Ухвала

від 29.08.2022 по справі 640/10060/21

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

30 серпня 2022 року м. Київ № 640/10060/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Мазур А.С., при секретарі судового засідання Моренко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника відповідача про відвід судді в адміністративній справі:

за позовом Приватного акціонерного товариства "Компанія "Райз"

до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

третя особа: Іноземна юридична компанія "Nibulon S.A."

про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії

за участю представників сторін:

від позивача: Русин Ю.Ю.

від відповідача: Юлдашев Ю.М.

від третьої особи: Васильєв А.О.

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва перебуває адміністративна справа за позовом Приватного акціонерного товариства "Компанія "Райз" до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа: Іноземна юридична компанія «Nibulon S.A.», про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії.

30.08.2022 від представника Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України до суду надійшла заява, направлена засобами "Електронної пошти", про відвід судді Мазур А.С. від розгляду даної адміністративної справи. Заява обґрунтована тим, що суддею Мазур А.С. у судовому засіданні, що відбулось 16.08.2022 проголошено вступну та резолютивну частини ухвали, якою відмовлено в задоволенні клопотання представника Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про зупинення провадження в адміністративній справі №640/10060/21 до розгляду кримінальної справи №761/15659/20. Отримавши повний текст вказаної вище ухвали суду, заявник ознайомився із мотивувальною частиною судового рішення та встановив, що суддя дійшла передчасного висновку, відмовивши у задоволенні поданого клопотання. Так, на думку відповідача, висновки суду, викладені у вищевказаній ухвалі суду свідчать про недотримання головуючим суддею Бангалорських принципів поведінки суддів, схвалених резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 №2006/23, зокрема, у зв`язку з передчасним і необ`єктивним вирішенням нею питання щодо достатності наявних у матеріалах справи доказів для всебічного та об`єктивного розгляду справи.

Розглянувши вказане клопотання, заслухавши думку учасників справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Згідно з ч.3 ст.40 Кодексу адміністративного судочинства України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу.

Отже, головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.

Частиною 1 статті 129 Конституції України встановлено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Статтею 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону.

Так, згідно з практикою Європейського Суду з прав людини наявність безсторонності повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

Саме тому, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.

Як на підставу для відводу судді заявник, зокрема, посилається на те, що суддею Мазур А.С. розглянуто клопотання про зупинення провадження у справі передчасно, тобто заявник фактично не погоджується із процесуальними діями судді під час розгляду даної справи.

Надаючи оцінку обґрунтованості заяви про відвід судді, суд звертає увагу, що у процесуальному законі також зазначені й виняткові випадки, за яких заявлення відводу a priori не може бути підставою для застосування цього процесуального інституту.

Зокрема, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (частина 4 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України).

Наведені заявником аргументи стосовно винесення судом ухвали про зупинення провадження фактично стосуються незгоди останнього із процесуальними діями судді під час розгляду клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.

Суд звертає увагу, що суддя, відправляючи правосуддя, самостійно та на власний розсуд визначає, які саме процесуальні дії слід учинити, виходячи із конкретних обставин справи, суті заявлених клопотань та заяв, наданих пояснень, а також із наявних зібраних доказів у справі на момент вирішення заявленого клопотання, які дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду, що є формою реалізації суддею своїх повноважень та процесуальних обов`язків.

У той же час, незгода сторін із прийнятими суддею процесуальними рішеннями в ході розгляду справи, може бути предметом розгляду апеляційної чи касаційної скарг на такі рішення, а не підставою для відводу судді від розгляду справи.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з: "об`єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною; "суб`єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.

Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб`єктивних та/або об`єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки, як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв`язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі, тощо).

Аналогічного висновку дійшов також Верховний Суд у складі колегії Касаційного адміністративного суду в ухвалі від 14.07.2020 по справі № 826/11409/17.

У свою чергу, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, а відтак, у заяві не наведено обставин, передбачених ст.36, ст.37 Кодексу адміністративного судочинства України, які б свідчили про наявність підстав для відводу судді.

Крім того, згідно вимог ч. 3 ст. 39 Кодексу адміністративного судочинства України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.

Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

За приписами ч. 4 ст. 40 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Враховуючи те, що відвід судді був заявлений менше ніж за три дні до наступного судового засідання, така заява розглянута судом з урахуванням вимог абз. 2 ч. 4 ст. 40 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 36, 39, 40, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви представника Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про відвід судді Мазур А.С. від розгляду адміністративної справи №640/10060/21.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя А.С. Мазур