Ухвала

від 02.09.2022 по справі 532/1305/22

КОБЕЛЯЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

532/1305/22

1-кп/532/107/2022

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 вересня 2022 р. м. Кобеляки

Кобеляцький районний суд Полтавської області в складі:

судді - ОСОБА_1 ,

з участю:

прокурорів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисників обвинуваченого адвокатів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_7 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Кобеляки, клопотання заступника керівника Решетилівської окружної прокуратури про арешт майна в кримінальному провадженні № 42018171190000055,

Встановив:

У провадженні Кобеляцького районного суду Полтавської області перебувають матеріали кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364 та ч. 1 ст. 366 КК України.

Заступник керівника Решетилівської окружної прокуратури звернувся до суду з клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні. В клопотанні зазначив, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364 та ч. 1 ст. 366 КК України, а саме за вчинення умисних дій, які виразились у зловживанні службовим становищем, тобто в умисному, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для іншої юридичної особи, використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, яке спричинило тяжкі наслідки, а також у видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів. Решетилівською окружною прокуратурою подано позовну заяву про відшкодування майнової шкоди, завдану кримінальним правопорушенням, на загальну суму 386224 грн. З метою забезпечення цивільного позову прохає суд накласти арешт на належну ОСОБА_4 земельну ділянку, кадастровий номер 5321882000:00:003:0299, вартість якої складає 103425 грн.

Прокурори ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримали клопотання і прохали його задовольнити.

Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисники, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання. ОСОБА_4 зазначив, що прокурором не доведено, що земельна ділянка належить саме йому, а не членам його сім`ї. Захисники обвинуваченого зазначили, що ОСОБА_4 є працюючим, має дохід. Крім цього, під час досудового розслідування вирішувались питання щодо накладення арешту на майно підозрюваного та в їх задоволенні було відмовлено.

Заслухавши сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання та додані до нього докази, суд дійшов до таких висновків.

Судом установлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364 та ч. 1 ст. 366 КК України, а саме за вчинення умисних дій, які виразились у зловживанні службовим становищем, тобто в умисному, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для іншої юридичної особи, використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, яке спричинило тяжкі наслідки, а також у видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів.

Частиною 1 статті 172 КПК України визначено, що клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня надходження до суду.

Частиною 1 ст. 131 КПК України передбачено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є - арешт майна.

Згідно з ч. 1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Статтею 150 ЦПК України визначено, що позов може забезпечуватись зокрема, шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Судом установлено, що одночасно з направленням до суду обвинувального акту, прокурором подано цивільний позов до ОСОБА_4 про відшкодування майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. Ціна позову 386224 грн.

Згідно даних з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , станом на 25 серпня 2022 року є власником земельної ділянки площею 3,1203 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5321882000:00:003:0299 ( а.с.225-227).

Належність земельної ділянки саме обвинуваченому в справі підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за заповітом і довідкою про присвоєння ідентифікаційного номеру ( а.с.227).

Вартість земельної ділянки становить 103425,94 грн ( а.с. 228-230).

Частиною 4 ст.170 КПК України передбачено, що заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх не застосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Частиною 6 ст.170 КПК України передбачено, що у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

У разі задоволення цивільного позову або стягнення з юридичної особи розміру отриманої неправомірної вигоди суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про арешт майна для забезпечення цивільного позову або стягнення з юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, доведеного розміру отриманої неправомірної вигоди до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше.

Відповідно до ч. 5 ст.173 КПК України, у разі задоволення клопотання, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає перелік майна, на яке накладено арешт; заборону обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі її передбачення та вказівку на таке майно.

Згідно ч. 8 ст. 170 КПК України, вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові.

Частиною 10 ст. 170 КПК України визначено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що оскільки по справі заявлено цивільний позов, з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов) вважаю за необхідне накласти арешт на майно, належне ОСОБА_4 .

У практиці ЄСПЛ напрацьовано три головні критерії, які слід оцінювати на предмет відповідності втручання в право особи на мирне володіння своїм майном принципу правомірного втручання, сумісного з гарантіями ст. 1 Першого протоколу, а саме: (а) чи є втручання законним; (б) чи переслідує воно «суспільний інтерес» (public interest, general interest, general interest of the community); (в) чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям (must be a reasonable relationship of proportionality between the means employed and the aims pursued). ЄСПЛ констатує порушення державою ст. 1 Першого протоколу, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.

Втручання держави в право особи на мирне володіння своїм майном повинно здійснюватися з дотриманням принципу «пропорційності» (principle of proportionality) - «справедливої рівноваги (балансу)» (fair balance) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» не означає обов`язкового досягнення соціальної справедливості в кожній конкретній справі, а передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа несе «індивідуальний і надмірний тягар» (individual and excessive burden).

Враховуючи розмір збитку, у завданні якого обвинувачується ОСОБА_4 , а також розмір цивільного позову, заявленого прокурором, і вартість майна, не яке він прохає накласти арешт, суд вважає, що такий захід як накладення арешту на майно ОСОБА_4 відповідатиме забезпеченню кримінального провадження у цій справі, тому з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, у разі задоволення цивільного позову, вважаю за необхідне накласти арешт на земельну ділянку, належну ОСОБА_4 майно шляхом заборони її відчуження, що відповідатиме принципам пропорційності, «справедливої рівноваги» між інтересами суспільства і основними правами людини, та не буде надмірним тягарем для власника.

Керуючись статтями 107, 132, 169-173, 314, 316 КПК України, суд,

Постановив:

Клопотання заступника керівника Решетилівської окружної прокуратури про арешт майна в кримінальному провадженні № 42018171190000055 задовольнити.

Накласти арешт, шляхом заборони її відчуження, на земельну ділянку площею 3,1203 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Жуківської сільської ради Полтавської області, кадастровий номер 5321882000:00:003:0299.

Копію ухвали вручити учасникам справи.

Роз`яснити, що згідно ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою суду за клопотанням обвинуваченого, його захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Ухвала про арешт майна виконується негайно прокурором, який заявив відповідне клопотання.

На ухвалу суду, протягом семи днів, з дня її оголошення, може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.

Суддя