Ухвала

від 06.09.2022 по справі 758/1659/19

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/1659/19

Категорія 35

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2022 року місто Київ

Подільський районний суд м. Києва в складі головуючого судді Гребенюка В.В., за участю секретаря судового засідання Наливайко В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву представника співвідповідачів адвоката Ягича М.М., про відвід головуючого судді по цивільній справі за позовом комунального підприємства «Куренівське Подільського району міста Києва» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги

У С Т А Н О В И В:

У провадженні Подільського районного суду м. Києва знаходиться цивільна справа за позовом комунального підприємства «Куренівське Подільського району міста Києва» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги.

06.09.2022 року на адресу суду надійшла письмова заява представника співвідповідачів про відвід головуючого судді Гребенюка В.В. по даній справі.

В обґрунтування заяви представник співвідповідачів зазначив, що суддя Гребенюк В.В. не може брати участь у розгляді вищезазначеної справи і підлягає відводу, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 37 ЦПК України, суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження у справі.

Порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу врегульовано ч. 3 ст. 40 ЦПК України, відповідно до якої якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

У відповідності до ч. 3 ст. 40 ЦПК, враховуючи те, що наступне судове засідання по даній справі призначене на 14-30 год. 08.09.2022 року, а заяву було подано до суду 06.09.2022 року, тобто менше ніж за три робочих дні до наступного засідання, заява представника співвідповідачів про відвід головуючого судді по даній справі не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу

Відповідно до ч. 8 ст. 40 ЦПК України, суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.

Суд не вбачає необхідності повідомляти учасників справи про судове засідання, а тому відповідно до вимог ч. 8 ст. 40 ЦПК України розгляд даної заяви проводиться без повідомлення учасників справи.

Дослідивши матеріали справи та заяву про відвід судді, суд встановив наступне.

В лютому 2019 року Комунальне підприємство «Куренівське Подільського району міста Києва» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги. Заочним рішенням Подільського районного суду м. Києва від 08 серпня 2019 року позов задоволено у повному обсязі. Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 24 червня 2020 року заочне рішення скасовано та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 22 квітня 2021 року позовну заяву залишено без розгляду, у зв`язку з повторною неявкою позивача. Постановою Київського апеляційного суду від 28 вересня 2021 року задоволено апеляційну скаргу Комунального підприємства «Куренівське Подільського району міста Києва», Ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 22 квітня 2021 року скасовано, направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Наступне судове засідання по справі призначене на 14-30 год. 08.09.2022 року.

Звертаючись з заявою про відвід судді, представник співвідповідачів посилається на те, що головуючим суддею у справі №752/19270/15 вже постановлялася ухвала про залишення позовної заяви без розгляду, яка, у свою чергу, була скасована судом апеляційної інстанції.

У відповідності до ч.1 ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 ЦПК України.

Відповідно до ст. 37 ЦПК України, суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження у справі.

Отже, участь судді у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування ухвали про залишення позовної заяви без розгляду не відноситься до підстав для відводу судді, що передбачені ст. 37 ЦПК України.

Будь-яких інших обставин, передбачених ст. 36 ЦПК України, які не дозволяють судді Гребенюку В.В. брати участь у подальшому розгляді справи за позовом комунального підприємства «Куренівське Подільського району міста Києва» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги, заявник не вказав.

Відповідно до положень ст. 39 ЦПК України, відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після сплину вказаного строку заявити відвід дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строк, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Згідно ч. 7 ст. 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суддя зобов`язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» визначено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

Статтею. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод кожному гарантовано право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характер або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

При оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект. Так у справі «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду для визначення суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (рішення у справі "Фей проти Австрії" від 24 лютого 1993 року; рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії"(Wettstein v. Switzerland), N 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII).

Заява про відвід, подана представником позивача, не містить посилання на безпосередньо дії судді, які свідчать про його упередженість або можливу необ`єктивність при розгляді даної справи, не містить обґрунтованих підстав для відводу головуючого судді, а отже, не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 40, 258-260 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Заяву представника співвідповідачів адвоката Ягича М.М., про відвід головуючого судді по цивільній справі за позовом комунального підприємства «Куренівське Подільського району міста Києва» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги - залишити без задоволення;

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та апеляційному оскарженню не підлягає.

Суддя Володимир ГРЕБЕНЮК