Рішення

від 29.08.2022 по справі 287/495/22

ОЛЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Олевський районний суд Житомирської області

Справа № 287/495/22

2/287/496/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 серпня 2022 року м. Олевськ

Олевський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Винара Л.В.

з участю секретаря Кострицької Т.П.

представника відповідача Паламарчука С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Олевську цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Амкодор-Укроспецмаш» про відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого,

ВСТАНОВИВ:

До Олевського районного суду Житомирської області звернулась ОСОБА_2 в особі представника - адвоката Лабика Руслана Романовича із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Амкодор-Укроспецмаш» про відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого.

Свій позов обґрунтовує тим, що 29.11.2019 року в Олевському районі Житомирської області відбулась дорожньо-транспортна пригода в якій, водій ОСОБА_3 , керуючи автомобілем марки VOLKSWAGEN, державний номерний знак НОМЕР_1 , допустив зіткнення із велосипедистом ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди велосипедист ОСОБА_4 від отриманих тілесних ушкоджень загинув. За фактом ДТП слідчим СВ Олевського ВП ГУНП в Житомирській області внесено відомості до ЄРДР за № 12019060260000459 за попередньою правовою кваліфікацією ч.2 ст. 286 КК України. Станом на сьогодні у кримінальному провадженні проводяться слідчі (розшукові) дії, а також судові експертизи спрямовані на встановлення всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення. В результаті вищевказаного ДТП та наслідків від нього, матері загиблого ОСОБА_2 завдано шкоди у зв`язку з чим виникло право на її відшкодування за рахунок відповідача. Станом на дату ДТП, цивільно-правова відповідальність, пов`язана з експлуатацією забезпеченого транспортного засобу марки VOLKSWAGEN, державний номерний знак НОМЕР_1 , була застрахована у ПРАТ «СК «Ю.ЕС.АЙ», відповідно до договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АО3727296. Враховуючи зазначене, представник позивачки надіслав на юридичну адресу страховика повідомлення про настання страхового випадку та звернувся в порядку, визначеному законодавством із заявою на виплату страхового відшкодування. 25.08.2020 року страховик повідомив представника позивачки про те, що заяву з доданими до неї документами він отримав та прийняв рішення про припинення розгляду заяви до дати, коли страховику стане відомо про набрання законної сили рішення у кримінальній справі. Не погодившись із рішення страховика, позивачка звернулась до Олевського районного суду Житомирської області із позовом до ПРАТ «СК «Ю.ЕС.АЙ» про стягнення страхового відшкодування. 01.07.2021 року Олевський районний суд Житомирської області задоволив частково позов ОСОБА_2 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ» про відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого. Вирішено стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ» на користь ОСОБА_2 25038,00 грн. страхового відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю потерпілого. Оскільки, сума відшкодування , яку здійснив страховик, на думку позивачки, є значно меншою ніж та фактична, яку було завдано позивачці, тому позивачкою прийнято рішення звернутися до суду з позовом до законного володільця транспортного засобу VOLKSWAGEN, державний номерний знак НОМЕР_1 , яким спричинено ДТП, за відшкодування решти розміру заподіяної шкоди. У зв`язку з цим позивачка просить суд: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, а також стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Амкодор-Укроспецмаш» на її користь 974962 грн. 00 коп. решти моральної шкоди, заподіяної позивачці внаслідок смерті сина в результаті дії джерела підвищеної небезпеки та 30000 грн. 00 коп. судових витрат на професійну правничу допомогу , які підлягають сплаті позивачкою.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа розподілена судді Винару Л.В.

Ухвалою суду від 06.05.2022 року позовну заяву залишено без руху, оскільки вона не відповідала вимогам ст. 175 ЦПК України та позивачці надано строк для усунення недоліків.

09.05.2022 року на адресу суду від представника позивачки адвоката Лабика Р.Р. надійшла заява про усунення недоліків з уточненою позовною заявою.

12.05.2022 року ухвалою Олевського районного суду Житомирської області відкрито провадження у справі та призначено до підготовчого засідання за правилами загального позовного провадження. Також задоволено клопотання представника позивачки ОСОБА_2 - адвоката Лабика Р.Р. про письмове опитування учасника справи як свідка. Судом зобов`язано керівника чи іншу посадову особу відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Амкодор-Укроспецмаш», місцезнаходження: 03134, м. Київ, Кільцева дорога, буд. 22, надати відповіді на наступні питання: Чи був ОСОБА_3 працівником ТОВ Амкодор-Укроспецмаш» станом на 29.11.2019 року та якими документами це підтверджується? На якій підставі ТОВ «Амкодор-Укроспецмаш» використовував 29.11.2019 року транспортний засіб «VOLKSWAGEN», р.н.з НОМЕР_1 та якими документами це підтверджується? На якій підставі ОСОБА_3 керував 29.11.2019 року транспортним засобом «VOLKSWAGEN», р.н.з НОМЕР_1 та якими документами це підтверджується? Чи здійснював ТОВ «Амкодор-Укроспецмаш» відшкодування шкоди завданої позивачу та чим це підтверджується? Роз`яснено, що відповіді на запитання подаються до суду у формі заяви свідка не пізніш як за п`ять днів до підготовчого засідання.

04.07.2022 року від представника відповідача ТДВ «Амкодор-Укроспецмаш»- адвоката Паламарчука С.В. засобами електронного зв`язку надійшла заява з відповідями на зазначені в ухвалі суду від 12.05.2022 року питання.

06.07.2022 року на адресу суду від представника відповідача ТДВ «Амкодор-Укроспецмаш» - адвокат Паламарчук С.В. засобами електронного зв`язку надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача не погоджується з позовними вимогами. Зазначає, що позивачкою не надано достатніх, належних та допустимих доказів, які б в сукупності свідчили про наявність правових підстав для задоволення позову в повному обсязі, а факти викладені в позовній заяві , не відповідають фактичним обставинам справи та норм чинного законодавства України, виходячи з наступного. Так, ОСОБА_3 керував транспортним засобом марки VOLKSWAGEN, державний номерний знак НОМЕР_1 , що належить відповідачу . Однак під час вчинення ДТП 29.11.2019 року він не виконував свої трудові (службові) обов`язки, не був на робочому місці, не виконував жодних доручень роботодавця, не перебував у відрядженні та 29.11.2019 року перебував на робочому місці з 08 год. 30 хв. по 14 год. 30 хв. Крім того , згідно графіку робочого часу та правилами внутрішнього трудового розпорядку , табелю робочого часу - графік роботи на підприємстві - з 08 год. 30 хв. до 17 год. 00 хв. , а в п`ятницю робочий день скорочено до 16 год. 00 хв. Дорожня пригода трапилась відповідно до довідки про дорожньо-транспортну пригоду - 29 листопада 2019 року о 18 год. 01 хв. , тобто поза робочим часом ОСОБА_3 . Автомобіль 29.11.2019 року під час ДТП ОСОБА_3 використовував у власних цілях. Відповідач не володів інформацією, чим і де займався ОСОБА_3 у свій вільний час. На думку представника, відповідачем у справі має бути особа, що керувала транспортним засобом, тому позов сформовано до неналежного відповідача. Також зазначає, що позов поданий позивачкою передчасно, оскільки на наданий час досі триває досудове слідство у кримінальному провадженні від 29.11.2019 року за № 12019060260000459, де буде встановлено винних осіб і потерпіла сторона зможе заявити цивільний позов у кримінальному провадженні саме до належного суб`єкта. Крім того, на даний час відповідачем понесені судові витрати за зверненням за правничою допомогою у сумі 7000 грн. Орієнтовний розрахунок судових витрат , які відповідач планує понести складуть 20000 грн. , що залежить від кількості судових засідань та складення процесуальних документів та інших дій при розгляді справи.

Відповідь на відзив від позивачки та її представника до суду не надійшла.

Ухвалою суду від 03.08.2022 року закрито підготовче провадження у цивільній справі та призначено справу до судового розгляду по суті. Також зазначеною ухвалою суду відмовлено в задоволенні клопотання представника позивачки ОСОБА_2 - адвоката Лабика Р.Р. про витребування доказів.

Позивачка ОСОБА_2 та її представник - адвокат Лабик Р.Р. у судове засідання не з`явилися, в матеріалах справи наявне клопотання представника позивачки - адвоката Лабика Р.Р. про розгляд справи за відсутності позивачки та її представника, позовні вимоги підтримують у повному обсязі.

Представник відповідача ТДВ «Амкодор-Укроспецмаш» - адвокат Паламарчук С.В. в судовому засіданні відносно позову заперечує, оскільки на його думку ТДВ «Амкодор-Укроспецмаш» є неналежним відповідачем. Посилається на те, що невідомо в яких цілях використовував ОСОБА_3 службовий транспортний засіб після закінчення робочого часу, він був заступником директора і тому міг використовувати службовий автомобіль у власних цілях, тому саме ОСОБА_3 має бути відповідачем у даній справі.

Суд, заслухавши думку представника відповідача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до переконання, що позовні вимоги не підлягають до задоволення з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В силу положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Судом з`ясовано, що 29.11.2019 року о 18.01 год. в Олевському районі Житомирської області відбулась дорожньо-транспортна пригода в якій, водій ОСОБА_3 , керуючи автомобілем марки VOLKSWAGEN, державний номерний знак НОМЕР_1 , допустив зіткнення з велосипедистом ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди велосипедист ОСОБА_4 від отриманих тілесних ушкоджень загинув (а.с.12-25).

Факт смерті ОСОБА_4 підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 02.12.2019 та копією довідки про причину смерті (а.с. 26, 27).

У позовній заяві зазначено, що за фактом дорожньо-транспортної пригоди 30.11.2019 року було відкрито кримінальне провадження за № 12019060260000459 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.

Сторони не заперечують того факту, що на даний час досудове розслідування у вказаній справі не завершено.

Відповідальність водія транспортного засобу - автомобіля марки «Volkswagen Caddy» реєстраційний номер НОМЕР_1 , на дату вчинення дорожньо-транспортної пригоди була застрахована згідно полісу №АО3727296 у ТДВ «СК «Ю.ЕС.АЙ.» (а.с. 43).

Позивачка ОСОБА_2 є матір`ю загиблого ОСОБА_4 , що стверджується копією свідоцтва про народження ОСОБА_4 серії НОМЕР_3 виданого Кишинською сільською радою Олевського району Житомирської області, де у графі мати вказано « ОСОБА_5 » (а.с. 28).

Відповідно до копії листа відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Житомирській області за № 3932/21/5.3-26 від 02.11.2020 року слідує, що шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 розірваний на підставі актового запису № 149 від 22.03.2000 року та актові записи про народження дітей у ОСОБА_4 відсутні (а.с.32).

З копії свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 , виданого Кишинською сільською радою Олевського району Житомирської області вбачається, що матір загиблого ОСОБА_4 - ОСОБА_5 після одруження змінила прізвище на « ОСОБА_7 » (а.с. 31).

Позивачка ОСОБА_2 є пенсіонеркою, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримує пенсію за віком (а.с. 36, 41-42).

Відповідно до копії акту обстеження матеріально-побутових умов сім`ї від 18.03.2021 року позивачка ОСОБА_2 проживає одна в АДРЕСА_1 (а.с. 39).

03.08.2020 року адвокат Мелех Д.О. подав в інтересах позивачки на адресу ТДВ «СК «Ю.ЕС.АЙ.» заяви про виплату страхового відшкодування. Загальна сума вимоги становить - 200 304, 00 грн. та складається з: 50076, 00 грн. - страхове відшкодування пов`язане із моральною шкодою (100% страхового відшкодування моральної шкоди для ОСОБА_2 - матері загиблого ОСОБА_4 ), а також 150228,00 грн. - страхового відшкодування, пов`язаного із втратою годувальника (для батьків) (100 % страхового відшкодування по втраті годувальника для ОСОБА_2 - матері загиблого ОСОБА_4 ) ( а.с. 46-47).

05.08.2020 року адвокат Мелех Д.О. подав в інтересах позивачки на адресу ТДВ «СК «Ю.ЕС.АЙ.» повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (а.с.44-45).

Згідно із копією довідки виданої ТОВ Амкодор-Укроспецмаш від 31.05.2022 року за № 40 слідує, що на підприємстві встановлений правилами внутрішнього трудового розпорядку графік роботи - з 08.30 год. до 17.00 год., з обідньою перервою з 12.30 до 13.00. год. Заступник директора ОСОБА_3 перебував у трудових відносинах з підприємством з 14.06.2017 року згідно наказу № 8-к від 13.06.2017 року по 10.06.2020 року згідно наказу № 06-к від 10.06.2020 року. 29.11.2019 року ОСОБА_3 був на робочому місці, але неповний робочий день (а.с.108).

Відповідно до копії наказу ТОВ Амкодор-Укроспецмаш за № 8-к від 13.06.2017 року ОСОБА_3 був прийнятий на посаду заступника директора за основним місцем роботи з окладом згідно штатного розпису (а.с. 109).

10.06.2020 року ОСОБА_3 був звільнений з посади заступника директора у зв`язку з скороченням штату працівників, що стверджується копією наказу ТОВ Амкодор-Укроспецмаш за № 06-к від 10.06.2020 року (а.с. 110).

У заяві поданої представником відповідача на виконання ухвали суду від 12.05.2022 року зазначено, що ОСОБА_3 станом на 29.11.2019 року був працівником ТОВ «Амкодор-Укроспецмаш». ОСОБА_3 керував транспортним засобом марки VOLKSWAGEN, державний номерний знак НОМЕР_1 , що належить ТОВ «Амкодор-Укроспецмаш» під час вчинення ДТП 29.11.2019 року у власних цілях, він не виконував свої трудові (службові) обов`язки, не був на робочому місці, не виконував жодних доручень роботодавця , не перебував у відрядженні, займався власними справами. Автомобіль використовував у день ДТП у власних цілях. Відповідач не володів інформацією, чим і де займався ОСОБА_3 у свій вільний час. ТОВ «Амкодор-Укроспецмаш» не відшкодувало завданої шкоди, оскільки є неналежним цивільним відповідачем у даній справі (а.с. 99-100).

Надаючи правову оцінку встановленим фактам, суд зазначає наступне.

Згідно із ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права.

Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті (ч.1 ст.1167 ЦК України).

Відповідно до п.1 ч.2 ст.1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю (ч.2 ст. 1168 ЦК України).

Згідно із ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідно до роз`яснень пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладених у п. 8 постанови від 01.03.2013 №4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішені спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» судам роз`яснено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Верховний Суд України 03.12.2014 року, при розгляді цивільної справи №6-183цс14 зробив правовий висновок, відповідно до якого законом не покладається на позивача обов`язок доказування вини відповідача в заподіянні шкоди, він лише повинен довести факт заподіяння такої шкоди відповідачем та її розмір.

Відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

При цьому слід врахувати, що для покладення на юридичну особу такої відповідальності, необхідна наявність як загальних умов деліктної відповідальності (протиправна поведінка працівника; причинний зв`язок між такою поведінкою і шкодою; вина особи, яка завдала шкоду), так і спеціальних умов, які обов`язково слід ураховувати (перебування у трудових відносинах з юридичною особою або фізичною особою - роботодавцем незалежно від характеру таких відносин; завдання шкоди під час виконання працівником своїх трудових (службових) обов`язків).

Так під виконанням працівником своїх трудових (службових) обов`язків слід розуміти виконання роботи згідно з трудовим договором (контрактом), посадовими інструкціями, а також роботи, яка хоч і виходить за межі трудового договору або посадової інструкції, але доручається роботодавцем або викликана невідкладною виробничою необхідністю як на території роботодавця, так і за її межами протягом усього робочого часу.

У разі ж завдання шкоди працівником діями, що за своїм змістом не випливають з виконання ним трудових (службових) обов`язків, не виникає відповідальності юридичної або фізичної особи за шкоду, спричинену вказаним працівником. Він повинен сам відшкодувати цю шкоду на загальних підставах деліктної відповідальності (ст. 1166 ЦК України).

Таким чином у цьому виді деліктних зобов`язань треба доводити не тільки те, що шкода завдано внаслідок протиправного діяння, а й те, що це протиправне діяння виникло внаслідок неналежного виконання чи невиконання працівником (службовцем) або іншою особою покладених на нього трудових (службових) чи інших обов`язків.

Аналогічна правова позиція була викладена у постановах Верховного Суду України від 2 листопада 2016 року по справі № 6-1693цс16 та від 22 червня 2017 року по справі № 6-501цс17.

Відповідно до ч. 1 та ч. 5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Як вбачається з матеріалів справи позивачкою не доведено, що ОСОБА_3 керуючи транспортним засобом марки VOLKSWAGEN, державний номерний знак НОМЕР_1 , що належить ТОВ «Амкодор-Укроспецмаш», під час дорожньо-транспортної пригоди 29.11.2019 року, внаслідок якої загинув ОСОБА_4 , виконував свої трудові (службові) обов`язки, доручення роботодавця або перебував у службовому відрядженні. Також зазначена дорожньо-транспортна пригода відбулась 29.11.2019 року о 18.01 год. Крім того, з матеріалів справи не вбачається, що шкода заподіяна внаслідок протиправної поведінки працівника, наявний причинний зв`язок між такою поведінкою і шкодою, а також встановлена вина особи, яка завдала шкоду.

При цьому суд не визнає належним доказом копію табелю обліку використання робочого часу ТОВ «Амкодор-Укроспецмаш», яка надана представником відповідача, оскільки у ньому не зазначено відповідний рік та місяць, за який складений зазначений табель (а.с. 114-115).

Позивачкою не доведено, що ТОВ «Амкодор-Укроспецмаш» має відповідати за завдану шкоду та є належним відповідачем.

Згідно із роз`ясненнями, що містяться в п.п. 3,9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (зі змінами та доповненнями), під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Позивачкою заявлено вимогу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Амкодор-Укроспецмаш» на її користь 974962,00 грн. решти моральної шкоди, заподіяної внаслідок смерті сина в результаті дії джерела підвищеної небезпеки. В обґрунтування зазначеного розміру моральної шкоди позивачка зазначає, що вона оцінює мінімальний розмір грошового відшкодування завданої їй моральної шкоди у грошовому еквіваленті 1000000, грн., який був визначений з урахуванням тієї матеріальної та нематеріальної допомоги, яку надавав син та міг надати в майбутньому. Проте позивачка враховує частку моральної шкоди, яка була відшкодована за рахунок ПРАТ «СК «Ю.ЕС.АЙ» (25038,00 грн.), тому решта суми моральної шкоди завданої позивачці внаслідок смерті її сина в результаті дії джерела підвищеної небезпеки, яка підлягає відшкодування за рахунок відповідача становить 974962,00 грн.

При цьому позивачка у позові посилається на рішення Олевського районного суду Житомирської області від 01.07.2021 року про стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ» на користь ОСОБА_2 25038,00 грн. страхового відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю потерпілого, але копія відповідного рішення в матеріалах позовної заяви відсутня.

Крім того, позивачкою не додано копію листа страховика ТДВ «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ» від 25.08.2020 року, на який позивачка також посилається у своїй позовній заяві.

Клопотань про витребування зазначених доказів до суду позивачкою та представником позивачки не заявлялось.

У даному випадку, позивачкою не доведено заявлений розмір моральної шкоди, не обґрунтовано належними та допустимими доказами характер та обсяг заподіяних позивачці моральних та фізичних страждань в зв`язку зі смертю сина у результаті дорожньо-транспортної пригоди, порушення звичайного способу життя позивачки, негативного впливу на їх психологічний стан, погіршення стану здоров`я позивачки, а також не доведено факт постійного проживання загиблого сина разом з позивачкою та те, що позивачка знаходилась на утриманні свого сина, отримувала від нього постійну та суттєву матеріальну допомогу.

Слід зазначити, що позивачка та її представник в судове засідання не з`явились, при цьому представник позивачки надав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності позивачки та її представника, оригіналів документів, копії яких додані до позовної заяви суду не надали, тому суд був позбавлений можливості дослідити оригінали документів, які зазначені у додатку до позовної заяви.

Дослідивши в судовому засіданні копії документів, які додані позивачкою, суд встановив, що дані матеріали не підтверджують обставини, які зазначені у позові.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачкою не доведено обставин, на які вона посилалася, як на підставу своїх вимог щодо відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, не надано належних доказів, що ТОВ Амкодор-Укроспецмаш» є належним відповідачем, необгрунтований заявлений розмір моральної шкоди, яку просить стягнути з відповідача, тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

У відповідності до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Статтею 141 ЦПК України встановлено порядок розподілу судових витрат між сторонами.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У відповідності до п.2 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» позивачі - у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також смертю фізичної особи, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються .

Предметом позовних вимог у даній цивільній справі є відшкодування шкоди, заподіяної смертю фізичної особи, тому позивачка від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняється.

На підставі ст.141 ЦПК України, оскільки судом відмовлено в задоволенні позовних вимог та позивачка звільнена від сплати судового збору відповідно до п.2 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», тому судові витрати слід віднести за рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 23, 1166, 1167, 1168, 1172, 1187 ЦК України, ст.ст. 2,4,12,13,19,76,77,78,80,81,89,133,137,141,247,259,263-265,273,354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Амкодор-Укроспецмаш» про відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого - відмовити.

Судові витрати віднести за рахунок держави.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Житомирського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт НОМЕР_5 виданий 21.03.2001 року Олевським РВ УМВС, ідентифікаційний номер НОМЕР_6 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Амкодор-Укроспецмаш», ЄДРПОУ 37250239, місцезнаходження: 03134, м. Київ, Кільцева дорога, буд. 22.

Дата складання повного тексту рішення 06.09.2022 року.

Суддя: Л.В.Винар