Рішення

від 17.11.2022 по справі 160/13619/22

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2022 року Справа № 160/13619/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Юхно І. В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаліт Інтергруп КР» до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

05.09.2022 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаліт Інтергруп КР» до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, в якому позивач просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про накладання штрафу у розмірі 480 000,00 грн. за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №198/4.2/1005-ФС/263 від 30.11.2021 р. складену відносно ТОВ «Мегаліт Інтергруп KP».

В обґрунтування заявлених позовних вимог було зазначено, що керівництву позивача не було відомо про те, що інспекторами праці проводиться 04.11.2021 вищезазначений позаплановий захід зі здійснення державного нагляду стосовно ТОВ «Мегаліт Інтергруп KP». Перед початком перевірки інспекторами праці не було пред`явлено керівництву ТОВ «Мегаліт Інтергруп KP» жодних розпорядчих документів, на підставі яких здійснюється державний нагляд, що є порушенням вимог ст. 6, 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007р. №877-V.

Крім того, позивач посилається на те, що у випадку коли перевірка проводиться за зверненням фізичної особи, проведення такої перевірки повинно бути погоджене центральним органом виконавчої влади та органи Держпраці зобов`язані надати перед початком перевірки керівництву суб`єкту господарювання копію відповідного погодження (аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 31.01.2019 року по справі № 809/799/17 та в ухвалі від 08.09.2020 року по справі № 280/5983/19). Проте, ГУ Держпраці у Дніпропетровській області не надано ТОВ «Мегаліт Інтергруп КР» погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки, що відповідно до приписів статті 6 Закону №877-У є передумовою здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю). Отже, інспекторами праці при проведенні позапланової перевірки не виконані вимоги статті 6 Закону №877- V.

Позивачем також звернута увага суду на те, що 04.11.2021 року інспекторами праці було направлено на адресу ТОВ «Мегаліт Інтергруп КР» засобами поштового зв`язку копію направлення на перевірку від 03.11.2021р. вих.№1054Н та копію вимоги про надання документів від 04.11.2021 р вих. №1034/4.2/1005 (дата відправки визначена згідно відбитку на поштовому конверті та опису вкладення до поштової кореспонденції). Вищезазначене направлення та вимогу, ТОВ «Мегалітт Інтергуп КР» отримано 09.11.2021 року. Тобто, вищезазначене також підтверджує те, що інспектори праці 04.11.2021 р. почали проводити перевірку без надання керівництву товариства документів, передбачених вимогами ст.6,7 Закону №877-V, тому що посвідчення (направлення) позивачем отримано лише 09.11.2021р.

Позивач також наголошує, що у вимозі про надання документів від 04.11.2021 р вих. №1034/4.2/1005 зазначається підстава про проведення позапланової перевірки та необхідності надання документів Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №823. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.04.2021 року визнано протиправною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 823 «Про порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю», яку залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду у справі №640/17424/19 від 14.05.2019 року. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.04.2021 року у справі №640/17424/19 набрало законної сили - 14.09.2021 року. Таким чином, постанова Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року №823 втратила чинність 14.09.2021 року з моменту набрання законної сили постанови Шостого апеляційного адміністративного суду у справі №640/17424/19. В даному випадку, позаплановий захід зі здійснення державного нагляду (контролю) здійснено відповідачем упродовж періоду з 04.11.2021 року по 16.11.2021р. Отже, приписи Порядку №823 не можуть застосовуватися до спірних правовідносин, оскільки вони не були чинними на момент проведення заходу відносно позивача.

Позивач вважає, що відповідачем незаконно вимагались документи та здійснено позаплановий захід державного контролю діяльності позивача, правовим наслідком чого, з врахуванням приписів частини 2 статті 2 КАС України, є те, що такий незаконний захід контролю не може породжувати виникнення законних підстав для винесення постанови та подальшого застосування до суб`єкта господарювання штрафу.

Одночасно з позовною заявою ТОВ «Мегаліт Інтергруп KP» до суду подана заява про забезпечення позову, в якій заявник просив суд: вжити заходи забезпечення позову ТОВ «Мегаліт Інтергуп KP» до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладання штрафу за порушення законодавства про працю №198/4.2/1005-ФС/263 від 30.11.2021 р., шляхом:

- зупинення стягнення на підставі виконавчого документа постанови Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про накладання штрафу за порушення законодавства про працю №198/4.2/1005- ФС/263 від 30.11.2021 р про накладення штрафу в сумі 480000,00 грн, до набрання законної сили судовим рішенням у справі;

- зняття арешту з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаліт Інтергруп KP».

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.09.2022 задоволено частково заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаліт Інтергруп КР» про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаліт Інтергруп КР» до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови та зупинено стягнення на підставі постанови Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про накладання штрафу за порушення законодавства про працю від 30.11.2021 №198/4.2/1005-ФС/263 про накладення штрафу на товариство з обмеженою відповідальністю «Мегаліт Інтергруп КР» в сумі 480000,00 грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.09.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито в адміністративній справі спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за правилами статті 262 КАС України; витребувано від відповідача додаткові докази у справі та встановлено строк для їх подання.

15.09.2022 копію ухвали про відкриття провадження по даній справі, враховуючи припинення фінансування суду за кошторисними призначеннями для придбання поштових марок на 2022 рік через військове вторгнення російської федерації на територію України та введенням на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 №64/202 воєнного стану, позивачу направлено засобами електронного зв`язку на адресу електронної пошти, зазначену останнім в позовній заяві, що підтверджується матеріалами справи. Копію ухвали про відкриття провадження разом із копією адміністративного позову отримано 28.09.2022 представником відповідача, що підтверджується наявною у матеріалах справи розпискою. Тобто, строк на подання відзиву до 13.10.2022.

14.10.2022 засобами електронного зв`язку від Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області надійшов відзив на позов (направлений 13.10.2022), в якому відповідач позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити у їх задоволенні. До відзиву надано докази на виконання ухвали суду.

В обґрунтування заявленої правової позиції відповідачем зазначено, що на підставі Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V (далі Закон № 877), Положенням про Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань праці від 03.08.2018 № 84, відповідно до наказу Головного управління від 03.11.2021 № 2171-П, на підставі направлення на проведення інспекційного відвідування від 03.11.2021№ 1064-Н, відповідно до абзацу 5 частини 1 статті 6 Закону №877 на підставі звернення фізичної особи про порушення, що спричинило шкоду її правам від 12.10.2021 (вхід. № Г-1583 від 12.10.2021 Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області), за погодженням Державної служби України з питань праці №7283/1/13-21 від 26.10.2021 (вхід. № 24742 від 26.10.2021 Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області) (копії вказаних наказу, направлення, звернення, погодження Держпраці додаються), у період з 04.11.2021 по 16.11.2021 проведено позаплановий захід зі здійснення державного нагляду (контролю) у формі перевірки у «Мегаліт Інтергруп КР» (далі - ТОВ «МЕГАЛІТ ІНТЕРГРУП- КР», Товариство) з питань оформлення трудових відносин.

Відповідач вказує, що за адресою місцезнаходження Товариства, було встановлено, що дана територія є приватною власністю Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 . В ході розмови з Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 , останнім було наголошено на тому, що ТОВ «МЕГАЛІТ ІНТЕРГРУП-КР» орендують на даній території приміщення, для зберігання матеріальних цінностей, однак посадові особи або працівники Товариства за зазначеною адресою були відсутні. 04.11.2021під час здійснення позапланового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю) ТОВ «МЕГАЛІТ ІНТЕРГРУП КР» за місцем провадження господарської діяльності, 50000, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Абрикосова, 1 А, зафіксовано виконання робіт найманими працівниками. Разом з тим, в ході перевірки у працівників були відібрані особисті усні пояснення, а деякі особи частково або взагалі відмовились надати інформацію, щодо виконання ними робіт, але інспекторами праці був зафіксований засобом відео техніки процес виконання найманими працівниками певних робіт. Надані 8 працівниками пояснення щодо характеру їх виконуваної роботи, режиму роботи, свідчать про те, що вони фактично мають трудові відносини з ТОВ «МЕГАЛІТ ІНТЕРБУД- КР». Засобами телефонного зв`язку директору ТОВ «МЕГАЛІТ ІНТЕРБУД КР» ОСОБА_2 було наголошено про підставу перевірки, час перевірки та необхідність надання документів згідно Вимоги про надання документів № 1034/4.2/1005 від 04.11.2021. У зазначений термін, документи визначені у Вимогі про надання документів від 04.11.2021 № 1034/4.2/1005 та документи підтверджуючі оформлення трудових відносин або спростовуючи такі з вищевказаними фізичними особами Товариством до перевірки надано не було, що вважається за відсутнім. За результатом позапланової перевірки ТОВ «МЕГАЛІТ ІНТЕРБУД КР» було складено Акт № 198/4.2/1005 від 16 листопада 2021 року (далі - Акт), який 17 листопада було направлено на адресу Позивача.

Відповідач зазначає, що було встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «МЕГАЛІТ ІНТЕРГРУП КР» фактично було допущено 8 фізичних осіб до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу. Зазначене свідчить про порушення вимог частини 1 статті 21 КЗпП України та частини 4 статті 24 КЗпП України. Вищезазначене свідчить про фактичний допуск 8 працівників до роботи без оформлення трудового договору (контракту).

Відповідачем також вказано, що на підставі Акту винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № 198/4.2/1005-ФС/263 від 30 листопада 2021 року, та направлено на адресу позивача 01 грудня 2021 року . Розмір штрафу за даною Постановою про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 18 лютого 2022 року №89/4.3-1419-ФС/30 визначено відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України, а саме: 10 х 6000,00 грн. х 8 = 480 000,00 грн., де: 10 - коефіцієнт (тридцятикратний розмір); 6000,00 грн. - мінімальна заробітна плата з 1 січня 2021 року; 8 - кількість осіб, відносно яких встановлено порушення законодавства про працю.

Відповідач вважає, що Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області щодо здійснення позапланової перевірки та накладення штрафу на Позивача діяло лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

18.10.2022 від позивача засобами електронного зв`язку до суду надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи (представник позивача ознайомився з матеріалами справи 25.10.2022).

08.11.2022 засобами поштового зв`язку від позивача до суду надійшла відповідь на відзив (направлена 31.10.2022), в якому наведені аналогічні аргументи тим, що вказані в позовній заяві.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.11.2022 у задоволенні клопотання товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаліт Інтергруп КР» про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаліт Інтергруп КР» до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови відмовлено.

Суд звертає увагу, що за правилами статті 262 КАС України адміністративна справа повинна були розглянута до 11.11.2022. Проте, згідно з інформацією офіційного сайту Укрпошти відповідь на відзив отримана відповідачем 09.11.2022, тобто строк на подання заперечень до 14.11.2022, у зв`язку з чим судом продовжено розгляд справи до спливу строку на подання заперечень з урахуванням поштового перебігу. Станом на 17.11.2022 відповідач правом на подання заперечень не скористався.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

ТОВ «Мегаліт Інтергруп КР» (код ЄДРПОУ 42822178) зареєстровано як юридична особа 14.02.2019, про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений запис №12201020000000766.

Видами діяльності підприємства є: 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель (основний); 35.11 Виробництво електроенергії; 77.32 Надання в оренду будівельних машин і устатковання; 41.10 Організація будівництва будівель; 71.11 Діяльність у сфері архітектури; 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; 45.32 Роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; 25.11 Виробництво будівельних металевих конструкцій і частин конструкцій; 42.21 Будівництво трубопроводів; 42.22 Будівництво споруд електропостачання та телекомунікацій; 43.21 Електромонтажні роботи; 42.11 Будівництво доріг і автострад; 43.91 Покрівельні роботи; 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у.; 35.30 Постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря; 37.00 Каналізація, відведення й очищення стічних вод; 43.12 Підготовчі роботи на будівельному майданчику; 43.31 Штукатурні роботи; 43.32 Установлення столярних виробів; 43.33 Покриття підлоги й облицювання стін; 43.34 Малярні роботи та скління; 43.39 Інші роботи із завершення будівництва.

12.10.2021 до начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області надійшла скарга на роботодавця (вхід.№Г-1583) щодо перевірки ТОВ «Мегаліт Інтергруп КР» з питань законності праці без оформлення трудових відносин.

26.10.2021 Державна служба України з питань праці листом «Про надання погодження» №7283/1/13-21 надала погодження на проведення позапланових заходів зі здійснення державного нагляду (контролю) суб`єктів господарювання, зокрема, зазначених у листах Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області від 22.10.2021 №7441-15/04.

Проте, суд звертає увагу, що відповідачем до матеріалів справи в порушення встановленого ч.2 ст.77 КАС України обов`язку доказування не було надано копії листа ГУ Держпраці у Дніпропетровській області від 22.10.2021 №7441-15/04, а інших реквізитів щодо його змісту означене погодження не містить, що унеможливлює перевірку судом надання погодження щодо проведення позапланового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю) саме відносно ТОВ «Мегаліт Інтергруп КР».

03.11.2021 Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області відповідно до абзацу 5 частини 1 статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V, Положення про Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань праці від 03.08.2018 № 84, на підставі звернення фізичної особи про порушення, що спричинило шкоду її правам від 12.10.2021 (вхід. № Г-1583 від 12.10.2021Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області), за погодженням Державної служби України з питань праці № 7283/1/3-21 від 26.10.2021 (вхід. № 24742 від 26.10.2021 Головного управління Держпраці Дніпропетровській області) прийнято наказ про проведення у період з 03.11.2021 по 16.11.2021 позапланового заході зі здійснення державного нагляду (контролю) у ТОВ «Мегаліт Інтергруп КР» з питань оформлення трудових відносин.

03.11.2021 на підставі вказаного наказу посадовим особам ГУ Держпраці у Дніпропетровській області видано направлення на проведення позапланового заході зі здійснення державного нагляду (контролю) від 03.11.2021 №1064-Н.

04.11.2021 посадовими особами ГУ Держпраці у Дніпропетровській області складена вимога №1034/4.2/1005про надання ТОВ «Мегаліт Інтергруп КР» у строк до 10:00 год. 05.11.2021 документів, з посиланням на те, що вона прийнята відповідно до статті 259 Кодексу законів про працю України, частини третьої статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», частини першої статті 8 та статті 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 823.

Згідно з наявним у матеріалах доказами вищезазначені направлення та вимога про надання документів направлені на адресу ТОВ «Мегаліт Інтергруп КР» засобами поштового зв`язку 04.11.2021 та отримано адресатом 09.11.2021.

Листом від 16.11.2021 вих.№16-11/2 «Відповідь на вимогу про надання документів №034/4.2/1005 від 04.11.2021р.» позивач повідомив ГУ Держпраці у Дніпропетровській області, зокрема про те, що враховуючи невиконання посадовими особами приписів ст. 6, п.5 ст.7 Закону №877-V Закону № 877-V, ТОВ «Мегаліт Інтергруп KP» вважає проведення перевірки незаконним та підстав для допущення представників ТУ Держпраці у Дніпропетровській області до її проведення відсутні. При цьому, у листі зазначено, що ТОВ «Мегаліт Інтергруп KP» в жодному випадку не має на меті перешкоджати ГУ Держпраці у Дніпропетровській області у здійсненні перевірки та у випадку надання законної вимоги в порядку передбаченому вищенаведеними нормами закону, зокрема надання відповідної копії погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), ТОВ «Мегаліт Інтергруп KP» будуть надані документи, що зазначені у вищенаведеній Вимозі.

Вказаний лист направлений на адресу відповідача засобами поштового зв`язку 16.11.2021, проте відповідачем в ході судового розгляду справи не було надано доказів розгляду означеної відповіді ТОВ «Мегаліт Інтергруп КР» та надання на неї відповіді.

16.11.2021 Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області складно Акт за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сфері праці №198/4.2/1005, у якому контролюючим органом було вказано таке:

- за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у графі «Види діяльності» ТОВ «МЕГАЛІТ ІНТЕРГРУП КР» зазначено код 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель (основний). 04 листопада 2021 року інспектори праці прибули за адресою місцезнаходження Товариства, а саме, Україна, 53700. Дніпропетровська область, Широківський район, селище міського типу Широке, провулок Поштовий, будинок 2 А та за адресою місце провадження господарської діяльності, 50000, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця (Абрикосова. 1а, для проведення перевірки у Товаристві з обмеженою відповідальністю «МЕГАЛІТ ІНТЕРГРУП КР», з питань оформлення трудових відносин;

- за адресою місцезнаходження Товариства було встановлено, що дана територія є приватною власністю Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 . В ході розмови з Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 , останнім було наголошено на тому, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Мегаліт Інтергруп КР» орендують на даній території приміщення, для зберігання матеріальних цінностей. Однак, на даний час а ні керівництва Товариства, а ні уповноважених осіб на території об`єкту не має;

- однак, інспекторами праці під час проведення перевірки за адресою місце провадження господарської діяльності ТОВ «Мегаліт Інтергруп КР» зафіксовано виконання робіт найманими працівниками. Разом з тим, в ході перевірки у працівників були відібрані особисті усні пояснення;

- під час перевірки 04.11.2021 на об`єкті реконструкції, розташованого у місті Кривому Розі, вулиця Абрикосова, 1а. деякі особи частково або взагалі відмовились надати інформацію, щодо виконання ними робіт, але інспекторами праці було зафіксовано на відео виконання ними певних робіт за професіями та встановлено П.І.П. осіб:

1. Згідно відео, ОСОБА_3 , працює підсобним робітником у ТОВ «Мегаліт Інтергруп КР». Трудові відносини з останнім не укладалися, заробітну плату виплачує керівництво. Працює перший день.

2. Згідно відео, ОСОБА_4 , працює 1 день. Надавати будь-яку іншу інформацію стосовно характеру виконуваної роботи - відмовився, мотивуючи тим, що всі питання до старшого.

3. Згідно відео, ОСОБА_5 , працює на посаді різноробочого. Надавати будь-яку іншу інформацію стосовно характеру виконуваної роботи - відмовився, мотивуючи тим. що всі питання до керівництва. Останнім було наголошено, що працює з понеділка.

4. Згідно відео, ОСОБА_6 , працює на посаді водія. Також останнім було наголошено, що працює з пів року, пізніше наголосив, що працює з початку місяця. Працівники, які знаходилися за виконанням робіт на об`єкті, вказували на ОСОБА_6 , як на бригадира, мотивуючи тим, що всі питання до нього та необхідну інформацію стосовно. характеру виконуваної ними роботи повідомить останній;

5. Згідно відео, ОСОБА_7 , працює на посаді різноробочого приблизно з тиждень. Надавати будь-яку іншу інформацію стосовно характеру виконуваної роботи - відмовився, мотивуючи тим, що всі питання до старшого.

6. Згідно відео, ОСОБА_8 , працює на посаді різноробочого. Графік роботи з 08 год. 00 хв. до 17 год. 00 хв., вихідний день - неділя. Також останнім було наголошено, що працює з пів року, пізніше наголосив, що працює тиждень-півтора.

7. Згідно відео, ОСОБА_9 , працює на посаді тракториста у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Мегаліт Інтергруп КР», трудові відносини з останнім не укладали.

8. Згідно відео, ОСОБА_10 працює на посаді зварника. Трудові відносини з останнім не укладалися. Прізвища робітників ще йому не відомі, у зв`язку з тим, що нещодавно працевлаштувався на дану роботу. По всім питання звертатися до старшого на будівельному майданчику;

- до перевірки документовані данні щодо офіційного працевлаштування вищезазначених осіб у ТОВ «МЕГАЛІТ ІНТЕРБУД KP» не надано, що вважається за відсутнє;

- надані працівниками пояснення щодо характеру їх виконуваної роботи, режиму роботи, свідчать про те що вони фактично мають трудові відносини з Товариством з обмеженою відповідальністю «МЕГАЛІТ ІНТЕРБУД KP»;

- в телефонній розмові директору ТОВ «МЕГАЛІТ ІНТЕРБУД KP» ОСОБА_11 було наголошено про підставу перевірки, час перевірки та необхідність надання документів згідно вимоги про надання документів №1034/4.2/1005 від 04.11.2021;

- на час завершення перевірки ТОВ «МЕГАЛІТ ІНТЕРГРУП KP», документи підтверджуючі оформлення трудових відносин або спростовуючи такі з вищевказаними фізичними особами не були надані.

Контролюючим органом зазначено, що вищевикладене свідчить, про порушення керівництвом ТОВ «МЕГАЛІТ ІНТЕРГРУП KP» вимог ч.ч. 1 ст. 21, ч.1, ч.4 ст.24, ч.1,2 ст.26 КЗпП України та постанови КМУ № 413 від 17 червня 2015 року.

Таким чином, на думку перевіряючих, Товариством з обмеженою відповідальністю «МЕГАЛІТ ІНТЕРГРУП KP» фактично допущено до виконання робіт 8 осіб, без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, чим порушено вимоги ч.ч.1, 2 ст.21, ч.1, ч.4 ст.24, ч.ч. 1,2 ст. 26 КЗпП України та постанови КМУ №413 від 17 червня 2015 року.

Вказаний Акт було направлено засобами поштового зв`язку на адресу позивача 17.11.2021, про що свідчить надана до матеріалів справи накладна Укрпошти 500024986797.

30.11.2021 за наслідками розгляду справи про накладення штрафу та на підставі Акта складеного за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сфері праці від 16.11.2021 №198/4.2/1005 щодо порушень суб`єктом господарювання першим заступником начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області Осадчим І.М, прийнята Постанова про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №198/402/1005-ФС/263, відповідно до якої за порушення вимог ч.1 та ч.4 ст.24 КЗпП України, а саме: фактичний допуск 8 працівників до роботи без оформлення трудового договору (контракту) на підставі абз.2 ч.2 ст.265 КЗпП накладено штраф на ТОВ «Мегаліт Інтергруп КР» у розмірі 480 000,00 грн.

Згідно з відміткою на наданій до матеріалів справи копії постанова останню надіслана на адресу позивача листом з повідомленням про вручення 01.12.2021. Проте, з наданих до матеріалів справи доказів вбачається, що копію постанови №198/4.2/1005-ФС/263 від 30.11.2021 отримано ТОВ «Мегаліт Інтергруп КР» лише 22.08.2022.

Вважаючи протиправною постанову про накладання штрафу, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною 2 зазначеної статті у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, суд вважає за необхідне зазначити, що під час розгляду спорів щодо оскарження рішень (дій) суб`єктів владних повноважень, суд зобов`язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення (дії) на їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Статтею 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю є важливими способами захисту трудових прав працівників, гарантією забезпечення законності в трудових відносинах.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності"№877 від 05.04.2007 (далі Закон №877-V).

У статті 1 Закону №877-V надано визначення таким поняттям, як:

- державний нагляд (контроль) це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища;

- заходи державного нагляду (контролю) планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

За правилами статті 2 Закону №877-V, зокрема, заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Зазначені у частині 4 цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин дванадцятої - чотирнадцятої статті 4, частини одинадцятої статті 4-1, частини третьої статті6, частин першої - четвертої, шостої та десятої статті 7, статей 9,10,12, 19,20, 21цьогоЗакону.

Державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами, зокрема, здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом (стаття 3 Закону №877-V).

Згідно з приписами частини 4 статті 4 Закону №877-V, виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.

Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).

У свою чергу, частиною 1 та 2 статті 259 Кодексу законів про працю України(далі КЗпП) встановлено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, та його територіальні органи у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Центральні органи виконавчої влади здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні, крім податкових органів, які мають право з метою перевірки дотримання податкового законодавства здійснювати такий контроль на всіх підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, а органи місцевого самоврядування - на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженогоПостановою Кабінету Міністрів України №96 від 11.02.2015 (далі Положення №96), Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Першого віце-прем`єр-міністра України - Міністра економіки, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Держпраці у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства (п.2 Положення №96).

Держпраці відповідно до покладених на нього завдань здійснює державний контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю (пп.6 п. 4 Положення №96).

За положеннями пункту 7 Положення №96, Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 823 «Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю» затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування) (далі Порядок № 823).

Проте, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.04.2021 року у справі №640/17424/19, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного судувід 14.09.2021 року, визнано протиправною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року №823 «Про порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю».

Тобто, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.04.2021 року у справі №640/17424/19 набрало законної сили 14.09.2021.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Таким чином, постанова Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року №823 втратила чинність 14.09.2021, тобто з моменту набрання законної сили постанови Шостого апеляційного адміністративного суду у справі №640/17424/19.

Як встановлено судом, під час складання вимоги про надання документів №1034/4.2/1005 від 04.11.2021, яка в подальшому покладена в основу оскаржуваної постанови від 30.11.2021 №198/4.2/1005-ФС/263 відповідач керувавсяположеннями Порядку №823. При цьому, на час проведення контрольного заходу Порядок №823 втратив чинність.

Суд вказує, що приписи Порядку №823 не можуть застосовуватися до спірних правовідносин, оскільки вони не були чинними на момент проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сфері праці.

Європейський суд з прав людини у своєму рішення по справі «Рисовський проти України»(№ 29979/04), зазначив, що принципналежного урядування, зокрема, передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовний спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливості уникати виконання своїх обов`язків.

Таким чином, проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сфері праці та прийняття оскаржуваної постанови, мало місце поза межами правового регулювання, що є достатньою і самостійною підставою для визнання протиправним та скасування рішення контролюючого органу, прийняті за наслідками такого відвідування.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що відповідачем незаконно здійснено захід державного контролю діяльності позивача, правовим наслідком чого, з врахуванням приписів частини 2 статті 2 КАС України, яка закріплює матеріально-правові основи діяльності суб`єкта владних повноважень, є те, що такий незаконний захід контролю не може породжувати виникнення законних підстав для винесення постанови та подальшого застосування до суб`єкта господарювання штрафу.

Аналогічна правова позиція, викладена в постанові Верховного Суду України від 27 січня 2015 року у справі №21-425а14, а також постановах Верховного Суду від 05.02.2019 року у справі №821/1157/16, від 05.02.2019 року у справі №2а-10138/12/2670, від 04.02.2019 року у справі №807/242/14, за висновками якої невиконання вимог закону щодо процедури проведення перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

До того ж, відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду у подібних правовідносинах від 25.05.2022 у справі №1440/1978/18,судом касаційної інстанції зауважено, що порушенняпроцедурипроведення заходів контролю саме по собі може бути підставою для визнання протиправними та скасування рішень контролюючого органу, прийнятих за наслідками їх здійснення, у тому разі, якщо таке порушення є суттєвим та безпосередньо впливає на кінцеве рішення суб`єкта владних повноважень.

Стосовно процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.

Суд наголошує, що ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушенняпроцедурине може мати наслідком скасування правильного по суті рішення».

Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої закономпроцедурийого прийняття.

Відповідно, в справі, що розглядається судом, проведення суб`єктом владних повноважень перевірки на підставі Порядку, який втратив чинність, є підставою для висновку про протиправність наслідків такої перевірки.

Отже, суд наголошує, що відповідачем під час судового розгляду справи не було доведення дотримання податковим органом під час прийняття спірної постанови про накладення штрафу принципу «доброго врядування» і «належної адміністрації» у світлі практики Європейського суду з прав людини.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправною та скасування постанови Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про накладання штрафу №198/4.2/1005-ФС/263 від 30.11.2021.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі «Серявін та інші проти України» (п.58) суд вказує, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Усі інші аргументи сторін, вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.

За приписами частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з частинами 1 та 4 статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до приписів статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною 1 статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland) від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд керується вимогами частини 1 статті 139 КАС України, згідно з якими при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, судовий збір у розмірі 7 200,00 грн, сплачений ТОВ «Мегаліт Інтерграп КР» при поданні до суду адміністративного позову відповідно до платіжного доручення від 30.08.2022 №511, підлягає стягненню з Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань.

Поряд із цим, суд звертає увагу, що в прохальній частині позову позивач просить суд стягнути на його користь з Державного бюджету України витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 25000,00 грн.

В адміністративному позові було вказано, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які очікує понести позивач, в зв`язку із розглядом справи: судові витрати на професійну правничу допомогу, складає орієнтовно 25000,00 грн.

Пунктом 1 частини 3 статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Як вже зазначено судом вище, в силу вимог частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При цьому, суд звертає увагу, що положеннями КАС України не передбачено відшкодування витрат судових витрат позивача на правову допомогу за рахунок коштів Державного бюджету України, у зв`язку з чим суд вважає означене клопотання позивача безпідставним та необґрунтованим.

При цьому, суд відповідно до частини 7 статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Суд зазначає, що на момент судового розгляду справи у матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували розмір витрат на надання правової допомоги, у зв`язку з чи у суду відсутні правові підстави для стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області витрат на правничу допомогу. Заяв про надання таких доказів протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду матеріали справи також не містять, у зв`язку з чим у суду відсутні правові підстави для стягнення витрат на правову допомогу з відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 9, 73-77, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаліт Інтергруп КР» (місцезнаходження: 53700, Дніпропетровська область, Криворізький район, смт. Широке, пров. Поштовий, 2а; код ЄДРПОУ 42822178) до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49107, м. Дніпро, вул. Казакова, 1Д; код ЄДРПОУ 39788766) про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області від 30.11.2021 №198/4.2/1005-ФС/263 про накладання на ТОВ «Мегаліт Інтергруп KP» штрафу у розмірі 480 000,00 грн. за порушення законодавства про працю та зайнятість населення.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаліт Інтергруп КР» за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 7 200,00 грн. (сім тисяч двісті гривень нуль копійок).

Відповідно до статті 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

На підставі положень статті 297 КАС України апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя І.В. Юхно