Постанова

від 04.09.2022 по справі 925/1460/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" вересня 2022 р. Справа№ 925/1460/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Майданевича А.Г.

суддів: Суліма В.В.

Коротун О.М.

секретар судового засідання: Вайнер Є.І.

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явились;

від відповідача-1: не з`явились;

від відповідача-2: не з`явились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 18.11.2021

у справі №925/1460/21 (суддя Васянович А.В.)

за позовом ОСОБА_1

до 1. ОСОБА_2

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-вест-експедиція"

про визнання недійсним рішення загальних зборів та заборону вчиняти певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 18.11.2021 у справі № 925/1460/21 заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову залишено без задоволення.

Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову, суд вказав, що матеріали справи не містять протоколу загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-вест-експедиція" від 05.10.2021 у зв`язку з чим, заявником не доведено прийняття відповідного рішення щодо питань, які виносились на порядок денний зборів, та проведення загальних зборів.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, ОСОБА_1 звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Черкаської області від 18.11.2021 у справі № 925/1460/21 у частині відмови у задоволенні клопотання про забезпечення позову і ухвалити в цій частині нове рішення, яким клопотання про забезпечення позову задовольнити.

Апеляційна скарга мотивована неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених в ухвалі місцевого господарського суду, обставинам справи, порушенням та неправильним застосуванням норм процесуального права.

Скаржник стверджує, що навіть при відсутності в матеріалах справи протоколу загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-вест-експедиція" від 05.10.2021, є очевидні підстави вважати, що ОСОБА_2 може вчинити дії, які в подальшому унеможливлять виконання рішення суду в разі задоволення позову, оскільки оскаржувані рішення можуть бути реалізовані, а внесені зміни набудуть статусу офіційних відомостей згідно зі ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань». На думку апелянта, ОСОБА_2 буде фактично реалізовано спірні рішення загальних зборів від 05.10.2021 та захоплено одноособовий контроль над товариствами.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачами не було надано відзиви на апеляційну скаргу, що, в свою чергу, не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції відповідно до частини 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.12.2021 вирішення питання, щодо подальшого руху апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 18.11.2021 у справі № 925/1460/21, відкладено до надходження матеріалів оскарження ухвали Господарського суду Черкаської області від 18.11.2021 до Північного апеляційного господарського суду. Витребувано у Господарського суду Черкаської області матеріали оскарження ухвали Господарського суду Черкаської області від 18.11.2021 у справі № 925/1460/21.

13.12.2021 на адресу суду надійшли матеріали оскарження ухвали Господарського суду Черкаської області від 18.11.2021 у справі № 925/1460/21.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.12.2021 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 18.11.2021 у справі № 925/1460/21 залишено без руху.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.12.2021 у справі №925/1460/21 поновлено ОСОБА_1 пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Черкаської області від 18.11.2021 у справі № 925/1460/21, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 18.11.2021 у справі №925/1460/21 та призначено розгляд справи на 26.01.2022.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.01.2022 задоволено клопотання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-вест-експедиція" про відкладення розгляду справи. Продовжено строк розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 18.11.2021 та відкладено розгляд справи на 09.02.2022.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.02.2022 задоволено клопотання ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи. Продовжено строк розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 18.11.2021 та відкладено розгляд справи на 14.03.2022.

Судове засідання призначене на 14.03.2022 у справі №925/1460/21 не відбулося у зв`язку з введенням воєнного стану із 24.02.2022 строком на 30 діб, через військову агресією Російської Федерації проти України.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.04.2022 призначено до розгляду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 18.11.2021 на 14.03.2022 у справі №925/1460/21 на 30.05.2022.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.05.2022 розгляд справи відкладено на 04.07.2022.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.07.2022 розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 18.11.2021 на 14.03.2022 у справі №925/1460/21 відкладено на 05.09.2022.

Явка представників сторін

Відповідач-1 та відповідач-2 у судове засідання, призначене на 05.09.2022, не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується довідками про доставку електронного документа та поштовим повідомленням, наявними у матеріалах справи.

Апелянт у судове засідання, призначене на 05.09.2022, не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. Поштова кореспонденція Русаліній Л.В. та представнику скаржника (адвокату Фроловій О.Г.) надсилались на адреси, що вказані в апеляційній скарзі та позовній заяві.

Відповідно до частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Частиною 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" передбачено, що усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, колегія суддів зазначає, що скаржник мав право ознайомитись з ухвалами суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Також, суд апеляційної інстанції вказує, що сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України").

У рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії" Європейський суд з прав людини вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Колегія суддів зазначає, що Русаліна Л.В. та представник скаржника (адвокат Фролова О.Г.) були обізнані про існування судового провадження, оскільки саме Русаліна Л.В. подавала апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 18.11.2021 та повинна була вживати заходів, щоб дізнатися про стан провадження за її апеляційною скаргою.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14.08.2020 у справі №904/2584/19.

У відповідності до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади; характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02 вересня 2010 року, "Смірнова проти України" від 08 листопада 2005 року, "Матіка проти Румунії" від 02 листопада 2006 року, "Літоселітіс проти Греції" від 05 лютого 2004 року та інші).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 даної Конвенції (§66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Колегія суддів зазначає, що ухвалами від 26.01.2022 та 09.02.2022 Північний апеляційний господарський суд відкладав розгляд апеляційної скарги за клопотаннями скаржника. Проте, надалі скаржник не скористався своїм правом бути присутнім у судовому засіданні.

Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів, враховуючи доказове наповнення матеріалів оскарження ухвали, зважаючи на те, що явка учасників справи обов`язковою в судове засідання не визнавалась, вважає можливим здійснити перевірку ухвали суду першої інстанції в апеляційному порядку за наявними матеріалами оскарження та без участі учасників справи.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Черкаської області з позовом до ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-вест-експедиція" про визнання недійсним з моменту прийняття рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-вест-експедиція", оформленого протоколом від 05.10.2021.

У позовній заяві (з урахуванням позовної заяви в новій редакції) позивач просив:

1) визнати недійсними з моменту прийняття рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-вест-експедиція", оформлених протоколом від 05.10.2021.

2) заборонити учаснику Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-вест-експедиція" ОСОБА_2 скликати та проводити загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-вест-експедиція" не за місцезнаходженням товариства без попередньої письмової домовленості всіх учасників товариства.

Одночасно із позовною заявою позивач подав заяву про забезпечення позову, в якій просив до набрання законної сили рішенням:

1) заборонити суб`єктам державної реєстрації, визначеним Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" у тому числі, але не виключно: Міністерству юстиції України, його органам, державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам, які здійснюють діяльність на території України та іншим суб`єктам, що вчиняють реєстраційні дії з державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, будь-яким іншим особам, наділеним функціями державного реєстратора, вчиняти, здійснювати, проводити будь-які реєстраційні дії, передбачені Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" в тому числі, але не виключно, заборонити вносити зміни до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про зміну складу та часток засновників товариства, зміну особи, що уповноважена вчиняти юридичні дії від імені підприємства, про зміну органів управління товариства, зміну відомостей про керівника, про зміну місцезнаходження товариства, про зміну розміру статутного капіталу товариства, проводити передачу реєстраційної справи товариства відносно/щодо: Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-вест-експедиція" (місцезнаходження юридичної особи 19701, Черкаська обл., місто Золотоноша, вул. Обухова, 66А. ідентифікаційний код юридичної особи: 33943979);

2) накласти арешт на корпоративні права Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-вест-експедиція" (19701, Черкаська обл., місто Золотоноша, вул. Обухова, 66А, Ідентифікаційний код юридичної особи: 33943979), а саме:

на частку ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП: НОМЕР_1 ) у розмірі 9 434 131.00 грн, що становить 50% в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-вест-експедиція" (19701, Черкаська обл., місто Золотоноша, вул. Обухова, 66А, Ідентифікаційний код юридичної особи: 33943979);

на частку ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) у розмірі 9 434 131.00 грн, що становить 50% в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-вест-експедиція" (19701. Черкаська обл. місто Золотоноша, вул. Обухова, 66А, Ідентифікаційний код юридичної особи: 33943979).

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 18.11.2021 у справі № 925/1460/21 заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову залишено без задоволення.

Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову, суд вказав, що матеріали справи не містять протоколу загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-вест-експедиція" від 05.10.2021 у зв`язку з чим, заявником не доведено прийняття відповідного рішення щодо питань, які виносилися на порядок денний зборів, та проведення загальних зборів.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Отже, наведена норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язано із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За приписами статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною першою статті 137 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову (ч. 3 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України).

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 4 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України).

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Вирішуючи питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

При розгляді заяви про забезпечення позову суд оцінює виключно обґрунтованість заяви на предмет доведення обставин, які свідчать про необхідність застосування заходу забезпечення позову.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Якщо позивач звертається до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

В таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18.

При цьому, обов`язок доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Так, за приписами статей 73, 74, 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач вказав, що 06.10.2021 на адресу позивача надійшло повідомлення про загальні збори учасників від 01.10.2021, в якому ОСОБА_2 самостійно призначив і скликав загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-вест-експедиція" на 05.10.2021 за адресою: 01601, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 27, кабінет №1.

При цьому, ОСОБА_2 одноособово включив до голосування порядку денного загальних зборів учасників товариства наступні питання:

1. Про обрання голови загальних зборів учасників товариства;

2. Розгляд звіту виконавчого органу за перше півріччя 2021 рік. Прийняття рішення за наслідками розгляду звіту виконавчого органу.

3. Зміна директора (керівника) товариства та визначення кола його повноважень;

4. Відчуження частки у товаристві належної ОСОБА_2 в розмірі 50% відсотків статутного капіталу;

5. Перерозподіл часток учасників у статутному капіталі товариства.

Також, 28.10.2021 на адресу позивача надійшов лист від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Діброви О.С., до якого додано:

1. супровідний лист про передачу документів від 26.10.2021 № 16/02-24, яким нотаріус передав ОСОБА_1 заяву ОСОБА_2 від 26.10.2021 на одному аркуші;

2. лист приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Діброви О.С. про передання ОСОБА_1 заяви ОСОБА_2 від 24.10.2021 на одному аркуші, в якій повідомляється про його намір продати свою частку у Товаристві з обмеженою відповідальністю "Транс-вест-експедиція", у розмірі 50% статутного капіталу, номінальною вартістю 9 434 131 грн.

3. заява ОСОБА_2 від 26.10.2021 про намір продати свою частку у Товаристві з обмеженою відповідальністю "Транс-вест-експедиція" за ціною 10 000 000 доларів США.

Враховуючи наведене вище, позивач вважав, що ОСОБА_2 буде здійснено спробу відчуження його частки у Товаристві з обмеженою відповідальністю "Транс-вест-експедиція" на користь третіх осіб з порушенням переважного права позивача на придбання частки товариства.

Також, позивач в заяві про забезпечення позову вказав про те, що найближчим часом, прийняті ОСОБА_2 протиправні рішення загальних зборів товариства від 05.10.2021 можуть бути подані останнім на реалізацію державним реєстраторам для внесення змін до запису про особу керівників (виконавчих органів), про розмір часток учасників, а, можливо, і про склад учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-вест-експедиція" у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. У зв`язку з чим, з моменту внесення змін до Єдиного державного реєстру фактично буде реалізовано оскаржувані рішення.

Дослідивши заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції встановив, що заявник не долучив до матеріалів справи протокол загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-вест-експедиція" від 05.10.2021 у зв`язку з чим, заявником не доведено прийняття відповідного рішення щодо питань, які виносилися на порядок денний зборів, та взагалі проведення загальних зборів.

Враховуючи вказане вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову, не підтверджена належними та допустимими доказами, а тому підстави для задоволення вказаної заяви відсутні.

Отже, оскільки заявником не надано доказів, а саме протоколу загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-вест-експедиція" від 05.10.2021, тому суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

У відповідності з пунктом 3 частини 2 статті 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76 Господарського процесуального кодексу України).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частини 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, апелянтом не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.

Отже, підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржувана ухвала суду прийнята у відповідності з вимогами процесуального права, підстав її скасовувати або змінювати не вбачається.

Таким чином, апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 18.11.2021 у справі №925/1460/21 задоволенню не підлягає. Ухвалу Господарського суду Черкаської області від 18.11.2021 у справі №925/1460/21 слід залишити без змін.

З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладаються на апелянта в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 255, 269, 270, 271, п. 1 ч. 1 ст. 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 18.11.2021 у справі №925/1460/21 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Черкаської області від 18.11.2021 у справі №925/1460/21 залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд справи у суді апеляційної інстанції покласти на апелянта.

4. Матеріали оскарження ухвали у справі №925/1460/21 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню згідно зі статтею 255, пункту 2 частини 1 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови підписано 06.09.2022.

Головуючий суддя А.Г. Майданевич

Судді В.В. Сулім

О.М. Коротун