Рішення

від 01.07.2010 по справі 2/106-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.u a

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

01 липня 2010 р. Справа 2/1 06-10

за позовом: Фізичної ос оби-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

до: Відкритого акціонер ного товариства "Ладижинхліб ", вул. Хлібозаводська, 1, м. Лади жин, Тростянецький район, Він ницька область, 24321

про стягнення 13681,27 грн.

Головуючий суддя

Cекретар судового засіданн я

Представники

позивача : ОСОБА_2 - за довіреністю;

відповідача : не з"явив ся.

ВСТАНОВИВ :

Заявлено позов Фізич ної особи-підприємця ОСОБА _1 до Відкритого акціонерно го товариства "Ладижинхлі б" про стягнення 13681,27 грн., в т ому рахунку 9255,52 грн. - основного боргу, 4425,75 грн. - пені, за поставл ений товар згідно договору п оставки №2 від 04.03.2010 року.

Ухвалою господарського су ду Вінницької області від 07.06.20 10 р. порушено провадження у сп раві та призначено засідання на 21.06.2010 р.

21.06.2010 року за клопотанням об ох сторін в судовому засідан ні оголошено перерву до 01.07.2010 ро ку.

01.07.2010 року в судовому засідан ні позивач позов підтримала та просила суд задовольнити його в повному обсязі.

Відповідач в судове засід ання, призначене на 01.07.2010 року, н е з'явився, витребуваних ухва лою суду від 07.06.2010 року документ ів не надав, незважаючи на те, що належним чином повідомляв ся про час і місце розгляду сп рави, підтвердженням чого є р озписка сторін про оголошенн я перерви в судовому засідан ні від 21.06.2010 року.

Враховуючи вищевикладен е, суд вважає, що вжив всі зале жні від нього заходи для пові домлення відповідача належн им чином про час і місце розгл яду судової справи і забезпе чення явки останнього в судо ве засідання для реалізації ним права на судовий захист с воїх прав та інтересів.

Беручи до уваги приписи ст .69 ГПК України щодо строків ви рішення спору та той факт, що н еявка в засідання суду відпо відача, належним чином та від повідно до законодавства пов ідомленого про дату, час та мі сце судового засідання, не пе решкоджає розгляду справи, с уд дійшов висновку про розгл яд справи за наявними у ній ма теріалами, згідно ст. 75 ГПК Укр аїни.

Розглянувши подані докум енти і матеріали, заслухавши пояснення представника пози вача, з' ясувавши фактичні о бставини, на яких ґрунтуєтьс я позов, оцінивши докази, які м ають значення для розгляду с прави і вирішення спору по су ті судом встановлено наступн е.

04 березня 2010 року між Фізично ю особою-підприємцем ОСОБА _1 (постачальник) та Відкрити м акціонерним товариством " Ладижинхліб" (покупець) б ув укладений договір поставк и № 2, за умовами якого постача льник зобов"язується п ередати у власність покупця у визначений термін товар, а п окупець зобов"язується прийняти та оплатити товар н а умовах цього договору.

Кількість товару, що постав ляється, ціна за одиницю това ру, асортимент зазначаються у видатковій накладній, яка є невід"ємною частиною д аного договору і одночасно в иконує функцію специфікації (п. 1.3 договору).

Згідно п.2.1 договору моменто м поставки товару вважається дата складання накладної.

На виконання взятих на себе зобов'язань за укладеним дог овором позивачем було постав лено відповідачу товар на за гальну суму 9255,52 грн., підтвердж енням чого є підписані та скр іплені печатками представни ків обох сторін видаткові на кладні № АГ 4/03/1 від 04.03.2010 року, № АГ 4/03/2 від 04.03.2010 року, № АГ 5/03/3 від 05.03.2010 ро ку, № АГ 9/03/1 від 09.03.2010 року, № АГ 11/03/1 ві д 11.03.2010 року, № АГ 30/03/1 від 30.03.2010 року, № АГ 1/04/1 від 01.04.2010 року, № АГ 6/04/1 від 06.04.2 010 року, № АГ 13/04/2 від 13.04.2010 року, згід но яких відповідач отримав з азначений у накладних товар.

У відповідності до п. 3.1 догов ору кінцевий розрахунок пров одиться покупцем не пізніше, ніж через 30 календарних днів від дати поставки товару пос тачальником. Датою поставки товару є дата , вказана у видат ковій накладній.

Відповідач взяті на себе зо бов'язання щодо своєчасної т а у повному обсязі оплати за о триманий товар не виконав, у з в'язку з чим, за ним утворилась заборгованість в сумі 9255,52 грн ., яку в добровільному порядку останній не повертає позива чу.

За вказаних обставин, позив ач звернувся до суду із даним позовом.

Враховуючи встановлені об ставини, суд дійшов наступни х висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні п рава та обов'язки виникають і з дій осіб, що передбачені акт ами цивільного законодавств а, а також із дій осіб, що не пер едбачені цими актами, але за а налогією породжують цивільн і права та обов'язки, й серед п ідстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, п ередбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст. 174 Господа рського кодексу України, гос подарські зобов'язання можут ь виникати, зокрема, із господ арського договору та інших у год, передбачених законом, а т акож з угод, не передбачених з аконом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 509 Цивільн ого кодексу України зобов'яз анням є правовідносини, в яко му одна сторона (боржник) зобо в'язана вчинити на користь др угої сторони (кредитора) певн у дію (передати майно, виконат и роботу, надати послугу, спла тити гроші тощо) або утримати ся від певної дії, а кредитор м ає право вимагати від боржни ка виконання його обов'язку. Т аке ж положення містить і ст.17 3 Господарського кодексу Укр аїни, в якій зазначено, що госп одарським визнається зобов'я зання, що виникає між суб'єкто м господарювання та іншим уч асником (учасниками) відноси н у сфері господарювання з пі дстав, передбачених цим Коде ксом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому ч ислі боржник) зобов'язаний вч инити певну дію господарсько го чи управлінсько-господарс ького характеру на користь і ншого суб'єкта (виконати робо ту, передати майно, сплатити г роші, надати інформацію тощо ), або утриматися від певних ді й, а інший суб'єкт (управнен а сторона, у тому числі кре дитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони викона ння її обов'язку.

За своєю правовою природою укладений між сторонами у сп раві договір №2 від 04.03.2010 року є д оговором поставки.

В силу ст. 712 ЦК України за дог овором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність , зобов'язується передати у встановлений строк (строки ) товар у власність покупця для використання його у підп риємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з о собистим, сімейним, домашні м або іншим подібним викорис танням, а покупець зобов'язує ться прийняти товар і сплати ти за нього певну грошову сум у.

Частиною 2 ст. 712 ЦК України пе редбачено, що до договору пос тавки застосовуються загаль ні положення про купівлю-про даж, якщо інше не встановлено договором, законом або не вип ливає з характеру відносин с торін.

Згідно ст. 692 ЦК України, поку пець зобов' язаний оплатити товар після його прийняття а бо прийняття товаророзпоряд чих документів на нього, якщо договором або актами цивіль ного законодавства не встано влений інший строк оплати то вару.

Як встановлено судом та вба чається із матеріалів справи , позивач виконав свої зобов'я зання по поставці відповідач у товару належним чином, підт вердженням чого є підписані та скріплені печатками пред ставників обох сторін видатк ові накладні № АГ 4/03/1 від 04.03.2010 рок у, № АГ 4/03/2 від 04.03.2010 року, № АГ 5/03/3 від 05.03.2010 року, № АГ 9/03/1 від 09.03.2010 року, № А Г 11/03/1 від 11.03.2010 року, № АГ 30/03/1 від 30.03.2010 року, № АГ 1/04/1 від 01.04.2010 року, № АГ 6/04 /1 від 06.04.2010 року, № АГ 13/04/2 від 13.04.2010 року,згідно яких відповід ач отримав зазначений у накл адних товар.

Однак, відповідач в порушен ня умов укладеного договору не виконав свого обов'язку що до повного та своєчасного ро зрахунку з позивачем за пост авлений товар, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгован ість в розмірі 9255,52 грн., про що с відчить відсутність в матері алах справи на момент її розг ляду доказів проведення розр ахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції д о прибуткових касових ордері в) на вказану суму.

В силу ст. 629 Цивільного кодек су України зазначено, що дого вір є обов'язковим для викона ння сторонами.

Згідно зі ст. 526 Цивільного ко дексу України, ст. 193 Господарс ького кодексу України зобов' язання має виконуватися нале жним чином відповідно до умо в договору та вимог цих Кодек сів, інших актів цивільного з аконодавства, а за відсутнос ті таких умов та вимог - відпов ідно до звичаїв ділового обо роту або інших вимог, що звича йно ставляться.

Одностороння відмова від з обов'язання або одностороння зміна його умов не допускаєт ься, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Ци вільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 527 Цивільно го кодексу України боржник з обов'язаний виконати свій об ов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інш е не встановлено договором а бо законом, не випливає із сут і зобов'язання чи звичаїв діл ового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язан ні має право вимагати доказі в того, що обов'язок виконуєть ся належним боржником або ви конання приймається належни м кредитором чи уповноважено ю на це особою, і несе ризик на слідків непред'явлення такої вимоги.

Таким чином, вимоги позивач а про стягнення заборгованос ті за поставлений товар підл ягають задоволенню в сумі 9255,52 грн., оскільки є обґрунтовани ми та фактично відповідають матеріалам справи.

Поряд з цим, за порушення ві дповідачем взятих на себе зо бов'язань щодо оплати за пост авлений товар позивачем було нараховано та заявлен о до стягнення 4425,75 грн. - пені. Ро зглянувши дану вимогу, суд ді йшов наступних висновків.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного ко дексу України якщо у зобов'яз анні встановлений строк (те рмін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей стр ок (термін).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України пе редбачено, що боржник вважає ться таким, що прострочив, якщ о він не приступив до виконан ня зобов'язання або не викона в його у строк, встановлений д оговором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК Україн и порушенням зобов'язання є й ого невиконання або виконанн я з порушенням умов, визначен их змістом зобов'язання (нена лежне виконання).

Згідно зі ст. 611 Цивільного ко дексу України у разі порушен ня зобов'язання настають пра вові наслідки, встановлені д оговором або законом, зокрем а сплата неустойки.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК Укра їни пенею є неустойка, що обчи слюється у відсотках від сум и несвоєчасно виконаного гро шового зобов'язання за кожен день прострочення виконання .

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 551 ЦК України , якщо предметом неустойки є г рошова сума, її розмір встано влюється договором або акто м цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 3 ст. 198 Господ арського кодексу України, ві дсотки за грошовими зобов'яз аннями учасників господарсь ких відносин застосовуються у випадках, розмірах та поряд ку, визначених законом або до говором.

Пунктом 6 ст. 231 Господарськог о кодексу України передбачен а відповідальність за поруше ння грошового зобов'язання, щ о обчислюється у відсотках, р озмір яких передбачений облі ковою ставкою НБУ за увесь ча с користування чужими коштам и, якщо інший розмір відсоткі в не передбачений законом аб о договором.

Згідно п. 4.2 договору за несво єчасний розрахунок покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі 1% від суми заборгова ності за кожен день затримки платежу.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК Укра їни нарахування штрафних сан кцій за прострочення виконан ня зобов'язання, якщо інше не в становлено законом або догов ором, припиняється через шіс ть місяців від дня, коли зобов 'язання мало бути виконано.

З огляду на вказане, суд вва жає, що вимоги позивача про ст ягнення з відповідача 4425,75 грн. - пені заявлено правомірно.

Однак, з урахуванням встано влених обставин по даній спр аві суд прийшов до висновку п ро зменшення розміру заявлен ої до стягнення пені, виходяч и з наступного.

Частиною 3 статті 551 ЦК Україн и передбачено можливість зме ншення за рішенням суду розм іру неустойки, що стягується з боржника за порушення зобо в'язання, якщо розмір неустой ки значно перевищує розмір з битків. При цьому відсутніст ь чи невисокий розмір збиткі в може бути підставою для зме ншення судом розміру неустой ки, що стягується з боржника.

Статтею 233 ГК України передб ачено, що у разі якщо належні д о сплати штрафні санкції над мірно великі порівняно із зб итками кредитора, суд має пра во зменшити розмір санкцій. П ри цьому повинно бути взято д о уваги: ступінь виконання зо бов'язання боржником; майнов ий стан сторін, які беруть уча сть у зобов'язанні; не лише май нові, але й інші інтереси стор ін, що заслуговують на увагу. Я кщо порушення зобов'язання н е завдало збитків іншим учас никам господарських відноси н, суд може з урахуванням інте ресів боржника зменшити розм ір належних до сплати штрафн их санкцій.

Отже, якщо порушення зобов'я зання учасника господарськи х відносин не потягло за собо ю значні збитки для іншого го сподарюючого суб'єкта, то суд може з урахуванням інтересі в боржника зменшити розмір н алежних до сплати штрафних с анкцій.

Відповідно до п. 3 ст. 83 ГПК Укр аїни господарський суд, прий маючи рішення, має право, зокр ема, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (ш трафу, пені), яка підлягає стяг ненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Застосовуючи припис, який м іститься в п. 3 ст. 83 ГПК України , суд враховує вказівку, що мі ститься в п. 2.4 роз'яснення Вищо го арбітражного суду України від 29.04.19994 року № 02-5/293 "Про деякі пи тання практики застосування майнової відповідальності з а невиконання чи неналежне в иконання грошових зобов'язан ь", в якому зазначається, що ви рішуючи питання про зменшенн я розміру пені, яка підлягає с тягненню зі сторони, що поруш ила зобов'язання, арбітражни й суд повинен об'єктивно оцін ити, чи є даний випадок винятк овим, виходячи з інтересів ст орін, які заслуговують на ува гу, ступеня виконання зобов'я зань, причини неналежного ви конання або невиконання зобо в'язання, незначності простр очення у виконанні зобов'яза ння, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, не гайного добровільного усуне ння винною стороною порушенн я та його наслідків.

Слід зазначити, що законода вчо не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафни х санкцій.

Приймаючи рішення про змен шення розміру неустойки суд взяв до уваги майновий стан с торін, ступінь виконання зоб ов'язання відповідачем.

Враховуючи викладені обст авини в сукупності суд, корис туючись правом, наданим йому ст.551 ЦК України, 233 ГК України та ст.83 ГПК України, зменшує розм ір пені на 50% до 2212,86 грн.

Як визначає ст. 32 Господарсь кого процесуального кодексу України, доказами у справі є б удь-які фактичні дані, на підс таві яких господарський суд встановлює наявність чи відс утність обставин, на яких ґру нтуються вимоги і запереченн я, а також інші обставини, які мають значення для правильно го вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Госпо дарського процесуального ко дексу України докази подають ся сторонами та іншими учасн иками судового процесу. Обст авини справи, які відповідно до законодавства повинні бу ти підтверджені певними засо бами доказування, не можуть п ідтверджуватися іншими засо бами доказування. Господарсь кий суд оцінює докази за свої м внутрішнім переконанням, щ о ґрунтується на всебічному, повному і об' єктивному роз гляді в судовому процесі всі х обставин справи в їх сукупн ості, керуючись законом. Ніяк і докази не мають для господа рського суду заздалегідь вст ановленої сили. Визнання одн ією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторон а обґрунтовує свої вимоги аб о заперечення для господарсь кого суду не є обов' язковим .

За змістом статті 33 Господа рського процесуального коде ксу України, обов'язок доказу вання та подання доказів роз поділяється між сторонами, в иходячи з того, хто посилаєть ся на юридичні факти, які обґр унтовують його вимоги і запе речення.

Всупереч наведеним вище но рмам та вимогам ухвали суду в ід 07.06.2010 року відповідач не пода в до суду жодних належних док азів в спростування позовних вимог, в тому рахунку доказів проведення розрахунків (пла тіжні доручення, виписки бан ківських установ щодо руху к оштів, квитанції до прибутко вих касових ордерів) на заявл ену до стягнення суму заборг ованості за поставлений това р.

За вказаних вище обставин, с уд дійшов висновку про задов олення позову в повному обся зі із зменшенням розміру пен і на 50% до 2212,86 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК Украї ни, оскільки спір виник внасл ідок неправомірних дій відпо відача витрати на держмито т а витрати на інформаційно-те хнічне забезпечення судовог о процесу покладаються на ос таннього пропорційно розмір у задоволених позовних вимог .

Керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 527, 530, 610, 611, 612, 549, 551, 712, 692 ЦК України, ст.ст. 173, 174, 193, 19 8, 231, 232, 233 ГК України, ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 45, 46, 47, 49, 75, 82, 84, 85, 115, 116 ГПК України, с уд -

ВИРІШИВ :

1.Позов задовольнити .

2. Зменшити розмір заявлен ої до стягнення пені до 2212,86 грн .

3. Стягнути з Відкритого акц іонерного товариства "Лад ижинхліб", вул. Хлібозав одська, 1, м. Ладижин, Т ростянецький район, Вінницьк а область, 24321 (ідентифікаційн ий код - 05495897) на користь Фізично ї особи-підприємця ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 (ідентифікаційн ий номер - НОМЕР_1) 9255,52 грн. - основного боргу, 2212,86 грн. - пені, 136,81 грн. - від шкодування витрат пов' язан их зі сплатою державного мит а та 236,00 грн. - відшкодуван ня витрат на інформаційно-те хнічне забезпечення судовог о процесу.

4. Видати наказ в день набран ня рішенням законної сили.

5. Копію рішення надіслати с торонам по справі рекомендов аним листом.

Суддя

Повний текст рішенн я суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК У країни 02 липня 2010 р.

віддр ук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу АДРЕСА_1

3 - відповідачу вул. Хлібозав одська, 1, м. Ладижин, Тростянец ький район, Вінницька област ь, 24321