Постанова

від 30.08.2022 по справі 916/3477/15

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2022 рокум. ОдесаСправа № 916/3477/15Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Аленіна О.Ю.

суддів: Богатиря К.В., Філінюка І.Г.

секретар судового засідання: Герасименко Ю.С.

За участю представників учасників справи:

від ПАТ АБ УКРГАЗБАНК - Мартинюк Є.В., самопредставництво

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерного Банку УКРГАЗБАНК

на ухвалу Господарського суду Одеської області від 05.07.2022

по справі №916/3477/15

за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерного Банку УКРГАЗБАНК

до

1) Товариства з обмеженою відповідальністю ДОБРОБУД ЛТД

2) Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив Престиж VII

про визнання права власності

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ДОБРОБУД ЛТД

до Публічного акціонерного товариства Акціонерний Банк УКРГАЗБАНК

про визнання договорів про пайову участь у будівництві нерухомого майна припиненими

Зацікавлена особа Товариство з обмеженою відповідальністю Одеський регіональний центр незалежних експертиз

ВСТАНОВИВ

06 червня 2022 до Господарського суду Одеської області від ПАТ АБ УКРГАЗБАНК надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення з ТОВ Одеський регіональний центр незалежних експертиз грошових коштів у розмірі 25 000 грн, сплачених ПАТ АБ УКРГАЗБАНК за проведення експертизи, призначеної у справі №916/3477/15 ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.10.2015.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.07.2022 відмовлено у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства Акціонерний Банк УКРГАЗБАНК про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Одеський регіональний центр незалежних експертиз грошових коштів у розмірі 25 000 грн, сплачених Публічним акціонерним товариством Акціонерний Банк УКРГАЗБАНК за проведення експертизи, призначеної у справі №916/3477/15 ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.10.2015.

В мотивах оскаржуваної ухвали суд першої інстанції пославшись на приписи ст.ст. 123, 124, 221, 244 ГПК України зазначив, що позовна заява ПАТ АБ УКРГАЗБАНК не містила будь-яких вимог щодо стягнення судових витрат, також, протягом всього розгляду справи, у тому числі і після викладення у новій редакції ГПК України ПАТ АБ УКРГАЗБАНК неодноразово подавалися до суду заяви про зміну предмету позову, про уточнення позовних вимог, але жодна з них не мітила попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат та вимог щодо стягнення судових витрат.

Також, як відзначено судом першої інстанції, до закінчення судових дебатів ПАТ АБ УКРГАЗБАНК заяву щодо надання до суду протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду доказів на підтвердження понесених судових витрат не подавало.

Отже, на переконання місцевого господарського суду, ПАТ АБ УКРГАЗБАНК пропущено встановлений законом строк для звернення до суду із заявою про відшкодування судових витрат у вигляді витрат по оплаті за призначену судом експертизу.

Крім того, суд першої інстанції відзначив, що ПАТ АБ УКРГАЗБАНК взагалі не додано до заяви доказів оплати рахунку виставленого ТОВ Одеський регіональний центр незалежних експертиз та взагалі необґрунтовано у зв`язку із чим у даній справі витрати, пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій, а саме: у зв`язку із оплатою попередньої вартості експертизи, підлягають стягненню з експертної установи - ТОВ Одеський регіональний центр незалежних експертиз, яка не є стороною у справі та якою експертизу не було проведено з незалежних від неї причин.

Окрім того, місцевий господарський суд відзначив, що у відповідності до наданої ТОВ Одеський регіональний центр незалежних експертиз калькуляції розрахунку витрат на виконання комплексу робіт по проведенню судової будівельно-технічної експертизи, останні становлять 27 102 грн 80 коп.

Не погодившись із даною ухвалою до Південно-західного апеляційного господарського суду звернулось ПАТ АБ УКРГАЗБАНК з апеляційною скаргою в якій просить скасувати повністю ухвалу Господарського суду Одеської області від 05.07.2022 про відмову в ухваленні додаткового рішення по справі №916/3477/15 та прийняти постанову про задоволення заяви ПАТ АБ УКРГАЗБАНК про ухвалення додаткового рішення по справі №916/3477/15 та стягнути з ТОВ «Одеський регіональний центр незалежних експертиз» на користь ПАТ АБ УКРГАЗБАНК грошові кошти, сплачені Банком за проведення експертизи, призначеної по справі №916/3477/15 ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.10.2015 в сумі 25 000, 00 грн.

Скаржник вважає, що оскаржувана ухвала постановлена судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права, а викладені в ухвалі висновки не відповідають обставинам справи, а тому зазначена ухвала підлягає скасуванню, з огляду на наступне.

Так, на переконання апелянта, суд першої інстанції неправильно застосував частину 1 та 2 статті 124 Господарського процесуального кодексу України (в редакції 2017 року), не врахувавши, що провадження у даній справі відкрито у 2015 році за правилами Господарського процесуального кодексу України, в редакції, яка не передбачала необхідності подання до суду попереднього (орієнтовного) розрахунку витрат які позивач очікує понести у зв`язку з розглядом справи в суді.

Також, посилаючись на приписи ч.2 ст. 124 ГПК України скаржник зазначає, що відсутність попереднього розрахунку суми судових витрат не є безумовною підставою для відмови у відшкодуванні судових витрат. Отже, зважаючи на те, що діюча на час подання першої заяви по суті справи (позову) редакція Господарського процесуального кодексу України не передбачала необхідності подання попереднього розрахунку судових витрат, суд першої інстанції не мав підстав для відмови в задоволенні заяви Банку про ухвалення додаткового рішення у справі, виходячи з відсутності попереднього розрахунку судових витрат.

На переконання апелянта, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про пропуск Банком встановленого законом строку для звернення до суду із заявою про відшкодування судових витрат у вигляді витрат по оплаті за призначену судом експертизу, оскільки частина 1 статті 221 Господарського процесуального кодексу України допускає можливість вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат. Як вбачається з обставин даної справи, ПАТ АБ УКРГАЗБАНК з поважних причин не зверталось до цього часу із заявою про відшкодування судових витрат, оскільки зверталось до ТОВ «Одеський регіональний центр незалежних експертиз» з позовом про стягнення коштів, сплачених Банком за проведення експертизи. Тому, на думку апелянта, суд першої інстанції мав правові підстави ухвалити додаткове рішення, у даному випадку.

До того ж, як стверджує апелянт, висновки суду першої інстанції щодо відсутності доказів оплати експертизи не відповідають обставинам справи, оскільки на підтвердження оплати експертизи, надавалася копія рішення Господарського суду Одеської області від 10.09.2021 року у справі №916/1965/21 за позовом АБ «УКРГАЗБАНК» до ТОВ «Одеський регіональний центр незалежних експертиз» про стягнення коштів, в якому встановлено обставину отримання ТОВ «Одеський регіональний центр незалежних експертиз» коштів в розмірі 25 000, 00 грн в рахунок оплати експертизи. До того ж, ТОВ «Одеський регіональний центр незалежних експертиз» подано письмові пояснення щодо заяви Банку про ухвалення додаткового рішення, в яких не заперечувало факт оплати Банком судової експертизи.

Щодо зауважень суду першої інстанції про відсутність обґрунтування, у зв`язку із чим у даній справі витрати, пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій, підлягають стягненню з експертної установи, яка не є стороною у справі та якою експертизу не було проведено, апелянт зазначає, що у зв`язку з тим, що за наслідком розгляду справи №916/3477/15 у задоволенні позовних вимог ПАТ АБ УКРГАЗБАНК було відмовлено, Банк позбавлений можливості заявити відповідні вимоги про відшкодування витрат на проведення експертизи з відповідачів по даній справі.

Разом із тим, скаржник наголошує на тому, що стаття 129 Господарського процесуального кодексу України не містить прямої заборони щодо стягнення судових витрат з осіб які учасниками справи не були.

Також, на думку апелянта, суд першої інстанції мав врахувати, що вказані кошти утримаються експертною установою без відповідних правових підстав, оскільки послуги з проведення експертизи даною установою не були надані.

За таких обставин, як вважає скаржник, суд першої інстанції, зважаючи на обставини даної справи, повинен був керуватися насамперед завданням господарського судочинства оскільки у даному випадку лише шляхом ухвалення додаткового рішення у справі про стягнення з ТОВ «Одеський регіональний центр незалежних експертиз» витрат за непроведену експертизу, буде захищено права позивача в ефективний спосіб.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.08.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПАТ АБ УКРГАЗБАНК на ухвалу Господарського суду Одеської області від 05.07.2022 по справі №916/3477/15 та призначено справу до розгляду на 31.08.2022.

Під час судового засідання від 31.08.2022 представник апелянта підтримав вимоги за апеляційною скаргою та наполягав на її задоволенні.

Інші представники учасників справи у судове засідання не з`явились, про причини нез`явлення суд апеляційної інстанції не повідомили, хоча повідомлялись належним чином про час, дату та місце розгляду справи.

З огляду на те, що явка представників учасників справи судом апеляційної інстанції обов`язковою не визнавалась, колегія суддів вирішила за можливе розглянути справу за їх відсутності.

Розглянувши під час судового засідання клопотання апелянта про приєднання до матеріалів справи письмових доказів, зокрема копій рахунків на оплату від ТОВ Одеський центр незалежних експертиз, платіжних доручень та супровідного листа ТОВ Одеський центр незалежних експертиз, колегія суддів дійшла висновку про відмову у його задоволенні, з огляду на таке.

Частиною третьою статті 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Наведені положення передбачають наявність таких критеріїв для вирішення питання про прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів, як «винятковість випадку» та «причини, що об`єктивно не залежать від особи», і тягар доведення покладений на учасника справи, який звертається з відповідним клопотанням (заявою). Близька за змістом правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13.04.2021 у справі №09/722/14.

Відповідно до висновку щодо застосування приписів статей 80, 269 Господарського процесуального кодексу України, викладеного Верховним Судом, зокрема, у постановах від 06.02.2019 у справі № 916/3130/17 та від 18.06.2020 у справі № 909/965/16, від 26.02.2019 у справі № 913/632/17, єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом, у тому числі апеляційної інстанції, доказів з порушеннями встановленого процесуальним законом порядку, - це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії з причин, що не залежали від нього, тягар доведення яких покладений на учасника справи (у даному разі - позивача).

Як вбачається з наявних матеріалів справи, призначаючи ухвалою від 29.10.2015 по даній справі експертизу, суд першої інстанції поклав витрати по попередній сплаті вартості проведення експертизи на Публічне акціонерне товариство акціонерний банк „Укргазбанк згідно з виставленими експертною установою рахунками.

Отже, саме позивач є особою, на яку було покладено обов`язок щодо оплати призначеної судом експертизи, та відповідно, докази на підтвердження її оплати також знаходяться саме у ПАТ „Укргазбанк.

Втім, як свідчать наявні матеріали справи, під час розгляду справи у суді першої інстанції, а також звернення до суду із відповідною заявою про ухвалення додаткового рішення, позивач доказів на підтвердження оплати експертизи не надав.

При цьому, колегія суддів вважає необґрунтованими твердження апелянта з приводу того, що такі докази не були надані до суду першої інстанції через зміну представника у 2021 році та запровадженням на території України воєнного стану, оскільки як свідчать надані апелянтом рахунки останні були виставлені експертною установою у грудні 2015 року та оплачені ПАТ „Укргазбанк у січні 2016.

Відтак, докази які апелянт просить долучити до матеріалів справи існували та були наявні у позивача задовго до подій, які на його думку стали перешкодою для їх своєчасного подання до суду першої інстанції.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що наведені апелянтом обставини не є такими, які об`єктивно унеможливили своєчасне подання відповідних доказів до суду першої інстанції з причин, що не залежали від позивача, що зумовлює відхилення поданого ПАТ „Укргазбанк клопотання про приєднання до матеріалів справи письмових доказів.

Відповідно до ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки господарським судом Одеської області та проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до приписів ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, Публічне акціонерне товариство Акціонерний Банк УКРГАЗБАНК звернулось до Господарського суду Одеської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Добробут ЛТД, з урахуванням уточнень, про визнання майнових прав (паїв) на нерухоме майно та визнання укладеними актів приймання-передачі майнових прав (паїв) та зобов`язання ТОВ ДОБРОБУД ЛТД та ОК ЖБК Престиж VII передати ПАТ АБ УКРГАЗБАНК усі необхідні документи для здійснення реєстрації права власності на нерухоме майно.

26 грудня 2017 до Господарського суду Одеської області надійшла зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю ДОБРОБУД ЛТД до Публічного акціонерного товариства Акціонерний Банк УКРГАЗБАНК про визнання припиненими договорів про пайову участь у будівництві нерухомого майна та стягнення грошових коштів у розмірі.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.10.2015 у даній справі було призначено судову будівельну-технічну експертизу, на розгляд якої поставлено питання щодо фактичної площі квартир, які є предметом спору. Проведення експертизи доручено Товариству з обмеженою відповідальністю Одеський регіональний центр незалежних експертиз. Провадження у справі №916/3477/15 зупинено та матеріали справи надіслано до експертної установи.

19 червня 2019 до Господарського суду Одеської області від Товариства з обмеженою відповідальністю Одеський центр незалежних експертиз надійшов лист, додатком до якого є повідомлення №176/15 про неможливість надання висновку у господарській справі №916/3477/15 про фактичну площу квартир у зв`язку із відсутністю у матеріалах справи планів поверхів житлового будинку, що знаходиться за адресою: м.Одеса, Гагарінське плато, 5/1, на яких розташовані квартири із проектно-кошторисної документації, що була розроблена генеральним проектувальником ТОВ БудНДІпроект, на яких позначені номери квартир, що підлягають дослідженню, та у зв`язку із відсутністю доступу до об`єкта дослідження.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 25.09.2019 у задоволенні позову ПАТ АБ УКРГАЗБАНК відмовлено повністю. Зустрічну позовну заяву залишено без розгляду.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.02.2020 рішення Господарського суду Одеської області від 25.09.2019 у справі №916/3477/15 залишено без змін.

06 червня 2022 до суду першої інстанції від ПАТ АБ УКРГАЗБАНК надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення з ТОВ Одеський регіональний центр незалежних експертиз грошових коштів у розмірі 25 000 грн, сплачених ПАТ АБ УКРГАЗБАНК за проведення експертизи, призначеної у справі №916/3477/15 ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.10.2015.

Приймаючи оскаржувану ухвалу про відмову у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства Акціонерний Банк УКРГАЗБАНК, місцевий господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для ухвалення додаткового рішення по справі та стягнення грошових коштів за проведення експертизи з ТОВ Одеський регіональний центр незалежних експертиз.

Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду з цього приводу зазначає таке.

Відповідно до ч.ч. 1,3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Статтею 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Згідно з ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вже було зазначено вище, рішенням Господарського суду Одеської області від 25.09.2019, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.02.2020, у задоволенні позову ПАТ АБ УКРГАЗБАНК відмовлено повністю.

Отже, у даному випадку судові витрати, зокрема й ті, що пов`язані з проведенням по справі судової експертизи, покладаються на сторону не на користь якої відбулось судове рішення, у даному випадку, на позивача.

Колегія суддів також зазначає, що за приписами ст. 42 ГПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.

Сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу (ст. 45 ГПК України).

У даному випадку, ТОВ Одеський центр незалежних експертиз не є стороною по даній справі, та не має статусу ані позивача, ані відповідача, що відповідно виключає можливість покладення судових витрат на вказане товариство.

Слід відзначити, що під час звернення ПАТ АБ УКРГАЗБАНК із відповідною заявою про ухвалення додаткового рішення, останнім не було враховано вищенаведених приписів процесуального законодавства, які визначають можливість покладення судових витрат, зокрема й на оплату судової експертизи, по справі лише на сторін (позивача та відповідача), у той час як ТОВ Одеський регіональний центр незалежних експертиз не є стороною по даній справі, та відповідної на нього не можуть бути покладені будь-які судові витрати.

Колегія суддів також зазначає, що у наявних матеріалах справи міститься надана ТОВ Одеський регіональний центр незалежних експертиз калькуляція розрахунку витрат товариства на виконання комплексу робіт по проведенню судової будівельно-технічної експертизи за ухвалою Господарського суду Одеської області про призначення судової будівельно-технічної експертизи за матеріалами справи №16/3477/15, згідно якої витрати становлять 27 102 грн 80 коп.

Однак, як зазначає ПАТ АБ УКРГАЗБАНК ним було перераховано на користь ТОВ Одеський регіональний центр незалежних експертиз 25 000 грн, які останнє й просить стягнути з товариства.

Втім, як вірно зазначено судом першої інстанції та підтверджується наявними матеріалами справи, наявні матеріали справи не містять, а ПАТ АБ УКРГАЗБАНК не надано доказів на підтвердження перерахування вказаних грошових коштів на користь ТОВ Одеський регіональний центр незалежних експертиз.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні заяви ПАТ АБ УКРГАЗБАНК про ухвалення додаткового рішення.

Разом з цим, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд помилково послався на приписи ст.ст. 124, 221 ГПК України та дійшов невірного про те, що заявником пропущено встановлений законом строк для звернення до суду із заявою про відшкодування судових витрат у вигляді витрат по оплаті за призначену судом експертизу, з огляду на таке.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, провадження за позовом ПАТ АБ УКРГАЗБАНК у даній справі порушено у серпні 2015 року за правилами Господарського процесуального кодексу у редакції 1991 року, яка не визначала обов`язку сторони надати суду попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, які позивач очікує понести у зв`язку із розглядом справи, із цих же підстав є помилковим висновок місцевого господарського суду щодо пропуску позивачем строку на звернення з заявою про відшкодування судових витрат.

Втім, з огляду на вищевикладені висновки суду апеляційної інстанції, такі висновки місцевого господарського суду не призвели до прийняття невірного висновку вцілому.

Згідно з статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Тому інші доводи скаржника, що викладені в апеляційні скарзі, колегія суддів не бере до уваги, оскільки вони висновків суду не спростовують та з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом, не впливають на правильність вирішення спору по суті та остаточний висновок.

Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відтак, колегія суддів вважає, що наведені скаржниками порушення допущені судом першої інстанції не знайшли свого підтвердження, а тому підстави для скасування ухвали Господарського суду Одеської області від 05.07.2022 відсутні, що зумовлює залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваної ухвали без змін.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу Господарського суду Одеської області від 05.07.2022 у справі №916/3477/15 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова, згідно ст. 284 ГПК України, набуває законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного суду у випадках передбачених Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст постанови складено та підписано 05.09.2022.

Головуючий суддя Аленін О.Ю.

Суддя Богатир К.В.

Суддя Філінюк І.Г.