Ухвала

від 05.09.2022 по справі 160/13619/22

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

06 вересня 2022 р.Справа №160/13619/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Юхно І.В., розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаліт Інтергруп КР» про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаліт Інтергруп КР» до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

05.09.2022 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаліт Інтергруп КР» до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, в якому позивач просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про накладання штрафу у розмірі 480 000,00 грн. за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №198/4.2/1005-ФС/263 від 30.11.2021 р. складену відносно ТОВ «Мегаліт Інтергруп KP».

Підставою для звернення позивача до суду з адміністративним позовом стало порушення відповідачем вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Одночасно з позовною заявою ТОВ «Мегаліт Інтергруп KP» до суду подана заява про забезпечення позову, в якій заявник просить суд: вжити заходи забезпечення позову ТОВ «Мегаліт Інтергуп KP» до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладання штрафу за порушення законодавства про працю №198/4.2/1005-ФС/263 від 30.11.2021 р., шляхом:

- зупинення стягнення на підставі виконавчого документа постанови Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про накладання штрафу за порушення законодавства про працю №198/4.2/1005- ФС/263 від 30.11.2021 р про накладення штрафу в сумі 480000,00 грн, до набрання законної сили судовим рішенням у справі;

- зняття арешту з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаліт Інтергруп KP».

В обґрунтування поданої заяви позивач зазначає, що оскаржувана постанова є виконавчим документом на підставі якого може бути здійснено стягнення суми штрафу. Так, у провадженні Широківського ВДВС у Криворізькому районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) перебуває виконавче провадження №68779050 з примусового виконання постанови Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області №198/4.2/1005- ФС/263 від 30.11.2021 р. про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаліт Інтергруп КР» на користь держави штрафу в сумі 480 000,00грн.

Крім того, заявник акцентує увагу, що в межах даного виконавчого провадження державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника, що містяться на відкритих рахунках, а також на рахунках, які будуть відкриті боржником. Відтак, на думку заявника, існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересів позивача до ухвалення рішення у справі, зокрема, конституційного права володіти і розпоряджатись власністю, яка належить позивачу, оскільки вчинення державним виконавцем будь-яких дій в рамках виконавчого провадження може істотно ускладнити або унеможливити поновлення порушених прав у випадку задоволення позову. Відкриття виконавчого провадження з виконання постанови Управління Держпраці в області №198/4.2/1005- ФС/263 від 30.11.2021 р, яка є предметом оскарження в даній справі, зумовлює примусове її виконання та тягне за собою інші наслідки, передбачені Законом України «Про виконавче провадження». Позивач вважає, що це, в свою чергу, може призвести до негативних наслідків для позивача у вигляді стягнення не лише суми штрафної санкції, яка є спірною, а й стягнення виконавчого збору, інших додаткових витрат виконавчого провадження, а також обмежень у розпорядженні належного майна/коштів у вигляді їх арешту за місцем знаходження та/або на розрахункових рахунках. В разі встановлення протиправності оскаржуваної постанови та задоволення позовних вимог про її скасування, позивачу доведеться докласти значних зусиль і витрат, щоб відновити свої права та повернути власне майно (кошти), на яке може буте звернено стягнення в разі примусового виконання цієї постанови.

Також, на думку позивача, проведення виконавчого провадження та накладення арешту на кошти позивача унеможливлює здійснення ним господарської діяльності, а саме призводить до неможливості здійснення виплат заробітної плати працівникам товариства, також неможливості виконання зобов`язань щодо сплати податків та інших обов`язкових платежів, виконання зобов`язань перед контрагентами тощо. Отже, вищенаведені обставини вказують на те, що в разі незастосування заходів забезпечення позову буде унеможливлений ефективний захист прав і інтересів позивача.

За положеннями частини 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Відповідно до приписів частини 1 статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно з частиною 2 вказаної статті передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до пункту 1, 5 частини 1 статті 151 КАС України, позов може бути забезпечено шляхом: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Частиною 2 наведеної статті передбачено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Поряд із цим, суд зазначає, що згідно з пунктом 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 року №2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

При цьому, частиною 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Під час вирішення питання про наявність підстав для забезпечення позову, суд звертає увагу, що обов`язок по доведенню та обґрунтуванню наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, обґрунтованості та невідворотності додаткових зусиль і витрат у майбутньому, покладається саме на позивача.

З наданих до матеріалів заяви доказів вбачається, що 30.11.2021 першим заступником начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області Осадчим І.М. прийнято постанову №198/4.2/1005-ФС/263 про накладення на ТОВ «Мегаліт Інтергруп КР» штрафу у сумі 480 000,00 грн. Відповідно до копії вказаної постанови, яка міститься у матеріалах справи, постанова набрала законної сили 30.11.2022 та заначено строк пред`явлення до виконання до 28.02.2022.

Згідно наданої до матеріалів справи копії експрес-накладної від 17.08.2022 UA2055031 копію вищевказаної постанови отримано представником ТОВ «Мегаліт Інтергруп КР» 22.08.2022.

В той же час, 13.04.2022 державним виконавцем Широківського відділу державної виконавчої служби у Криворізькому районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Лисогор О.І. відкрито виконавче провадження №68779050 про стягнення з ТОВ «Мегаліт Інтергруп КР» штрафу у розмірі 480 000,00 грн. на підставі постанови №198/4.2/1005-ФС/263, виданої 30.11.2021 Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області.

Крім того, з Автоматизованої системи виконавчого провадження (https://asvpweb.minjust.gov.ua/#/search-debtors) судом встановлено, що в рамках примусового виконання ВП №68779050 державним виконавцем 19.05.2022 було також прийнято постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у сумі 249,59 грн. та про стягнення виконавчого збору у розмірі 48000,00 грн.

В подальшому, 05.05.2022 старшим державним виконавцем Широківського відділу державної виконавчої служби у Криворізькому районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Жукович А.В. прийнято постанови про арешт коштів ВП №68779050, якими було накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках ТОВ «Мегаліт Інтергруп КР»: НОМЕР_1 ; НОМЕР_2 та на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику ТОВ «Мегаліт Інтергруп КР» у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 528249,59 грн.

Так, пунктом 10 Порядку накладання штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року №509 (далі Порядок №509) визначено, що постанова про накладення штрафу може бути оскаржена у судовому порядку.

Згідно з пунктом 11 Порядку №509 не сплачені у добровільному порядку штрафи стягуються, зокрема, органами державної виконавчої служби (щодо штрафів, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України).

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року №1404-VIII (далі Закон №1404-VIII) підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, як, зокрема, постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.

Отже, постанови органів Держпраці про накладення штрафів є самостійними виконавчими документами і можуть бути пред`явлені до виконання до органів державної виконавчої служби в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».

Суд звертає увагу, що чинним законодавством не передбачено зупинення дії та виконання постанов органів Держпраці про накладення штрафів у разі оскарження таких постанов у судовому порядку.

Частиною 1 статті 34 Закону №1404-VIII визначені підставі зупинення виконавчих дій, пунктом 2 якої передбачено, що виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.

Згідно з положеннями частини 1 статті 10 Закону №1404-VIII заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, предметом якого є саме правомірність прийняття Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області постанови від 30.11.2021 №198/4.2/1005-ФС/263.

Матеріалами заяви підтверджується наявність відкритого виконавчого провадження на підставі оскаржуваної постанови, у зв`язку з чим суд приходить до висновку, що на даний час існує реальна можливість здійснення державним виконавцем заходів примусового виконання оскаржуваних постанов.

Оскільки, правомірність оскаржуваної постанови Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області підлягає дослідженню лише під час судового розгляду даної адміністративної справи, суд вважає, що захід забезпечення адміністративного позову, про які у своїй заяві просить позивач в частині зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, відповідає предмету адміністративного позову та, водночас, вжиття такого заходу не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямовано лише на збереження існуючого становища до винесення остаточного рішення у справі.

Таким чином, у разі визнання протиправними оскаржуваної постанови і задоволення позовних вимог, позивачу доведеться прикласти зусиль і витрат, щоб відновити свої права та повернути своє майно (кошти), на які може бути звернуто стягнення. Отже, невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду.

Як вже зазначено судом вище, пунктом 2 частини першої статті 34 Закону №1404-VIII встановлено, що виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа, таким чином суд вважає достатнім для відвернення негативних наслідків для позивача застосування заходу забезпечення позову, який передбачений пунктом 5 частини 1 статті 151 КАС України, а саме: шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа.

При цьому, суд звертає увагу, що вжиття заходу забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа за заявою позивача не є вирішенням публічного-правового спору по суті без фактичного його розгляду судом.

Зупинення стягнення на підставі оскаржуваної постанови не скасовує її чинність, ніяк не змінює обсягу прав та обов`язків сторін у спорі, а лише тимчасово забороняє застосування передбачених нею заходів до вирішення спору в даній справі.

Додатково, суд зазначає, що зупинення стягнення на підставі оскаржуваної постанови, не призведе до негативних наслідків та не завдасть шкоди будь-яким іншим зацікавленим особам, що відповідає вимогам частини другої статті 150 КАС України. Натомість, вжиття заходів забезпечення позову, захистить майнові права позивача до прийняття судом рішення по суті заявлених вимог.

Щодо застосування заходу забезпечення позову шляхом зняття арешту з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаліт Інтергруп KP», суд зазначає, що інститут забезпечення позову застосовується саме для збереження існуючого становища та якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

В даному випадку, арешт на кошти вже накладений, а заявлений спосіб забезпечення позову не відповідає частині 1 статті 151 КАС України, тому суд прийшов до висновку, що у цій частині заяви про забезпечення позову слід відмовити.

Таким чином, розглянувши подану позивачем заяву про забезпечення адміністративного позову, зважаючи на фактичні обставини справи, виходячи із пов`язаності заходів забезпечення позову з його предметом, співмірності таких заходів заявленим позовним вимогам і відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам, суд вважає клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову таким, що підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 150-154, 248, 256 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаліт Інтергруп КР» про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаліт Інтергруп КР» до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити частково.

Зупинити стягнення на підставі постанови Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про накладання штрафу за порушення законодавства про працю від 30.11.2021 №198/4.2/1005-ФС/263 про накладення штрафу на товариство з обмеженою відповідальністю «Мегаліт Інтергруп КР» в сумі 480000,00 грн.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Стягувач: товариство з обмеженою відповідальністю «Мегаліт Інтергруп КР» (код ЄДРПОУ 42822178; адреса: 53700, Дніпропетровська область, Криворізький район, смт. Широке, пров. Поштовий, 2а).

Боржник: Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області код ЄДРПОУ 39788766; адреса: 49107, м. Дніпро, вул. Казакова, буд. 3).

Строк пред`явлення до виконання: до 06 вересня 2025 року.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 КАС України.

Суддя І.В. Юхно