Рішення

від 28.08.2022 по справі 357/13082/21

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/13082/21

2/357/27/22

Категорія 52

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 серпня 2022 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Ярмола О. Я. ,

при секретарі Пустова Ю. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в місті Біла Церква, в залі суду №5 цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІЯ 2015», ОСОБА_2 , третя особа: АТ "Страхова компанія "ІНГО" про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, -

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача ОСОБА_1 , адвокат Конюшко Д.Б., звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з вищевказаним позовом, в якому просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІЯ 2015», ОСОБА_2 матеріальну шкоду в розмірі 612 302,51грн, 6123,03 грн судового збору та 10 000,00 грн витрат на правничу допомогу.

І. Позиція сторін у справі.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 20.07.2021 року о 01 годині 10 хвилин, на автодорозі М-05 Київ-Одеса 183 км+700 м водій ОСОБА_2 , виконуючи свої трудові обов`язки, як найманий працівник ТОВ «ДІЯ 2015», керуючи транспортним засобом «MAN», р.н. НОМЕР_1 , з напівпричепом «Pacton Т3007», р.н. НОМЕР_2 , не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції, та скоїв зіткнення з транспортним засобом «MERCEDES- BENZ GLS350», р.н. НОМЕР_3 , належний на праві власності позивачу ОСОБА_1 , який рухався попереду. ДТП сталася з вини відповідача ОСОБА_2 , що встановлено постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 08.09.2021 року у справі № 357/8652/21. Цивільно-правова відповідальність винної особи на момент настання ДТП була застрахована відповідно до умов Полісу ОСЦПВВНТЗ № 205007273, виданого АТ «Страхова компанія «ІНГО» у межах страхової суми за шкоду, заподіяну майну третіх осіб, що становить 130 000,00 грн, розмір франшизи становить 2600,00 грн. Також позивач зазначає, що шкода майну була заподіяна ОСОБА_2 , під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків у ТОВ «ДІЯ 2015». Згідно зі звітом № 568/08-21 від 11.08.2021 року про оцінку вартості матеріального збитку, заподіяного власнику КТЗ «MERCEDES-BENZ GLS350», н.з. НОМЕР_3 , розмір матеріального збитку складає 739 702,51 грн. А тому, позивач просить суд стягнути з відповідачів 612 302,51 грн (739 702,51 грн. (розмір заподіяної майнової шкоди) за мінусом 127 400,00 грн. (належне страхове відшкодування у розмірі страхової суми за вирахуванням розміру франшизи як ліміт відповідальності страховика), 6123,03 грн судового збору та 10 000,00 грн витрат на правничу допомогу.

В судовому засіданні, яке проводилось в режимі відеоконференції, представник позивача ОСОБА_3 позов підтримав.

Заперечуючи позов, відповідач ТОВ «ДІЯ 2015» подав відзив на позовну заяву, де зазначив, що ТОВ «ДІЯ 2015» є неналежним відповідачем, оскільки водій ОСОБА_2 на час скоєння ДТП на законних підставах керував транспортним засобом, мав при собі посвідчення водія та технічний паспорт на автомобіль, наданий власником ТОВ «ДІЯ 2015», але ОСОБА_2 не перебував в трудових відносинах з ТОВ «ДІЯ 2015». Винним у ДТП є ОСОБА_4 , але з невідомих причин відносно нього не було складено постанову і не притягнено до відповідальності. Також, представник відповідача в судовому засіданні поставив під сумнів вартість відновлювального ремонту автомобіля «MERCEDES- BENZ GLS350», НОМЕР_3 , оскільки його вартість перевищує ринкову вартість автомобіля на час скоєння ДТП. Також зазначив, що обсяг ремонтного впливу набагато завищений і не відповідає ні технології ремонту, ні результатам оглядів, відсутній перелік запчастин та їх ціна від виробника для автомобілів «MERCEDES- BENZ», які для виконання ремонту позивач повинен був купувати у постачальника, представника заводу-виробника, позивачем не надано доказів, які саме запчастини, за якою ціною та де купувалися. Представник відповідача вважає, що ціна і вартість ремонту умисно завищено та необґрунтовано, в тому числі з урахуванням звіту № 568/08-21 від 11.08.2021 року.

В судове засідання відповідач ОСОБА_2 повторно не з`явився, про день та час розгляду даної справи був повідомлений належно, жодних клопотань чи заперечень суду не подав, та відповідно до положень ч.11 ст.128, 130 ЦПК України вважається, що відповідач повідомлений належно про розгляд справи.

Третя особа АТ «Страхова компанія «ІНГО» в судове засідання свого представника не направила, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином, подали до суду письмові пояснення щодо позовної заяви з додатками (а.с. 220-248), та повідомили, що між AT «СК «ІНГО» та ТОВ «ДІЯ 2015» було укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 205007273, за яким забезпечено автомобіль «MAN TGX 18.480», д/н НОМЕР_1 . Полісом № НОМЕР_4 встановлено ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну в розмірі 130 000,00 грн. та франшизу в розмірі 2 600,00 грн. 29.07.2021 р. позивач звернувся до AT «СК «ІНГО» з повідомленням про ДТП та подав заяву про виплату страхового відшкодування, після отримання якої, AT СК «ІНГО» було видано позивачеві направлення для огляду експертом пошкодженого транспортного засобу. Відповідно до Звіту № 13544 від 15.09.2021 р. про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу, складеного ТОВ «СЗУ Україна», матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля «Mercedes-Benz GLS 350», д/н НОМЕР_3 , в результаті його пошкодження при ДТП від 20.07.2021 р. складає 927 296,57 грн. з урахуванням ПДВ та 788 094,64 грн. без урахування ПДВ. 01.10.2021 р. АТ «СК «ІНГО» здійснило виплату страхового відшкодування на рахунок позивача в межах ліміту, встановленого полісом № 205007273, в розмірі 127 400,00 грн. (130 000,00 грн. (страхова сума) - 2 600,00 грн. (франшиза за полісом)), що підтверджується платіжним дорученням № 20532 від 01.10.2021 року. А тому, AT «СК «ІНГО» здійснило виплату страхового відшкодування, відповідно до вимог законодавства та у відповідності до умов договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

ІІ. Процесуальні дії та рішення у справі.

Білоцерківський міськрайонний суд Київської області своєю ухвалою від 29.11.2021 року відкрив провадження у даній справі в загальному порядку, призначив справу до підготовчого засідання. (Том 1, а.с. 60)

Ухвалою суду від 01.12.2021 року витребувано у ГУ Державної податкової служби в Київській області інформацію про працевлаштування, роботодавця та отримані доходи фізичної особи ОСОБА_2 за період з 01.01.2021 року по 30.09.2021 року. (Т.1, а.с.65)

07.12.2021 року до суду надійшло клопотання представника позивача ОСОБА_3 про долучення до матеріалів справи доказів. (Т. 1, а.с.69-76)

10.12.2021 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву ТОВ «Дія 2015». (Т.1, а.с. 78-85)

Ухвалою суду від 13.12.2022р., 12.01.2022р., 19.01.2022р., 22.02.2022р., 06.05.2022р., 25.05.2022р., 01.07.2022р., 22.07.2022р. було задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_3 про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів.

20.12.2021 року на виконання вимог ухвали суду від 01.12.2021 року надійшли відомості з Державного реєстру фізичних осіб платників податків ДПС України про суми виплачених доходів ОСОБА_2 (Т.1, а.с. 96)

06.01.2022 року на адресу суду надійшла відповідь на відзив від представника позивача. (Т.1, а.с. 98-106)

12.01.2022 року на адресу суду надійшла заява представника відповідача ТОВ «Дія 2015» про залучення в якості третьої особи АТ «СК «ІНГО». (Т.1, а.с. 115-116)

Білоцерківський міськрайонний суд Київської області своєю ухвалою від 12.01.2022 року, занесеною до протоколу судового засідання залучив до розгляду справи АТ «Страхова компанія «ІНГО», в якості третьої особи.

16.02.2022 року представник відповідача ТОВ «Дія 2015» подав клопотання про витребування у ДПП УПП в Черкаській області документів щодо ДТП за участю водіїв ОСОБА_5 та ОСОБА_4 (том 1, а.с. 136-137)

Ухвалою суду від 16.02.2022 року витребувано в УПП в Черкаській області ДПП адміністративної практики копії документів щодо ДТП, яка сталася 20.07.2021 року за участю водіїв ОСОБА_2 та ОСОБА_4 (том 1, а.с. 142-143)

Білоцерківський міськрайонний суд Київської області своєю ухвалою від 22.06.2022 року, занесеною до протоколу судового засідання закрив підготовче провадження по справі та призначив справу до розгляду по суті.

28.06.2022 року на адресу суду надійшли пояснення третьої особи АТ «СК «ІНГО» з додатками (Т.1, а.с. 220-248)

Суд, вивчивши матеріали справи, оцінивши зібрані та надані докази в їх сукупності, приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення.

ІІІ. Фактичні обставини справи.

Судом встановлено, що 20.07.2021 року о 01 годині 10 хвилин, на автодорозі М-05 Київ-Одеса 183 км+700 м водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом «MAN», р.н. НОМЕР_1 , з напівпричепом «Pacton Т3007», р.н. НОМЕР_2 , не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції, та скоїв зіткнення з транспортним засобом «MERCEDES- BENZ GLS350», р.н. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_4 , який рухався попереду, чим ОСОБА_2 порушив п.12.1, 13.1 Правил дорожнього руху. Внаслідок ДТП вказані транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень із матеріальними збитками, відтак позивачеві ОСОБА_1 було заподіяно майнової шкоди.

Білоцерківський міськрайонний суд Київської області своєю постановою від 08.09.2021 року по справі № 357/8652/21 визнав ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, що призвело до вказаної дорожньо-транспортної пригоди. (Т. 1, а.с. 74-75)

Відповідно до положень ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Встановлено, що цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «MAN TGX 18.480», д.н.з. НОМЕР_1 на час скоєння ДТП була застрахована у АТ «Страхова компанія «ІНГО» відповідно до договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 205007273. (Т.1, а.с. 223)

Згідно зі звітом № 568/08-21 від 11.08.2021 року про оцінку вартості матеріального збитку, заподіяного власнику КТЗ «MERCEDES-BENZ GLS350», р.н. НОМЕР_3 , виготовленого на замовлення позивача, розмір матеріального збитку складає 739 702,51 грн. (Т. 1, а.с. 21)

Встановлено, що 29.07.2021 року ОСОБА_1 звернувся до AT «СК «ІНГО» із заявою про виплату страхового відшкодування. (Т.1, а.с. 225)

Встановлено, що 01.10.2021 року AT «СК «ІНГО» здійснило виплату страхового відшкодування позивачеві ОСОБА_1 , у розмірі 127400,00 грн. (130 000,00 грн. (страхова сума) - 2 600,00 грн. (франшиза за полісом)), що підтверджується платіжним дорученням № 20532 від 01.10.2021 року та не заперечується позивачем (Т.1. а.с. 243).

Встановлено, що AT «СК «ІНГО» здійснило виплату на підставі Звіту № 13544 від 15.09.2021 р. про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу, складеного ТОВ «СЗУ Україна», згідно якого матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля «Mercedes-Benz GLS 350», д/н НОМЕР_3 , в результаті його пошкодження при ДТП від 20.07.2021 р., складає 927 296,57 грн. з урахуванням ПДВ та 788 094,64 грн. без урахування ПДВ (Т.1 а.с.236).

Встановлено, що на замовлення позивача, суб`єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_6 було складено Звіт № 568/08-21 від 11.08.2021 року про оцінку вартості матеріального збитку, заподіяного власнику КТЗ «MERCEDES-BENZ GLS350», н.з. НОМЕР_3 , та визначено, що розмір матеріального збитку складає 739 702,51 грн.(Т. 1 а.с. 21-38)

ІV. Позиція суду та оцінка аргументів сторін.

Відповідно до ч.1, ч.2, ч.5 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо-і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

За загальним правилом обов`язок відшкодувати завдану шкоду джерелом підвищеної небезпеки покладається на володільця джерела. Разом з тим, метою здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності Закон України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (стаття 3) визначає забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП, а також захист майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до ч.16, ч.17 ст. 9 ЗУ «Про страхування» страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник. Непрямі збитки вважаються застрахованими, якщо це передбачено договором страхування. У разі коли страхова сума становить певну частку вартості застрахованого предмета договору страхування, страхове відшкодування виплачується у такій же частці від визначених по страховій події збитків, якщо інше не передбачено умовами страхування.

Як було зазначено вище, АТ «СК «ІНГО» здійснило виплату страхового відшкодування на рахунок позивача в межах ліміту, встановленого полісом № 205007273, в розмірі 127 400,00 грн. (130 000,00 грн. (страхова сума) - 2 600,00 грн. (франшиза за полісом).

За змістом ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до положень ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно положень ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Як зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ №108601 від 20.07.2021 року, місце роботи ОСОБА_2 зазначено як «MAN TGA 18.480 водій».

Представник відповідача не спростував та не підтвердив інформації щодо працевлаштування ОСОБА_2 в ТОВ «ДІЯ 2015».

Однак, на виконання вимог ухвали суду від 01.12.2021 року, до справи були надані відомості з Державного реєстру фізичних осіб платників податків ДПС України про суми виплачених доходів ОСОБА_2 . Отже, встановленим є те, що ОСОБА_2 був прийнятий на роботу у ТОВ «ДІЯ 2015» 19.07.2021 року, а 22.07.2022 року звільнений з роботи. Зазначене ДТП відбулось 20.07.2022року. Також, з даної довідки вбачається, що ОСОБА_2 було нараховано дохід у розмірі 1807,27 грн, код доходу 102 - суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору, крім доходів, зазначених в абзаці третьому пункту 4 підрозділу 1 розділу ХХ Кодексу (підпункт 164.2.2 пункту 164.2 статті 164 розділу IV Податкового Кодексу України)

Надавши оцінку кожному зі вказаних письмових доказів та оцінку цим доказам в сукупності, встановивши фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про наявність підтвердження трудових відносин між відповідачами ТОВ «ДІЯ 2015» (роботодавець) і ОСОБА_2 (працівник), та наявність підтвердження виконання ОСОБА_2 своїх трудових обов`язків під час вчинення дорожньо-транспортної пригоди; при складанні протоколу про адміністративне правопорушення уповноважена особа встановлює дані про особу порушника, у тому числі і стосовно місця роботи та посади; так само уповноважена особа відбираючи пояснення учасників ДТП встановлює їх відповідні анкетні дані; будь-яких даних які б свідчили про те, що винуватець ДТП керував транспортним засобом без наявності на нього свідоцтва про реєстрацію матеріали справи не містять.

Представник відповідача ТОВ «ДІЯ 2015» не спростував наведений факт трудових відносин з ОСОБА_2 та підтвердив надання ОСОБА_2 власником ТОВ «ДІЯ 2015» технічного паспорту на вказаний автомобіль.

Відповідно до частини першої статті 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Отже, вчинення ОСОБА_2 у справі адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП з пошкодженням транспортних засобів та, відповідно, завданням матеріальних збитків, передбачає виникнення обов`язку по відшкодуванню шкоди заподіяної винуватцем ДТП саме у ТОВ «ДІЯ 2015» .

Відповідно до приписів статей 1187 та 1172 ЦК України особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) з особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, не є суб`єктом, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. У цьому випадку таким суб`єктом є законний володілець джерела підвищеної небезпеки - роботодавець, а тому шкода, завдана внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з вини водія, що на відповідній правовій підставі керував автомобілем, який перебуває у володінні роботодавця, відшкодовується саме володільцем цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.

У постанові Верховного Суду від 19.09.2018 року в справі № 910/20622/17 зазначено, що під володільцем джерела підвищеної небезпеки слід розуміти юридичну особу або громадянина, які здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки на підставі права власності, повного господарського відання, оперативного відання або з інших підстав (договір оренди, довіреність тощо). Не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки на підставі трудових відносин із володільцем цього джерела. Покласти відповідальність на особу, яка заподіяла шкоду внаслідок користування джерелом підвищеної небезпеки підприємства, з яким перебувала у трудових відносинах на підставі трудового договору (договору підряду), можливо лише в тому разі, якщо буде доведено, що ця особа заволоділа транспортним засобом неправомірно (частини третя та четверта статті 1187 ЦК України).

Для покладення на юридичну особу відповідальності, передбаченої статтею 1172 ЦК України, необхідна наявність як загальних умов деліктної відповідальності (протиправна поведінка працівника; причинний зв`язок між такою поведінкою і шкодою; вина особи, яка завдала шкоду), так і спеціальних умов (перебування у трудових відносинах з юридичною особою або фізичною особою - роботодавцем незалежно від характеру таких відносин; завдання шкоди під час виконання працівником своїх трудових (службових) обов`язків).

Під виконанням працівником своїх трудових (службових) обов`язків необхідно розуміти виконання роботи згідно з трудовим договором (контрактом), посадовими інструкціями, а також роботи, яка хоч і виходить за межі трудового договору або посадової інструкції, але доручається роботодавцем або викликана невідкладною виробничою необхідністю як на території роботодавця, так і за її межами протягом усього робочого часу.

З аналізу змісту глави 82 ЦК України вбачається, що законодавець розрізняє поняття "особа, яка завдала шкоду" та "особа, яка відповідає за шкоду".

За наявності вини особи, яка завдала шкоду, особа, яка є відповідальною за шкоду, на підставі частини першої статті 1191 ЦК набуває права зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування.

Виходячи з наведених норм права, шкода, завдана внаслідок ДТП із вини водія, який виконував трудові обов`язки та на відповідній правовій підставі керував автомобілем, що належить роботодавцю, відшкодовується власником (володільцем) цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ст.13 ЦПК України)

Таким чином, суд відмовляє в частині задоволення позовних вимог до відповідача ОСОБА_2 , оскільки позивачем необґрунтовано правових підстав таких вимог. Суд приходить до висновку, що підлягають до задоволення вимоги про стягнення матеріальної шкоди в розмірі 612 302,51 грн з відповідача ТОВ «ДІЯ 2015», як роботодавця, який несе відповідальність за шкоду заподіяну найманим працівником - водієм ОСОБА_2 .

Щодо заперечення відповідача по експертним висновкам про оцінку вартості матеріального збитку, заподіяного власнику КТЗ «MERCEDES-BENZ GLS350», то слід зазначити, що відповідач ТОВ «ДІЯ 2015» не спростував в належний спосіб наданих доказів, та окрім власних пояснень, не подав жодного доказу в підтвердження своєї позиції. Суд, виходячи з положень п.3 ч.5 ст. 12 ЦПК України роз`яснював учасникам процесу наслідки не подання клопотання про призначення судом експертизи для визначення матеріального збитку, оскільки поданий позивачем висновок викликає сумніви (п.2 ч.1 ст. 103 ЦПК України).

В даному випадку, суд вважає за можливе взяти до уваги Висновок № 568/08-21 від 11.08.2021 року про оцінку вартості матеріального збитку, заподіяного власнику КТЗ «MERCEDES-BENZ GLS350».

Згідно ч.2 ст.78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ст. 12 ЦПК України).

Щодо судових витрат по даній справі, слід зазначити, що згідно ч.ч. 1-3 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач просить стягнути з відповідача витрати, пов`язані з наданням професійної правничої допомоги у розмірі 10 000 грн.

Частиною першою статті 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України).

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч.1 ст.137 ЦПК України).

У частині четвертій статті 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) вказано, що «при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін».

У частині другій статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Разом з тим, відповідно до пункту 2 частини першої статті 137 ЦПК України розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Законодавством України не встановлено спеціальних вимог щодо порядку підтвердження оплати правничої допомоги для цілей розподілу судових витрат.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

При встановленні розміру гонорару відповідно до частини третьої статті 30 Закону № 5076-VI врахуванню підлягають складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, витрачений ним час, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Суд звертає увагу на те, що в межах цієї справи розмір гонорару адвоката встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представником позивача, а отже є визначеним.

На підтвердження наданих послуг представником позивачем надано: копію договору про надання правничої допомоги № 19/08/21-ЮП/ІL від 19.08.2021 року.

Між адвокатом та клієнтом ОСОБА_1 складено акт виконаних робіт №1 відповідно до договору про надання правової допомоги № 19/08/21-ЮП/ІL від 19.08.2021року (а.с.41-42), на суму 10000,00 грн. Адвокат Конюшко Д.Б. надав фізичній особі ОСОБА_1 , правничу допомогу, зокрема наступні послуги: юридична консультація замовника 1 год.-1000 грн; вивчення документів. наданих замовником 2 год. 2000 грн; збирання доказів 1 год 1000 грн; підготовка та подання до суду позовної заяви 6 год 6000 грн. Всього 10 год. 10 000 грн. (а.с. 43)

Вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу при розгляді справи, суд бере до уваги обставини справи, співмірність винагороди за надані юридичні послуги зі складністю справи, ціну позову, час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт, тривалість судового розгляду, значення справи для сторін, а також, враховує принцип розумності та справедливості.

Отже, з відповідача ТОВ «ДІЯ 2015»підлягають стягненню судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору в розмірі 6123,03 грн. за подачу позовної заяви (а.с.9) і витрати на правничу допомогу, що разом складає 16123,03 грн.

Керуючись ст.ст. 22, 1166, 1172, 1187, 1194 ЦК України, Законом України «Про страхування», ст.ст. 4, 12, 13, 81, 82, 137, 141, 247, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІЯ 2015» /вул.Гайок, буд.4-а, м. Біла Церква,Київська область, 09113/ на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН : НОМЕР_5 ) / АДРЕСА_1 / матеріальну шкоду в сумі 612 302 грн. 51 коп. (шістсот дванадцять тисяч триста дві гривні п`ятдесят одна копійка) та судові витрати по справі в сумі 16 123 грн. (шістнадцять тисяч сто двадцять три гривні).

Взадоволенні позовних вимог до ОСОБА_2 - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІЯ 2015», код ЄДРПОУ 19415672, місцезнаходження: Київська область, м.Біла Церква. вул. Гайок, 4а.

Повний текст рішення суду виготовлено 06.09.2022 року.

СуддяО. Я. Ярмола