Постанова

від 05.09.2022 по справі 471/775/21

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

06.09.22

22-ц/812/521/22

Провадження №22-ц/812/521/22

П О С Т А Н О В А

Іменем України

06 вересня 2022 року м. Миколаїв

колегія суддів судової палати в цивільних справах Миколаївського апеляційного суду у складі:

головуючого: Базовкіної Т.М.,

суддів: Царюк Л.М. та Яворської Ж.М.,

із секретарем судового засідання: Стрілець К.О.,

за відсутності учасників справи,

розглянувши впорядку спрощеногопровадження увідкритому судовомузасіданні цивільнусправу №471/775/21за апеляційноюскаргою Фермерськогогосподарства «Забава» на рішення, яке постановив Братський районний суд Миколаївської області під головуванням судді Гукової Інни Борисівни у приміщенні цього суду 11 листопада 2021 року, повний текст якого складений 16 листопада 2021 року, за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства «Забава» про внесення змін до договору оренди землі,

у с т а н о в и л а :

10 вересня 2021 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до Фермерського господарства «Забава» (далі - ФГ «Забава») про внесення змін до договору оренди землі.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 29 червня 2006 між її батьком ОСОБА_2 та ФГ «Забава» було укладено договір оренди землі, згідно з яким ОСОБА_2 (орендодавець) передав орендарю - ФГ «Забава» у користування земельну ділянку загальною площею 6,79 га. Пунктом 9 договору орендна плата була визначена на рівні 1.5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки і становила 922,02 грн. Нормативна грошова оцінка ділянки у грошовому виразі складала 61467,95 грн. Строк дії договору було встановлено 10 років. Вказаний договір було зареєстровано у Братському секторі Миколаївської регіональної філії ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 22 грудня 2006 року за №040600901758. 26 липня 2012 року до договору оренди землі було укладено додаткову угоду, якою було змінено окремі його умови, зокрема - строк дії договору, зазначено про його укладення на 20 років, змінено нормативно грошову оцінку землі на 77106 грн. 01 коп., розмір орендної плати визначено на рівні 4,5% від нормативної грошової оцінки землі, що становить 3469 грн. 77 коп. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер. 20 грудня 2019 року позивачка отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку кадастровий номер 4821484300:02:000:0412 загальною площею 6,7899 га. Нормативна грошова оцінка успадкованої земельної ділянки становить 202214 грн. 77 коп.

Посилаючись на те, що виникла необхідність переглянути договірні відносини та внести зміни до договору оренди, оскільки змінилися власник землі, відомості відносно об`єкта оренди, нормативно-грошова оцінка земельної ділянки, обставини, які впливають на визначення орендної плати (відбулося значне підвищення цін та тарифів в Україні на комунальні послуги та продукти харчування), у договорі не було визначено порядок індексації орендної плати, а відповідач не реагує на пропозиції позивачки щодо внесення таких змін, вона просила суд внести зміни до договору оренди землі: Преамбулу Договору оренди землі викласти у такій редакції:

«Орендодавець ОСОБА_1 , що діє на підставі закону, як власник земельної ділянки, з одного боку та Орендар - Фермерське господарство «Забава», в особі голови Розумовича Олександра Васильовича, що діє на підставі Статуту, з другого боку»;

«Пункт 1 договору викласти у наступній редакції: «Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 4821484300:02:000:0412, розташованої в межах території Петропавлівської сільської ради Вознесенського (Братського) району Миколаївської області»;

«У пункті 2 договору фрази «загальною площею 6,79 га» та «рілля-6,79 га» замінити відповідно фразами «загальною площею 6.7899 га» та «рілля - 6.7899 га»;

«Пункт 5 договору викласти у наступній редакції: «Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 202214,77 грн. (двісті дві тисячі двісті чотирнадцять грн.77 коп.), і є базисною сумою для обчислення розміру орендних платежів до чергової зміни нормативної грошової оцінки»;

«Пункт 9 договору викласти у наступній редакції: «Орендна плата вноситься Орендарем в розмірі 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 24265,77 грн. за рік. За домовленістю сторін орендна плата може сплачуватись у грошовій та натуральній формі. В разі внесення орендної плати в натуральній формі, орендна плата сплачується по собівартості продукції, але не вище державних закупівельних цін. Номенклатура, кількість та вартість продукції, яка поставляється Орендарем Орендодавцю в рахунок орендної плати, зазначається в окремій угоді, що щорічно укладається між орендодавцем та орендарем і є додатком до цього договору»;

«Пункт 10 договору викласти у такій редакції: «Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням індексації. Індексація здійснюється Орендарем щорічно при кожній виплаті орендної плати шляхом множення розміру орендної плати, визначеної у п.9 договору, на коефіцієнт індексації, що розраховується як добуток щомісячних індексів інфляції за останні 12 календарних місяців перед місяцем сплати орендної плати»;

«Пункт 13 договору викласти у наступній редакції: «Розмір орендної плати переглядається Орендарем самостійно щорічно при зміні нормативної грошової оцінки земельної ділянки та з врахуванням індексації в порядку, передбаченому п.10 договору.

Розмір орендної плати переглядається за згодою сторін у разі:

зміни умов господарювання, передбачених договором;

зміни граничних розмірів орендної плати, визначенихПодатковим кодексом України;

погіршення стану орендованої земельної ділянки (орендованих земельних ділянок) не з вини орендаря, що підтверджено документами;

в інших випадках, передбачених законом»;

«Пункт 14 договору викласти у наступній редакції: «У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором: у 10-денний строк сплачується штраф у розмірі 100 відсотків річної орендної плати, встановленої цим договором; стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день прострочення»;

«У розділі реквізити сторін зазначити такі відомості про Орендодавця: « ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації проживання: АДРЕСА_1 ».

Відповідач відзиву на позовну заяву не подавав.

Рішенням Братського районного суду Миколаївської області від 11 листопада 2021 року позов задоволений.

Суд постановив внести зміни до Договору оренди землі від 29 червня 2006 року, зареєстрованого у Братському секторі Миколаївської регіональної філії ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 22.12.2006 за №040600901758.

Преамбулу Договору оренди землі викласти у такій редакції:

«Орендодавець ОСОБА_1 що діє на підставі закону, як власник земельної ділянки, з одного боку та Орендар - Фермерське господарство «Забава», в особі голови Розумовича О.В., що діє на підставі Статуту, з другого боку»;

«Пункт 1 договору викласти у наступній редакції: «Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 4821484300:02:000:0412, розташованої в межах території Петропавлівської сільської ради Вознесенського (Братського) району Миколаївської області»;

«У пункті 2 договору фрази «загальною площею 6,79 га» та «рілля-6,79 га» замінити відповідно фразами «загальною площею 6.7899 га» та «рілля - 6.7899 га»;

«Пункт 5 договору викласти у наступній редакції: «Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 202214,77 грн. (двісті дві тисячі двісті чотирнадцять грн.77 коп.), і є базисною сумою для обчислення розміру орендних платежів до чергової зміни нормативної грошової оцінки»;

«Пункт 9 договору викласти у наступній редакції: «Орендна плата вноситься Орендарем в розмірі 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 24265,77 грн. за рік. За домовленістю сторін орендна плата може сплачуватись у грошовій та натуральній формі. В разі внесення орендної плати в натуральній формі, орендна плата сплачується по собівартості продукції, але не вище державних закупівельних цін. Номенклатура, кількість та вартість продукції, яка поставляється Орендарем Орендодавцю в рахунок орендної плати, зазначається в окремій угоді, що щорічно укладається між орендодавцем та орендарем і є додатком до цього договору»;

«Пункт 10 договору викласти у такій редакції: «Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням індексації. Індексація здійснюється Орендарем щорічно при кожній виплаті орендної плати шляхом множення розміру орендної плати, визначеної у п.9 договору, на коефіцієнт індексації, що розраховується як добуток щомісячних індексів інфляції за останні 12 календарних місяців перед місяцем сплати орендної плати»;

«Пункт 13 договору викласти у наступній редакції: «Розмір орендної плати переглядається Орендарем самостійно щорічно при зміні нормативної грошової оцінки земельної ділянки та з врахуванням індексації в порядку, передбаченому п.10 договору.

Розмір орендної плати переглядається за згодою сторін у разі:

зміни умов господарювання, передбачених договором;

зміни граничних розмірів орендної плати, визначенихПодатковим кодексом України;

погіршення стану орендованої земельної ділянки (орендованих земельних ділянок) не з вини орендаря, що підтверджено документами;

в інших випадках, передбачених законом»;

«Пункт 14 договору викласти у наступній редакції: «У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором: у 10-денний строк сплачується штраф у розмірі 100 відсотків річної орендної плати, встановленої цим договором; стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день прострочення»;

«У розділі реквізити сторін зазначити такі відомості про Орендодавця: « ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації проживання: АДРЕСА_1 ».

Стягнуто з ФГ «Забава» на користь ОСОБА_1 витрати, понесені при сплаті судового збору у сумі 908 грн.

Рішення суду мотивовано тим, що позивачем в повній мірі доведено позовні вимоги, а обставини встановлені під час судового засідання в сукупності, дають суду підстави для задоволення даного позову у повному обсязі. Суд при цьому виходив з того, що статтею 30 Закону України «Про оренду землі»передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку. Згідно з частиною третьоюстатті 653 ЦК Україниу разі зміни договору зобов`язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється у судовому порядку, зобов`язання змінюється з моменту набрання рішенням суду про зміну договору законної сили. Наведені норми права передбачають, що зміна договору оренди землі допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку. При цьому якщо договір змінений судом, то зобов`язання змінюється з моменту набрання відповідним рішенням суду законної сили.

Можливість зміни умов договору також передбачено пункту 36 договору оренди землі.

Суд виходив з того, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу відповідно до підпункту288.5.2 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексуне може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Базою оподаткування відповідно дост. 271 цього Кодексує нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.

Згідно ізст.289Податкового кодексуУкраїни для визначення розміру орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.

Суд також послався на позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 06 червня 2018 року у справі №903/918/16 (п. 22), де зазначено, що нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який не може бути меншим, ніж встановлено положеннямистатті 288 Податкового кодексу України.

Нормативно-грошова оцінка землі, власником якої є позивачка, станом на 01 березня 2021 року становить 202214,77 грн.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 № 220 «Про затвердження Типового договору оренди землі»затверджено типовий договір оренди землі.

Відповідно допостанови Кабінету Міністрів України від 22.11.2017 № 890 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України», яка діє з 29.11.2017, серед іншого, було внесено зміни до постанови від 03.03.2004 № 220, зокрема п. 14 Типового договору оренди землі викладено у такій редакції: «14. У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором: у 10-денний строк сплачується штраф у розмірі 100 відсотків річної орендної плати, встановленої цим договором; стягується пенярозмірі несплаченої суми за кожний день прострочення».

Сторони договору вправі самостійно визначати штрафні санкції у разі невиконання умов договору.

В апеляційній скарзі ФГ «Забава» просить рішення суду скасувати, ухвалити нове, яким в позові відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що задовольняючи позов, суд не врахував, що положення підпунктів 288.5.2 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу встановлюють обмеження щодо розміру орендної пати, але вони стосуються земель комунальної та державної власності і не регулюють правовідносини щодо оренди землі приватної власності. Також умовами спірного договору оренди землі не передбачена індексація нормативної грошової оцінки, а передбачена можливість індексації орендної плати. Позивачка в суді підтвердила виконання умов договору щодо виплати орендної плати. Відповідач посилається на те, що, оскільки умовами договору та вимогами закону не передбачена можливість зміни умов договору оренди земельної ділянки приватної форми власності у зв`язку із зміною нормативної грошової оцінки земельної ділянки за вимогою однієї із договірних сторін, вимоги позивачки про внесення змін у договір є необґрунтованими. Відповідач також зазначає, що судом порушено права відповідача, оскільки справу 11 листопада 2021 року розглянуто без участі його представника, незважаючи на повідомлення останнього про погане самопочуття.

У відзиві на апеляційну скаргу позивачка просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а апеляційну скаргу без змін.

Відзив мотивований тим, що доводи апеляційної скарги про порушення судом прав відповідача на надання відзиву та участь у судовому засіданні, оскільки відповідач мав об`єктивну можливість подати відзив на позовну заяву з урахуванням того, що такий строк судом був наданий до 04 жовтня 2021 року, а справу розглянуто 11 листопада 2021 року. Позивач вважає, що знаходження представника відповідача в іншому місті 21 жовтня 2021 році та погане самопочуття 11 листопада 2021 року не є поважними причинами неявки в судове засідання та ненадання відзиву на позовну заяву. Щодо вирішення судом спору по суті позивачка вказала на безпідставність заперечень відповідача, оскільки виходячи з умов договору та порівняння цін і тарифів, які зросли від 3 до 10 разів, є підстави для внесення змін в умови договору, зокрема, щодо орендної плати.

В суд апеляційної інстанції учасники справи не з`явилися.

Зважаючи на вимоги частини 6 статті 128, частин 1, 2 статті130, частини 2 статті372 ЦПК Україниколегія суддів визнала повідомлення учасників справи, які не з`явилися, належним, а неявку такою, що не перешкоджає апеляційному розглядові справи, взявши до уваги також заяви позивача та відповідача про розгляд справи в їх відсутність.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню із таких підстав.

Згідно вимог частин 1, 2 статті 367ЦПКУкраїни суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до положень частин 1, 2, 3, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Частиною 1 статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Рішення суду таким вимогам закону не відповідає.

Як встановлено судом першої інстанції і таке вбачається з матеріалів справи, 29 червня 2006 між ОСОБА_2 (орендодавець) та ФГ «Забава» (орендар) було укладено договір оренди землі (далі Договір), згідно з яким, орендодавець,передав орендарю земельну ділянку загальною площею 6,79 га (а.с. 13).

Строк дії договору було встановлено у 10 років (пункт 8 Договору).

Пунктом 9 договору орендна плата була визначена в розмірі 1,5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки і становила 922,02 грн. За домовленістю сторін орендна плата може виплачуватись в грошовій та натуральній формі.

Грошова оцінка ділянки у грошовому виразі на момент укладання договору складала 61467,95грн. (пункт 5 Договору).

У пункті 13 Договору сторони передбачили, що розмір орендної плати переглядається один раз на рік у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджується документами; в інших випадках, передбачених законом.

Договір було зареєстровано у Братському секторі Миколаївської регіональної філії ДЗК , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 22 грудня 2006 року за №040600901758.

26 липня 2012 до Договору було укладено додаткову угоду №1, якою було внесено зміни у Договір: пункт 5 - нормативно-грошова оцінка визначена у сумі 7106,01 грн., пункт 8 - «договір укладено терміном на 20 років», пункт 9 - орендна плата вноситься орендарем у розмірі 3469,77 грн., що становить 4,5% нормативної грошової оцінки землі, пункт 13 викладено у такій редакції: «розмір орендної плати переглядається за згодою сторін у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, індексації; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджується документами; в інших випадках, передбачених законом» (а.с. 14).

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер.

20 грудня 2019 ОСОБА_1 отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом, видане державним нотаріусом Арбузинської державної нотаріальної контори Миколаївської області Бойченко В.А., на земельну ділянку кадастровий номер 4821484300:02:000:0412 загальною площею 6,7899га (а.с. 23).

Посилаючись на те, що після отримання свідоцтва про право на спадщину вона звернулася до орендодавця із пропозицією внесення змін до умов договору, однак відповіді від нього не отримала, тоді як, на думку позивачки, є підстави для внесення запропонованих змін, вона звернулася до суду із даним позовом.

Суд погодився з такими позовними вимогами.

Колегія суддів вважає висновки суду помилковими.

Відповідно до приписів частини 1статті 148-1 ЗК України до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов`язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки.

Позивачка як спадкоємиця сторони договору оренди земельної ділянки (орендодавця), яка набула право власності на передану відповідачеві земельну ділянку, набула права та обов`язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договором оренди щодо цієї земельної ділянки.

У справі ОСОБА_1 заявила вимогу про внесення змін до договору оренди землі в частині:

1) зазначення сторін договору з урахуванням правонаступництва позивачки як орендодавця,

2) відомостей щодо об`єкт оренди;

3)зміни нормативної грошової оцінки землі;

4)зміни розміру (ставки) орендної плати та проведення її індексації;

5) щодо встановлення відповідальності орендаря у вигляді штрафу.

Вказанийспір стосується договірних правовідносин, на які поширюється дія загальних нормЦК України, що підтверджується якЗК України, так іЗаконом України «Про оренду землі»(далі - Закон № 161-XIV).

Частиною першоюстатті 3 ЗК Українивизначено, що земельні відносини регулюютьсяКонституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини дев`ятоїстатті 93 ЗК Українивідносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.

Згідно зістаттею 2 Закону № 161-XIV(тут і далі в редакції закону, яка була чинною на момент укладання Договору) відносини, пов`язані з орендою землі, регулюютьсяЗК України,ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Визначення договору оренди землі міститьстаття 792 ЦК України, відповідно до якої за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Устатті 13 Закону № 161-XIVвказано, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Устатті 626 ЦК Українизакріплено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору (частина третястатті 626 ЦК України).

У пункті 3 частини першоїстатті 3 ЦК Українизакріплено, що загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, свобода договору.

Також устатті 627 ЦК Українизакріплено принцип свободи договору та визначено, що відповідно достатті 6цього Кодексусторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною першоюстатті 628 ЦК Українивизначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У силустатті 629 ЦК Українидоговір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зістаттею 632 ЦК Україниціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановленихзаконом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Відповідно достатті 638 ЦК Українидоговір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначенізакономяк істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Можна зробити висновок, що за загальними правилами договори укладаються сторонами цивільних правовідносин, різновидами яких є правовідносини, які виникають з договорів оренди землі, на принципах рівності сторін, свободи договору та урахування обов`язкових вимог щодо такого виду договорів та зазначенням його істотних умов і у відповідній формі.

За змістомстатті 15 Закону№ 161-XIVістотними умовами договору оренди землі є, зокрема, об`єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

У частині першійстатті 30 Закону № 161-XIVпередбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди (частини перша - третястатті 21 Закону № 161-XIV).

Позивачка у справі, яка переглядається, наполягала на тому, що внаслідок істотної зміни обставин, якими сторони керувалися, укладаючи кредитний договір (підвищення цін та тарифів на комунальні послуги, енергоносії та продукти харчування тощо), відбулося суттєве здорожчаннє життя в Україні), тому це потрібує зміни договору, зокрема, пункт 9 договору слід викласти у наступній редакції: «Орендна плата вноситься Орендарем в розмірі 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 24265,77грн. за рік. За домовленістю сторін орендна плата може сплачуватись у грошовій та натуральній формі. В разі внесення орендної плати в натуральній формі, орендна плата сплачується по собівартості продукції, але не вище державних закупівельних цін. Номенклатура, кількість та вартість продукції, яка поставляється Орендарем Орендодавцю в рахунок орендної плати, зазначається в окремій угоді, що щорічно укладається між орендодавцем та орендарем і є додатком до цього договору».

Підстави для зміни або розірвання договору визначені устатті 651 ЦК України. За загальним правилом зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша цієї статті). Про таку зміну або розірвання сторони вправі домовитися у будь-який час на свій розсуд, крім випадків, обумовлених договором або у законодавстві. Тоді як зміна чи розірвання договору у судовому порядку є, зокрема, юридичним наслідком істотного порушення зобов`язання іншою стороною (пункт 2 частини першої статті611, абзац другий частини другої статті651 ЦК України), тобто способом реагування та захисту права від такого порушення, яке вже відбулося.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (частина другастатті 651 ЦК України).

З огляду на зміст припису абзацу першого вказаної частини інші випадки, ніж істотне порушення договору, для його зміни або розірвання у судовому порядку можуть бути встановленізакономабо самим договором. Настання цих випадків зумовлює право сторони ініціювати у суді питання зміни чи розірвання відповідних правовідносин.

У разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона (частини перша та другастатті 652 ЦК України).

Зміна договору у зв`язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом (частина четвертастатті 652 ЦК України).

Пунктом 36 Договору сторони передбачили, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв`язується у судовому порядку.

Позивачка наполягала на зміні умов договору оренди, зокрема, щодо розміру орендної плати, не тому що відповідач істотно порушив умови цього договору, а тому, що, на її думку настали визначені у Договорі сторонами обставини суттєво змінилися ціни та тарифи (пункт 13 Договору).

Є очевидним, що на стабільність договірних відносин можуть вплинути непередбачувані обставини, що виникають після укладення договору, істотно порушують баланс інтересів сторін і суттєво знижують для кожної з них очікуваний результат договору.Право змінити чи розірвати договір у разі істотної зміни обставин, які були визначальними на час його укладення, направлене на захист сторін договору від настання ще більш несприятливих наслідків, пов`язаних із подальшим його виконанням за існування обставин, що відповідають характеристикам, визначеним у статті 652 ЦК України.

За загальним правилом у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися, укладаючи договір, його можна змінити чи розірвати за згодою сторін.Можливість такої зміни або розірвання може бути обмежена, коли інше передбачає договір або випливає із суті зобов`язання (абзац перший частини 1статті 651 ЦК України).

Припис абзацу другого частини 1статті 652 ЦК Українивстановлює критерій, за яким для зміни чи розірвання договору на підставі цієї статті обставини, якими, укладаючи його, керувалися сторони, мають змінитися настільки, що, якби останні могли це передбачити, то б узагалі не уклали договір чи уклали б його на інших умовах. За відсутності істотної зміни обставин, зокрема за незначної їх зміни або за виникнення труднощів у виконанні договору, які сторони могли розумно передбачити, на підставістатті 652 ЦК Українидоговір не можна змінити ні за згодою сторін, ні за рішенням суду.

Істотна зміна обставин, якими сторони керувалися, укладаючи договір,має бути не наслідком поведінки сторін, а бути зовнішньою щодо юридичного зв`язку між ними. Зміна договору у зв`язку з істотною зміною обставин за рішенням суду, виходячи з принципу свободи договору (пункт 3 частини 1 статті 3, частина 1статті 627 ЦК України), є винятковим заходом. Для застосування судом відповідного повноваження потрібна як сукупність чотирьох умов, визначених у частині 2статті 652 ЦК України, так і встановлення того, що розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом (частина четверта цієї статті), тобто що таке розірвання буде необґрунтованим згідно з принципом «найменших негативних наслідків» для сторін договору (близькі за змістом висновки див. у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12 вересня 2019 року у справі № 910/17469/18 (пункти 41 - 42), від 19 листопада 2019 рокуу справі № 910/9859/18 (пункти 37, 41 - 44), від 25 лютого 2020 року у справі № 922/2279/19 (пункти 8.8 - 8.12), від 19 липня 2022 року у справі № 910/14155/21 (пункт 8)).

Позивачка в суді не посилалась на те, що зверталася з вимогою про розірвання Договору до відповідача. Не заявлялись такі вимоги нею і в суді. Також позивачкою не було доведено, а судом встановлено, що розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом, тобто що таке розірвання буде необґрунтованим згідно з принципом «найменших негативних наслідків» для сторін договору.

За такого колегія вважає, що звернення ОСОБА_1 до суду з позовом про зміну умов договору оренди землі через істотну зміни обставин, якими сторони керувалися при його укладанні, є передчасним без вирішення у встановленому порядку питання розірвання договору.

Колегія суддів також зауважує, що позивачка з огляду на приписи частини 1 статті 81 ЦПК України щодо обов`язку доказування, підстави заявлених позовних вимог повинна була довести, що підписуючи договір оренди землі, орендодавець, спадкоємцем якого вона є, не міг усвідомлювати можливість коливання цін та тарифів в Україні до рівня, який існував на момент звернення з позовом, тим паче з урахуванням 20 років строку оренди, про який домовились сторони.

Вже з огляду навіть на вказане зміна умов договору за рішенням суду відповідно достатті 652 ЦК Українинеможлива.

Колегія суддів звертає увагу крім того на те, що задовольняючи позов, суд з огляду на положення підпункту288.5.2пункту 288.5статті 288Податкового кодексу вважав, що орендна платамає становити 12 відсотків нормативної грошової оцінки землі.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки, об`єктом оподаткування - земельна ділянка, надана в оренду (пункт288.2 статті 288 ПК України).

У пункті288.4 статті 288 ПК Українивказано, що розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Згідно з положеннями підпункту288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК Українирозмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі небільше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки. Для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, - у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.

У підпункті288.5.2 пункту 288.5 статті 288 ПК Українипередбачено, що річна сума орендної плати не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Сторонами Договору у додатковій угоді № 1 від 26 липня 2012 року орендна плата була визначена у сумі 3469,77 грн., що становить 4,5% нормативної грошової оцінки землі, тобто у розмірі, який відповідає обмеженням, визначеним ПК України, тоді як позивачкою не надано обґрунтування того, чому орендна плата да Договором має бути визначена у максимально можливому розмірі 12%.

Щодо вимоги про внесення зміни у Договорі стосовно сторони орендодавця то в силу положень частини 4 статті 148-1 ЗК України в редакції на момент звернення з позовом, внесення змін до договорів оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту чи застави із зазначенням нового власника земельної ділянки не вимагається і здійснюється лише за згодою сторін договору, а тому такі зміни не є обов`язковими.

Щодо пропозиції про внесення інших змін до Договору (стосовно об`єкту оренди, особи орендодавця, відповідальності за порушення орендарем умов договору, індексації орендної пати), то колегія суддів також звертає увагу на те, що належними та допустимими доказами позивачкою не доведено звернення до відповідача із відповідними пропозиціями, що з урахуванням загальних положень щодо зміни договору за згодо сторін є обов`язковим. Так, надане до позовної заяви зворотне повідомлення про вручення ФГ «Забава» поштового відправлення від ОСОБА_1 від 10 березня 2021 року не містить змісту цього відправлення.

За такого колегія суддів вважає, що висновок суду про наявність підстав для зміни умов Договору суперечить нормам права, що регулюють питання зміни договору в судовому порядку (стаття 652 ЦК України), умовам Договору, а тому погоджується з аргументами апеляційної скарги в цій частині. Враховуючи викладене, рішення суду першої інстанції необхідно скасувати на підставі пункту 4 частини 1 статті 376 ЦПК України та ухвалити нове судове рішення про відмову у позові.

Однак, доводи апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції прав відповідача у зв`язку із розглядом справи 11 листопада 2021 року у відсутність його представника колегія суддів відхиляє.

У судове засідання, призначене на 21 жовтня 2021 року представник відповідача адвокат Козиревича О.С. не з`явилися через зайнятість в іншому судовому процесі (а.с. 50), суд вважав за можливе проводити судове засідання без участі представника відповідача та відклав розгляд справи на 11 листопада 2021 року.

Згідно зворотного поштового повідомлення 04 листопада 2021 року ФГ «Забава» було вручено судову повістку про призначення справи до розгляду на 11 листопада 2021 року, що відповідає вимогам статей 128, 130 ЦПК України про належне повідомлення учасника справи про судове засідання (а.с. 63).

Представник відповідача ОСОБА_3 у судове засідання повторно, 11 листопада 2021 року, не з`явилася, передала телефонограму про неможливість явки через погане самопочуття та розгляд справи у її відсутність (а.с. 64-65).

Наслідки неявки в судове засідання учасника справи визначені статтею 223 ЦПК України.

Так, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (частина 1).

Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники (частина 2).

Згідно із частиною 3 цієї статті якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки; 3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з`явилася особа, яку він представляє, або інший її представник.

Оскільки відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи, а його представник вдруге не з`явився в судове засідання з причин, які не визнані поважними, суд з дотриманням вимог статті 223 ЦПК України розглянув справу за відсутності представника відповідача.

Частиною 13 статті 141 ЦПК України передбачено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

В силу частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов рішення суду першої інстанції скасовано і в позові за наслідками апеляційного перегляду відмовлено, судові витрати у справі покладаються на позивачку, з якої слід стягнути на користь відповідача сплачений останнім судовий збір (1362 грн.) за подання апеляційної скарги.

Керуючись статтями 367,368, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства «Забава» задовольнити.

Рішення Братського районного суду Миколаївської області від 11 листопада 2021 року скасувати.

В позові ОСОБА_1 до Фермерського господарства «Забава» про внесення змін до договору оренди землі відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Фермерського господарства «Забава» 1362 грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду за наявності передбачених статтею 389 ЦПК України підстав протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту.

Головуючий Т.М. Базовкіна

Судді: Л.М. Царюк

Ж.М. Яворська

Повний текст постанови складений 06 вересня 2022 року