Ухвала

від 30.08.2022 по справі 916/499/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про зупинення провадження у справі

"31" серпня 2022 р.м. Одеса Справа № 916/499/22

Господарський суд Одеської області у складі судді Мостепаненко Ю.І.,

при секретарі судового засідання Петровій О.О.,

за участю представників сторін:

від позивача Рубашка А.С. (в порядку самопредставництва);

від відповідача 1 Зайцев С.Д. (ордер ОД № 192263 від 06.01.22р.);

від відповідача 2 Павшинська Н.С (в порядку самопредставництва);

від третьої особи Некрасов І.Д. (в порядку самопредставництва);

розглядаючи у відкритому судовому засіданні справу № 916/499/22

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Укрморбуд (03022, м. Київ, вул. Сумська, буд.3, код ЄДРПОУ 42256720)

до відповідача 1 товариства з обмеженою відповідальністю Мілан-Трейд (68094, Одеська область, м. Чорноморськ, с. Бурлача Балка, вул. Чорноморська дорога, буд.5, код ЄДРПОУ 40329015)

до відповідача 2 - товариства з обмеженою відповідальністю Чорноморський рибний порт (68094, Одеська область, м. Чорноморськ, с. Бурлача Балка, вул. Центральна, буд.1, код ЄДРПОУ 24544710)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідачів - товариство з обмеженою відповідальністю Дар Торг ( 68094, Одеська область, м. Чорноморськ, с. Бурлача Балка, вул. Центральна, буд. 1, код ЄДРПОУ 39739195)

про визнання недійсним договору,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду Одеської області на розгляді перебуває справа №916/499/22 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Укрморбуд до товариства з обмеженою відповідальністю Мілан-Трейд, товариства з обмеженою відповідальністю Чорноморський рибний порт за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - товариства з обмеженою відповідальністю Дар Торг про визнання недійсним договору про відступлення прав вимоги від 05.06.2019р., який укладено між ТОВ Мілан-Трейд та ТОВ Чорноморський рибний порт.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оспорюваний правочин вчинено з порушенням вимог ЗУ Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю, положень Статуту ТОВ Мілан-Трейд та внаслідок зловмисної змови директора Товариства з іншими особами, а отже підлягає визнанню недійсним в судовому порядку.

Позивач вказує, що він є учасником ТОВ Мілан-Трейд з розміром частки 10 162 465 грн., що складає 50% від розміру статутного капіталу відповідача-1. При цьому, загальні збори учасників товариства не надавали згоду на укладення договору про відступлення права вимоги від 05.06.2019р., який, відповідно до ст.44 ЗУ Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю, є значним правочином і на укладання якого, відповідно до Статуту товариства, необхідна обов`язкова попередня згода загальних зборів учасників товариства.

Разом з тим, позивач зазначає, що керівником ТОВ Чорноморський рибний порт, відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є ОСОБА_1 . ТОВ ЧРП, нібито, в подальшому, відступило право вимоги за договором про відступлення права вимоги від 05.06.2019р. ТОВ Дар Торг, керівником якого - відповідно до відомостей ЄДР - є той же ОСОБА_1 , а учасником на 99% - компанія Вестеллер Холдінгс ЛТД (WESTELLER HOLDINGS LTD), яке, в свою чергу, є також на 50% учасником ТОВ Мілан- Трейд, що, на думку позивача, є нічим іншим, як зловмисною домовленістю цих осіб з метою протиправного, з перевищенням повноважень, заволодіння майном ТОВ Мілан-Трейд.

З огляду на викладене, укладення оспорюваного договору прямо впливає на права та обов`язки, позивача, як учасника Товариства, а саме на: право брати участь в управлінні товариством у порядку, передбаченому ЗУ Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю та статутом товариства; брати участь у розподілі прибутку товариства; отримати у разі ліквідації товариства частину майна, що залишилася після розрахунків із кредиторами, або його вартість.

ТОВ Мілан-Трейд та ТОВ Чорноморський рибний порт направили до суду відзиви на позовну заяву (вх.№6557/22 від 18.04.2022р., № 6562/22 від 18.04.2022р.), відповідно до яких останні просять суд відмовити у задоволенні позову та обґрунтовуючи свої заперечення, зокрема, зазначають, що Верховний Суд неодноразово у своїх постановах наводив позицію, що за договором, укладеним господарським товариством, права та обов`язки набуває саме товариство, як сторона договору. При цьому, сукупність прав та обов`язків безпосередньо учасників цього товариства в результаті укладення товариством договору жодним чином не змінюється. Підписання виконавчим органом товариства договору з іншою особою без передбаченої статутом згоди учасників цього товариства може свідчити про порушення прав та інтересів самого товариства у його відносинах з іншою особою - стороною договору, а не корпоративних прав його учасника, оскільки директор діяв саме від імені товариства, а не його учасника. Інтереси товариства можуть не збігатися з інтересами окремих його учасників, а інтереси учасників товариства також не завжди збігаються. Тому, вирішуючи питання щодо ефективності обраного позивачем способу захисту, суди мають враховувати баланс інтересів усіх учасників та самого товариства, уникати зайвого втручання в питання діяльності товариства, які вирішуються виключно зборами учасників товариства. Відсутність порушення спірним договором прав та інтересів позивача є самостійною підставою для відмови у позові, тому відсутні підстави надавати оцінку дійсності спірного договору.

При цьому, відповідачі вказують, що ТОВ Укрморбуд не здійснював та не повідомляв про наміри здійснювати захист своїх корпоративних прав у належний спосіб, не ініціював скликання загальних зборів товариства та не здійснював інших заходів, посилаючись на постанову Верховного Суду від 19.11.2020р. у справі № 904/3282/16, в якій зазначено, що позивач як учасник ТОВ, який вважає свої корпоративні права порушеними внаслідок вчинення товариством правочинів щодо передачі у власність іншим особам належного ТОВ нерухомого майна, не позбавлений права (разом з іншими учасниками) у будь-який час ініціювати питання щодо скликання позачергових зборів учасників товариства з метою належного реагування на факт укладення таких правочинів та розгляду питання щодо порушення або не порушення прав і законних інтересів ТОВ (його учасників). Якщо збори учасників товариства дійдуть висновку про порушення вчиненими правочинами прав та законних інтересів товариства, то воно має право звернутися до суду з відповідним позовом.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідачів - ТОВ Дар Торг у поясненнях (вх.№9881/22 від 07.06.2022р.) повністю підтримує посилання відповідачів на позиції Верховного Суду, викладені у відзивах по позовну заяву.

18.07.2022р. до суду від позивача надійшло клопотання (вх.№13379/22), відповідно до якого останній просить суд зупинити провадження по справі №916/499/22 до закінчення перегляду в касаційному порядку справи №522/22473/15-ц.

В обґрунтування вказаного клопотання ТОВ Укрморбуд зазначає, що на розгляд Великої Палати Верховного Суду передано справу № 522/22473/15-ц з метою уточнення висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 08.10.2019р. у справі №916/2084/17, від 15.10.2019р. у справі №905/2559/17, від 03.12.2019р. у справі №904/10956/16, від 07.04.2020р. у справі №904/3657/18, від 07.07.2020р. у справі №910/10647/18, щодо їх застосування до подібних правовідносин у залежності від розміру частки учасника господарського товариства (позивача) в статутному капіталі товариства.

Так, позивач вказує, у зв`язку з тим, що відповідачі та третя особа обґрунтовують свої заперечення тим, що учасник товариства не може звертатися до суду в інтересах господарського товариства з позовом про визнання недійсним договору, укладеного товариством, - оскільки договори, укладені посадовою особою товариства без передбаченої статутом надання згоди загальних зборів учасників товариства, не порушують прав та інтересів учасників такого товариства, - отже відносини у справах № 916/499/22 та №522/22473/15-ц є подібними, та на думку позивача, правовий висновок Великої Палати Верховного Суду у справі №522/22473/15-ц матиме суттєве значення для вирішення справи № 916/499/22, а також для єдності судової практики.

20.07.2022р. до суду від ТОВ Мілан-Трейд та ТОВ "Дар Торг" надійшли заперечення, відповідно до яких останні просять суд відмовити у задоволенні клопотання позивача про зупинення провадження у справі, обґрунтовуючи своїх заперечення тим, що підстави позову і фактичні обставини у справах №916/499/22 та №522/22473/15-ц не є подібними.

30.08.2022р. до суду від позивача надійшли доповнення до клопотання про зупинення розгляду справи (вх.№17885/22), відповідно до якого останнім зазначено, що в Єдиному державному реєстрі судових рішень було оприлюднено ухвалу Великої Палати Верховного Суду від 14.07.2022р. по справі №522/22473/15-ц, відповідно до якої Велика Палата Верховного Суду визнала обґрунтованими мотиви, наведені в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19.05.2022р. в частині наявності підстави для передачі справи на її розгляд, передбаченої ч. 4 ст. 302 ГПК України, та прийняло справу до розгляду.

В судовому засіданні 31.08.2022р. судом поставлено на розгляд клопотання позивача про зупинення розгляду справи.

- представник позивача підтримав подане клопотання про зупинення провадження у справі, просив суд його задовольнити;

-представники відповідачів із урахуванням поданих до суду заперечень, залишили розгляд клопотання про зупинення провадження у справі на розсуд суду;

- представник третьої особи заперечував проти задоволення клопотання позивача про зупинення провадження у справі та просив суд відмовити в його задоволенні.

Розглянувши клопотання ТОВ Укрморбуд (вх.№13379/22 від 18.07.2022р.) про зупинення провадження у справі, суд зазначає таке.

Виходячи із змісту та підстав заявленого позову, ТОВ Укрморбуд, як учасник ТОВ Мілан-Трейд, що володіє часткою 50% статутного капіталу, порушує питання щодо недійсності правочину, вчиненого товариством в особі директора з перевищенням наданих повноважень, та за обставин зловмисної згоди представника однієї сторони з другою стороною з метою протиправного заволодіння майном товариства. При цьому, розмір частки не дозволяє позивачу, як учаснику, одноосібно приймати рішення про зміну виконавчого органу, який, на думку позивача, діє на шкоду інтересів товариства.

У цій категорії справ існує чітка та стала судова практика, що сформувалась на підставі висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постановах: від 08.10.2019 у справі № 916/2084/17, від 15.10.2019 у справі № 905/2559/17, від 03.12.2019 у справі № 904/10956/16, від 07.04.2020 у справі № 904/3657/18, від 07.07.2020 у справі № 910/10647/18, а також з урахуванням ухвал від 17.12.2019 у справі № 916/1731/18, від 13.01.2020 у справі № 910/10734/18, від 15.09.2020 у справі № 904/920/19

У зазначених постановах Велика Палата Верховного Суду дійшла, зокрема, таких висновків:

1) договори, укладені посадовою особою (виконавчим органом) господарського товариства без передбаченої статутом згоди загальних зборів, не порушують прав та інтересів учасників такого товариства оскільки:

- згода загальних зборів товариства на укладення договору є згодою органу управління товариства, який діє від імені товариства. Повноваження органу управління товариства (на надання зазначеної згоди), який діє від імені товариства, не можна ототожнювати з корпоративними правами його учасників, які діяти від імені товариства права не мають;

- за договором, укладеним товариством, права та обов`язки набуває таке товариство як сторона договору. При цьому правовий стан (сукупність прав та обов`язків) безпосередньо учасників цього товариства жодним чином не змінюється;

- підписання виконавчим органом товариства договору з іншою особою без передбаченої статутом згоди учасників цього товариства може свідчити про порушення прав та інтересів самого товариства у його відносинах з іншою особою - стороною договору, а не корпоративних прав його учасника, оскільки директор діяв саме від імені товариства, а не його учасника;

2) інтереси товариства можуть не збігатися з інтересами окремих його учасників, а інтереси учасників товариства також не завжди збігаються, тому, вирішуючи питання щодо ефективності обраного позивачем способу захисту, суди мають враховувати баланс інтересів усіх учасників та самого товариства, уникати зайвого втручання в питання діяльності товариства, які вирішуються виключно зборами учасників товариства;

3) відсутність порушення спірним договором прав та інтересів позивача є самостійною підставою для відмови в позові, тому відсутні підстави надавати оцінку дійсності спірного договору;

4) учасник господарського товариства не позбавлений права ініціювати питання щодо скликання позачергових зборів учасників товариства з метою належного реагування на факт укладення товариством договору, з яким учасник товариства не погоджується, та розгляду питання щодо порушення або непорушення прав та законних інтересів товариства (його учасників). Якщо збори учасників товариства дійдуть висновку про порушення укладеним договором купівлі-продажу прав та законних інтересів товариства, останнє вправі звернутися до суду з відповідним позовом;

5) належним способом захисту права учасника господарського товариства може бути подання ним (зокрема, разом з іншими учасниками, яким належить 10 і більше відсотків статутного капіталу товариства) позову в інтересах юридичної особи до її посадової особи про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі діями (бездіяльністю) такої посадової особи, на підставі пункту 12 частини першої статті 20 та статті 54 ГПК України. Якщо учасник господарського товариства, з огляду на недостатність розміру його частки у статутному капіталі товариства, не може звернутися з позовом до посадової особи від імені товариства, то такий учасник вправі вийти з товариства і вимагати виплати йому вартості частки, а також подати позов до самого товариства та/або його учасників, якщо він вважає, що рішенням загальних зборів учасників товариства щодо відчуження майна йому було завдано збитків.

При цьому, при формуванні зазначених висновків, Верховний Суд відступив від попередніх висновків про те, що укладення виконавчим органом господарського товариства правочину без передбаченої статутом згоди загальних зборів товариства (за відсутності у виконавчого органу відповідних повноважень на укладання правочину) порушує корпоративні права позивача (учасника товариства) на управління справами такого товариства, які полягають у наданні згоди учасниками товариства, оформленої рішенням загальних зборів учасників, на укладання таких договорів.

Наведені висновки знайшли своє підтвердження в поданих відповідачами та третьою особою заявах по суті справи, як підстави для відмови у задоволенні позову.

Разом з тим, відповідно до відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень вбачається, що ухвалами Верховного Суду від 19.05.2022р. на розгляд Великої Палати Верховного Суду передано справу № 522/22473/15-ц за позовом Компанії з обмеженою відповідальністю Компанія Садіра до товариства з обмеженою відповідальністю АЛЬФА-АРКАДІЯ, ОСОБА_2 про визнання договорів недійсними за касаційними скаргами Компанії з обмеженою відповідальністю Компанія Садіра та товариства з обмеженою відповідальністю АЛЬФА-АРКАДІЯ на постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.10.2021р., від 06.12.2021р. та рішення Господарського суду Одеської області від 16.06.2021р., з метою відступу від висновків Великої палати Верховного Суду, викладених у постановах: від 08.10.2019 у справі № 916/2084/17, від 15.10.2019 у справі № 905/2559/17, від 03.12.2019 у справі № 904/10956/16, від 07.04.2020 у справі № 904/3657/18, від 07.07.2020 у справі № 910/10647/18, з підстав того, що:

-положення статей 97, 98 ЦК України, ст. 167 ГК України, ст. 20 ГПК України у їх сукупності свідчать про те, що учасник господарського товариства може оспорити договір, вчинений товариством, якщо він обгрунтує, що оспорюваний ним правочин порушує його права та охоронювані законом інтереси; однак, зазначені вище висновки Великої Палати Верховного Суду сформовані без урахування наведених положень закону, які, у своїй сукупності, передбачають можливість оскарження вчиненого господарським товариством правочину учасником такого товариства, за умови доведеності факту порушення прав та інтересів такого учасника спірним правочином. Фактично зазначені висновки Великої Палати Верховного Суду суперечать наведеним нормам закону;

-Велика Палати Верховного Суду сформувала зазначені висновки без урахування можливої наявності в учасника господарського товариства інших (не корпоративних) прав, а також власних інтересів, зокрема і тих інтересів, що є пов`язаними з корпоративними правами, щодо спірного правочину, що свідчить про неповноту висновків Великої Палати Верховного Суду; як правило, у подібних спорах інтерес учасника господарського товариства полягає у збереженні певного майнового та фінансового стану товариства, його ліквідних активів, що обумовлює подання учасником товариства до суду позову про визнання недійсними вчинених цим товариством правочинів, які спрямовані на погіршення такого стану, є вочевидь збитковими для товариства, не мають зрозумілої економічної мети, вчиняються вочевидь усупереч інтересам товариства та майновим інтересам учасника товариства;

-фактично на сьогодняшній день судова практика у корпоративних спорах у подібних до цієї справи правовідносинах формується таким чином, що суди вважають права учасника товариства не порушеними тільки через те, що учасник, а не само товариство, звернувся з позовом про визнання правочину товариства недійсним; такі висновки суди роблять без встановлення та дослідження конкретних обставин справи щодо укладення спірних правочинів та їх наслідків для товариства і його учасників; цей підхід вбачається помилковим;

-якщо товариство внаслідок недобросовісних дій виконавчого органу втрачає ліквідне майно, майно, яке використовувалося в господарській діяльності, учасник не лише втрачає потенціальну можливість отримати дивіденди, про що також зазначає позивач у позові та у касаційній скарзі, але й несе інші несприятливі майнові наслідки (неможливість продати свою частку у статутному капіталі, зменшення вартості частки, яка виплачується при виході з товариства чи при його ліквідації, зупинення господарської діяльності товариства, істотне зменшення його доходів, неплатоспроможність, банкрутство та ліквідація тощо); тобто правочин, вчинений не в інтересах товариства, може призвести до повної втрати учасником своєї власності у формі частки у статутному капіталі; позбавлення учасника права оспорити правочин, вчинений з порушенням вимог закону щодо права учасника брати участь в управлінні господарським товариством при вирішенні суттєвих питань, може призвести до узаконення зловживань з боку інших учасників та/або директора товариства, вчинення ними будь-яких правочинів без винесення відповідних питань на загальні збори учасників та протиправного захоплення товариства чи його майна (рейдерства);

-висновок Великої Палати Верховного Суду про те, що учасник господарського товариства, який оскаржує вчинений товариством правочин з метою належного реагування на факт укладення такого договору, може ініціювати скликання позачергових зборів учасників товариства для розгляду питання щодо порушення або непорушення прав та законних інтересів товариства (його учасників), зроблений без урахування обставин того, що в учасника господарського товариства, який ініціює в суді визнання недійсним правочину, вчиненого товариством, може існувати об`єктивна неможливість або перешкоди у скликанні загальних зборів учасників товариства, у вирішенні питання про порушення або непорушення прав та законних інтересів товариства (його учасників) таким спірним правочином, питання про зміну директора товариства.

Як вбачається, з відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень, Велика Палата Верховного Суду визнала обґрунтованими мотиви, наведені в ухвалах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19.05.2022р., та ухвалою від 14.07.2022р. Великою Палатою Верховного Суду прийнято до розгляду справу № 522/22473/15-ц за позовом Компанії з обмеженою відповідальністю Компанія Садіра до товариства з обмеженою відповідальністю АЛЬФА-АРКАДІЯ, ОСОБА_2 про визнання договорів недійсними за касаційними скаргами Компанії з обмеженою відповідальністю Компанія Садіра та товариства з обмеженою відповідальністю АЛЬФА-АРКАДІЯ на постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.10.2021р., від 06.12.2021р. та рішення Господарського суду Одеської області від 16.06.2021р., в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи на 21.09.2022р.

Разом з тим, суд вважає необґрунтованими доводи ТОВ Мілан-Трейд, ТОВ Чорноморський рибний порт та ТОВ Дар Торг, викладені у запереченнях на клопотання про зупинення, що справи № 522/22473/15-ц та №916/499/22 не є подібними, з огляду на таке.

Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.10.2021р. у справі №233/2021/19 задля юридичної визначеності у застосуванні приписів процесуального закону, які зобов`язують визначати подібність правовідносин конкретизувала висновки Верховного Суду щодо тлумачення поняття "подібні правовідносини", що полягає у тому, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.

При цьому, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що термін "подібні правовідносини" може означати як ті, що мають лише певні спільні риси з іншими, так і ті, що є тотожними з ними, тобто такими самими, як інші.

Як вбачається з ухвали Великої Палати Верховного Суду від 14.07.2022р. по справі №522/22473/15-ц, предметом позову у вказаній справі є визнання недійсними договорів, підставою є обставини, що спірні договори були укладені від імені ТОВ «Альфа-Аркадія» його директором з перевищенням наданих йому повноважень, за відсутності рішення загальних зборів учасників товариства про їх укладання та про надання директору товариства повноважень на їх укладання, тобто без згоди позивача, який є єдиним учасником зазначеного товариства, а відповідачами є сторони спірних договорів.

Разом з тим, предметом позову у справі №916/499/22 є вимога про визнання недійсним договору про відступлення прав вимоги від 05.06.2019р., який укладено між ТОВ Мілан-Трейд та ТОВ Чорноморський рибний порт. Підставою заявленого позову ТОВ Укрморбуд, як учасника ТОВ Мілан-Трейд, що володіє часткою 50% статутного капіталу є обставина, щодо недійсності правочину, вчиненого товариством в особі директора з перевищенням наданих повноважень, за відсутності згоди загальних зборів учасників ТОВ Мілан-Трейд на укладення значного правочину.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що правовідносини у справі №916/499/22 та у справі №522/22473/15-ц є подібними.

В силу положень ч. 4 ст.236 Господарського процесуального кодексу України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норми права, викладені в постановах Верховного Суду.

З огляду на суб`єктний склад учасників цієї справи, предмета та підстав позову, враховуючи позицію відповідачів, викладену у відзивах на позовну заяву, суд вважає, що відповідні висновки Великої Палати Верховного Суду у справі №522/22473/15-ц можуть вплинуть на оцінку судом обставин справи під час розгляду справи №916/499/22.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

За змістом названої норми, вирішення питання про зупинення провадження у справі обумовлено необхідністю досягнення правової визначеності у правозастосуванні відносно конкретної категорії справ.

У такому випадку, згідно з приписами п. 11 ч. 1 ст. 229 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справі зупиняється до закінчення перегляду справи в касаційному порядку.

Враховуючи, що висновок Великої Палати Верховного Суду у справі №522/22473/15-ц сприятиме забезпеченню єдності судової практики у правовідносинах, які є подібними правовідносинам у цій справі, суд вважає необхідним задовольнити клопотання позивача та зупинити провадження у справі №916/499/22 до закінчення перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду судового рішення у справі №522/22473/15-ц.

Керуючись п.п. 7 ч.1ст.228, п. 11 ч. 1 ст. 229, ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Клопотання ТОВ Укрморбуд про зупинення розгляду справи (вх.№ 13379/22 від 18.07.2022р.) - задовольнити.

2.Зупинити провадження у справі 916/499/22 до закінчення перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду судового рішення у справі №522/22473/15-ц.

Ухвала набирає законної сили 31.08.2022р. та може бути оскаржена в порядку ст.256 ГПК України.

Повний текст ухвали складено та підписано 05.09.2022р.

Суддя Ю.І. Мостепаненко