Рішення

від 08.03.2023 по справі 758/1659/19

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/1659/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 березня 2023 року місто Київ

Подільський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Гребенюка В.В., за участю секретаря судового засідання Кужелєвої Ю.В., розглянувши цивільну справу за позовом за позовом комунального підприємства «Куренівське Подільського району міста Києва» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги, -

У С Т А Н О В И В:

В лютому 2019 року Комунальне підприємство «Куренівське Подільського району міста Києва» (надалі за текстом - позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_7 (надалі за текстом разом поіменовані - співвідповідачі), про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що співвідповідачі є наймачами квартири АДРЕСА_1 , проживають в ній та користуються послугами, що надавалися позивачем. Відповідно до розрахунку заборгованості на житлово-комунальні послуги, заборгованість співвідповідачів перед позивачем складає 104 229,64 грн.

Заочним Рішенням суду від 08 серпня 2019 року позов задоволено, стягнуто солідарно зі співвідповідачів на користь позивача заборгованість за спожиті послуги за період з 01.09.2010 по 31.03.2015 у розмірі 104 229,64 грн.

Представник співвідповідачів звернувся до суду із заявою про перегляд заочного Рішення від 08 серпня 2019 року по справі № 758/1659/19. В обґрунтування заяви зазначив, що жоден зі співвідповідачів не знав про судовий розгляд справи, оскільки їх не було належним чином повідомлено про місце та час судового розгляду цивільної справи. Крім того, зазначив про наявність обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Ухвалою суду від 24 червня 2020 року заяву представника співвідповідачів про перегляд заочного рішення задоволено, Рішення Подільського районного суду м. Києва від 08 серпня 2019 року по справі № 758/1659/19 скасовано, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного провадження та призначено судове засідання.

05.08.2020 до суду надійшла заява представника співвідповідачів про застосування строків позовної давності. В обґрунтування заяви представник співвідповідачів зазначив, що заборгованість, що є предметом позову, стосується житлово-комунальних послуг за період з 01.09.2010 по 31.03.2015. Для даної категорії справ встановлюється загальна позовна давність, яка відповідно до ч.1 ст. 257 Цивільного кодексу України (надалі за текстом - ЦК України) становить три роки, при цьому, позовну заяву подано в лютому 2019 року, тому строк позовної давності для| звернення до суду про стягнення вказаної заборгованості сплив 31.03.2018. У зв`язку з цим, просив застосувати положення ч.3, 4 ст. 267 ЦК України та відмовити у задоволенні позовної заяви. Також зазначив, що ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , і до справи не було залучено його правонаступників, відповідач ОСОБА_6 після укладення шлюбу 12.06.2002 змінила прізвище на ОСОБА_6 .

Протокольною Ухвалою суду від 09.11.2020 справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження, призначено судове засідання та визнано обов`язковою явку представника позивача для надання пояснень.

21.04.2021 від представника позивача до суду повторно надійшла заява про застосування строків позовної давності, яка за змістом повністю повторює попередню заяву.

Ухвалою суду від 22 квітня 2021 року позовну заяву залишено без розгляду у зв`язку з неявкою представника позивача в судові засідання, призначені на 09.11.2020, 26.11.2020 та 22.04.2021.

Постановою Київського апеляційного суду від 28 вересня 2021 року Ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 22 квітня 2021 року скасовано та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою суду від 11 жовтня 2021 року справу прийнято до провадження, ухвалено розгляд справи продовжити у порядку загального позовного провадження та призначити по справі підготовче судове засідання.

06.09.2022 року на адресу суду надійшла письмова заява представника співвідповідачів про відвід головуючого судді по даній справі з тих підстав, що відповідно до ч. 1 ст. 37 Цивільного процесуального кодексу України (надалі за текстом -ЦПК України), суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження у справі.

Ухвалою суду від 07 вересня 2022 року заяву представника співвідповідачів про відвід головуючого судді залишено без задоволення.

Сторони в судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, про місце, дату та час проведення засідання повідомлялися належним чином, клопотань про відкладення судового засідання від сторін до суду не надходило.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Відповідно до ч. 3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до статуту підприємства, Комунальне підприємство «Куренівське Подільського району міста Києва» створене на підставі рішення Подільської районної у місті Києві ради від 07.12.2007 року № 240 «Про удосконалення структури управління житловим господарством Подільського району» (т.1, а.с. 6-9). Відповідно до п.4.2 зазначеного статуту, предметом діяльності підприємства є обслуговування жилого та нежилого фонду: виконання комплексу послуг із забезпечення функціонування жилого та нежилого нерухомого майна, здійснення нагляду за технічним станом будівель, споруд, прибудинкових територій, надання послуг з управління будинками, надання послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд, надання інших житлово-комунальних послуг на умовах, встановлених чинним законодавством України.

Як встановлено судом, співвідповідачі зареєстровані в квартирі АДРЕСА_1 (а.с. 30-35).

Відповідно до наданого позивачем розрахунку, за адресою АДРЕСА_2 , наявна заборгованість за житлово-комунальні послуги за період з 01.09.2010 по 31.03.2015, загальний розмір якої становить 104 229,64 грн (т.1, а.с. 14).

Згідно свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 , ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (т.1, а.с. 112).

Відповідно до свідоцтва про одруження від 12.06.2002, ОСОБА_6 після укладення шлюбу отримала прізвище « ОСОБА_6 » (т.1, а.с. 113).

Законом України «Про житлово-комунальні послуги» визначено основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.

Згідно п. 7 «Правил користування приміщеннями житлових будинків», затверджених Постановою КМУ № 45 від 24 січня 2006 року «Про внесення змін до постанови Кабміну від 08 жовтня 1992 року № 572», власник та наймач квартири зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Законом України «Про житлово-комунальні послуги» врегульовані права та обов`язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг, якими є власник, споживач, виконавець та виробник, серед яких обов`язком виконавця є надання послуг вчасно та відповідної якості, згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладання із споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за недотримання умов його виконання, згідно з типовим договором.

Правом споживача є одержання вчасно та відповідної якості житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, а його обов`язком - оплатити житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Даним Законом передбачено, що під договором слід розуміти усну чи письмову угоду між споживачем та виконавцем послуг. Цей Закон також передбачає оформлення письмової угоди через посередництво квитанцій та інших розрахункових документів.

Згідно ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживачі зобов`язані оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а статтею 525 ЦКУ передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Так, судом встановлено, що співвідповідачі зареєстровані в квартирі АДРЕСА_1 та користуються за вказаною адресою житлово-комунальними послугами. Відповідно до наданого позивачем розрахунку, за адресою: АДРЕСА_2 , в результаті порушення співвідповідачами зобов`язань з оплати за житлово-комунальні послуги, утворилась заборгованість за період з 01.09.2010 по 31.03.2015, загальний розмір якої становить 104 229,64 грн.

Співвідповідачами не надавались докази на підтвердження своєчасної та у повному обсязі сплати наданих житлово-комунальних послуг, так само не було надано альтернативного розрахунку, яким спростовувалась би сума заборгованості, визначена позивачем. Більше того, співвідповідачами протягом розгляду справи не заперечувався факт існування заборгованості та її розмір.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених ст. 82 ЦПК України. Належними доказами в розумінні ст. 77 ЦПК України є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Зважаючи на вимоги законодавства та встановлені у справі обставини, суд вважає, що співвідповідачі були зобов`язані оплачувати житлово-комунальні послуги, внаслідок невиконання ними зобов`язань утворилась заборгованість.

Разом з тим, представник співвідповідачів звернувся до суду із заявою про застосування строків позовної давності.

Статтею 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ст. 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Початок перебігу позовної давності визначається ст. 261 ЦК України. Так, за загальним правилом, перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України), а за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 5 цієї статті).

Оскільки договір встановлює окремі зобов`язання, які деталізують обов`язок відповідача - сплату коштів частинами та передбачають самостійну відповідальність за невиконання цього обов`язку, то право позивача вважається порушеним з моменту порушення відповідачем терміну внесення чергового місячного платежу. А відтак, перебіг позовної давності стосовно кожного щомісячного платежу починається після невиконання чи неналежного виконання (зокрема, прострочення виконання) відповідачем обов`язку з внесення чергового платежу й обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу.

У разі порушення боржником терміну внесення чергового платежу, виконавець, в свою чергу, має право вимагати сплату прострочених щомісячних платежів у межах позовної давності щодо кожного із цих платежів. Невнесені до моменту звернення кредитора до суду щомісячні платежі підлягають стягненню у межах позовної давності, перебіг якої визначається за кожним з платежів окремо залежно від настання терміну сплати кожного з цих платежів.

Правовий висновок щодо застосування строків позовної давності до щомісячних платежів викладений у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12 (провадження 14-10цс18).

Також, у п. 83-85 Постанови від 07.07.2020 у справі № 712/8916/17 Велика Палата Верховного Суду прийшла до наступних висновків застосування норм права.

Споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом (пункт 5 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року). Плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно (частина перша статті 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року). Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору (частина перша статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року).

Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк (пункт 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, у первинній редакції). Якщо договором не встановлений інший термін, то з 21 числа кожного місяця починається період прострочення оплати наданих у попередньому місяці послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, а отже, і перебіг позовної давності щодо відповідного щомісячного платежу, за яким споживач допустив прострочення.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

За таких обставин, враховуючи, що позивач звернувся до суду з позовом 05.02.2019 року, належних доказів на підтвердження переривання перебігу позовної давності суду не надав, позовні вимоги про стягнення зі співвідповідачів заборгованості за житлово-комунальні послуги за період з 01.09.2010 по 31.03.2015 не підлягають задоволенню, у зв`язку з пропуском позивачем строку позовної давності.

Згідно з принципом диспозитивності, встановленим ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Таким чином, суд, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного наданого доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує, що у задоволенні позову відмовлено і відповідачем не заявлено клопотань про відшкодування будь-яких судових витрат, а отже у цій справі відсутні судові витрати, які підлягають розподілу.

Керуючись ст. ст. 19, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354-356 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов комунального підприємства «Куренівське Подільського району міста Києва» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги, -- залишити без задоволення;

Повне найменування сторін:

Позивач - Комунальне підприємство «Куренівське Подільського району міста Києва» (місцезнаходження: 04073, м. Київ, вул. Фрунзе, буд 126, ЄДРПОУ 35669360);

Відповідач 1 - ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 );

Відповідач 2 - ОСОБА_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 );

Відповідач 3 - ОСОБА_3 (місце реєстрації: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 );

Відповідач 4 - ОСОБА_4 (місце реєстрації: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_5 );

Відповідач 5 - ОСОБА_5 (місце реєстрації: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_6 );

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення;

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано протягом встановленого законом строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Володимир ГРЕБЕНЮК