Ухвала

від 09.08.2022 по справі 640/38400/21

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

10 серпня 2022 року м. Київ № 640/38400/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Аблова Є.В.,

при секретарі судового засідання Васильєвій Ю.В.,

за участі представників сторін:

представника позивача: Яська І.В.

представника відповідача: Ісаєва С.П.

розглянувши матеріали адміністративної справи та клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду в адміністративній справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРОНАЛ ПРОМ»

до Головного управління ДПС у м. Києві

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

На підставі частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 10 серпня 2022 року проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ГРОНАЛ ПРОМ» (далі по тексту - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м.Києві (далі по тексту - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.01.2022 р. відкрито провадження в адміністративній справі № 640/38400/21 в порядку загального позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

У відзиві, поданому до суду, представником відповідача заявлено клопотання про залишення позову без розгляду у зв`язку із пропущенням позивачем строку звернення до адміністративного суду, в якому представник зазначає, що згідно ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Частиною 4 ст. 122 КАС України визначено якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 26.03.2021 №228500411, надіслано позивачу 31.03.2020 (номер поштового відправлення 0410717245176) на податкову адресу платника: 04050, м.Київ, вул.Січових Стрільців буд 70-А. Повернуто за закінченням терміну зберігання 30.04.2021 року (номер поштового відправлення 0410717245176).

Податкове повідомлення-рішення від 27.11.2020 №00083410704, яке надіслано 27.11.2020 (номер поштового відправлення 0305809985620) на податкову адресу платника: 04050, м. Київ, вул.Січових Стрільців буд 70-А. Повернуто за закінченням терміну зберігання (номер поштового відправлення 0305809985620).

Згідно із п. 42.1 ПКУ документи вважаються належним чином врученими, ящо вони надіслані у порядку, визначеному п. 42.4 ПКУ, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

При цьому, якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини не вручення (абз. 6 п. 42.4 ПКУ)

Платником податків не здійснювались заходи щодо досудового порядку вирішення спору (платник не звертався в адміністративному порядку щодо оскарження податкових повідомлень-рішень).

ТОВ «ГРОНАЛ ПРОМ» лише 24.12.2021 року звернувся до суду з позовною заявою про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 26.03.2021 №228500411 та 27.11.2020№00083470704, отже позовна заява подана після спливу позовної давності у шестимісячний строк з дня вручення позивачу податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до Протоколу судового засідання від 02 серпня 2022 року, суд ухвалив оголосити перервудля подачі додаткових доказів щодо строку оскарження податкових повідомлень-рішень.

У судовому засіданні 10 серпня 2022 року представник позивача надав додаткові пояснення щодо строків звернення до суду, просив суд відмовити у задоволенні представника відповідача про залишення позову без розгляду.

Представник відповідача просив задовольнити заявлене клопотання.

Вирішуючи клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду у зв`язку із пропущенням позивачем строку звернення до адміністративного суду, суд зазначає наступне.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті 122 КАС України).

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини третьої статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є стаття 56 ПК України. З її змісту вбачається, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання.

Обрання платником податків в першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.

Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Згідно пункту 102.1 статті 102 ПК України, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 39-2 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо гака податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Аналізуючи в сукупності норми пункту 56.18 статті 56 та пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України можна прийти до висновку, що строк звернення до суду для оскарження податкового повідомлення-рішення яким платникові податку нараховано грошове зобов`язання, становить 1095 днів з моменту отримання такого рішення.

Аналогічної позиції щодо строків судового оскарження податкового повідомлення-рішення яким платникові податку нараховано грошове зобов`язання дотримується і Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду.

Так в Постанові від 03.04.2020 року по справі № 2540/2576/18 Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду зазначив: «Варто звернути увагу, що Законом України від 24 жовтня 2013 року N 657-VII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо обліку та реєстрації платииків податків та удосконалення деяких положень " (далі - Закон N657- VII) були внесені зміни до абзацу першого пункту 56.18 статті 56 ПК України шляхом виключення в ньому положення про нарахування грошового зобов`язання та поширення застосування спеціального тривалішого строку на оскарження будь-яких рішень контролюючих органів, з урахуванням строку давності, визначеного статтею 102 ПК України.

Водночас до пункту 56.19 статті 56 ПК України аналогічні зміни не були внесені.

Комплексний аналіз чинного правового регулювання на момент прийняття Закону N 65 7-VII дає підстави для висновку, що це не було технічною помилкою законодавця, оскільки частина четверта статті 99 КАС України (у відповідній редакції), як і пункт 56.19 статті 56 ПК України, визначали єдиний місячний строк звернення до суду у випадку, якщо законом була передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком. Водночас норма пункту 56.19 статті 56 ПК України була та залишається спеціальною нормою, яка регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань.

Різниця природи рішень контролюючого органу (щодо нарахування грошових зобов`язань або інші рішення) об`єктивно здатна впливати та зумовлювати різницю в підходах щодо встановлення строків звернення до суду про їх оскарження.

Отже, із прийняттям чинної редакції КАС України та відмінним правовим регулюванням, визначеним частиною четвертою статті 122 КАС України, інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:

а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

Така ж сама правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11 жовтня 2019 року у справі N 640/20468/18.

Натомість, в справі, що розглядається, предметом розгляду є рішення контролюючих органів, які стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, а саме податкове повідомлення-рішення відповідача від 07.06.2017 №0002221302 та податкове повідомлення-рішення від 07.06.2017 №0002231302.

Так, різниця природи рішень контролюючого органу (щодо нарахування грошових зобов`язань або інші рішення) впливає та зумовлює різницю в підходах щодо встановлення строків звернення до суду про їх оскарження.

У постанові від 26 листопада 2020 року у справі №500/2486/19 Верховний Суд у складі судової палати також більш широко виклав і новий підхід у тлумаченні пунктів 56.18 статті 56 і 102.1 статті 102 ПК України як норм, які не визначають процесуального строку звернення до суду в податкових правовідносинах, що мало бути враховано у подальшому правозастосуванні при вирішенні аналогічних питань. Цей висновок фактично мав універсальний характер.

Водночас, предмет спору, в межах якого здійснювався касаційний перегляд, не давав можливості у вказаній адміністративній справі здійснити відступлення від існуючого до цього правозастосування щодо тривалості строку звернення до суду у випадку судового оскарження податкових повідомлень-рішень (рішень про застосування штрафних санкцій) без використання досудового порядку вирішення спору, яке продемонстровано у низці постанов Верховного Суду, зокрема від 3 квітня 2018 року у справі №826/5325/17, від 23 травня 2018 року у справі №803/728/17. від 18 червня 2018 року у справі № 805/1146/17-а, та зводилось до наявності у платника податків права на звернення до суду з таким позовом протягом встановлених пунктом 102.1 статті 102 ПК України 1095 днів з моменту отримання такого рішення.

Відступ від правової позиції щодо наявності у платника податків права на звернення до суду з таким позовом протягом встановлених пунктом 102.1 статті 102 ПК України 1095 днів з моменту отримання такого рішення Верховний Суд здійснив у постанові від 27.01.2022 у справі №160/11673/20, з метою забезпечення єдиної правозастосовчої практики під час судового розгляду відповідних спорів у справах, у яких позивачами не використовувалась процедура адміністративного оскарження рішень податкового органу про нарахування грошових зобов`язань, та у розвиток правового підходу, викладеного у постанові Верховного Суду від 26 листопада 2020 року у справі №500/2486/19, сформулював такий правовий висновок:

"Процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення- рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження) визначається частиною другою статті 122 КАС України - становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів."

Таким чином, станом на час звернення позивача до суду із вказаним позовом Верховний Суд, у тому числі й у постанові від 26.11.2020 у справі №500/2486/19, не сформував позицію про те, що процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження) визначається частиною другою статті 122 КАС України.

Крім того, у постановах від 26.11.2020 у справі №500/2486/19 та від 27.01.2022 у справі №160/11673/20 Верховний Суд наголосив на тому, що зміна судової практики, що відбулася після ухвалення судами остаточного рішення, не повинна порушувати принцип правової визначеності тастабільності правового регулювання, чинного на час розгляду справи судами попередніх інстанцій. Задля додержання принципу правової визначеності та забезпечення права на справедливий суд. які є елементами принципу верховенства права, зміна сталої судової практики, яка відбулася в бік тлумачення норм права щодо застосування коротших строків звернення до суду, може розглядатися судами як поважна причина при вирішенні питання поновлення строків звернення до суду в податкових правовідносинах, які виникли та набули характеру спірних до зміни такої судової практики.

Верховним судом тільки 27.01.2022 року Постановою по справі № 160/11673/20, було визначено, що процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження) визначається частиною другою статті 122 КАС України.

Суд зазначає, що відповідний позов подано позивачем до моменту зміни Верховним судом правової позиції.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 122, 240 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду - відмовити.

Ухвала підлягає оскарженню.

Повний текст ухвали суду складено 17 серпня 2022 року

Суддя Є.В. Аблов