Постанова

від 14.12.2022 по справі 640/38400/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/38400/21 Суддя першої інстанції: Аблов Є.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2022 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача - Степанюка А.Г.,

суддів - Бужак Н.П., Кобаля М.І.,

при секретарі - Масловській К.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на проголошене о 12 годині 00 хвилин рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 серпня 2022 року, повний текст якого складено 01 вересня 2022 року, у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гронал Пром» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Гронал Пром» (далі - Позивач, ТОВ «Гронал Пром») звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - Відповідач, ГУ ДПС у м. Києві) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27.11.2020 №00083470704 та від 26.03.2021 №228500411.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.08.2022 позов задоволено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджується факт правомірного віднесення Позивачем сум податку на додану вартість до податкового кредиту за наслідками операцій із ввезення товарів на митну територію України.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та прийняти нове, яким відмовити повністю у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування своїх доводів зазначає, що судом не було враховано факти ненадання Позивачем будь-яких первинних документів під час документальної перевірки, а також нереєстації податкових накладних на постачання товарів/послуг. Крім того з посиланням на ряд норм, що регламентують порядок декларування від`ємного значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, вказує на порушення платником податків правил формування від`ємного значення, що призвело до його завищення.

Після усунення визначених в ухвалі від 26.09.2022 про залишення апеляційної скарги без руху недоліків ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.10.2022 було відкрито апеляційне провадження у справі, встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу та витребувано матеріали справи з суду першої інстанції, які надійшли 02.11.2022.

У межах встановленого судом строку відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.11.2022 справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 30.11.2022, яке було відкладено на 14.12.2022 у зв`язку з необхідністю витребування додаткових документів у Відповідача.

Учасники справи, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце судового розгляду справи, у судове засідання не прибули, а тому справа розглядалася у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а рішення суду першої інстанції - скасувати, виходячи з такого.

Вирішуючи вказаний спір, суд першої інстанції встановив, що у жовтні 2020 року працівниками ГУ ДПС у м. Києві було проведено документальна позапланова виїзну перевірку ТОВ «Гронал Пром» з питань законності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн. за серпень 2020 року (податкова декларація з податку на додану вартість від 16.09.2020 №34703806).

Висновки перевірки зафіксовані в акті від 05.11.2020 №424/26-15-07-04-04/40527619 (т. 1 а.с. 22-32), в якому зазначено, що у ході її проведення встановлено порушення ТОВ «Гронал Пром»:

- п. 44.1 ст. 44, п. п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищену суму від`ємного значення різниці між сумою податкових зобов`язань та податкового кредиту, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, на суму 1 087 195,00 грн за серпень 2020 року;

- п. 44.1 ст. 44, п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України, а саме - посадовим особам контролюючого органу не надані документи до перевірки.

На підставі викладених в акті перевірки висновків Відповідачем 27.11.2020 прийнято податкове повідомлення-рішення форми «В4» №00083470704, яким Позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість за серпень 2020 року на 1 087 195,00 грн (т. 1 а.с. 35).

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що у грудні 2020 року працівниками ГУ ДПС у м. Києві було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій декларації з податку на додану вартість ТОВ «Гронал Пром» за жовтень 2020 року, висновки якої викладені в акті від 17.12.2020 №12975/Ж5/26-15-04-10-16/40527619 (т. 1 а.с. 39-41).

У ході перевірки встановлено порушення Позивачем п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 9 - рядок 17 декларації (позитивне значення)), яке сплачується до державного бюджету за жовтень 2020 року на суму 1 079 839 грн.

За результатами перевірки ГУ ДПС у м. Києві було прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.03.2021 №228500411, яким ТОВ «Гронал Пром» було збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 1 349 798,75 грн, у тому числі за податковим зобов`язанням 1 079 839 грн та штрафними (фінансовими) санкціями - 269 959,75 грн (т. 1 а.с. 42-43).

Вирішуючи питання про правомірність оскаржуваних індивідуальних актів, суд першої інстанції встановив таке.

Податковий кредит в сумі 1 087 195 грн був сформований товариством за рахунок імпорту товарів на територію України за такими господарськими операціями:

1) 31.01.2020 між ТОВ «Гронал Пром» (Покупець) та Intrade Group Company Corp (Продавець) було укладено контракт № ЕХР20/20, предметом якого було придбання товарів в асортименті та кількості, зазначених Продавцем в Інвойсах на кожну партію товару, які є невід`ємною частиною цього Договору (далі - Контракт №20/20; т. 2 а.с. 6-8).

У рамках Контракту № 20/20 Продавцем були складені інвойси (т. 2 а.с. 9-36).

2) 01.11.2019 між ТОВ «Гронал Пром» (покупець) та Changzhou Hapral Import-Export CO. LTD (Продавець) було укладено контракт № ЕХ19/19, предметом якого було придбання товарів в асортименті та кількості, зазначених Продавцем в Інвойсах на кожну партію товару, які є невід`ємною частиною цього Договору (далі - Контракт №19/19; т. 1 а.с. 237-239).

У рамках Контракту № 19/19 Продавцем були надані інвойси (т. 1 а.с. 240-246; т. 2 а.с. 1-5).

Судом першої інстанції також встановлено, що з метою митного оформлення придбаних товарів та підтвердження його митної вартості ТОВ «Гронал Пром» було подано до Київської митниці Держмитслужби електронні митні декларації (т. 1 а.с. 64-236), а факт транспортування товару підтверджують міжнародні автотранспортні накладні (CMR) (т. 1 а.с. 46-50).

Крім того, як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції, за жовтень 2020 року ТОВ «Гронал Пром» задекларовано обсяги постачання (без ПДВ) в сумі 5 399 194, сума ПДВ 1 079 839 (рядок 1.1; т. 1 а.с. 53-56). У цій же декларації Позивачем було визначено розмір податкового кредиту в сумі 1 079 839 грн.

При цьому судом першої інстанції зауважено, що податковий кредит на згадану суму був сформований за рахунок ввезення на митну територію України товарів (імпорт) на підставі Контракту №19/19 та Контракту №20/20.

На підставі встановлених вище обставин, суд першої інстанції прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог з огляду на документальне підтвердження матеріалами справи правильності формування даних податкового обліку підприємством.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може погодитися з огляду на таке.

Відповідно до пп. «а» п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з, зокрема, ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Приписи п. 198.6 ст. 198 ПК України визначають, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

За правилами п. 201.12 ст. 201 ПК України у разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку.

У свою чергу, із змісту наведених вище норм вбачається, що в силу положень п. 198.6 ст. 198 ПК України не дають право на формування податкового кредиту операції, не підтверджені належним чином оформленими документами. При цьому, у разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон про бухгалтерський облік) документом, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення є первинний документ.

Приписи ст. 9 вказаного Закону визначають, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Крім того, згідно п. 2.4 затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до абз. 1-2 п. 44.1 ст. 44 ПК України у редакції, чинній на момент проведення документальної позапланової перевірки, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Приписи п. 44.3 ст. 44 ПК України визначають, що платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством термінів, але не менш як 1095 днів (2555 днів - для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статей 39 та 39-2 цього Кодексу) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності, та документів, пов`язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, - не менш як 1095 днів з дня здійснення відповідної господарської операції (для відповідних дозвільних документів - не менш як 1095 днів з дня завершення терміну їх дії).

У силу положень п. 44.6 ст. 44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в пункті 86.7 статті 86 цього Кодексу платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає в порядку пункту 86.7 статті 86 цього Кодексу документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки, такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Відповідно до п. 44.7 ст. 44 ПК України у разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який проводить перевірку, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи).

У разі якщо під час проведення перевірки платник податків надає документи менше ніж за три дні до дня її завершення або коли надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу менше ніж за три дні до дня завершення перевірки, проведення перевірки продовжується на строк, визначений статтею 82 цього Кодексу.

У разі якщо надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу після завершення перевірки, контролюючий орган має право не приймати рішення за результатами проведеної перевірки та призначити позапланову документальну перевірку такого платника податків.

Як вбачається з матеріалів справи, документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Гронал Пром» проводилася з 16.10.2020 по 29.10.2020. Так, 20.10.2020 директору підприємства Захарову А.Ю. було пред`явлено направлення від 16.10.2020 №291/26-15-07-04-04 на перевірку, а також вручено копію наказу від 16.10.2020 №1400 про проведення перевірки (т. 2 а.с. 52, 58).

Крім того, 20.10.2020 керівнику підприємства було вручено запит від 19.10.2020 №1 про надання документів у зв`язку з проведенням перевірки, зокрема, підтверджуючих документів по взаємовідносинах з якими сформоване від`ємне значення з ПДВ - договори, видаткові накладні, акти, банківські виписки (т. 2 а.с. 57).

У відповідь на цей запит ТОВ «Гронал Пром» листом від 23.10.2020 №23/10 повідомило ГУ ДПС у м. Києві про неможливість надання документів у зв`язку з перебуванням останніх на відповідальному збереженні та віддаленому доступі, у зв`язку з чим та внаслідок карантинних обмежень просило відтермінувати проведення перевірки (т. 2 а.с. 55).

Крім того, іншим листом (без номера і дати, однак який зареєстрований у Відповідача; т. 2 а.с. 56) підприємство вказало на відсутність підстав для надання документів на запит від 19.10.2020 №1 з огляду на невідповідність його вимогам ст. 73 ПК України та одночасно повідомило, що працює у дистанційному режимі та готове надати запитувані документи після закінчення карантину.

29.10.2020 працівниками ГУ ДПС у м. Києві було складено акт, в якому зафіксовано факт ненадання ТОВ «Гронал Пром» запитуваних під час перевірки документів всупереч вимог п. 85.2 ст. 85 ПК України (т. 2 а.с. 53).

Як вже було зазначено вище, висновки документальної позапланової виїзної перевірки були зафіксовані в акті від 05.11.2020 №424/26-15-07-04-04/40527619, примірник якого у той же день було направлено засобами поштового зв`язку на адресу підприємства - м. Київ, вул. Січових Стрільців, 70-а (т. 1 а.с. 34, т. 2 а.с. 87), однак конверт повернувся відправникові (ГУ ДПС у м. Києві) з підстав неповноти зазначеної адреси. Разом з тим, оскільки згадана вище адреса відповідає податковій адресі ТОВ «Гронал Пром», то в силу п. 42.5 ст. 42 ПК України акт вважається вручений платнику податків 09.11.2020.

Поряд з цим, документи, які запитувалися контролюючим органом під час проведення перевірки, не були надані платником податків і на етапі до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки, як це передбачено п. 44.6 ст. 44 ПК України. При цьому колегія суддів звертає увагу, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення №00083470704 прийнято ГУ ДФС у м. Києві 27.11.2020, а відтак ТОВ «Гронал Пром» мало об`єктивну можливість з 09.11.2020 по 27.11.2020 подати заперечення на акт перевірки із наданням копій первинних документів, на відсутність яких вказав контролюючий орган під час перевірки. Разом з тим, доказів вчинення Позивач жодних дій, спрямованих на подання таких документів Відповідачу, матеріали справи не містять.

За правилами п. 85.2 ст. 85 ПК України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

При цьому приписами п. 85.6 ст. 85 ПК України передбачено, що у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що доказом ненадання платником податків або його уповноваженою особою запитуваних посадовою особою контролюючого органу у ході перевірки документів є складений у довільній формі акт, що засвідчує факт відмови, за правилами, визначеними п. 85.6 ст. 85 Податкового кодексу України.

Як було встановлено раніше, відповідний акт працівниками ГУ ДПС у м. Києві було складено. Крім того, факт порушення ТОВ «Гронал Пром» приписів п. п. 44.1, 44.6 ст. 44 та п. 85.2 ст. 85 ПК України зафіксовано й в акті перевірки від 05.11.2020 №424/26-15-07-04-04/40527619.

У площині вищевказаного колегія суддів вважає за необхідне підкреслити, що, як було наголошено вище, в силу положень п. 198.6 ст. 198 ПК України не дають право на формування податкового кредиту операції, не підтверджені належним чином оформленими документами.

Принагідно судова колегія зауважує, що у постанові від 27.04.2022 у справі № 420/13197/20 Верховний Суд зазначив, що дійсно, суд не може обмежити право платника податків довести у судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги. Разом з тим, з огляду на передбачену ПК України мету й повноваження контролюючого органу під час проведення податкової перевірки, у разі, якщо рішення контролюючого органу мотивоване саме ненаданням платником податків на вимогу контролюючого органу первинних документів, адміністративний суд, виходячи з окреслених процесуальним законом меж судового доказування, повинен перевіряти і враховувати такі обставини й винятки з них при вирішенні спору, що й було зроблено судом апеляційної інстанції.

Враховуючи, що Позивачем не було доведено реальності здійснення імпортних операцій та фактів отримання від контрагентів товарів з огляду на ненадання до матеріалів справи жодних первинних документів, які у розумінні положень КАС України вважалися б належними і допустимими доказами, а також зважаючи на те, що висновки акту перевірки ґрунтуються саме на тому, що платником податків не було надано запитуваних первинних документів, колегія суддів приходить до висновку про відсутність у ТОВ «Гронал Пром» правових підстав для формування податкового кредиту на суму 1 087 195 грн за серпень 2020 року, що свідчить про необґрунтованість твердження суду першої інстанції про наявність правових підстав для визнання протиправним та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 27.11.2020 №00083470704.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.06.2020 у справі № 814/32/15. Крім того, указана вище позиція щодо недопустимості доказів сформульована Верховним Судом у постанові від 22.06.2020 у справі № 520/4539/19.

При цьому колегія суддів критично оцінює викладені у листах ТОВ «Гронал Пром» посилання на віддалене зберігання документів, впровадження дистанційної роботи та введення карантину на території України в якості перешкод для надання запитуваних ГУ ДПС у м. Києві документів, позаяк ці обставини, на переконання суду апеляційної інстанції, жодним чином не звільняли платника податків від визначеного ст. 44 і ст. 85 ПК України обов`язку з їх надання. До того ж неможливість виконати такий обов`язок підприємством належними і допустимими доказами не підтверджена. Посилання ж Позивача на невідповідність запиту вимогам ст. 73 ПК України колегія суддів оцінює критично, оскільки указаною статтею не регулюються питання направлення контролюючим органом запиту під час проведення документальної перевірки.

Надаючи оцінку висновкам суду першої інстанції про протиправність податкового повідомлення-рішення від 26.03.2021 №228500411, суд апеляційної інстанції з урахуванням доводів апеляційної скарги вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно п. 200.4 ст. 200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пп. 5 п. 4 розд. V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 (далі - Порядок №21), у рядку 16 відображається від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду. У рядок 16.1 переноситься значення рядка 21 декларації за попередній звітний (податковий) період. У рядку 16.2 вказуються суми збільшення/зменшення залишку від`ємного значення за результатами уточнюючих розрахунків, поданих протягом звітного (податкового) періоду.

Пунктом 5 розділу VI Порядку №21 передбачено, що у разі виправлення значення рядка 21 декларації, яке у майбутніх звітних періодах не вплинуло на значення рядка 18 чи рядка 20.2, уточнюючий розрахунок подається за один звітний період, в якому вносяться відповідні зміни. Такий уточнюючий розрахунок може бути поданий у спосіб, визначений в абзаці четвертому пункту 50.1 статті 50 розділу II Кодексу. Значення графи 6 рядка 21 уточнюючого розрахунку (як збільшення, так і зменшення) враховується у рядку 16.2 декларації за звітний період, у якому подано такий уточнюючий розрахунок.

Аналіз змісту поданої ТОВ «Гронал Пром» податкової декларації з податку на додану вартість №9290529653 за жовтень 2020 року (т. 1 а.с. 53-56) свідчить, що підприємством у рядку 16 «Від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду» вказано суму 1 079 839 грн, яка складається з 1 079 839 грн (рядок 16.1 «значення рядку 21 попереднього звітного (податкового) періоду»).

У свою чергу, із змісту наданої на виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції від 30.11.2022 копії податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2020 року вбачається, що в останній у рядку 21 «Сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3 декларації) (переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду)» зазначено «-». Відтак заповнення рядку 16.1 податкової декларації за жовтень 2020 року шляхом відображення у ньому суми 1 079 839 грн не узгоджується з наведеними вище положеннями Порядку №21 та суперечить згаданим вище положенням п. 200.4 ст. 200 ПК України, а відтак вказує на правильність висновків контролюючого органу про заниження платником податків позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного (звітного) податкового періоду, яке сплачується до державного бюджету за жовтень 2020 року на суму 1 079 839 грн.

Тим більше судова колегія зауважує, що задекларована ТОВ «Гронал Пром» у податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2020 року сума податкового кредиту у розмірі 1 087 195 грн (рядок 17) документально не підтверджена, на чому було наголошено вище.

З урахуванням наведеного судова колегія приходить до висновку про помилковість позиції суду першої інстанції про існування правових підстав для визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 26.03.2021 №228500411.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином, зважаючи на встановлену вище відсутність правових підстав для формування підприємством податкового кредиту за серпень 2020 року в сумі 1 087 195 грн з огляду на неподання як на час перевірки так і до прийняття податкового повідомлення-рішення первинних документів, а також формування від`ємного значення у жовтні 2020 року на суму 1 079 839 грн з огляду на відсутність податкового кредиту станом на вересень 2020 року на цю чи більшу суму, судова колегія приходить до висновку про передчасність твердження Jкружного адміністративного суду міста Києва про обґрунтованість позовних вимог, а тому вважає за необхідне рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Приписи п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при постановленні рішення порушено норми матеріального права, що стали підставою для неправильного вирішення справи. У зв`язку з цим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду - скасувати.

Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві - задовольнити повністю.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 серпня 2022 року - скасувати.

Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Суддя-доповідач А.Г. Степанюк

Судді Н.П. Бужак

М.І. Кобаль

Повний текст постанови складено 14 грудня 2022 року.