Ухвала

від 25.09.2023 по справі 463/5844/22

ЛИЧАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №463/5844/22

Провадження №1-кс/463/5897/23

У Х В А Л А

25 вересня 2023 року слідчий суддя Личаківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представників власника майна ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , слідчого ОСОБА_5 , розглянувши клопотання представника ТзОВ «Бетонбуд» адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62022140010000119 від 25.03.2022 року, -

ВСТАНОВИВ:

представник власника майна звернулась з клопотанням до слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова про скасування арешту майна:

1. Навантажувач фронтальний марки VOLVO L120GZ, 2018 року виготовлення, державний номер НОМЕР_1 ;

2. Навантажувач фронтальний марки SD300N, 2018 року виготовлення, державний номер НОМЕР_2 .

Клопотання мотивує тим, що за фабулою даного кримінального провадження ТзОВ «Керамбуд», починаючи з 09.06.2006р. по теперішній час, здійснює незаконну діяльність з розробки кар`єру на території Яворівського району Львівської області та видобутку корисних копалин, незаконно використовуючи видобуту сировину без належного на це дозволу, достовірно знаючи, що спецдозвіл скасовано наказом Міністра охорони навколишнього природного середовища України № 55 від 2006 року.

Кримінальне провадження зареєстроване за ч.2 ст.240 КК України, санкція якої передбачає штраф від трьох тисяч до п`яти тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк до трьох років, або позбавлення волі на той самий строк, тобто, не передбачає такий вид покарання як конфіскація майна. Кримінальне провадження за цією статтею не може бути підставою для застосування заходів кримінально-правового характеру відносно ТзОВ «Керамбуд».

З моменту внесення відомостей до ЄРДР і до сьогоднішнього дня пройшло майже сімнадцять місяців. Слідчі дії в цьому кримінальному провадженні давно не проводяться, окрім періодичного проведення непотрібних обшуків, вилучення майна, яке не може бути доказом у справі, а особи, в яких це майно вилучається, не можуть бути підозрюваними у справі. Досудове розслідування є неефективним, здійснюється з грубим порушенням розумних строків.

Окрім цього, у цьому кримінальному провадження про підозру за ч.2 ст.209 та за ч.2 ст.240 КК України нікому не повідомлено; вилучення готівкових коштів в службових приміщеннях ТзОВ «Керамбуд» аж ніяк не може вказувати на легалізацію (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом; санкцією ч.2 ст.240 КК України не передбачено такий вид покарання як конфіскація майна; стаття 96-3 КК України не передбачає в даній справі можливість застосування до ТзОВ «Керамбуд» заходів кримінально-правового характеру, якщо б було навіть доведено вину посадових осіб цього підприємства за ч.2 ст.240 КК України; ТзОВ «Бетонбуд» є окремою юридичною особою, має цивільну правоздатність (ст.91 ЦК України), цивільну дієздатність (ст.92 ЦК України); ТзОВ «Керамбуд» самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями (ч.1 ст.96 ЦК України); ТзОВ «Керамбуд» не відповідає за зобов`язаннями ТзОВ «Бетонбуд», а ТзОВ «Бетонбуд» не відповідає за зобов`язаннями ТзОВ «Керамбуд»; нерухоме майно, на яке накладено арешт, належить на праві власності ТзОВ «Бетонбуд», а не ТзОВ «Керамбуд».

Зазначені в ухвалі трактори, самохідні шасі, самохідні сільськогосподарські, дорожньо-будівельні і меліоративні машини, сільськогосподарська техніка, інші механізми не є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, не має на собі його слідів, не містить інших відомостей, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, не є предметом, що був об`єктом кримінально протиправних дій, не набутий кримінально протиправним шляхом, не отриманий юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Які саме факти та обставини, що мають значення для даного кримінального провадження та підлягають доказуванню, можуть доводитись за рахунок переліченого в ухвалі майна, ні слідчий, ні прокурор не вказують.

Оскільки майно «трактори, самохідні шасі, самохідні сільськогосподарські, дорожньо-будівельні і меліоративні машини, сільськогосподарська техніка, інші механізми» не може бути використаний як доказ в кримінальному провадженні за фактом незаконного видобутку корисних копалин в Яворівському районі Львівської області, а відтак, підстави для накладення арешту на це майно відсутні, і такий арешт слід скасувати.

Представники власника майна в судовому засіданні заяву підтримали з аналогічних підстав.

Слідчий в судовому засіданні зазначив, що слідчим ТУ ДБР у м. Львові винесено постанову про визнання вилучених речей речовим доказом. 30.06.2022 слідчий суддя Личаківського районного суду м. Львова ОСОБА_6 наклав арешт на указане майно. Стороною захисту подана апеляційна скарга на рішенні слідчого судді ОСОБА_6 , у якій було відмовлено та залишено в силі ухвалу слідчого судді про накладення арешту на майно.

Досудове розслідування проводиться, в тому числі, за ч. 2 ст. 209 КК України, санкція якої передбачає конфіскацію майна.

В ході здійснення досудового розслідування проведено аналітичне дослідження ДПС України у Львівській області в ході якого встановлено, що посадові особи ТОВ «Керамбуд» та інші підприємства надавали викривлену звітність податковим органам та виплачували дивіденди підсанкційній особі ОСОБА_7 та кінцевим бенефіціарам ОСОБА_8 та ОСОБА_9 . Кінцевим бенефіціаром ТОВ «Бетонбуд» являється ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .

На даний час вирішується питання про призначення економічної експертизи, з метою встановлення збитків у вигляді нарахувань недоотриманих Державою платежів у зв`язку із діяльністю ТОВ «Керамбуд» та інших пов`язаних з ним підприємствах. При цьому зазначив, що вказана техніка використовувалася ТОВ «Керамбуд» для видобутку піску, а тому є речовим доказом у кримінальному провадженні.

Враховуючи викладене, просить відмовити у задоволенні клопотання.

Заслухували пояснення представників власника майна та слідчого, оглянувши представлені матеріали клопотання, приходжу до наступного.

З матеріалів справи вбачається, що до Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні за №62022140010000119 від 25 березня 2022 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.209, ч. 2 ст.364, ч. 2 ст. 240 КК України.

З матеріалів справи також вбачається, що ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 30 червня 2022 року накладено у кримінальному провадженні, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62022140010000119 від 25 березня 2022 року, арешт на майно, зокрема, на:

1. Навантажувач фронтальний марки VOLVO L120GZ, 2018 року виготовлення, державний номер НОМЕР_1 ;

2. Навантажувач фронтальний марки SD300N, 2018 року виготовлення, державний номер НОМЕР_2 .

З матеріалів кримінального провадження, що були долучені до клопотання вбачаєтеся, що постановою слідчого від 27.06.2022 прийнято рішення про визнання вказаних матеріальних об`єктів речовими доказами у кримінальному провадженні №62022140010000119 від 25.03.2022.

За наслідками апеляційного розгляду вказану ухвалу залишено без змін.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

В розумінні ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Як вбачається із ухвали слідчого судді арешт майна накладений на підставі положень п.1 ч.2 ст.170 КПК України з метою збереження речових доказів, а також на підставі положень п.3 ч.5 ст.170 КПК України оскільки існують достатні підстави вважати, що суд, у випадку передбаченим Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально правового характеру.

Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення).

Як вбачається із заперечення слідчого, в межах кримінального провадження №62022140010000119від 25.03.2022року досудове розслідування триває, зокрема, за ч.2 ст.209 КК України, санкція якої передбачає конфіскацію майна.

Відповідно до положень ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до положень ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

Відповідно до положень ст. 368 КПК України визначено, що суд, ухвалюючи вирок повинен вирішити питання, зокрема, що належить вчинити з майном, на яке накладено арешт, речовими доказами і документами.

Таким чином, оскільки вилучене під час обшуку майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, ухвалою слідчого судді на нього накладено арешт, на даний час у виділеному кримінальному провадженні триває досудове розслідування, отже не виконані завдання з метою яких накладався арешт, тому підстав для скасування арешту на вказане майно не має.

Доводи представника заявника не є переконливим, оскільки як вбачається із пояснень слідчого, в ході здійснення досудового розслідування проведено аналітичне дослідження ДПС України у Львівській області в ході якого встановлено, що: ОСОБА_7 (РНОКП - НОМЕР_3 ), відносно якого згідно з Указом Президента України від 28 грудня 2021 року № 684/2021 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 28 грудня 2021 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» накладено санкції, отримував дивіденди від здійснення господарської діяльності ТОВ «КЕРАМБУД» (ЄДРПУО 31822985) та іншими пов?язаними підприємствами, шляхом щомісячного отримання необлікованих готівкових коштів в розмірі 21 705 400, 00 гривень.

ОСОБА_8 - 28.04.2015 набув громадянство російської федерації та отримав паспорт рф № НОМЕР_4 , в період з січня 2017 року по травень 2021 рік отримав необліковані готівкові кошти від діяльності ТОВ «Керамбуд» та інших пов`язаних з ним підприємств в розмірі 21705400, 00 гривень.

ОСОБА_9 в період з січня 2017 року по травень 2021 рік отримав необліковані готівкові кошти від діяльності ТОВ «Керамбуд» та інших пов`язаних з ним підприємств в розмірі 21866790, 00 гривень.

З висновку аналітичного дослідження вбачається, що посадові особи ТОВ «Керамбуд» та інші підприємства надавали викривлену звітність податковим органам та виплачували дивіденди підсанкційній особі ОСОБА_7 та кінцевим бенефіціарам ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .

Кінцевим бенефіціаром ТОВ «Бетонбуд» являється ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .

На даний час вирішується питання про призначення економічної експертизи, з метою встановлення збитків у вигляді нарахувань недоотриманих Державою платежів у зв`язку із діяльністю ТОВ «Керамбуд» та інших пов`язаних з ним підприємствах.

Окрім цього, необґрунтованим є твердження представника заявника щодо того, що «трактори, самохідні шасі, самохідні сільськогосподарські, дорожньо-будівельні і меліоративні машини, сільськогосподарська техніка, інші механізми» не можуть бути використані як доказ в кримінальному провадженні за фактом незаконного видобутку корисних копалин в Яворівському районі Львівської області, оскільки такі безпосередньо використовувались для такого видобутку, оскільки як ствердив слідчий у судовому засіданні вказана техніка безпосередньо використовувалася ТОВ «Керамбуд» для видобутку корисних копалин, при цьому її власники укладали із товариством ТОВ «Керамбуд» різні цивільно-правові угоди.

З врахуванням наведених обставин, слідчий суддя приходить до переконання, що на даному етапі слідства підстав для скасування арешту немає, а тому в задоволенні клопотання слід відмовити.

Керуючись вимогами ст. ст. 170, 174 КПК України, -

УХВАЛИВ:

відмовити в задоволенні клопотання представника ТзОВ «Бетонбуд» адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62022140010000119 від 25.03.2022 року, а саме:

1. Навантажувач фронтальний марки VOLVO L120GZ, 2018 року виготовлення, державний номер НОМЕР_1 ;

2. Навантажувач фронтальний марки SD300N, 2018 року виготовлення, державний номер НОМЕР_2 .

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді, набирає законної сили з моменту оголошення.

Повний текст ухвали складено 02 жовтня 2023 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1