Ухвала

від 29.08.2022 по справі 640/10060/21

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

30 серпня 2022 рокум. Київ№ 640/10060/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Мазур А.С., при секретарі судового засідання Моренко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника третьої особи про закриття провадження в адміністративній справі:

за позовом Приватного акціонерного товариства "Компанія "Райз"

до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

третя особа: Іноземна юридична компанія Nibulon S.A.

про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії

за участю представників сторін:

від позивача: Русин Ю.Ю.

від відповідача: Юлдашев Ю.М.

від третьої особи: Васильєв А.О.

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва перебуває адміністративна справа за позовом Приватного акціонерного товариства "Компанія "Райз" до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа: Іноземна юридична компанія Nibulon S.A. про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії.

Через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярія) від Іноземної юридичної компанії Nibulon S.A. надійшла заява про закриття провадження у справі. Заява обґрунтована тим, що станом на 21.01.2019 до складу зведеного виконавчого провадження №55597466 окрім виконавчих проваджень №№49881496 і 56631625, в яких здійснюється виконавче провадження на підставі виконавчих документів, виданих на підставі рішень, постановлених за правилами господарського судочинства, входило виконавче провадження №55583162, в якому здійснюється виконавче провадження на підставі виконавчого документа, виданого на підставі рішення іноземного арбітражного суду, постановленого за правилами міжнародного комерційного арбітражу, зокрема, виконавчого листа Святошинського районного суду міста Києва від 28.12.2017 у справі №759/16206/14-ц. На думку заявника, норми Кодексу адміністративного судочинства України не наділяють адміністративний суд компетенцією здійснювати судовий контроль за виконанням рішень, повноважень адміністративного суду здійснювати судовий контроль за наданням державою Україна взаємної правової допомоги іншій державі-учасниці Нью-Йоркської конвенції про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень, зокрема, за виконанням рішень, постановлених за правилами міжнародного комерційного арбітражу, в тому числі - іноземним арбітражним судом на території Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії.

Крім того, на переконання заявника, предметом даного позову є виконання рішення апеляційної колегії арбітражного суду Міжнародної організації торгівлі зерном та кормами (GAFTA) від 23.05.2014 №4323А(і) на підставі виконавчого листа Святошинського районного суду міста Києва від 28.12.2017 у справі №759/16206/14-ц, тобто фактично, спір у даній справі виник у зв`язку з визначенням об`єктивного змісту і тлумаченням правила нарахування відсотків, яке міститься у виконавчому листі від 28.12.2017 у справі №759/16206/14-ц.

Отже, на думку останнього, предметом спірних правовідносин є різне розумінням сприйняттям сторонами об`єктивного змісту рішення апеляційної колегії арбітражного суду Міжнародної організації торгівлі зерном та кормами (GAFTA) від 23.05.2014 №4323А(і) і виданого на його підставі Святошинським районним судом міста Києва виконавчого листа від 28.12.2017 у справі №759/16206/14-ц, в тому числі й правила нарахування відсотків, що фактично є тлумаченням (роз`ясненням) рішення апеляційної колегії арбітражного суду Міжнародної організації торгівлі зерном та кормами (GAFTA) від 23.05.2014 №4323А(і), а відтак даний спір не відноситься до юрисдикції адміністративних судів.

У судовому засіданні, що відбулось 30.08.2022 представник третьої особи та представник відповідача підтримали вказане клопотання, представник позивача проти його задоволення заперечив.

Розглянувши вказане клопотання, заслухавши думку учасників справи, оцінивши наявні у справі докази та матеріали, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 1 Кодексу адміністративного судочинства України Кодекс адміністративного судочинства України визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч.1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Положеннями Кодексу адміністративного судочинства України не врегульовано порядок виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, однак нормами Кодексу адміністративного судочинства передбачено порядок вирішення публічного-правових спорів, в тому числі з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби.

Статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України визначено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 за №1404-VIII (далі Закон №1404-VIII) встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі рішення) сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад як, зокрема обов`язковість виконання рішень (стаття 2 Закону №1404-VIII).

Пунктом 1 частини першої статті 3 Закону №1404-VІІІ визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

У відповідності до частини 1 статті 5 Закону №1404-VІІІ примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Згідно зі статтею 30 Закону №1404-VІІІ виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження щодо такого боржника, у рамках зведеного виконавчого провадження. Виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється приватним виконавцем у рамках зведеного виконавчого провадження.

Отже, при виконанні судових рішень діє правило існування одного виконавчого провадження про примусове виконання щодо одного боржника, незалежно від кількості судових рішень та юрисдикцій, у яких указані рішення, що підлягають примусовому виконанню, були ухвалені.

Разом з тим за зведеним виконавчим провадженням виконавець вчиняє виконавчі дії щодо виконання усіх судових рішень, незалежно від того, за правилами якої юрисдикції і якими судами вони ухвалені.

Як вбачається із матеріалів справи, в рамках зведеного виконавчого провадження №55597466 перебувають на виконанні виконавчі провадження: № 56631625 з примусового виконання наказу господарського суду міста Києва від 21.05.2018 по справі № 910/14247/17 про стягнення солідарно з Публічного акціонерного товариства "Компанія "Райз" на користь Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" 214 014 654,13 грн. заборгованості за тілом кредиту, 240 000,00 грн. - витрат зі сплати судового збору та виконавче провадження №55583162 з примусового виконання виконавчого листа Святошинського районного суду міста Києва №759/16206/14-ц від 28.12.2017 про визнання та надання дозволу на примусове виконання на території України рішення апеляційної колегії арбітражного суду Міжнародної організації торгівлі зерном там кормами GAFTA від 23.05.2014 № 4323А(і) і стягнення з ПрАТ "Компанія "Райз" грошових коштів у розмірі, визначеному рішенням апеляційної колегії арбітражного суду Міжнародної організації торгівлі зерном та кормами GAFTA від 23.05.2014 № 4323А(і).

Визначальним критерієм для віднесення спору до адміністративної юрисдикції є наявність у зведеному виконавчому провадженні судових рішень, ухвалених за правилами різних юрисдикцій чи рішень інших (не судових) органів, якщо ці рішення підлягають примусовому виконанню.

Таким чином, з вищевказаного слідує, що в рамках зведеного виконавчого провадження перебувають виконавчі документи, ухвалені судам різних юрисдикцій, зокрема господарського та цивільного судочинства. Те, що виконавчий лист стосується виконання рішення арбітражного суду, дозвіл на визнання та виконання якого надав цивільний суд, не змінює факт того, що такий спір є публічно-правовим та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, згідно вимог ч. 1 ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України.

Питання юрисдикції справ за скаргами на дії державного виконавця вже розглядалося Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 16.01.2019 по справі №657/233/14-ц, і з цього приводу зроблено правовий висновок про те, що в порядку адміністративного судочинства розглядаються скарги на дії, бездіяльність чи рішення виконавця у зведеному виконавчому провадженні, у якому, окрім виконавчих листів, виданих на виконання рішень, ухвалених за правилами цивільного та/або господарського судочинства, об`єднані рішення інших органів чи примусово виконуються судові рішення, ухвалені за правилами різних процесуальних законів.

Крім того, суд звертає увагу заявника, що предметом спору є не роз`яснення або тлумачення рішення Міжнародної організації торгівлі зерном та кормами (GAFTA) від 23.05.2014 №4323 А, як помилково вважає заявник, предметом позову є дії державного виконавця, що виразились у складенні перерахунку відсотків за виконавчим листом Святошинського районного суду міста Києва №759/16206/14-ц від 28.12.2017 та повідомлення №55583162/20.1.-4/23 від 21.01.2019; визнання нечинним перерахунку відсотків за виконавчим листом Святошинського районного суду міста Києва № 759/16206/14-ц від 28.12.2017 у зведеному виконавчому провадженні №55597446.

Згідно ч. 3 ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби, а не державний виконавець.

Отже, враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що клопотання про закриття провадження є необґрунтованим та таким що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 238, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

Відмовити в задоволенні клопотання представника третьої особи Іноземної юридичної компанії Nibulon S.A. про закриття провадження в адміністративній справі №640/10060/21.

Ухвала набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції порядку та в строки, передбачені ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.С. Мазур