Постанова

від 30.08.2022 по справі 922/2510/21

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2022 року м. Харків Справа № 922/2510/21

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя:Зубченко І.В. (доповідач),судді:Радіонова О.О., Чернота Л.Ф. при секретарі судового засідання: Романенко С.А.за участю представників: від прокуратури:Горгуль Н.В., службове посвідчення №057317 від 09.10.2020р.від позивача:не з`явивсявід відповідача:не з`явивсярозглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Спільного підприємства "Фрегат" Товариства з обмеженою відповідальністю, м.Харків (вх.№3896Х/3 від 17.12.2021р.)на рішення господарського суду Харківської області ухвалене12.10.2021р. (повний текст складено та підписано 22.10.2021р. у м.Харкові)у справі№922/2510/21 (суддя Аріт К.В.)за позовомКерівника Немишлянської окружної прокуратури м.Харкова, м.Харків, в інтересах держави в особі Харківської міської ради, м.ХарківдоСпільного підприємства "Фрегат" Товариства з обмеженою відповідальністю, м.Харківпростягнення 277.314,04грн. В С Т А Н О В И В:

Керівник Немишлянської окружної прокуратури м.Харкова, м.Харків, в інтересах держави в особі позивача, Харківської міської ради, м.Харків, звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача, Спільного підприємства «Фрегат» Товариства з обмеженою відповідальністю, м.Харків, про стягнення з відповідача на користь Харківської міської ради безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 277.314,04грн. Позовні вимоги мотивовані безпідставним збереженням власником об`єкту нерухомого майна коштів орендної плати за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розміщений.

Рішенням господарського суду Харківської області від 12.10.2021р. (повний текст складено та підписано 22.10.2021р.) у справі №922/2510/21 позовні вимоги задоволені в повному обсязі. В основу рішення покладено висновки суду про те, що позовні вимоги щодо стягнення 277.314,04грн. безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати є обґрунтованими, відповідають вимогам чинного законодавства України та підтверджуються матеріалами справи.

Не погодившись із зазначеним рішенням, Спільне підприємство "Фрегат" Товариство з обмеженою відповідальністю звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, згідно з резолютивною частиною якої, зокрема, просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 12.10.2021р. у справі №922/2510/21 повністю та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

На переконання апелянта, оскаржуване рішення є незаконним, необґрунтованим та таким, що ухвалене при нез`ясуванні обставин, що мають значення для справи, внаслідок неправильного їх дослідження та оцінки, при недоведеності обставин, які суд визнав встановленими, а також при неправильному застосуванні норм матеріального права (не застосовано закон, який підлягав застосуванню). В якості підстав для скасування рішення суду першої інстанції скаржник називає наступні:

- хибним є посилання суду першої інстанції на наявність підстав для представництва прокурором інтересів Харківської міської ради у спірних правовідносинах. Наявні у матеріалах справи листи, направлені прокуратурою до Харківської міської ради, відповідних підстав для представництва не містять. Разом з тим, судом не враховано листи Харківської міської ради, що свідчать про активні дії з боку органу місцевого самоврядування щодо проведення документальної процедури та підготовки доказів для підтвердження факту наявності безпідставного користування земельною ділянкою у спірних правовідносинах. Тобто, прокурор не надав можливості Харківській міській раді у розумний строк самостійно відреагувати на стверджуване та виявлене порушення інтересів держави в особі Харківської міської ради, не повідомив про таку можливість позивача у листуванні, а поставив останнього перед фактом, що прокуратура буде звертатися до суду в інтересах держави в особі Харківської міської ради. Крім того, прокуратура не надала доказів повідомлення Харківської міської ради про не здійснення чи неналежне здійснення останньою своїх повноважень щодо захисту порушеного права шляхом звернення до суду з відповідним позовом. При цьому прокурор не довів наявності причин, які перешкоджали захисту інтересів держави належним суб`єктом Харківською міською радою. При цьому апелянт звертає увагу на правові позиції, викладені у постановах Верховного Суду від 28.04.2021р. у справі №922/3219/20 та від 03.12.2019р. у справі №810/3164/18, а також на правові позиції, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019р. у справі №587/430/16-ц, від 26.05.2020р. у справі №912/2385/18 та від 11.02.2020р. у справі №922/614/19;

- під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідач вказав на наявність узгодженого зі сторони позивача проекту договору оренди земельної ділянки з метою надання заперечення щодо проведеного розрахунку суми безпідставно збережених коштів за користування спірною земельною ділянкою та застосування відсотку строку оренди у розмірі 100. Згідно з умовами проекту договору оренди землі строк оренди до 01.11.2055р.,внаслідок чого до спірних правовідносин на підставі п.2.6 Положення про порядок визначення розміру орендної плати, плати за суперфіцій, земельний сервітут при наданні земельних ділянок у платне користування в місті Харкові, застосовується відсоток строку орендної плати у розмірі 60%, на що суд не звернув уваги під час прийняття оскаржуваного рішення. Крім того, господарським судом Харківської області не взято до уваги та не досліджено наявний у матеріалах справи розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку комунальної власності, грошова оцінка якої проведена станом на 01.01.2013р. (від 28.01.2015р.), у якому також зі сторони позивача застосовано відсоток строку оренди 60% та контррозрахунок відповідача, який проведений із застосуванням такого відсотку строку оренди;

- зазначаючи про те, що розрахунок суми безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки проведено на підставі Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №6179 від 24.11.2020р., та визнаючи такий розрахунок вірним, господарський суд Харківської області не застосував п.2.6 Положення про порядок визначення розміру орендної плати, плати за суперфіцій, земельний сервітут при наданні земельних ділянок у платне користування в місті Харкові, а також чинне рішення Харківської міської ради №9698/0/225-20 від 14.10.2005р., яким затверджено проект відведення земельної ділянки та надано в оренду відповідачу спірну земельну ділянку для експлуатації та обслуговування будинку строком до 01.11.2055р.;

- місцевий господарський суд застосував у спірних правовідносинах відсоток строку оренди у розмірі 100% за відсутності правових висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах; не взяв до уваги, що ні нормами чинного законодавства України, ні локальними актами м.Харкова не передбачено положень, що під час розрахунку безпідставно набутих грошових коштів у разі відсутності укладеного договору оренди землі застосуванню підлягає відсоток строку оренди у розмірі 100.

У апеляційній скарзі відповідач, разом з іншим, зазначає попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які очікує понести у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції.

Для розгляду апеляційної скарги згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.12.2021р. сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя (доповідач) Зубченко І.В., судді Медуниця О.Є., Чернота Л.Ф.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.12.2021р. витребувано у господарського суду Харківської області матеріали справи №922/2510/21 та відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи.

23.12.2021р. (згідно штампу канцелярії, наявного на першому аркуші документа) на адресу суду апеляційної інстанції від Немишлянської окружної прокуратури міста Харкова надійшов відзив на апеляційну скаргу, за змістом якого прокуратура просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржуване рішення без змін. При цьому прокуратура наголошує на наступному:

- твердження апелянта про відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави є необґрунтованим та таким, що не відповідає дійсності. Необхідність звернення прокурора з позовною заявою зумовлена потребою захистити інтереси держави, яка надала органам місцевого самоврядування права розпорядження землями територіальних громад у порядку та спосіб, які передбачені Земельним кодексом України. Звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання оплатності користування у визначеному розмірі землями комунальної власності. Суспільний інтерес полягає у повному та своєчасному надходженні орендної плати до місцевого бюджету, що явно переважає приватний інтерес відповідача, який безоплатно використовує земельну ділянку комунальної власності. У розглядуваному випадку бюджет Харківської міської ради недоотримав значну суму коштів за використання земельної ділянки без укладання договору оренди. У разі порушення економічних (матеріальних) інтересів місцевого самоврядування, порушуються й інтереси держави в цілому;

- безоплатне використання землі ослаблює економічні основи територіальної громади м.Харкова в особі Харківської міської ради, що потребує прокурорського реагування. При цьому Харківською міською радою не вживались заходи захисту шляхом звернення до суду з відповідним позовом про стягнення безпідставно збережених грошових коштів. Прокуратурою скеровано 23.11.2020р. до Харківського міського голови листа щодо надання інформації, а, враховуючи отриману від Департаменту територіального контролю Харківської міської ради інформацію, 31.03.2021р. проінформовано Харківську міську раду про прийняте рішення щодо звернення з відповідним позовом до суду. Харківська міська рада самоусунулась від виконання покладених на неї обов`язків щодо захисту інтересів держави в суді. На підтвердження обґрунтованості звернення прокурора з розглядуваним позовом до суду останній посилається на правову позицію, викладену у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020р. у справі №912/2385/18 та від 15.10.2019р. у справі №903/129/18, а також у постанові Верховного Суду від 23.01.2020р. у справі №645/3784/18;

- доводи представника апелянта про недоведеність факту безпідставного збереження коштів за користування земельною ділянкою та про неправильне здійснення розрахунків є необґрунтованими. Згідно з п.2.3 додатку до Положення про порядок визначення розміру орендної плати, плати за суперфіцій, земельний сервітут при наданні земельних ділянок у платне користування в місті Харкові базою для обчислення орендної плати є нормативна грошова оцінка земельної ділянки, яка надається в оренду. Відповідний розрахунок безпідставно збережених коштів здійснено на підставі Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №6179 від 24.11.2020р. та з урахуванням сплаченого відповідачем за 2020р. земельного податку. У контексті п.2.6 названого Положення диференційовані відсотки строку оренди застосовуються виключно у випадках укладання договору оренди землі на відповідний період. Оскільки у спірних правовідносинах договір оренди землі не укладався, застосуванню підлягає вихідна ставка 100%. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.06.2020р. у справі №922/2845/19.

30.12.2021р. на адресу Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №922/2510/21.

У зв`язку із перебуванням у відпустці судді-члена колегії Медуниці О.Є., на підставі розпорядження керівника апарату суду, відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.01.2022р. сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя (доповідач) Зубченко І.В., судді Барбашова С.В., Чернота Л.Ф.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 10.01.2022р. поновлено Спільному підприємству "Фрегат" Товариству з обмеженою відповідальністю пропущений процесуальний строк для подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Харківської області від 12.10.2021р. (повний текст складено та підписано 22.10.2021р.) у справі №922/2510/21 та відкрито апеляційне провадження за вищевказаною апеляційною скаргою. Названою ухвалою, разом з іншим, зобов`язано Харківську міську раду у строк до 25.01.2022р. включно надати до суду відзив на апеляційну скаргу.

Харківська міська рада своїм правом, наданим ст.263 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), не скористалася, відзиву на апеляційну скаргу не надала.

Після проведення підготовчих дій в порядку ст.267 ГПК України Східний апеляційний господарський суд ухвалою від 31.01.2022р. призначив справу №922/2510/21 до розгляду на 16.02.2022р.

Через канцелярію Східного апеляційного господарського суду 16.02.2022р. (згідно штампу канцелярії, наявного на першому аркуші документа) від Спільного підприємства "Фрегат" Товариства з обмеженою відповідальністю надійшла заява, у якій останнє просить ухвалити додаткове рішення у справі та повідомляє, що докази судових витрат будуть надані протягом 5 днів після ухвалення рішення суду у справі №922/2510/21.

У судовому засіданні 16.02.2022р. представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги з мотивів, що були в ній викладені. Прокурор проти задоволення вимог апеляційної скарги заперечив, просив оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін. Представник позивача в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Керуючись приписами ч.2 ст.216 ГПК України, з метою повного та всебічного дослідження матеріалів справи в їх сукупності, судова колегія Східного апеляційного господарського суду оголосила перерву в судовому засіданні до 02.03.2022р.

У свою чергу, відповідно до Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022р. «Про введення воєнного стану в Україні» та Указів Президента України №133/2022 від 14.03.2022р., №259/2022 від 18.04.2022р., №341/2022 від 17.05.2022р., №573/2022 від 12.08.2022р. «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» починаючи з 24.02.2022р. на території України діє режим воєнного стану. Враховуючи наведене та приписи ст.3 Конституції України (якою унормовано, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю), а також з урахуванням активних військових дій та їх загрози у м.Харкові, з міркувань безпеки, судове засідання, яке було призначене на 02.03.2022р., не відбулось.

У зв`язку із перебуванням у відпустці судді-члена колегії Барбашової С.В., на підставі розпорядження керівника апарату суду, згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.07.2022р. сформовано наступний склад судової колегії: головуючий суддя (доповідач) Зубченко І.В., судді Радіонова О.О., Чернота Л.Ф.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 21.07.2022р., призначено розгляд справи №922/2510/21 на 31.08.2022р.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 25.08.2022р. задоволено отримане через систему «Електронний суд» клопотання Харківської обласної прокуратури про участь представника Горгуль Наталі Володимирівни у судовому засіданні 31.08.2022р. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення «EаsyCon».

У судовому засіданні 31.08.2022р. прокурор просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржуване рішення без змін з мотивів, викладених у відзиві на апеляційну скаргу. Спільне підприємство "Фрегат" Товариства з обмеженою відповідальністю та Харківська міська рада повноважних представників у судове засідання не направили, про наявність поважних причин неявки суд завчасно не повідомили.

Відповідно до ч.11 ст.270 ГПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки в судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними. Колегія суддів зазначає, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Судом враховано принцип ефективності судового процесу, який діє у господарському судочинстві і направлений на недопущення затягування процесу, а також положення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено, що справа має бути розглянута судом у розумний строк.

Керуючись наведеними приписами законодавства, зважаючи на наявність достатніх матеріалів для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, враховуючи, що учасники справи належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, явка представників учасників справи в судове засідання не була визнана судом обов`язковою, приймаючи до уваги, що позиція апелянта (відповідача) була викладена безпосередньо в апеляційній скарзі та була висловлена в судовому засіданні 16.02.2022р., судова колегія визнала за можливе розглянути справу №922/2510/21 за відсутністю представників Спільного підприємства "Фрегат" Товариства з обмеженою відповідальністю та Харківської міської ради.

Відповідно до ст.269 ГПК України дискреційні повноваження суду апеляційної інстанції щодо обсягів перегляду справ обмежуються доводами та вимогами апеляційної скарги (ч.1). Виключення з цього правила можливе лише у разі, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч.4).

Відповідно до ст.ст.222, 223 ГПК України та п.17.7 Перехідних положень ГПК України здійснено запис судового засідання за допомогою відеозаписувального технічного засобу, складено протокол.

У судовому засіданні 31.08.2022р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, відзив на неї, заслухавши пояснення представника відповідача у судовому засіданні 16.02.2022р. та прокурора у судових засіданнях 16.02.2022р. та 31.08.2022р., перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції зазначає наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 26.01.2021р. Головним спеціалістом сектору інспекційної роботи Інспекції з контролю за використанням та охороною земель комунальної власності Департаменту територіального контролю Харківської міської ради Павловським Р.В. у порядку ст.189 Земельного кодексу України (далі ЗК України) здійснено обстеження земельної ділянки (кадастровий номер 6310138200:11:006:0052), яка розташована за адресою: м.Харків, вул.Роганська, 132-А.

Обстеження здійснене з урахуванням витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 03.12.2020р. №НВ-0006115712020 та витягу з технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки від 27.11.2020р. №6179.

За результатами комплексного вивчення наявних документальних матеріалів та наявної інформації, а також проведеного обстеження земельної ділянки встановлено, що право приватної власності на нежитлову будівлю літ.«А-2» загальною площею 1488,00кв.м по вул.Роганській, 132-А у м.Харкові зареєстроване з 28.11.2014р. за Спільним підприємством "Фрегат" Товариство з обмеженою відповідальністю (ЄДРПОУ 30656850) на підставі свідоцтва про право власності від 24.05.2000р. б/н.

Спільне підприємство "Фрегат" Товариство з обмеженою відповідальністю з 28.11.2014р. по теперішній час використовує земельну ділянку площею 0,1395га (кадастровий номер 6310138200:11:006:0052) для експлуатації та обслуговування будинку побуту по вул.Роганьській, 132-А у м.Харкові без виникнення права власності/користування та без державної реєстрації цих прав відповідно до ст.ст.125, 126 ЗК України.

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 03.12.2020р. №НВ-0006115712020 площа земельної ділянки з кадастровим номером 6310138200:11:006:0052 складає 0,1395га, сформована земельна ділянка 24.02.2015р.

Як убачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, державним реєстратором на підставі рішення від 04.12.2014р. зареєстровано за Спільним підприємством "Фрегат" Товариство з обмеженою відповідальністю право власності на вищевказану нежитлову будівлю літ.«А-2» загальною площею 1488,0кв.м за адресою: м.Харків, вул.Роганська, 132-А, на підставі свідоцтва про право власності б/н від 24.05.2000р.

На підставі рішенням 41 сесії Харківської міської ради 4 скликання від 14.10.2005р. №199/05 «Про припинення та надання юридичним та фізичним особам у користування земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд» надано відповідачу в оренду земельну ділянку площею 0,1395га по вул.Роганській, 132-А, у м.Харкові, для експлуатації та обслуговування нежилої будівлі строком до 01.11.2055р.

Як встановлено господарським судом Харківської області та не оспорюється Спільним підприємством "Фрегат" Товариство з обмеженою відповідальністю, право власності або користування на земельну ділянку під належною відповідачу на праві власності нежитловою будівлею за адресою: м.Харків, вул.Роганська, 132-А за останнім не зареєстроване.

У свою чергу, земельна ділянка площею 0,1395га з кадастровим номером 6310138200:11:006:0052, що розташована на території Індустріального (Орджонікідзевського) району м.Харкова за адресою: м.Харків, вул.Роганська, 132-А, сформована та 24.02.2015р. здійснено її державну реєстрацію, про що свідчить наявний у матеріалах справи Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-0006248592021 від 14.01.2021р.

Як убачається з листа Головного управління ДПС у Харківській області №25138/9/20-40-04-40-21 від 15.12.2020р., Спільне підприємство "Фрегат" Товариство з обмеженою відповідальністю обліковується у Головному управлінні ДПС у Харківській області в Індустріальному районі м.Харкова платником плати за землю. Згідно інформаційних баз даних ДПС України надходження по земельному податку: за 2018р. -31.114,56грн., за 2019р. 45.375,36грн., за січень-листопад 2020р. 46.282,66грн. Податкову звітність з плати за землю товариством надано за період 2012-2020р.р. Станом на 01.12.2020р. податковий борг по земельному податку з юридичних осіб відсутній.

Отже, Спільне підприємство "Фрегат" Товариство з обмеженою відповідальністю з часу набуття права власності на нерухоме майно (нежитлову будівлю) та по теперішній час використовує земельну ділянку площею 0,1395га з кадастровим номером 6310138200:11:006:0052 за адресою: м.Харків, вул.Роганська, 132-А, без виникнення права власності/користування та без державної реєстрації цих прав та, відповідно, не сплачує платежі за її використання, згідно із встановленим законодавчими актами розміром.

Зазначене стало підставою звернення прокурора з розглядуваним позовом до суду. Розрахунок суми безпідставно збережених коштів за використання Спільним підприємством "Фрегат" Товариство з обмеженою відповідальністю земельної ділянки площею 1395кв.м (0,1395га), кадастровий номер 6310138200:11:006:0052 без правовстановлюючих документів., у період з 01.01.2020р. по 30.11.2020р., з урахуванням сум сплаченого земельного податку, складає 277.314,04грн. Зазначений розрахунок здійснено на підставі Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 24.11.2020р. №6179.

Східний апеляційний господарський суд, дослідивши правову природу спірних правовідносин з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, надаючи оцінку всім обставинам справи, оцінивши надані сторонами на підтвердження їх вимог докази, погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Щодо підстав представництва прокурором інтересів держави в суді, які оспорюються Спільним підприємством "Фрегат" Товариство з обмеженою відповідальністю, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з п.3 ч.1 ст.131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Пунктом 2 ч.1 ст.2 Закону України "Про прокуратуру" на прокуратуру покладається, зокрема, така функція як представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до абз.1, 2 ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Частиною 4 ст.23 вищевказаного Закону визначено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

Відповідно до ч.4 ст.53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених ст.174 цього Кодексу.

Виходячи з викладеного, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. При цьому, в кожному конкретному випадку прокурор при зверненні до суду з позовом повинен довести існування обставин порушення або загрози порушення інтересів держави.

Ключовим у цьому випадку є поняття "інтерес держави". "Інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Як вірно встановлено господарським судом Харківської області та не оспорюється апелянтом, саме Харківська міська рада, як орган місцевого самоврядування, що представляє територіальну громаду м.Харкова та здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження власника спірної земельної ділянки (правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктом права комунальної власності), є належним позивачем у розглядуваній справі.

Обґрунтовуючи наявність обставин порушення інтересів держави, прокурор за змістом позовної заяви зазначив наступне.

Факт протиправного та безоплатного використання земель комунальної власності порушує інтереси держави в особі Харківської міської ради.

У контексті приписів ст.142 Конституції України державною гарантією місцевого самоврядування є участь держави у формуванні дохідної частини його бюджетів та компенсація у необхідних випадках витрат місцевого самоврядування.

Відповідно до ст.62 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» держава фінансово підтримує місцеве самоврядування, бере участь у формуванні доходів місцевих бюджетів, здійснює контроль за законним, доцільним, економним, ефективним витрачанням коштів та належним їх обліком. Вона гарантує органам місцевого самоврядування доходну базу, достатню для забезпечення населення послугами на рівні мінімальних соціальних потреб.

Положеннями ч.3 ст.16 названого Закону унормовано, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Доходи місцевих бюджетів формуються за рахунок власних, визначених законом, джерел та закріплених у встановленому законом порядку загальнодержавних податків, зборів та інших обов`язкових платежів. Склад доходів місцевих бюджетів визначається Бюджетним кодексом України та законом про Державний бюджет України (ч.ч.1, 3 ст.63 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Згідно зі ст.ст.10, 265 Податкового кодексу України (далі ПК України) плата за землю є місцевим податком.

У контексті положень п.19 ч.1 ст.64 Бюджетного кодексу України плата за землю зараховується до бюджетів місцевого самоврядування, а отже бюджет Харківської міської ради недоотримав значну суму коштів за використання земельної ділянки без укладання договору оренди.

Місцеві бюджети мають бути достатніми для забезпечення виконання органами місцевого самоврядування наданих їм законом повноважень на забезпечення населення послугами не нижче рівня мінімальних соціальних потреб. Повноваження на здійснення витрат місцевого бюджету мають відповідати обсягу надходжень місцевого бюджету.

Згідно з ч.3 ст.66 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» у разі, коли вичерпано можливості збалансування місцевих бюджетів і при цьому не забезпечується покриття видатків, необхідних для здійснення органами місцевого самоврядування наданих їм законом повноважень та забезпечення населення послугами не нижче рівня мінімальних соціальних потреб, держава забезпечує збалансування місцевих бюджетів шляхом передачі необхідних коштів до відповідних місцевих бюджетів у вигляді дотацій та субвенцій відповідно до закону.

Отже, місцеві інтереси знаходяться у тісному зв`язку із загальнодержавними, а місцеве самоврядування і державне буття суспільства характеризуються взаємозалежністю та взаємодоповненням. Як наслідок, у разі порушення економічних (матеріальних) інтересів місцевого самоврядування, порушуються інтереси держави в цілому.

Недоотриманням безпідставно збережених коштів місцевим бюджетом порушує визначальні матеріальні потреби суспільства, територіальної громади м.Харкова, як носія єдиного джерела влади в Україні, тобто порушуються інтереси держави в цілому, оскільки ослаблюються економічні основи місцевого самоврядування, що призводить до неможливості забезпечення виконання відповідних програм розвитку.

Враховуючи викладене, безоплатне використання землі ослаблює економічні основи територіальної громади м.Харкова в особі Харківської міської ради, що потребує прокурорського реагування у межах наданої Конституцією України компетенції.

Встановлюючи необхідність представництва прокуратурою інтересів держави в суді, Східний апеляційний господарський суд враховує наступне.

Прокурор має право подавати позов в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, не в будь-якому випадку, а лише, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або ж такий орган взагалі відсутній.

Саме лише посилання в позовній заяві на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження, для прийняття заяви для розгляду недостатньо. У такому разі, прокурор повинен надати належні та допустимі докази відповідно до вимог процесуального закону.

Тобто, суди в будь-якому разі повинні обов`язково перевіряти доводи прокурора щодо правових підстав пред`явлення ним позову на предмет їх відповідності вимогам чинного законодавства.

Аналіз ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру", зміст якої було викладено вище за текстом постанови, дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1. якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; 2. у разі відсутності такого органу.

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно. Не здійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається. Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною. Неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

При цьому, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Як убачається з матеріалів справи, прокуратурою на адресу Харківського міського голови направлено лист №44-6671вих-20 від 23.11.2020р., за змістом якого прокурор просить у найкоротший термін надати інформацію, чи звертались фізичні чи юридичні особи із заявами до Харківської міської ради про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки площею 0,1221га (кадастровий номер 6310138200:11:001:0002), площею 0,1395га (кадастровий номер 6310138200:11:006:0052), для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. «А-2», яка розташована за адресою: вул.Роганська, 132-А, у м.Харкові. Крім того просив повідомити, чи приймалося рішення Харківською міською радою про затвердження проекту землеустрою та передачу в оренду або власність земельної ділянки за вищевказаною адресою, із зазначенням прийнятого Харківською міською радою рішення за результатом розгляду таких заяв, чи укладено Харківською міською радою зі Спільним підприємством "Фрегат" Товариство з обмеженою відповідальністю, а також з іншою фізичною, юридичною особою договір оренди вказаної земельної ділянки, чи діючий вищевказаний договір оренди землі, та надати копії підтверджуючих документів. Водночас, прокурор просив повідомити, чи існує заборгованість по сплаті коштів за користування спірною земельною ділянкою, у тому числі заборгованість по орендній платі, за який період утворилася заборгованість, які заходи вживалися Харківською міською радою до боржника про стягнення коштів за користування вищевказаною земельною ділянкою.

Відповідно до наданої Департаментом територіального контролю Харківської міської ради у листі №22487/0/226-20 від 29.12.2020р. інформації, у період з 01.01.2015р. по теперішній час будь-яких звернень від фізичних чи юридичних осіб про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки по вул.Роганській, 132-А, у м.Харкові до Департаменту діловодства Харківської міської ради не надходило. Згідно з листом Департаменту земельних відносин Харківської міської ради №9698/0/225-20 від 22.12.2020р. рішенням Харківської міської ради №199/05 від 14.10.2005р. затверджено проект відведення земельної ділянки та надано Спільному підприємству "Фрегат" Товариство з обмеженою відповідальністю в оренду земельну ділянку площею 0,1395га по вул.Роганській, 132-А у м.Харкові для експлуатації та обслуговування будинку побуту строком до 01.11.2055р. Інформація про укладені договори оренди землі зі Спільним підприємством "Фрегат" Товариство з обмеженою відповідальністю на названу земельну ділянку у Департаменті земельних відносин Харківської міської ради не обліковується.

Листом Департаменту територіального контролю Харківської міської ради №1557/0/226-21 від 28.01.2021р. направлено на адресу Харківської місцевої прокуратури №3 матеріали, отримані за результатами здійснення заходів самоврядного контролю щодо використання земельної ділянки по вул.Роганській, 132-А та розрахунок безпідставно збережених Спільним підприємством "Фрегат" Товариство з обмеженою відповідальністю коштів у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки за вказаною адресою у період з 01.01.2020р. по 30.11.2020р.

З аналізу наявних у матеріалах справи документів убачається, що Харківською міською радою не вживалися заходи захисту прав територіальної громади щодо стягнення зі Спільного підприємства "Фрегат" Товариство з обмеженою відповідальністю безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою у вигляді орендної плати, відповідний позов до останнього з цим же предметом та з цих же підстав до суду не пред`являвся.

Разом з тим, усупереч твердженням апелянта, зі змісту листів Харківської міської ради не убачається вчинення останньою активних дій щодо проведення документальної процедури, підготовки доказів для підтвердження факту наявності безпідставного користування відповідачем земельною ділянкою у спірних правовідносинах з метою звернення з відповідним позовом до суду. У період з листопада 2020р. (перший лист прокуратури на адресу Харківської міської ради про надання інформації щодо наявності договору оренди земельної ділянки площею 0,1395га (кадастровий номер 6310138200:11:006:0052), яка розташована за адресою: вул.Роганська, 132-А, у м.Харкові) до 23.06.2021р. (дата звернення прокурора з розглядуваним позовом до суду) органом місцевого самоврядування не вчинено жодних дій щодо звернення до суду з позовом про стягнення зі Спільного підприємства "Фрегат" Товариство з обмеженою відповідальністю безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати. Зазначене додатково спростовує посилання скаржника на те, що прокурор не надав можливості Харківській міській раді у розумний строк самостійно відреагувати на виявлене порушення інтересів держави в особі Харківської міської ради.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.10.2019р. у справі №903/129/18 зазначила, що сам факт не звернення до суду ради з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси територіальної громади, свідчить про те, що вказаний орган місцевого самоврядування неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави.

У свою чергу, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020р. у справі №912/2385/18 уточнила правові висновки Верховного Суду, викладені зокрема у постанові від 15.10.2019р. у справі №903/129/18, та зазначила, що звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо. Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Наведені висновки Великої Палати Верховного Суду, згідно з ч.2 ст.315 ГПК України, п.1 ч.2 ст.45 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", мають враховуватись судами при розгляді справ.

Листом №51-107-287вих.-21 від 31.03.2021р. Немишлянська окружна прокуратура м.Харкова повідомила Харківську міську раду про те, що прокуратурою будуть вжиті заходи представницького характеру шляхом звернення з позовною заявою до господарського суду Харківської області в інтересах держави в особі Харківської міської ради про стягнення зі Спільного підприємства "Фрегат" Товариство з обмеженою відповідальністю безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати.

За змістом апеляційної скарги зазначено, що прокурор не довів наявності причин, які перешкоджали захисту інтересів держави належним суб`єктом Харківською міською радою. З цього приводу апеляційний господарський суд зауважує, що прокурор не зобов`язаний встановлювати причини нездійснення компетентним органом захисту своїх інтересів.

Ураховуючи наведене прокурором обґрунтування, відхиляючи доводи відповідача про відсутність підстав представництва прокурором інтересів держави в суді, суд апеляційної інстанції вважає, що прокурор підтвердив підстави представництва інтересів держави в особі Харківської міської ради щодо заявлених позовних вимог. При цьому, викладені вище висновки суду апеляційної інстанції узгоджуються з правовими висновками, які містяться у постановах Верховного Суду, на які посилається відповідач в апеляційній скарзі.

Переглядаючи рішення місцевого господарського суду по суті позовних вимог, судова колегія Східного апеляційного господарського суду враховує наступне.

Суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування (п.б ст.80 ЗК України).

Відповідно до ст.206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (пп.14.1.147 п.14.1 ст.14 ПК України).

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж за користування земельною ділянкою на умовах оренди (пп.14.1.72, 14.1.136 п.14.1 ст.14 ПК України).

З наведеного вбачається, що чинним законодавством розмежовано поняття «земельний податок» і «орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності».

Як убачається з матеріалів справи та не оспорюється апелянтом, Спільне підприємство "Фрегат" Товариство з обмеженою відповідальністю не є та не було власником або постійним землекористувачем спірної земельної ділянки та, як наслідок, не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку. При цьому єдиною можливою формою здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата.

Як убачається зі змісту позовної заяви, предметом позову є стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати на підставі ст.ст.1212-1214 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Відповідно до ч.1 ст.93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

За змістом ст.125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що з моменту виникнення права власності на нерухоме майно у власника виникає обов`язок оформити та зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку, розташовану під цією будівлею, а також обов`язок по сплаті орендної плати за користування такою земельною ділянкою.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №233624137 від 23.11.2020р., за адресою: м.Харків, вул.Роганська, буд.132-А, розташоване нежиле приміщення загальною площею 1488,0кв.м, власником якого відповідно до свідоцтва про право власності б/н від 24.05.2000р. є відповідач - Спільне підприємство "Фрегат" Товариство з обмеженою відповідальністю, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 518529763101.

Тобто, як вірно встановлено господарським судом Харківської області, відповідач є власником нерухомого майна, що розташоване на земельній ділянці площею 0,1395га, кадастровий номер: 6310138200:11:006:0052, за адресою: м.Харків, вул. Роганська, 132-А (яка сформована як об`єкт цивільних прав). Разом з тим, матеріали справи не містять доказів належного оформлення відповідачем права користування вказаною земельною ділянкою, зокрема доказів укладення відповідного договору оренди з Харківською міською радою та державної реєстрації такого права.

Зазначені обставини, разом з іншим, підтверджуються Актом обстеження земельної ділянки за адресою: м.Харків, вул.Роганська, 132-А від 26.01.2021р., яким встановлено факт використання відповідачем земельної ділянки загальною площею 0,1395га, кадастровий №6310138200:11:006:0052 по вул.Роганська, 132-А, без правовстановлюючих документів.

В обґрунтування апеляційної скарги Спільне підприємство "Фрегат" Товариство з обмеженою відповідальністю посилається на наявність узгодженого зі сторони позивача (Харківської міської ради) проекту договору оренди земельної ділянки. З цього приводу судова колегія зазначає наступне.

Дійсно, відповідачем разом з відзивом на позовну заяву долучено до матеріалів справи проект договору оренди земельної ділянки площею 0,1395га, кадастровий номер: 6310138200:11:006:0052, за адресою: м.Харків, вул. Роганська, 132-А.

Разом з тим, відповідно до ч.1 ст.124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу.

Згідно зі ст.ст.125, 126 ЗК України та ст.182 ЦК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав, відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

У свою чергу, як зазначалося вище за текстом постанови, матеріали справи не містять доказів належного оформлення права користування спірною земельною ділянкою (зареєстрованого у встановленому порядку договору оренди). Більш того, як вірно зауважено судом першої інстанції, надане відповідачем листування з Харківською міською радою щодо оформлення договору оренду земельної ділянки датоване 2015р., будь-які інші докази звернення відповідача до Харківської міської ради щодо спірної земельної ділянки після 2015р. в матеріалах справи відсутні.

За змістом глави 15, ст.ст.120, 125 ЗК України та з урахуванням положень ст.1212 ЦК України до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформленого права на цю ділянку (без укладеного договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021р. у справі №905/1680/20, від 23.05.2018р. у справі №629/4628/16-ц, від 20.11.2018р. у справі №922/3412/17, від 13.02.2019р. у справі №320/5877/17.

Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч.1 ст.1212 ЦК України.

Суд апеляційної інстанції, перевіривши надані прокурором розрахунки, погоджується з висновками суду першої інстанції щодо обґрунтованості нарахування заявлених до стягнення сум, збережених відповідачем від використання земельної ділянки без оформлення права користування нею, з урахуванням сплачених відповідачем сум земельного податку, за загальний період 01.01.2020р.-30.11.2020р. у сумі 277.314,04грн.

За змістом апеляційної скарги відповідач зазначає, що згідно з умовами проекту договору оренди землі строк оренди до 01.11.2055р., внаслідок чого до спірних правовідносин на підставі п.2.6 Положення про порядок визначення розміру орендної плати, плати за суперфіцій, земельний сервітут при наданні земельних ділянок у платне користування в місті Харкові, застосуванню підлягає відсоток строку орендної плати у розмірі 60%.

У свою чергу, як було зазначено вище за текстом постанови, проект договору оренди, на який посилається скаржник, не є зареєстрованим договором оренди землі і, як наслідок, його положення не можуть застосовуватись до спірних правовідносин.

Відповідно до ч.5 ст.5 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель (ч.2 ст.20 вищевказаного Закону).

Згідно з ч.3 ст.23 Закону України "Про оцінку земель" витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (у розглядуваному випадку Відділом у м.Харкові Головного управління Держгеокадастру у Харківській області).

Матеріали справи містять витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки №6179 від 27.11.2020р., на підставі якого здійснено розрахунок суми безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки.

Рішенням Харківської міської ради №41/08 від 27.02.2008р. затверджено "Положення про прядок визначення розмірів орендної плати при укладанні договорів оренди землі в місті Харкові", яке набрало чинності з 01.03.2008р.

Пунктом 2.3 Положення визначено, що базою для обчислення орендної плати є нормативна грошова оцінка земельної ділянки, яка надається в оренду.

Усупереч твердженням скаржника, у постанові Верховного Суду від 02.06.2020р. у справі №922/2845/19, на яку зокрема посилається прокурор у відзиві на апеляційну скаргу, викладена правова позиція про те, що з огляду на відсутність між сторонами орендних відносин, відсутні підстави для застосування відсотку від орендної плати для строку оренди, у розглядуваному випадку, як наполягає апелянт, 60%.

Отже, судова колегія погоджується з висновками господарського суду Харківської області про те, що при наявності кондикційних правовідносин застосування відсотку строку оренди іншого, ніж 100% є необґрунтованим.

Спільне підприємство "Фрегат" Товариство з обмеженою відповідальністю в апеляційній скарзі, разом з іншим, посилається на те, що господарським судом Харківської області не взято до уваги та не досліджено наявний у матеріалах справи розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку комунальної власності, грошова оцінка якої проведена станом на 01.01.2013р. (від 28.01.2015р.), у якому зі сторони позивача застосовано відсоток строку оренди 60% та контррозрахунок відповідача, який проведений із застосуванням такого відсотку строку оренди. Однак, за висновками суду апеляційної інстанції, застосування названого розрахунку є безпідставним, оскільки останній було здійснено згідно з грошовою оцінкою земельної ділянки, проведеною станом на 01.01.2013р., та безпосередньо з метою визначення у договорі оренди земельної ділянки (який так і не був укладений) розміру орендної плати, у той час як розрахунок розміру безпідставно збережених грошових коштів у межах розглядуваної справи здійснено за загальний період 01.01.2020р.-30.11.2020р. та за відсутності укладеного договору оренди земельної ділянки.

Враховуючи вищевикладене обґрунтованим, підтвердженим матеріалами справи та таким, що базується на нормах законодавства, є висновок господарського суду Харківської області про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь Харківської міської ради безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати на суму 277.314,04грн.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.

Отже, враховуючи встановлені вище обставини справи, зазначені положення законодавства, апеляційний господарський суд відхиляє доводи апелянта, наведені в обґрунтування апеляційної скарги як такі, що спростовані викладеними вище висновками суду та не спростовують правомірності прийнятого судом першої інстанції рішення.

Відтак, враховуючи, що апеляційний господарський суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, які (доводи і вимоги апеляційної скарги) у даному випадку не підтверджують ухвалення оскаржуваного рішення із порушеннями, визначеними ст.277 ГПК України в якості підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення, а підстав для виходу за межі апеляційних доводів і вимог в порядку ч.4 ст.269 цього Кодексу апеляційним судом встановлено не було, апеляційна скарга Спільного підприємства "Фрегат" Товариства з обмеженою відповідальністю підлягає залишенню без задоволення, оскаржуване рішення - без змін.

За змістом ст.129 вказаного Кодексу такий результат апеляційного перегляду має наслідком віднесення на рахунок скаржника витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

У апеляційній скарзі відповідач зазначив попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які очікує понести у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, а під час розгляду справи звернувся до суду із заявою, у якій повідомив, що докази судових витрат будуть надані протягом 5 днів після ухвалення рішення суду у справі №922/2510/21. У свою чергу, враховуючи відмову у задоволенні вимог апеляційної скарги, відповідні витрати залишаються за відповідачем.

Керуючись ст.ст.129, 269, 270, 273, 275, 276, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Спільного підприємства "Фрегат" Товариства з обмеженою відповідальністю, м.Харків, на рішення господарського суду Харківської області від 12.10.2021р. (повний текст складено та підписано 22.10.2021р.) у справі №922/2510/21 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 12.10.2021р. (повний текст складено та підписано 22.10.2021р.) у справі №922/2510/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду через Східний апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

У судовому засіданні 31.08.2022р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 05.09.2022р.

Головуючий суддя І.В. Зубченко

Суддя О.О. Радіонова

Суддя Л.Ф. Чернота