Рішення

від 30.08.2022 по справі 926/1531/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

58000, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 55-09-34, е-mail: inbox@cv.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2022 року Справа № 926/1531/22

Господарський суд Чернівецької області у складі судді Ніколаєва Михайла Ілліча,

при секретарі судового засідання Голіней Я.І.,

за участі представників:

позивача Федорів О.А.

відповідача не з`явився;

розглянувши матеріали справи

за позовом Управління комунальної власності Чернівецької міської ради

до Колективного підприємства «Редакції газети «Доба»

про стягнення заборгованості по орендній платі та пені в сумі 112 339, 98 та неустойки в сумі 442 605, 65 грн

І. Стислий виклад позовних вимог.

Управління комунальної власності Чернівецької міської ради звернулося до Господарського суду Чернівецької області із позовною заявою до Колективного підприємства «Редакції газети Доба про стягнення заборгованості по орендній платі, пені та неустойки в загальній сумі 554945,83 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що між Департаментом економіки Чернівецької міської ради, правонаступником якого є Управління комунальної власності Чернівецької міської ради та Колективним підприємством Редакція газети Доба (далі КП РГ «Доба») було укладено договір оренди №128 від 21.07.2017 на нежитлове приміщення загальною площею 114,50 кв.м. першого, другого поверхів та підвалу для використання під редакцію газети за адресою: вул. Гребінки Євгена, 17, м. Чернівці.

29.06.2017 Додатковим договором №1 продовжено дію договору оренди №128 від 21.07.2017 до 20.05.2020 та визначено розмір орендної плати в сумі 8043, 40 грн, яку відповідач зобов`язався вчасно та в повному обсязі сплачувати.

Проте, останній не виконав свої договірні зобов`язання в частині сплати орендної плати, тож позивач просить стягнути за період з 01.08.2019 по 11.03.2020 заборгованість в сумі 72994, 38 грн. та пеню в сумі 39 345, 60 грн.

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 11.02.2020 у справі №926/2393/19 розірвано договір оренди комунального майна №128 від 21.07.2014 та зобов`язано орендаря повернути приміщення орендодавцю.

Оскільки відповідач на виконання рішення суду не звільнив орендоване приміщення Управління комунальної власності Чернівецької міської ради на підставі ст. 785 Цивільного кодексу України просить стягнути з відповідача неустойку в сумі 442 605, 65 грн. за період з 12.03.2020 по 31.03.2022.

Відповідач не скористався своїм правом на подачу відзиву на позовну заяву.

ІІ. Процесуальні дії у справі.

Протоколом автоматичного розподілу судової справи між суддями від 21.04.2022 позовну заяву передано судді Ніколаєву М.І.

Ухвало суду від 22.04.2022 відкрито загальне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 24.05.2022.

Ухвалою суду від 24.05.2022 у зв`язку із неявкою відповідача підготовче судове засідання відкладено на 08.06.2022.

У судовому засіданні 08.06.2022 оголошено перерву до 22.06.2022.

Ухвалою суду від 22.06.22 задоволено клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 05.07.2022.

05.07.2022 від представника відповідача надійшло клопотання (вх. 2522) про направлення йому копії позову з додатками та продовження строку для надання відзиву на позовну заяву.

Ухвалою суду від 05.07.2022 продовжено процесуальний строк на подання відзиву на позовну заяву та відкладено підготовче судове засідання на 19.07.2022.

14.07.2022 від представника відповідача надійшло клопотання про продовження строку для подання відзиву на позов, оскільки позовна заява отримана відповідачем 13.07.2022.

19.07.2022 від представника позивача надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

Крім того, 19.07.2022 від представника відповідача надійшли заяви про залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, а саме: ОСОБА_1 - власника частки в статутному капіталі у розмірі 37% Редакції газети «Доба» та ОСОБА_2 - власника частки в статутному капіталі у розмірі 63% Редакції газети «Доба»,

Ухвалою суду від 19.07.2022 відмовлено в клопотанні про залучення до участі у справі третіх осіб, підготовче судове засідання відкладено на 26.07.2022.

Ухвалою суду від 26.07.2022 закрито підготовче провадження, розгляд справи по суті призначено на 11.08.2022.

11.08.2022 від ОСОБА_1 надійшло клопотання про неможливість брати участь у справі, оскільки виконання його обов`язків як головного редактора Колективного підприємства «Редакції газети "Доба" призупинено на строк дії воєнного стану.

Крім того, від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 11.08.2022 розгляд справи по суті відкладено на 31.08.2022.

До початку судового засідання, 31.08.2022 від ОСОБА_1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Як встановлено судом, подане клопотання не підписане електронним цифровим підписом (далі - ЕЦП).

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Згідно зі ст. 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис.

Приписами ст. 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг".

Відповідно до п. 1.5.6 Інструкції з діловодства в господарських судах надсилання офіційного листа електронною поштою здійснюється за умови реєстрації документа та запису вихідного реєстраційного номера і дати документа у файл, що відповідає конкретному документу. Електронний лист є офіційним, якщо містить вкладення з текстом офіційного документа у вигляді файлу, скріпленого електронним цифровим підписом.

Згідно з п. 1.5.17 Інструкції з діловодства в господарських судах документи, отримані електронною поштою без електронного цифрового підпису або каналами факсимільного зв`язку, не належать до офіційних. У разі надсилання електронних документів без електронного цифрового підпису та факсограм необхідно надсилати також оригінал документа в паперовій формі.

Відповідно до ч.2 ст. 96 Господарського процесуального кодексу України електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги". Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.

Отже, електронні документи без електронного цифрового підпису не вважаються офіційними, тому дане клопотання залишено судом без розгляду.

Крім того, суд звернув увагу на те, що ОСОБА_1 не надав доказів того, що він є представником у справі, оскільки його повноваження як головного редактора Колективного підприємства «Редакції газети "Доба" зупинені на строк дії воєнного стану.

У судове засідання відповідач не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча ухвала суду від 11.08.2022 надіслана на офіційну юридичну адресу КП РГ «Доба».

Згідно з ч.1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Крім того, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України).

Оскільки відповідач у строк, встановлений частиною першою статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами.

Після виходу з нарадчої кімнати у судовому засіданні 31.08.2022 відповідно до ст. 240 ГПК України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ІІІ. Фактичні обставини справи встановлені судом.

Між Департаментом економіки Чернівецької міської ради, правонаступником якого є Управління комунальної власності Чернівецької міської ради (на підставі рішення Чернівецької міської ради від 15.04.2021 №177) та колективним підприємством «Редакція газети «Доба» (далі КП РГ «Доба») було укладено договір оренди №128 від 21.07.2014 на нежитлове приміщення (далі Договір), розташоване за адресою: м. Чернівці, вул. Гребінки Євгена, 17, першого, другого поверхів та підвалу, загальною площею 114,50, кв. м для використання під редакцію газети.

Дане нежитлове приміщення передавалось в орендне користування на підставі акту прийому-передачі від 26.06.1998.

Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії ЯЯЯ №169724 від 16.08.2005, нежитлова будівля літерою А, загальною площею 114, 50 кв. м. за адресою АДРЕСА_1 перебуває у власності Територіальної громади м. Чернівці на підставі рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради №601/13 від 09.08.2005.

Згідно п.2.1 Договору за користування об`єктом оренди орендар сплачує плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Положення про порядок розрахунку плати за оренду, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Чернівці, затвердженого міською радою місячний розмір якої згідно з розрахунком орендної плати, що є додатком до цього Договору з урахуванням ПДВ становить 2864, 64 грн.

Нарахування орендної плати починається з дня підписання договору (п.2.2)

Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції попереднього місяця, що визначається Державною службою статистики України.(п.2.4)

Пунктом 2.5 Договору №128 передбачено, що орендар щомісячно самостійно розраховує орендну плату з урахуванням податку на додану вартість та сплачує її впродовж поточного місяця, незалежно від результатів його господарської діяльності. При цьому в платіжному документі вказується загальна сума та сума податку на додану вартість. Орендар має право сплачувати орендну плату авансом за будь-який період в межах строку дії цього договору.

Згідно п. 2.12 Договору починаючи з першого числа наступного місяця на суму недоїмки нараховується пеня за кожен день прострочення платежу, включаючи день оплати, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У разі припинення або розірвання цього Договору та в разі не продовження його на новий термін орендар сплачує орендну плату по день передачі орендодавцеві об`єкта оренди за актом приймання-передання. (п.2.15)

Орендар зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату (п.4.1.2)

В пункті 5.6 Договору визначено, що у разі несвоєчасного повернення орендарем майна при припиненні або розірванні цього Договору він сплачує орендодавцю додатково компенсацію за використання майна в розмірі подвійної орендної плати по день передачі його орендодавцеві за актом приймання-передання.

29.06.2017 між позивачем та відповідачем було укладено додатковий договір №1, яким продовжено термін дії договору оренди №128 до 20.05.2020 включно та визначено орендну плату в розмірі 8043, 40 в місяць з урахуванням ПДВ та коригуванням на індекс інфляції попереднього місяця.

Як вбачається з матеріалів справи, Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 11.02.2020 у справі №926/2393/19, яке набрало законної сили 11.03.2020, розірвано договір оренди комунального майна №128 від 21.07.2014 та зобов`язано орендаря повернути приміщення орендодавцю.

07.12.2020 Другим відділом державної виконавчої служби в місті Чернівці Південно-Західним міжрегіональним управлінням Міністерства Юстиції винесено постанову про закінчення виконавчого провадження щодо примусового виконання наказу №926/2393/20 від 11.03.2020, рішення суду відповідачем не виконано.

01.06.2022 Управлінням комунальної власності Чернівецької міської ради було складено акт обстеження приміщення на вул. Гребінки, 17.

Відповідно до даного акту вхідні двері до окремої будівлі літери А, загальною площею 114, 5 кв. м. були відчинені. Однак, за дверима наявна металева решітка, яка зачинена за допомогою навісного замка. На стінах коридору, який перебуває в полі видимості наявні відлущування штукатурки та неприємний запах. Прибудинкова територія не прибрана і наявне сміття. У зв`язку із відсутністю доступу більш детальне обстеження стану майна здійснити не вдалося.

Судом встановлено, що станом на момент вирішення спору відповідач орендоване майно позивачу не повернув.

Згідно відомості розрахунків заборгованість відповідача з орендної плати та пені за період з 01.08.2019 року по 11.03.2020 становить 72 994, 38 грн., з неустойки - 442 605, 65 грн. за період з 12.03.2020 по 31.03.2022.

Доказів сплати вказаної заборгованості відповідачем суду не надано.

IV. Позиція суду по суті спору.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачає, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Так, частина 1 та пункт 2 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України встановлюють, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Між позивачем та відповідачем виникли зобов`язання з приводу оренди нерухомого майна на підставі договору оренди в силу п. 1 ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення передбачено ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

Згідно з ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди). Тотожні норми права закріплені у ч.1 ст. 283 ГК України.

При цьому суд враховує, що орендні правовідносинами між сторонами у даному спорі регулюються спеціальним законодавством, а саме Законом України «Про оренду державного та комунального майна».

Частиною 10 ст. 1 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» визначено, що оренда це речове право на майно, відповідно до якого орендодавець передає або зобов`язується передати орендарю майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частиною 4 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» передбачено, що орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.

Пунктом 1 ст. 286 ГК України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 пункту 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно частини 3 статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендар зобов`язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Враховуючи те, що відповідач своє зобов`язання щодо сплати орендної плати у відповідності до умов договору оренди нерухомого майна № 128 належним чином не виконав, суд вважає, що з відповідача слід стягнути заборгованість з орендної плати за період з 01.08.2019 по 11.03.2020 в сумі 72 994, 38 грн згідно наявної в матеріалах справи відомості розрахунку.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарського кодексу України).

Відповідно до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч.ч. 2, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Слід зазначити, що в частині оплати зобов`язання продовжує діяти до їх повного виконання - ст. 599 ЦК України.

Згідно п. 2.12 Договору починаючи з першого числа наступного місяця на суму недоїмки нараховується пеня за кожен день прострочення платежу, включаючи день оплати, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 11.02.2020 у справі №926/2393/19 договір оренди комунального майна №128 від 21.07.2014 розірвано та зобов`язано орендаря повернути приміщення орендодавцю.

Відтак, розірвання договору оренди, не звільняє відповідача від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання нею її обов`язків під час дії договору.

Враховуючи, що у встановлений договором строк відповідач орендну плату не сплатив, позивач правомірно за порушення грошового зобов`язання нарахував відповідачу пеню за кожен день прострочення платежу в сумі 39 345, 60 грн період з 01.08.2019 по 11.03.2020.

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) ст.610 Цивільного кодексу України кваліфікує як порушення зобов`язання.

Відповідно до ст. 785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення.

Неустойка, стягнення якої передбачено ч. 2 ст. 785 ЦК України, є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин за порушення наймачем обов`язку з повернення речі. Така неустойка є подвійною платою за користування річчю за час прострочення, а не штрафною санкцією у розумінні ст. 549 ЦК України та ст. 230 ГК України.

Такий висновок викладено у Постанові Верховного Суду від 07 квітня 2020 року по справі №924/599/19.

Пунктом 5.6 Договору №128 передбачено, що у разі несвоєчасного повернення орендарем майна при припиненні або розірванні цього Договору він сплачує орендодавцю додатково компенсацію за використання майна в розмірі подвійної орендної плати по день передачі його орендодавцеві за актом приймання-передання.

У зв`язку із тим, що орендоване приміщення відповідач позивачу не повернув, позовні вимоги в частині стягнення неустойки за період з 12.03.2020 по 31.03.2022 у розмірі 442 605, 65 грн слід задовольнити у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до положень ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст. 77 ГПК України).

Згідно з ч.1 ст. 79 ГПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Всупереч наведеним нормам, відповідачем позовні вимоги спростовані не були.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, документально підтвердженими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

V. Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справ.

Відшкодування витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладається у повному обсязі на відповідача, з вини якого виник спір.

Судом встановлено, що позивачем при зверненні з позовом до суду помилково недоплачено 5 843, 17 грн судового збору, який слід стягнути в дохід Державного Бюджету України з відповідача, з вини якого виник даний спір.

Керуючись статтями ст. ст. 2, 4, 5, 12, 13, 73, 74, 76, 86, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Колективного підприємства Редакції газети Доба (58000, вул. Гребінки Євгена, 17, м. Чернівці, код 22846826) на користь Управління комунальної власності Чернівецької міської ради (58002, вул. Петровича Якоба, 18, м. Чернівці) заборгованості по орендній платі та пені за період з 01.08.2019 по 11.03.2020 в сумі 112 339, 98 грн, неустойки за період з 12.03.2020 по 31.03.2022 в сумі 442 605, 65 грн та 2 481, 00 грн судового збору.

3.Стягнути з Колективного підприємства Редакції газети Доба (58000, вул. Гребінки Євгена, 17, м. Чернівці, код 22846826) на користь Держави (банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), Отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код ЄДРПОУ) - 37993783; код класифікації доходів бюджету - 22030106; рахунок отримувача - UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету - 22030106; стягувач Державна судова адміністрація України) 5 843, 17 грн. судового збору.

4.Після набрання судовим рішенням законної сили видати накази.

Повний текст рішення складено та підписано 07.09.2022

Відповідно до статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.

Суддя М.І. Ніколаєв