Ухвала

від 02.09.2022 по справі 953/18557/21

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 953/18557/21 Номер провадження 11-сс/814/464/22Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2022 року м. Полтава

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:

головуючого суддіОСОБА_2 суддів: за участю: секретаря судового засідання прокурора представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арештОСОБА_3 , ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_8 і його представника адвоката ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харків від 21 січня 2022 року,

в с т а н о в и л а:

Цією ухвалою в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15 січня 2020 року за №12020220000000036, задоволено частково клопотання прокурора Харківської обласної прокуратури ОСОБА_6 і накладено арешт на вилучене 29 грудня 2021 року під час обшуку по АДРЕСА_1 належне ОСОБА_8 майно:

мобільний телефон Samsung Galaxy S10E, IMEI: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 ;

грошові кошти в сумах 11 000, 20 000, 5 700, 3 900 доларів США та 1 000 євро.

Зобов`язано старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП у Харківській області ОСОБА_9 передати телефон на відповідальне зберігання ОСОБА_8 , після проведення призначених за постановами слідчого від 19 січня 2022 року комп`ютерно-технічних експертиз, попередивши власника про кримінальну відповідальність за ст.388 КК України.

Грошові кошти постановлено зберігати в банківській установі, з якою СУ ГУНП у Харківській області укладено відповідну угоду.

Вирішено питання про арешт майна ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , судове рішення щодо якого не оскаржується.

Постановлене рішення слідчий суддя мотивував тим, що прокурор довів наявність підстав уважати, що було вчинено кримінальні правопорушення, передбачені ч.ч.2, 3, 5 ст.191, ч.3 ст.209, ч.3 ст.28 ч.1 ст.366 КК України, ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 повідомлено про підозру у вчиненні згаданих кримінальних правопорушень, у зв`язку з чим з метою забезпечення збереження доказової інформації на зазначеному вище тимчасово вилученому майні, яке може містити відомості про факти чи обставини, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто відповідає критеріям, передбаченим ст.98 КПК України, та може бути речовими доказами, дійшов висновку про необхідність накладення на нього арешту.

Водночас слідчий суддя, врахувавши положення ч.4 ст.173 КПК України, вважав за можливе передати на відповідальне зберігання ОСОБА_8 вилучений у нього мобільний телефон після проведення відповідних процесуальних дій.

В апеляційній скарзі ОСОБА_8 і його представник адвокат ОСОБА_7 , просить скасувати ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харків від 21 січня 2022 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання прокурора про арешт майна ОСОБА_8 .

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що слідчий суддя не врахував те, що: вилучені в ОСОБА_8 грошові кошти не є речовим доказом, не пов`язані з даним кримінальних провадження, не отримані внаслідок незаконного збагачення, а є доходом від реалізації нерухомого майна та здійснення підприємницької діяльності; власник майна є фізичною особою-підприємцем і не має відношення до діяльності ТОВ НВК «Укр-ніка» або ТОВ «Горпром»; в ухвалі слідчого судді від 28 грудня 2021 року не було визначено метою проведення обшуку вилучення грошових коштів у ОСОБА_8 і вони не вважаються вилученими законом з обігу, тому їх вилучення під час даної слідчої дії здійснено з порушенням вимог ст.5, ч.7 ст.236 КПК України; в клопотанні прокурора не визначено перелік підстав для накладення арешту на майно ОСОБА_8 , що відповідно до ст.170 КПК України неможливе, так як йому повідомлення про підозру не вручалося та він є свідком у цьому кримінальному провадженні; створені поза межами процесуального строку для розгляду питання про арешт майна документи, які долучено автором клопотання, є неналежними та недопустимими.

Також представник посилається на те, що прокурором подано та слідчим суддею розглянуто клопотання про арешт майна з порушенням передбаченого КПК України строку, через це тимчасово вилучене майно підлягає поверненню власнику ОСОБА_8 , при цьому, заява про його повернення станом на час здійснення провадження не була розглянута.

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ заслухаласуддю-доповідача, думку представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт про задоволення апеляційної скарги, міркування прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги, вивчила матеріали провадження, обговорила доводи апеляційної скарги та дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.

Статтею 404КПК Українипередбачено,що суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Правильність накладення арешту на майно ОСОБА_10 , ОСОБА_11 і ОСОБА_12 у визначений слідчим суддею спосіб, в апеляційній скарзі не оспорюється, а тому відповідно дост.404 КПК Українив зазначеній частині оскаржувана ухвала в апеляційному порядку не переглядається.

Згідно зі ст. 370 КПК Українисудове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час розгляду та оціненими судом відповідно достатті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні й достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Цим вимог слідчим суддею дотримано.

Заходами процесуального примусу, пов`язаними із обмеженням особистих або майнових прав особи, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбаченіст.131 КПК України, до яких, зокрема, віднесено арешт майна (абз.1 п.7 ч.2ст.131 КПК України).

За змістом приписів ч.1 ст.170 КПК Українизавданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.170КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

За ч.3 ст.170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст.98 КПК України.

Законодавче ж визначення речових доказів має казуїстичний характер, тобто являє собою відкритий перелік їх різновидів.

Так, уст.98 КПК Українивизначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Як зазначенов ч.2ст.173КПК України,при вирішенніпитання проарешт майнаслідчий суддяповинен враховувати: правовупідставу дляарешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні ;розумність таспіврозмірність обмеженняправа власностізавданням кримінальногопровадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Під часапеляційного розглядувстановлено,що ГУНП у Харківській області здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15 січня 2020 року за №12020220000000036, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2, 3, 5 ст.191, ч.3 ст.209, ч.3 ст.28 ч.1 ст.366 КК України (т.1 а.п.29-а-39).

11 жовтня 2021 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень:

ОСОБА_13 і ОСОБА_14 за ч.5 ст.191, ч.3 ст.28 ч.1 ст.366 КК України;

ОСОБА_15 за ч.5 ст.191, ч.3 ст.209, ч.3 ст.28 ч.1 ст.366 КК України.

Органом досудового розслідування встановлено, що із серпня до грудня 2020 року учасники організованої групи, створеної та очоленої ОСОБА_13 , у складі службових осіб: директора ТОВ «Горпром» ОСОБА_13 , комерційного директора ТОВ НВП «Укр-ніка» ОСОБА_15 і директора ТОВ НВП «Укр-ніка» ОСОБА_14 , під час виконання робіт «Будівництво фізкультурно-оздоровчого комплексу по вул. В. Вішталя, 9-А в смт Новопокровка Чугуївського р-ну Харківської обл. за договором №15 від 17 квітня 2019 року, укладеним між ТОВ «Горпром» (генпідрядник) і Новопокровською селищною радою (замовник), договором підряду №7 від 15 квітня 2019 року, укладеним між ТОВ «Горпром» і виконавцем робіт ТОВ НВП «Укр-ніка» (підрядник) - відповідно до дозволу ДАБІ на будівництво вказаного вище об`єкта інфраструктури, на підставі поданих до Новопокровської селищної ради Харківської області офіційних документів, до яких були внесені недостовірні відомості щодо обсягів і вартості виконаних робіт, що фактично були завищені на 9280412 гривень 42 копійки, а саме актів форми КБ-2В та вартості устаткування до них до договору №15 від 17 квітня 2019 року: акту №2 від 03 серпня 2020 року приймання виконаних ТОВ «Горпром» будівельних робіт за серпень 2020 року, акту №3 від 07 вересня 2020 року приймання виконаних ТОВ Горпром» будівельних робіт за вересень 2020 року; акту №4 від 15 жовтня 2020 року приймання виконаних ТОВ «Горпром» будівельних робіт за жовтень 2020 року; акту №5 від 12 листопада 2020 року приймання виконаних ТОВ «Горпром» будівельних робіт за листопад 2020 року, на підставі яких з казначейських рахунків Новопокровської селищної ради, на рахунки ТОВ «Горпром» перераховані бюджетні кошти: 27 грудня 2019 року 1650 000 гривень, 16 червня 2020 року 4999998 гривень, 03 серпня 2020 року 6397243 гривень 85 копійок, 08 вересня 2020 року 1674024 гривень 15 копійок, 735710 гривень, 1783400 гривень 31 копійку, 19 жовтня 2020 року 4338147 гривень 44 копійки, 20 жовтня 2020 року 69777 гривень 08 копійок, 673185 гривень 56 копійок, 08 грудня 2020 року 3316985 гривень 26 копійок, 244204 гривень 98 копійок, на загальну суму 25932676 гривень 63 гривень, з яких як завищену вартість виконаних робіт за актами КБ-2В зайво сплачено 9280412 гривень 42 копійки, чим заподіяно Новопокровській селищній раді майнової шкоди на вказану суму.

Із квітня до 07 грудня 2020 року службові особи ТОВ «Горпром», діючи у складі організованої групи зі службовими особами ТОВ НВП «Укр-ніка», у м. Харків учинили фінансові операції з перерахування грошових коштів, одержаних злочинним шляхом, у сумі 2457500 гривень з рахунку ТОВ «Горпром» на рахунок ТОВ «Альфа Харків Восток» як сплату за автомобіль AUDI Q8, протягом 2020 року фінансові операції - транзакції з перерахування грошових коштів, одержаних злочинних шляхом, з рахунку ТОВ «Горпром» на особисті банківські рахунки ОСОБА_13 у загальній сумі 2 433 000 гривень, які були використані на придбання товарів і послуг для особистого користування. Також 03 серпня 2020 року службові особи ТОВ НВП «Укр-ніка» з метою маскування походження здобутих злочинним шляхом коштів за підробленим актом виконаних робіт за серпень 2020 року отримали на рахунок від ТОВ «Горпром» завищену вартість виконаних робіт на суму 15 742 гривень 66 копійок. 07 вересня 2020 року службові особи ТОВ НВП «Укр-ніка» в м. Харків з метою маскування походження здобутих злочинним шляхом коштів за підробленим актом виконаних робіт за серпень 2020 року отримали на рахунок від ТОВ «Горпром» завищену вартість виконаних робіт на суму 848810 гривень 08 копійок.

Протягом 2021 року службові особи ТОВ «Горпром» (генеральний підрядник), діючи за попередньою змовою й у групі зі службовими особами ТОВ НВП «Укр-ніка» (субпідрядник), КП «Харківський міський центр фізичного здоров`я населення «Спорт для всіх» замовник) під час виконання робіт ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 - Реконструкція спортивного майданчика на території Харківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №165 Харківської міської ради Харківської області по вул. Метробудівників, 7 у м. Харків за договором №Р-01-13/07-21 від 13 липня 2021 року систематично заволодівають бюджетними коштами шляхом завищення обсягів і вартості виконаних робіт, які обготівковують через ФОП ОСОБА_12 та ТОВ «Автопартс-ВМ» на підставі безтоварних господарських операцій.

Окрім того, протягом 2021 року службові особи ТОВ «Горпром» (генеральний підрядник), діючи за попередньою змовою та в групі зі службовими особами ТОВ НВП «Укр-ніка» (субпідрядник), КП «Харківський міський центр фізичного здоров`я населення «Спорт для всіх» (замовник) під час виконання робіт ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 - Реконструкція спортивного майданчика на території КЗ "Харківська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів №15 з поглибленим вивченням окремих предметів Харківської міської ради Харківської області" по вул. Дванадцятого Квітня, 14 у м. Харків за договором №Р-02-23/07/21 від 23 липня 2021 року систематично заволодівають бюджетними коштами шляхом завищення обсягів і вартості виконаних робіт, які обготівковують через ФОП ОСОБА_12 та ТОВ «Автопартс-ВМ» на підставі безтоварних господарських операцій.

Також протягом 2021 року службові особи ТОВ «Горпром» (генеральний підрядник), діючи за попередньою змовою та в групі зі службовими особами ТОВ «Гранбуд-7» (субпідрядник), КП «Харківський міський центр фізичного здоров`я населення «Спорт для всіх» (замовник) під час виконання робіт ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 - Реконструкція спортивної зали з улаштуванням фізкультурно-спортивних приміщень Харківської гімназії №14 Харківської міської ради Харківської області по вул. Амосова, 20 у м. Харків за договором Р-04-08/09-21 від 08 вересня 2021 року систематично заволодівають бюджетними коштами шляхом завищення обсягів і вартості виконаних робіт, які обготівковують через ФОП ОСОБА_12 та ТОВ «Автопартс-ВМ» на підставі безтоварних господарських операцій.

Так, за даними висновку судової будівельно-технічної експертизи №7413 від 29 липня 2021 року підтверджено, що обсяги та вартість фактично виконаних робіт не відповідають обсягам і вартості робіт, зазначеним у договорі підряду №15 від 17 квітня 2019 року, укладеного між Новопокровською селищною радою та ТОВ «Горпром» (підписаний директором ОСОБА_13 ) щодо будівництва фізкультурно-оздоровчого комплексу по АДРЕСА_2 і актам виконаних робіт названого договору. Різниця між вартістю фактично виконаних робіт і вартістю робіт, що вказані в актах виконаних робіт по даному договору, становить 9280412 гривень 42 копійки (т.1 а.п. 141-149).

У ході ж огляду виписок про рухи коштів підтверджено факт їх перерахування між ТОВ «Горпром», ТОВ НВП «Укр-ніка», ТОВ «Автопартс-ВМ» і ФОП ОСОБА_12 .

При цьому платіжними документами та банківською випискою в ПАТ «КБ «ПриватБанк» документально підтверджується оплата завищеної вартості робіт, які фактично не були виконані, про що свідчать дані довідки дослідження документів ТОВ НВП «Укр-ніка» з питання господарських відносин із ТОВ «Горпром» у частині виконання субпідрядних робіт на об`єкті «Будівництво фізкультурно-оздоровчого комплексу по АДРЕСА_2 » (т.1 а.п. 131-133).

За змістом висновку аналітичного дослідження ГУ ДПС у Харківській області вбачається, що при дослідженні ланцюга постачання ФОП ОСОБА_12 з квітня 2018 року до червня 2021 року констатовано документальне оформлення ФОП ОСОБА_12 операцій з надання послуг на адресу ТОВ НВП «Укр-ніка» та ТОВ «Горпром». При цьому встановлено можливість того, що частину неправомірно отриманих ТОВ «ГОРПРОМ» і ТОВ НВП "Укр-ніка" бюджетних коштів було перераховано на адресу ФОП ОСОБА_12 як плату за транспортні послуги, послуги спецтехніки та ТМЦ без їх фактичного отримання, а, в свою чергу, ФОП ОСОБА_12 перераховано отримані кошти далі по ланцюгу постачання на адресу ТОВ «Автопартс-ВМ» в якості оплати за товари, що використовуються як запасні частини та витратні матеріали для вантажних і легкових транспортних засобів також без їх фактичного отримання. Питання фактичного проведення ФОП ОСОБА_12 господарських операцій з використанням та/або подальшою реалізацією придбаних у ТОВ "Автопартс-ВМ" ТМЦ, зокрема, під час надання послуг для ТОВ "НВП "Укр-ніка" та ТОВ "ГОРПРОМ" потребує додаткового вивчення та доопрацювання на предмет наявності операцій, пов`язаних з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом (т.1а.п. 82-111).

Під час проведення санкціонованого обшуку за місцем проживання ОСОБА_14 - директора ТОВ НВП «Укр-ніка», та ОСОБА_15 працівника ТОВ НВП «Укр-ніка», виявлені та вилучені чорнові записи зі схемою незаконного перерахунку та переведення в готівку грошових коштів ТОВ «Горпром», ТОВ НВП «Укр-ніка», ТОВ «Автопартс-ВМ» і ФОП ОСОБА_12 , що підтверджується протоколами обшуку від 11 жовтня 2021 року та огляду предметів і документів від 02 листопада 2021 року (т.1 а.п.71-81).

У свою чергу, Головним відділом УСБУ в Харківській області оперативним шляхом установлено, що ОСОБА_8 організовував кошториси із завищеними обсягами виконаних робіт по об`єктам будівництва ТОВ «Горпром» спільно зі ОСОБА_13 з метою заволодіння бюджетними коштами.

Це підтверджується протоколом обшуку, проведеного 29 грудня 2021 року за місцем проживання ОСОБА_8 по АДРЕСА_1 , у ході якого виявлено та вилучено належні ОСОБА_8 : мобільний телефон Samsung Galaxy S10E, IMEI: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 ; грошові кошти в сумах 11000 доларів США (110 купюр по 100 доларів США), 20000 доларів США (200 купюр по 100 доларів США), 5700 доларів США (57 купюр по 100 доларів США), 3 900 доларів США (39 купюр по 100 доларів США) та 1 000 євро (2 купюри по 500 євро) (т.1 а.п. 183-188).

Так, за допомогою мобільного телефону ОСОБА_8 здійснювалось листування в мережах «Telegram» у групі «Горпром» і «WhatsApp» у особистих повідомленнях з її учасниками щодо обставин складання актів виконаних робіт і внесення до них неправдивих відомостей під час проведення зазначеним товариством будівельних робіт у школах № 15, 165, гімназії №14 у м. Харків. Серед іншого, встановлено періодичне надання ОСОБА_13 директором ТОВ «Горпром», ОСОБА_14 директором ТОВ НВП «Укр-ніка», та ОСОБА_16 , яка веде бухгалтерський облік ТОВ «Горпром», вказівок і коригувань особисто ОСОБА_8 з приводу виготовлення будівельної документації із зазначенням відомостей, що не відповідали дійсності, факт звітування ОСОБА_8 про складення ним відповідних документів з їх надісланням у електронному вигляді. При цьому частину повідомлень ОСОБА_8 видалено, що підтверджується протоколом огляду предметів від 18 січня 2022 року (т.2 а.п.8-98).

Тому доводи апелянта про те, що ОСОБА_17 не має відношення до діяльності згаданих товариств є неспроможними.

19 січня 2022 року слідчий визнав мобільний телефон Samsung Galaxy S10E, IMEI: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 ; грошові кошти в сумах 11000 доларів США (110 купюр по 100 доларів США), 20000 доларів США (200 купюр по 100 доларів США), 5700 доларів США (57 купюр по 100 доларів США), 3 900 доларів США (39 купюр по 100 доларів США) та 1 000 євро (2 купюри по 500 євро) речовими доказами, про що прийняв постанову (т.2 а.п.163-176).

Слідчий суддя задовольнив частково клопотання органу прокуратури та наклав арешт на зазначене майно. Вивчивши клопотання та дослідивши додані до нього матеріали, встановив, що воно містить відповідне обґрунтування підстав і мети накладення арешту, виходив з того, що застосування цього засобу забезпечення кримінального провадження необхідне з метою збереження речових доказів.

Аналізуючи наведені вище обставини, колегія суддів погоджується з тим, що мобільний телефон Samsung Galaxy S10E, IMEI: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 ; грошові кошти в сумах 11000 доларів США (110 купюр по 100 доларів США), 20000 доларів США (200 купюр по 100 доларів США), 5700 доларів США (57 купюр по 100 доларів США), 3 900 доларів США (39 купюр по 100 доларів США) та 1 000 євро (2 купюри по 500 євро) відповідають критеріям, зазначеним уст.98 КПКУкраїни, та обґрунтовано на даній стадії кримінального провадження визнані речовими доказами з огляду на наявність достатніх підстав уважати, що вони зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, мобільний телефон, у тому числі, як засіб учинення кримінальних правопорушень і грошові кошти як набуті кримінально протиправним шляхом.

При цьому суд апеляційної інстанції зауважує, що на даній стадії розслідування слідчий суддя зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що надані суду матеріали є достатніми для застосування в рамках даного кримінального провадження заходів його забезпечення, та не має права вирішувати ті питання, які вирішує суд під час розгляду по суті, а саме питання, пов`язані з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення.

З огляду на викладене вище, посилання представника на документи щодо продажу ОСОБА_8 об`єктів нерухомості та його доходу не спростовують відповідність вилученого майна критеріям, установленим для речових доказів. Також слідчий суддя, вказуючи на непереконливість таких доводів, слушно звернув увагу й на період часу, коли ОСОБА_8 здійснено продаж нерухомого майна, а саме в 2014-2016 роках, тобто з моменту його реалізації пройшло приблизно 5-7 років на час звернення прокурором з відповідним клопотанням.

Що стосується доводів адвоката про неможливість накладення арешту на майно ОСОБА_8 у зв`язку з тим, що йому не вручалось повідомлення про підозру та він є свідком у даному кримінальному провадженні, то вони є неспроможними, оскільки арешт майна з підстави, передбаченої п.1 ч.2ст.170 КПК України, являє собою форму забезпечення доказів, є самостійною правовою підставою для арешту поряд із забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна, й на відміну від останніх підстав не вимагає обов`язкового оголошення підозри в кримінальному провадженні, не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Значення має також те, що речовий доказ є незамінним, оскільки створюється самою подією й обстановкою вчиненого кримінального правопорушення, а тому його втрата або суттєве пошкодження призводить до неможливості відтворення речового доказу, адже неможливим є повернення в минуле, коли він формувався.

Ураховуючи викладене, вид речових доказів у зв`язку із обставинами розслідуваного провадження, те, що їх зберігання на даній стадії не у визначений слідчим суддею спосіб не зможе у повній мірі гарантувати збереження доказових властивостей і достовірність даних, що містить ці докази, колегія суддів уважає наявними ризики, передбачені абз.2 ч.1 ст. 170 КПК України приховування, знищення, відчуження майна. Незастосування ж арешту майна може у подальшому перешкодити кримінальному провадженню, зокрема, й у частині необхідності проведення з ним ряду слідчих і процесуальних дій для виконання органом досудового розслідування завдань, визначених уст.2 КПК України.

Апеляційний суд ураховує наслідки арешту майна для власника, між тим, на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи власника майна, про який ідеться в клопотанні прокурора, а застосований слідчим суддею захід забезпечення кримінального провадження є виправданим і необхідним.

Окрім того, слідчий суддя, правильно врахувавши положення ч.4 ст.173 КПК України, визнав за можливе передати телефон на відповідальне зберігання ОСОБА_8 після проведення з ним призначених за постановами слідчого від 19 січня 2022 року комп`ютерно-технічних експертиз.

У свою чергу, колегія суддів зауважує, що застосований захід забезпечення кримінального провадження не позбавляє права власності на майно, а має характер тимчасових обмежень.

Аргументи апелянта про неналежність і недопустимість наданих прокурором доказів, які отримані після першочергового звернення з клопотанням про арешт майна, є непереконливими, оскільки КПК України не містить заборон з приводу долучення прокурором як стороною процесу в ході провадження на засадах змагальності та диспозитивності доказів на підтвердження встановлених у клопотанні обставин.

Необґрунтованими слід визнати й посилання представника як на підставу для скасування оскаржуваної ухвали на недотримання визначеного КПК України строку для звернення та розгляду клопотання про арешт майна.

У силу вимог ч.5 ст.171 КПК України в разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченоїст.235КПК України, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Відповідно до ч.6 ст.173 КПК України ухвалу про арешт тимчасово вилученого майна слідчий суддя, суд постановляє не пізніше сімдесяти двох годин із дня находження до суду клопотання, інакше таке майно повертається особі, у якої його було вилучено.

З матеріалів провадження вбачається, що належне ОСОБА_8 майно вилучено 29 грудня 2021 року під час санкціонованого обшуку, здійснюваного на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харків від 28 грудня 2021 року, передбаченоїст.235КПК України (т.1 а.п.183-188).

Затим протягом 48 годин після вилучення майна - 30 грудня 2021 року, прокурор за допомогою засобів поштового зв`язку подав до слідчого судді клопотання про його арешт, яке надійшло до суду 12 січня 2022 року (а.п.29 витребуваних матеріалів).

14 січня 2022 року слідчий суддя без виклику учасників провадження повернув клопотання прокурору для усунення недоліків протягом 72 годин з моменту отримання копії постановленої ухвали (а.п.32 витребуваних матеріалів).

17 січня 2022 року прокурор отримав копію названого судового рішення та протягом 72 годин - 19 січня 2022 року, подав до слідчого судді клопотання про арешт майна з усуненими недоліками (а.п.33 витребуваних матеріалів, т.1 а.п.1, т.2 а.п.178).

21 січня 2022 року слідчий суддя постановив ухвалу про арешт тимчасово вилученого в ОСОБА_17 майна, тобто протягом 72 годин із дня находження до суду клопотання (т.3 а.п.91-103).

Таким чином, прокурором і слідчим суддею не порушено визначені КПК України строки подання та розгляду клопотання про арешт майна відповідно.

Окрім того, колегія суддів зауважує, що наведені апелянтом обставини з приводу питання дотримання вказаних вище строків не передбачені КПК України як серед умов, які враховуються при вирішенні питання про арешт майна як речового доказу, так і серед підстав для відмови в задоволенні клопотання про арешт. Це обумовлюється й тим, що за умови порушення строку на подання чи розгляду клопотання про арешт майна, яке має ознаки речового доказу, даний факт не нівелює доказову силу такого майна, а тому потребує забезпечення його збереження та не повинен перешкоджати досягненню завдань кримінального провадження.

З мотивами адвоката про незаконність вилучення під час обушку за місцем проживання ОСОБА_8 грошових коштів із посиланням на те, що в ухвалі слідчого судді не було визначено метою проведення обшуку їх вилучення та вони не вважаються вилученими законом з обігу, колегія суддів також не погоджується, оскільки відповідно до ч.7 ст.236 КПК України при обшуку слідчий, прокурор має право оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження, якими і є згадані грошові кошти. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

На доводи ж представника щодо нерозгляду заяви про повернення тимчасово вилученого майна, яку ОСОБА_8 подано слідчому, апеляційний суд зазначає, що питання наявності чи відсутності стверджуваної апелянтом зазначеного характеру бездіяльності органу досудового розслідування утворює самостійний предмет дослідження слідчого судді за умови її оскарження в порядку ст.303 КПК України та відповідно не входить до повноважень слідчого судді при розгляді клопотання про арешт майна (т.2 а.п.152-154).

Тому зазначені представником доводи та підстави, з яких ставиться питання про скасування оскаржуваної ухвали, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законне та обґрунтоване судове рішення, не встановлено.

Отже, апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Водночас слід зазначити, що судове рішення слідчого судді про арешт майна не перешкоджає його власнику в подальшому в разі порушення органом досудового розслідування принципу розумних строків звернутись до слідчого судді чи суду з клопотанням у порядку ст.174 КПК України, згідно з якою арешт майна може бути скасовано повністю чи частково за клопотанням власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів апеляційного суду,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_8 і його представника адвоката ОСОБА_7 , залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харків від 21 січня 2022 року про арешт належного ОСОБА_8 майна без зміни.

Ухвала апеляційного суду є остаточною та оскарженню не підлягає.

С у д д і:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4