Постанова

від 04.09.2022 по справі 910/8377/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" вересня 2022 р. Справа№ 910/8377/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Майданевича А.Г.

суддів: Гаврилюка О.М.

Ткаченка Б.О.

за участю секретаря судового засідання Вайнер Є.І.

за участю представників сторін:

від позивача: Качараба В.П.;

від відповідача: Коваль О.С.;

третя особа-1: Субота О.В.;

третя особа-2: не з`явились;

третя особа-3: не з`явились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну Державного підприємства "Гарантований покупець"

на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 22.02.2022 (повний текст рішення складено 22.02.2022)

у справі № 910/8377/21 (суддя - Приходько І.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Індустріальний парк Мироцьке"

до Державного підприємства "Гарантований покупець"

третя особа - 1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Кабінет Міністрів України

третя особа - 2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг

третя особа - 3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ПАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго"

про стягнення 5 876 538,55 грн,-

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст додаткового рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 22.02.2022 у справі №910/8377/21 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Індустріальний парк Мироцьке" задоволено частково.

Стягнуто з Державного підприємства "Гарантований покупець" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Індустріальний парк Мироцьке" 50 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

В іншій частині в задоволенні заяви відмовлено.

Додаткове рішення обґрунтовано тим, що позивачем доведено реальність витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 50 000 грн, пов`язану із розглядом справи в суді, а також обґрунтованість та співмірність розміру таких витрат.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з додатковим рішенням, Державне підприємство "Гарантований покупець" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 22.02.2022 у справі № 910/8377/21 та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Апеляційна скарга мотивована неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушенням та неправильним застосуванням норм процесуального права.

Апелянт вказує, що всупереч статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд прийняв додаткове рішення без повідомлення сторін.

Скражник зазначає, що додатковий договір укладено з Фізичною особою-підприємцем Дмишук Вікторією Борисівною, а не з адвокатом.

Апелянт стверджує, що зазначені в описі послуги не можуть бути відшкодовані в якості витрат на професійну правничу допомогу, оскільки складання претензії не має жодного значення для розгляду справи та ознайомлення з процесуальними документами, отримання інформації в суді та копіювання процесуальних документів не належить до правничої допомоги.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

У свою чергу, заперечуючи проти апеляційної скарги, позивач у своєму відзиві, наданому до суду 21.06.2022, зазначає, що рішення суду прийнято при повному з`ясуванні обставин справи, з правильним застосуванням норм процесуального права, без їх порушення, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає і додаткове рішення слід залишити без змін. Крім того, позивач вказує, що додатковий договір укладений з адвокатом Дмишук В.Б. (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №2120), яка також зареєстрована як фізична особа-підприємець, не суперечить вимогам чинного законодавства.

Позивач зазначає, що збільшення витрат на правову допомогу відбулось у зв`язку із збільшенням обсягу правової допомоги через дії відповідача та залучених за його ініціативою третіх осіб, що передбачити під час подання позову було неможливо.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.06.2022 поновлено Державному підприємству "Гарантований покупець" пропущений строк на апеляційне оскарження додаткового рішення Господарського суду міста Києва від від 22.02.2022 у справі № 910/8377/21, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства "Гарантований покупець" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 22.02.2022 у справі № 910/8377/21 та призначено до розгляду на 06.07.2022.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2022 розгляд апеляційної скарги Державного підприємства "Гарантований покупець" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 22.02.2022 у справі № 910/8377/21 відкладено на 08.08.2022.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.08.2022 оголошено перерву у розгляді справи № 910/8377/21 до 05.09.2022.

Явка представників сторін

Треті особи -2, -3 у судове засідання, призначене на 05.09.2022, не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується довідками про доставку електронного документа, наявними у матеріалах справи.

Враховуючи положення частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якого неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, та беручи до уваги, що явка третіх осіб обов`язковою в судове засідання не визнавалась, судова колегія вважає за можливе розглянути справу у відсутність зазначених учасників справи.

Позиції учасників справи

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції 05.09.2022 підтримав доводи апеляційної скарги з підстав, викладених у ній, просив її задовольнити, оскаржуване додаткове рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Представник позивача у судовому засіданні апеляційної інстанції 05.09.2022 заперечував проти доводів апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, просив її відхилити, а оскаржуване додаткове рішення залишити без змін.

Представник третьої особи-1 в судовому засіданні апеляційної інстанції 05.09.2022 підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, оскаржуване додаткове рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.01.2022 закрито провадження у справі №910/8377/21 в частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Індустріальний парк Мироцьке" до Державного підприємства "Гарантований покупець" про стягнення суми основного боргу в розмірі 4 833 198,66 грн.

Позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з Державного підприємства "Гарантований покупець" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Індустріальний парк Мироцьке" штраф в розмірі 240 831,97 грн, пеню в розмірі 198 764,76 грн, 3% річних в розмірі 164 146,42 грн та витрати по сплаті судового збору у розмірі 88 148,08 грн.

В іншій частині у задоволенні позову відмовлено.

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 22.02.2022 у справі №910/8377/21 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Індустріальний парк Мироцьке" задоволено частково.

Стягнуто з Державного підприємства "Гарантований покупець" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Індустріальний парк Мироцьке" 50 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

В іншій частині в задоволенні заяви відмовлено.

Додаткове рішення обґрунтовано тим, що позивачем доведено реальність витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 50 000 грн, пов`язану із розглядом справи в суді, а також обґрунтованість та співмірність розміру таких витрат.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Частиною 3 статті 233 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до частини 3 вказаної статті суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що рішення за наслідками розгляду апеляційної скарги у даній справі прийнята у відкритому судовому засіданні, проте розгляд заяви про розподіл судових витрат місцевим господарським судом, в порушення положень ч. 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, здійснено без призначення судового засідання та без повідомлення учасників справи.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 22.02.2022 таким, що прийнято з порушенням норм процесуального права, оскільки відповідача було позбавлено можливості прийняти участь у судовому засіданні та довести неспівмірність витрат на оплату правничої допомоги. Отже, вказане додаткове рішення підлягає скасуванню.

Дослідивши матеріали справи та заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Індустріальний парк Мироцьке" про ухвалення додаткового рішення, колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 131-2 Конституції України унормовано, що для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

Згідно із статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).

Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У відповідності до частин 1-4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Колегія суддів вказує, що 21.02.2022 Державне підприємство "Гарантований покупець" подав заперечення на заяву про відшкодування витрат на правничу допомогу, в якій відповідач вказав, що заявлений розмір витрат є необґрунтованим, завищеним за обсягом витраченого часу адвокатом, має неспівмірний розмір з обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також є неспівмірним зі складністю справи та є надмірним тягаром для останього. При цьому, відповідач просив, у разі задоволення заяви, обмежити розмір компенсації витрат на професійну правничу допомогу до 1 грн.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

З матеріалів справи вбачається, що у позовній заяві позивач вказав, що попередній (орієнтовний) розрахунок розміру витрат, пов`язаних з наданням професійної правничої допомоги становить 33 000,00 грн. При цьому позивачем було зазначено, що докази, на підтвердження понесених товариством витрат на професійну правничу допомогу, будуть надані протягом 5-ти днів після ухвалення рішення суду в порядку ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

31.01.2022 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва позивач подав заяву про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу у справі №910/8377/21 у розмірі 61 880,00 грн.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу на загальну суму 61 880,00 грн Товариство з обмеженою відповідальністю "Індустріальний парк Мироцьке" подало: додатковий договір про надання правової допомоги від 12.04.2021 (до договору про надання правової допомоги №01/2019 від 01.02.2019); акт виконаних робіт на суму 61 880,00 грн; платіжне доручення №1493 від 30.04.2021 у розмірі 20 000 грн; платіжне доручення №1580 від 16.06.2021 на суму 50 000 грн; ордер на підставі договору про надання правової допомоги №01/2019 від 01.02.2019 на ім`я адвоката Дмищук В.Б. серії АА №1115375 від 12.06.2021; свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №2120 від 27.01.2005.

Так, 12.04.2021 між адвокатом, Фізичною особою-підприємцем Дмищук Вікторією Борисівною (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Індустріальний парк Мироцьке" (замовник) укладено додатковий договір про надання правової допомоги (до договору №1/2019 від 01.02.2019) (далі - додатковий договір).

Відповідно до пункту 1 додаткового договору замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання надати професійну правничу (правову) допомогу (здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги) у справі щодо стягнення з Державного підприємства «Гарантований покупець» заборгованості за договором №15479/01 від 30.08.2018.

У пункті 3 додаткового договору сторони домолись, що враховуючи складність справи, кваліфікацію, досвід і завантаженість адвоката, розмір гонорару за надання правової допомоги визначено сторонами за погодинною ставкою у розмірі 2 800,00 грн/година. Витрати, які будуть понесені адвокатом або його помічником у зв`язку із виконанням доручень замовника, вже включені до узгодженої сторонами погодинної ставки.

Пунктом 4 додаткового договору передбачено, що замовник здійснює попередню оплату гонорару в розмірі 70 000,00 грн без ПДВ, у наступному порядку: 20 000,00 грн перераховуються в строк до 30.04.2021; 50 000,00 грн перераховуються в строк до 30.06.2021.

Згідно з п. 5 та п. 6 додаткового договору остаточний гонорар визначається у розмірі передбаченому актами виконаних робіт (наданих послуг), що є додатками до цього договору. Правова допомога вважається наданою після підписання акту виконаних робіт (наданих послуг), який скріплюється печатками сторін.

27.01.2022 року між сторонами складено акт виконаних робіт (наданих послуг), в якому сторони погодили надання правової допомоги у даній господарській справі на загальну суму 61 880,00 грн. без ПДВ, згідно з розрахунком та детальним описом в акті.

У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268).

З урахуванням наведеного не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність.

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.

Дослідивши опис наданих послуг адвоката, колегія суддів зазначає, що послуга із складання претензії-вимоги про сплату грошових коштів за договором №15479/01 від 30.08.2018 не відноситься до надання правової допомоги у суді, оскільки претензія була складена 19.04.2021, а позов подано до суду 25.05.2021.

Також, суд апеляційної інстанції вказує, що викладені в описі такі послуги адвоката, як отримання інформації в суді щодо стану справи, ознайомлення та копіювання не є наданням правової допомоги, а носить технічний характер.

Відтак, колегія суддів дійшла висновку про те, що задоволенню підлягає лише правова допомога адвоката за складання позовної заяви у розмірі 28 000 грн.

Беручи до уваги вказане вище, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Індустріальний парк Мироцьке" про ухвалення додаткового рішення слід задовольнити частково у розмірі 28 000 грн.

Щодо посилання апелянта на те, що додатковий договір укладено з Фізичною особою-підприємцем Дмишук Вікторією Борисівною, а не з адвокатом, суд апеляційної інстанції вказує наступне.

Згідно з частиною 1 cтатті 13 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою.

Відповідно до п. 14.1.226 ст. 14 Податкового кодексу України самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих, аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем (за виключенням випадку, передбаченого пунктом 65.9 статті 65 цього Кодексу) та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

У пункті 65.9 статті 65 Податкового кодексу України передбачено, що якщо фізична особа зареєстрована як підприємець та при цьому така особа провадить незалежну професійну діяльність, така фізична особа обліковується у контролюючих органах як фізична особа - підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності.

Враховуючи вказане вище, колегія суддів вважає безпідставним посилання скаржника на те, що договір було укладено не з адвокатом.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

У відповідності з пунктом 3 частини 2 статті 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

За змістом пункту 2 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право повністю або частково скасувати судове рішення.

Відповідно до статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Оскільки, судом першої інстанції прийняте рішення за неповного з`ясування обставин та з порушенням норм процесуального права, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 22.02.2022 у справі №910/8377/21 слід скасувати та прийняти нове додаткове рішення, за яким заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Індустріальний парк Мироцьке" про ухвалення додаткового рішення підлягає задоволенню частково.

Враховуючи наведене вище та керуючись статтями 129, 240, 244, 269, 275, 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Гарантований покупець" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 22.02.2022 у справі № 910/8377/21 задовольнити.

Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 22.02.2022 у справі № 910/8377/21 скасувати.

Прийняти нове додаткове рішення, виклавши резолютивну частину рішення у наступній редакції:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Індустріальний парк Мироцьке" про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства "Гарантований покупець" (Україна, 01032, місто Київ, вул. Симона Петлюри, будинок 27, ідентифікаційний код 43068454) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Індустріальний парк Мироцьке" (Україна, 08104, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, село Мироцьке, вул. Радгоспна, будинок 1, ідентифікаційний код 40091994) 28 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

В іншій частині в задоволенні заяви відмовити.

Видати наказ.

Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

Матеріали справи №910/8377/21 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до статей 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови підписано 08.09.2022.

Головуючий суддя А.Г. Майданевич

Судді О.М. Гаврилюк

Б.О. Ткаченко