Справа №463/5844/22
Провадження №1-кс/463/4293/22
У Х В А Л А
29 серпня 2022 року слідчий суддя Личаківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , заявника ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , розглянувши клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №62022140010000119 від 25 березня 2022 року,
в с т а н о в и в :
заявник звернувся до слідчого судді із клопотанням про скасування арешту майна, що вилучене 04.05.2022 у ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , у кримінальному провадженні №62022140010000119 від 25 березня 2022 року.
Клопотання мотивує тим, що ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 09.05.2022 накладено арештна майно,вилучене вході обшукуза адресою: АДРЕСА_1 .Разом зтим,вважає ухвалу незаконною та такою, що підлягає до скасування, виходячи із наступних підстав. Вважає, що всі доводи слідства базуються на припущеннях. Слідчий суддя прийшовши до висновку про наявність підстав для накладення арешту суперечить сам собі, а також мотивам, які були наведені слідчим у поданому клопотанні. Так, матеріали справи не містять жодного письмового доказу який підтверджує факт обізнаності ТзОВ «Керамбуд» із змістом чи існуванням наказу № 55 від 09.02.2006 року Мінприроди України. ТзОВ «Керамбуд» регулярно проходило різноманітні перевірки та порушень у діяльності виявлено не було. Посилання слідчого судді на те, що ТзОВ «Керамбуд» із 2004 року та по сьогоднішній день незаконного видобуває корисні копалини згідно спецдозволу за № 3374 від 29.07.2004 року, і на ці кошти придбало рухоме та нерухоме майно є повністю необґрунтованим та безпідставним. Отримання самого спецдозволу на користування надрами не надає право суб`єкту отримання такого дозволу на видобування надр. Натомість ТзОВ «Керамбуд» пройшла процедуру початку видобування надр, після чого розпочила видобувати надра під пильним наглядом контролюючих органів.
Більше того, накладаючи арешт на майно ОСОБА_3 , оскільки його засновником та кінцевим бенефеціаром є ОСОБА_6 , суд взагалі не звернув уваги на положення ч.3 ст.96 ЦК України, відповідно до якої учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов`язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов`язаннями її учасника (засновника), крім випадків, встановлених установчими документами та законом. Також судом не було звернута увага на те, шо ОСОБА_3 , не є стороною даної кримінальної справи, оскільки не є ані власником ТзОВ «Керамбуд», ані директором даного товариства та при обшуку його власного приміщення не було виявлено жодного документу, чи інших речей зазначених в ухвалі про проведення обшуку від 04.05.2022 року.
Таким чином, просить врахувати, що: ОСОБА_3 є громадянином України, який не є стороною кримінального провадження; обшук проводився в його власному житловому будинку, котрий ним набутий в 2006 році, що документально підтверджується; усі вилучені речі не містять жодних ознак, котрі були передбачені ухвалою від 04.05.2022 року, а отже не можуть бути речовими доказами в даному кримінальному проваджені; при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий судця повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б під дана необґрунтованому процесуальному обмеженню; зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий судця, згідно ст.ст. 94,132.173 КПК України. повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
З врахуванням наведеного, вважає, що накладений арешт підлягає скасуванню.
Заявник в судовому засіданні клопотання підтримав, надав аналогічні пояснення.
Слідчий та прокурор в судовому засіданні проти клопотання заперечили. Так, кримінальне провадження здійснюється щодо незаконного видобування і легалізації коштів. Слідство вважає, що кар`єр незаконно перейшов в користування ТЗОВ «Керамбуд», яке тривалий час здійснювало незаконний видобуток корисних копалин, а грошові кошти використовувалися ОСОБА_6 на придбання цінностей, в тому числі картин та іншого дорогоцінного майна, яке було виявлено та вилучено у процесі обшуку. На думку слідства, із своєю заробітною платою ОСОБА_6 не мав можливості набути у власність дорогоцінне майно. З метою встановлення вартості майна на даний час у кримінальному провадженні було призначено експертизу. А тому клопотання є безпідставним.
Заслухавши пояснення сторін, оглянувши представлені матеріали клопотання, приходжу до наступного.
З матеріалів справи вбачається, що до Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні за №62022140010000119 від 25.03.2022 року внесено відомості, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.209, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 240 КК України.
З матеріалів справи також вбачається, що постановою старшого слідчого першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові ОСОБА_7 від 05.05.2022 року, вказані вище вилучені речі визнано речовими доказами у кримінальному провадженні за №62022140010000119 від 25.03.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.209, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 240 КК України.
Ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 09 травня 2022 року накладено арешт на нижче вказане майно, вилучене 04.05.2022 у ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , яке зареєстроване на праві власності за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з забороною права на відчуження, розпорядження та користування зазначеним майном:
Картину із зображенням букету квітів, фруктів, ножа (натюрморт), (у лівому куті міститься розмитий надпис латинськими літерами та року, ймовірно 1886, має сліди потертості);
Картину із зображенням букету квітів у вазі, фруктів (натюрморт, має потертості, без видимих надписів);
Картину «Осінь в парку», Бокшай (до якої прикріплений висновок експерта №153 від 10.11.2017);
Картину виконана з каменів жовтого кольору;
Картину виконану фарбами, із зображенням танцюючої пари та двох осіб, які тримають у руках парасолі, у червоній рамці (на тильній стороні зображено цифру 60);
Картину з двома ангелами (на тильній стороні надпис штрих код 8019691009775);
Картину із зображенням архітектурного м. Львів (в правому куті надпис 2003, на тильній стороні надпис «90х70, Манишин Львів 2003»);
Картину із зображенням природи (у білій рамці, на тильній стороні надпис «Манишин 2004, 70х 90, березневий вечір на Дніпрі»);
Картину із зображенням відпочинку осіб у середньовіччі (без видимих надписів, має потертості);
Картину виконану фарбам із зображенням озера та дерев (у лівому куті надпис Б.1962);
Трикотажну картину із зображенням відпочинку на природі людей та кіз;
Трикотажну картину із зображенням берега річки;
Картину із зображенням нічного Львова (у правому куті надпис М 2003, на тильній стороні надпис 135х90, Манишин Євген);
Картину із зображенням впольованої качки (в правому куті надпис ймовірно «Габбе 1917»;
Картину із зображенням впольованого фазана (в правому куті надпис ймовірно «Габбе 1917»;
Картину із зображенням плаваючих на водних каналах гондол, ймовірно м. Венеції (у лівому куті нерозбірливий надпис);
Картину із зображенням вершника та коня (міститься надпис латинськими буквами ймовірно Ygory Vossak 1935);
Ікону дерев`яну у формі книжечки;
Ікону древ`яну (напівкруглу випуклу, із тріщиною зверху до низу);
Картину із зображенням гір та будинку ( у лівому куті міститься надпис Бокшай 1958);
Ікону Тайної вечері, виконаної із металу сірого та жовтого кольорів;
Футляр з надписом «Crown and Rose» із двома стаканами всередині із металу;
Три футляри із стаканами всередині по два в кожному із металу сірого та жовтого кольорів, в загальному шість стаканів;
Коробку із статуєю сови всередині з надписом «Astra argentum 925»;
Футляр за надписом «Аскер» в якому знаходиться годинник з металу жовтого та сірого кольору;
Футляр із надписом «русский банкирский дом», з двома стаканами всередині із металу сірого кольору;
Футляр із надписом «Christofle» в якому всередині містяться виделка, ложка та ніж в яких міться камінці, із вкладеним аркушем паперу на іноземній мові;
Футляр в якому знаходяться п`ять монет з металу сірого та жовтого кольорів, з надписами: «Антонов 148», «Антонов 74», «Антонов 124», «Антонов 2», «Антонов 225»;
Банкнота номіналом 100 грн із металу сірого кольору;
Столовий набір у чохлах з надписом «Christofle» у кількості 24 предметів із металу сірого кольору;
Поліетиленовий пакет з рукописним надписом «столовое серебро Christofle на 12 персон из кухни», всередині ложки, виделки, ножі в загальному 84 столових предмети;
Столовий набір на 12 персон з надписом «Christofle» ложок, виделок, та ножів в загальному 48 предметів.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
В розумінні ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Як вбачається із ухвали слідчого судді від 09 травня 2022 року арешт майна накладений на підставі положень п.1 ч.2 ст.170 КПК України з метою збереження речових доказів.
Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення).
Як вбачається із наданих слідчим документів, в межах кримінального провадження №62022140010000119 від 25.03.2022 року призначено ряд судових мистецькознавчих експертиз, для проведення яких скеровано арештоване майно.
Окрім цього, постановою старшого слідчого першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові ОСОБА_7 від 05.05.2022 року, вказані вище вилучені речі визнано речовими доказами у кримінальному провадженні за №62022140010000119 від 25.03.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.209, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 240 КК України.
Відповідно до положень ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до положень ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
Відповідно до положень ст. 368 КПК України визначено, що суд, ухвалюючи вирок повинен вирішити питання:
12) що належить вчинити з майном, на яке накладено арешт, речовими доказами і документами;
Таким чином, оскільки вилучене під час обшуку майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, ухвалою слідчого судді на нього накладено арешт, на даний час у кримінальному провадженні призначено експертизи для дослідження вилученого майна, встановлення його вартості, а отже не виконані завдання з метою яких накладався арешт, тому підстав для скасування арешту на вказане майно не має.
Доводи заявника про те, що безпідставними є посилання слідчого судді при накладенні арешту на вказане майно на те, що ТзОВ «Керамбуд» із 2004 року та по сьогоднішній день незаконного видобуває корисні копалини згідно спецдозволу за № 3374 від 29.07.2004 року, і на ці кошти придбало рухоме та нерухоме майно є повністю необґрунтованим та безпідставним, оскільки на його думку ТзОВ «Керамбуд» пройшла процедуру початку видобування надр, після чого розпочало видобувати надра під пильним наглядом контролюючих органів, його діяльність із освоєння надр є законною, оскільки питання законності отримання дозволу на видобуває корисних копалин якраз перевіряється органом досудового розслідування і в тому числі чи постановлялося судове рішення Вищим адміністративним судом України про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Колегії суддів Вищого адміністративного суду України від 27.02.2008 року, якою визнано недійсним і скасовано дозвіл на користування надрами № 3374 від 29.07.2004 року, яке відсутнє в оригіналі.
З врахуванням наведених обставин, слідчий суддя приходить до переконання, що на даному етапі слідства підстав для скасування арешту немає, а тому в задоволенні клопотання слід відмовити.
Керуючись вимогами ст.ст. 170, 174 КПК України, -
УХВАЛИВ:
в задоволенні клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна, що вилучене04.05.2022у ходіобшуку заадресою: АДРЕСА_1 , накладеного ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 09 травня 2022 року - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 05 вересня 2022 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Суд | Личаківський районний суд м.Львова |
Дата ухвалення рішення | 29.08.2022 |
Оприлюднено | 24.01.2023 |
Номер документу | 106076829 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про скасування арешту майна |
Кримінальне
Личаківський районний суд м.Львова
Гирич С. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні