Рішення

від 29.08.2022 по справі 640/996/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 серпня 2022 року м. Київ № 640/996/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Келеберди В.І., розглянувши у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сапфір» до Головного управління Держгеокадастру у місті Києві про визнання дій протиправними та зобов`язання винити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Обставини справи:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сапфір» до Головного управління Держгеокадастру у місті Києві, у якій позивач просить суд:

Визнати протиправним рішення Державного кадастрового реєстратора Головного управління Держгеокадастру у місті Києві Джурило О.І. № РВ-8000236532019 від 09 грудня 2019 року про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до державного земельного кадастру та зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у місті Києві внести зміни до Державного земельного кадастру щодо коду цільового призначення земельної ділянки за кадастровим номером 8000000000:82:341:0019, яка знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Григорія Царика, будинок 3, а саме: змінити код цільового призначення 02.07. - для іншої житлової забудови на код цільового призначення 02.03 - для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку;

Стягнути з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено що державним кадастровим реєстратором Головного управління Держгеокадастру у місті Києві Джурило О.І. безпідставно винесено 09 грудня 2019 року рішення № РВ-8000236532019 «Про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до державного земельного кадастру», не врахувавши дані щодо земельної ділянки площею 0,1264 га, яка знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Григорія Царика, будинок 3. При цьому, оскаржуване рішення мотивовано невідповідністю поданих документів законодавству. Однак позивач вважає, що законом не передбачено обов`язку подання жодного іншого документу, окрім заяви встановленої форми. Вказані обставини є підставами для визнання оскаржуваного рішення протиправними та зобов`язання відповідача внести зміни до Державного земельного кадастру щодо коду цільового призначення вказаної земельної ділянки.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 січня 2020 року відкрито провадження в справі зі здійсненням розгляду справи суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі надати відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, або заяву про визнання позову.

13 лютого 2020 року до суду надійшло клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін.

Відповідач скористався своїм правом, передбаченим статтею 162 Кодексу адміністративного судочинства України та 13 лютого 2020 року подав до суду відзив, в якому зазначено про те, що згідно з відомостями Державного земельного кадастру земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:82:341:0019, площею 0,1264 га, яка знаходиться за адресою: місто Київ, Печерський район, вулиця Григорія Царика, будинок 3, має цільове призначення - 02.07 - для іншої житлової забудови та вид використання - для експлуатації та обслуговування житлового будинку. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення. Оскільки позивачем вказаних документів до заяви додано не було, відповідачем винесено правомірне рішення, що є підставами для відмови у задоволенні позовної заяви.

18 лютого 2020 року позивачем подано відповідь на відзив, яку обґрунтовано тим, що згідно з Державним актом на право власності на земельну ділянку серії КВ № 2127243 цільове призначення (використання) земельної ділянки розташованої за адресою: місто Київ, Печерський район, вулиця Григорія Царика, будинок 3 є - експлуатація та обслуговування житлового будинку. Будь-яке посилання на те, що вказана земельна ділянка є «землею житлових, житлово-будівельних, гаражно і дачно-будівельних кооперативів» відсутнє. А тому відмова відповідача є протиправною.

25 лютого 2020 року відповідачем подано заперечення на відповідь на відзив позивача, в якому повторно наголошено на правомірності прийнятого відповідачем рішення та безпідставності заявлених позовних вимог.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.08.2022 року у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження відмовлено.

Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, дійшов наступних висновків.

Обставини встановлені судом:

25 листопада 2019 року, на підставі частини п`ятої статті 20 Земельного кодексу України, через Центр надання адміністративних послуг Шевченківської районної державної адміністрації у місті Києві представником Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сапфір» подано заяву про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру щодо коду цільового призначення земельної ділянки за кадастровим номером 8000000000:82:341:0019, яка знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Григорія Царика, будинок 3, 02.03 - для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку, замість існуючого коду 02.07 - для іншої житлової забудови.

Однак, рішенням Державного кадастрового реєстратора Головного управління Держгеокадастру у місті Києві Джурило О.І. від 09 грудня 2019 року № РВ-8000236532019 «Про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру» відмовлено у внесенні відомостей (змін до них). Підставою для відмови слугувала невідповідність поданих документів законодавству, а саме: «Відповідно до наказу від 23 липня 2010 року № 548 «Про порядок затвердження класифікації видів цільового призначення земель» класифікації видів цільового призначення земель визначає поділ земель на окремі категорії види цільового призначення земель, які характеризуються власним правовим режимом, екосистем ними функціями, типами забудови, типами особливо цінних об`єктів. Заявлена ініціатива стосовно внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру в частині коду цільового призначення земельної ділянки 02.03 не відповідає відомостям земельної ділянки».

Проте позивач не погоджується з вказаним рішенням та зазначає про те, що ОСББ «Сапфір» є власником земельної ділянки площею 0.1264 га, яка знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Григорія Царика, будинок 3, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серія КВ № 9127243 від 05 листопада 2004 року.

Відповідно до зазначеного Державного акту цільовим призначенням (використанням) вказаної земельної ділянки є експлуатація та обслуговування житлового будинку.

Цільове призначення «експлуатація та обслуговування житлового будинку» визначене у вказаному Державному акті та рішенні Київської міської ради повністю збігається з цільовим призначенням, визначеним для земельної ділянки розташованої по вулиці Григорія Царика, 3 у місті Києві рішенням Київської міської ради від 29 травня 2001 року № 308/1285 та Договором оренди земельної ділянки від 24 жовтня 2001 року, укладеним Київською міською радою з попереднім землекористувачем.

Аналогічну інформацію про цільове призначення містять і матеріали технічної документації про оформлення ОСББ «Сапфір» права власності на вказану земельну ділянку.

При цьому, будь-яке посилання на те, що вказана земельна ділянка є «землею житлових, житлово-будівельних, гаражно- і дачно-будівельних кооперативів» відсутнє.

Чинним законодавством передбачено, що внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру про земельну ділянку може бути здійснено за ініціативою власника, шляхом подання заяви про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, відповідно до затвердженої форми, з урахуванням внесення відповідних змін.

Позивач вважає, що код цільового призначення змінюється на підставі внесення змін до відомостей Державного земельного кадастру щодо категорії земель та/або виду використання земельної ділянки в межах певної категорії земель.

Код 02.07 відповідає виду використання «для іншої житлової забудови», а код 02.03 «для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку». Водночас обидва коди відповідають категорії земель «Землі житлового та громадської забудови».

Таким чином, на думку позивача, подана заява про внесення відомостей (змін про них) до Державного земельного кадастру від 25 листопада 2019 року, яку було подано через Центр надання адміністративних послуг Шевченківської районної державної адміністрації у місті Києві представником об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сапфір» за своєю суттю спрямована на внесення змін до відомостей Державного земельного кадастру щодо виду використання земельних ділянок в межах однієї категорії земель.

Окрім того, рішення відповідача мотивоване невідповідністю поданих документів законодавству, а саме: заявлена ініціатива стосовно внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру в частині коду цільового призначення земельної ділянки 02.03 не відповідає відомостям земельної ділянки.

Позивачем зазначається про те, що Верховний Суд у постанові від 10 жовтня 2018 року у справі № 357/4277/17 дійшов висновку, що оскільки види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель визначаються її власником самостійно, в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою, а види цільового призначення 02.07 та 02.03 відносяться до однієї категорії земель - Землі житлової та громадської забудови, то волевиявлення власника земельної ділянки щодо такої зміни, шляхом подання заяви про внесення відомостей (змін до них) є належним способом внесення змін до даних Державного земельного кадастру.

Позивач стверджує, що у відмові в задоволенні заяви про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру яку було подано через центр надання адміністративних послуг Шевченківської районної державної адміністрації у місті Києві до Державного земельного кадастру не могло бути застосовано підставу невідповідності зазначеного коду цільового призначення згідно з відомостями Державного земельного кадастру.

Оскільки в основі оскаржуваного рішення знаходиться лише одна підстава, а саме: «невідповідність поданих документів законодавству, заявлена ініціатива стосовно внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру в частині коду цільового призначення земельної ділянки 02.03 не відповідає відомостям земельної ділянку», яка не може бути застосована до поданої заяви, а тому Державний кадастровий реєстратор за відсутності мотивованої відмови зобов`язаний внести інформацію про зміну відомостей.

Для прийняття рішення про внесення змін до відомостей Державного земельного кадастру було виконано усі умови, визначені законом і прийняття такого рішення у даному випадку не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Окрім того, посилання відповідача на те, що цільове призначення було визначено на підставі Українського класифікатора цільового використання землі» є безпідставним, оскільки Український класифікатор цільового використання землі, поділяв землі за видами саме цільового використання, а не цільового призначення.

Позивачем звернуто увагу, що Окружний адміністративний суд міста Києва та Шостий апеляційний адміністративний суд при розгляді справи № 640/21464/18 за аналогічним позовом у рішенні від 24 січня 2019 року та постанові від 14 травня 2019 року зробили наступні висновки: «У свою чергу частина п`ята статті 20 Земельного кодексу України встановлює, що будь-які напрямки використання земельної ділянки, що не виходять за межі однієї категорії земель, є не різними цільовими призначеннями, а різними видами використання в межах одного основного цільового призначення, водночас за проектами землеустрою та за рішенням відповідного органу здійснюється зміна цільового призначення земельних ділянок, тобто переведення земельної ділянки з однієї категорії, визначеної у частиною першою статті 19 Земельного кодексу України в іншу. Отже, зміна виду використання земельної ділянки в межах однієї категорії земель (за виключенням земель сільськогосподарського призначення та земель оборони), здійснюється її власником самостійно.

З аналізу норм вищезазначених статей встановлено, що зміна виду використання земельної ділянки в межах однієї категорії земель не є зміною її цільового призначення, а отже, не потребує проходження процедур, які згідно з частинами першою-третьою статті 20 Земельного кодексу України застосовуються при зміні цільового призначення земельної ділянки (розробки проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, отримання погоджень органів влади тощо).

Вказані обставини, на думку позивача, є підставами для задоволення позовних вимого та скасування рішення відповідача.

Відповідач заперечуючи проти задоволення позовних вимог зазначив про те, що до 15 лютого 2011 року коди види цільового призначення земель визначалися відповідно до Українського класифікатора цільового використання землі, який затверджено листом Державного комітету України із земельних ресурсів від 24 квітня 1998 року № 14-1-7/120.5.

До 01 січня 2013 року ведення державного земельного кадастру та реєстрацію суб`єктів права власності на землю, а також організацію видачі державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею на території міста Києва здійснювало Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Рішенням Київської міської ради від 15 березня 2012 року № 198/7535 «Про діяльність виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Київська міська рада вирішила перейменувати Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Відповідно до рішення Київської міської ради від 25 грудня 2012 року № 715/8999, у зв`язку з припиненням повноважень виконавчого органу Київської міської ради з ведення Державного земельного кадастру у місті Києві та з метою забезпечення його ведення центральним органом з питань земельних ресурсів і його територіальним органом у місті Києва до Державного агентства земельних ресурсів України передано інформацію про земельні ділянки і межах міста Києва, зареєстровані Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до 01 січня 2013 року в електронному вигляді у форматі обмінного файлу уніфікованої форми.

Згідно з переданою інформацією, Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 05 листопада 2004 року було зареєстровано земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:82:341:0019, площею 0.1264 га, яка знаходиться за адресою: місто Київ, Печерський район, вулиця Григорія Царика, будинок 3, на праві приватної власності за Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Сапфір» (документ який посвідчує право - Державний акт на право власності на земельну ділянку серії КВ № 127243 від 05 листопада 2004 року). Цільове призначення - житлових, житлово-будівельних, гаражно і дачно-будівельних кооперативів. Вид використання - для експлуатації та обслуговування житлового будинку.

Чинним законодавством чітко встановлено, що з 01 січня 2013 року внесення до Поземельної книги відомостей (змін до них) про зареєстровану земельну ділянку щодо цільового призначення за кодом класифікації видів цільового призначення земель здійснюється Державними кадастровими реєстраторами виключно за заявою власника земельної ділянки, користувачами земельних ділянок державної чи комунальної власності відповідно до документації, що є підставою для внесення відповідних відомостей.

Внесення до Поземельної книги відомостей (змін до них) про зареєстровану земельну ділянку (в тому числі і про цільове призначення за кодом класифікації видів цільового призначення земель) без заяви власника/користувача та документації на підставі якої було зареєстровано таку земельну ділянку, ані Законом України «Про Державний земельний кадастр» ані Порядком ведення Державного земельного кадастру не передбачено, оскільки це суперечить чинному законодавству України.

Аналогічну правову позиці викладено у постанові Київського апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2018 року у справі № 826/2254/18.

Відповідачем зауважується що категорія земельної ділянки, її цільове призначення та вид використання є окремими поняттями та визначаються виключно на підставі документації із землеустрою, на підставі якої і здійснюється її формування (державна реєстрація).

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сапфір» звернулося до Головного управління Держгеокадастру у місті Києві з листом від 03 березня 2017 року з проханням надати код класифікації цільового призначення земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:82:341:0019 та встановити категорію земельної ділянки. До вказаного листа заявником додано технічну документацію про оформлення ОСББ «Сапфір» права власності на земельну ділянку по вулиці Г. Царика, 3 у місті Києві.

Під час аналізу відомостей про земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:82:341:0019 які містилися у Державному земельному кадастрі та інформації про зазначену земельну ділянку встановлено, що відповідно до земельно-кадастрової інформації, яка міститься у пояснювальній записці та ситуаційному плані, які є складовими частинами технічної документації по оформленню ОСББ «Сапфір» права власності на земельну ділянку по вулиці Г. Царика, 3 у Печерському районі міста Києва під час її державної реєстрації, відповідно до Українського класифікатора цільового використання землі, земельну ділянку заявника віднесено до розділу 1.9 - житлових, житлово-будівельних, гаражно- і дачно-будівельних кооперативів, а не до земель для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку, як про це зазначається позивачем.

Головним управлінням Держгеокадастру у місті Києві розглянуто вказаний лист заявника з доданими документами та листом від 19 квітня 2017 року № 19-26-0.22-3795/2-17 роз`яснено що відповідно до наказу Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 липня 2010 року № 548 цільове призначення земельної ділянки за адресою: вулиця Григорія Царика, 3 у Печерському районі міста Києва можливо визначити за кодом класифікації видів цільового призначення земель 02.07 - для іншої житлової забудови та водночас поінформовано заявника про порядок внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру про вже зареєстровану земельну ділянку.

05 травня 2017 року ОСББ «Сапфір» через свого представника звернулось до Державного кадастрового реєстратора Головного управління Держгеокадастру у місті Києві із заявою про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:82:341:0019 в частині присвоєння їй коду цільового призначення 02.07 - для іншої житлової забудови.

Державним кадастровим реєстратором Головного управління Держгеокадастру у місті Києві розглянуто подану заяву та відповідно до вимог чинного законодавства 05 травня 2017 року внесено зміни до Державного земельного кадастру в частині присвоєння земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:82:341:0019 коду виду цільового призначення із значенням 02.07 - для іншої житлової забудови. Вказані обставини підтверджуються витягом з Державного земельного кадастру від 05 травня 2017 року № НВ-8000535512017.

Відповідачем зауважено, що саме позивачем здійснено волевиявлення щодо внесення змін до Поземельної книги в частині присвоєння коду виду цільового призначення земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:82:341:0019 із значенням « 02.07 для іншої житлової забудови» та самостійно подано відповідну заяву про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру , додатком до якої був лист Головного управління Держгеокадастру у місті Києві від 19 квітня 2017 року № 19-26-0.22-3795/2-17, який підготовлено з урахуванням документації із землеустрою, на підставі чого і було сформовано (зареєстровано) земельну ділянку позивача.

За таких обставин, доводи позивача про невідповідність інформації в Державному земельному кадастрі щодо вказаної земельної ділянки в частині коду виду цільового призначення із значенням « 02.07 для іншої житлової забудови» є необґрунтованим.

Окрім того, зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.

Позиція відповідача щодо необхідності розробки проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки при зміні коду виду цільового призначення земельної ділянки та її виду використанням підтверджено постановою касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 826/8492/17, а також постаново Київського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2018 року № 826/10736/17 та від 07 червня 2018 року у справі № 826/15422/17, та постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2018 року у справі № 826/3302/18.

Незважаючи на вказані обставини, 25 листопада 2019 року представником ОСББ «Сапфір» через центр надання адміністративних послуг Шевченківської районної державної адміністрації у місті Києві було подано до Державного кадастрового реєстратора Головного управління Держгеокадастру у місті Києві заяву про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру щодо коду цільового призначення земельної ділянки за кадастровим номером 8000000000:82:341:0019, яка знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Григорія Царика, будинок 3, 02.03 - для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку, замість існуючого коду 02.07 - для іншої житлової забудови.

Під час дослідження поданої заяви та доданих документів а також інформації про код виду цільового призначення вказаної земельної ділянки, Державним кадастровим реєстратором Головного управління Держгеокадастру у місті Києві Джурило О.І. було виявлено, що у поданій заяві в частині коду цільового призначення в порушення Класифікації видів цільового призначення земель зазначено код, який зазначеній раніше земельній ділянці не присвоювався та ще й у порядку встановленому для зміни виду використання земельної ділянки, який відповідно до вимог чинного земельного законодавства здійснюється на підставі проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки, погодженого відповідно до статті 186-1 Земельного кодексу України, що і стало підставами для винесення відповідачем рішення про відмову.

Відповідач також зауважує, що внесення відомостей (змін до них) про земельну ділянку до Державного земельного кадастру відноситься до виключної компетенції Державного кадастрового реєстратора, тобто є дискреційними повноваженнями.

Наведені відповідачем доводи, на його думку, є підставами для відмови у задоволенні позовних вимог.

При вирішенні спору, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Регулювання земельних відносин здійснюється Земельним кодексом України (далі - ЗК України) (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частини першої статті 19 ЗК України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії:

а) землі сільськогосподарського призначення;

б) землі житлової та громадської забудови;

в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення;

г) землі оздоровчого призначення;

ґ) землі рекреаційного призначення;

д) землі історико-культурного призначення;

е) землі лісогосподарського призначення;

є) землі водного фонду;

ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Правовими положеннями частини першої статті 20 ЗК України встановлено, що віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.

Відповідно до частини третьої статті 20 ЗК України зміна цільового призначення земельних ділянок приватної власності здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок.

Зміна цільового призначення земельних ділянок приватної власності провадиться:

щодо земельних ділянок, розташованих у межах населеного пункту, - сільською, селищною, міською радою;

щодо земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів, - районною державною адміністрацією, а щодо земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів, що не входять до території району, або в разі якщо районна державна адміністрація не утворена, - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною державною адміністрацією.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки приватної власності, цільове призначення якої змінюється, розробляється на замовлення власника земельної ділянки без надання дозволу Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування на його розроблення.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється в порядку, встановленому законом.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у місячний строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, погодженого в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу, приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та зміну її цільового призначення.

Відмова Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у зміні цільового призначення земельної ділянки або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Частиною п`ятою статті 20 ЗК України встановлено, що види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

Відповідно до статті 38 ЗК України до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об`єктів загального користування.

Статтею 39 ЗК України визначено, що використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм.

Правові та організаційні основи діяльності у сфері землеустрою і спрямований на регулювання відносин, які виникають між органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами із забезпечення сталого розвитку землекористування визначено Законом України «Про землеустрій» від 22 травня 2003 року № 858-IV (далі - Закон № 858 IV) (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Стаття 1 Закону № 858 IV містить наступне визначення: «цільове призначення земельної ділянки - використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку».

Цільове призначення земельних ділянок, які надані громадянам, юридичним особам у власність чи постійне користування, зазначається в державних актах на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою.

Отже, цільове призначення конкретної земельної ділянки фіксується у рішенні уповноваженого органу про передачу її у власність або надання у користування та у документі, що посвідчує право на земельну ділянку.

Окрім того, з 01 січня 2013 року набрав чинності Закону України «Про Державний земельний кадастр» який установлює правові, економічні та організаційні основи діяльності у сфері Державного земельного кадастру від 7 липня 2011 року № 3613-VI (далі - Закон № 3613-VI) (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) а також Порядок ведення Державного земельного кадастру, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051, яким визначено правові основи внесення відомостей (змін до них) про земельні ділянки до Державного земельного кадастру (далі - Порядок № 1051). Згідно з вказаним Законом № 3613-VI та Порядком № 1051, з 01 січня 2013 року ведення Державного земельного кадастру покладено на Держгеокадастр та його територіальні органи.

Відповідно до статті 1 Закону № 3613-VI Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Частинами третьою та п`ятою статті 5 Закону № 3613-VI встановлено, що Порядок ведення Державного земельного кадастру визначається Кабінетом Міністрів України відповідно до вимог цього Закону.

Внесення відомостей до Державного земельного кадастру та користування такими відомостями здійснюється виключно на підставі та відповідно до цього Закону. Забороняється вимагати для внесення відомостей до Державного земельного кадастру та користування такими відомостями надання документів та здійснення дій, прямо не передбачених цим Законом.

Згідно з частиною восьмою статті 9 Закону № 3613-VI Державна реєстрація земельних ділянок, обмежень у їх використанні, ведення поземельних книг, внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки здійснюються Державними кадастровими реєстраторами, які здійснюють свою діяльність за місцем розташування земельної ділянки (район, місто республіканського значення Автономної Республіки Крим, місто обласного значення).

Статтею 15 Закону № 3613-VI визначено, що до Державного земельного кадастру включаються такі відомості про земельні ділянки:

кадастровий номер;

місце розташування;

опис меж;

площа;

міри ліній по периметру;

координати поворотних точок меж;

дані про прив`язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі;

дані про якісний стан земель та про бонітування ґрунтів;

відомості про інші об`єкти Державного земельного кадастру, до яких територіально (повністю або частково) входить земельна ділянка;

цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель);

склад угідь із зазначенням контурів будівель і споруд, їх назв;

відомості про обмеження у використанні земельних ділянок;

відомості про частину земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки;

нормативна грошова оцінка;

інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку.

Відповідно до статті 20 Закону № 3613-VI відомості Державного земельного кадастру є офіційними.

Внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про об`єкти Державного земельного кадастру є обов`язковим.

Згідно з частиною другою статті 21 Закону № 3613-VI відомості про цільове призначення земельних ділянок вносяться до Державного земельного кадастру:

а) щодо категорії земель:

на підставі відповідної документації із землеустрою, яка розробляється при формуванні земельних ділянок, - щодо земельних ділянок, які формуються;

на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яким передбачена зміна її цільового призначення;

на підставі технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель;

б) щодо виду використання земельної ділянки в межах певної категорії земель:

на підставі відповідної документації із землеустрою, яка розробляється при формуванні земельних ділянок, - щодо земельних ділянок, які формуються;

на підставі письмової заяви власника (користувача) земельної ділянки державної чи комунальної власності, - у разі зміни виду використання земельної ділянки (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони);

на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яким передбачена зміна її цільового призначення.

Згідно з частиною першою статті 25 Закону № 3613-VI Поземельна книга є документом Державного земельного кадастру, який містить такі відомості про земельну ділянку:

а) кадастровий номер;

б) площа;

в) місцезнаходження (адміністративно-територіальна одиниця);

г) склад угідь;

ґ) цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель);

д) нормативна грошова оцінка;

е) відомості про обмеження у використанні земельної ділянки;

є) відомості про межі частини земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки;

ж) кадастровий план земельної ділянки;

з) дата державної реєстрації земельної ділянки;

и) інформація про документацію із землеустрою, на підставі якої здійснена державна реєстрація земельної ділянки, а також внесені зміни до цих відомостей;

і) інформація про власників (користувачів) земельної ділянки відповідно до даних про зареєстровані речові права у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;

ї) дані про бонітування ґрунтів.

Відповідно до статті 26 Закону № 3613-VI При відкритті Поземельної книги відомості до неї вносяться на підставі документації, яка подана для державної реєстрації земельної ділянки (крім відомостей про власників та користувачів земельної ділянки).

Відомості про віднесення земельної ділянки до земель іншої адміністративно-територіальної одиниці, про зміну нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка відбулася внаслідок проведення нормативної грошової оцінки земель адміністративно-територіальних одиниць, про обмеження у використанні земель, встановлені законами та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами, вносяться до Поземельної книги без подання заяв, зазначених у частині третій цієї статті, на підставі документації, яка є підставою для внесення таких відомостей, а також рішень про її затвердження (якщо згідно із законом документація підлягає затвердженню), поданої органом, що прийняв рішення про таке затвердження.

Зміни до відомостей про земельну ділянку (крім випадків, визначених у частині другій цієї статті) вносяться до Поземельної книги за заявою власника або користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності на підставі документації, передбаченої цим Законом.

Для внесення змін до відомостей Поземельної книги щодо цільового призначення земельної ділянки, складу угідь, нормативної грошової оцінки, а також до відомостей про межі земельної ділянки (у разі їх встановлення (відновлення) за фактичним використанням земельної ділянки) заявник подає до органу, який здійснює ведення Поземельної книги:

заяву за формою, встановленою Порядком ведення Державного земельного кадастру;

оригінали документації із землеустрою, технічної документації з оцінки земель, які згідно з цим Законом є підставою для внесення таких змін (крім випадків зміни виду використання земельної ділянки в межах певної категорії земель, що згідно з цим Законом не потребує розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки);

документацію із землеустрою, на підставі якої вносяться зміни до відомостей Державного земельного кадастру, у формі електронного документа (крім випадків внесення відомостей про зміну виду використання).

Державний кадастровий реєстратор, який здійснює ведення Поземельної книги, протягом чотирнадцяти робочих днів з дати реєстрації заяви вносить до Поземельної книги інформацію про зміну відомостей про земельну ділянку або надає мотивовану відмову у внесенні таких відомостей.

Відмова у внесенні до Поземельної книги змін до відомостей про земельну ділянку надається у разі, якщо:

земельна ділянка розташована на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора;

із заявою звернулася неналежна особа;

подані документи не відповідають вимогам законодавства;

заявлені відомості вже внесені до Поземельної книги.

Зміна найменування акціонерного товариства у зв`язку із зміною типу акціонерного товариства або перетворенням акціонерного товариства в інше господарське товариство не є підставою для відмови у внесенні до Поземельної книги змін до відомостей про земельну ділянку.

У разі надання відмови з підстави, визначеної абзацом другим цієї частини, заявнику повідомляється найменування та адреса органу, до повноважень якого належить внесення змін до відомостей про відповідну земельну ділянку.

Пунктом 12 Порядку № 1051 встановлено, що відомості Державного земельного кадастру є офіційними і вважаються об`єктивними та достовірними, якщо інше не доведено судом.

Згідно з пунктом 69 Порядку № 1051 внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру здійснюється за заявою згідно з додатком 12 замовника документації із землеустрою та оцінки земель або її розробника від імені замовника, якщо це передбачено договором на виконання відповідних робіт (далі - заявник).

Заява разом з документацією із землеустрою або оцінки земель, електронним документом та іншими документами, зазначеними у пунктах 91-137 цього Порядку, подається заявником Державному кадастровому реєстраторові особисто або надсилається рекомендованим листом з описом вкладення та повідомленням про вручення, крім випадків, передбачених у пунктах 110-1, 110-2 цього Порядку.

Внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру здійснюється без подання заяви у випадках:

отримання відомостей (змін до них) у порядку інформаційної взаємодії з кадастрами та інформаційними системами;

отримання від органів державної влади та органів місцевого самоврядування рішень про затвердження документації із землеустрою та оцінки земель;

зазначених у пункті 119 цього Порядку.

Окрім того, відповідно до пунктів 117 та 118 Порядку № 1051 відомості (зміни до них) про зареєстровані земельні ділянки вносяться до Державного земельного кадастру в разі внесення:

1) змін до відомостей про земельну ділянку, на яку відповідно до цього Порядку відкрито Поземельну книгу;

2) нових (додаткових) відомостей про земельну ділянку, на яку відповідно до цього Порядку відкрито Поземельну книгу;

3) змін до відомостей про земельну ділянку, на яку відповідно до цього Порядку Поземельна книга не відкривалася, та/або нових (додаткових) відомостей про земельну ділянку.

Внесення до Поземельної книги відомостей (змін до них) про зареєстровану земельну ділянку (крім випадків, зазначених у пункті 119 цього Порядку) здійснюється за заявою власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності відповідно до документації, що є підставою для внесення відповідних відомостей (змін до них) (крім випадків внесення відомостей про зміну виду використання).

Відповідно до пункту 122 Порядку № 1051 Підставою для відмови у внесенні до Поземельної книги змін до відомостей про земельну ділянку є:

1) розташування земельної ділянки на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора;

2) звернення із заявою неналежної особи;

3) невідповідність поданих документів вимогам, зазначеним у підпунктах 1 і 2 пункту 111 цього Порядку;

4) наявність заявлених відомостей у Поземельній книзі.

З матеріалів справи вбачається, що згідно з інформацією переданою Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до 01 січня 2013 року, а саме 05 листопада 2004 року було зареєстровано земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:82:341:0019, площею 0.1264 га, яка знаходиться за адресою: місто Київ, Печерський район, вулиця Григорія Царика, 3 на праві приватної власності за ОСББ «Сапфір», цільове призначення - житлових, житлово-будівельних, гаражно- і дачно-будівельних кооперативів, вид використання - для експлуатації і обслуговування житлового будинку.

05 травня 2017 року ОСББ «Сапфір» через свого представника звернулось до Державного кадастрового реєстратора Головного управління Держгеокадастру у місті Києві із заявою про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:82:341:0019 в частині присвоєння їй коду цільового призначення 02.07 - для іншої житлової забудови.

Державним кадастровим реєстратором Головного управління Держгеокадастру у місті Києві розглянуто подану заяву та відповідно до вимог чинного законодавства 05 травня 2017 року внесено зміни до Державного земельного кадастру в частині присвоєння земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:82:341:0019 коду виду цільового призначення із значенням 02.07 - для іншої житлової забудови.

Вказані обставини підтверджуються витягом з Державного земельного кадастру від 05 травня 2017 року № НВ-8000535512017.

Таким чином, як встановлено судом, ОСББ «Сапфір» є власником земельної ділянки площею 0,1264 га, яка знаходиться за адресою: місто Київ, Печерський район, вулиця Григорія Царика, будинок, 3, кадастровий номер: 8000000000:82:341:0019 (далі - земельна ділянка), що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії КВ № 9127243 від 05 листопада 2004 року (далі - Державний акт).

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-8000883052019 від 24 січня 2019 року, який долучено до матеріалів справи:

Цільове призначення земельної ділянки - 02.07 для іншої житлової забудови,

Категорія земель - землі житлової та громадської забудови,

Вид використання земельної ділянки - для експлуатації та обслуговування житлового будинку.

Суд погоджується з доводами відповідача стосовно того, що саме позивачем здійснено волевиявлення щодо внесення змін до Поземельної книги в частині присвоєння коду цільового призначення земельної ділянки із значенням 02.07 - для іншої житлової забудови, про що свідчить подана ним заява від 05 травня 2017 року, а також лист Головного управління Держгеокадастру у місті Києві від 19 квітня 2017 року № 19-26-0.22-3795/2-17, підготовлений з урахуванням документації із землеустрою.

Таким чином, позивач, як власник земельної ділянки, 05 травня 2017 року скористався наданим йому правом на внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:82:341:0019 в частині визначення та присвоєння їй коду цільового призначення - « 02.07 - для іншої житлової забудови.

При цьому, відомості про визнання протиправним чи скасування рішення державного кадастрового реєстратора Головного управління Держгеокадастру у місті Києві від 05 травня 2017 року відсутні, з чого суд робить висновок про чинність винесено рішення.

Таким чином, судом встановлено, що вказана земельна ділянка відноситься до земель житлової та громадської забудови.

25 листопада 2019 року представником Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сапфір» подано заяву про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру щодо коду цільового призначення земельної ділянки з 02.03 - для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку, замість існуючого коду 02.07 - для іншої житлової забудови.

За результатами розгляду вказаної заяви та відповідно до Порядку ведення Державного земельного кадастру державним кадастровим реєстратором Головного управління Держгеокадастру у місті Києві Джурило О.І. прийнято 09 грудня 2019 року рішення № РВ-8000236532019 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру» з підстав невідповідності поданих документів законодавству, а саме рекомендовано: «Відповідно до наказу від 23 липня 2010 року № 548 «Про порядок затвердження класифікації видів цільового призначення земель» класифікації видів цільового призначення земель визначає поділ земель на окремі категорії види цільового призначення земель, які характеризуються власним правовим режимом, екосистемними функціями, типами забудови, типами особливо цінних об`єктів. Заявлена ініціатива стосовно внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру в частині коду цільового призначення земельної ділянки 02.03 не відповідає відомостям земельної ділянки. Головне управління Держгеокадастру у місті Києві було розглянуто звернення ОСББ «Сапфір» від 02 березня 2017 року № 1 та надано відповідь від 19 квітня 2017 року № 19-26-0.22-3795/2-17 з рекомендованим кодом Класифікації видів цільового призначення земель 02.07 та внесений заявою ОСББ «Сапфір» від 05 травня 2017 року».

З аналізу наведеного судом встановлено, що також підтверджується матеріалами справи, що позивач звернувся до відповідача із заявою саме про зміну коду цільового призначення земельної ділянки, а не зміну виду використання земельної ділянки, як про це стверджує позивач.

Верховний Суд у постанові від 11 серпня 2021 у справі № 826/3302/18 дійшов висновку, що земельним законодавством чітко встановлено, що за проєктами землеустрою та з дотриманням відповідної процедури здійснюється зміна цільового призначення земельних ділянок. За цільовим призначенням землі України поділяються на категорії. Однією з таких категорій є землі житлової та громадської забудови. У межах кожної категорії земель виділяються види використання земельної ділянки, які визначаються її власником або користувачем самостійно, крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони. Зміна виду використання земельної ділянки в межах однієї категорії земель (за виключенням земель сільськогосподарського призначення та земель оборони), здійснюється її власником самостійно з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою. Цільове призначення конкретної земельної ділянки фіксується у рішенні уповноваженого органу про передачу її у власність або надання у користування та в документі, що посвідчує право на земельну ділянку. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.

Розрізняють категорії земель за їх цільовим призначенням та види використання земельної ділянки в межах кожної категорії земель. Зміна цільового призначення земельних ділянок на іншу категорію цільового призначення здійснюється за погодженими проектами землеустрою щодо їх відведення. При цьому такої процедури для зміни виду використання земельної ділянки без зміни її категорії цільового чинним законодавством не передбачено.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави дійти висновку, що зміна виду використання земельної ділянки (в межах однієї категорії та цільового призначення), яка належить особі на праві приватної власності можлива, але порядок вказаної зміни не врегульовано земельним законодавством України.

Виходячи з принципу Земельного кодексу України щодо раціонального використання та охорони земель, зміна виду використання землі в межах її цільового призначення повинна проводитися у порядку, встановленому для зміни цільового призначення землі.

Аналогічного змісту висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 04 липня 2018 року у справі № 826/8492/17, від 22 серпня 2019 року у справі № 826/10736/17, та від 08 травня 2018 року у справі № 521/4789/17.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Зважаючи на те, що позивачем до поданої 25 листопада 2019 року заяви не було додано проекту землеустрою, суд дійшов висновку, що відповідач під час прийняття оскаржуваного рішення, яким відмовлено у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, діяв правомірно.

Відтак, підстави для визнання протиправним та скасування рішення державного кадастрового реєстратора Головного управління Держгеокадастру у м. Києві Джурило О.І. № РВ-8000236532019 від 09 грудня 2019 року про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру відсутні.

Згідно з пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

З урахуванням викладеного, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення спору по суті, враховуючи висновки Верховного Суду щодо застосування норм права, Окружний адміністративний суд міста Києва, дійшов висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини першої статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до частин першої-четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Беручи до уваги вищевикладене, виходячи з предмету адміністративного позову та встановлених обставин під час розгляду справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Підстави, відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, про розподіл судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 72-73, 76-77, 139, 241-246, 255, 257-263 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сапфір» до Головного управління Держгеокадастру у місті Києві про визнання дій протиправними та зобов`язання винити певні дії відмовити.

Відповідно до частини першої статті 293 КАС України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

За приписами статті 255 КАС України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін:

Позивач: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сапфір» (01010, місто Київ, вулиця Григорія Царика, 3, ідентифікаційний код 26200854);

Відповідач: Головне управління Держгеокадастру у місті Києві (03150, м. Київ, вулиця Велика Васильківська, 69, код ЄДРПОУ 39802366).

Суддя В.І. Келеберда