту 39.3.2.1 підпункту 39.3.2 пункту 39.3 статті 39 Податкового кодексу України відповідність умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" визначається за допомогою застосування методу трансфертного ціноутворення, який є найбільш доцільним до фактів та обставин здійснення контрольованої операції.

Підпунктом 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 Податкового кодексу України передбачено, що платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов`язані подавати звіт про контрольовані операції центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, до 1 жовтня року, що настає за звітним, засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Відповідно до підпункту 39.4.3 пункту 39.4 статті 39 Податкового кодексу України платники податків, що здійснюють контрольовані операції, повинні складати та зберігати документацію з трансфертного ціноутворення за кожний звітний період.

Згідно підпункту 39.4.4 пункту 39.4 статті 39 Податкового кодексу України на запит центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, платники податків протягом 30 календарних днів з дня отримання запиту подають документацію щодо контрольованих операцій, зазначених у запиті, яка повинна містити інформацію, зазначену у підпункті 39.4.6 цього пункту.

За приписами підпунктів 39.4.7, 39.4.8 пункту 39.4 статті 39 Податкового кодексу України документація з трансфертного ціноутворення подається платником податків до контролюючого органу, зазначеного у запиті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

У разі коли подана платником податків документація з трансфертного ціноутворення не містить інформацію в обсязі, зазначеному в підпункті 39.4.6 цього пункту, або належного обґрунтування відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки", центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, надсилає такому платнику податків запит з вимогою додатково подати протягом 30 календарних днів з моменту його отримання інформацію відповідно до підпункту 39.4.6 цього пункту та/або обґрунтування відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки".

Зазначена додаткова інформація або обґрунтування відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" є невід`ємною частиною документації з трансфертного ціноутворення.

Пунктом 39.5 статті 39 Податкового кодексу України регламентовано здійснення податкового контролю за встановленням відповідності умов контрольованих операцій принципу "витягнутої руки", зокрема шляхом проведення перевірки з питань дотримання платником податків принципу "витягнутої руки".

Відповідно до підпункту 39.5.2.13 підпункту 39.5.2 пункту 39.5 статті 39 Податкового кодексу України посадові особи, які проводять перевірку з питань дотримання платником податків принципу "витягнутої руки", мають право надіслати платникам податків, які є сторонами з питань дотримання платником податків принципу "витягнутої руки", що перевіряються, запит про надання документів (інформації) щодо операцій та/або провести зустрічну звірку в порядку, передбаченому статтею 73 цього Кодексу, та провести опитування посадових осіб та/або працівників платників податків, які є сторонами з питань дотримання платником податків принципу "витягнутої руки".

Платник податків зобов`язаний забезпечити можливість посадовим особам, які проводять перевірку з питань дотримання платником податків принципу "витягнутої руки", провести опитування відповідних посадових осіб або працівників.

Підпунктом 39.5.3 пункту 39.5 статті 39 Податкового кодексу України визначено джерела інформації, що використовуються для встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки".

Згідно підпунктів 39.5.3.1, 39.5.3.2 підпункту 39.5.3 пункту 39.5 статті 39 Податкового кодексу України платник податків та контролюючий орган використовують джерела інформації, які містять відомості, що дають можливість зіставити комерційні та фінансові умови операцій згідно з підпунктом 39.2.2 пункту 39.2 цієї статті, зокрема:

а) інформацію про зіставні неконтрольовані операції платника податків, а також інформацію про зіставні неконтрольовані операції його контрагента - сторони контрольованої операції з непов`язаними особами;

б) будь-які інформаційні джерела, що містять відкриту інформацію та надають інформацію про зіставні операції та осіб;

в) інші джерела інформації, з яких інформація отримана платником податків з дотриманням вимог законодавства та які надають інформацію про зіставні операції та осіб, за умови що платник податків надасть таку інформацію контролюючому органу;

г) інформацію, отриману контролюючим органом у рамках укладених Україною міжнародних угод.

Якщо платник податків з метою встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" за методами, визначеними пунктом 39.3 цієї статті, використав джерела інформації, передбачені підпунктом 39.5.3.1 підпункту 39.5.3 цього пункту, контролюючий орган використовує ті самі джерела інформації, якщо не доведено, що інші джерела інформації дають можливість отримати вищий рівень зіставності комерційних та фінансових умов операцій.

Відповідно до змісту акта перевірки та викладеного у відзиві на позов, висновок про порушення ТОВ "Ксенко" вимог підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 та підпункту 140.5.4 пункту 140.5 статті 140 Податкового кодексу України зроблено у зв`язку з тим, що у період з 01.01.2017 по 31.12.2017 ТОВ "Ксенко" мало господарські взаємовідносини з Podosker Enterprises Limited - компанією-нерезидентом, зареєстрованою в Республіці Кіпр, яка в свою чергу входить до затвердженого Кабінетом Міністрів України переліку держав (територій), які відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України.

При цьому, згідно вимог підпункту 140.5.4 пункту 140.5 статті 140 Податкового кодексу України відповідачем надавався позивачеві запит від 21.05.2021 з метою встановлення обґрунтованості ціни придбання ТОВ "Ксенко" товарів, робіт (послуг) за принципом "витягнутої руки" по взаємовідносинам Podosker Enterprises Limited.

Оскільки відповідь на вищевказаний запит позивачем надана не була, а також враховуючи, що зазначений контрагент ТОВ "Ксенко" є компанією-нерезидентом, зареєстрованою в Республіці Кіпр, що входить до Переліку держав (територій), які відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України (затверджені постановами Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 №977-р та від від 27.12.2017 №1045), відповідачем зроблено висновок про заниження позивачем податку на прибуток, у зв`язку із не збільшенням фінансового результату податкового (звітного) періоду по господарським взаємовідносинам із Podosker Enterprises Limited згідно вимог підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 та підпункту 140.5.4 пункту 140.5 статті 140 Податкового кодексу України.

Суд зазначає, що нормами Податкового кодексу України контролюючий орган наділено повноваженнями проводити перевірки з питань достовірності декларування податкових зобов`язань та витребовувати необхідні для цього документи.

В свою чергу, відповідні положення Податкового кодексу України вимагають наявність документів на час складення податкової звітності, встановлюють правило щодо надання платником податків документів для перевірки, а також юридичний наслідок недотримання цього правила як виключення факту наявності документів на час складення податкової звітності.

Про необхідність наведення обґрунтованих доводів на користь поважності причин ненадання документів під час проведення перевірки, неодноразово наголошував Верховний Суд, зокрема, у постановах від 28.05.2020 у справі № 826/27811/15 та від 06.08.2019 у справі №160/8441/18.

При цьому, варто наголосити на тому, що частина друга статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України вимагає від суб`єкта владних повноважень з`ясування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Принцип обґрунтованості акту індивідуальної дії нерозривно пов`язаний із загальним принципом належної обачності, який вимагає, зокрема, вичерпання стороною правовідносин всіх можливих дій, які віднесені до повноважень такого суб`єкта.

З цією метою Податковий кодекс України регламентує право, у тому числі, продовжувати строк проведення перевірки, зупинити його та не обмежує контролюючий орган єдиним джерелом податкової інформації та одним запитом на отримання документів.

Разом з тим, в якості заперечень проти висновків відповідача щодо порушення ТОВ "Ксенко" вимог підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 та підпункту 140.5.4 пункту 140.5 статті 140 Податкового кодексу України за господарськими взаємовідносинам з Podosker Enterprises Limited позивачем вказано на те, що при відображенні в бухгалтерському обліку господарських операцій зі вказаним контрагентом ТОВ "Ксенко" керувалось Переліком організаційно-правових форм нерезидентів, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у т.ч. податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.07.2017 №418, згідно якого форму власності Podosker Enterprises Limited не віднесено до цього Переліку.

Тобто, такі доводи дають підстави для висновку, що позивачем фактично заперечується відповідність господарських операцій ТОВ "Ксенко" з Podosker Enterprises Limited підпункту "г" підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України, згідно якого контрольованими операціями є господарські операції платника податків, що можуть впливати на об`єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, зокрема господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи. Перелік організаційно-правових форм таких нерезидентів в розрізі держав (територій) затверджується Кабінетом Міністрів України.

Однак, суд зазначає, що вищенаведеним критеріям підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України також відповідають господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, зареєстрованими у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 цього підпункту, або які є резидентами цих держав (підпункт "в").

Позивачем на заперечуються встановлені відповідачем у ході податкової перевірки обставини, що ТОВ "Ксенко" у 2017 році здійснювало господарські операції із контрагентом-нерезидентом Podosker Enterprises Limited, зареєстрованим в Республіці Кіпр, яка входила до чинних на той час Переліків держав (територій), які відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України.

Зокрема, вимогами підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 та підпункту 140.5.4 пункту 140.5 статті 140 Податкового кодексу України з метою визначення прибутку із джерелом походження з України та за її межами, як об`єкту оподаткування, передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу, зокрема на суму 30 відсотків вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг (крім операцій, зазначених у пункті 140.2 та підпункті 140.5.6 цього пункту, та операцій, визнаних контрольованими відповідно до статті 39 цього Кодексу), придбаних у нерезидентів (у тому числі пов`язаних осіб - нерезидентів), зареєстрованих у державах (на територіях), зазначених у підпункті 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 цього Кодексу.

В свою чергу, підпунктом 140.5.4 пункту 140.5 статті 140 Податкового кодексу України також встановлено, що вимоги цього підпункту не застосовуються платником податку, якщо операція не є контрольованою та сума таких витрат підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом "витягнутої руки", відповідно до процедури, встановленої статтею 39 цього Кодексу, але без подання звіту.

При цьому, якщо ціна придбання товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг перевищує їх ціну, визначену відповідно до принципу "витягнутої руки", встановленого статтею 39 цього Кодексу, коригування фінансового результату до оподаткування здійснюється на розмір різниці між вартістю придбання та вартістю, визначеною виходячи з рівня ціни, визначеної за принципом "витягнутої руки".

Відтак, враховуючи відсутність заперечень зі сторони позивача тих обставин, що у перевіряємий період (01.01.2017-31.12.2017) ТОВ "Ксенко" здійснювало господарські операції (на загальну суму 2311184,26 грн.) із Podosker Enterprises Limited - контрагентом-нерезидентом, зареєстрованим в Республіці Кіпр, яка входила до Переліків держав (територій), які відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України, а також факту ненадання відповіді на запит контролюючого органу щодо обґрунтованості ціни придбання ТОВ "Ксенко" товарів, робіт (послуг) за принципом "витягнутої руки" по взаємовідносинам Podosker Enterprises Limited, суд вважає правомірними висновки відповідача про порушення позивачем підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 та підпункту 140.5.4 пункту 140.5 статті 140 Податкового кодексу України, що мало наслідком заниження відповідного показника декларації з податку на прибуток підприємства "Різниці, які виникають відповідно до Податкового кодексу України (+,-)", за 2017 рік на загальну суму 693355 грн. (2311184,26 грн. * 30%).

Відповідно, суд також вважає обґрунтованими висновки відповідача про заниження позивачем податку на прибуток в періоді, що перевірявся, у т.ч за 2017 рік на суму 124804 грн. (693355 грн. * 18%, згідно статті 136 Податкового кодексу України).

Таким чином, податкове повідомлення-рішення від 27.07.2021 №0563010701, винесене ГУ ДПС у м. Києві у відношенні ТОВ "Ксенко", є правомірним в частині грошового зобов`язання на суму 156005 грн., у т.ч. за податковими зобов`язаннями на суму 124804 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 31201 грн.

Щодо висновків відповідача про завищення ТОВ "Ксенко" суми витрат у рядку 2180 "Інші операційні витрати" звіту про фінансові результати на суму 1674000 грн. та податкового кредиту на загальну суму 334800 грн., слід зазначити наступне.

Так, згідно наведених раніше обставин, встановлених відповідачем під час податкової перевірки ТОВ "Ксенко", висновок про порушення позивачем зокрема пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зроблено у зв`язку з неможливістю встановлення, які саме послуги у сфері транспорту надавалися позивачеві ТОВ "Управляюча компанія "Ксенко" за договором надання послуг іншої допоміжної діяльності у сфері транспорту від 01.10.2018 №01-10-18/8.

За змістом акта перевірки та відзиву на позов, такі висновки відповідача обґрунтовувались тим, що згідно додатків до актів наданих послуг ТОВ "Управляюча компанія "Ксенко" на користь позивача виконувались послуги з організації перевезень вантажів (у т.ч. територією іноземних держав), однак у контрактах ТОВ "Ксенко" із постачальниками (PCM SP z.o.o., Elbud SP z.o.o.) відповідного товару (медичного обладнання), а також у товарно-транспортних накладних до ВМД (CMR) була відсутня інформація про перевізника - ТОВ "Управляюча компанія "Ксенко".

При цьому, перевіркою встановлено, що перевізниками вантажу були ТОВ "ФТП", ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 та ін., а подальшим митним оформленням вантажів на митниці займалися брокери ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_4 .

Відповідачем також встановлено, що ТОВ "Ксенко" контракт на поставку медичного обладнання з PCM SP z.o.o. та договори транспортного експедирування з ТОВ "ФТП" і ФОП ОСОБА_2 були укладені задовго до укладання договору з ТОВ "Управляюча компанія "Ксенко" від 01.10.2018 №01-10-18/8.

Як наслідок, враховуючи надання позивачеві ТОВ "ФТП", ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 транспортно-експедиційних послуг, а також послуг з митного оформлення ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_4 , відповідачем зроблено висновок про безпідставність формування позивачем витрат на збут в загальному розмірі 1674000 грн., по взаємовідносинам з ТОВ "Управляюча компанія "Ксенко".

В свою чергу, на такі висновки відповідача позивачем наведено заперечення, що господарська діяльність ТОВ "Ксенко" з імпорту на територію України та здійснення постачання в медичні заклади України медичного обладнання і витратних матеріалів до нього потребує послуг з логістики та митного оформлення вантажів, зокрема пошук перевізників, експедиторів, брокерів.

Оскільки ТОВ "Ксенко" не має в своєму штаті менеджерів з логістики, для здійснення допоміжної діяльності у сфері транспорту позивачем і було укладено договір від 01.10.2018 №01-10-18/8 з ТОВ "Управляюча компанія "Ксенко", згідно умов якого ТОВ "Ксенко" уповноважило працівників ТОВ "Управляюча компанія "Ксенко" організовувати перевезення вантажів із пошуком та залученням перевізників, з якими укладені/укладаються договори від імені ТОВ "Ксенко", у т.ч. з ТОВ "ФТП", ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_1 , а також організовувати здійснення митного оформлення вантажів для ТОВ "Ксенко" на митниці із залученням брокерів, зокрема ОСОБА_5 та ФОП ОСОБА_4 .

Позивачем також вказувалось на тому, що ТОВ "Ксенко" за відповідними довіреностями уповноважило працівників ТОВ "Управляюча компанія "Ксенко" виступати від імені ТОВ "Ксенко", зокрема щодо здійснення контролю готовності товару до відвантаження у постачальників, у т.ч. PCM Sp z.o.o., Elbud Sp z.o.o. та ін., перевіряти інвойси та пакувальні листи, організовувати забір вантажу, надавати документи на вивезення, організовувати процес розмитнення, тощо.

Разом з тим, за твердженням позивача зобов`язання ТОВ "ФТП", ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 за відповідними договорами, як перевізників, не дублювались із зобов`язаннями ТОВ "Управляюча компанія "Ксенко" за договором від 01.10.2018 №01-10-18/8.

Так, судом встановлено, що у відповідності до умов договору від 01.10.2018 №01-10-18/8 (копія якого наявна в матеріалах справи), укладеного між ТОВ "Ксенко" (клієнт) та ТОВ "Управляюча компанія "Ксенко" (експедитор), Експедитор зобов`язувався за плату і за рахунок Клієнта виконувати або організовувати виконання визначених цим Договором послуг за кодом КВЕД 52.29 "Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту" (послуги), а Клієнт - прийняти і оплачувати такі Послуги у порядку, визначеному цим Договором (підпункт 1.1 пункту 1 Договору).

Згідно підпункту 1.2 пункту 1 Договору, Експедитор зобов`язувався за завданням Клієнта надавати наступні Послуги, пов`язані з перевезенням експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів територією України та іноземних держав:

1) експедицію вантажів - забезпечення відправки і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням;

2) організацію перевезень залізничним, автомобільним, водним або авіаційним транспортом і за маршрутом, обраним Експедитором або Клієнтом;

3) організацію групових або індивідуальних відправлень вантажів (у т.ч. вивіз і доставку вантажів, а також компонування партій);

4) перевірка кількості і стану вантажу під час його перевезення, навантаження та розвантаження вантажу, контроль за сплатою мита, зборів та витрат, покладених на Клієнта, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних процедур.

Підпунктом 3.2 пункту 3 вказаного Договору передбачалось, що до щомісячної абонплати, розмір якої визначено у пункті 3.1 цього Договору, не включаються витрати Експедитора на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання цього Договору. Такі витрати відшкодовуються Клієнтом Експедитору на підставі документів (рахунків, накладних тощо), виданими суб`єктами господарювання, які були залучені до виконання цього Договору.

Згідно підпункту 5.3 пункту 5 Договору, надання Експедитором Клієнту Послуг за цим Договором підтверджується підписаними уповноваженими на це представниками Сторін актами приймання-передачі наданих послуг.

Підпунктом 5.4 пункту 5 Договору також передбачалось, що відповідно до умов цього Договору перевезення вантажів може здійснюватись як безпосередньо Експедитором, наявним в нього автомобільним транспортом, так й іншими перевізниками, що можуть залучатись Експедитором до здійснення перевезень.

За підпунктом 5.5 пункту 5 Договору Експедитор організовував перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним Експедитором або Клієнтом.

Права і обов`язки Сторін за Договором визначались його пунктом 6, зокрема підпунктом 6.1.3 підпункту 6.1 встановлювалось, що до інших обов`язків Клієнта належало за необхідності видати Експедиторові належним чином оформлену довіреність з усіма повноваженнями, що є необхідними для надання Послуг за цим Договором.

В свою чергу, за підпунктами 6.4.4-6.4.6 підпункту 6.4 пункту 6 Договору права Експедитора включали в себе можливість: - обирати або змінювати вид транспорту та маршрут перевезення, обирати або змінювати порядок перевезення вантажу, а також порядок виконання транспортно-експедиторських послуг, діючи в інтересах Клієнта, згідно з умовами цього Договору; - залучити до виконання своїх обов`язків за цим Договором інших осіб та нести відповідальність за будь-яке порушення ними цього Договору. У разі залучення Експедитором до виконання його зобов`язань за цим Договором іншої особи - у відносинах з нею виступати від свого імені або від імені Клієнта; - укладати від свого імені договори на перевезення вантажу Клієнта.

Отже, аналіз вищенаведених умов договору від 01.10.2018 №01-10-18/8, укладеного між ТОВ "Ксенко" та ТОВ "Управляюча компанія "Ксенко" свідчить на користь підтвердження обґрунтованості доводів позивача про те, що ТОВ "Ксенко" доручило ТОВ "Управляюча компанія "Ксенко" здійснення організації та виконання послуг щодо перевезення імпортованих позивачем вантажів.

При цьому, як вбачається з положень цього Договору, останні включали в себе не лише послуги щодо безпосереднього здійснення транспортування вантажу Клієнта, а натомість передбачали організацію виконання Експедитором комплексу логістичних транспортних послуг і можливість залучення ним третіх осіб.

Згідно наявних в матеріалах справи копій додатків до актів наданих послуг до Договору надання послуг іншої допоміжної діяльності у сфері транспорту від 01.10.2018 №01-10-18/8, перевізниками імпортованого ТОВ "Ксенко" вантажів, постачальниками якого виступали Giemgi Research Limited, PCM SP z.o.o., IKR SP z.o.o., Atmos Medizin Technik Gmbh Co.KG, STEM S.r.l., Optimum SK S.R.O., Elbud SP z.o.o., Barco N.V. Healthcare Division, Getinge Polska SP z.o.o., Masimo Corporation, Hamilton Medical AG, Laerdal Medical AS, ITD Gmbh, були ТОВ "ФТП", ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_1 , ТОВ "Сантранс Київ".

Зокрема, як вбачається зі змісту договорів транспортного експедирування (від 21.06.2019 №216, від 15.11.2016 №1511/1, від 30.06.2016 №ФТП/117) укладених ТОВ "Ксенко" (замовник) з ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , ТОВ "ФТП" (перевізники), предметом останніх було забезпечення експедирування, організації та здійснення перевезення вантажу Замовника автомобільним транспортом Перевізника в межах території України, а також у міжнародному сполученні - за відповідним договором з ТОВ "ФТП".

В свою чергу, положення цих договорів також передбачали можливість залучення Перевізниками третіх осіб для виконання покладених Замовником завдань.

Разом з цим, згідно додаткової угоди ТОВ "Ксенко" (клієнт) з ТОВ "ФТП" (експедитор) (від 01.10.2018 №2 до договору від 30.06.2016 №ФТП/117), сторонами було внесено зміни до договору від 30.06.2016 №ФТП/117, згідно яких від імені Клієнта залучені та уповноважені на це Клієнтом особи, зокрема працівники ТОВ "Управляюча компанія "Ксенко" могли робити заявки на здійснення транспортування конкретної партії вантажу по визначеному Клієнтом або від імені уповноважених Клієнтом осіб маршруту та транспорту.

Так, згідно визначень, наведених у статті 1 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" від 01.07.2004 №1955-IV (Закон №1955-IV) транспортно-експедиторська діяльність - підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів; транспортно-експедиторська послуга - робота, що безпосередньо пов`язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування; експедитор (транспортний експедитор) - суб`єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування; клієнт - споживач послуг експедитора (юридична або фізична особа), який за договором транспортного експедирування самостійно або через представника, що діє від його імені, доручає експедитору виконати чи організувати або забезпечити виконання визначених договором транспортного експедирування послуг та оплачує їх, включаючи плату експедитору; перевізник - юридична або фізична особа, яка взяла на себе зобов`язання і відповідальність за договором перевезення вантажу за доставку до місця призначення довіреного їй вантажу, перевезення вантажів та їх видачу (передачу) вантажоодержувачу або іншій особі, зазначеній у документі, що регулює відносини між експедитором та перевізником; учасники транспортно-експедиторської діяльності - клієнти, перевізники, експедитори, транспортні агенти, порти, залізничні станції, об`єднання та спеціалізовані підприємства залізничного, авіаційного, автомобільного, річкового та морського транспорту, митні брокери та інші особи, що виконують роботи (надають послуги) при перевезенні вантажів.

Згідно статті 4 Закону №1955-IV транспортно-експедиторська діяльність здійснюється суб`єктами господарювання різних форм власності, які для виконання доручень клієнтів чи відповідно до технологій роботи можуть мати: склади, різні види транспортних засобів, контейнери, виробничі приміщення тощо.

Експедитори для виконання доручень клієнтів можуть укладати договори з перевізниками, портами, авіапідприємствами, судноплавними компаніями тощо, які є резидентами або нерезидентами України.

Транспортно-експедиторську діяльність можуть здійснювати як спеціалізовані підприємства (організації), так і інші суб`єкти господарювання.

У відповідності до статті 8 Закону №1955-IV Експедитори надають клієнтам послуги відповідно до вимог законодавства України та держав, територією яких транспортуються вантажі, згідно з переліком послуг, визначеним у правилах здійснення транспортно-експедиторської діяльності, а також інші послуги, визначені за домовленістю сторін у договорі транспортного експедирування.

Транспортно-експедиторські послуги надаються клієнту при експорті з України, імпорті в Україну, транзиті територією України чи іншими державами, внутрішніх перевезеннях територією України.

Експедитори за дорученням клієнтів:

- забезпечують оптимальне транспортне обслуговування, а також організовують перевезення вантажів різними видами транспорту територією України та іноземних держав відповідно до договорів (контрактів), згідно з якими сторони мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі цим та іншими законами України;

- фрахтують національні, іноземні судна та залучають інші транспортні засоби і забезпечують їх подачу в порти, на залізничні станції, склади, термінали або інші об`єкти для своєчасного відправлення вантажів;

- здійснюють роботи, пов`язані з прийманням, накопиченням, подрібненням, доробкою, сортуванням, складуванням, зберіганням, перевезенням вантажів;

- ведуть облік надходження та відправлення вантажів з портів, залізничних станцій, складів, терміналів або інших об`єктів;

- організовують охорону вантажів під час їх перевезення, перевалки та зберігання;

- організовують експертизу вантажів;

- здійснюють оформлення товарно-транспортної документації та її розсилання за належністю;

- надають в установленому законодавством порядку учасникам транспортно-експедиторської діяльності заявки на відправлення вантажів та наряди на відвантаження;

- забезпечують виконання комплексу заходів з відправлення вантажів, що надійшли в некондиційному стані, з браком, у пошкодженій, неміцній, нестандартній упаковці або такій, що не відповідає вимогам перевізників;

- здійснюють страхування вантажів та своєї відповідальності;

- забезпечують підготовку та додаткове обладнання транспортних засобів і вантажів згідно з вимогами нормативно-правових актів щодо діяльності відповідного виду транспорту;

- забезпечують оптимізацію руху матеріальних потоків від вантажовідправника до вантажоодержувача з метою досягнення мінімального рівня витрат;

- здійснюють розрахунки з портами, транспортними організаціями за перевезення, перевалку, зберігання вантажів;

- оформляють документи та організовують роботи відповідно до митних, карантинних та санітарних вимог;

- надають підготовлений транспорт, який має додаткове обладнання згідно з вимогами, передбаченими законодавством;

- надають інші допоміжні та супутні перевезенням транспортно-експедиторські послуги, що передбачені договором транспортного експедирування і не суперечать законодавству.

Згідно статті 9 Закону №1955-IV за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Договір транспортного експедирування укладається у письмовій формі.

Істотними умовами договору транспортного експедирування є:

- відомості про сторони договору:

- для юридичних осіб - резидентів України: найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України;

- для юридичних осіб - нерезидентів України: найменування, місцезнаходження та державу, де зареєстровано особу;

- для фізичних осіб - громадян України: прізвище, ім`я, по батькові, місце проживання із зазначенням адреси та індивідуальний ідентифікаційний номер у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов`язкових платежів;

- для фізичних осіб - іноземців, осіб без громадянства: прізвище, ім`я, по батькові (за наявності), адресу місця проживання за межами України;

- вид послуги експедитора;

- вид та найменування вантажу;

- права, обов`язки сторін;

- відповідальність сторін, у тому числі в разі завдання шкоди внаслідок дії непереборної сили;

- розмір плати експедитору;

- порядок розрахунків;

- пункти відправлення та призначення вантажу;

- порядок погодження змін маршруту, виду транспорту, вказівок клієнта;

- строк (термін) виконання договору;

- а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Зовнішньоекономічні договори (контракти) транспортного експедирування повинні відповідати вимогам законодавства про зовнішньоекономічну діяльність.

Для систематичного надання послуг експедитора можуть укладатися довгострокові (генеральні) договори транспортного експедирування.

У разі залучення експедитором до виконання його зобов`язань за договором транспортного експедирування іншої особи у відносинах з нею експедитор може виступати від свого імені або від імені клієнта.

За договором транспортного експедирування експедитор може організувати перевезення за одним товарно-транспортним документом вантажів кількох різних клієнтів, які прямують з одного пункту відправлення та/чи в один пункт призначення, за умови, що експедитор виступає від імені усіх цих клієнтів як вантажовідправник та/чи вантажоодержувач.

Платою експедитору вважаються кошти, сплачені клієнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування.

У плату експедитору не включаються витрати експедитора на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, на оплату зборів (обов`язкових платежів), що сплачуються при виконанні договору транспортного експедирування.

Підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб`єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади.

Перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні.

Такими документами можуть бути:

- авіаційна вантажна накладна (Air Waybill);

- міжнародна автомобільна накладна (CMR);

- накладна СМГС (накладна УМВС);

- коносамент (Bill of Lading);

- накладна ЦІМ (CIM);

- вантажна відомість (Cargo Manifest);

- інші документи, визначені законами України.

Факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

Права та обов`язки експедитора і клієнта визначенні статтями 10-12 Закону №1955-IV.

Так, експедитор має право:

- обирати або змінювати вид транспорту та маршрут перевезення, обирати або змінювати порядок перевезення вантажу, а також порядок виконання транспортно-експедиторських послуг, діючи в інтересах клієнта, згідно з відповідним договором транспортного експедирування;

- відступати від вказівок клієнта в порядку, передбаченому договором транспортного експедирування;

- на відшкодування в погоджених з клієнтом обсягах додаткових витрат, що виникли в нього при виконанні договору транспортного експедирування, якщо такі витрати здійснювалися в інтересах клієнта;

- притримувати вантаж, що знаходиться в його володінні, до моменту сплати плати експедитору і відшкодування витрат, здійснених ним в інтересах клієнта, або до моменту іншого забезпечення виконання клієнтом його зобов`язань у частині сплати плати експедитору та відшкодування вказаних витрат, якщо інше не встановлено договором транспортного експедирування;

- не приступати до виконання обов`язків за договором транспортного експедирування до отримання від клієнта всіх необхідних документів та іншої інформації щодо властивостей вантажу, умов його перевезення, а також іншої інформації, необхідної для виконання експедитором обов`язків, передбачених договором транспортного експедирування.

Клієнт має право:

- визначати маршрут прямування вантажу та вид транспорту;

- вимагати від експедитора надання інформації про хід перевезення вантажу;

- давати вказівки експедитору, які не суперечать договору транспортного експедирування та документам, наданим експедитору;

- змінювати маршрут доставки вантажу і кінцевого вантажоодержувача, завчасно повідомивши про це експедитора, з відшкодуванням витрат на зміну маршруту відповідно до договору транспортного експедирування.

Договором транспортного експедирування можуть бути передбачені й інші права експедитора та клієнта.

Експедитор зобов`язаний надавати транспортно-експедиторські послуги згідно з договором транспортного експедирування і вказівками клієнта, погодженими з експедитором у встановленому договором порядку.

За необхідності відступати від вказівок клієнта, зокрема в разі виникнення загрози пошкодження вантажу, безпеці людей і довкіллю, експедитор зобов`язаний попередньо отримати згоду клієнта на таке відступлення. У разі якщо немає можливості попередньо повідомити про це або якщо відповідь на такий запит не отримано експедитором у належний за наявними обставинами строк, експедитор має право діяти на свій розсуд, повідомивши клієнта про свої дії, як тільки таке повідомлення стане можливим.

Договором транспортного експедирування можуть бути передбачені й інші обов`язки експедитора.

Клієнт зобов`язаний своєчасно надати експедитору повну, точну і достовірну інформацію щодо найменування, кількості, якості та інших характеристик вантажу, його властивостей, умов його перевезення, іншу інформацію, необхідну для виконання експедитором своїх обов`язків за договором транспортного експедирування, а також документи, що стосуються вантажу, які потрібні для здійснення митного, санітарного та інших видів державного контролю і нагляду, забезпечення безпечних умов перевезення вантажу.

Клієнт зобов`язаний у порядку, передбаченому договором транспортного експедирування, сплатити належну плату експедитору, а також відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені експедитором в інтересах клієнта в цілях виконання договору транспортного експедирування.

Договором транспортного експедирування можуть бути передбачені й інші обов`язки клієнта.

Отже, аналіз вищенаведених положень Закону №1955-IV свідчить зокрема про те, що характерною особливістю транспортно-експедиторської діяльності є, власне, надання транспортно-експедиторських послуг, а саме роботи, яка безпосередньо пов`язана з організацією та забезпеченням перевезень вантажу за договором транспортного експедирування.

При цьому, транспортний експедитор це той суб`єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок може безпосередньо здійснити виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування, або здійснювати організацію останніх.

В свою чергу, перевізник, як учасник транспортно-експедиторської діяльності, бере на себе зобов`язання і відповідальність за договором перевезення вантажу за доставку до місця призначення довіреного їй вантажу, перевезення вантажів та їх видачу (передачу) вантажоодержувачу або іншій особі, зазначеній у документі, що регулює відносини між експедитором та перевізником.

Як вбачається зі змісту договорів, укладених між ТОВ "Ксенко" (клієнт) та ТОВ "Управляюча компанія "Ксенко", ТОВ "ФТП", ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_1 , зазначені суб`єкти господарювання фактично виступали експедиторами, що надавали Клієнту транспортно-експедиторські послуги. Разом з цим, експедитори ТОВ "ФТП", ФОП ОСОБА_2 і ФОП ОСОБА_1 також виконували і функцію перевізника, що полягала у безпосередньому здійсненні доставки (перевезення) імпортованого Клієнтом товару та пов`язаних з цим послуг (здійснення пакування, організація завантаження, розвантаження, підготовка документів та ін.).

В акті від 17.06.2021 №47635/Ж5/26-15-07-01-06/39330111 вчинено запис про те, що основним постачальником медичного обладнання позивачеві у охоплений податковою перевіркою період була компанія PCM SP z.o.o. (Польща), контракт на поставку товару з якою укладено ТОВ "Ксенко" 04.12.2017.

Однак, в контракті із зазначеним нерезидентом, а також іншими постачальниками, зокрема Elbud SP z.o.o. (Польща) - відсутня інформація відносно ТОВ "Управляюча компанія "Ксенко", зокрема щодо організації нею перевезень.

Також, в акті зазначено про відсутність інформації щодо ТОВ "Управляюча компанія "Ксенко" і у товарно-транспортних накладних до ВМД (CMR).

Оскільки, як встановлено відповідачем, перевізниками імпортованого позивачем товару були ТОВ "ФТП", ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_1 , а здійсненням подальшого митного оформлення вантажу на митниці займалися брокерами ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_4 , в акті зазначено про неможливість встановлення, які саме послуги у сфері транспорту ТОВ "Ксенко" отримано від ТОВ "Управляюча компанія "Ксенко".

В акті від 17.06.2021 №47635/Ж5/26-15-07-01-06/39330111 зазначено, що в ході проведення перевірки посадовим особам ТОВ "Ксенко" були вручені запити від 03.06.2021 та від 10.06.2021 про надання пояснень щодо встановлених порушень, у відповідь на які позивачем надано пояснення від 16.06.2021 №16/06-21.

Разом з тим, акт перевірки, рішення ДПС України, прийняті за результатами розгляду скарг позивача на спірні податкові повідомлення-рішення та відзив на позовну заяву не містять відомостей про те, що надані позивачем пояснення спростовувались встановленими податковою перевіркою обставинами справи. При цьому, посадовими особами відповідача в акті перевірки вчинено запис про безпідставне формування позивачем витрат на збут у загальному розмірі 1674000 грн. та завищення податкового кредиту на загальну суму 334800 грн.

Так, підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України від 16.07.1999 №996-ХIV ??Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні?? (Закон №996-ХIV).

Відповідно до статті 1 Закону №996-XIV первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Згідно із частиною першою статті 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

При цьому, згідно пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Отже, у податковому обліку витрати, які враховуються при визначенні об`єкта оподаткування, а також суми податку, що відносяться до податкового кредиту, повинні бути підтверджені первинними документами, що містять відомості про господарську операцію, з якою пов`язані відповідні витрати на її здійснення.

Таким чином, встановлюючи обов`язкове підтвердження платником податків задекларованих показників податкового обліку належними документами, законодавець презюмує, що ці документи мають відображати реальний стан речей щодо задекларованих об`єктів оподаткування.

Превалювання сутності над формою (операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми) як один із принципів бухгалтерського обліку закріплений в статті 4 Закону №996-XIV та відповідає сутності податкового обліку, який відповідно до частини другої статті 3 цього Закону ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Належним чином оформлені документи, передбачені правовими нормами для певного виду господарських операцій, є підставною для одержання платником податків податкової вигоди, якщо контролюючий орган не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні, суперечливі або ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Згідно з вимогами частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України суб`єкт владних повноважень зобов`язаний довести правомірність свого рішення, дій чи бездіяльності.

Водночас, відповідно до принципу змагальності, закріпленого у статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, платник податків - позивач у адміністративній справі має спростувати доводи суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує їх обґрунтованість.

Наведене відповідає нормі частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відсутність відповідних доказів може бути підставою для відмови в задоволенні позову про скасування податкового повідомлення-рішення як протиправного, прийнятого контролюючим органом з підстав формування платником податків даних податкового обліку за наслідками фіктивних господарських операцій.

Обов`язковою умовою для визнання документів доказом у адміністративній справі відповідно до вимог статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України є їх достовірність.

Якщо документи, складені від імені суб`єкта підприємницької діяльності (юридичної особи), створеного з метою фіктивного підприємництва, вони не можуть бути підставою бухгалтерського та/чи податкового обліку, оскільки статус нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Відповідно, вчинені під час здійснення нелегальної діяльності операції не можуть бути легалізовані, а їх відображення у бухгалтерському та податковому обліках не може надавати встановлені законом податкові вигоди.

Надання платником податків податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, окрім випадку, якщо податковий орган не довів, що відомості, які містяться в документах, є недостовірними.

Зокрема, первинні документи, які виписані фіктивним підприємством, не можуть вважатися належно оформленими документами, що підтверджують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та формування витрат на підставі таких документів є безпідставним.

Власне, до 25.09.2019 Кримінальний кодекс України включав в себе статтю 205, яка передбачала застосування відповідальності за фіктивне підприємництво, тобто створення або придбання суб`єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона.

Разом з тим, в силу презумпції добросовісної податкової поведінки платника податків та частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, як вже було зазначено, обов`язок довести суду, що у позивача не було підстав для збільшення валових витрат в податковому обліку за операціями із придбання послуг у названих вище контрагентів, покладається на відповідача.

Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази на користь того, що надані позивачем під час податкової перевірки та наявні в матеріалах справи первинні документи ТОВ "Ксенко" не містили обов`язкових реквізитів чи певних недоліків, які б позбавляли можливості ідентифікувати осіб, які брали участь у здійсненні господарських операцій за цими документами.

Щодо змісту та обсягу господарських операцій, які мали місце між позивачем та його контрагентами в охоплений податковою перевіркою період, відповідачем також не наведено конкретних, достатніх та переконливих доказів, які б підтверджували його висновок про безпідставне формування позивачем витрат у бухгалтерському обліку за такими господарськими операціями.

Власне, роблячи висновок про необґрунтованість податкової вигоди позивача у вигляді заявленої суми податкового кредиту, відповідачем не зазначається, які саме обставини підтверджують неможливість реального здійснення господарських операцій ТОВ "Управляюча компанія "Ксенко" на користь ТОВ "Ксенко" та що свідчать про безпідставне завищення ТОВ "Ксенко" витрат на збут.

Зокрема, в матеріалах справи відсутні докази на користь того, що відповідачем здійснювалась перевірка ТОВ "Управляюча компанія "Ксенко" на предмет наявності в останнього необхідних умов, матеріальних та трудових ресурсів, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів і т. ін., необхідного для здійснення господарської діяльності як експедитора за договором від 01.10.2018 №01-10-18/8.

У свою чергу, в матеріалах справи також відсутня інформація щодо інших контрагентів позивача, а саме експедиторів ТОВ "ФТП" (договір від 30.06.2016 №ФТП/117), ФОП ОСОБА_2 (договір від 15.11.2016 №1511/1), ФОП ОСОБА_1 (договір від 21.06.2019 №216), які безпосередньо надавали позивачеві послуги з перевезення імпортованих ним товарів.

Відповідно, відповідачем не надано заперечень та жодної оцінки поясненням і запереченням позивача, що економічний ефект від залучення ТОВ "Управляюча компанія "Ксенко" полягав в оптимізації транспортного обслуговування та виконання митних процедур, зокрема в частині підготовки необхідних документів по ланцюгу постачання та залучення перевізників, зобов`язання яких не дублювалися із зобов`язаннями ТОВ "Управляюча компанія "Ксенко".

Крім цього, відповідачем не надано належних обґрунтувань та доказів на користь того, що відповідні господарські операції позивача пов`язані з імпортом придбаваного ним товару не потребували залучення ТОВ "Управляюча компанія "Ксенко", та що останні могли бути здійсненні виключено за допомогою експедиторів-перевізників ТОВ "ФТП", ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_1 .

Посилання відповідача на те, що відповідні договори із зазначеними контрагентами були укладені ТОВ "Ксенко" раніше, аніж договір з ТОВ "Управляюча компанія "Ксенко", суд оцінює критично, оскільки відповідні положення цих договорів не пов`язували вичерпання їх дії із фактом виконання певної конкретної господарської операції (виконання послуги), а навпаки передбачали пролонгацію договорів за відсутності письмових заперечень сторін про намір їх розірвання.

Щодо доводів відповідача про те, що організацією митного оформлення вантажів позивача на митниці здійснювали брокери ОСОБА_5 та ФОП ОСОБА_4 , суд зазначає, що згідно приписів Закону №1955-IV клієнти, перевізники, експедитори, митні брокери, транспортні агенти та інші особи, що виконують роботи (надають послуги) при перевезенні вантажів - є учасниками транспортно-експедиторської діяльності.

Таким чином, суд вказує на відсутності аналізу відповідачем всього комплексу транспортно-експедиторських послуг, які надавались позивачеві зазначеними вище експедиторами.

Зокрема, відповідачем не досліджено, яке саме місце у ланцюгу постачання позивачеві товару займали вищевказані учасники транспортно-експедиторської діяльності та чи залучення позивачем ТОВ "Управляюча компанія "Ксенко" призвело до оптимізації транспортного обслуговування і виконання митних процедур, а відтак, як результат, мало стверджуваний позивачем економічний ефект.

Суд також критично оцінює доводи відповідача про відсутність у товарно-транспортних накладних до ВМД (CMR) відомостей про "Перевізника" - ТОВ "Управляюча компанія "Ксенко", адже, як вже було встановлено судом, безпосередньо функцію перевізника на користь позивача виконували інші суб`єкти господарської діяльності.

При цьому, суд звертає увагу, що ТОВ "Ксенко" уповноважило працівників ТОВ "Управляюча компанія "Ксенко" виступати від імені ТОВ "Ксенко" при виконанні умов Договору та організовувати перевезення вантажів із пошуком та залученням перевізників з якими укладені/укладаються договори від імені ТОВ "Ксенко", у т.ч. з ТОВ "ФТП", ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_1 , а також організовувати здійснення митного оформлення вантажів для ТОВ "Ксенко" на митниці із залученням брокерів, зокрема ОСОБА_5 та ФОП ОСОБА_4 .

Як зазначила колегія суддів Верховного Суду у пункті 35 постанови від 16.06.2020 по справі №640/18985/18, презумпція добросовісності платника податків означає, що подані платником контролюючому органу документи податкової звітності є дійсними, повно та об`єктивно відтворюють господарські операції, що є об`єктом оподаткування та/або фінансові показники яких впливають на податковий обов`язок платника податків, якщо інше не буде доведено контролюючим органом. У площині процесуального регулювання презумпції добросовісності платника податків відповідає обов`язок доведення контролюючим органом правомірності прийнятого рішення в судовому процесі, порушеному за позовом платника податків про скасування рішення як неправомірного, в розумінні частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.

Як наслідок, суд вважає, що висновок відповідача про безпідставне формування позивачем витрат на збут у перевіряємий період на загальну суму 1674000 грн. та завищення податкового кредиту на загальну суму 334800 грн., а отже про порушення пунктів 44.1, 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пунктів 198.1, 198.2, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, пунктів 6, 7, 9.4 П(С)БО 16 "Витрати", було зроблено передчасно, без належного з`ясування та врахування всіх обставин справи.

Щодо висновку про заниження ТОВ "Ксенко" податку на прибуток по взаємовідносинам з ТОВ "БМ Комфорт" при отриманні позитивного рішення Господарського суду Львівської області від 27.05.2020 по справі №914/2678/19, слід зазначити наступне.

Так, вищевказаним рішенням суду, що набрало законної сили 07.08.2020, задоволено позов ТОВ "Ксенко" до ТОВ "БМ Комфорт" (код: 39234025) та вирішено стягнути з останнього на користь позивача 10622993,96 грн. основного боргу, 934977,99 грн. пені, 267868,64 грн. 3% річних, 317747,47 грн. інфляційних втрат, 182153,80 грн. відшкодування витрат на оплату судового збору та 2007,14 грн. відшкодування витрат на правничу допомогу.

Відповідачем зазначено, що позивачеві при отриманні даного рішення суду необхідно було із одночасним визнанням дебіторської заборгованості визнати доходи в загальній сумі 1704755 грн., а відтак мало місце порушення ТОВ "Ксенко" підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, абзацу 8 статті 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", пункту 5 П(С)БО 15 "Дохід", пункту 5 П(С)БО 11 "Зобов`язання".

Натомість, заперечення позивача щодо виявленого відповідачем порушення ґрунтуються на тому, що вказане рішення не було виконано ТОВ "БМ Комфорт", а отже дебіторська заборгованість, на виникненні якої при набранні чинності вищезазначеного судового рішення зазначав податковий орган в акті перевірки, втрачає ознаки активу, оскільки відсутній факт отримання економічних вигод від вказаної заборгованості в майбутньому.

Відповідно, позивачем заперечується зокрема факт вчинення порушення щодо заниження податку на прибуток за 2020 рік на суму 306856 грн.

Так, згідно пункту 44.2 статті 4 Податкового кодексу України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Платники податку, які відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об`єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.

Зокрема, визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи підприємства та її розкриття у фінансовій звітності Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", що затверджено наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за №860/4153).

Згідно пункту 5 П(С)БО 15 дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, якщо оцінка доходу може бути достовірно визначена.

В свою чергу, визначає методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про дебіторську заборгованість та її розкриття у фінансовій звітності Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 "Дебіторська заборгованість", що затверджено наказом Міністерства фінансів України від 08.10.1999 №237 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.10.1999 за №725/4018).

За визначенням, наведеним у пункті 4 П(С)БО 10 дебіторська заборгованість - сума заборгованості дебіторів підприємству на певну дату.

Згідно пункту 5 П(С)БО 10 дебіторська заборгованість визнається активом, якщо існує ймовірність отримання підприємством майбутніх економічних вигод та може бути достовірно визначена її сума.

Згідно приписів Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 №291 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21.12.1999 за №893/4186) на рахунку 37 "Розрахунки з різними дебіторами" ведеться облік розрахунків за поточною дебіторською заборгованістю з різними дебіторами за авансами виданими, нарахованими доходами, за претензіями, за відшкодуванням завданих збитків, за позиками членів кредитних спілок та за іншими операціями.

Рахунок 37 "Розрахунки з різними дебіторами" має такі субрахунки:

- 371 "Розрахунки за виданими авансами";

- 372 "Розрахунки з підзвітними особами";

- 373 "Розрахунки за нарахованими доходами";

- 374 "Розрахунки за претензіями";

- 375 "Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків";

- 376 "Розрахунки за позиками членам кредитних спілок";

- 377 "Розрахунки з іншими дебіторами";

- 378 "Розрахунки з державними цільовими фондами";

- 379 "Розрахунки за операціями з деривативами".

За дебетом рахунку 37 "Розрахунки з різними дебіторами" відображається виникнення дебіторської заборгованості, за кредитом - її погашення чи списання.

На субрахунку 374 "Розрахунки за претензіями" ведеться облік розрахунків за претензіями, які пред`явлені постачальникам, підрядникам, транспортним та іншим організаціям, а також за пред`явленими їм та визнаними штрафами, пенею, неустойками.

На рахунку 71 "Інший операційний дохід" ведеться узагальнення інформації про інші доходи від операційної діяльності підприємства у звітному періоді, крім доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).

До інших операційних доходів відносяться: доходи від реалізації іноземної валюти; доходи від реалізації інших оборотних активів (крім фінансових інвестицій); доходи від операційної оренди активів; доходи від операційної курсової різниці за операціями в іноземній валюті; суми штрафів, пені, неустойок та інших санкцій за порушення господарських договорів, які визнані боржником або щодо яких одержані рішення суду, господарського суду про їх стягнення; доходи від списання кредиторської заборгованості, щодо якої минув строк позовної давності; відшкодування раніше списаних активів (надходження боргів, списаних як безнадійні); суми одержаних безоплатно оборотних активів та субсидій; інші доходи від операційної діяльності.

За кредитом рахунку 71 "Інший операційний дохід" відображається збільшення (одержання) доходу, за дебетом - суми непрямих податків (податку на додану вартість, акцизного податку та інших зборів (обов`язкових платежів)) та списання в порядку закриття на рахунок 79 "Фінансові результати".

Рахунок 71 "Інший операційний дохід" має такі субрахунки:

- 710 "Дохід від первісного визнання та від зміни вартості активів, які обліковуються за справедливою вартістю";

- 711 "Дохід від купівлі-продажу іноземної валюти";

- 712 "Дохід від реалізації інших оборотних активів";

- 713 "Дохід від операційної оренди активів";

- 714 "Дохід від операційної курсової різниці";

- 715 "Одержані штрафи, пені, неустойки";

- 716 "Відшкодування раніше списаних активів";

- 717 "Дохід від списання кредиторської заборгованості";

- 718 "Дохід від безоплатно одержаних оборотних активів" ;

- 719 "Інші доходи від операційної діяльності".

На субрахунку 715 "Одержані штрафи, пені, неустойки" узагальнюється інформація про штрафи, пені, неустойки та інші санкції за порушення господарських договорів, які визнані боржником або щодо яких одержані рішення суду, арбітражного суду про їх стягнення, а також про суми з відшкодування зазнаних збитків.

Отже, аналіз вищенаведених правил ведення бухгалтерського обліку свідчить про те, що на дату отримання остаточного рішення суду про відшкодування підприємству суми судового збору, а також виплати штрафу та пені, у такого підприємства збільшується актив, оскільки виникає дебіторська заборгованість, адже існує ймовірність отримання підприємством майбутніх економічних вигід і відповідна сума достовірно визначена судом.

Відповідно, таку дебіторську заборгованість можна обліковувати або на субрахунку 374 «Розрахунки за претензіями», або ж на субрахунку 377 «Розрахунки з іншими дебіторами». Дохід, в свою чергу, пов`язаний із відшкодуванням підприємству судового збору, а також виплатою штрафів та пені, необхідно показувати на субрахунку 715 «Одержані штрафи, пені, неустойки».

Згідно визначень, наведених у статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", активи - ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигод у майбутньому; економічна вигода - потенційна можливість отримання підприємством грошових коштів від використання активів; доходи - збільшення економічних вигод у вигляді збільшення активів або зменшення зобов`язань, яке призводить до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників).

Зокрема, у розрізі наведених приписів П(С)БО 15, дохід визначається в момент збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу, та за умови, якщо оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Відтак, обов`язковими умовами, необхідними для відображення такого доходу в бухгалтерському обліку, є можливість його достовірного визначення та власне сам факт настання відповідної події, з якою пов`язується момент збільшення активів.

Власне, до 01.01.2015 Податковий кодекс України містив статтю 135, що регламентувала порядок визначення доходів та їх склад, з метою визначення податку на прибуток підприємств.

Зокрема, підпунктом 135.5.3 пункту 135.5 вказаної статті було встановлено, що інші доходи включають суми неустойки (штрафу та/або пені), фактично отримані за рішенням сторін договору або відповідних державних органів, суду.

При цьому, пунктом 137.13 статті 137, яка регламентувала порядок визнання доходів, передбачалось, що суми штрафів та/або неустойки чи пені, отримані за рішенням сторін договору або відповідних державних органів, суду, включаються до складу доходів платника податку за датою їх фактичного надходження.

Отже, раніше отримання зазначеного доходу підприємством пов`язувалось законодавцем із датою фактичного надходження відповідних коштів, що в подальшому і слугувало підставою для відображення такого доходу у податковому обліку.

Втім, з 01.01.2015 (згідно Закону України від 28.12.2014 №71-VIII) законодавцем було запроваджено новий принцип визначення податку на прибуток, а саме шляхом його обчислення виходячи з бухгалтерського фінрезультату (за П(С)БО чи МСФЗ), відкоригованого на різниці, передбачені Податковим кодексом України (амортизаційні різниці, різниці, які виникають при формуванні резервів (забезпечень), різниці, які виникають під час здійснення фінансових операцій), або без такого коригування, за винятку, встановленого підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України.

Таким чином, зважаючи на безпосередню залежність податкового обліку від бухгалтерського, із внесенням відповідних змін до Податкового кодексу України, не передбачивши окремих різниць для коригування фінансового результату підприємства зокрема щодо отриманих ним штрафів, пені та неустойок, у т.ч. за рішенням суду, законодавець визначив необхідність відображення відповідного доходу в бухгалтерському обліку, а відтак і його оподаткування, незалежно від фактичного отримання підприємством такого доходу.

Позивачем у якості заперечень вказувалось на те, що рішення Господарського суду Львівської області від 27.05.2020 по справі №914/2678/19 не було виконано боржником - ТОВ "БМ Комфорт", а також що виконавче провадження із примусового виконання цього рішення було завершено 12.05.2021, тобто відповідна дебіторська заборгованість втратила ознаки активу, за відсутності факту отримання економічних вигод від цієї заборгованості в майбутньому.

Однак, як вбачається із матеріалів справи, відповідне порушення уповноваженими особами відповідача було виявлено зокрема при перевірці податкової декларації ТОВ "Ксенко" з податку на прибуток за 3 квартали 2020 року та податкової декларації з податку на прибуток за 2020 рік.

Враховуючи, що рішення Господарського суду Львівської області від 27.05.2020 по справі №914/2678/19 набрало законної сили 07.08.2020, а завершення виконавчого провадження із його примусового виконання мало місце 12.05.2021, суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази на користь того, що у позивача, зокрема у вказаний період, зважаючи на встановлені строки подання податкової декларації з податку на прибуток, була наявна достовірна інформація про неможливість виконання боржником своїх зобов`язань, а отже що позивач не міг очікувати на отримання майбутніх економічних вигод за відповідною заборгованістю.

Таким чином, суд вважає обґрунтованими висновки відповідача про порушення ТОВ "Ксенко" у перевіряємий період вимог підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, абзацу 8 статті 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", пункту 5 П(С)БО 15 "Дохід", пункту 5 П(С)БО 11 "Зобов`язання", зокрема в частині заниження доходів у загальній сумі 1704755 грн. та, відповідно, заниження податку на прибуток за 2020 рік на суму 306856 грн.

Щодо виявлених податковою перевіркою порушень ТОВ "Ксенко" вимог податкового законодавства в частині заниження податку на прибуток при комплектуванні товарів, суд зазначає наступне.

Так, як вбачається із наявних матеріалів справи, до складу податкового кредиту ПДВ (7%) сума 530160,36 грн. була вирахувана ТОВ "Ксенко" виходячи із вартості медичного обладнання, на підставі відповідних податкових накладних, а саме: - за видатковою накладною від 20.03.2020 №324 (Центрифуга лабораторна CM-6M, на загальну суму 70269,79 грн.) сума ПДВ 4597,09 грн., на підставі податкової накладної від 20.03.2020 №167 (зареєстровано в ЄРПН 06.04.2020); - за видатковою накладною від 18.03.2020 №24 (Бронхоскоп FB-18RBS на загальну суму 475000 грн.) сума ПДВ 31074,77 грн., на підставі податкової накладної від 18.03.2020 №14 (зареєстровано в ЄРПН 07.04.2020); - за видатковою накладною від 19.03.2020 №25 (Бронхоскоп FB-15V на загальну суму 498750 грн.) сума ПДВ 32628,50 грн., на підставі податкової накладної від 19.03.2020 №16 (зареєстровано в ЄРПН 07.04.2020); - за видатковою накладною від 25.03.2020 №5 (Приліжковий монітор пацієнта CSM-1502 на загальну суму 549980 грн.) сума ПДВ 35980 грн., на підставі податкової накладної від 25.03.2020 №3 (зареєстровано в ЄРПН 10.04.2020); - за видатковою накладною від 30.03.2020 №11 (Апарат штучної вентиляції легенів Hamilton-C3 на загальну суму 6509880 грн.) сума ПДВ 425880 грн., на підставі податкової накладної від 30.03.2020 №6 (зареєстровано в ЄРПН 15.04.2020).

У позовній заяві позивачем зазначається, що специфіка господарської діяльності ТОВ "Ксенко", основними видом якої є оптова торгівля фармацевтичним товарами, обумовлює необхідність комплектування товару для конкретного замовника в залежності від заявлених ним медико-технічних вимог до цього товару.

Суд звертає увагу, що позовна заява містить детальний опис та підтверджуючі документи щодо здійсненого ТОВ "Ксенко" комплектування спірного товару, який постачався його замовникам.

Зокрема, відповідачем не заперечується твердження позивача про те, що відповідні пакети документів про здійснені ТОВ "Ксенко" комплектації товарів надавались до перевірки, а саме договори, додаткові угоди, специфікації, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, у т.ч. документи на підтвердження узгодження комплектності товару, які укладалися між ТОВ "Ксенко" та покупцями.

Також, позивачем надавались документи на підтвердження придбання відповідних ТМЦ у своїх контрагентів (контракти, інвойси, митні декларації, договори, видаткові та податкові накладні, платіжні доручення) та документи на підтвердження їх подальшої реалізації покупцям шляхом доукомплектування іншого товару (договори поставки, додаткові угоди до них та специфікації, видаткові та податкові накладні, товарно-транспортні накладні).

Відповідно до частини першої, другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Згідно пунктів 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: - придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); - ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних доказів на користь того, що відповідні первинні документи, на підставі яких позивачем було включено суми ПДВ до складу податкового кредиту за реалізованими ним товарами, містили певні недоліки, а саме дефекти щодо форми та змісту, які б вказували на невідповідність їх оформлення вимогам чинного законодавства.

Також, у відзиві на позовну заяву відповідач не наводить будь-яких доказів на спростування доводів позивача, що надані ТОВ "Ксенко" документи підтверджують реалізацію укомплектованого товару його покупцям, у т.ч. оплату останніми придбаного товару.

При цьому, стверджуючи про відсутність доказів, які б підтверджували факт отримання замовниками (покупцями) придбаного ними у ТОВ "Ксенко" товару, відповідачем не надано оцінки тим обставинам, що комплектність такого товару погоджувалась сторонами господарських операцій у специфікаціях та шляхом прийняття відповідних пропозицій, копії яких наявні в матеріалах справи.

В свою чергу, відповідачем не заперечується і та обставина, що унаслідок зміни кількісного і номенклатурного складу товарно-матеріальних цінностей, що були реалізовані ТОВ "Ксенко" на адресу покупців товару, вартість поставлених ТМЦ була меншою ціни складових укомплектованого товару. Тобто, відповідачем не зазначено обставин збитковості здійснюваних ТОВ "Ксенко" господарських операцій.

Відтак, суд робить висновок, що відповідачем не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та що спростовують відповідні факти господарської діяльності ТОВ "Ксенко", які засвідчені вказаними вище документами, а також не надано жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

Також, суд зазначає, що відповідачем не надано належних доказів і на підтвердження недобросовісності позивача як платника податків або можливої фіктивності його контрагентів, не наведено будь-яких доводів щодо здійснення ТОВ "Ксенко" відповідних господарських операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект.

Таким чином, враховуючи, що спірні господарські операції були здійснені позивачем з метою подальшого їх використання в оподатковуваних операціях у межах своєї господарської діяльності, спричинили реальну зміну його майнового стану, а також що наявні в матеріалах справи документи бухгалтерського та податкового обліку свідчать на користь підтвердження реальності здійснення господарських операцій ТОВ "Ксенко" з відповідними контрагентами позивача, суд вважає безпідставними висновки відповідача про заниження ТОВ "Ксенко" податку на прибуток у 2020 році на суму 6018281 грн.

Щодо виявлених податковою перевіркою порушень ТОВ "Ксенко" вимог податкового законодавства в частині включення до податкового кредиту сум ПДВ за товарами, які звільнені від оподаткування, суд зазначає наступне.

Так, 17.03.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" №530-IX від 17.03.2020 яким, зокрема, підрозділ 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України доповнено пунктом 71 такого змісту: "71. Тимчасово, для здійснення заходів щодо запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України".

У відповідності до зазначеного пункту 71 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, 20.03.2020 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №224, що набрала чинності 21.03.2020 та якою було затверджено перелік лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), які звільняються від сплати ввізного мита та операції з ввезення яких на митну територію України звільняються від оподаткування податком на додану вартість.

При цьому, зазначений вище Перелік містив розділ щодо медичного обладнання для закладів охорони здоров`я, що надають допомогу хворим на COVID-19.

Отже, з 21.03.2020 уряд затвердив перелік, у т.ч. медичного обладнання для закладів охорони здоров`я, що надають допомогу хворим на COVID-19, яке звільняється від сплати ввізного мита та операції з ввезення якого на митну територію України звільняються від оподаткування податком на додану вартість.

Надалі, у відповідності до змін, внесених Законом України від 30.03.2020 №540-IX, що набрав чинності 02.04.2020, пункт 71 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України викладено в редакції:

"71. Тимчасово, на період, що закінчується останнім календарним днем місяця, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та/або операції з постачання на митній території України товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України.

У разі здійснення операцій, звільнених відповідно до цього пункту, положення пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу та положення статті 199 цього Кодексу не застосовуються щодо таких операцій.

Норми цього пункту застосовуються до операцій, здійснених починаючи з 17 березня 2020 року".

Разом з цим, постановою Кабінету Міністрів України від 08.04.2020 №271 до постанови від 20.03.2020 №224 було внесено зміни, згідно яких пункт 1 останньої викладено в такій редакції:

"Про затвердження переліку товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, які звільняються від сплати ввізного мита та операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість".

Суд звертає увагу, що відповідачем на заперечуються наведені позивачем обставини, що ТОВ "Ксенко" не є закладом охорони здоров`я, а включення до складу податкового кредиту ПДВ у загальній сумі 530160,37 грн. було здійснено від вартості медичного обладнання, яке згідно затвердженого у порядку Переліку не ввозилось в Україну, а його придбання відбувалось на території України.

При цьому, як вбачається із наведених позивачем пояснень та наданих доказів, відповідні господарські операції мали місце станом на час діючих пункту 71 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, в редакції Закону України №530-IX від 17.03.2020, та постанови Кабінету Міністрів України №224 від 20.03.2020 у її першій редакції.

Відтак, суд зазначає, що відповідачем не наведено належних обґрунтувань щодо його висновків про безпідставне включення позивачем до податкового кредиту в березні 2020 року загальної суми ПДВ в розмірі 530160,36 грн. за податковими накладними: - від 20.03.2020 №167 (ТОВ "Укрдіагностика", придбання Центрифуги лабораторної СМ-6М з ротором 6М (код УКТЗЕД 8421192000) на загальну суму 70269,79 грн., у т.ч. ПДВ 4597,09 грн.); - від 18.03.2020 №14 (ТОВ "Асека", придбання Бронхоскопу FB-18RBS (код УКТЗЕД 9018902000) на загальну суму 475000 грн., у т.ч. ПДВ 31074,77 грн.); - від 19.03.2020 №16 (ТОВ "Асека", придбання Бронхоскопу FB-15V (код УКТЗЕД 9018902000) на загальну суму 498750 грн., у т.ч. ПДВ 32628,50 грн.); - від 25.03.2020 №3 (ТОВ "Авідан", придбання Приліжкового монітору пацієнта CSM-1502 (код УКТЗЕД 9018191000) на загальну суму 549980 грн., у т.ч. ПДВ 35980 грн.); - від 30.03.2020 №6 (ТОВ "Авідан", придбання Апаратів штучної вентиляції легенів Hamilton-C3 (код УКТЗЕД 9019200000) на загальну суму 6509880 грн., у т.ч. ПДВ 425880 грн.).

Таким чином, враховуючи доводи позивача, що придбаний товар був частково реалізований, а включений податковий кредит використаний в оподатковуваних ПДВ операціях, суд вважає правомірними заперечення позивача щодо факту завищення ТОВ "Ксенко" податкового кредиту у загальній сумі 530160,36 грн. при придбанні відповідного медичного обладнання.

Щодо виявлених податковою перевіркою порушень ТОВ "Ксенко" вимог податкового законодавства в частині заниження податкових зобов`язань з ПДВ при списанні рекламної продукції, придбаної у ТОВ "Прінт Маркет", суд зазначає наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, висновок відповідача про заниження ТОВ "Ксенко" податкових зобов`язань з ПДВ при списанні поліграфічної продукції зі складу на загальну суму ПДВ 102570 грн. було зроблено у зв`язку із ненаданням позивачем детального документального підтвердження щодо відповідальних осіб за списання поліграфічної продукції зі складу, переліку осіб, які здійснювали розповсюдження рекламних матеріалів та яким було списано ці матеріали, зокрема не надано будь-якого документального підтвердження щодо строків, періодів та місця використання поліграфічної продукції (рекламних матеріалів) у господарській діяльності, у т.ч. її подальшого використання.

Відповідно, зроблено висновок, що у наданих до перевірки документах не розкрито змісту та обсягу господарської операції, її конкретизації, відсутні значення, які б характеризували обсяг фізично вчинених дій та/або заходів виконавцями.

Так, згідно визначень, наведених у статті 1 Закону України "Про рекламу" від 03.07.1996 №270/96-ВР, реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару; заходи рекламного характеру - заходи з розповсюдження реклами, які передбачають безоплатне розповсюдження зразків товарів, що рекламуються, та/або їх обмін споживачам однієї кількості чи одного виду товарів, що рекламуються, на інший; рекламні засоби - засоби, що використовуються для доведення реклами до її споживача; розповсюджувач реклами - особа, яка здійснює розповсюдження реклами.

У відповідності до висновків Верховного Суду, наведених у постанові від 10.04.2020 по справі №813/165/16, розповсюджена у рекламній продукції інформація про особу та товар має на меті проінформувати споживачів і сформувати у них інтерес щодо таких особи та товару. Матеріальні носії реклами є виключно засобами розповсюдження інформації про товар, який реалізує продавець, тому рекламна продукція не може бути використана споживачем інакше ніж як джерело інформації (тобто в будь-яких операціях), а отже, в даному випадку, не є активом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та товаром у визначенні Податкового кодексу України.

Економічна мета від такої передачі полягає у перспективі отримати дохід у майбутньому не від власне розповсюдження рекламної продукції як передачі відповідних матеріалів у власність іншим особам, а від популяризації імені Товариства, розповсюдження інформації про його товари з ціллю привернення уваги невизначеного кола осіб до діяльності позивача. Передача ж в рекламних цілях продукції у власність іншим особам є лише формою розповсюдження реклами, що, однак, не наділяє таку передачу ознаками реалізації.

Таким чином операції з безкоштовної роздачі рекламної продукції для кінцевого споживача не є операціями з безоплатного надання товарів, про які йдеться у підпункті 14.1.13 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, та не є операціями з продажу (реалізації) товарів відповідно до підпункту 14.1.202 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, а відтак підстави визначати їх об`єктом оподаткування податком на додану вартість відсутні.

Як вбачається зі змісту акта перевірки від 17.06.2021 №47635/Ж5/26-15-07-01-06/39330111, відповідачем із посиланням на пункт 198.5 статті 198 Податкового кодексу України наголошувалося на його підпункті "г", згідно якого платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

Суд звертає увагу, що в матеріалах справи наявна копія наказу директора ТОВ "Ксенко" Жукова І.В. від 16.01.2017 №1/рк "Про розповсюдження та списання поліграфічної продукції (рекламних матеріалів)".

Так, зазначеним наказом з метою визначення мети використання поліграфічної продукції (рекламних матеріалів) в господарській діяльності ТОВ "Ксенко", визначення відповідальних осіб за розповсюдження та списання такої продукції, зокрема наказувалось:

1) Використовувати у господарській діяльності ТОВ "Ксенко" поліграфічну продукцію (рекламні матеріали), що виготовляються на замовлення ТОВ "Ксенко", а саме: буклети, брошури, проспекти, каталоги, листівки, тощо, з метою інформування споживачів (потенційних клієнтів) і формування у них інтересу щодо товару, а також популяризації імені ТОВ "Ксенко" та привернення уваги невизначеного кола осіб до діяльності ТОВ "Ксенко";

2) Для ознайомлення з асортиментом товару, буклети, брошури, проспекти, каталоги, іншу друковану продукцію розповсюджувати шляхом роздачі потенційним клієнтам (споживачам);

3) Для привітання з новорічними та різдвяними святами, Міжнародним жіночим днем тощо, щорічно розповсюджувати привітальні листівки шляхом їх роздачі клієнтам (споживачам);

4) Постійно-діючій комісії по списанню ТМЦ ТОВ "Ксенко" здійснювати списання поліграфічної продукції (рекламних матеріалів) на підставі звітів про використані рекламні матеріали.

При цьому, відповідальність за розповсюдження поліграфічної продукції (рекламних матеріалів) та складення звітів про використання рекламних матеріалів, згідно вказаного наказу залишалась за директором позивача, у т.ч. відповідальність за виконання цього наказу.

Отже, на думку суду спростовуються висновки відповідача про те, що позивачем не надано документального підтвердження щодо осіб, відповідальних за розповсюдження та списання рекламних матеріалів на ТОВ "Ксенко".

Суд зазначає, що в матеріалах справи наявні копії відповідних видаткових накладних, за якими ТОВ "Ксенко" придбавались рекламні матеріали у ТОВ "Прінт Маркет", а також зразки останньої, з яких, зокрема, вбачається, що позивачем замовлялась реклама продукції, реалізацію якої здійснює ТОВ "Ксенко".

В свою чергу, в матеріалах справи наявні копії звітів про списання товарів, використаних в господарській діяльності, за підписами уповноважених осіб комісії ТОВ "Ксенко", та копії звітів про використані рекламні матеріали.

Зважаючи на те, що відповідні матеріали, які зокрема надавались позивачем у ході податкової перевірки ТОВ "Ксенко", дозволяють ідентифікувати відповідальних осіб, які брали участь у її здійсненні, зазначені документи містять всі необхідні реквізити, у т.ч. в частині щодо змісту та обсягу господарської операції, а отже відповідають встановленим вимогам до первинних документів, на думку суду висновок відповідача про відсутність детального документального підтвердження використання позивачем поліграфічної продукції (рекламних матеріалів) у господарській діяльності, у т.ч. її подальшого використання, зроблено без врахування специфіки діяльності позивача та власне змісту придбаваних ним для подальшого розповсюдження рекламних матеріалів.

Зокрема, суд звертає увагу, що відповідачем не зроблено посилання на відповідні нормативно-правові акти, положення яких зобов`язували позивача вести облік осіб, на користь яких було списано відповідні рекламні матеріали, а також деталізувати у первинних документах періоди та місця використання цих матеріалів як у власній господарській діяльності, так і у подальшому іншими суб`єктами, яким вони були безоплатно розповсюджені.

Як наслідок, на думку суду висновок відповідача про заниження ТОВ "Ксенко" податкових зобов`язань з ПДВ при списанні поліграфічної продукції зі складу на загальну суму ПДВ 102570 грн. є необґрунтованим та таким, що не відповідає обставинами справи.

Так, згідно частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до основних засада (принципів) адміністративного судочинства віднесено, у тому числі змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі.

Зазначений принцип розкрито у статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Разом з цим, відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина друга статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Суд зазначає, що в ході розгляду даної адміністративної справи відповідач, як суб`єкт владних повноважень, згідно наданих у відзиві на позов заперечень та поданих матеріалів частково виконав покладений на нього Законом обов`язок, а відтак на думку суду довів правомірність винесення ним спірного податкового повідомлення-рішення від 27.07.2021 №0563010701 в частині визначення грошового зобов`язання ТОВ "Ксенко" на суму 156005 грн. (за 2017 рік), у т.ч. за податковими зобов`язаннями на суму 124804 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 31201 грн., та на суму податкового зобов`язання на суму 306856 грн. (за 2020 рік).

В свою чергу, на переконання суду, в іншій частині грошових зобов`язань ТОВ "Ксенко" за податковим повідомленням-рішенням від 27.07.2021 №0563010701 - правомірність визначення останніх не була доведена відповідачем під час розгляду даної адміністративної справи, як, власне, і правомірність визначення грошових зобов`язань позивача за спірними податковими повідомленнями-рішеннями від 27.07.2021 №0562980701, №0563040701, № 0563060701.

Підсумовуючи викладене у сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заявлених позивачем вимог.

Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

При зверненні до суду з даним адміністративним позовом позивачем за реквізитами Окружного адміністративного суду міста Києва було сплачено судовий збір в сумі 23790,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 13.10.2021 №73, а отже останній в силу вимог статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні заявлених позовних вимог підлягає відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у пропорційному співвідношенні.

За результатами розгляду даної адміністративної справи суд дійшов висновку щодо правомірності визначення відповідачем грошових зобов`язань позивачеві на загальну суму 462861 грн. за податковим повідомленням-рішенням від 27.07.2021 №0563010701, у тому числі на суму 156005 грн. за 2017 рік та 306856 грн. за 2020 рік

Зазначена сума в 462861 грн. становить 5,83% від загальної ціни позову в 7940750 грн. за сукупністю визначених контролюючим органом грошових зобов`язань ТОВ "Ксенко" в оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях від 27.07.2021 №0563010701, №0562980701, №0563040701, № 0563060701.

Відтак, до відшкодування на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у пропорційному відношенні підлягає сума судового збору в розмірі 22403,04 грн. (23790,00 грн. - 5,83%).

Керуючись статтями 2, 12, 77, 139, 243-246, 251 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ксенко» до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві - задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 27.07.2021 № 0563010701, винесене на підставі Акту перевірки від 17.06.2021 № Д7635/Ж5/26-15-07-01-06/39330111, в частині грошового зобов`язання на суму 6353352 грн.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 27.07.2021 № 0562980701, винесене на підставі Акту перевірки від 17.06.2021 № Д7635/Ж5/26-15-07-01-06/39330111.

4. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 27.07.2021 № 0563040701, винесене на підставі Акту перевірки від 17.06.2021 № 47635/Ж5/26-15-07-01-06/39330111.

5. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 27.07.2021 № 0563060701, винесене на підставі Акту перевірки від 17.06.2021 № 47635/Ж5/26-15-07-01-06/39330111.

6. В решті заявлених вимог - відмовити.

7. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ксенко» (код: 39330111, адреса: 02002, м. Київ, вул. Флоренції, 1/11, оф. №197) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у місті Києві (код: 44116011, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) судові витрати у вигляді судового збору в сумі 22403,04 грн. (двадцять дві тисячі чотириста три гривні 04 копійок).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, встановлені статтями 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.І. Шейко


Суд	Окружний адміністративний суд міста Києва
Дата ухвалення рішення	16.08.2022
Оприлюднено	08.09.2022
Номер документу	106063390
Судочинство	Адміністративне
Категорія	Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних)

Сорочко Євген Олександрович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 16.08.2022 по справі 640/29121/21ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Судовий реєстр по справі —640/29121/21

Рішення
від 16.08.2022 по справі 640/29121/21
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА