Постанова

від 31.08.2022 по справі 640/14586/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/14586/19 Суддя (судді) першої інстанції: Шейко Т.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2022 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді - Лічевецького І.О., суддів - Кузьмишиної О.М., Оксененка О.М., при секретарі - Рейтаровській О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 грудня 2019 року у справі за адміністративним позовом Релігійної організації «Київська Патріархія Української Православної Церкви Київського Патріархату» до Міністерства культури України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - Міністерство юстиції України, ОСОБА_2 , про визнання протиправними та скасування реєстраційних дій,

ВСТАНОВИВ

Релігійна організація «Київська Патріархія Української Православної Церкви Київського Патріархату» звернулася до суду з позовом у якому просила суд визнати протиправними та скасувати в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційні дії Міністерства культури України щодо:

- внесення до відомостей про Релігійну організацію «Київська Патріархія Української Православної Церкви Київського Патріархату» (ідентифікаційний код 22894788) інформації про те, що вона перебуває в стані припинення;

- внесення до відомостей про Релігійну організацію «Київська Патріархія Української Православної Церкви Київського Патріархату» (ідентифікаційний код 22894788) інформації про ОСОБА_2. , як про голову комісії з припинення або ліквідатора.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.12.2019 позовну заяву залишено без розгляду на підставі пункту 1 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України у зв`язку з тим, що позовну заяву від імені Релігійної організації «Київська Патріархія Української Православної Церкви Київського Патріархату» подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 (особи, яка не брала участі у справі) повернуто скаржнику у зв`язку із тим, що така подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено (пункт 1 частина 4 статті 298 КАС України).

Постановою Верховного Суду від 16 лютого 2022 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.07.2020 у справі №640/14586/19 скасовано, а справу № 640/14586/19 направлено для продовження розгляду до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Скасовуючи ухвалу суду апеляційної інстанції від 17.07.2020 року та направляючи справу на продовження розгляду Верховний Суд вказав, що судом апеляційної інстанції встановлено, що апеляційна скарга подана в інтересах ОСОБА_1 , як фізичної особи, а не від імені юридичної особи (позивача), і підписана ним особисто. Обставин щодо адміністративної процесуальної недієздатності апелянта судом не встановлювалися.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 серпня 2022 року адміністративну справу прийнято до свого провадження за адміністративним позовом Релігійної організації «Київська Патріархія Української Православної Церкви Київського Патріархату» до Міністерства культури України, треті особи - Міністерство юстиції України, ОСОБА_2 про визнання протиправними та скасування реєстраційних дій та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 01 вересня 2022 року.

Приймаючи рішення про залишення без розгляду позовної заяви суд першої інстанції дійшов висновку, що позовну заяву подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності. На думку суду першої інстанції, оскільки позивач перебуває у стадії припинення, повноваження щодо управління справами юридичної особи переходять до комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту його призначення. Судом встановлено, що головою комісії з припинення або ліквідатором РО «Київська Патріархія Української Православної Церкви Київського Патріархату» призначено ОСОБА_2., який стверджує, що жодних документів на представництво інтересів від імені юридичної особи не видавав та не підписував.

Не погоджуючись з постановленою ухвалою, свої вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що суд першої інстанції позбавив його права, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статтею 35 Конституції України, що знаходять своє вираження у свободі православного віросповідання в Українській Православній Церкві Київського Патріархату, що має незалежний від іноземних центрів релігійний центр, який є правоздатним.

У скарзі зазначає, що ні особисто, ні через свого представника не приймав участь у розгляді справи № 640/14586/19 як громадянин України. Однак вважає, що припинення Київської Патріархії як релігійного центру відповідно до закону не відбулося.

Також свої вимоги апелянт мотивує тим, що суд першої інстанції вирішив, що ОСОБА_1 не є керівником Релігійної організації «Київська Патріархія Української Православної Церкви Київського Патріархату», а його повноваження перейшли до ОСОБА_2 . Однак, на думка апелянта, такий висновок є хибним, оскільки відповідно до частини четвертої статті 105 Цивільного кодексу України до комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Проте питання керівництва Київською Патріархією не є тотожним питанню управління її справами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, відповідно до первинних документів, які містять в матеріалах справи, зокрема витягу з Єдиного державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Київська Патріархія Української Православної Церкви Київського Патріархату з 29 липня 2019 року перебуває у стані припинення, а головою комісії з припинення або ліквідатором вказано ОСОБА_2.

До суду першої інстанції головою комісії з припинення/ліквідатором Релігійної організації «Київська Патріархія УПЦ КП» ОСОБА_2. 08 серпня 2019 року подана заява про залишення позову без розгляду в якій останній вказав, що жодного позову у період з 27 липня 2019 року по теперішній час не підписував і довіреностей на представництво інтересів Релігійної організації «Київська Патріархія УПЦ КП» не надавав.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Забезпечення права на апеляційний перегляд справи відповідно до пункту 6 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства. Одночасно забезпечення апеляційного перегляду справи є гарантією від можливої судової помилки, а відтак і гарантією правопорядку.

Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Частинами першою та третьою статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що здатність мати процесуальні права та обов`язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).

Здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їх посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань - єдина державна інформаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та надання інформації про юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадські формування, що не мають статусу юридичної особи.

Згідно частини першої статті 10 цього Закону, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

За змістом частини четвертої статті 105 Цивільного кодексу України до комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

З матеріалів справи вбачається, що засіданням Священного Синоду Української Православної Церкви від 27.07.2019 року, оформленого журналом №43 та винесеним на підставі нього Указом Предстоятеля Православної Церкви України Митрополита Київського і всієї України Епіфанія №478 від 27.07.2019 року вирішено:

- припинити діяльність Релігійної організації «Київська Патріархія Української Православної Церкви Київського Патріархату» шляхом реорганізації, а саме шляхом приєднання до Релігійної організації «Київська Митрополія Української Православної Церкви (Православної Церкви України);

- визначити, що повним правонаступником всіх прав та обов`язків релігійної організації «Київська Патріархія Української Православної Церкви Київського Патріархату» є Релігійна організація «Київська Митрополія Української Православної Церкви (Православної Церкви України);

- створити ліквідаційну комісію для припинення діяльності Релігійної організації «Київська Патріархія Української Православної Церкви Київського Патріархату»;

- призначити головою ліквідаційної комісії Митрополита Черкаського і Чигиринського Іоана (ОСОБА_2.).

На підставі Постанови Помісного Собору УПЦ КП від 15.12.2018 року, якою встановлено, що «Київська Патріархія Української Православної Церкви Київського Патріархату», яка у відповідності до її статуту є релігійним адміністративним центром припиняє свою діяльність, як юридична особа після створення та реєстрації статуту Релігійної організації «Митрополія УПЦ» та результатів засідання Священного Синоду Української Православної Церкви від 27.07.2019 року, учасник Релігійної організації «Київська Патріархія УПЦ КП» звернувся 29.07.2019 до державного реєстратора юридичних осіб, фізичних-осіб підприємців та громадських формувань, у зв`язку з чим до Єдиного державного реєстру було внесено інформацію про перебування РО «Київська Патріархія УПЦ КП» в стані припинення та про голову ліквідаційної комісії - ОСОБА_2.

Окрім цього, головою комісії з припинення/ліквідатор Релігійної організації «Київська Патріархія УПЦ КП» ОСОБА_2. зазначено, що жодного позову у період з 27 липня 2019 року він не підписував і довіреностей на представництво інтересів Релігійної організації «Київська Патріархія УПЦ КП» не надавав.

З матеріалів справи вбачається, що наказом голови комісії №1 від 29.07.2019 року «Щодо відкликання (скасування) довіреностей в межах процедури припинення шляхом реорганізації», відкликано (скасовано) усі довіреності, видані на представництво інтересів РО «Київська Патріархія УПЦ КП» у строк до 29.07.2019 року включно, окрім довіреностей, виданих на ім`я: Горобцова С.В., Яворського Б.І., Бубнюка В.Л.

Зважаючи на зазначені обставини, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що належним представником юридичної особи «Київська патріархія Української Православної Церкви Київського Патріархату» є голова комісії з припинення або ліквідатор - ОСОБА_2. або ж інші особи за його довіреністю.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 2 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.

Наведені норми свідчать, що прийняття та розгляд судом позовної заяви, яку не підписано у встановленому законом порядку, є неможливим.

Разом з тим, ухвалюючи рішення у справі суд попередньої інстанції припустився помилки у застосуванні норм процесуального права, залишивши позов без розгляду на підставі пункту 1 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Водночас у даній правовій ситуації має місце не звернення до суду з позовом особи, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, а підписання позовної заяви особою, яка не має права її підписувати.

Тобто, адміністративний позов підлягає залишенню без розгляду на підставі пункту 2 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно зі статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до частини четвертої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України зміна судового рішення може полягати у доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Керуючись статтями 315, 316, 317 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Змінити ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 грудня 2019 року, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

В іншій частині ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 грудня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Постанова складена в повному обсязі 06 вересня 2022 р.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

Суддя О.М.Кузьмишина

Суддя О.М.Оксененко