Рішення

від 15.08.2022 по справі 910/3945/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.08.2022Справа № 910/3945/21Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Системабуд"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Файненс Компані"

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб,

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товарна біржа "Земельна універсальна промислова біржа"

про зобов`язання вчинити дії

При секретарі судового засідання: Габорак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Овсій Д.Ю., довіреність № б/н від 01.07.21;

від відповідача: Петрів Р.В., представник за ордером серія АР №1094336 від 15.08.2022;

від третьої особи-1: Шилець А.Р., довіреність № 60-17940/21 від 30.12.21;

від третьої особи-2: не з`явились.

встановив:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "Системабуд" до товариства з обмеженою відповідальністю "Файненс Компані" про зобов`язання вчинити дії, а саме:

- визнати недійсними результати відкритих торгів (аукціону) щодо продажу лоту №F160GL40257, що проведені 18.02.2019р. та оформлені протоколом електронного аукціону UA-EA-2019-02-12-000004-b, в частині продажу активів публічного акціонерного товариства "Омега Банк",

- визнати недійсним договір №1 про відступлення прав вимоги від 07.03.2019р., укладений між публічним акціонерним товариством "Омега Банк" (код ЄДРПОУ 19356840) та товариством з обмеженою відповідальністю "Файненс Компані" (код ЄДРПОУ 41090620), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Колесник О.І., яким зареєстровано в реєстрі за №714,

- визнати недійсним договір №2 купівлі-продажу майнових прав від 07 березня 2019 року, укладений між публічним акціонерним товариством "Омега Банк" (код ЄДРПОУ 19356840) та товариством з обмеженою відповідальністю "Файненс Компані" (код ЄДРПОУ 41090620).

16.03.2021 року до канцелярії суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків з доданими документами.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.03.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 06.04.2021. Залучено у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (04053, місто Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 17, код ЄДРПОУ 21708016) та Товарну біржу "Земельна універсальна промислова біржа" (01030, м. Київ, вул. Івана Франка, буд 40-Б, кімната 23, код ЄДРПОУ 33740619). Зобов`язано Фонд гарантування вкладів фізичних осіб та товариство з обмеженою відповідальністю "Файненс Компані" в строк до 05.04.2021 надати суду: - належним чином засвідчену копію протоколу електронного аукціону UA-EA-2019-02-12-000004-b від 18.02.2019р., (щодо продажу лоту №F160GL40257); - належним чином засвідчену копію договору №1 про відступлення прав вимоги від 07.03.2019р., укладеного між публічним акціонерним товариством "Омега Банк" (код ЄДРПОУ 19356840) та товариством з обмеженою відповідальністю "Файненс Компані" (код ЄДРПОУ 41090620), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Колесник О.І., яким зареєстровано в реєстрі за №714 (з усіма додатками, актами приймання-передачі, доповненнями, додатковими договорами та змінами); - належним чином засвідчену копію договору №2 купівлі-продажу майнових прав від 07.03.2019 року, укладений між публічним акціонерним товариством "Омега Банк" (код ЄДРПОУ 19356840) та товариством з обмеженою відповідальністю "Файненс Компані" (код ЄДРПОУ 41090620) (з усіма додатками, актами приймання-передачі, доповненнями, додатковими договорами та змінами).

26.03.2021 на електронну адресу суду від третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача надійшов лист щодо витребування документів.

05.04.2021 через канцелярію суду третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача подала пояснення, відповідач - клопотання про долучення доказів.

06.04.2021 на електронну адресу суду від третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.04.2021 відкладено підготовче судове засідання у справі на 20.04.2021.

20.04.2021 через канцелярію суду відповідач подав клопотання про об`єднання справ в одне провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.04.2021 відкладено підготовче судове засідання у справі на 11.05.2021.

07.05.2021 через канцелярію суду відповідач подав заперечення на клопотання позивача про призначення експертизи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.05.2021 у задоволенні клопотання відповідача про об`єднання справ в одне провадження - відмовлено. Клопотання позивача про призначення судової економічної експертизи - задоволено. Призначено по справі № 910/3945/21 судову економічну експертизу. Проведення судової економічної експертизи доручено атестованому судовому експерту Товариства з обмеженою відповідальністю "Незалежний інститут судових експертиз" (04205, місто Київ, ВУЛИЦЯ МАРШАЛА ТИМОШЕНКА, будинок 21, корпус 3, офіс 7, код ЄДРПОУ 35199548). Провадження по справі № 910/3945/21 зупинено до одержання результатів експертизи.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.08.2021 ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.05.2021 у справі №910/3945/21 залишено без змін.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.10.2021 відмовлено у відкритті касаційного провадження у справі №910/3945/21 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Файненс Компані" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.05.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.08.2021.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.02.2022 ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.05.2021 у справі №910/3945/21 про призначення судової економічної експертизи - скасовано. Скасовано постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.08.2021 у справі №910/3945/21.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.06.2022 поновлено провадження у справі 910/3945/21 та призначено підготовче засідання на 28.06.2022.

07.06.2022 на виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 03.02.2022 видано наказ.

У підготовче засідання 28.06.2022 не з`явились представники третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб та Товарна біржа "Земельна універсальна промислова біржа", хоча про дату та час засідання повідомленні належним чином. В засіданні представник позивача заявив клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.06.2022 відкладено підготовче засідання на 19.07.2022.

У підготовче засідання 19.07.2022 не з`явились треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, хоча про дату та час засідання повідомленні належним чином. Представники сторін не заперечували щодо закриття підготовчого провадження та призначення судового засідання для розгляду справи по суті.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.07.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті за правилами загального позовного провадження на 16.08.2022.

В судове засідання 16.08.2022 представники третьої особи 2 не з`явилися, хоча про дату та час засідання повідомленні належним чином.

Представник позивача підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача заперечував, просив суд відмовити в задоволенні позову.

Представник третьої особи 1 просив відмовити у задоволенні позову.

В судовому засіданні на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та третьої особи 1, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Як зазначено позивачем та вбачається з матеріалів справи, під час здійснення процедури ліквідації ПАТ "Омега Банк" Фондом гарантування вкладів фізичних осіб було прийняте рішення від 17.01.2019 р. № 82 про затвердження умов продажу акитвів ПАТ "Омега Банк".

Зокрема, Фондом гарантування вкладів фізичних осіб було виставлено до продажу на ЕТС-ProZorro.Продажі (https://prozorro.sale) лот № F160GL40257 - пул активів, що складається з прав вимоги та інших майнових прав за кредитними договорами, що укладені з суб`єктами господарювання та фізичними особами, дебіторської заборгованості та майнових прав за дебіторською заборгованістю.

До складу лоту № F160GL40257 були включені в тому числі активи ПАТ "Омега Банк".

З офіційного порталу оприлюднення інформації про публічні закупівлі України ProZorro https://prozorro.sale/auction/UA-EA-2019-02-12-000004-b) TOB «Системабуд» стало відомо, що, зокрема, права вимоги ПАТ «Омега Банк» за рядом кредитних договорів були відчужені за результатами аідкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом електронного аукціону №UA-EA-2019-02-12-000004-b від 18.02.2019р., на користь переможця - ТОВ «Файненс компані» (код ЄДРПОУ 410090620), а саме:

«Активи ПАТ «ОМЕГА БАНК»: права вимоги за кредитними договорами: № 05.10/15-КЛ, № 06-31, № 06-49, № 010/009-1, № Т220806-К/59, № CDN-001/10-IT, № 58/055798-К/05, № 504, № 578, № 406, №485-Ф, № 1111-Ф, № 618-Ф, № 535-Ф, № 84-КЛ/08, № 34/КЛ/Т, № 051207-ТК, № 070807-ТК, №221- 060/06-KH, № 638, № 35/59454-КЛ, № 679, № 697, № 70-КЛ/08, № 328, № 192-Г/К, № 203-Г/К, № 20-10- 7/ЖРД, № 21-10-07/ЖРД, № 22-10-07/ЖРД, № 624, № 616, № 485, № 1095-Ф, № 1140-Ф, № 781-Ф, №08-06-07/ЖРД, № 09-06-07/ЖРД, № 015-КЛ, № 58/О/08, № 80/12, № 448, №477-О, № 619, № 301-К/30, №15-К/ЗРД, № 34/12-Ф, № 34/12-Ф, № 011/0606/05-007, № 16/0068943-КЛ/10, №17/0068943-КЛ/10, № 221-015/07-КН, 2709/0407/88-114, 2709/0407/88-119, 2709/0407/88-113, 2709/0407/88-120, 2709/0407/88-123, 2709/0407/88-116, 2709/0407/88-124, 2709/0407/88-115, 2709/0407/88-122, № 622, № 622, 65/15-Ф, 64/15-Ф; майнові права за кредитними договорами: № 1/71348-ОД/2615, № 4/71348-Л/2615, № 57-КЛ/08, №12-КЛ/07, № Н/240608/к-20. Майнові права за дебіторською заборгованістю за розрахунками по автомобілю марки HYUNDAI SONATA 2.0 SI 2007 р., Дебіторська заборгованість у вигляді майнових прав на отримання відшкодування за наслідками визнання нікчемним Договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами ПАТ «ОМЕГА БАНК» (54 кредитних договори), що укладений 19 серпня 2014 року між АТ «ДЕЛЬТА БАНК» та ПАТ «ОМЕГА БАНК» ».

Крім того, як вбачається з інформації, оприлюдненої на офіційному порталі про публічні купівлі України ProZorro (https://prozorro.sale/auction/UA-EA-2019-02-12-000004-b) за наслідками доведення відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом електронного аукціону №UA-EA-2019-02-12-000004-b від 18.02.2019р., між ПАТ «Омега Банк», як продавцем, та ТОВ «Файненсі компанія», як покупцем, 07.03.2019р. укладено:

- договір №1 про відступлення прав вимоги, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Колесник О.І., зареєстровано в реєстрі за №714.

- договір №2 купівлі-продажу майнових прав від 07.03.2019 р.

Відповідно до повідомлення про розрахунки за активи (майно) ПАТ «ОМЕГА БАНК», яке розміщено на офіційному порталі про публічні закупівлі України ProZorro (https:// prozorro.sale/auction/UA-EA-2019-02-12-000004-b), ціна реалізації активів ПАТ «ОМЕГА БАНК» склала 4 795 793,97 грн.

На думку позивача внаслідок проведення відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом електронного аукціону №UA-EA-2019-02-12-000004-b від 18.02.2019 р. було порушено права та інтереси ТОВ «Альта-град», а укладені договір №1 про відступлення прав вимоги та договір №2 купівлі-продажу майнових прав є недійсними.

Щодо порушення прав та інтересів ТОВ «Системабуд» (право на звернення до суду з позовом) позивачем зазначено наступне.

31.12.2014 між ПАТ «Омега Банк» (продавець) та ТОВ «Фінансова компанія «Іпотека Кретит» (покупець) укладено договір купівлі-продажу прав вимоги, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського іпьного округу Літвіновим A.B., зареєстрованим в реєстрі за № 1898, за умовами якого продавець погодився продати (відступити) права вимоги та передати їх покупцю, а покупець погодився купити права вимоги, прийняти їх і сплатити загальну купівельну ціну (п. 2.1), сторони засвідчили, що правочин, який між ними укладено, як продаж та застосовувати до нього обов`язкові положення законодавства України, що регулюють правочини купівлі - продажу прав вимоги (п.2.2).

Відповідно до п. 1.1 договору купівлі - продажу прав вимоги від 31.12.2014р., загальна купівельна ціна є сумою всіх купівельних цін за права вимоги, зазначених у додатку 1 та становить 5 0000 000,00 грн.

Також, сторонами був узгоджений додаток № 1: перелік договорів та купівельна ціна за права вимоги, який містить перелік боржників, реквізити правочинів, а також купівельну ціну окремого права вимоги за кожним правочином.

На виконання умов договору купівлі-продажу прав вимоги від 31.12.2014р., між ПАТ «Омега Банк», як продавцем, та ТОВ «Фінансова компанія «Іпотека Кредит», як покупцем, підписаний акт приймання-передачі права вимоги від 31.12.2014р., у якому сторонами зафіксовано, що згідно з п. 2.3 договору продавець передав, а покупець прийняв право вимоги, зазначені у додатку до акту, що посвідчує факт здійснення відступлення.

Також, 09.01.2015 між ПАТ «Омега Банк», як продавцем, та ТОВ «Фінансова компанія «Іпотека Кредит», як покупцем, укладено додатковий договір до договору купівлі-продажу прав вимоги від 31.12.2014 (посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Літвіновим AB., зареєстрованим в реєстрі за № 4), яким сторони виклали додаток № 1 до договору у новій узгодженій редакції, а також підписали відповідний акт приймання-передачі права вимоги до додаткового договору.

З аналізу змісту вказаного договору, додатка № 1 до нього та акта приймання-передачі вамоги, вбачається, що за договором купівлі-продажу права вимоги від 31.12.2014 р., було відступлено ПАТ «Омега Банк» на користь ТОВ «Фінансова компанія «Іпотека Кредит» право вимоги, зокрема, за:

- кредитним договором № 485 від 09.06.2006 р. (позичальник - ТОВ «Системабуд»),

- договорами забезпечення (іпотека, порука, застава) за кредитним договором № 485 від 06.2006 р.: зокрема, договором поруки № 485/П-1 від 09.06.2006 р.; договором поруки № 485/П-2 від 09.06.2006., договором поруки № 485/П-З від 11.07.2008 р.; договором поруки № 485/П-4 від 22.08.2008р., іпотечним договором № 485/ІП-2 від 16.06.2006 р.; іпотечним договором № 485/ІП-3 ви 22.04.2008 р.; іпотечним договором № 485/ІП-4 від 22.08.2008 р.; договором застави № 485/ЗКП-1 від 06.02.2008 р.; договором застави № 485/ЗКП-2 від 06.02.2008 р.; договором застави № 485/ЗКП-1 від 06.02.2008р., договором застави товарів № 485/ЗМ-1 від 21.07.2008 р.; договором застави цінних паперів № 485/ЗЦП-2 від 26.08.2008 р.; договором застави майнових прав № 485/ЗМП-1 від 31.10.2008р.

- договорами забезпечення (іпотека, порука, застава) за кредитним договором № 485 від 06.2006 р.: зокрема, договором поруки № 485/П-1 від 09.06.2006 р.; договором поруки № 485/П-2 від 09.06.2006., договором поруки № 485/П-З від 11.07.2008 р.; договором поруки № 485/П-4 від 22.08.2008р., іпотечним договором № 485/ІП-2 від 16.06.2006 р.; іпотечним договором № 485/ІП-3 ви 22.04.2008 р.; іпотечним договором № 485/ІП-4 від 22.08.2008 р.; договором застави № 485/ЗКП-1 від 06.02.2008 р.; договором застави № 485/ЗКП-2 від 06.02.2008 р.; договором застави № 485/ЗКП-1 від 06.02.2008р., договором застави товарів № 485/ЗМ-1 від 21.07.2008 р.; договором застави цінних паперів № 485/ЗЦП-2 від 26.08.2008 р.; договором застави майнових прав № 485/ЗМП-1 від 31.10.2008р.,

- кредитним договором № 616 від 24.03.2008 р. (позичальник - ТОВ «МОНОЛІТЖИТЛОБУД»),

- договорами забезпечення (застава, іпотека, порука) за кредитним договором № 616 від 24.03.2008.: зокрема, договором застави майнових прав № 616/ЗП-1 від 24.03.2008 р.; договором застави майнових прав № 616/ЗП-2 від 24.03.2008 р.; договором застави транспортних засобів № 616/ЗТ-1 від 11.08.2008 р.; договором застави транспортних засобів № 616/ЗТ-2 від 12.08.2008 р.; договором поруки № 616/П-1 від 24.03.2008 р.; договором застави рухомого майна № 616/РМ-1 від 12.08.2008 р.; договором застави рухомого майна № 616/РМ-2 від 12.08.2008 р.

04.07.2015р. між ТОВ «Фінансова компанія «Іпотека Кредит» (продавець) та ТОВ «КУА «Скай Кепітал Менеджмент» (покупець) укладено договір купівлі-продажу прав вимоги, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Літвіновим A.B., зареєстрованим в реєстрі за № 912, за умовами якого продавець погодився продати (відступити) права вимоги та передати їх покупцю, а покупець погодився купити права вимоги, прийняти їх і сплатити загальну купівельну ціну (п. 2.1), сторони засвідчили, що правочин, який між ними укладено, як продаж та застосовувати до нього обов`язкові положення законодавтсва України, що регулюють правочини купівлі - продажу прав вимоги (п. 2.2).

Відповідно до п. 1.1 договору купівлі-продажу прав вимоги від 04.07.2015, загальна купівельна ціна є сумою всіх купівельних цін за права вимоги, зазначених у додатку 1 та становить 5 100 000,00 грн.

«Купівельна ціна за право вимоги» означає суму, що визначена як «Купівельна ціна» у додатку І щодо кожного права вимоги.

Пунктом 2.3 договору купівлі-продажу прав вимоги від 04.07.2015 визначено, що права вимоги переходять від продавця до покупця та обов`язки продавця передати права вимоги вважаються виконаними з моменту підписання продавцем та покупцем акту приймання-передачі прав вимоги.

На виконання умов договору купівлі-продажу прав вимоги від 04.07.2015, між ТОВ «Фінансова компанія «Іпотека Кредит», як продавцем, та ТОВ «КУА «Скай Кепітал Менеджмент», як покупцем, підписаний акт приймання-передачі права вимоги від 04.07.2015, у якому сторонами зафіксовано, що згідно з п. 2.3 договору продавець передав, а покупець прийняв право вимоги, зазначені у додатку до акту, що посвідчує факт здійснення відступлення.

06.07.2015р. між ТОВ «Фінансова компанія «Іпотека Кредит», як продавцем, та ТОВ «КУА «Скай Кепітал Менеджмент», як покупцем, укладено додатковий договір до договору купівлі-продажу прав вимоги від 04.07.2015 (посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального окргу Літвіновим A.B., зареєстрованим в реєстрі за № 915), яким сторони виклали додаток №1 до договору у новій узгодженій редакції, а також підписали відповідний акт приймання-передачі права вимоги до додаткового договору.

З аналізу змісту вказаного договору, додатка № 1 до нього та акта приймання-передачі вимоги, вбачається, що за договором купівлі-продажу права вимоги від 04.07.2015р., було відступлено ТОВ «Фінансова компанія «Іпотека Кредит» на користь ТОВ «КУА «Скай Кепітал Менеджмент» право вимоги, зокрема, за: кредитним договором № 485, договорами забезпечення за кредитним договором № 485, кредитним договором № 616, договорами забезпечення за кредитним договором № 616.

23.08.2016р. між ТОВ «КУА «Скай Кепітал Менеджмент» (продавець) та ТОВ «ФК «ЛОКО» (покупець) було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Косенко Л.А., зареєстрований в реєстрі за №568, за умовами якого продавець погодився продати (відступити) права вимоги та передати їх покупцю, а покупець погодився купити права вимоги, прийняти їх і сплатити загальну купівельну ціну (п. 2.1). Сторони засвідчили, що правочин, який між ними укладено, є продажем та до нього застосовуються обов`язкові положення законодавства України, що регулюють правочиии купівлі-продажу прав вимоги (п. 2.2). Також, сторонами підписано акт приймання-передачі птава вимоги.

За даним договором купівлі-продажу права вимоги від 23.08.2016 р. ТОВ «КУА «Скай Кепітал Менеджмент» відступив на користь ТОВ «ФК «ЛОКО» право вимоги, зокрема, за кредитним договором № 485, договорами забезпечення за кредитним договором № 485, кредитним договором № 616, договорами забезпечення за кредитним договором № 616.

03.10.2016р. ТОВ «Фінансова компанія «ЛОКО» (як єдиний учасник ТОВ «Альто-град») збільшило статутний капітал ТОВ «Альто-град» шляхом внесення права вимоги за договором купівлі-продажу права вимоги від 23.08.2016 р. в частині прав вимог до ТОВ «Системабуд» та ТОВ «МОНОЛІТЖИТЛОБУД», що підтверджується протоколом №2 загальних зборів учасників ТОВ «Альто-град».

Назву ТОВ «Альто-град» було змінено на ТОВ «Альта-град» відповідно до протоколу №3 загальних зборів учасників ТОВ «Альто-град» від 10.10.2016р.

Як зазначено позивачем, частина прав вимог, переданих до статутного капіталу ТОВ «Альто-град» була реалізована. Так, ТОВ «Альто-град» за наслідком реалізації права вимоги стало власником частки у розмірі 99% статутного (складеного) капіталу ТОВ «Системабуд», яке було предметом забезпечення за договором застави №485/ЗКП-1 від 06.02.20008р., №485/ЗКП-2 від 06.02.20008р., №485/ЗКП-3 від 06.02.20008р.

Позивачем зазначено, що з огляду на зазначене вище вбачається, що станом на 18.02.2019 р. та станом на даний час, ТОВ «Альта-град» було та є власником прав вимоги за: кредитним договором № 485, договорами забепечення за кредитним договором № 485, кредитним договором № 616, договорами забезпечення за кредитним договором № 616, в тому числі за наслідком реалізації права вимоги за іпотечним договором № 485/ІП-2 від 16.06.2006 р. та іпотечним договором № 485/ІП-3 від 22.04.2008 р. є власником предмета іпотеки за вказаними іпотечними договорами, а також за наслідком реалізації права вимоги за договорами застави № 485/ЗКП-1 від 06.02.2008 р., № 485/ЗКП-2 від 06.02.2008 р., № 485/ЗКП-3 від 06.02.2008 р.

В той же час, під час здійснення процедури ліквідації ПАТ «Омега Банк» Фондом гарантування вкладів фізичних осіб було на продаж виставлено лот №F160GL40257 - пул активів, що складається з прав вимоги та інших майнових прав за кредитними договорами, що укладені з суб`єктами господарювання та фізичними особами, дебіторської заборгованості та майнових прав за дебіторською заборгованістю, в т. ч. права вимоги за кредитним договором № 485, кредитним договором №616.

Судом встановлено, що постановою Правління Національного банку України від 02.03.2015 №152 "Про віднесення ПАТ "Омега Банк" до категорії неплатоспроможних", ПАТ "Омега Банк" було віднесено до категорії неплатоспроможних банків.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 02.03.2014 №52 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Омега Банк", з 03.03.2015 розпочато процедуру виведення ПАТ "Омега Банк" з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації (п. 1), тимчасову адміністрацію запроваджено строком на 3 місяці: з 03.03.2015 по 02.06.2015 включно, призначено Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію у ПАТ "Омега Банк" Лемеша Миколу Володимировича.

Згідно акту від 07.04.2015 перевірки договорів (інших правочинів), укладених ПАТ "Омега Банк" протягом 1 року до дня запровадження тимчасової адміністрації на предмет виявлення правочинів, що є нікчемними, виконання яких спричинило або може спричинити погіршення фінансового стану банку та які відповідають критеріям, передбаченим частиною 2 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", проведено перевірку правочинів, укладених ПАТ "Омега Банк" в період з 03.03.2014 по 03.03.2015 щодо їх відповідності критеріям, передбаченим ч. 2 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", та встановлено зокрема наявність правочину по відчуженню активів, який викликає сумнів щодо відповідності ціни відчуження рівню ринкових цін, а саме: договір купівлі-продажу прав вимоги від 31.12.2014, укладений з ТОВ "Фінансова компанія "Іпотека Кредит", за яким права вимоги було продано за 5000000 грн., а незалежним експертом вартість прав вимоги в сумі 2342615999,02 грн. була оцінена в 4919493,60 грн. при балансовій вартості застави 3623707250,03 грн.;

Згідно із довідкою за підписами Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію у ПАТ "Омега Банк" Лемеша М.В. та головного бухгалтера ПАТ "Омега Банк", підписи яких посвідчені печаткою ПАТ "Омега Банк", балансова вартість забезпечення за відчуженими ПАТ "Омега Банк" на користь ТОВ "ФК "Іпотека Кредит" договорами, згідно договору купівлі-продажу прав вимоги за реєстровим №1898 від 31.12.2014, укладеного між ПАТ "Омега Банк" та ТОВ "ФК "Іпотека Кредит" складає 3623707250,03 грн.

21.05.2015р. Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію у ПАТ "Омега Банк" листом №582 було повідомлено ТОВ "Фінансова компанія "Іпотека Кредит" про те, що у відповідності до ст.38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" здійснено перевірку договору купівлі-продажу прав вимоги від 31.12.2014 за реєстровим №1898, укладеного між ТОВ "Фінансова компанія "Іпотека Кредит" та ПАТ "Омега Банк" та виявлено, що вказаний договір є нікчемним з підстав, визначених п.3 ч. 3 ст. 38 Закону.

У червні 2016 ПАТ «Омега Банк» ініціювало господарський спір у справі № 910/10364/16 про визнання нікчемного правочину - договору купівлі-продажу прав вимоги від 31.12.2014 недійсним та визнання недійсним договору купівлі-продажу прав вимоги від 04.07.2015. Відповідачами у зазначеній справі були ТОВ «ФК «Іпотека Кредит» та ТОВ «КУА «Скай Кепітал Менеджмент».

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.09.2018 у справі №910/10364/16 визнано недійсним договір купівлі-продажу прав вимоги від 31.12.2014 із змінами та доповненнями; визнано недійсним договір купівлі-продажу права вимоги від 04.07.2015 із змінами та доповненнями; застосовано наслідки недійсності нікчемного правочину та недійсного правочину та зобов`язано ТОВ «ФК «Іпотека Кредит» та ТОВ «КУА «Скай Кепітал Менеджмент» повернути ПАТ «Омега Банк» всі документи, які засвідчували права, що передавались, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення, а саме, що були ними отримані на виконання обох договорів зі змінами і доповненнями.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.04.2019 у справі № 910/10364/16, рішення Господарського суду міста Києва від 04.09.2018 в частині визнання недійсними договорів купівлі-продажу права вимоги від 31.12.2014 та від 04.07.2015, які були укладені між ПАТ «Омега Банк», ТОВ «ФК «Іпотека Кредит» та ТОВ «КУА «Скай Кепітал Менеджмент» залишено без змін.

За результатами касаційного перегляду судових рішень у справі № 910/10364/16 Верховним Судом прийнято постанову від 24.07.2019, якою рішення Господарського суду міста Києва від 04.09.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.04.2019 скасовано в частині задоволення позову щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу прав вимоги від 31.12.2014, який укладений між ПАТ «Омега Банк» та ТОВ «ФК «Іпотека Кредит» із змінами та доповненнями. Ухвалено у відповідній частині нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову в цій частині, втім підтверджено факт його нікчемності. У решті постанову апеляційної інстанції залишено без змін.

У мотивувальній частині постанови від 24.07.2019 у справі № 910/10364/16 Верховний Суд зазначив наступне: « 4.20. Беручи до уваги те, що судами обох інстанцій правильно встановлені ознаки нікчемності договору купівлі-продажу прав вимоги від 31.12.2014 відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а відповідно до частини 1 статті 215, частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України такий правочин не створює для сторін чи інших осіб юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю, Верховний Суд погоджується з висновками судів, що наступний договір купівлі-продажу права вимоги від 04.07.2015, слід визнати недійсним відповідно до частини 5 статті 216, статті 658 Цивільного кодексу, як такий, що укладений у процесі виконання нікчемного правочину особою, що не є власником активів і не має права продажу цих активів».

Твердження позивача про те, що ПАТ «Омега Банк» вже не було власником права вимоги станом на дату укладення договору відступлення від 07.03.2019 судом відхиляються, з огляду на факт нікчемності договору купівлі-продажу прав вимоги від 31.12.2014 та недійсності договору купівлі-продажу прав вимоги від 04.07.2015, які є недійсними від моменту укладення, та не призвели до правових наслідків у вигляді вибуття з власності ПАТ «Омега Банк» відповідних прав вимоги.

Таким чином, ПАТ «Омега Банк» мало право проводити аукціон з продажу права вимоги за кредитними договорами №485 від 09.06.2006 з забезпеченнями та №616 від 24.03.2008 з забезпеченням, оскільки було власником цих прав вимоги.

Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Недійсність договору як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. По своїй суті ініціювання спору про недійсність договору не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим. Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси власне порушені, а учасники цивільного обороту використовують цивільне судочинство для такого захисту.

Згідно з частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За змістом статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Так само кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства, що прямо передбачено у частині 2 статті 15 Цивільного кодексу України.

У рішенні Конституційного Суду України від 01.12.2004 №18-рп/2004 зазначено, що поняття «охоронюваний законом інтерес» що вживається в законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям «права», треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Відповідно до частини 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Статтею 4 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Виходячи з системного аналізу ст. ст.15, 16 Цивільного кодексу України, ст.20 Господарського кодексу України та ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного (інтересу); порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством), і відсутність (недоведеність) будь-якої з означених умов унеможливлює задоволення позову.

Тобто, відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України обов`язок доведення факту порушення або оспорювання прав і охоронюваних законом інтересів покладено саме на позивача.

Наявність права на пред`явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а є лише однією з необхідних умов реалізації встановленого права.

При цьому необхідною умовою застосування судом певного способу захисту є наявність, доведена належними у розумінні статті 76 Господарського процесуального кодексу України доказами, певного суб`єктивного права (інтересу) у позивача; порушення (невизнання або оспорювання) означеного права/інтересу відповідачем; належність обраного способу судового захисту (з точки зору адекватності порушення і спроможності його усунути та поновити (захистити) право або інтерес та закріплення положеннями діючого законодавства).

Тобто вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача. Аналогічний висновок викладений у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 14.06.2019 у справі № 910/6642/18, постанові Верховного Суду від 02.04.2020 у справі № 910/7160/19.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові (аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 14.08.2018 у справі № 910/1972/17, від 23.05.2019 у справі № 920/301/18, від 25.06.2019 у справі № 922/1500/18, від 24.12.2019 у справі №902/377/19, від 02.04.2020 у справі № 910/7160/19).

Суд зазначає, що позивачем не надано жодних доказів на підтвердження повноважень звертатись до суду від імені ТОВ «Альта-град» права якої позивач вважає порушеними.

Крім того, позивачем не зазначено, які саме його права та інтереси порушені, тому вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 статті 76 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до положень ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 ГПК України.

Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

З приводу висвітлення всіх доводів позивача суд враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

Судовий збір згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3,4 ст. 13, ч.1 ст. 73, ч.1 ст. 74, ч.1 ст. 77, ч.1 ст. 79, ст.ст. 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата підписання рішення: 06.09.2022 року.

Суддя С.М. Мудрий