Ухвала

від 04.09.2022 по справі 126/1474/20

БЕРШАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

Справа № 126/1474/20

Провадження № 6/126/32/2022

"05" вересня 2022 р. м. Бершадь

Бершадський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Рудь О. Г.

секретар Кучанська В. М.,

представника заявника Круковської Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бершадь заяву керівника Гайсинської окружної прокуратури про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу,-

В С Т А Н О В И В:

Керівник Гайсинської окружної прокуратури звернувся до суду з заявою, в якій просить поновити пропущений строк для пред`явлення виконавчого листа № 126/1474/20, виданого 20.04.2022 року Бершадським районним судом Вінницької області на підставі рішення Вінницького апеляційного суду від 07.04.2022 року строком на три місяці, посилаючись на наступні обставини.

Постановою Вінницького апеляційного суду від 07.04.2022, яка набрала законної сили, частково задоволено апеляційну скаргу керівника Гайсинської окружної прокуратури в інтересах держави, а також вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь Гайсинської окружної прокуратури 987 (дев`ятсот вісімдесят сім) грн. 90 коп. понесених нею судових витрат.

З метою виконання рішення в цій частині, Гайсинською окружною прокуратурою отримано виконавчий лист, виданий 20.04.2022 Бершадським районним судом Вінницької області на підставі рішення Вінницького апеляційного суду від 07.04.2022, із строком пред`явлення до 08.07.2022.

Разом з тим, під час вирішення питання про стягнення судового збору судом допущено описку, а саме, помилково вказано про стягнення судового збору на користь Гайсинської окружної прокуратури замість Вінницької обласної прокуратури, якою понесено судові витрати у справі.

Пред`явити вищевказаний виконавчий лист до виконання не представилось можливим без виправлення зазначеної описки щодо особи, на користь якої підлягають стягненню понесені витрати у справі.

У зв`язку з цим, керівником Гайсинської окружної прокуратури 06.06.2022 подано до Вінницького апеляційного суду заяву про внесення виправлень до постанови від 07.04.2022.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 09.08.2022 допущену в постанові від 07.04.2022 описку виправлено, а саме: в передостанньому абзаці мотивувальної частини постанови та в абзаці шостому резолютивної частини постанови замість «Гайсинської окружної прокуратури» вирішено вважати правильним «Вінницької обласної прокуратури».

Однак на час виправлення описки строк пред`явлення виконавчого листа до виконання закінчився.

Таким чином, строк пред`явлення до виконання виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_1 на користь Вінницької обласної прокуратури 987 (дев`ятсот вісімдесят сім) гри. 90 коп. понесених нею судових витрат, пропущено з поважної причини, не з вини стягувача.

Представник заявника ОСОБА_2 , в судовому засіданні підтримала заяву, просила її задоволити.

Суд, вислухавши представника заявника, вивчивши письмові матеріали додані до заяви про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа, а також матеріали цивільної справи, дійшов наступного.

Стаття 129-1 Конституції України визначає, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Зазначене конституційне положення кореспондується та відображено у ч. 1 ст. 18 ЦПК України, згідно якої судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Виконання судового рішення, відповідно до змісту рішення Конституційного суду України у справі є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і відновлення порушений прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд справи судом.

Строк пред`явлення виконавчого документа до виконання є одним із видів процесуальних строків, які передбачені ст. 120 ЦПК України.

Згідно ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Відповідно до ч. 6 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу, як суд першої інстанції.

Відповідно до ст. 15 ЗУ "Про виконавче провадження, сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.

Відповідні норми щодо поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання містяться у ст. 433 ЦПК України, якою передбачено, що у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Аналіз зазначених норм права свідчить про те, що суд при вирішенні питання про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа, виданого на підставі судового рішення, до виконання, повинен з`ясувати питання щодо причин пропуску цього строку та залежно від характеру цих причин зробити висновок про їх поважність або неповажність, а відтак дійти висновку про наявність чи відсутність підстав для поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Чинне процесуальне законодавство не визначає переліку причин, які є поважними (такими, що залежать від волі стягувача), та за наявності яких суд може поновити пропущений строк для пред`явлення до виконання виконавчого документа. Суд їх визначає у кожному конкретному випадку та дає оцінку поважності причин за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у заяві доказів на підставі доказів, поданих стягувачем.

Однак, суд зазначає, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно таким умовам: це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк, це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк, виникла протягом строку, який пропущено та підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Відповідно до ч.1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Частиною 3 ст. 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається із доданого заявником виконавчого листа № 126/1474/20 в ньому чітко зазначено, що виконавчий лист виданий 20.04.2022 року, рішення суду набрало законної сили 07.04.2022 року, а строк пред`явлення виконавчого листа до виконання визначено до 08.07. 2020 року.

Заявник зазначає, що, пред`явити вищевказаний виконавчий лист до виконання не представилось можливим без виправлення описки в рішенні суду щодо особи, на користь якої підлягають стягненню понесені витрати у справі, проте прокурором крім копії виконавчого листа не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження викладених в заяві обставин.

Тобто, заявником не підтверджено належними та допустимими доказами наявність виключних непереборних обставин, які не залежали від волі стягувача та заважали йому своєчасно пред`явити виконавчий лист до виконання.

Крім того, відповідно доводів викладених у заяві про поновлення пропущеного строку для пред`явлення до виконання виконавчого листа, особа в інтересах якої видано цей виконавчий документ є Вінницька обласна прокуратура, яка відповідно являється стягувачем, тобто учасником процесу наділеним правом звертатися до суду з даною заявою. Суд зазначає, що на підтвердження повноважень представляти інтереси Вінницької обласної прокуратури заявником не надано жодних документів, які підтверджують наявність передбачених законом підстав для звернення до суду в інтересах стягувача

Відповідно до ч. 3 ст.12, ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За таких обставин, суд приходить висновку про те, що заява керівника Гайсинської окружної прокуратури про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання є необґрунтованою та у її задоволенні слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. 433 ЦПК України,-

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви керівника Гайсинської окружної прокуратури про поновлення пропущеного строку для пред`явлення до виконання виконавчого листа № 126/1474/20, виданого 20.04.2022 року Бершадським районним судом Вінницької області на підставі рішення Вінницького апеляційного суду від 07.04.2022 року - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повної ухвали до Вінницького апеляційного суду.

Суддя О. Г. Рудь